Бюльбюль капський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Капський бюльбюль (Національний парк Еддо-Елефант) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Pycnonotus capensis (Linnaeus, 1766) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Turdus capensis Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Бюльбю́ль капський (Pycnonotus capensis) — вид горобцеподібних птахів родини бюльбюлевих (Pycnonotidae). Ендемік Південно-Африканської Республіки.
Таксономія
В 1760 році французький зоолог Матюрен Жак Бріссон включив опис капського бюльбюля до своєї книги "Ornithologie", описавши птаха за зразком із Мису Доброї Надії. Він використав французьку назву Le merle brun du Cap de Bonne Espérance та латинську назву Merula Fusca Capitis Bonae Spei. Однак, хоч Бріссон і навів латинську назву, вона не була науковою, тобто не відповідає біномінальній номенклатурі і не визнана Міжнародною комісією із зоологічної номенклатури. Коли в 1766 році шведський натураліст Карл Лінней випустив дванадцяте видання своєї Systema Naturae, він доповнив книгу описом 240 видів, раніше описаних Бріссоном. Одним з цих видів був капський бюльбюль, для якого Лінней придумав біномінальну назву Turdus capensis. У 1826 році капський бюльбюль був переведений до роду Бюльбюль (Pycnonotus), ввдений німецьким зоологом Фрідріхом Бойє. Капський бюльбюль є типовим видом роду Pycnonotus.
Опис
Довжина птаха становить 19-21 см, вага 28–47,5 г. Забарвлення тьмяне, переважно буре. Навколо очей білі кільця, гузка жовта. На голові невеликий чуб. Дзьоб короткий, прямий, чорний, лапи чорні, райдужки темно-карі. Виду не притаманний статевий диморфізм. Капські бюльбюлі відрізняються від інших південноафриканських бюльбюлів темнішим забарвлення, зокрема темним животом, а також білими кільцями навколо очей.
Поширення і екологія
Капські бюльбюлі живуть в прибережних заростях, рідколіссях, садах і фінбоші на заході та південному заході ПАР. Живляться плодами, нектаром і комахами. Сезон розмноження триває з вересня по листопад. Гніздо чашоподібне, розміщується в густій рослинності на дерева або в чагарниках. Капські бюльбюлі іноді стають жертвами гніздового паразитизму строкатих зозуль.
Примітки
- BirdLife International (2016). . Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 2 січня 2022.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). . IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 8 травня 2014. Процитовано 2 січня 2022.
- Brisson, Mathurin Jacques (1760). (French та Latin) . Т. Volume 2. Paris: Jean-Baptiste Bauche. с. 259—260, Plate 27 fig 3. Архів оригіналу за 2 січня 2022. Процитовано 2 січня 2022.
- Allen, J.A. (1910). . Bulletin of the American Museum of Natural History. 28: 317—335. Архів оригіналу за 19 вересня 2012. Процитовано 2 січня 2022.
- Linnaeus, Carl (1766). (Latin) . Т. Volume 1, Part 1 (вид. 12th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 295. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 2 січня 2022.
- (1826). . Isis von Oken (German) . 19. Col 973. Архів оригіналу за 11 жовтня 2021. Процитовано 2 січня 2022.
Джерела
- Sinclair, Hockey and Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa,
Посилання
- Cape Bulbul - Species text in The Atlas of Southern African Birds [ 7 січня 2011 у Wayback Machine.].
- iSpot [ 2 січня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Byulbyul kapskij Kapskij byulbyul Nacionalnij park Eddo Elefant Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Byulbyulevi Pycnonotidae Rid Byulbyul Pycnonotus Vid Byulbyul kapskij Binomialna nazva Pycnonotus capensis Linnaeus 1766 Areal vidu Pidvidi Div tekst Sinonimi Turdus capensis Linnaeus 1766 Posilannya Vikishovishe Pycnonotus capensis Vikividi Pycnonotus capensis ITIS 562606 MSOP 22712677 NCBI 447934 Byulbyu l kapskij Pycnonotus capensis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini byulbyulevih Pycnonotidae Endemik Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki TaksonomiyaKapskij byulbyul V 1760 roci francuzkij zoolog Matyuren Zhak Brisson vklyuchiv opis kapskogo byulbyulya do svoyeyi knigi Ornithologie opisavshi ptaha za zrazkom iz Misu Dobroyi Nadiyi Vin vikoristav francuzku nazvu Le merle brun du Cap de Bonne Esperance ta latinsku nazvu Merula Fusca Capitis Bonae Spei Odnak hoch Brisson i naviv latinsku nazvu vona ne bula naukovoyu tobto ne vidpovidaye binominalnij nomenklaturi i ne viznana Mizhnarodnoyu komisiyeyu iz zoologichnoyi nomenklaturi Koli v 1766 roci shvedskij naturalist Karl Linnej vipustiv dvanadcyate vidannya svoyeyi Systema Naturae vin dopovniv knigu opisom 240 vidiv ranishe opisanih Brissonom Odnim z cih vidiv buv kapskij byulbyul dlya yakogo Linnej pridumav binominalnu nazvu Turdus capensis U 1826 roci kapskij byulbyul buv perevedenij do rodu Byulbyul Pycnonotus vvdenij nimeckim zoologom Fridrihom Bojye Kapskij byulbyul ye tipovim vidom rodu Pycnonotus OpisDovzhina ptaha stanovit 19 21 sm vaga 28 47 5 g Zabarvlennya tmyane perevazhno bure Navkolo ochej bili kilcya guzka zhovta Na golovi nevelikij chub Dzob korotkij pryamij chornij lapi chorni rajduzhki temno kari Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm Kapski byulbyuli vidriznyayutsya vid inshih pivdennoafrikanskih byulbyuliv temnishim zabarvlennya zokrema temnim zhivotom a takozh bilimi kilcyami navkolo ochej Poshirennya i ekologiyaKapski byulbyuli zhivut v priberezhnih zarostyah ridkolissyah sadah i finboshi na zahodi ta pivdennomu zahodi PAR Zhivlyatsya plodami nektarom i komahami Sezon rozmnozhennya trivaye z veresnya po listopad Gnizdo chashopodibne rozmishuyetsya v gustij roslinnosti na dereva abo v chagarnikah Kapski byulbyuli inodi stayut zhertvami gnizdovogo parazitizmu strokatih zozul PrimitkiBirdLife International 2016 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 2 sichnya 2022 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Gill Frank Donsker David Rasmussen Pamela red 2021 IOC World Bird List Version 11 2 International Ornithologists Union Arhiv originalu za 8 travnya 2014 Procitovano 2 sichnya 2022 Brisson Mathurin Jacques 1760 French ta Latin T Volume 2 Paris Jean Baptiste Bauche s 259 260 Plate 27 fig 3 Arhiv originalu za 2 sichnya 2022 Procitovano 2 sichnya 2022 Allen J A 1910 Bulletin of the American Museum of Natural History 28 317 335 Arhiv originalu za 19 veresnya 2012 Procitovano 2 sichnya 2022 Linnaeus Carl 1766 Latin T Volume 1 Part 1 vid 12th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 295 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2021 Procitovano 2 sichnya 2022 1826 Isis von Oken German 19 Col 973 Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2021 Procitovano 2 sichnya 2022 DzherelaSinclair Hockey and Tarboton SASOL Birds of Southern Africa ISBN 1 86872 721 1PosilannyaCape Bulbul Species text in The Atlas of Southern African Birds 7 sichnya 2011 u Wayback Machine iSpot 2 sichnya 2022 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi