Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мерл капський Капський мерл Дамараленд Намібія Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Е

Мерл капський

Мерл капський
Мерл капський
image
Капський мерл (Дамараленд, Намібія)
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Шпакові (Sturnidae)
Рід: Мерл (Lamprotornis)
Вид: Мерл капський
Біноміальна назва
Lamprotornis nitens
(Linnaeus, 1766)
image
Ареал виду (зеленим вказано ареал підвиду L. n. culminator, який визнається деякими дослідниками)
Синоніми
Turdus nitens Linnaeus, 1766
Посилання
image Вікісховище: Lamprotornis nitens
image Віківиди: Lamprotornis nitens
image ITIS: 560682
image МСОП: 22710675
image NCBI: 248151

Мерл капський (Lamprotornis nitens) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae). Мешкає в Південній Африці.

Таксономія

image
Капський мерл (Намібія)
image
Капський мерл (Національний парк [en], ПАР)
image
Капський мерл

В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис капського мерла до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком з Анголи. Він використав французьку назву Le merle verd d'Angola та латинську назву Merula Viridis Angolensis. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї «Systema Naturae», він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був капський мерл, для якого Лінней придумав біномінальну назву Turdus nitens. Пізніше вид був переведений до роду Мерл (Lamprotornis), введеного голландським зоологом Конрадом Якобом Темінком у 1820 році.

Опис

Довжина птаха становить 23-27 см, вага 75-105 г. Голова синя, скроні більш темні, верхня частина тіла синя або синьо-зелена. На перах є невеликі, малопомітні червонувато-фіолетові плямки. Оперення має характерний райдужний металевий відблиск. Дзьоб і лапи чорні. У молодих птахів відблиск в оперенні менш виражений, нижня частина тіла у них темно-сіра або чорна. Птахи набувають дорослого забарвлення і блиску у віці 6 місяців.

Голос — довгі трелі, які можуть включати в себе імітацію деяких почутих звуків.

Поширення і екологія

Капські мерли мешкають на заході і півдні Анголи, на крайньому півдні Замбії, в Намбії, Ботсвані, Зімбабве, південному Мозамбіку, Південно-Африканської Республіці, Лесото і Есватіні, зустрічаються на крайньому південному заході Демократичної Республіки Конго. Вони живуть в різноманітних природних середовищах, зокрема в саванах, рідколіссях, чагарникових заростях, напівпустелях Калахарі, на луках і полях, в заростях на берегах водойм, в парках і садах, поблизу людських поселень. Під час негніздового періоду зустрічаються великими зграями, часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з іншими мерлами, звичайними і жовтоголовими шпаками.

Капські мерли живляться комахами, зокрема мурахами, кониками, жуками і гусінню, а також плодами і нектаром деяких видів рослин. Шукають їжу переважно на землі. Іноді вони супроводжують стада антилоп, шукаючи паразитів на їх тілі, а поблизу людських поселень шукають відходи на звалищах.

Капські мерли є моногамними птахами, сезон розмноження у них триває з вересня по березень. Вони гніздяться в дуплах дерев, іноді використовують покинуті дупла дятлів і лібій або штучні гніздівлі. Дупла встелюються сухою травою, пір'ям та іншим матеріалом, вони використовуються повторно впродовж кількох років. Зафіксований випадок, коли гніздова пара використовувала одне гніздо впродовж 20 років. В кладці від 2 до 6 синьо-зелених яєць, поцяткованих червонуватими плямками. Інкубаційний період триває 12-14 днів, насиджують лише самиці. За пташенятами доглядають і самиці, і самці. Іноді їм допомагають кілька птахів-помічників. Пташенята покидають гніздо через 20 днів після вилуплення, однак стають повністю самостійними ще через тиждень.

Капські мерли іноді стають жертвами сапсанів і білоголових орлів. Також вони іноді стають жертвами гніздового паразитизму великих воскоїдів і чубатих зозуль.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Lamprotornis nitens: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 24 грудня 2022
  2. Chittenden, H. та ін. (2012). Roberts geographic variation of southern African birds. Cape Town: JVBBF. с. 198—199. ISBN .
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 24 грудня 2022.
  5. del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Cape glossy starling. Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 9 вересня 2014.
  6. Brisson, Mathurin Jacques (1760). Ornithologie, ou, Méthode contenant la division des oiseaux en ordres, sections, genres, especes & leurs variétés (French та Latin) . Т. 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 311—312, Plate 30 fig 2.
  7. Allen, J.A. (1910). Collation of Brisson's genera of birds with those of Linnaeus. Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. hdl:2246/678. Процитовано 25 грудня 2021.
  8. Linnaeus, Carl (1766). Systema naturae : per regna tria natura, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 294.
  9. Temminck, Coenraad Jacob (1820). Manuel d'ornithologie, ou, Tableau systématique des oiseaux qui se trouvent en Europe (French) . Т. Part 1 (вид. 2nd). Paris: H. Cousin. с. 55 (LV).
  10. Lerm, Rion E. (2014). The breeding ecology of Cape glossy starlings at a nest site in the Kalahari. Ornithological Observations. 5: 37—40. ISSN 2219-0341.

Джерела

  • Feare, Chris; Craig, Adrian (1999). Starlings and Mynas. Princeton University Press. ISBN .

Посилання

  • Glossy starling — Species text in The Atlas of Southern African Birds
image Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Merl kapskij Kapskij merl Damaralend Namibiya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Shpakovi Sturnidae Rid Merl Lamprotornis Vid Merl kapskij Binomialna nazva Lamprotornis nitens Linnaeus 1766 Areal vidu zelenim vkazano areal pidvidu L n culminator yakij viznayetsya deyakimi doslidnikami Sinonimi Turdus nitens Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Lamprotornis nitens Vikividi Lamprotornis nitens ITIS 560682 MSOP 22710675 NCBI 248151 Merl kapskij Lamprotornis nitens vid gorobcepodibnih ptahiv rodini shpakovih Sturnidae Meshkaye v Pivdennij Africi TaksonomiyaKapskij merl Namibiya Kapskij merl Nacionalnij park en PAR Kapskij merl V 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis kapskogo merla do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom z Angoli Vin vikoristav francuzku nazvu Le merle verd d Angola ta latinsku nazvu Merula Viridis Angolensis Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom Odnim z cih vidiv buv kapskij merl dlya yakogo Linnej pridumav binominalnu nazvu Turdus nitens Piznishe vid buv perevedenij do rodu Merl Lamprotornis vvedenogo gollandskim zoologom Konradom Yakobom Teminkom u 1820 roci OpisDovzhina ptaha stanovit 23 27 sm vaga 75 105 g Golova sinya skroni bilsh temni verhnya chastina tila sinya abo sino zelena Na perah ye neveliki malopomitni chervonuvato fioletovi plyamki Operennya maye harakternij rajduzhnij metalevij vidblisk Dzob i lapi chorni U molodih ptahiv vidblisk v operenni mensh virazhenij nizhnya chastina tila u nih temno sira abo chorna Ptahi nabuvayut doroslogo zabarvlennya i blisku u vici 6 misyaciv Golos dovgi treli yaki mozhut vklyuchati v sebe imitaciyu deyakih pochutih zvukiv Poshirennya i ekologiyaKapski merli meshkayut na zahodi i pivdni Angoli na krajnomu pivdni Zambiyi v Nambiyi Botsvani Zimbabve pivdennomu Mozambiku Pivdenno Afrikanskoyi Respublici Lesoto i Esvatini zustrichayutsya na krajnomu pivdennomu zahodi Demokratichnoyi Respubliki Kongo Voni zhivut v riznomanitnih prirodnih seredovishah zokrema v savanah ridkolissyah chagarnikovih zarostyah napivpustelyah Kalahari na lukah i polyah v zarostyah na beregah vodojm v parkah i sadah poblizu lyudskih poselen Pid chas negnizdovogo periodu zustrichayutsya velikimi zgrayami chasto priyednuyutsya do zmishanih zgraj ptahiv razom z inshimi merlami zvichajnimi i zhovtogolovimi shpakami Kapski merli zhivlyatsya komahami zokrema murahami konikami zhukami i gusinnyu a takozh plodami i nektarom deyakih vidiv roslin Shukayut yizhu perevazhno na zemli Inodi voni suprovodzhuyut stada antilop shukayuchi parazitiv na yih tili a poblizu lyudskih poselen shukayut vidhodi na zvalishah Kapski merli ye monogamnimi ptahami sezon rozmnozhennya u nih trivaye z veresnya po berezen Voni gnizdyatsya v duplah derev inodi vikoristovuyut pokinuti dupla dyatliv i libij abo shtuchni gnizdivli Dupla vstelyuyutsya suhoyu travoyu pir yam ta inshim materialom voni vikoristovuyutsya povtorno vprodovzh kilkoh rokiv Zafiksovanij vipadok koli gnizdova para vikoristovuvala odne gnizdo vprodovzh 20 rokiv V kladci vid 2 do 6 sino zelenih yayec pocyatkovanih chervonuvatimi plyamkami Inkubacijnij period trivaye 12 14 dniv nasidzhuyut lishe samici Za ptashenyatami doglyadayut i samici i samci Inodi yim dopomagayut kilka ptahiv pomichnikiv Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 20 dniv pislya viluplennya odnak stayut povnistyu samostijnimi she cherez tizhden Kapski merli inodi stayut zhertvami sapsaniv i bilogolovih orliv Takozh voni inodi stayut zhertvami gnizdovogo parazitizmu velikih voskoyidiv i chubatih zozul PrimitkiBirdLife International 2016 Lamprotornis nitens informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 24 grudnya 2022 Chittenden H ta in 2012 Roberts geographic variation of southern African birds Cape Town JVBBF s 198 199 ISBN 978 1 920602 00 0 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David red 2022 Nuthatches Wallcreeper treecreepers mockingbirds starlings oxpeckers World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 24 grudnya 2022 del Hoyo J Elliott A Sargatal J Christie D A de Juana E red Cape glossy starling Handbook of the Birds of the World Alive Lynx Edicions Procitovano 9 veresnya 2014 Brisson Mathurin Jacques 1760 Ornithologie ou Methode contenant la division des oiseaux en ordres sections genres especes amp leurs varietes French ta Latin T 2 Paris Jean Baptiste Bauche s 311 312 Plate 30 fig 2 Allen J A 1910 Collation of Brisson s genera of birds with those of Linnaeus Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 hdl 2246 678 Procitovano 25 grudnya 2021 Linnaeus Carl 1766 Systema naturae per regna tria natura secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 294 Temminck Coenraad Jacob 1820 Manuel d ornithologie ou Tableau systematique des oiseaux qui se trouvent en Europe French T Part 1 vid 2nd Paris H Cousin s 55 LV Lerm Rion E 2014 The breeding ecology of Cape glossy starlings at a nest site in the Kalahari Ornithological Observations 5 37 40 ISSN 2219 0341 DzherelaFeare Chris Craig Adrian 1999 Starlings and Mynas Princeton University Press ISBN 0 7136 3961 X PosilannyaGlossy starling Species text in The Atlas of Southern African Birds Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ