Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Українська степова бджола | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Apis mellifera sossimai | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Українська степова бджола (Apis mellifera sossimai або застаріла назва Apis mellifera acervorum Scor.) — підвид бджіл виду Бджола медоносна. Ця порода бджіл сформувалася на території степу та лісостепу України, Аборигенна порода. Застарілі назви: Херсонська, Південноруська.
Опис
Порода сформувалася та проживає на території степової та південних районах лісостепової зони України (Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Сумська, Харківська, Херсонська, Хмельницька та Черкаської області).
Однозначної думки про походження породи немає. Одні вчені вважають її південною гілкою європейської темної бджоли (довжині тіла та хоботка (6.3-6.7 мм) мають близьке значення до відповідних характеристик європейської темної бджоли). Інші пов'язують її походження з карпатською породою бджіл. Існує думка, що українська степова порода бджіл гілка карніки. Американський дослідник Michael S. Engel (1999) дав назву Українським бджолам — Apis mellifera sossimai Engel. Останні дослідження ДНК проведені в Чехії показали ідентичність ДНК української степової породи бджіл македонським бджолам. Ф.Руттнер (1988) показав, що «македонська карніка» — це зовсім окрема порода, яка чітко відрізняється від карніки, і дав їй назву Apis mellifera macedonica — ареал македонських бджіл включає: північ Греції, Болгарії, частина Румунії і більшу частину України, крім зони Карпат, де поширена карпатка. Останні дослідження генетики медоносних бджіл указують на їхню спорідненість до карпатських та сірих гірських кавказьких бджіл, але їхню відособленість від європейських темних бджіл.
Дослідник П.Снежневський ще на початку 20 століття повідомляв, що в умовах Воронезької губернії Російської імперії українські бджоли перевершували середньоруських (підвид європейської темної породи) по медопродуктивності і літали за нектаром у степ, тоді як другі — на болотисту рослинність. Тому мед у українських бджіл був світлішим і м'якшим на смак, ніж у середньоросійських.
Характеристики
- Довжина хоботків у робочих особин коливається від 6,3 до 6,7 мм
- Кубітальний індекс: 2,00-2,50
- Дискоїдальне зміщення позитивне у не менше ніж у 65 % бджіл
- Форма заднього краю воскового дзеркальця п'ятого стерніту — випукла у 75-90 % бджіл
- Забарвлення бджіл — ясно-сіре
- Печатка меду на свіжо відбудованих стільниках — світла («суха»)
- Вага одноденної робочої бджоли — 105 мг; неплідної матки — 180 мг; плідної — 200 мг
- Несучість матки становить 1950—2300 яєць на добу.
Сім'я української степової породи прекрасно нарощує силу до основного медозбору з білої акації, гречки, липи та інших медоносів. Гніздо компактне. При настанні взятку мед спочатку складається у верхні корпуси. Матка продовжує сіяти без обмеження і сила родини не просідає; так само як і в кінці літа при підготовці до зимівлі. Тому ця порода дуже підходить для багатокорпусного утримання.
Розвиток сімей навесні відносно повільний, тому що в холодну погоду бджоли літають погано.
Поведінка бджіл при відкриванні гнізда помірно агресивна, при огляді гнізда спокійна, але поступається в миролюбністі сірим кавказьким. Помірно прополісують гнізда, добре використовують середній по силі медозбір, але не активні при слабкому медозборі. Мед запечатують білою (сухою) печаткою, яка має привабливий товарний вигляд стільникового меду. Погано переключаються на інше джерело взятку. Добре освоюють надставки і корпуси. Якість стільників висока (відсутні воскові перемички, які скріплюють сусідні стільники). Добре нарощують силу до основного медозбору з соняшнику, гречки та інших, що особливо добре для України, з наявними великими площами олійних, круп'яних, технічних культур і садів, які потребують запилення. За деякими даними, бджоли цієї породи здатні збирати нектар на відстані до 5 км, від пасіки.
Українські степові бджоли рійливі, але набагато менше, ніж європейські темні (або середньоросійські). Бджіл досить легко вивести із ройового стану за допомогою загальноприйнятих протиройових прийомів. Для цього іноді буває достатньо зірвати всі ройові маточники і розширити гніздо, поставивши додатковий корпус або магазинну надставку. Відрізняються від них порід й іншими проявами ройового інстинкту. Наприклад, якщо у європейських темних бджіл рій-первак виходить у день запечатування першого ройового маточника або на другий день після цього, то у бджіл української степової породи тільки на третій день.
Бджоли добре захищають своє гніздо, не схильні до [en]. Здатність до заготівлі пилку низька. Добре переносить транспортування, що дозволяє активно використовувати бджіл породи для кочівлі, збільшуючи медозбір.
У спекотну погоду українські степові бджоли «викучуються» під льотком вулика у вигляді «шапкою», тоді як кавказькі в подібній ситуації розосереджуються по дну і стінках усередині вулика і підсилюють вентиляцію гнізда.
Бджоли Української степової породи темного кольору, опушені з сірими кільцями, по стандарту породи з недавніх пір допускається незначний % бджіл з жовтизною першого тергіта.
Зимостійкість досить висока, майже така ж, як у європейських темних бджіл. Українські степові бджоли гірше борються з воскової міллю, в порівнянні із іншими породами. Стійкість до захворювань у чистопородних бджіл висока до нозематозу, американського і європейського гнильців. Низька витрата корму взимку.
Медова продуктивність бджіл української степової породи 30 — 40 кг. Багато пасічників повідомляють про медозбір в 80 кг і навіть до 120 кг. Чистопородне розведення бджіл цієї породи ведеться в бджолорозплідниках. Дніпропетровської, Хмельницької, Вінницької, Сумської, Полтавської і Кіровоградської областей.
В дикій природі
Аборигенна порода є природним генофондним об'єктом, але ніякого природоохоронного статусу не мають. Академічною наукою в дикій природі в Україні не вивчаються. Розглядаються лише, як сільськогосподарська тварина (комаха). Селекція проводиться для збільшення продуктивності, лише за корисними для людини ознаками, таким чином катастрофічно зменшуючи генофонд бджоли медоносної і її підвидів. Через безконтрольний завоз інших підвидів бджоли медоносної, піддається постійній гібридизації, через що ще сильніше скудніє місцевій генофонд, розбавляючись привозним генетичним матеріалом.
Стає менш стійкою до хвороб, з якими боролась сама в дикій природі, без примусового лікування. Згідно останніх досліджень професора (Thomas D. Seeley) дикі бджолині сім'ї, проходячи жорнила природного відбору, дуже добре здатні боротись майже з будь якими відомими хворобами, включаючи і кліща Варроа, Варроатоз (Varroa destructor).
Безконтрольний завоз інших підвидів бджоли медоносної, виявляється основною причиною розповсюдження не характерних хвороб для цієї місцевості, котрі скорочують популяцію, зменшуючи генетичне різноманіття всього підвиду. Штучне лікування хвороб проводиться не завжди екологічними засобами, що теж відємно впливає на здоров'я всієї популяції.
Потребує отримання охоронного статусу. Потребує обов'язкових охороняємих територій. В дикій природі потребує вивчення і охорони.
Наука має досить обмежену уяву: "як би жили бджоли, як би вони жили без втручання людини?"
Цікавинки
У степах, за відсутності дерев, будують вулики на стеблинах рослин[].
Див. також
Примітки
- Алпатов, Володимир Володимирович (1948). Породы медоносной пчелы (російською) . Москва: Издательство московского общества испытателей природы.
- Engel, Machael S. (1999). [Систематика сучасних і викопних медоносних бджіл]. Journal of Hymenoptera Research (англійською) . Т. 8(2). Pensoft Publishers. с. 165—196. ISSN 1070-9428. Архів оригіналу за 15 березня 2017.
- Метлицька, О.І.; Поліщук В.П.; Головецький І.І.; Лосєв О.М. (лютий 2012). (PDF). Наукові доповіді НУБіП України (українською) . Т. №1(30). Архів оригіналу (PDF) за 16 березня 2017.
Посилання
- Українська степова бджола [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Фотографії та відео Української степової породи бджіл [ 5 листопада 2017 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про бджіл. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayinska stepova bdzhola Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Pidryad Stebelchastocherevni Apocrita Nadrodina Apoidea Rodina Bdzholini Apidae Rid Bdzhola Apis Vid Bdzhola medonosna Apis mellifera Trinomialna nazva Apis mellifera sossimai Posilannya Vikividi Apis mellifera sossimai Ukrayinska stepova bdzhola Apis mellifera sossimai abo zastarila nazva Apis mellifera acervorum Scor pidvid bdzhil vidu Bdzhola medonosna Cya poroda bdzhil sformuvalasya na teritoriyi stepu ta lisostepu Ukrayini Aborigenna poroda Zastarili nazvi Hersonska Pivdennoruska Ukrayinska stepova bdzhola Apis mellifera sossimai na vesnyanih kvitahOpisPoroda sformuvalasya ta prozhivaye na teritoriyi stepovoyi ta pivdennih rajonah lisostepovoyi zoni Ukrayini Vinnicka Dnipropetrovska Donecka Zaporizka Kirovogradska Luganska Mikolayivska Odeska Poltavska Sumska Harkivska Hersonska Hmelnicka ta Cherkaskoyi oblasti Odnoznachnoyi dumki pro pohodzhennya porodi nemaye Odni vcheni vvazhayut yiyi pivdennoyu gilkoyu yevropejskoyi temnoyi bdzholi dovzhini tila ta hobotka 6 3 6 7 mm mayut blizke znachennya do vidpovidnih harakteristik yevropejskoyi temnoyi bdzholi Inshi pov yazuyut yiyi pohodzhennya z karpatskoyu porodoyu bdzhil Isnuye dumka sho ukrayinska stepova poroda bdzhil gilka karniki Amerikanskij doslidnik Michael S Engel 1999 dav nazvu Ukrayinskim bdzholam Apis mellifera sossimai Engel Ostanni doslidzhennya DNK provedeni v Chehiyi pokazali identichnist DNK ukrayinskoyi stepovoyi porodi bdzhil makedonskim bdzholam F Ruttner 1988 pokazav sho makedonska karnika ce zovsim okrema poroda yaka chitko vidriznyayetsya vid karniki i dav yij nazvu Apis mellifera macedonica areal makedonskih bdzhil vklyuchaye pivnich Greciyi Bolgariyi chastina Rumuniyi i bilshu chastinu Ukrayini krim zoni Karpat de poshirena karpatka Ostanni doslidzhennya genetiki medonosnih bdzhil ukazuyut na yihnyu sporidnenist do karpatskih ta sirih girskih kavkazkih bdzhil ale yihnyu vidosoblenist vid yevropejskih temnih bdzhil Doslidnik P Snezhnevskij she na pochatku 20 stolittya povidomlyav sho v umovah Voronezkoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi ukrayinski bdzholi perevershuvali serednoruskih pidvid yevropejskoyi temnoyi porodi po medoproduktivnosti i litali za nektarom u step todi yak drugi na bolotistu roslinnist Tomu med u ukrayinskih bdzhil buv svitlishim i m yakshim na smak nizh u serednorosijskih HarakteristikiUkrayinska stepova poroda bdzhil U centri kadru pomitno cherevce matki Dovzhina hobotkiv u robochih osobin kolivayetsya vid 6 3 do 6 7 mm Kubitalnij indeks 2 00 2 50 Diskoyidalne zmishennya pozitivne u ne menshe nizh u 65 bdzhil Forma zadnogo krayu voskovogo dzerkalcya p yatogo sternitu vipukla u 75 90 bdzhil Zabarvlennya bdzhil yasno sire Pechatka medu na svizho vidbudovanih stilnikah svitla suha Vaga odnodennoyi robochoyi bdzholi 105 mg neplidnoyi matki 180 mg plidnoyi 200 mg Nesuchist matki stanovit 1950 2300 yayec na dobu Sim ya ukrayinskoyi stepovoyi porodi prekrasno naroshuye silu do osnovnogo medozboru z biloyi akaciyi grechki lipi ta inshih medonosiv Gnizdo kompaktne Pri nastanni vzyatku med spochatku skladayetsya u verhni korpusi Matka prodovzhuye siyati bez obmezhennya i sila rodini ne prosidaye tak samo yak i v kinci lita pri pidgotovci do zimivli Tomu cya poroda duzhe pidhodit dlya bagatokorpusnogo utrimannya Rozvitok simej navesni vidnosno povilnij tomu sho v holodnu pogodu bdzholi litayut pogano Ukrayinska stepova bdzhola na travnevih kvitah Povedinka bdzhil pri vidkrivanni gnizda pomirno agresivna pri oglyadi gnizda spokijna ale postupayetsya v mirolyubnisti sirim kavkazkim Pomirno propolisuyut gnizda dobre vikoristovuyut serednij po sili medozbir ale ne aktivni pri slabkomu medozbori Med zapechatuyut biloyu suhoyu pechatkoyu yaka maye privablivij tovarnij viglyad stilnikovogo medu Pogano pereklyuchayutsya na inshe dzherelo vzyatku Dobre osvoyuyut nadstavki i korpusi Yakist stilnikiv visoka vidsutni voskovi peremichki yaki skriplyuyut susidni stilniki Dobre naroshuyut silu do osnovnogo medozboru z sonyashniku grechki ta inshih sho osoblivo dobre dlya Ukrayini z nayavnimi velikimi ploshami olijnih krup yanih tehnichnih kultur i sadiv yaki potrebuyut zapilennya Za deyakimi danimi bdzholi ciyeyi porodi zdatni zbirati nektar na vidstani do 5 km vid pasiki Ukrayinski stepovi bdzholi rijlivi ale nabagato menshe nizh yevropejski temni abo serednorosijski Bdzhil dosit legko vivesti iz rojovogo stanu za dopomogoyu zagalnoprijnyatih protirojovih prijomiv Dlya cogo inodi buvaye dostatno zirvati vsi rojovi matochniki i rozshiriti gnizdo postavivshi dodatkovij korpus abo magazinnu nadstavku Vidriznyayutsya vid nih porid j inshimi proyavami rojovogo instinktu Napriklad yaksho u yevropejskih temnih bdzhil rij pervak vihodit u den zapechatuvannya pershogo rojovogo matochnika abo na drugij den pislya cogo to u bdzhil ukrayinskoyi stepovoyi porodi tilki na tretij den Ukrayinska stepova bdzhola v roboti Bdzholi dobre zahishayut svoye gnizdo ne shilni do en Zdatnist do zagotivli pilku nizka Dobre perenosit transportuvannya sho dozvolyaye aktivno vikoristovuvati bdzhil porodi dlya kochivli zbilshuyuchi medozbir U spekotnu pogodu ukrayinski stepovi bdzholi vikuchuyutsya pid lotkom vulika u viglyadi shapkoyu todi yak kavkazki v podibnij situaciyi rozoseredzhuyutsya po dnu i stinkah useredini vulika i pidsilyuyut ventilyaciyu gnizda Bdzholi Ukrayinskoyi stepovoyi porodi temnogo koloru opusheni z sirimi kilcyami po standartu porodi z nedavnih pir dopuskayetsya neznachnij bdzhil z zhovtiznoyu pershogo tergita Zimostijkist dosit visoka majzhe taka zh yak u yevropejskih temnih bdzhil Ukrayinski stepovi bdzholi girshe boryutsya z voskovoyi millyu v porivnyanni iz inshimi porodami Stijkist do zahvoryuvan u chistoporodnih bdzhil visoka do nozematozu amerikanskogo i yevropejskogo gnilciv Nizka vitrata kormu vzimku Ukrayinska stepova bdzhola na kvitah glidu Medova produktivnist bdzhil ukrayinskoyi stepovoyi porodi 30 40 kg Bagato pasichnikiv povidomlyayut pro medozbir v 80 kg i navit do 120 kg Chistoporodne rozvedennya bdzhil ciyeyi porodi vedetsya v bdzholorozplidnikah Dnipropetrovskoyi Hmelnickoyi Vinnickoyi Sumskoyi Poltavskoyi i Kirovogradskoyi oblastej V dikij prirodiAborigenna poroda ye prirodnim genofondnim ob yektom ale niyakogo prirodoohoronnogo statusu ne mayut Akademichnoyu naukoyu v dikij prirodi v Ukrayini ne vivchayutsya Rozglyadayutsya lishe yak silskogospodarska tvarina komaha Selekciya provoditsya dlya zbilshennya produktivnosti lishe za korisnimi dlya lyudini oznakami takim chinom katastrofichno zmenshuyuchi genofond bdzholi medonosnoyi i yiyi pidvidiv Cherez bezkontrolnij zavoz inshih pidvidiv bdzholi medonosnoyi piddayetsya postijnij gibridizaciyi cherez sho she silnishe skudniye miscevij genofond rozbavlyayuchis privoznim genetichnim materialom Staye mensh stijkoyu do hvorob z yakimi borolas sama v dikij prirodi bez primusovogo likuvannya Zgidno ostannih doslidzhen profesora Thomas D Seeley diki bdzholini sim yi prohodyachi zhornila prirodnogo vidboru duzhe dobre zdatni borotis majzhe z bud yakimi vidomimi hvorobami vklyuchayuchi i klisha Varroa Varroatoz Varroa destructor Bezkontrolnij zavoz inshih pidvidiv bdzholi medonosnoyi viyavlyayetsya osnovnoyu prichinoyu rozpovsyudzhennya ne harakternih hvorob dlya ciyeyi miscevosti kotri skorochuyut populyaciyu zmenshuyuchi genetichne riznomanittya vsogo pidvidu Shtuchne likuvannya hvorob provoditsya ne zavzhdi ekologichnimi zasobami sho tezh vidyemno vplivaye na zdorov ya vsiyeyi populyaciyi Potrebuye otrimannya ohoronnogo statusu Potrebuye obov yazkovih ohoronyayemih teritorij V dikij prirodi potrebuye vivchennya i ohoroni Nauka maye dosit obmezhenu uyavu yak bi zhili bdzholi yak bi voni zhili bez vtruchannya lyudini CikavinkiU stepah za vidsutnosti derev buduyut vuliki na steblinah roslin dzherelo Div takozhBdzholi Bdzhola medonosnaPrimitkiAlpatov Volodimir Volodimirovich 1948 Porody medonosnoj pchely rosijskoyu Moskva Izdatelstvo moskovskogo obshestva ispytatelej prirody Engel Machael S 1999 Sistematika suchasnih i vikopnih medonosnih bdzhil Journal of Hymenoptera Research anglijskoyu T 8 2 Pensoft Publishers s 165 196 ISSN 1070 9428 Arhiv originalu za 15 bereznya 2017 Metlicka O I Polishuk V P Goloveckij I I Losyev O M lyutij 2012 PDF Naukovi dopovidi NUBiP Ukrayini ukrayinskoyu T 1 30 Arhiv originalu PDF za 16 bereznya 2017 PosilannyaUkrayinska stepova bdzhola 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Fotografiyi ta video Ukrayinskoyi stepovoyi porodi bdzhil 5 listopada 2017 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro bdzhil Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi