Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прибережні ліси та рідколісся Мапуталенду або Мозаїка прибережних лісів Мапуталенду (ідентифікатор WWF: AT0119) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований у Південній Африці. Регіон є частиною поясу прибережних лісів, що простягаються вздовж східного узбережжя Африки від Сомалі на південь до ПАР.
 Прибережні ліси у Національному парку [en] | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT0119 |
| Межі | Квазулу-Капські прибережні ліси Південноафриканські мангри Прибережні ліси та рідколісся Південного Суахілі Мопанові рідколісся Замбезії Луки, рідколісся та ліси Драконових гір |
| Площа, км² | 29 961 |
| Країни | Мозамбік, Південно-Африканська Республіка, Есватіні |
| Охороняється | 4480 км² (15 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон прибережних лісів та рідколісь Мапуталенду охоплює регіон Мапуталенд площею близько 30 000 км², розташований у Південній Африці, на території півдня Мозамбіку, сходу Есватіні та східних районів провінції Квазулу-Наталь на сході Південно-Африканської Республіки. Він простягається вздовж узбережжя Індійського океану, від міста Шаї-Шаї, що лежить в гирлі річки Лімпопо (25° пд. ш.) на південь до міста [en] та гирла річки [en] (28° пд. ш.). В центрі екорегіону розташоване місто Мапуту, столиця Мозамбіку, населення якої становить понад 1 мільйон осіб. На північ від регіону, за річкою Лімпопо, починаються прибережні ліси та рідколісся Південного Суахілі, а в прибережних районах на південний захід від нього — Квазулу-Капські прибережні ліси.
Рельєф регіону переважно представлений пласкими або дещо горбистими рівнинами, що лежать на висоті близько 150 м над рівнем моря. Уздовж західного краю екорегіону простягяється вузький гірський хребет Лубомбо висотою приблизно 600 м, який відділяє прибережні рівнини від внутрішніх районів Південної Африки. Формування сучасного ландшафту Мапуталенду почалося після того, як територія регіону, основу якої складали стійкі вулканічні ріолітові лави, була різко нахилена на схід під час розколу Гондвани 140 мільйонів років тому. В крейдовому періоді сформувався шар морських осадових порід та конгломератів, який перекрив ріолітову основу та сформував сучасну прибережну рівнину. Починаючи з кінця крейдового періоду рівнини регіону неодноразово оголювалися і занурювалися під воду, оскільки континентальна окраїна півдня Африки згиналася, а рівень Світового океану підіймався та опускався. Морські трансгресії та регресії спричиняли цикли седиментації та ерозії. Морські відклади накопичувалися, після чого руйнувалися та переносилися водою і вітром. Таким чином, більша частина прибережної рівнини Мапуталенду вкрита молодими, неродючими пісками, які формують ланцюги дюнних хребтів, витягнутих з півночі на південь, паралельно сучасній береговій лінії. Найстаріший із них сформувався на межі пліоцену та плейстоцену і безпосередньо прилягає до гір Лубомбо. Вздовж узбережжя простягаються молоді дюни, і процес їх формування подекуди продовжується. Деякі дюни регіону досягають майже 200 м у висоту, і є одними з найвищих вкритих рослинністю дюн у світі.
Екорегіон містить великі ділянки водно-болотних угідь. У голоцені, коли рівень моря підіймався, порізані прибережні річкові долини заповнювалися відкладами, що призвело до формування численних постійних боліт та сезонно затоплюваних водно-болотних угідь, відомих як [en]. На півдні регіону розташоване озеро [en] площею приблизно 350 км², яке є найбільшим лиманом Африки. На північний схід від нього розташоване озеро [en] площею 60 км², найбільше прісноводне озеро ПАР, відділене від океану вузькою смугою дюн. Іншими водно-болотними угіддями регіону є система озер [en] площею 37 км² та озеро Піті у заповіднику Мапуто. Найбільшими річками регіону є Мапуту разом з притокою [en] та [de]. Ґрунти регіону є родючими, особливо вздовж західного берега річки Понголо.
Клімат
В прибережній частині екорегіону, де середньорічна кількість опадів перевищує 1000 мм, переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена), а у внутрішніх районах, де вона становить менше 600 мм, — напівпустельний клімат (BSh за класифікацією Кеппена). В передгір'ях Лубомбо середньорічна кількість опадів становить понад 800 мм. Опади переважно випадають в період з вересня по квітень. Літо спекотне та вологе, а зима прохолодна та суха. Середньорічна температура коливається від 21 °C в передгір'ях Лубомбо до 23 °C в центрі прибережної рівнини, трохи знижуючись до 22 °C на океанічному узбережжі. Вологість в регіоні висока протягом всього року, навіть у більш сухих районах прибережної рівнини, незважаючи на високу швидкість випаровування.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений надзвичайно різноманітною та складною мозаїкою лісів, рідколісь, саван, луків та водно-болотних угідь, які відрізняються за видовим складом. У південноафриканській частині екорегіону виділяють щонайменше 15 типів рослинності, кожен з яких характеризується високим рівнем ендемізму.
В горах Лубомбо, особливо в глибоких долинах та на більш вологих південно-східних схилах, ростуть ліси, відкритий лісовий намет в яких розташований на висоті 10-35 м над землею. Серед найбільш поширених дерев, що складають основу цих лісів, слід відзначити [en] (Donella viridifolia), [sv] (Homalium dentatum), [en] (Combretum kraussii) та різні види фікусів (Ficus spp.), каркасів (Celtis spp.) та стрихносів (Strychnos spp.). У підліску ростуть дерева та великі кущі, зокрема [en] (Buxus natalensis), [en] (Englerophytum natalense) та [en] (Rothmannia globosa).
Скелясті гірські схили Лубомбо підтримують різноманіту рослинність, залежно від рельєфу, глибини ґрунту та [en]. Як правило, вона представлена рідколіссями або лісами, основу яких складають [en] (Senegalia nigrescens), [sv] (Senegalia burkei), [en] (Combretum apiculatum) та [en] (Pterocarpus rotundifolius), які досягають 10-12 м у висоту. Густота трав'яного покриву в підліску цих лісів залежить від глибини ґрунту. Там, де ґрунти неглибокі, ростуть плоскоцвіті алое (Aloe marlothii), різні види фікусів (Ficus spp.) та молочаїв (Euphorbia spp.). На дуже стрімких та кам'янистих схилах ростуть сухі рідколсся, основу яких складають [en] (Olea europaea subsp. cuspidata) та різні види [en] (Combretum spp.).
У внутрішній частині екорегіону, на палео-дюнних пісках ростуть унікальні [en], які містять велику кількість деревних ендеміків. В цих лісах домінують [en] (Cleistanthus schlechteri) та [en] (Newtonia hildebrandtii), які формують лісовий намет. Також у [en] ростуть [sv] (Hymenocardia ulmoides), [sv] (Psydrax fragrantissima) та [en] (Afzelia quanzensis), а в підліску — [sv] (Croton pseudopulchellus) та [en] (Drypetes arguta). Серед ендемічних дерев, що ростуть в піщаних лісах, слід відзначити [sv] (Hyperacanthus microphyllus) та [en] (Combretum mkuzense).
В ПАР чітко розрізняють більш високий, східний тип лісів, що росте на білих або жовтих пісках, та більш низький, західний тип лісів, що росте на червоних пісках. Насправні піщані ліси часто зустрічаються ізольованими ділянками, оточеними відкритою саваною. Серед дерев, що ростуть у цій савані, слід відзначити [en] (Terminalia sericea), [en] (Strychnos madagascariensis), [en] (Strychnos spinosa), чорну мавпячу акацію (Senegalia burkei) та [en] (Combretum molle), а серед трав, — різні види [en] (Aristida spp.), пальчатки (Digitaria spp.), [en] (Themeda spp.), [en] (Urochloa spp.), [en] (Pogonarthria spp.) та [en] (Perotis spp.). На схід від поясу піщаних лісів савани ущільнюються, перетворюючись у рідколісся та ліси. Окрім вищезгаданих порід дерев, в цих лісах також поширені [en] (Albizia adianthifolia), [sv] (Dialium schlechteri), кванзенські афцелії (Afzelia quanzensis) та [en] (Hyphaene coriacea). [en] (Vachellia robusta) та [en] (Spirostachys africana), як правило, зустрічаються в низинних районах.
У деяких частинах екорегіону зустрічається пальмовий вельд. Він представлений трав'янистими луками, основу яких складають різні види темеди (Themeda spp.), гусятника (Eragrostis spp.), арістіди (Aristida spp.) та перотіса (Perotis spp.), по яким розкидані невисокі пальми лала (Hyphaene coriacea). У пальмовому вельді також зустрічаються деякі інші види дерев, зокрема [en] (Phoenix reclinata), [en] (Dichrostachys cinerea) та мадагаскарські стрихноси (Strychnos madagascariensis). У заболочених западинах флей переважають трави та осоки, тоді як на височинах та серед старих термітників часто ростуть дерева. Ближче до узбережжя пальмовий вельд переходить у відкриті луки, на яких переважають купини темеди (Themeda spp.), [en] (Tristachya spp.), [en] (Trachypogon spp.) та арістіди (Aristida spp.). У западинах частіше зустрічаються рослини, що мають кореневища або столони, зокрема [en] (Hemarthria altissima), різні види [en] (Ischaemum spp.) та двоколосника (Paspalum spp.). Ближче до узбережжя починають зустрічатися сливи мобола (Parinari curatellifolia) та інші невисокі дерева та чагарники. Там, де луки переходять у дюнні ліси, більш поширеними стають такі дерева, як [en] (Syzygium cordatum) та [en] (Trichilia emetica).
На прибережних дюнах та вздовж них ростуть густі ліси різної висоти. На зверненій до моря стороні дюн ростуть невисокі хащі, в яких переважають [en] (Mimusops caffra), [en] (Euclea natalensis) та [sv] (Diospyros rotundifolia). У захищених від солоного вітру місцевостях ростуть більш різноманітні ліси, лісовий намет в яких розташований на висоті 30 м над землею. Серед дерев, що складають основу цих лісів, слід відзначити [sv] (Diospyros inhacaensis), [en] (Apodytes dimidiata), [en] (Celtis africana), [en] (Drypetes gerrardii), [en] (Ziziphus mucronata), різні види стрихносів (Strychnos spp.) та фікусів (Ficus spp.).
Флора екорегіону вирізняється високим видовим різноманіттям та рівнем ендемізму. Загалом в регіоні зустрічається від 2500 до 3000 видів судинних рослин, з яких принаймні 225 видів та підвидів є ендемічними або майже ендемічними. В ПАР на території екорегіону зустрічаються 26 рідкісних, ендемічних або майже ендемічних видів рослин, що перебувають під загрозою зникнення, з яких лише 18 видів ростуть на природоохоронних територіях. Для багатьох тропічних видів територія екорегіону є південною межею поширення. Більшість рослин та тварин регіону мають афротропічне походження, а ендемічні таксони, здається, виникли відносно нещодавно. Доказом цього є велика кількість внутрішньовидових ендеміків та молодий вік більшої частини піщаної прибережної рівнини, яка утворилася менше 1 мільйона років тому.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається понад 100 видів ссавців, хоча ендемічні або майже ендемічні види серед них відсутні. Особливе значне для природи екорегіону відіграють саванні слони (Loxodonta africana), які раніше могли вільно пересуватися через територію регіону на великі відстані. Наразі кілька стад слонів живуть переважно в межах заповідників, таких як заповідник [en]. Серед інших поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити південного білого носорога (Ceratotherium simum simum), [en] (Diceros bicornis), африканського буйвола (Syncerus caffer), [en] (Equus quagga burchellii), звичайного бегемота (Hippopotamus amphibius), південну жирафу (Giraffa giraffa), великого куду (Tragelaphus strepsiceros), гривасту ньялу (Tragelaphus angasii), смаглявого коба (Kobus ellipsiprymnus), південного бушбока (Tragelaphus sylvaticus), велику редунку (Redunca arundinum), натальського дуїкера (Cephalophus natalensis), африканського бородавочника (Phacochoerus africanus), верветку (Chlorocebus pygerythrus), блакитну мартишку (Cercopithecus mitis), ведмежого павіана (Papio ursinus), натальського кролика (Pronolagus crassicaudatus) та африканського трубкозуба (Orycteropus afer). Серед великих хижих ссавців, що зустрічаються в регіоні, слід відзначити лева (Panthera leo), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), [en] (Acinonyx jubatus jubatus) та плямисту гієну (Crocuta crocuta), а серед дрібних хижаків — смугастого шакала (Lupulella adusta), чепрачного шакала (Lupulella mesomelas), сервала (Leptailurus serval), африканську цивету (Civettictis civetta) та смугастого мунго (Mungos mungo),
Орнітофауна екорегіону також вирізняється високим різноманіттям і нараховує понад 470 видів птахів. Серед поширених в регіоні птахів слід відзначити натальського турача (Pternistis natalensis), південного токо (Tockus rufirostris), червонолобого барбіона (Pogoniulus pusillus), буроголового папугу-довгокрила (Poicephalus cryptoxanthus), південного гонолека (Laniarius ferrugineus), південну синицю (Melaniparus niger), смугастоволу алондру (Calendulauda sabota), натальського жовточеревця (Chlorocichla flaviventris), капського окулярника (Zosterops virens), капського мерла (Lamprotornis nitens), натальську альзаколу (Cercotrichas signata) та блідого горобця (Passer diffusus). Майже ендемічними представниками екорегіону є мозамбіцькі маріки (Cinnyris neergaardi), білоброві нікорники (Apalis ruddi), рожевоволі перлистики (Hypargos margaritatus) та жовтоволі щедрики (Crithagra citrinipectus). Також ендемічними або майже ендемічними представниками регіону є близько 43 підвидів різних видів птахів. Ендемізм також виражений серед інших представників фауни регіону. В Мапуталенді загалом зустрічається близько 112 видів плазунів, 45 видів амфібій та 67 видів прісноводних риб, з яких 23 види плазунів, 1 вид амфібій та 8 видів риб є ендеміками.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 4480 км², або 15 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en] та [en] в ПАР, а також Спеціальний заповідник Мапуту у Мозамбіку. Планується створення великої [en]. У 1999 році Парк водно-болотних угідь іСімангалісо був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 20 лютого 2024.
Посилання
- «Maputaland coastal forest mosaic». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Maputaland Coastal Forests and Woodlands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priberezhni lisi ta ridkolissya Maputalendu abo Mozayika priberezhnih lisiv Maputalendu identifikator WWF AT0119 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij u Pivdennij Africi Region ye chastinoyu poyasu priberezhnih lisiv sho prostyagayutsya vzdovzh shidnogo uzberezhzhya Afriki vid Somali na pivden do PAR Priberezhni lisi ta ridkolissya Maputalendu Priberezhni lisi u Nacionalnomu parku en Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT0119 Mezhi Kvazulu Kapski priberezhni lisi Pivdennoafrikanski mangri Priberezhni lisi ta ridkolissya Pivdennogo Suahili Mopanovi ridkolissya Zambeziyi Luki ridkolissya ta lisi Drakonovih gir Plosha km 29 961 Krayini Mozambik Pivdenno Afrikanska Respublika Esvatini Ohoronyayetsya 4480 km 15 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Vodno bolotni ugiddya iSimangaliso Lisi v gorah Lubombo Suhi lisi u zapovidniku en PAR GeografiyaEkoregion priberezhnih lisiv ta ridkolis Maputalendu ohoplyuye region Maputalend plosheyu blizko 30 000 km roztashovanij u Pivdennij Africi na teritoriyi pivdnya Mozambiku shodu Esvatini ta shidnih rajoniv provinciyi Kvazulu Natal na shodi Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki Vin prostyagayetsya vzdovzh uzberezhzhya Indijskogo okeanu vid mista Shayi Shayi sho lezhit v girli richki Limpopo 25 pd sh na pivden do mista en ta girla richki en 28 pd sh V centri ekoregionu roztashovane misto Maputu stolicya Mozambiku naselennya yakoyi stanovit ponad 1 miljon osib Na pivnich vid regionu za richkoyu Limpopo pochinayutsya priberezhni lisi ta ridkolissya Pivdennogo Suahili a v priberezhnih rajonah na pivdennij zahid vid nogo Kvazulu Kapski priberezhni lisi Relyef regionu perevazhno predstavlenij plaskimi abo desho gorbistimi rivninami sho lezhat na visoti blizko 150 m nad rivnem morya Uzdovzh zahidnogo krayu ekoregionu prostyagyayetsya vuzkij girskij hrebet Lubombo visotoyu priblizno 600 m yakij viddilyaye priberezhni rivnini vid vnutrishnih rajoniv Pivdennoyi Afriki Formuvannya suchasnogo landshaftu Maputalendu pochalosya pislya togo yak teritoriya regionu osnovu yakoyi skladali stijki vulkanichni riolitovi lavi bula rizko nahilena na shid pid chas rozkolu Gondvani 140 miljoniv rokiv tomu V krejdovomu periodi sformuvavsya shar morskih osadovih porid ta konglomerativ yakij perekriv riolitovu osnovu ta sformuvav suchasnu priberezhnu rivninu Pochinayuchi z kincya krejdovogo periodu rivnini regionu neodnorazovo ogolyuvalisya i zanuryuvalisya pid vodu oskilki kontinentalna okrayina pivdnya Afriki zginalasya a riven Svitovogo okeanu pidijmavsya ta opuskavsya Morski transgresiyi ta regresiyi sprichinyali cikli sedimentaciyi ta eroziyi Morski vidkladi nakopichuvalisya pislya chogo rujnuvalisya ta perenosilisya vodoyu i vitrom Takim chinom bilsha chastina priberezhnoyi rivnini Maputalendu vkrita molodimi nerodyuchimi piskami yaki formuyut lancyugi dyunnih hrebtiv vityagnutih z pivnochi na pivden paralelno suchasnij beregovij liniyi Najstarishij iz nih sformuvavsya na mezhi pliocenu ta plejstocenu i bezposeredno prilyagaye do gir Lubombo Vzdovzh uzberezhzhya prostyagayutsya molodi dyuni i proces yih formuvannya podekudi prodovzhuyetsya Deyaki dyuni regionu dosyagayut majzhe 200 m u visotu i ye odnimi z najvishih vkritih roslinnistyu dyun u sviti Ekoregion mistit veliki dilyanki vodno bolotnih ugid U goloceni koli riven morya pidijmavsya porizani priberezhni richkovi dolini zapovnyuvalisya vidkladami sho prizvelo do formuvannya chislennih postijnih bolit ta sezonno zatoplyuvanih vodno bolotnih ugid vidomih yak en Na pivdni regionu roztashovane ozero en plosheyu priblizno 350 km yake ye najbilshim limanom Afriki Na pivnichnij shid vid nogo roztashovane ozero en plosheyu 60 km najbilshe prisnovodne ozero PAR viddilene vid okeanu vuzkoyu smugoyu dyun Inshimi vodno bolotnimi ugiddyami regionu ye sistema ozer en plosheyu 37 km ta ozero Piti u zapovidniku Maputo Najbilshimi richkami regionu ye Maputu razom z pritokoyu en ta de Grunti regionu ye rodyuchimi osoblivo vzdovzh zahidnogo berega richki Pongolo KlimatV priberezhnij chastini ekoregionu de serednorichna kilkist opadiv perevishuye 1000 mm perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a u vnutrishnih rajonah de vona stanovit menshe 600 mm napivpustelnij klimat BSh za klasifikaciyeyu Keppena V peredgir yah Lubombo serednorichna kilkist opadiv stanovit ponad 800 mm Opadi perevazhno vipadayut v period z veresnya po kviten Lito spekotne ta vologe a zima proholodna ta suha Serednorichna temperatura kolivayetsya vid 21 C v peredgir yah Lubombo do 23 C v centri priberezhnoyi rivnini trohi znizhuyuchis do 22 C na okeanichnomu uzberezhzhi Vologist v regioni visoka protyagom vsogo roku navit u bilsh suhih rajonah priberezhnoyi rivnini nezvazhayuchi na visoku shvidkist viparovuvannya FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij nadzvichajno riznomanitnoyu ta skladnoyu mozayikoyu lisiv ridkolis savan lukiv ta vodno bolotnih ugid yaki vidriznyayutsya za vidovim skladom U pivdennoafrikanskij chastini ekoregionu vidilyayut shonajmenshe 15 tipiv roslinnosti kozhen z yakih harakterizuyetsya visokim rivnem endemizmu V gorah Lubombo osoblivo v glibokih dolinah ta na bilsh vologih pivdenno shidnih shilah rostut lisi vidkritij lisovij namet v yakih roztashovanij na visoti 10 35 m nad zemleyu Sered najbilsh poshirenih derev sho skladayut osnovu cih lisiv slid vidznachiti en Donella viridifolia sv Homalium dentatum en Combretum kraussii ta rizni vidi fikusiv Ficus spp karkasiv Celtis spp ta strihnosiv Strychnos spp U pidlisku rostut dereva ta veliki kushi zokrema en Buxus natalensis en Englerophytum natalense ta en Rothmannia globosa Skelyasti girski shili Lubombo pidtrimuyut riznomanitu roslinnist zalezhno vid relyefu glibini gruntu ta en Yak pravilo vona predstavlena ridkolissyami abo lisami osnovu yakih skladayut en Senegalia nigrescens sv Senegalia burkei en Combretum apiculatum ta en Pterocarpus rotundifolius yaki dosyagayut 10 12 m u visotu Gustota trav yanogo pokrivu v pidlisku cih lisiv zalezhit vid glibini gruntu Tam de grunti negliboki rostut ploskocviti aloe Aloe marlothii rizni vidi fikusiv Ficus spp ta molochayiv Euphorbia spp Na duzhe strimkih ta kam yanistih shilah rostut suhi ridkolssya osnovu yakih skladayut en Olea europaea subsp cuspidata ta rizni vidi en Combretum spp U vnutrishnij chastini ekoregionu na paleo dyunnih piskah rostut unikalni en yaki mistyat veliku kilkist derevnih endemikiv V cih lisah dominuyut en Cleistanthus schlechteri ta en Newtonia hildebrandtii yaki formuyut lisovij namet Takozh u en rostut sv Hymenocardia ulmoides sv Psydrax fragrantissima ta en Afzelia quanzensis a v pidlisku sv Croton pseudopulchellus ta en Drypetes arguta Sered endemichnih derev sho rostut v pishanih lisah slid vidznachiti sv Hyperacanthus microphyllus ta en Combretum mkuzense V PAR chitko rozriznyayut bilsh visokij shidnij tip lisiv sho roste na bilih abo zhovtih piskah ta bilsh nizkij zahidnij tip lisiv sho roste na chervonih piskah Naspravni pishani lisi chasto zustrichayutsya izolovanimi dilyankami otochenimi vidkritoyu savanoyu Sered derev sho rostut u cij savani slid vidznachiti en Terminalia sericea en Strychnos madagascariensis en Strychnos spinosa chornu mavpyachu akaciyu Senegalia burkei ta en Combretum molle a sered trav rizni vidi en Aristida spp palchatki Digitaria spp en Themeda spp en Urochloa spp en Pogonarthria spp ta en Perotis spp Na shid vid poyasu pishanih lisiv savani ushilnyuyutsya peretvoryuyuchis u ridkolissya ta lisi Okrim vishezgadanih porid derev v cih lisah takozh poshireni en Albizia adianthifolia sv Dialium schlechteri kvanzenski afceliyi Afzelia quanzensis ta en Hyphaene coriacea en Vachellia robusta ta en Spirostachys africana yak pravilo zustrichayutsya v nizinnih rajonah U deyakih chastinah ekoregionu zustrichayetsya palmovij veld Vin predstavlenij trav yanistimi lukami osnovu yakih skladayut rizni vidi temedi Themeda spp gusyatnika Eragrostis spp aristidi Aristida spp ta perotisa Perotis spp po yakim rozkidani nevisoki palmi lala Hyphaene coriacea U palmovomu veldi takozh zustrichayutsya deyaki inshi vidi derev zokrema en Phoenix reclinata en Dichrostachys cinerea ta madagaskarski strihnosi Strychnos madagascariensis U zabolochenih zapadinah flej perevazhayut travi ta osoki todi yak na visochinah ta sered starih termitnikiv chasto rostut dereva Blizhche do uzberezhzhya palmovij veld perehodit u vidkriti luki na yakih perevazhayut kupini temedi Themeda spp en Tristachya spp en Trachypogon spp ta aristidi Aristida spp U zapadinah chastishe zustrichayutsya roslini sho mayut korenevisha abo stoloni zokrema en Hemarthria altissima rizni vidi en Ischaemum spp ta dvokolosnika Paspalum spp Blizhche do uzberezhzhya pochinayut zustrichatisya slivi mobola Parinari curatellifolia ta inshi nevisoki dereva ta chagarniki Tam de luki perehodyat u dyunni lisi bilsh poshirenimi stayut taki dereva yak en Syzygium cordatum ta en Trichilia emetica Na priberezhnih dyunah ta vzdovzh nih rostut gusti lisi riznoyi visoti Na zvernenij do morya storoni dyun rostut nevisoki hashi v yakih perevazhayut en Mimusops caffra en Euclea natalensis ta sv Diospyros rotundifolia U zahishenih vid solonogo vitru miscevostyah rostut bilsh riznomanitni lisi lisovij namet v yakih roztashovanij na visoti 30 m nad zemleyu Sered derev sho skladayut osnovu cih lisiv slid vidznachiti sv Diospyros inhacaensis en Apodytes dimidiata en Celtis africana en Drypetes gerrardii en Ziziphus mucronata rizni vidi strihnosiv Strychnos spp ta fikusiv Ficus spp Flora ekoregionu viriznyayetsya visokim vidovim riznomanittyam ta rivnem endemizmu Zagalom v regioni zustrichayetsya vid 2500 do 3000 vidiv sudinnih roslin z yakih prinajmni 225 vidiv ta pidvidiv ye endemichnimi abo majzhe endemichnimi V PAR na teritoriyi ekoregionu zustrichayutsya 26 ridkisnih endemichnih abo majzhe endemichnih vidiv roslin sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya z yakih lishe 18 vidiv rostut na prirodoohoronnih teritoriyah Dlya bagatoh tropichnih vidiv teritoriya ekoregionu ye pivdennoyu mezheyu poshirennya Bilshist roslin ta tvarin regionu mayut afrotropichne pohodzhennya a endemichni taksoni zdayetsya vinikli vidnosno neshodavno Dokazom cogo ye velika kilkist vnutrishnovidovih endemikiv ta molodij vik bilshoyi chastini pishanoyi priberezhnoyi rivnini yaka utvorilasya menshe 1 miljona rokiv tomu FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 100 vidiv ssavciv hocha endemichni abo majzhe endemichni vidi sered nih vidsutni Osoblive znachne dlya prirodi ekoregionu vidigrayut savanni sloni Loxodonta africana yaki ranishe mogli vilno peresuvatisya cherez teritoriyu regionu na veliki vidstani Narazi kilka stad sloniv zhivut perevazhno v mezhah zapovidnikiv takih yak zapovidnik en Sered inshih poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti pivdennogo bilogo nosoroga Ceratotherium simum simum en Diceros bicornis afrikanskogo bujvola Syncerus caffer en Equus quagga burchellii zvichajnogo begemota Hippopotamus amphibius pivdennu zhirafu Giraffa giraffa velikogo kudu Tragelaphus strepsiceros grivastu nyalu Tragelaphus angasii smaglyavogo koba Kobus ellipsiprymnus pivdennogo bushboka Tragelaphus sylvaticus veliku redunku Redunca arundinum natalskogo duyikera Cephalophus natalensis afrikanskogo borodavochnika Phacochoerus africanus vervetku Chlorocebus pygerythrus blakitnu martishku Cercopithecus mitis vedmezhogo paviana Papio ursinus natalskogo krolika Pronolagus crassicaudatus ta afrikanskogo trubkozuba Orycteropus afer Sered velikih hizhih ssavciv sho zustrichayutsya v regioni slid vidznachiti leva Panthera leo afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus en Acinonyx jubatus jubatus ta plyamistu giyenu Crocuta crocuta a sered dribnih hizhakiv smugastogo shakala Lupulella adusta cheprachnogo shakala Lupulella mesomelas servala Leptailurus serval afrikansku civetu Civettictis civetta ta smugastogo mungo Mungos mungo Ornitofauna ekoregionu takozh viriznyayetsya visokim riznomanittyam i narahovuye ponad 470 vidiv ptahiv Sered poshirenih v regioni ptahiv slid vidznachiti natalskogo turacha Pternistis natalensis pivdennogo toko Tockus rufirostris chervonolobogo barbiona Pogoniulus pusillus burogolovogo papugu dovgokrila Poicephalus cryptoxanthus pivdennogo gonoleka Laniarius ferrugineus pivdennu sinicyu Melaniparus niger smugastovolu alondru Calendulauda sabota natalskogo zhovtocherevcya Chlorocichla flaviventris kapskogo okulyarnika Zosterops virens kapskogo merla Lamprotornis nitens natalsku alzakolu Cercotrichas signata ta blidogo gorobcya Passer diffusus Majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye mozambicki mariki Cinnyris neergaardi bilobrovi nikorniki Apalis ruddi rozhevovoli perlistiki Hypargos margaritatus ta zhovtovoli shedriki Crithagra citrinipectus Takozh endemichnimi abo majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye blizko 43 pidvidiv riznih vidiv ptahiv Endemizm takozh virazhenij sered inshih predstavnikiv fauni regionu V Maputalendi zagalom zustrichayetsya blizko 112 vidiv plazuniv 45 vidiv amfibij ta 67 vidiv prisnovodnih rib z yakih 23 vidi plazuniv 1 vid amfibij ta 8 vidiv rib ye endemikami ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 4480 km abo 15 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en ta en v PAR a takozh Specialnij zapovidnik Maputu u Mozambiku Planuyetsya stvorennya velikoyi en U 1999 roci Park vodno bolotnih ugid iSimangaliso buv vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 20 lyutogo 2024 Posilannya Maputaland coastal forest mosaic Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Maputaland Coastal Forests and Woodlands One Earth