У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Бджола Бджола дав рус Бъчела Пъчела грецький en перекладний збірник

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бджола.

«Бджола» (дав.-рус. Бъчела, Пъчела) — грецький ^[en], перекладний збірник висловів і коротких (тобто маленьких оповідань про вчинки знаменитих людей) з християнської та античної літератури, складений Максимом Сповідником (580—662).

Структура

У давній українські літературі зустрічається в трьох різновидах. Найпоширеніша редакція містить 71 розділ, вона була перекладена не пізніше XII–XIII ст. З назв розділів («Про мудрість», «Про навчання і бесіду», «Про багатство і злиденність», «Про печаль і безпечальність», «Про похвалу», «Про заздрість», «Про сміх» тощо) видно, що вислови підбиралися по темах і в основному стосувалися питань моралі, норм поведінки, християнського благочестя. Кожний розділ містить близько 20 висловів: на початку нього — цитати з книг Біблії, творів батьків церкви (Івана Богослова, Василія Великого, Івана Золотоустого та ін.).

Далі ідуть вислови, що належать або приписуються античним філософам і письменникам: Арістотелю, Анаксагору, Піфагору, Демокріту, Сократу, Плутарху, Софоклу, Евріпіду, Феогніду тощо. «Бджола» — багате джерело античних афоризмів та анекдотів, що почасти увійшли в український фольклор. В історичних анекдотах містяться епізоди з життя і діянь Александра Македонського і його батька — Філіппа ІІ, спартанських царів і Леоніда I, афінського державного діяча Алківіада, східних царів — Дарія, Артаксеркса, Кира, Креза та ін. Таким чином, «Бджола» була не тільки збіркою етичних рекомендацій, а й своєрідною енциклопедією історичних відомостей.

Витяги

От приклади моральних наставлянь з «Бджоли»: «Ліпше од вірного друга рана, ніж поцілунок ворога»; «Усе нове краще: і посуд, і одежа, а дружба — стара»; «Ліпше зле слухати, ніж зле мовити»; «Ліпше хліб з сіллю у тиші та без печалі, ніж жадання наїдків багатоцінних з безладдям і з жахом»; «Роби сказане, а не розповідай про зроблене»; «Везіння подібно овочеві — як мине час, так і засохне»; «Хто, інших грабуючи, творить будинок собі, той немов би камені складає на замерзлій ріці»; «Таким будь для батьків своїх, якими хотів би бачити своїх дітей»; «Ворог, що говорить правду, краще лицемірного друга»; «Коли всі справи твої відбуваються за твоїм бажанням, тоді чекай змін (до поганого), а коли несподівані напасті випали тобі, тоді сподівайся на добре і краще»; «Краще жити в пустелі з левом і зі змією, ніж із дружиною підступної і зломовною» тощо.

Кілька прикладів історичних анекдотів з «Бджоли»: «Олександр Македонський: Коли благало його військо вночі на супостата напасти, так сказав: „Не царської мужності така перемога“»; «Діоген сказав. Коли спитав хтось, чому люди жебракам подають, а мудролюбцям — ні, відповідав він: „Бо кульгавості і сліпоти та інших вад собі очікують, а мудрості ні“»; «Езоп. Цей каже: „Кожен з нас два міхи носить: один перед собою, а інший ззаду. У передній кладе чужі гріхи, а в задній — свої“».

Редакції

«Бджола» існувала в двох редакціях, що складали відповідно 68 і 44 розділи. Посилання на «Бджолу» ми зустрічаємо вже в літописі під 1186 року: «Як говориться в „Бджолі“: славна війна краща від неміцного миру: в удаваному мирі живучи, більше зла землям приносять».

Пізніше «Бджолу» перероблювали зі значними скороченнями античного матеріалу. Найстаріший рукопис (XV ст.) видав М. Смирнов (1894), деякі пізніші українські списки — С. Щеглова (1914). Мотиви «Бджоли» використовував у своїй творчості Іван Франко.

Видання

Семенов В. Древняя русская «Пчела» по пергаменному списку // СОРЯС.— 1893.— Т. 54.— № 1 [ 8 серпня 2021 у Wayback Machine.];
Пчела / Подг. текста, перевод и комм. В. В. Колесова // ПЛДР: XIII век.— М., 1981.— С. 486—519 [ 8 січня 2005 у Wayback Machine.];
Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти тт. — К., 2001. — Том I. — С.553-574 [ 19 лютого 2005 у Wayback Machine.].

Література

Сперанский М. Н. Переводные сборники изречений в славяно-русской письменности: Исследование и тексты.— М., 1904.— С. 155—392; Приложение.—С. 48-62, 155—164; Адрианова-Перетц В. П. Человек в учительной литературе Древней Руси // ТОДРЛ.— 1972.— Т. 27.— С. 3-68; Творогов О. В. Пчела // Словарь книжников.—Вып. 1.—С. 382—387.

Посилання

Пчела // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1541. — 1000 екз.
536/mode/1up?view=theater «Пчола»; Флорілегій // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 298-299; 536.
Ф.304/I №735. Пчела преподобного Максима (с прибавлениями) [ 8 серпня 2021 у Wayback Machine.] (Рукопис XVI ст., Главное собрание рукописей библиотеки Троице-Сергиевой Лавры)