Бджола | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Європейська медоносна бджола | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Apiformes | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Бджо́ла (ст.-укр. бчола; Anthophila, або Apiformes) — секція в родині Apoidea літаючих комах ряду перетинчастокрилих (частина цієї надродини належить до суспільних комах), споріднена з осами і мурашками. Існує близько 20 тисяч видів бджіл. Їх можна виявити на всіх континентах, окрім Антарктиди. Бджоли пристосувалися харчуватися нектаром і пилком, використовуючи нектар головним чином як джерело енергії, а пилок для отримання білків та інших живильних речовин.
Опис
Бджоли мають довгий хоботок, яким вони користуються для висмоктування нектару рослин. У них також є вусики (або сяжки), кожен з яких складається з 13 сегментів у самців і 12 сегментів у самок. Усі бджоли мають дві пари крил, задня пара за розміром менша від передньої; тільки у декількох видів у однієї касти крила дуже короткі, що робить політ бджоли важкою або неможливою справою. На задньому кінці тіла більшість бджіл має жало.
Багато видів бджіл маловивчені. Розмір бджіл коливається від 2,1 мм у карликової бджоли (Trigona minima) до 39 мм у виду Megachile pluto, що мешкає в Індонезії.
Бджолині «танці»
Засобом спілкування суспільних бджіл є, так звані, «танці». Повертаючись після розвідки у вулик, бджола виконує певні умовні рухи — «танцює». За цими рухами інші бджоли дізнаються про те, в якому напрямку і на якій приблизно відстані від вулика знаходиться медоносне місце. Ця мова «танців» відзначається високою досконалістю та умовністю.
Продукти бджільництва
Бджоли виготовляють багато продуктів, серед них такі:
Запилення
Бджоли відіграють важливу роль у запиленні квіткових рослин як найчисельніша група запилювачів у екосистемах, пов'язаних з квітами. Залежно від поточної потреби, бджоли можуть концентруватися як на зборі нектару, так і на зборі пилку. В обох випадках бджоли сприяють запиленню рослин, але при зборі пилку цей процес проходить набагато ефективніше.
Тіло більшості бджіл покрите численними електростатичними гіллястими ворсинками, що сприяють прилипанню та перенесенню пилку. Періодично вони зчищають з себе пилок, збираючи його щіточками (щетиноподібними волосками, у більшості видів розташованими на лапках, а у деяких на черевці) і потім переносять її в спеціальні кошики для пилку (corbicula), розташовані між задніми лапками. Багато видів бджіл схильні збирати пилок тільки з певних видів, інші в цьому питанні не такі категоричні та користуються великою різноманітністю квітучих рослин. Невелика кількість рослин замість пилку виробляє живильну квіткову олію, на зборі якої спеціалізуються тільки певні види бджіл. Невелика підгрупа нежалячих бджіл (Meliponini) пристосувалася на поїданні падалі (екскременти попелиці) — це єдині бджоли, що не харчуються продуктами рослин. Пилок і нектар змішуються разом, утворюючи в'язку живильну масу, яка складається в невеликі осередки — стільник. Поверх маси відкладаються яйця майбутніх бджіл, після чого осередок герметично закривається так, що згодом дорослі бджоли та їхні личинки не контактують разом.
Бджоли як запилювачі украй важливі в сільському господарстві, і це призводить до того, що фермери в багатьох країнах домовляються з бджолярами про взаємовигідне розведення бджіл поблизу сільськогосподарських угідь. Монокультура (тобто тривале і безперервне вирощування рослин одного виду на одній і тій самій ділянці) і скорочення чисельності обпилюваних рослин призводить до сезонної міграції бджолярів на території, де в потрібний час потрібно запилити певні рослини. Бджоли також відіграють дуже важливу, хоч і не до кінця вивчену, роль у прогодуванні птахів та інших представників дикої природи. Багато диких бджіл живуть далеко від сільськогосподарських угідь й іноді стають жертвами спеціальних програм з винищення комарів, непарного шовкопряда (Lymantria dispar) та інших комах-шкідників.
Сідаючи на квітку, бджола може стати жертвою тих, що ховаються: () або павуків-бокоходів (Thomisidae). На льоту її можуть зловити птахи. Інсектициди (препарати, що використовуються для знищення шкідливих комах) можуть знищити велику кількість бджіл — як безпосередньо, так і забруднюючи квітки рослин. Бджолина матка у весняний період відкладає до 2 000 яєць на день, а в період медового збору від 1 000 до 1 500 яєць на день, тільки відновлюючи чисельність родини замість загиблих особин.
Приріст чисельності бджіл залежить як від ефективності самих бджіл, так і від їхньої чисельності. Наприклад, ефективність диких джмелів зростає приблизно в 10 разів поблизу рослин родини гарбузових (Cucurbitaceae), а сукупна ефективність колонії медоносних бджіл підвищується зважаючи на велику популяцію. З іншого боку, під час раннього весняного цвітіння садових рослин популяція маток у джмелів обмежена декількома особинами, тому вони не грають істотної ролі в запиленні ранніх фруктів.
Харчування бджіл
Цей розділ може містити . (27 січня 2021) |
Бджоли збирають з рослин нектар та пилок, які перетворюють на корм — мед та пергу. Їжа бджіл має всі життєво необхідні корисні речовини: білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни. Також, бджоли приносять в вулик воду.
Нектар — вуглеводний корм, який складається з цукрів (сахарози, глюкози, фруктози), невеликої кількості води та мінеральних солей. В залежності від ботанічного складу рослин та метеорологічних умов, вміст води, сахарози, глюкози та фруктози може змінюватись.
Склад | % |
---|---|
Вода | 50—70 |
Сахароза, глюкоза, фруктоза | 5—70 |
Мінеральні речовини, органічні кислоти, ефірні олії, дріжджі та ін. | сліди[] |
Бджоли збирають нектар більш активніше, коли і ньому міститься близько 50 % цукрів, коли цукру менше 4,2 % бджоли його не збирають. Високий відсоток цукрів в нектарі ускладнює його збір. Додаючи в нектар ферменти сальних залоз і видаляючи з нього воду, бджоли перероблюють його в мед. В вуликах з нормальною вентиляцією випарювання води здійснюється протягом 5 днів. На видалення 450 г води йде 100 г цукру.
В результаті переробки бджолами нектару та паді виробляється мед — суміш плодового та виноградного цукру. Мед містить 17-21 % води, органічні кислоти, азотні та мінеральні речовини, вітаміни. Одній бджолиній сім'ї для підтримки життєдіяльності на рік потрібно 70-90 кг меду, з котрих в зимовий період використовується 10-12 кг.
Квітковий пилок — білково-вітаміний корм, необхідний бджолам для вигодовування личинок. Під час збору пилку, бджоли додають до нього деяку кількість слини та нектару, формуючи з нього згустки, котрі прикріплюють до задніх ніжок в спеціальних поглибленнях. Маса згустку складає 8-22 мг. На формування одного такого згустку бджола витрачає від 3 до 20 хвилин.
Бджоли перетворюють квітковий пилок на пергу, котру складають в соти і консервують, додаючи нектар та слину. В добре складеному пилку відбувається молочнокисле бродіння, що запобігає псуванню перги.
Одна бджола потребує близько 0,1 г перги на розвиток. В весняно-літній період на розвиток сильної сім'ї йде 6-8 кг перги. Протягом року сім'я використовує 16-18 кг перги. Кількість перги в вулику визначають за допомогою розрахунку зайнятих нею сот. В одній соті міститься близько 0,3-0,5 г перги. Квітковий пилок, зібраний з різних рослин, містить не однакову кількість поживних речовин.
Медові рослини | Вода | Білок | Жир | Вуглеводи | Зола |
---|---|---|---|---|---|
Ліщина | 4,9 | 20 | 4,9 | 19,9 | 3,8 |
Сосна | 7,7 | 13,1 | 1,2 | Н/Д | 2,1 |
Вільха | 26,4 | Н/Д | 3,0 | Н/Д | Н/Д |
Волоський горіх | 7,2 | 23,2 | 2,3 | Н/Д | 3,8 |
Граб | 7,9 | 28,4 | 0,5 | Н/Д | 2,9 |
Береза | 5,0 | 21,9 | 2,7 | Н/Д | 2,8 |
Кукурудза | Н/Д | 3,8 | 1,4 | 30,3 | 3,1 |
Гірчиця | 13,2 | 21,7 | 8,6 | 25,8 | 2,5 |
Груша | 9,8 | 28,6 | 3,1 | 28,3 | 2,6 |
Кульбаба | 10,9 | 11,1 | 14,4 | 34,9 | 0,9 |
Конюшина біла | 11,5 | 23,7 | 3,4 | 26,9 | 2,7 |
У вулику перга різних рослин змішується, тому в середньому вона складається з близько 20 % білка.
Вода потрібна бджолам для розрідження меду при приготуванні корму для личинок та для врегулювання температури і вологості повітря в вулику. Коли в вулику є нектар, зазвичай бджоли не потребують води. В весняний період необхідність води зростає, тому що зростає кількість розплоду. В середньому, весною сім'я використовує 100—200 г води, а в жарку погоду — більше 400 г.
Еволюційні дані
Бджоли, як і мурахи, по суті є спеціалізованою формою оси. Хоча вік найбільш ранніх скам'янілих знахідок оцінюється тільки в 40 млн років, дослідження генетики бджіл і частково скам'янілостей указує, що вони з'явилися набагато раніше, разом з появою квіткових рослин 140 млн років тому. Предки сучасних бджіл відносилися до родини піщаних ос (Crabronidae) і були хижими комахами. Їх жертвами ставали інші комахи, які самі відвідували квітки і тому частково покривалися пилком. Таким чином, в результаті еволюції бджоли перейшли від хижого способу життя до живлення пилком рослин. Така сама еволюція відбулася з [ru] (Masarinae), підродиною родини складчатокрилих.
Найдавніші запилювані рослини запилювалися іншими комахами, наприклад жуками (зокрема магнолія), тобто перед появою бджіл синдром квіткового запилення в природі був добре відомий. Новим стало те, що бджоли стали спеціалізуватися на запиленні, у них відбулися поведінкові і фізичні зміни, що безумовно збільшило запилюваність рослин, і вони стали набагато ефективнішими запилювачами, ніж жуки, мухи, метелики, [ru] та інші комахи. Вважають, що поява таких квіткових фахівців привела до адаптивної радіації (адаптації до систематичних нерізких однонаправлених змін умов навколишнього середовища) як квіткових рослин, так і самих бджіл.
Організація та поділ за функціями і способом життя
Бджоли — високоорганізовані комахи. Частково бджоли спільно здійснюють пошук їжі, води, житла (при необхідності), спільно захищаються від ворогів. У вулику бджоли спільно будують стільники, доглядають за потомством, маткою. Кожна бджола виконує свою роботу, яка змінюється з віком бджоли. Молоді робочі бджоли годують молодняк, оскільки у них добре розвинене маточне молочко. Старші бджоли займаються спорудою житла — у них посилено працюють воскові залози. Бджоли середнього віку виконують роль санітарів, немолоді бджоли — вентиляторщиків. Лише старі бджоли займаються тим, що носять мед. У літню пору бджола живе всього місяць.
Бджоли можуть жити як незалежно одна від одної, тобто вести відокремлений спосіб життя; так і існувати в різноманітних колективних утвореннях. Найбільш просунутими в цьому відношенні є евсоціальні (суспільні) колонії, рої, в яких живуть медоносні бджоли, джмелі і нежалячі бджоли. Вважається, що суспільний характер бджіл еволюціонував багато разів і незалежно у різних груп.
У деяких видів самки однієї групи є між собою сестрами; і, якщо у групи бджіл є певний розподіл праці, то така група називається напівсуспільною. Якщо на додаток до розподілу праці група складається з матері та її потомства-самок (дочок), то така група називається суспільною. У такій структурі бджолу-матір називають маткою (або царицею), а її дочок — робочими бджолами. Якщо розділення обмежується лише поведінкою бджіл, то така організація називається примітивно-суспільною групою (як у підродини , ); якщо між кастами існує морфологічна відмінність (різна будова), то така організація називається високо-суспільною групою.
Кількість видів з примітивно-суспільною поведінкою значно більша, але вони мало вивчені, та біологія більшості з них майже невідома. Переважна більшість таких видів належать до родини галіктидів (Halictidae). Рої у таких бджіл зазвичай невеликі, число робочих бджіл не перевищує дюжини, і єдина відмінність робочих бджіл від маток (якщо така взагалі є), полягає в розмірах. Рої у більшості видів цих бджіл мають однорічний цикл, і лише плодовиті самки (майбутні матки) переживають зиму. У деяких видів рої багаторічні, а кількість особин в них досягає декількох сотень. Подібну біологію мають деякі види бджіл роду еуглоссини (). Незвичайні рівні стосунки між дорослими бджолами і личинками спостерігаються у певних видів бджіл роду — в них їжа личинки поставляється поступово з її розвитком; таку організацію називають «прогресивним забезпеченням». Така система також спостерігається у медових бджіл і деяких джмелів.
Високо-суспільні бджоли живуть у роях, у кожній із яких є одна матка, робочі бджоли і, на деяких стадіях розвитку, трутні (тобто самці). Спеціальне житло для бджіл називається вуликом. Кожен вулик може містити у пік сезону, що припадає на весну, до 40 000 особин.
Більшість інших бджіл, включаючи види мегахіла округла (Megachile rotundata), , і є одиночними бджолами в тому сенсі, що у них існує тільки один тип самок, який і розмножується, і запасає їжу для потомства. У цих бджіл немає спеціальної касти робочих бджіл. Як правило, такі бджоли не виробляють ні меду, ні воску. У цих видів є імунітет від кліщів, але вони мають власних унікальних паразитів, шкідників і хвороби.
Одиночні бджоли — важливі запилювачі рослин, здобутий ними пилок іде на годування потомства. Часто пилок змішується з нектаром, утворюючи таким чином пастоподібну масу. Багато видів одиничних бджіл мають складні пристосування на своєму тілі для транспортування пилку. Тільки деякі види солітарних бджіл розлучаються для цілей запилення рослин, інші зустрічаються тільки в дикому вигляді. Одиночні бджоли часто харчуються тільки певними видами рослин (у відмінність, наприклад, від медових бджіл або джмелів). В деяких випадках тільки один певний вид бджіл може бути обпилювачем такої рослини, і якщо ці бджоли з якої-небудь причини гинуть, рослина знаходиться під загрозою зникнення.
Свої гнізда одиночні бджоли найчастіше влаштовують у норах у землі, рідше в отворах дерев, у порожнистих стеблах очерету або ожини. Як правило, самиця створює осередок (стільник), відкладає в нього одне яйце, додає живильну суміш для личинки і герметично його закриває. Одне гніздо може містити декілька осередків. У випадку, якщо гніздо знаходиться в товщі деревини, зазвичай крайні до виходу осередки містять яйця самців. Надалі бджола не піклується про своє потомство і зазвичай гине, зробивши одне або декілька гнізд. Самці виводяться першими і до моменту виведення самки вже готові до спаровування. Серед садівників дуже популярне створення умов для гнізд одиночних бджіл. Одиночні бджоли, як правило, або нежалячі, або жалять украй рідко, тільки у разі самооборони. У деяких видів спостерігається ознака соціальності, коли самиці роблять гнізда в безпосередній близькості від інших гнізд того самого виду. В інших видів декілька самок використовують для відкладання яєць одне і те ж гніздо, але кожна заповнює пилком і нектаром тільки свій власний осередок — такий рідкісний тип співіснування називається «комунальним». Основною перевагою цього типу служить те, що декілька самок по черзі охороняють одне і те саме гніздо.
Серед бджоли зустрічаються клептопаразити, тобто види, що крадуть або відбирають їжу інших тварин для себе. У зв'язку зі схожістю поведінки таких бджіл із зозулями, їх прозвали «зозулині бджоли». Подібна поведінка бджіл зустрічається у декількох родин, хоча визначення найкраще підходить до підродини родини справжніх бджіл. У бджіл цієї родини не вистачає пристосувань для збору пилку, вони також не влаштовують свої власні гнізда. Натомість вони підкладають яйця у гнізда інших бджіл, використовуючи вже готові осередки з нектаром і пилком. Коли у «зозулиної бджоли» з'являється личинка, вона вбиває і з'їдає чужих личинок (якщо мати сама не зробила цього до неї), а також поїдає приготовлений запас їжі. В деяких випадках, коли первинні господарі відносяться до суспільного типу, клептопаразити залишаються у гнізді, відкладають там безліч яєць, а іноді вбивають і заміщають матку.
Багато клептопаразитів мають близьку спорідненість і схожість зі своїми жертвами (наприклад, бджоли підроду джмеля-зозулі (Psithyrus) паразитують на бджолах близького їм підроду джмелів (Bombus). Принцип, заснований на цьому та інших прикладах, називається «Правило Емері», воно свідчить, що соціальні паразити та їх головні господарі мають близьку спорідненість.
Бджола в історії та культурі
З бджолами було із старовини пов'язана величезна кількість міфів і легенд. Так, на думку стародавніх єгиптян, душа померлого покидала людину у вигляді бджоли. Стародавні греки були впевнені, що боги на Олімпі куштують «солодкий нектар», що їх владику Зевса в дитинстві вигодовували медом Мелісса, дочка критського царя Меліссія, а богиню Артеміду, покровительку тварин і полювання, часто зображали бджілкою. На деяких найдавніших монетах світу, які були зроблені в Стародавній Греції (див. Давньогрецькі монети), була зображена бджілка. Старогрецькі легенди стверджували, що розводити бджіл навчив людей Арістей, син бога Аполлона і німфи Кірени.
Насправді все було таким чином. Відомо, що в стародавні часи в Палестині процвітало бджільництво, причому безліч бджолиних роїв мешкала на скелях: у жаркі дні мед, що витопився із стільників (воскових споруд бджіл з шестигранних осередків), стікав по каменях вниз, і тому ці місця отримали поетичну назву «земля, де течуть молоко і мед». Згідно з палеонтологічними даними, бджоли мешкали на Землі вже 30 мільйонів років — їх скам'янілі останки знайдені в пластах третинного періоду. Людина ж існує лише 2 мільйони років, а Homo sapiens і того менше — лічені десятки тисяч років.
Про те, що бджолині гнізда — цінна здобич, люди знали вже в кам'яну добу. Тому вони старанно полювали за ними, щоб добути мед і віск, хоча це було справою небезпечною і важкою. Бджоли могли вжалити складальників до смерті, коли вони з міжгір'їв скель або дупел високих дерев вирізували стільники з воском і медом. Те, що в давнину наші предки збирали мед, підтверджують стародавні наскельні малюнки. В Іспанії, наприклад, існує . На її стіні зображена людина, що виймає стільник з бджолиного гнізда. Цей малюнок був створений приблизно за 7 тисяч років до н. е.
Важко сказати, коли стародавні люди перейшли від збирання меду до бджільництва, але археологічні дані підтверджують, що 6 тисяч років тому в Єгипті розводили домашніх бджіл. Особливо медоносні райони знаходилися у верхній течії Нілу. Єгиптяни перевозили туди вулики — корзини із соломи або очерету, а то і керамічні судини — на великих плетених плотах, щоб через якийсь час повернутися додому з багатим збором меду. У Давньому Єгипті мед цінували високо: всі єгипетські фараони носили титул «Повелитель бджіл». Символічне зображення цієї комахи за життя фараона прикрашало царську емблему, а після смерті — його гробницю.
У Стародавній Греції бджолярі вперше навчилися вставляти у вулики перегородки і з їх допомогою вилучати надмірні запаси меду. Великий Гомер оспівав мед і його чудові лікувальні і харчові властивості. Одна з його героїнь чудовим напоєм кікеоном (велику частину його складав мед) лікувала безсоння і надихала воїнів на подвиги. Філософ Аристотель (IV століття до н. е.) поклав початок науковому бджільництву, а основоположник античної медицини Гіппократ описав лікувальні властивості меду. Одна з легенд розповідає, що на могилі Гіппократа поселився рій бджіл, які виготовляли особливий мед, що зціляє від безлічі хвороб.
У збірці Максима Сповідника (580—662) «Бджола» Сократові приписано вислів:
Отак як бджолу бачимо, що по всіх садах і квітах літає та від кожного користь приймає, так і юнаки, навчаючись філософії і на вишину мудрісну воліючи піднестись, звідусіль найцінніше збирають. (. Архів оригіналу за 19 лютого 2005.)
Французький імператор Наполеон Бонапарт зробив бджолу своїм гербом, пояснюючи це її працелюбністю. Аналогічний символ використовувала українська партія «Реформи і порядок».
Втім, визнання цієї комахи людиною не обмежується прадавніми часами чи середньовіччям. Так, наприклад, навіть у сучасності бджолі надають навіть другорядні, якщо не головні, ролі, у кіно, як то у «Людина проти бджоли».
Бджоли в екологічній системі
Бджоли в екологічній системі – це працелюбні і невтомні берегині квітучих садів і полів, індикатори чистоти довкілля, «патронатні служби» майбутнього розквіту Землі як людської домівки, це важлива та досить вразлива частина складної екосистеми нашої планети, рушення якої небезпечно для довкілля. Бджола – це не тільки медоносна комаха, що збирає квітковий нектар і переробляє його на мед, надає людям можливість користуватись прополісом, маточним молоком, пилком, воском та іншими цінними продуктами бджільництва для профілактики захворювань (апітерапії), це невтомний обпилювач квітів і гарант врожаїв садових і квіткових рослин, це гарант благополуччя людини на Землі.
Бджоли інтегровані в природу Землі, здійснюють грандіозну роботу по забезпеченню природного благополуччя, а заодно і гідного існування людини. Вони знаходяться в синергетичній єдності з природним середовищем і відіграють суттєву роль в забезпеченні екологічної безпеки. З метою охорони бджіл під час проведення лісогосподарських робіт, згідно ст. 32 Закону України «Про бджільництво», забороняється вирубування липи, клена, верби, акації, каштанів та інших медоносів і пилконосів у радіусі трьох кілометрів від місць розташування стаціонарних пасік і населених пунктів - ареалів природного розселення бджіл, крім випадків поліпшення санітарного стану лісів та умов їх відновлення. На державному рівні варто вжити додаткових заходів захисту бджільництва, мінімізації шкоди бджолам при обробці полів пестицидами, не допускаючи обробки квітучих рослин під час медоносної активності бджіл. 20 травня Всесвітній день бджіл.
- Бджола опиляє квіти яблунь
- Бджола́ в березні на пролісках.
- Бджола на Лілеї
- Бджола у весняні дні на Сон-траві
- Бджо́ла медонос
Цікаві факти
1 червня 2023 року, британське видання Sun повідомило, що в ОАЕ виведено генетично модифікованих бджолиних маток, здатних витримувати високі температури, які можуть досягати 45-50 °С, при якій бджоли нездатні вижити.
Див. також
Галерея
-
-
- Троянди і бджола, Поль де Лонпре
- Бджола на квітці ехінацеї
- Бджола за роботою. Київ, 19.04.2016
-
- Пам'ятник бджоляру в селищі Вітцендорф, Нижня Саксонія
-
- Погруддя бджоляра Петра Прокоповича, Івано-Франківськ
Література
- Радченко В. Г., Песенко Ю. А. Биология пчел (Hymenoptera, Apoidea). СПб.: Зоол. ин-т РАН. — 1994. — 350 с.
- Гринфельд Э. К. Происхождение и развитие антофилии у насекомых. — Л.: Изд-во ЛГУ, 1978 — 203 с.
- Определитель насекомых европейской части СССР. Т. III. Перепончатокрылые. Первая часть. // Подотряд Apocrita — Стебельчатобрюхие (Арнольди К. В. и др.) / под общ.ред. Г. С. Медведева. — Ленинград: «Наука», 1978. — С. 279—518. — 584 с. — (Определители по фауне СССР, издаваемые Зоологическим институтом АН СССР; вып.119.). — 3500 экз.
- Danforth, B.N., J. Fang, S. Sipes, S.G. Brady & E. Almeida (2004). Phylogeny and molecular systematics of bees (Hymenoptera: Apoidea). [ 21 червня 2010 у Wayback Machine.] Cornell University, Ithaca, NY.]
- Donovan, B.J. Apoidea (Insecta: Hymenoptera). Fauna of New Zealand, — 2007, 57.
- Engel, M.S. pdf Family-group names for bees (Hymenoptera: Apoidea) [ 15 липня 2007 у Wayback Machine.]. American Museum Novitates, 2005 — 3476: 1-33.
- Michener, C.D. The bees of the world, second edition. Johns Hopkins University Press, Baltimore and London, 2007 −953 pp.
- Буренин Н. Л., Котова Г. Н. Справочник по пчеловодству.-2-е изд., перераб. и доп.-М.: Колос, 1984.-286 с.
- Полищук В. П., Пилипенко В. П. Пчеловодство: Справочное пособие.-К.: Выща шк., 1990.- 312с.: ил.
- Родионов В. В., Шабаршов И. А. Если вы имеете пчел. — 5-е изд., перераб. и доп. — М.: Агропромиздат, 1988. — 367 с.: ил.
Примітки
- Бджола // Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.: У 2 т. / Укл.: Д. Г. Гринчишин та інш. — Т. 1: А — М. — Київ: «Наукова думка», 1977. — С. 133—134.
- Українська правнича енциклопедія / За заг. ред. В. М. Тертишника, Л. Р. Наливайко, А. Є. Фоменко, В. В. Ченцова. Київ : Алерта, 2023. С. 56-57.
- В ОАЕ вивели бджіл, які здатні переносити спеку. 15.06.2023, 19:00
- UAE beekeepers genetically modify queen bees to survive high temperatures. June 1, 2023
Посилання
- Бчєла, Бчола. Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 133-134.
- Бджола // Енциклопедичний словник символів культури України / За заг. ред. В. П. Коцура, О. І. Потапенка, В. В. Куйбіди. — 5-е вид. — Корсунь-Шевченківський: ФОП Гавришенко В. М., 2015. — С. 48–50. — 912 с.
- Бджола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 77. — 1000 екз.
- В. Г. Радченко, Ю. А. Песенко Біологія бджіл (Hymenoptera, Apoidea) Під редакцієй Г. С. Мєдвєдєва) (рос.) [ 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- All Living Things Визначення та зображення бджолиних Apoidea. (англ.) [ 1 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Solitary Bees Популярне введення в світ Apoidea. (англ.) [ 2 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
- Бджоли на квітах Європи. (англ.) [ 29 вересня 2007 у Wayback Machine.].
- Корми бджіл
- Найцікавіше з життя бджіл [ 27 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Що їдять бджоли [ 5 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- Зимівля бджіл [ 31 січня 2021 у Wayback Machine.]
- How Do Bee Stingers Work? Stated Clearly на YouTube — відео з докладним описом дії жала бджоли
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
BdzholaYevropejska medonosna bdzholaBiologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Pidtip Shestinogi Hexapoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Pidryad Stebelchastocherevni Apocrita Nadrodina ApoideaSectio Bdzholi Anthophila RodiniAndrenidi Andrenidae Bdzholini Apidae Colletidae Galiktidi Halictidae Megahilidi Megachilidae Melittidae Stenotritidae SinonimiApiformesPosilannyaVikishovishe AnthophilaVikividi AnthophilaFossilworks 255345 Bdzho la st ukr bchola Anthophila abo Apiformes sekciya v rodini Apoidea litayuchih komah ryadu peretinchastokrilih chastina ciyeyi nadrodini nalezhit do suspilnih komah sporidnena z osami i murashkami Isnuye blizko 20 tisyach vidiv bdzhil Yih mozhna viyaviti na vsih kontinentah okrim Antarktidi Bdzholi pristosuvalisya harchuvatisya nektarom i pilkom vikoristovuyuchi nektar golovnim chinom yak dzherelo energiyi a pilok dlya otrimannya bilkiv ta inshih zhivilnih rechovin OpisAnatomiya bdzholi Bdzholi mayut dovgij hobotok yakim voni koristuyutsya dlya vismoktuvannya nektaru roslin U nih takozh ye vusiki abo syazhki kozhen z yakih skladayetsya z 13 segmentiv u samciv i 12 segmentiv u samok Usi bdzholi mayut dvi pari kril zadnya para za rozmirom mensha vid perednoyi tilki u dekilkoh vidiv u odniyeyi kasti krila duzhe korotki sho robit polit bdzholi vazhkoyu abo nemozhlivoyu spravoyu Na zadnomu kinci tila bilshist bdzhil maye zhalo Bagato vidiv bdzhil malovivcheni Rozmir bdzhil kolivayetsya vid 2 1 mm u karlikovoyi bdzholi Trigona minima do 39 mm u vidu Megachile pluto sho meshkaye v Indoneziyi Bdzholini tanci Zasobom spilkuvannya suspilnih bdzhil ye tak zvani tanci Povertayuchis pislya rozvidki u vulik bdzhola vikonuye pevni umovni ruhi tancyuye Za cimi ruhami inshi bdzholi diznayutsya pro te v yakomu napryamku i na yakij priblizno vidstani vid vulika znahoditsya medonosne misce Cya mova tanciv vidznachayetsya visokoyu doskonalistyu ta umovnistyu Produkti bdzhilnictva Bdzholi vigotovlyayut bagato produktiv sered nih taki med propolis visk matochne molochko bdzholina otruta pilok perga zabrus pidmorZapilennyaBdzhola mulyazh z budovoyu vnutrishnih organiv Bdzholi vidigrayut vazhlivu rol u zapilenni kvitkovih roslin yak najchiselnisha grupa zapilyuvachiv u ekosistemah pov yazanih z kvitami Zalezhno vid potochnoyi potrebi bdzholi mozhut koncentruvatisya yak na zbori nektaru tak i na zbori pilku V oboh vipadkah bdzholi spriyayut zapilennyu roslin ale pri zbori pilku cej proces prohodit nabagato efektivnishe Tilo bilshosti bdzhil pokrite chislennimi elektrostatichnimi gillyastimi vorsinkami sho spriyayut prilipannyu ta perenesennyu pilku Periodichno voni zchishayut z sebe pilok zbirayuchi jogo shitochkami shetinopodibnimi voloskami u bilshosti vidiv roztashovanimi na lapkah a u deyakih na cherevci i potim perenosyat yiyi v specialni koshiki dlya pilku corbicula roztashovani mizh zadnimi lapkami Bagato vidiv bdzhil shilni zbirati pilok tilki z pevnih vidiv inshi v comu pitanni ne taki kategorichni ta koristuyutsya velikoyu riznomanitnistyu kvituchih roslin Nevelika kilkist roslin zamist pilku viroblyaye zhivilnu kvitkovu oliyu na zbori yakoyi specializuyutsya tilki pevni vidi bdzhil Nevelika pidgrupa nezhalyachih bdzhil Meliponini pristosuvalasya na poyidanni padali ekskrementi popelici ce yedini bdzholi sho ne harchuyutsya produktami roslin Pilok i nektar zmishuyutsya razom utvoryuyuchi v yazku zhivilnu masu yaka skladayetsya v neveliki oseredki stilnik Poverh masi vidkladayutsya yajcya majbutnih bdzhil pislya chogo oseredok germetichno zakrivayetsya tak sho zgodom dorosli bdzholi ta yihni lichinki ne kontaktuyut razom Bdzhola pid chas zapilennya kvitki Bdzholi yak zapilyuvachi ukraj vazhlivi v silskomu gospodarstvi i ce prizvodit do togo sho fermeri v bagatoh krayinah domovlyayutsya z bdzholyarami pro vzayemovigidne rozvedennya bdzhil poblizu silskogospodarskih ugid Monokultura tobto trivale i bezperervne viroshuvannya roslin odnogo vidu na odnij i tij samij dilyanci i skorochennya chiselnosti obpilyuvanih roslin prizvodit do sezonnoyi migraciyi bdzholyariv na teritoriyi de v potribnij chas potribno zapiliti pevni roslini Bdzholi takozh vidigrayut duzhe vazhlivu hoch i ne do kincya vivchenu rol u progoduvanni ptahiv ta inshih predstavnikiv dikoyi prirodi Bagato dikih bdzhil zhivut daleko vid silskogospodarskih ugid j inodi stayut zhertvami specialnih program z vinishennya komariv neparnogo shovkopryada Lymantria dispar ta inshih komah shkidnikiv Sidayuchi na kvitku bdzhola mozhe stati zhertvoyu tih sho hovayutsya abo pavukiv bokohodiv Thomisidae Na lotu yiyi mozhut zloviti ptahi Insekticidi preparati sho vikoristovuyutsya dlya znishennya shkidlivih komah mozhut znishiti veliku kilkist bdzhil yak bezposeredno tak i zabrudnyuyuchi kvitki roslin Bdzholina matka u vesnyanij period vidkladaye do 2 000 yayec na den a v period medovogo zboru vid 1 000 do 1 500 yayec na den tilki vidnovlyuyuchi chiselnist rodini zamist zagiblih osobin Pririst chiselnosti bdzhil zalezhit yak vid efektivnosti samih bdzhil tak i vid yihnoyi chiselnosti Napriklad efektivnist dikih dzhmeliv zrostaye priblizno v 10 raziv poblizu roslin rodini garbuzovih Cucurbitaceae a sukupna efektivnist koloniyi medonosnih bdzhil pidvishuyetsya zvazhayuchi na veliku populyaciyu Z inshogo boku pid chas rannogo vesnyanogo cvitinnya sadovih roslin populyaciya matok u dzhmeliv obmezhena dekilkoma osobinami tomu voni ne grayut istotnoyi roli v zapilenni rannih fruktiv Harchuvannya bdzhilCej rozdil mozhe mistiti originalne doslidzhennya Bud laska udoskonalte jogo perevirivshi sumnivni tverdzhennya j dodavshi posilannya na dzherela Tverdzhennya yaki mistyat lishe originalne doslidzhennya mayut buti vilucheni 27 sichnya 2021 Bdzholi zbirayut z roslin nektar ta pilok yaki peretvoryuyut na korm med ta pergu Yizha bdzhil maye vsi zhittyevo neobhidni korisni rechovini bilki zhiri vuglevodi mineralni rechovini vitamini Takozh bdzholi prinosyat v vulik vodu Nektar vuglevodnij korm yakij skladayetsya z cukriv saharozi glyukozi fruktozi nevelikoyi kilkosti vodi ta mineralnih solej V zalezhnosti vid botanichnogo skladu roslin ta meteorologichnih umov vmist vodi saharozi glyukozi ta fruktozi mozhe zminyuvatis Himichnij sklad nektaru Sklad Voda 50 70Saharoza glyukoza fruktoza 5 70Mineralni rechovini organichni kisloti efirni oliyi drizhdzhi ta in slidi utochniti Bdzholi zbirayut nektar bilsh aktivnishe koli i nomu mistitsya blizko 50 cukriv koli cukru menshe 4 2 bdzholi jogo ne zbirayut Visokij vidsotok cukriv v nektari uskladnyuye jogo zbir Dodayuchi v nektar fermenti salnih zaloz i vidalyayuchi z nogo vodu bdzholi pereroblyuyut jogo v med V vulikah z normalnoyu ventilyaciyeyu viparyuvannya vodi zdijsnyuyetsya protyagom 5 dniv Na vidalennya 450 g vodi jde 100 g cukru V rezultati pererobki bdzholami nektaru ta padi viroblyayetsya med sumish plodovogo ta vinogradnogo cukru Med mistit 17 21 vodi organichni kisloti azotni ta mineralni rechovini vitamini Odnij bdzholinij sim yi dlya pidtrimki zhittyediyalnosti na rik potribno 70 90 kg medu z kotrih v zimovij period vikoristovuyetsya 10 12 kg Kvitkovij pilok bilkovo vitaminij korm neobhidnij bdzholam dlya vigodovuvannya lichinok Pid chas zboru pilku bdzholi dodayut do nogo deyaku kilkist slini ta nektaru formuyuchi z nogo zgustki kotri prikriplyuyut do zadnih nizhok v specialnih pogliblennyah Masa zgustku skladaye 8 22 mg Na formuvannya odnogo takogo zgustku bdzhola vitrachaye vid 3 do 20 hvilin Bdzholi peretvoryuyut kvitkovij pilok na pergu kotru skladayut v soti i konservuyut dodayuchi nektar ta slinu V dobre skladenomu pilku vidbuvayetsya molochnokisle brodinnya sho zapobigaye psuvannyu pergi Odna bdzhola potrebuye blizko 0 1 g pergi na rozvitok V vesnyano litnij period na rozvitok silnoyi sim yi jde 6 8 kg pergi Protyagom roku sim ya vikoristovuye 16 18 kg pergi Kilkist pergi v vuliku viznachayut za dopomogoyu rozrahunku zajnyatih neyu sot V odnij soti mistitsya blizko 0 3 0 5 g pergi Kvitkovij pilok zibranij z riznih roslin mistit ne odnakovu kilkist pozhivnih rechovin Himichnij sklad pilku Medovi roslini Voda Bilok Zhir Vuglevodi ZolaLishina 4 9 20 4 9 19 9 3 8Sosna 7 7 13 1 1 2 N D 2 1Vilha 26 4 N D 3 0 N D N DVoloskij gorih 7 2 23 2 2 3 N D 3 8Grab 7 9 28 4 0 5 N D 2 9Bereza 5 0 21 9 2 7 N D 2 8Kukurudza N D 3 8 1 4 30 3 3 1Girchicya 13 2 21 7 8 6 25 8 2 5Grusha 9 8 28 6 3 1 28 3 2 6Kulbaba 10 9 11 1 14 4 34 9 0 9Konyushina bila 11 5 23 7 3 4 26 9 2 7 U vuliku perga riznih roslin zmishuyetsya tomu v serednomu vona skladayetsya z blizko 20 bilka Voda potribna bdzholam dlya rozridzhennya medu pri prigotuvanni kormu dlya lichinok ta dlya vregulyuvannya temperaturi i vologosti povitrya v vuliku Koli v vuliku ye nektar zazvichaj bdzholi ne potrebuyut vodi V vesnyanij period neobhidnist vodi zrostaye tomu sho zrostaye kilkist rozplodu V serednomu vesnoyu sim ya vikoristovuye 100 200 g vodi a v zharku pogodu bilshe 400 g Evolyucijni daniBdzhola viglyad zblizkaPislya napadu osi na vulik Bdzholi yak i murahi po suti ye specializovanoyu formoyu osi Hocha vik najbilsh rannih skam yanilih znahidok ocinyuyetsya tilki v 40 mln rokiv doslidzhennya genetiki bdzhil i chastkovo skam yanilostej ukazuye sho voni z yavilisya nabagato ranishe razom z poyavoyu kvitkovih roslin 140 mln rokiv tomu Predki suchasnih bdzhil vidnosilisya do rodini pishanih os Crabronidae i buli hizhimi komahami Yih zhertvami stavali inshi komahi yaki sami vidviduvali kvitki i tomu chastkovo pokrivalisya pilkom Takim chinom v rezultati evolyuciyi bdzholi perejshli vid hizhogo sposobu zhittya do zhivlennya pilkom roslin Taka sama evolyuciya vidbulasya z ru Masarinae pidrodinoyu rodini skladchatokrilih Najdavnishi zapilyuvani roslini zapilyuvalisya inshimi komahami napriklad zhukami zokrema magnoliya tobto pered poyavoyu bdzhil sindrom kvitkovogo zapilennya v prirodi buv dobre vidomij Novim stalo te sho bdzholi stali specializuvatisya na zapilenni u nih vidbulisya povedinkovi i fizichni zmini sho bezumovno zbilshilo zapilyuvanist roslin i voni stali nabagato efektivnishimi zapilyuvachami nizh zhuki muhi meteliki ru ta inshi komahi Vvazhayut sho poyava takih kvitkovih fahivciv privela do adaptivnoyi radiaciyi adaptaciyi do sistematichnih nerizkih odnonapravlenih zmin umov navkolishnogo seredovisha yak kvitkovih roslin tak i samih bdzhil Organizaciya ta podil za funkciyami i sposobom zhittyaDokladnishe Robocha bdzhola Bdzholinij rij na stovburi dereva v Sietli SShABdzholi na stilniku Bdzholi visokoorganizovani komahi Chastkovo bdzholi spilno zdijsnyuyut poshuk yizhi vodi zhitla pri neobhidnosti spilno zahishayutsya vid vorogiv U vuliku bdzholi spilno buduyut stilniki doglyadayut za potomstvom matkoyu Kozhna bdzhola vikonuye svoyu robotu yaka zminyuyetsya z vikom bdzholi Molodi robochi bdzholi goduyut molodnyak oskilki u nih dobre rozvinene matochne molochko Starshi bdzholi zajmayutsya sporudoyu zhitla u nih posileno pracyuyut voskovi zalozi Bdzholi serednogo viku vikonuyut rol sanitariv nemolodi bdzholi ventilyatorshikiv Lishe stari bdzholi zajmayutsya tim sho nosyat med U litnyu poru bdzhola zhive vsogo misyac Bdzholi mozhut zhiti yak nezalezhno odna vid odnoyi tobto vesti vidokremlenij sposib zhittya tak i isnuvati v riznomanitnih kolektivnih utvorennyah Najbilsh prosunutimi v comu vidnoshenni ye evsocialni suspilni koloniyi royi v yakih zhivut medonosni bdzholi dzhmeli i nezhalyachi bdzholi Vvazhayetsya sho suspilnij harakter bdzhil evolyucionuvav bagato raziv i nezalezhno u riznih grup U deyakih vidiv samki odniyeyi grupi ye mizh soboyu sestrami i yaksho u grupi bdzhil ye pevnij rozpodil praci to taka grupa nazivayetsya napivsuspilnoyu Yaksho na dodatok do rozpodilu praci grupa skladayetsya z materi ta yiyi potomstva samok dochok to taka grupa nazivayetsya suspilnoyu U takij strukturi bdzholu matir nazivayut matkoyu abo cariceyu a yiyi dochok robochimi bdzholami Yaksho rozdilennya obmezhuyetsya lishe povedinkoyu bdzhil to taka organizaciya nazivayetsya primitivno suspilnoyu grupoyu yak u pidrodini yaksho mizh kastami isnuye morfologichna vidminnist rizna budova to taka organizaciya nazivayetsya visoko suspilnoyu grupoyu Kilkist vidiv z primitivno suspilnoyu povedinkoyu znachno bilsha ale voni malo vivcheni ta biologiya bilshosti z nih majzhe nevidoma Perevazhna bilshist takih vidiv nalezhat do rodini galiktidiv Halictidae Royi u takih bdzhil zazvichaj neveliki chislo robochih bdzhil ne perevishuye dyuzhini i yedina vidminnist robochih bdzhil vid matok yaksho taka vzagali ye polyagaye v rozmirah Royi u bilshosti vidiv cih bdzhil mayut odnorichnij cikl i lishe plodoviti samki majbutni matki perezhivayut zimu U deyakih vidiv royi bagatorichni a kilkist osobin v nih dosyagaye dekilkoh soten Podibnu biologiyu mayut deyaki vidi bdzhil rodu euglossini Nezvichajni rivni stosunki mizh doroslimi bdzholami i lichinkami sposterigayutsya u pevnih vidiv bdzhil rodu v nih yizha lichinki postavlyayetsya postupovo z yiyi rozvitkom taku organizaciyu nazivayut progresivnim zabezpechennyam Taka sistema takozh sposterigayetsya u medovih bdzhil i deyakih dzhmeliv Visoko suspilni bdzholi zhivut u royah u kozhnij iz yakih ye odna matka robochi bdzholi i na deyakih stadiyah rozvitku trutni tobto samci Specialne zhitlo dlya bdzhil nazivayetsya vulikom Kozhen vulik mozhe mistiti u pik sezonu sho pripadaye na vesnu do 40 000 osobin Bilshist inshih bdzhil vklyuchayuchi vidi megahila okrugla Megachile rotundata i ye odinochnimi bdzholami v tomu sensi sho u nih isnuye tilki odin tip samok yakij i rozmnozhuyetsya i zapasaye yizhu dlya potomstva U cih bdzhil nemaye specialnoyi kasti robochih bdzhil Yak pravilo taki bdzholi ne viroblyayut ni medu ni vosku U cih vidiv ye imunitet vid klishiv ale voni mayut vlasnih unikalnih parazitiv shkidnikiv i hvorobi Odinochni bdzholi vazhlivi zapilyuvachi roslin zdobutij nimi pilok ide na goduvannya potomstva Chasto pilok zmishuyetsya z nektarom utvoryuyuchi takim chinom pastopodibnu masu Bagato vidiv odinichnih bdzhil mayut skladni pristosuvannya na svoyemu tili dlya transportuvannya pilku Tilki deyaki vidi solitarnih bdzhil rozluchayutsya dlya cilej zapilennya roslin inshi zustrichayutsya tilki v dikomu viglyadi Odinochni bdzholi chasto harchuyutsya tilki pevnimi vidami roslin u vidminnist napriklad vid medovih bdzhil abo dzhmeliv V deyakih vipadkah tilki odin pevnij vid bdzhil mozhe buti obpilyuvachem takoyi roslini i yaksho ci bdzholi z yakoyi nebud prichini ginut roslina znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya Svoyi gnizda odinochni bdzholi najchastishe vlashtovuyut u norah u zemli ridshe v otvorah derev u porozhnistih steblah ocheretu abo ozhini Yak pravilo samicya stvoryuye oseredok stilnik vidkladaye v nogo odne yajce dodaye zhivilnu sumish dlya lichinki i germetichno jogo zakrivaye Odne gnizdo mozhe mistiti dekilka oseredkiv U vipadku yaksho gnizdo znahoditsya v tovshi derevini zazvichaj krajni do vihodu oseredki mistyat yajcya samciv Nadali bdzhola ne pikluyetsya pro svoye potomstvo i zazvichaj gine zrobivshi odne abo dekilka gnizd Samci vivodyatsya pershimi i do momentu vivedennya samki vzhe gotovi do sparovuvannya Sered sadivnikiv duzhe populyarne stvorennya umov dlya gnizd odinochnih bdzhil Odinochni bdzholi yak pravilo abo nezhalyachi abo zhalyat ukraj ridko tilki u razi samooboroni U deyakih vidiv sposterigayetsya oznaka socialnosti koli samici roblyat gnizda v bezposerednij blizkosti vid inshih gnizd togo samogo vidu V inshih vidiv dekilka samok vikoristovuyut dlya vidkladannya yayec odne i te zh gnizdo ale kozhna zapovnyuye pilkom i nektarom tilki svij vlasnij oseredok takij ridkisnij tip spivisnuvannya nazivayetsya komunalnim Osnovnoyu perevagoyu cogo tipu sluzhit te sho dekilka samok po cherzi ohoronyayut odne i te same gnizdo Sered bdzholi zustrichayutsya kleptoparaziti tobto vidi sho kradut abo vidbirayut yizhu inshih tvarin dlya sebe U zv yazku zi shozhistyu povedinki takih bdzhil iz zozulyami yih prozvali zozulini bdzholi Podibna povedinka bdzhil zustrichayetsya u dekilkoh rodin hocha viznachennya najkrashe pidhodit do pidrodini rodini spravzhnih bdzhil U bdzhil ciyeyi rodini ne vistachaye pristosuvan dlya zboru pilku voni takozh ne vlashtovuyut svoyi vlasni gnizda Natomist voni pidkladayut yajcya u gnizda inshih bdzhil vikoristovuyuchi vzhe gotovi oseredki z nektarom i pilkom Koli u zozulinoyi bdzholi z yavlyayetsya lichinka vona vbivaye i z yidaye chuzhih lichinok yaksho mati sama ne zrobila cogo do neyi a takozh poyidaye prigotovlenij zapas yizhi V deyakih vipadkah koli pervinni gospodari vidnosyatsya do suspilnogo tipu kleptoparaziti zalishayutsya u gnizdi vidkladayut tam bezlich yayec a inodi vbivayut i zamishayut matku Bagato kleptoparazitiv mayut blizku sporidnenist i shozhist zi svoyimi zhertvami napriklad bdzholi pidrodu dzhmelya zozuli Psithyrus parazituyut na bdzholah blizkogo yim pidrodu dzhmeliv Bombus Princip zasnovanij na comu ta inshih prikladah nazivayetsya Pravilo Emeri vono svidchit sho socialni paraziti ta yih golovni gospodari mayut blizku sporidnenist Bdzhola v istoriyi ta kulturiNaskelne zobrazhennya z Pavukovoyi pecheri Ispaniya blizko 7 tis rokiv do n e Boginya bdzhola imovirno pov yazana iz kultom Artemidi Ostriv Rodos Greciya 7 stolittya do n e Z bdzholami bulo iz starovini pov yazana velichezna kilkist mifiv i legend Tak na dumku starodavnih yegiptyan dusha pomerlogo pokidala lyudinu u viglyadi bdzholi Starodavni greki buli vpevneni sho bogi na Olimpi kushtuyut solodkij nektar sho yih vladiku Zevsa v ditinstvi vigodovuvali medom Melissa dochka kritskogo carya Melissiya a boginyu Artemidu pokrovitelku tvarin i polyuvannya chasto zobrazhali bdzhilkoyu Na deyakih najdavnishih monetah svitu yaki buli zrobleni v Starodavnij Greciyi div Davnogrecki moneti bula zobrazhena bdzhilka Starogrecki legendi stverdzhuvali sho rozvoditi bdzhil navchiv lyudej Aristej sin boga Apollona i nimfi Kireni Naspravdi vse bulo takim chinom Vidomo sho v starodavni chasi v Palestini procvitalo bdzhilnictvo prichomu bezlich bdzholinih royiv meshkala na skelyah u zharki dni med sho vitopivsya iz stilnikiv voskovih sporud bdzhil z shestigrannih oseredkiv stikav po kamenyah vniz i tomu ci miscya otrimali poetichnu nazvu zemlya de techut moloko i med Zgidno z paleontologichnimi danimi bdzholi meshkali na Zemli vzhe 30 miljoniv rokiv yih skam yanili ostanki znajdeni v plastah tretinnogo periodu Lyudina zh isnuye lishe 2 miljoni rokiv a Homo sapiens i togo menshe licheni desyatki tisyach rokiv Pro te sho bdzholini gnizda cinna zdobich lyudi znali vzhe v kam yanu dobu Tomu voni staranno polyuvali za nimi shob dobuti med i visk hocha ce bulo spravoyu nebezpechnoyu i vazhkoyu Bdzholi mogli vzhaliti skladalnikiv do smerti koli voni z mizhgir yiv skel abo dupel visokih derev virizuvali stilniki z voskom i medom Te sho v davninu nashi predki zbirali med pidtverdzhuyut starodavni naskelni malyunki V Ispaniyi napriklad isnuye Na yiyi stini zobrazhena lyudina sho vijmaye stilnik z bdzholinogo gnizda Cej malyunok buv stvorenij priblizno za 7 tisyach rokiv do n e Vazhko skazati koli starodavni lyudi perejshli vid zbirannya medu do bdzhilnictva ale arheologichni dani pidtverdzhuyut sho 6 tisyach rokiv tomu v Yegipti rozvodili domashnih bdzhil Osoblivo medonosni rajoni znahodilisya u verhnij techiyi Nilu Yegiptyani perevozili tudi vuliki korzini iz solomi abo ocheretu a to i keramichni sudini na velikih pletenih plotah shob cherez yakijs chas povernutisya dodomu z bagatim zborom medu U Davnomu Yegipti med cinuvali visoko vsi yegipetski faraoni nosili titul Povelitel bdzhil Simvolichne zobrazhennya ciyeyi komahi za zhittya faraona prikrashalo carsku emblemu a pislya smerti jogo grobnicyu U Starodavnij Greciyi bdzholyari vpershe navchilisya vstavlyati u vuliki peregorodki i z yih dopomogoyu viluchati nadmirni zapasi medu Velikij Gomer ospivav med i jogo chudovi likuvalni i harchovi vlastivosti Odna z jogo geroyin chudovim napoyem kikeonom veliku chastinu jogo skladav med likuvala bezsonnya i nadihala voyiniv na podvigi Filosof Aristotel IV stolittya do n e poklav pochatok naukovomu bdzhilnictvu a osnovopolozhnik antichnoyi medicini Gippokrat opisav likuvalni vlastivosti medu Odna z legend rozpovidaye sho na mogili Gippokrata poselivsya rij bdzhil yaki vigotovlyali osoblivij med sho zcilyaye vid bezlichi hvorob U zbirci Maksima Spovidnika 580 662 Bdzhola Sokratovi pripisano visliv Otak yak bdzholu bachimo sho po vsih sadah i kvitah litaye ta vid kozhnogo korist prijmaye tak i yunaki navchayuchis filosofiyi i na vishinu mudrisnu voliyuchi pidnestis zvidusil najcinnishe zbirayut Arhiv originalu za 19 lyutogo 2005 Francuzkij imperator Napoleon Bonapart zrobiv bdzholu svoyim gerbom poyasnyuyuchi ce yiyi pracelyubnistyu Analogichnij simvol vikoristovuvala ukrayinska partiya Reformi i poryadok Vtim viznannya ciyeyi komahi lyudinoyu ne obmezhuyetsya pradavnimi chasami chi serednovichchyam Tak napriklad navit u suchasnosti bdzholi nadayut navit drugoryadni yaksho ne golovni roli u kino yak to u Lyudina proti bdzholi Bdzholi v ekologichnij sistemiBdzholi v ekologichnij sistemi ce pracelyubni i nevtomni beregini kvituchih sadiv i poliv indikatori chistoti dovkillya patronatni sluzhbi majbutnogo rozkvitu Zemli yak lyudskoyi domivki ce vazhliva ta dosit vrazliva chastina skladnoyi ekosistemi nashoyi planeti rushennya yakoyi nebezpechno dlya dovkillya Bdzhola ce ne tilki medonosna komaha sho zbiraye kvitkovij nektar i pereroblyaye jogo na med nadaye lyudyam mozhlivist koristuvatis propolisom matochnim molokom pilkom voskom ta inshimi cinnimi produktami bdzhilnictva dlya profilaktiki zahvoryuvan apiterapiyi ce nevtomnij obpilyuvach kvitiv i garant vrozhayiv sadovih i kvitkovih roslin ce garant blagopoluchchya lyudini na Zemli Bdzholi integrovani v prirodu Zemli zdijsnyuyut grandioznu robotu po zabezpechennyu prirodnogo blagopoluchchya a zaodno i gidnogo isnuvannya lyudini Voni znahodyatsya v sinergetichnij yednosti z prirodnim seredovishem i vidigrayut suttyevu rol v zabezpechenni ekologichnoyi bezpeki Z metoyu ohoroni bdzhil pid chas provedennya lisogospodarskih robit zgidno st 32 Zakonu Ukrayini Pro bdzhilnictvo zaboronyayetsya virubuvannya lipi klena verbi akaciyi kashtaniv ta inshih medonosiv i pilkonosiv u radiusi troh kilometriv vid misc roztashuvannya stacionarnih pasik i naselenih punktiv arealiv prirodnogo rozselennya bdzhil krim vipadkiv polipshennya sanitarnogo stanu lisiv ta umov yih vidnovlennya Na derzhavnomu rivni varto vzhiti dodatkovih zahodiv zahistu bdzhilnictva minimizaciyi shkodi bdzholam pri obrobci poliv pesticidami ne dopuskayuchi obrobki kvituchih roslin pid chas medonosnoyi aktivnosti bdzhil 20 travnya Vsesvitnij den bdzhil Bdzhola opilyaye kviti yablun Bdzhola v berezni na proliskah Bdzhola na Lileyi Bdzhola u vesnyani dni na Son travi Bdzho la medonosCikavi fakti1 chervnya 2023 roku britanske vidannya Sun povidomilo sho v OAE vivedeno genetichno modifikovanih bdzholinih matok zdatnih vitrimuvati visoki temperaturi yaki mozhut dosyagati 45 50 S pri yakij bdzholi nezdatni vizhiti Div takozhBdzhola medonosna Bdzhilnictvo Bdzhilnictvo v Ukrayini Bdzholinij vovk Robocha bdzhola Ukrayinska stepova bdzhola Spisok vidiv bdzhil IzrayilyuGalereyaBdzhola boginya iz Malliyi Krit Pam yatna zolota moneta NBU prisvyachena bdzholi Troyandi i bdzhola Pol de Lonpre Bdzhola na kvitci ehinaceyi Bdzhola za robotoyu Kiyiv 19 04 2016 Gerb Bryusselya dobi Napoleona iz zobrazhennyam bdzholi Pam yatnik bdzholyaru v selishi Vitcendorf Nizhnya Saksoniya Povitryani kuli u viglyadi bdzhil Gamilton Kanada Pogruddya bdzholyara Petra Prokopovicha Ivano FrankivskLiteraturaRadchenko V G Pesenko Yu A Biologiya pchel Hymenoptera Apoidea SPb Zool in t RAN 1994 350 s Grinfeld E K Proishozhdenie i razvitie antofilii u nasekomyh L Izd vo LGU 1978 203 s Opredelitel nasekomyh evropejskoj chasti SSSR T III Pereponchatokrylye Pervaya chast Podotryad Apocrita Stebelchatobryuhie Arnoldi K V i dr pod obsh red G S Medvedeva Leningrad Nauka 1978 S 279 518 584 s Opredeliteli po faune SSSR izdavaemye Zoologicheskim institutom AN SSSR vyp 119 3500 ekz Danforth B N J Fang S Sipes S G Brady amp E Almeida 2004 Phylogeny and molecular systematics of bees Hymenoptera Apoidea 21 chervnya 2010 u Wayback Machine Cornell University Ithaca NY Donovan B J Apoidea Insecta Hymenoptera Fauna of New Zealand 2007 57 Engel M S pdf Family group names for bees Hymenoptera Apoidea 15 lipnya 2007 u Wayback Machine American Museum Novitates 2005 3476 1 33 Michener C D The bees of the world second edition Johns Hopkins University Press Baltimore and London 2007 953 pp Burenin N L Kotova G N Spravochnik po pchelovodstvu 2 e izd pererab i dop M Kolos 1984 286 s Polishuk V P Pilipenko V P Pchelovodstvo Spravochnoe posobie K Vysha shk 1990 312s il Rodionov V V Shabarshov I A Esli vy imeete pchel 5 e izd pererab i dop M Agropromizdat 1988 367 s il PrimitkiBdzhola Slovnik staroukrayinskoyi movi XIV XV st U 2 t Ukl D G Grinchishin ta insh T 1 A M Kiyiv Naukova dumka 1977 S 133 134 Ukrayinska pravnicha enciklopediya Za zag red V M Tertishnika L R Nalivajko A Ye Fomenko V V Chencova Kiyiv Alerta 2023 S 56 57 ISBN 978 617 566 754 5 V OAE viveli bdzhil yaki zdatni perenositi speku 15 06 2023 19 00 UAE beekeepers genetically modify queen bees to survive high temperatures June 1 2023PosilannyaBdzholi u sestrinskih VikiproyektahPortal Biologiya Citati u Vikicitatah Bdzholi u Vikividah Bdzholi u Vikishovishi Bchyela Bchola Slovnik staroukrayinskoyi movi XIV XV st K Naukova dumka 1977 T 1 A M S 133 134 Bdzhola Enciklopedichnij slovnik simvoliv kulturi Ukrayini Za zag red V P Kocura O I Potapenka V V Kujbidi 5 e vid Korsun Shevchenkivskij FOP Gavrishenko V M 2015 S 48 50 912 s Bdzhola Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 77 1000 ekz V G Radchenko Yu A Pesenko Biologiya bdzhil Hymenoptera Apoidea Pid redakciyej G S Myedvyedyeva ros 6 zhovtnya 2021 u Wayback Machine All Living Things Viznachennya ta zobrazhennya bdzholinih Apoidea angl 1 travnya 2021 u Wayback Machine Solitary Bees Populyarne vvedennya v svit Apoidea angl 2 zhovtnya 2006 u Wayback Machine Bdzholi na kvitah Yevropi angl 29 veresnya 2007 u Wayback Machine Kormi bdzhil Najcikavishe z zhittya bdzhil 27 sichnya 2021 u Wayback Machine Sho yidyat bdzholi 5 lyutogo 2021 u Wayback Machine Zimivlya bdzhil 31 sichnya 2021 u Wayback Machine How Do Bee Stingers Work Stated Clearly na YouTube video z dokladnim opisom diyi zhala bdzholi