Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Шовкопряд непарний | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець підвиду Lymantria dispar dispar  Самка підвиду Lymantria dispar dispar | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Lymantria dispar (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
* Phalaena dispar Linnaeus, 1758
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Шовкопряд непарний (Lymantria dispar) — вид метеликів з родини Erebidae. Типовий лісовий шкідник, поліфаг. У період масового розмноження сильно об'їдає дерева на значних площах, пошкоджує до 300 видів рослин, майже всі листяні породи, частину хвойних, багато видів чагарників. Вагомий внесок у вивчення біології цього виду та розробку методів боротьби з ним зроблений М. В. Курдюмовим.
Поширення
Непарний шовкопряд поширений по всій Європі, в Малій Азії, в Туркестані, на Кавказі, по всьому Сибіру, в Японії і Північній Америці. Для даного виду характерні спалахи масового розмноження, які призводять до поїдання листяних лісів і садів на великих площах. Гусінь поїдає листя майже на всіх листяних породах, з яких особливо полюбляють дуб (Quercus) і липу (Tilia), але не чіпають ясен (Fraxinus) і вільху (Alnus), а також і грушу (Pyrus); при нестачі листяних нападають іноді на хвойні породи, знищуючи їх сходи в розплідниках, приносять значну шкоду. Азійська раса непарного шовкопряда (Lymantria dispar L, asian race) віднесена в Україні до карантинних об'єктів.
Раніше була популярна історія поширення непарного шовкопряда в Північній Америці через необережність ентомолога-аматора. Вважалося, що яйця шовкопряда були завезені в США в кінці 1860-х астрономом і ентомологом-любителем Етьєн Трувело (Étienne Léopold Trouvelot) для експериментів зі схрещування цього виду з шовковичним шовкопрядом (Bombyx mori). Експерименти проводилися на особистій ділянці Трувело, проте личинки швидко поширилися по довколишніх лісах. Трувело звертався до колег для усунення виниклої проблеми, проте в той час ніяких заходів вжито не було. Лише у 1889 році в США непарний шовкопряд був визнаний шкідником. На даний час вважається, що тієї кількості комах, що втекли, було б недостатньо для формування спалаху шкідника.
Шкідливість
Непарний шовкопряд — поліфаг, пошкоджує до 300 видів рослин, майже всі листяні породи, частина хвойних, багато видів чагарників. Породи, яким надається перевага — дуб, береза, тополя, липа, верба, слива, яблуня. Це типовий лісовий шкідник. У період масового розмноження сильно об'їдає дерева на значних площах .
Характеристика
Самець і самиця суттєво розрізняються, як формою, так і забарвленням — звідси і назва. Самка до 9 см завширшки в розмаху крил; передні крила жовтувато-або сірувато-білі, з темно-бурими поперечними, зубчастими і хвилястими смужками, з чорним напівмісячним, або у вигляді кута, плямою у середини і круглим маленьким поблизу підстави; по оторочке, між жилками, ряд округлих чорних цяток, черевце товсте, з буро-сірим пушком на кінці; вусики і лапки чорні. Самець до 4 см завширшки в розмаху крил; вусики перисті, бурі; темно-сірий, з такими ж, але більш широкими смужками і плямами на передніх крилах, як у самки. Яйце спочатку жовте, потім жовтувато або рожево-сірого кольору, гладеньке, кругле, злегка приплюснуті зверху, діаметром 1-1,2 мм. Гусінь до 7,5 см завдовжки, має 16 ніжок, покрита волосками, з трьома тонкими, іноді малопомітними, поздовжніми смужками на спині і з парними «бородавками», з яких передні 5 пар — сині, а задні 6 пар — червоні; на кожній «бородавці» пучок волосків; на 8-м і 10-м кільцях дві помаранчеві, менш помітні залози; голова темно-сіра, з двома поздовжніми, ниркоподібними, чорними плямами. Лялечка матово-чорна або темно-коричнева, з рідкісними пучками коротких рудих волосків і з двома ямками позаду вусиків.
-
![image]()
-
![image]()
♀ -
![image]()
♂
Екологія та місце проживання
Метелики з'являються в середині або в кінці літа; літають і спаровуються вечорами, невисоко над землею.
Природні вороги
З комах на гусінь шовкопряда полює жук — красотіл пахучий (Calosoma sycophanta). З перетинчастокрилих на гусені паразитує іздець Ichneumon sarcitorius.
Жужелиця золотиста (Carabus auratus) інтродукована в Північну Америку для боротьби з непарним шовкопрядом завдяки працям Вашингтонського ентомологічного товариства. У Північній Америці жуки розселилися на південному сході США і в провінції Квебек (Канада).
Розвиток
Самки кладуть яйця в заглиблення кори стовбурів і пнів, випускаючи їх купками по кілька сот штук, при цьому перемішують їх з жовтувато-сірим пушком, що покриває їх також і згори. Відклавши яйця, самка може відразу загинути. Купки яєць покривають іноді суцільними пухнастими кільцями основи стовбурів і трапляються також на каміннях, спорудах та ін. Яйця зимують і переносять вологу і холод, не втрачаючи своєї життєздатності навіть після 10-денного перебування під водою. Дощова погода під час польоту метеликів заважає їх спарюванню, і тоді самки відкладають здебільшого незапліднені яйця, з яких гусениці не розвиваються.
Вилуплюються гусінь ранньою весною: вони покриті занадто довгими і численними волосками, забезпеченими особливими розширеннями або здуттями, завдяки яким легко підхоплюються вітром.
Починаючи з червня — середини липня, в залежності від температурного режиму, відбувається перетворення на лялечку. Лялечки прикріплюються сіткою з численних павутинних ниток, поміщаючись при цьому невисоко від землі в щілинах кори, на нижніх гілках, іноді між недоїденими листям, стягнутими павутиною. Через 10-15 днів починається політ метеликів.
Примітки
- . Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 26 січня 2019.
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 січня 2019.
- BioLib [ 14 серпня 2009 у Wayback Machine.] Profil taxonu druh bekyně velkohlavá Lymantria dispar (Linnaeus, 1758) (чес.)
- Species Carabus auratus (англ.). BugGuide.net. Архів оригіналу за 16 квітня 2012. Процитовано 24 квітня 2011.
Література
- Непарный шелкопряд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
 | Це незавершена стаття про метеликів. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shovkopryad neparnij Samec pidvidu Lymantria dispar dispar Samka pidvidu Lymantria dispar dispar Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Luskokrili Lepidoptera Rodina Erebidae Rid Vid Shovkopryad neparnij Binomialna nazva Lymantria dispar Linnaeus 1758 Sinonimi Phalaena dispar Linnaeus 1758 Ocneria dispar Linnaeus 1758 Porthetria dispar Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Lymantria dispar EOL 860845 ITIS 709249 NCBI 13123 Shovkopryad neparnij Lymantria dispar vid metelikiv z rodini Erebidae Tipovij lisovij shkidnik polifag U period masovogo rozmnozhennya silno ob yidaye dereva na znachnih ploshah poshkodzhuye do 300 vidiv roslin majzhe vsi listyani porodi chastinu hvojnih bagato vidiv chagarnikiv Vagomij vnesok u vivchennya biologiyi cogo vidu ta rozrobku metodiv borotbi z nim zroblenij M V Kurdyumovim PoshirennyaPoshirennya neparnogo shovkopryada v SShA po rokah Neparnij shovkopryad poshirenij po vsij Yevropi v Malij Aziyi v Turkestani na Kavkazi po vsomu Sibiru v Yaponiyi i Pivnichnij Americi Dlya danogo vidu harakterni spalahi masovogo rozmnozhennya yaki prizvodyat do poyidannya listyanih lisiv i sadiv na velikih ploshah Gusin poyidaye listya majzhe na vsih listyanih porodah z yakih osoblivo polyublyayut dub Quercus i lipu Tilia ale ne chipayut yasen Fraxinus i vilhu Alnus a takozh i grushu Pyrus pri nestachi listyanih napadayut inodi na hvojni porodi znishuyuchi yih shodi v rozplidnikah prinosyat znachnu shkodu Azijska rasa neparnogo shovkopryada Lymantria dispar L asian race vidnesena v Ukrayini do karantinnih ob yektiv Ranishe bula populyarna istoriya poshirennya neparnogo shovkopryada v Pivnichnij Americi cherez neoberezhnist entomologa amatora Vvazhalosya sho yajcya shovkopryada buli zavezeni v SShA v kinci 1860 h astronomom i entomologom lyubitelem Etyen Truvelo Etienne Leopold Trouvelot dlya eksperimentiv zi shreshuvannya cogo vidu z shovkovichnim shovkopryadom Bombyx mori Eksperimenti provodilisya na osobistij dilyanci Truvelo prote lichinki shvidko poshirilisya po dovkolishnih lisah Truvelo zvertavsya do koleg dlya usunennya vinikloyi problemi prote v toj chas niyakih zahodiv vzhito ne bulo Lishe u 1889 roci v SShA neparnij shovkopryad buv viznanij shkidnikom Na danij chas vvazhayetsya sho tiyeyi kilkosti komah sho vtekli bulo b nedostatno dlya formuvannya spalahu shkidnika ShkidlivistNeparnij shovkopryad polifag poshkodzhuye do 300 vidiv roslin majzhe vsi listyani porodi chastina hvojnih bagato vidiv chagarnikiv Porodi yakim nadayetsya perevaga dub bereza topolya lipa verba sliva yablunya Ce tipovij lisovij shkidnik U period masovogo rozmnozhennya silno ob yidaye dereva na znachnih ploshah HarakteristikaSamec i samicya suttyevo rozriznyayutsya yak formoyu tak i zabarvlennyam zvidsi i nazva Samka do 9 sm zavshirshki v rozmahu kril peredni krila zhovtuvato abo siruvato bili z temno burimi poperechnimi zubchastimi i hvilyastimi smuzhkami z chornim napivmisyachnim abo u viglyadi kuta plyamoyu u seredini i kruglim malenkim poblizu pidstavi po otorochke mizh zhilkami ryad okruglih chornih cyatok cherevce tovste z buro sirim pushkom na kinci vusiki i lapki chorni Samec do 4 sm zavshirshki v rozmahu kril vusiki peristi buri temno sirij z takimi zh ale bilsh shirokimi smuzhkami i plyamami na perednih krilah yak u samki Yajce spochatku zhovte potim zhovtuvato abo rozhevo sirogo koloru gladenke krugle zlegka priplyusnuti zverhu diametrom 1 1 2 mm Gusin do 7 5 sm zavdovzhki maye 16 nizhok pokrita voloskami z troma tonkimi inodi malopomitnimi pozdovzhnimi smuzhkami na spini i z parnimi borodavkami z yakih peredni 5 par sini a zadni 6 par chervoni na kozhnij borodavci puchok voloskiv na 8 m i 10 m kilcyah dvi pomaranchevi mensh pomitni zalozi golova temno sira z dvoma pozdovzhnimi nirkopodibnimi chornimi plyamami Lyalechka matovo chorna abo temno korichneva z ridkisnimi puchkami korotkih rudih voloskiv i z dvoma yamkami pozadu vusikiv Ekologiya ta misce prozhivannyaMeteliki z yavlyayutsya v seredini abo v kinci lita litayut i sparovuyutsya vechorami nevisoko nad zemleyu Prirodni vorogi Z komah na gusin shovkopryada polyuye zhuk krasotil pahuchij Calosoma sycophanta Z peretinchastokrilih na guseni parazituye izdec Ichneumon sarcitorius Zhuzhelicya zolotista Carabus auratus introdukovana v Pivnichnu Ameriku dlya borotbi z neparnim shovkopryadom zavdyaki pracyam Vashingtonskogo entomologichnogo tovaristva U Pivnichnij Americi zhuki rozselilisya na pivdennomu shodi SShA i v provinciyi Kvebek Kanada RozvitokSamki kladut yajcya v zagliblennya kori stovburiv i pniv vipuskayuchi yih kupkami po kilka sot shtuk pri comu peremishuyut yih z zhovtuvato sirim pushkom sho pokrivaye yih takozh i zgori Vidklavshi yajcya samka mozhe vidrazu zaginuti Kupki yayec pokrivayut inodi sucilnimi puhnastimi kilcyami osnovi stovburiv i traplyayutsya takozh na kaminnyah sporudah ta in Yajcya zimuyut i perenosyat vologu i holod ne vtrachayuchi svoyeyi zhittyezdatnosti navit pislya 10 dennogo perebuvannya pid vodoyu Doshova pogoda pid chas polotu metelikiv zavazhaye yih sparyuvannyu i todi samki vidkladayut zdebilshogo nezaplidneni yajcya z yakih gusenici ne rozvivayutsya Viluplyuyutsya gusin rannoyu vesnoyu voni pokriti zanadto dovgimi i chislennimi voloskami zabezpechenimi osoblivimi rozshirennyami abo zduttyami zavdyaki yakim legko pidhoplyuyutsya vitrom Pochinayuchi z chervnya seredini lipnya v zalezhnosti vid temperaturnogo rezhimu vidbuvayetsya peretvorennya na lyalechku Lyalechki prikriplyuyutsya sitkoyu z chislennih pavutinnih nitok pomishayuchis pri comu nevisoko vid zemli v shilinah kori na nizhnih gilkah inodi mizh nedoyidenimi listyam styagnutimi pavutinoyu Cherez 10 15 dniv pochinayetsya polit metelikiv Primitki Arhiv originalu za 26 zhovtnya 2012 Procitovano 26 sichnya 2019 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 26 sichnya 2019 BioLib 14 serpnya 2009 u Wayback Machine Profil taxonu druh bekyne velkohlava Lymantria dispar Linnaeus 1758 ches Species Carabus auratus angl BugGuide net Arhiv originalu za 16 kvitnya 2012 Procitovano 24 kvitnya 2011 LiteraturaNeparnyj shelkopryad Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ce nezavershena stattya pro metelikiv Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi