Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Віз засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів Віз Операторd

Фіра

Фіра

Віз — засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів.

Віз
image
Оператор d
Джерело енергії d
image Віз у Вікісховищі
image
image
Молдовський віз-
image
Візок швейцарських колоністів. Центр культури вина в Шабо
image
Чумацький віз-мажа
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Віз (значення).
Запит «Фіра» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Назва

Слово віз має загальнослов'янське походження (прасл. *vozъ), існують також інші назви: підво́да, хві́ра, фі́ра, ху́ра (від пол. fura, їд. פור‎, нім. Fuhre); телі́га (дав.-рус. телѣга зі ст.-монг. tälägän); пово́зка, повіз, ко́ла; заст. бри́ка. Вози для перевезення снопів у деяких місцевостях називалися літерними возами або літерняка́ми (від нім. Leiterwagen — «драбинчастий віз»).

В Україні

В Україні за розміром розрізняють «воловий» або «кінський» вози. На Лівобережжі найтиповіший віз був невеликого розміру, правобережні «хури» й «фурманки» були довші й глибші.

Існують драбинясті, збіжжеві вози — «гарби» та «літерняки». Чумацькі вози, відомі як мажі, перевелися ще на початку 20 ст. Тип упряжі розрізнявся на Лівобережжі і Правобережжі. Всі кінські вози Лівобережної України мають голоблі й дугу, дишловий запряг використовувався тільки з волами. На Правобережній використовували дишлі і для кінських возів, замість хомута застосовували шорку. При воловому запрягу вживали, за винятком півночі, тільки (зашийні ярма).

На возах для захисту людей і вантажів могли встановлювати тенти з шкір, тканини. Криті вози називались халабудами (так називали й невеликі бідні хатини), будами, будками. Криті повозки кочових народів (половців, монголів, циган) прийнято називати кибитками.

За свідченням Хв. Вовка, вози Правобережжя були довші й глибші за полтавські, а на Волині (особливо на півночі) вози були дуже вузькими через використовування їх на лісових дорогах.

Для стоянки возів будували спеціальні приміщення — возівні, окрім того, вози могли ставити і в коморах, навісах біля стін будинків.

Будова

image
Будова воза для волового запрягу. Унизу показана конструкція снасті: два насади з ручицями, з'єднані підтокою. Угорі — віз з ящиком і колесами, війя з ярмом (кріплення війя до осі як у дишля для кінного запрягу). Показано принцип дії гальма («башмак» на ланцюгу під заднім колесом), праворуч — дерев'яний домкрат

При всій різнорідності форм українського воза, його будова однакова так само, як і назви складових частин. Основні вузли конструкції воза такі: снасть, ящик, шворінь (швірень), колеса, голоблі чи дишель (при кінському запрягу) або війя (при воловому запрягу ярмом).

  • Снасть, хід чи оса́да — ходова частина воза, аналог шасі сучасних транспортних засобів. До її складу входили такі елементи: дві осі; два насади — осьові подушки (аналог мостів автомобіля); дві підтоки — поздовжні бруси, що з'єднували насади; підгерсть (або підгестер) — поздовжній брус, що з'єднував задній насад з шворнем; люшні — чотири вертикальні бруски, що надівалися на осі поверх коліс і підтримували ящик; ручиці — чотири вертикальні бруски, що вставлялися в насади і з'єднувалися з люшнями за допомогою налюшників. Підтоки вставлялися в отвори заднього насаду і фіксувалися ззаду притичками — дерев'яними чеками, попереду сходилися разом і з'єднувалися шворнем, що проходив крізь отвори на їх кінцях. Підгерсть переднім кінцем кріпилася до шворня під віссю, задній її кінець кріпився до заднього насаду аналогічно підтокам. В осях виділяли такі частини: середина і рукави, що виступали за маточини коліс. Нижні частини рукавів захищали підісками — металевими пластинками, прибитими (ухналями). Задню вісь жорстко кріпили до насаду тиблями — дерев'яними цвяхами. Посередині передньої осі робили отвір для шворня, на якому вона мала обертатися. На осях встановлювали завіски — поперечні металеві бруски, потім надівали колеса, далі люшні і фіксували все загвіздками чи заколесниками — дерев'яними або металевими чеками.
  • Ящик — кузов воза. Включав такі елементи (у драбинчастого воза): два полудрабки (або драбки, драбини) — ґратчасті боковини; три підлеги — поперечні бруски, що з'єднують полудрабки знизу; дошка (помістниця) — широка поздовжня дошка, що лежить на підлегах; дві крижівниці — поперечні бруски, що з'єднували полудрабки зверху. Полудрабки мали вигляд драбини, кожен з них складався з двох поздовжніх брусків, з'єднаних щаблями чи снозами — вертикальними поперечинами. Кінці верхніх брусків (бил) вставлялися в отвори на кінцях крижівниць і фіксувалися спереду загвіздками. Передня частина ящика називалася передком, задня — задком, торцеві стінки звали кругами. Кріпили ящик до снасті або ручицями — вертикальними кілками на насадах, або люшнями — вигнутими вертикальними брусками зовні коліс, або обома видами кріплень. Для з'єднання люшень з полудрабками використовувалися налюшники — кільця з лози. Ящик могли обшивати рогожею («лубом»). Окрім драбинчастих («драбиняків») були вози і з суцільним дощатим кузовом. Існували вози без кузовів — (дроги) чи биндюги. Вони призначалися для перевезення великих вантажів. Вози з ящиком для перевезення землі називались грабарками.
  • Шворінь («швірень») — вертикальний стрижень, який уможливлював обертання передньої осі в горизонтальній площині, що було важливим при поворотах воза. Проходив через передню вісь, передні кінці підток, передній насад і дошку ящика.
  • Колеса — віз мав чотири дерев'яних колеса з гнутими ободами.
  • Голоблі — парні жердини, що використовувалися при запрягу кіньми.
  • Дишель — жердина, що використовувалась у парокінному запрягу.
  • (Війя́) — дишель ярмового запрягу. Мало вигляд товстої жердини з розвилиною, кінці якої кріпилися до передньої осі. Для запобігання розщепленню в місці розгалуження була каблучка — дерев'яне, металеве або мотузяне кільце. Друга каблучка кріпилася на ярмі, через нього проходив передній кінець війя, в отвір якого для фіксації вставлялася притика — дерев'яна чека (замість отвору з чекою пізніше використовували залізний шворінь).

До допоміжного обладнання належали підойма (підставка під дишель чи війя на стоянці з випряженими тваринами), вагови́й дрюк з важни́цею (жердина з підставкою, що заміняли домкрат при змащуванні коліс), мазни́ця (цеберко з коломаззю), гальмо (гальма) (дерев'яний чи металевий башмак на мотузці, який надівали на колесо при їзді під гору).

Для виготовлення воза використовували деревину таких порід: ясен — для полудрабків, щаблів, осі, віїв, ободів, спиць; в'яз — для підток; сосну — для нижньої дошки; липу — для насадів. Полудрабки, війя і люшні часто прикрашали різьбленням.

Вози ділилися на три категорії: великі, середні й малі, їхня вантажність була в межах 60-120 пудів (980—2 000 кг). Сам віз важив 22-30 пудів (360—500 кг).

Майстрів, що займалися виготовленням возів, називали стельмахами. Господарі могли робити вози самотужки, купуючи в стельмахів тільки окремі частини. Роботи виконували взимку, на побудову одного воза йшло до двох тижнів.

Термінологія

image
Віз у Данії. Видно загвіздки на кінцях осей і брусків полудрабків
image
Кріплення дишля між сницями до передньої осі передка для перевезення колод
image
Гальмовий «башмак» воза
image
Снасть воза без ящика, з гумовими шинами на залізних ободах. Видно дві масивні сниці на передньому насаді, шворінь, дві підтоки
image
Віз з голоблями
image
Запряг шоркою замість хомута. Львівська область
  • Брусок — поздовжній брус у полудрабку кузова-ящика. Верхні бруски також називали «билами».
  • (Війя́), війє́ — жердина у воловому запрягу, що з'єднує передню вісь з ярмом. Має вигляд розвилки, розгалужені кінці якої мають отвори, у які вставляють рукави осі.
  • Вісь — елемент снасті, мала чотиригранний переріз із закругленими кінцями, кріпилася знизу насадів, на кінці її насаджувалися колеса. Для зменшення тертя між маточинами і віссю тертьові поверхні змащували коломаззю, яка зберігалася в спеціальному цеберку-мазниці.
  • В'язо́к — кожний з двох загнутих у кільця на кінцях прутів, якими з'єднувалися полудрабки. Пізніше замінені крижівницями з чеками-загвіздками.
  • Гальмо — пристрій для зупинки воза при їзді під гору. Має вигляд металевого башмака, пластини із загнутими вверх краями, і прив'язувається до кінця довгого мотузка. Коли треба загальмувати, башмак надівають на обід заднього колеса; повертаючись, колесо притискує його до землі і зупиняє своє обертання.
  • Голобля, розм. оглобля — парна жердина, що з'єднує передню вісь з хомутом. Голоблі кріплять на осі ближче до коліс.
  • Ди́шель, ди́шло — одинарна жердина, що з'єднує передню вісь з упряжною твариною. У кінському запрягу дишель зазвичай кріпиться заднім кінцем на передньому насаді між сницями, переднім — до хомута. Дишель волового запрягу називається війя.
  • Заві́сок — вертикальний металевий стрижень-обмежник на осі. Фіксує колесо зсередини, захищає насад від тертя колесом.
  • Загвіздок, заколе́сник — дерев'яна або металева чека, що фіксує колеса на осі ззовні (також загвіздками називали кілочки, що фіксують бруски полудрабка в крижівницях).
  • Каблу́чка — металеве чи дерев'яне кільце, яке запобігає розщепленню війя в місці його розгалуження, а також кільце на ярмі на нанизування переднього кінця війя; кільце для з'єднання підток з підгерстю.
  • Коловорі́т, коловоро́т — верхня частина переднього насаду, що повертається на шворні, і до якої між сницями кріпиться окоренок дишля. Повертаючи дишель з коловоротом, коні повертають віз у потрібний бік.
  • Крижівни́ця — поперечний брус, що з'єднує полудрабки зверху. Замість них могли використовуватися в'язки.
  • Круг — передня і задня стінка кузова
  • Люшня́ (від сер.-в.-нім. liuhse через пол. luśnia, lisznia, lucznia) — брусок, як правило вигнутий, що надівається на рукави осей разом з колесами і підтримує кузов з боків. На чумацьких возах люшні мали розвилки, на які укладали поздовжню жердину. Деякі види возів замість люшень мають ручиці.
  • Налю́шник — дерев'яне (лозове) кільце, що з'єднувало люшню з полудрабком (у разі наявності ручиці — також і з нею).
  • Наса́д, оплінь, оплін — масивна дерев'яна деталь, до якої кріпиться вісь і на якій встановлюється кузов, аналог автомобільного моста. Передній насад часто складається з двох частин: нижньої, чи надвісника та верхньої, чи коловорота (склиза), між якими поміщаються сниці.
  • Підге́рсть, підге́рстя, підге́йстер (від пол. podgierty) — нижній поздовжній брус, що проходив від шворня до заднього насаду. Захищає шворінь від поломки.
  • Піді́сок — металева накладка на нижніх боках кінців осей.
  • Підто́ка (часто в множині — підтоки) — поздовжній брус, що з'єднував насади. Підтока мала вигляд масивної вилки: окоренок її кріпився на передньому насаді і простромлявся шворнем, кінці розвилини — в отворах заднього насаду. Підтоки є аналогом рами автомобіля.
  • Полу́драбок, драбка, драбина — боковий елемент кузова, що мав вигляд драбини. Віз з таким кузовом називався драбчастим (драбинчастим, драбинастим, драбинястим) чи просто драбиняком.
  • Посторонки — ремені чи мотузки, що передають тягове зусилля від коня до воза. У голобельно-дуговому запрягу замість їх використовують голоблі.
  • Прити́ка — дерев'яна чека, що вставляється в отвір на кінці війя і фіксує його в каблучці ярма, або шворінь, що з'єднує війя з ярмом.
  • Прити́чка — дерев'яна чека, що вставляється в отвори на кінцях підток і підгерсті, фіксуючи їх в отворах заднього насаду.
  • Розво́ра, розво́рина — довгий брус, що встановлювався на передньому насаді для подовження підтоки. Заміняли звичайні підтоки довшими розворами («розворювали»), тоді, коли було треба було видовжити віз, наприклад, для перевезення довгомірних вантажів. Окрім того, довгі бруси рами мав один з видів пасажирських візків — тарантас.
  • Рукав — кінець осі, на який насаджують колесо і люшню, та в отвір якого встромляють загвіздок.
  • Ручи́ця — брус, вставлений похило у верхню частину насаду. Між ручицями поміщається кузов. Деякі види возів мають замість ручиць люшні.
  • Середина осі — середня частина осі між рукавами. Середина задньої осі кріпиться тибелями до заднього насаду, у середині передньої зроблено отвір для шворня.
  • Снасть, оса́да — шасі воза, загальна назва насадів, осей, підток і підгерсті.
  • Сниці — парна деталь, що складається з двох брусків, закріплених на передньому насаді. Між сницями рухомо укріпляється окоренок дишля. У своїй передній частині сниці з'єднуються між собою скобою, згори якої прикріплений шворінь («півняк», «кочеток») для стельваги.
  • Стельвага — поперечний брус у передній частині воза, до якого кріпляться посторонки.
  • Хомут — шийна частина кінської упряжі, до якої кріплять посторонки, дишель або голоблі.
  • Шворінь, швірень, шкворінь — металевий стрижень, вставлений в отвори передньої осі, переднього насаду, підток і дошки кузова.
  • Шорка, нагрудна шлейка — легка упряж, що заміняє хомут.
  • Щабе́ль, сніз — вертикальна поперечина в полудрабку.
  • Ярмо — пристрій для волового запрягу, рама з брусів, аналог хомута.
  • Васа́г, ящик — верхня частина воза, кузов, встановлюється на насадах, кріпиться до ручиць або люшень.

В інших країнах

У Монголії віз має «дерев'яний хід» і вісь, яка крутиться разом із колесами. Колеса не мають шпиць і не покриті залізною шиною, а упряж є накинутою на шию бика вигнутою палицею, прикріпленою ременями до голобель. Вантажність такого воза — від 190 до 240 кг.

Інше

Прислів'я

  • На чийому возі їдеш, того пісню співай
  • П'яте колесо до воза — про зайву, непотрібну людину
  • Докладати воза — бити, карати
  • Зачіпати возом — робити неприємність, ображати
  • Та тільки хура й досі там — все залишається без змін (заключний рядок байки Л. І. Глібова «Лебідь, Щука і Рак»)
  • Прийшла (прийде) коза до воза — доведеться ще кому-небудь звернутися з проханням до тієї людини, якій колись він відмовив у чомусь або до якої не хотів звертатися з певних причин.

Див. також

Галерея

  • image
    Віз з села Пилипець. Музей у Пирогові
  • image
    Лемківський віз
  • image
    Віз з війям і ярмом. Румунія
  • image
    Віз із зібрання Сергієво-Посадського музею-заповіднику
  • image
    Віз сучасного типу з голобельно-посторонковим запрягом. Село Сосонка Вінницької обл., 2017 р.
  • image
    Реконструкція римського критого воза. Музей у Кельні
  • image
    Шворінь на передній осі
  • image
    Коловоріт і навісник переднього насаду
  • image
    Коловоріт і навісник переднього насаду
  • image
    Кріплення колеса дерев'яною чекою-загвіздком
  • image
    Драбинястий віз з люшнями
  • image
    Віз на гумових шинах з ящиком на ручицях
  • image
    Ящик чумацької мажі XVIII ст.
  • image
    Віз-бочка
  • image
    Драбинястий віз з дишлем між сницями

Примітки

  1. Брика // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Літерняк // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
  3. Халабуда // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Буда // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Будка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Кибитка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Хура // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2025. — 1000 екз.
  8. Віз // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. Хід // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Осада // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  11. Снасть // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  12. Помістниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  13. Ящик // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  14. Сніз // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  15. Дроги // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  16. Грабарка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  17. Важниця 2 // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  18. Било 2 // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  19. В'язок // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  20. Загвіздок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  21. Заколесник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  22. Каблучка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  23. Коловорот // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  24. Коловоріт // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  25. Крижівниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  26. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
  27. Насад // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  28. Оплінь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  29. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
  30. Підісок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  31. Підтока // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  32. Підтоки // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  33. Полудрабок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  34. Драбиняк // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  35. Притика // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  36. Розвора // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  37. Розворина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  38. Розворювати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  39. Ручиця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  40. Півняк // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  41. Васаг // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  42. Ящик // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  43. Стаття: «Первобытная телега и новейший автомобиль в Монголии» М.Яновский, с.-24. Журнал «За рулём» № 1,1929 р.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віз
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вози в Україні

Посилання

  • Все про чумацтво. Віз [ 8 вересня 2013 у Wayback Machine.]
  • Віз [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 165-166. — 1000 екз.
  • Насад // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1088. — 1000 екз.
  • Підвода // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1376. — 1000 екз.
  • Підтока // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1383. — 1000 екз.
  • Ридван // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1587. — 1000 екз.
  • Сухопутний транспорт/ С. А. Макарчук, Етнографія України: Навчальний посібник, Львів «Світ», 2004 [ 22 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  • Михайло Глушко. Традиційний сухопутний транспорт. — 1997. з джерела 12 грудня 2017. Процитовано 11 грудня 2017.
  • Колісний український традиційний транспорт [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] Всеукраїнська електронна енциклопедія
  • Хура // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2025. — 1000 екз.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Viz zasib peresuvannya na chotiroh kolesah z kinnoyu abo volovoyu tyagoyu zdebilshogo dlya perevezennya vantazhiv Viz Operatord Dzherelo energiyid Viz u Vikishovishi Moldovskij viz Vizok shvejcarskih kolonistiv Centr kulturi vina v Shabo Chumackij viz mazha U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Viz znachennya Zapit Fira perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya NazvaSlovo viz maye zagalnoslov yanske pohodzhennya prasl voz isnuyut takozh inshi nazvi pidvo da hvi ra fi ra hu ra vid pol fura yid פור nim Fuhre teli ga dav rus telѣga zi st mong talagan povo zka poviz ko la zast bri ka Vozi dlya perevezennya snopiv u deyakih miscevostyah nazivalisya liternimi vozami abo liternyaka mi vid nim Leiterwagen drabinchastij viz V UkrayiniV Ukrayini za rozmirom rozriznyayut volovij abo kinskij vozi Na Livoberezhzhi najtipovishij viz buv nevelikogo rozmiru pravoberezhni huri j furmanki buli dovshi j glibshi Isnuyut drabinyasti zbizhzhevi vozi garbi ta liternyaki Chumacki vozi vidomi yak mazhi perevelisya she na pochatku 20 st Tip upryazhi rozriznyavsya na Livoberezhzhi i Pravoberezhzhi Vsi kinski vozi Livoberezhnoyi Ukrayini mayut golobli j dugu dishlovij zapryag vikoristovuvavsya tilki z volami Na Pravoberezhnij vikoristovuvali dishli i dlya kinskih voziv zamist homuta zastosovuvali shorku Pri volovomu zapryagu vzhivali za vinyatkom pivnochi tilki zashijni yarma Na vozah dlya zahistu lyudej i vantazhiv mogli vstanovlyuvati tenti z shkir tkanini Kriti vozi nazivalis halabudami tak nazivali j neveliki bidni hatini budami budkami Kriti povozki kochovih narodiv polovciv mongoliv cigan prijnyato nazivati kibitkami Za svidchennyam Hv Vovka vozi Pravoberezhzhya buli dovshi j glibshi za poltavski a na Volini osoblivo na pivnochi vozi buli duzhe vuzkimi cherez vikoristovuvannya yih na lisovih dorogah Dlya stoyanki voziv buduvali specialni primishennya vozivni okrim togo vozi mogli staviti i v komorah navisah bilya stin budinkiv Budova Budova voza dlya volovogo zapryagu Unizu pokazana konstrukciya snasti dva nasadi z ruchicyami z yednani pidtokoyu Ugori viz z yashikom i kolesami vijya z yarmom kriplennya vijya do osi yak u dishlya dlya kinnogo zapryagu Pokazano princip diyi galma bashmak na lancyugu pid zadnim kolesom pravoruch derev yanij domkrat Pri vsij riznoridnosti form ukrayinskogo voza jogo budova odnakova tak samo yak i nazvi skladovih chastin Osnovni vuzli konstrukciyi voza taki snast yashik shvorin shviren kolesa golobli chi dishel pri kinskomu zapryagu abo vijya pri volovomu zapryagu yarmom Snast hid chi osa da hodova chastina voza analog shasi suchasnih transportnih zasobiv Do yiyi skladu vhodili taki elementi dvi osi dva nasadi osovi podushki analog mostiv avtomobilya dvi pidtoki pozdovzhni brusi sho z yednuvali nasadi pidgerst abo pidgester pozdovzhnij brus sho z yednuvav zadnij nasad z shvornem lyushni chotiri vertikalni bruski sho nadivalisya na osi poverh kolis i pidtrimuvali yashik ruchici chotiri vertikalni bruski sho vstavlyalisya v nasadi i z yednuvalisya z lyushnyami za dopomogoyu nalyushnikiv Pidtoki vstavlyalisya v otvori zadnogo nasadu i fiksuvalisya zzadu pritichkami derev yanimi chekami poperedu shodilisya razom i z yednuvalisya shvornem sho prohodiv kriz otvori na yih kincyah Pidgerst perednim kincem kripilasya do shvornya pid vissyu zadnij yiyi kinec kripivsya do zadnogo nasadu analogichno pidtokam V osyah vidilyali taki chastini seredina i rukavi sho vistupali za matochini kolis Nizhni chastini rukaviv zahishali pidiskami metalevimi plastinkami pribitimi uhnalyami Zadnyu vis zhorstko kripili do nasadu tiblyami derev yanimi cvyahami Poseredini perednoyi osi robili otvir dlya shvornya na yakomu vona mala obertatisya Na osyah vstanovlyuvali zaviski poperechni metalevi bruski potim nadivali kolesa dali lyushni i fiksuvali vse zagvizdkami chi zakolesnikami derev yanimi abo metalevimi chekami Yashik kuzov voza Vklyuchav taki elementi u drabinchastogo voza dva poludrabki abo drabki drabini gratchasti bokovini tri pidlegi poperechni bruski sho z yednuyut poludrabki znizu doshka pomistnicya shiroka pozdovzhnya doshka sho lezhit na pidlegah dvi krizhivnici poperechni bruski sho z yednuvali poludrabki zverhu Poludrabki mali viglyad drabini kozhen z nih skladavsya z dvoh pozdovzhnih bruskiv z yednanih shablyami chi snozami vertikalnimi poperechinami Kinci verhnih bruskiv bil vstavlyalisya v otvori na kincyah krizhivnic i fiksuvalisya speredu zagvizdkami Perednya chastina yashika nazivalasya peredkom zadnya zadkom torcevi stinki zvali krugami Kripili yashik do snasti abo ruchicyami vertikalnimi kilkami na nasadah abo lyushnyami vignutimi vertikalnimi bruskami zovni kolis abo oboma vidami kriplen Dlya z yednannya lyushen z poludrabkami vikoristovuvalisya nalyushniki kilcya z lozi Yashik mogli obshivati rogozheyu lubom Okrim drabinchastih drabinyakiv buli vozi i z sucilnim doshatim kuzovom Isnuvali vozi bez kuzoviv drogi chi bindyugi Voni priznachalisya dlya perevezennya velikih vantazhiv Vozi z yashikom dlya perevezennya zemli nazivalis grabarkami Shvorin shviren vertikalnij strizhen yakij umozhlivlyuvav obertannya perednoyi osi v gorizontalnij ploshini sho bulo vazhlivim pri povorotah voza Prohodiv cherez perednyu vis peredni kinci pidtok perednij nasad i doshku yashika Kolesa viz mav chotiri derev yanih kolesa z gnutimi obodami Golobli parni zherdini sho vikoristovuvalisya pri zapryagu kinmi Dishel zherdina sho vikoristovuvalas u parokinnomu zapryagu Vijya dishel yarmovogo zapryagu Malo viglyad tovstoyi zherdini z rozvilinoyu kinci yakoyi kripilisya do perednoyi osi Dlya zapobigannya rozsheplennyu v misci rozgaluzhennya bula kabluchka derev yane metaleve abo motuzyane kilce Druga kabluchka kripilasya na yarmi cherez nogo prohodiv perednij kinec vijya v otvir yakogo dlya fiksaciyi vstavlyalasya pritika derev yana cheka zamist otvoru z chekoyu piznishe vikoristovuvali zaliznij shvorin Do dopomizhnogo obladnannya nalezhali pidojma pidstavka pid dishel chi vijya na stoyanci z vipryazhenimi tvarinami vagovi j dryuk z vazhni ceyu zherdina z pidstavkoyu sho zaminyali domkrat pri zmashuvanni kolis mazni cya ceberko z kolomazzyu galmo galma derev yanij chi metalevij bashmak na motuzci yakij nadivali na koleso pri yizdi pid goru Dlya vigotovlennya voza vikoristovuvali derevinu takih porid yasen dlya poludrabkiv shabliv osi viyiv obodiv spic v yaz dlya pidtok sosnu dlya nizhnoyi doshki lipu dlya nasadiv Poludrabki vijya i lyushni chasto prikrashali rizblennyam Vozi dililisya na tri kategoriyi veliki seredni j mali yihnya vantazhnist bula v mezhah 60 120 pudiv 980 2 000 kg Sam viz vazhiv 22 30 pudiv 360 500 kg Majstriv sho zajmalisya vigotovlennyam voziv nazivali stelmahami Gospodari mogli robiti vozi samotuzhki kupuyuchi v stelmahiv tilki okremi chastini Roboti vikonuvali vzimku na pobudovu odnogo voza jshlo do dvoh tizhniv Terminologiya Viz u Daniyi Vidno zagvizdki na kincyah osej i bruskiv poludrabkiv Kriplennya dishlya mizh snicyami do perednoyi osi peredka dlya perevezennya kolod Galmovij bashmak voza Snast voza bez yashika z gumovimi shinami na zaliznih obodah Vidno dvi masivni snici na perednomu nasadi shvorin dvi pidtoki Viz z goloblyami Zapryag shorkoyu zamist homuta Lvivska oblast Brusok pozdovzhnij brus u poludrabku kuzova yashika Verhni bruski takozh nazivali bilami Vijya vijye zherdina u volovomu zapryagu sho z yednuye perednyu vis z yarmom Maye viglyad rozvilki rozgaluzheni kinci yakoyi mayut otvori u yaki vstavlyayut rukavi osi Vis element snasti mala chotirigrannij pereriz iz zakruglenimi kincyami kripilasya znizu nasadiv na kinci yiyi nasadzhuvalisya kolesa Dlya zmenshennya tertya mizh matochinami i vissyu tertovi poverhni zmashuvali kolomazzyu yaka zberigalasya v specialnomu ceberku maznici V yazo k kozhnij z dvoh zagnutih u kilcya na kincyah prutiv yakimi z yednuvalisya poludrabki Piznishe zamineni krizhivnicyami z chekami zagvizdkami Galmo pristrij dlya zupinki voza pri yizdi pid goru Maye viglyad metalevogo bashmaka plastini iz zagnutimi vverh krayami i priv yazuvayetsya do kincya dovgogo motuzka Koli treba zagalmuvati bashmak nadivayut na obid zadnogo kolesa povertayuchis koleso pritiskuye jogo do zemli i zupinyaye svoye obertannya Goloblya rozm ogloblya parna zherdina sho z yednuye perednyu vis z homutom Golobli kriplyat na osi blizhche do kolis Di shel di shlo odinarna zherdina sho z yednuye perednyu vis z upryazhnoyu tvarinoyu U kinskomu zapryagu dishel zazvichaj kripitsya zadnim kincem na perednomu nasadi mizh snicyami perednim do homuta Dishel volovogo zapryagu nazivayetsya vijya Zavi sok vertikalnij metalevij strizhen obmezhnik na osi Fiksuye koleso zseredini zahishaye nasad vid tertya kolesom Zagvizdok zakole snik derev yana abo metaleva cheka sho fiksuye kolesa na osi zzovni takozh zagvizdkami nazivali kilochki sho fiksuyut bruski poludrabka v krizhivnicyah Kablu chka metaleve chi derev yane kilce yake zapobigaye rozsheplennyu vijya v misci jogo rozgaluzhennya a takozh kilce na yarmi na nanizuvannya perednogo kincya vijya kilce dlya z yednannya pidtok z pidgerstyu Kolovori t kolovoro t verhnya chastina perednogo nasadu sho povertayetsya na shvorni i do yakoyi mizh snicyami kripitsya okorenok dishlya Povertayuchi dishel z kolovorotom koni povertayut viz u potribnij bik Krizhivni cya poperechnij brus sho z yednuye poludrabki zverhu Zamist nih mogli vikoristovuvatisya v yazki Krug perednya i zadnya stinka kuzova Lyushnya vid ser v nim liuhse cherez pol lusnia lisznia lucznia brusok yak pravilo vignutij sho nadivayetsya na rukavi osej razom z kolesami i pidtrimuye kuzov z bokiv Na chumackih vozah lyushni mali rozvilki na yaki ukladali pozdovzhnyu zherdinu Deyaki vidi voziv zamist lyushen mayut ruchici Nalyu shnik derev yane lozove kilce sho z yednuvalo lyushnyu z poludrabkom u razi nayavnosti ruchici takozh i z neyu Nasa d oplin oplin masivna derev yana detal do yakoyi kripitsya vis i na yakij vstanovlyuyetsya kuzov analog avtomobilnogo mosta Perednij nasad chasto skladayetsya z dvoh chastin nizhnoyi chi nadvisnika ta verhnoyi chi kolovorota skliza mizh yakimi pomishayutsya snici Pidge rst pidge rstya pidge jster vid pol podgierty nizhnij pozdovzhnij brus sho prohodiv vid shvornya do zadnogo nasadu Zahishaye shvorin vid polomki Pidi sok metaleva nakladka na nizhnih bokah kinciv osej Pidto ka chasto v mnozhini pidtoki pozdovzhnij brus sho z yednuvav nasadi Pidtoka mala viglyad masivnoyi vilki okorenok yiyi kripivsya na perednomu nasadi i prostromlyavsya shvornem kinci rozvilini v otvorah zadnogo nasadu Pidtoki ye analogom rami avtomobilya Polu drabok drabka drabina bokovij element kuzova sho mav viglyad drabini Viz z takim kuzovom nazivavsya drabchastim drabinchastim drabinastim drabinyastim chi prosto drabinyakom Postoronki remeni chi motuzki sho peredayut tyagove zusillya vid konya do voza U golobelno dugovomu zapryagu zamist yih vikoristovuyut golobli Priti ka derev yana cheka sho vstavlyayetsya v otvir na kinci vijya i fiksuye jogo v kabluchci yarma abo shvorin sho z yednuye vijya z yarmom Priti chka derev yana cheka sho vstavlyayetsya v otvori na kincyah pidtok i pidgersti fiksuyuchi yih v otvorah zadnogo nasadu Rozvo ra rozvo rina dovgij brus sho vstanovlyuvavsya na perednomu nasadi dlya podovzhennya pidtoki Zaminyali zvichajni pidtoki dovshimi rozvorami rozvoryuvali todi koli bulo treba bulo vidovzhiti viz napriklad dlya perevezennya dovgomirnih vantazhiv Okrim togo dovgi brusi rami mav odin z vidiv pasazhirskih vizkiv tarantas Rukav kinec osi na yakij nasadzhuyut koleso i lyushnyu ta v otvir yakogo vstromlyayut zagvizdok Ruchi cya brus vstavlenij pohilo u verhnyu chastinu nasadu Mizh ruchicyami pomishayetsya kuzov Deyaki vidi voziv mayut zamist ruchic lyushni Seredina osi serednya chastina osi mizh rukavami Seredina zadnoyi osi kripitsya tibelyami do zadnogo nasadu u seredini perednoyi zrobleno otvir dlya shvornya Snast osa da shasi voza zagalna nazva nasadiv osej pidtok i pidgersti Snici parna detal sho skladayetsya z dvoh bruskiv zakriplenih na perednomu nasadi Mizh snicyami ruhomo ukriplyayetsya okorenok dishlya U svoyij perednij chastini snici z yednuyutsya mizh soboyu skoboyu zgori yakoyi prikriplenij shvorin pivnyak kochetok dlya stelvagi Stelvaga poperechnij brus u perednij chastini voza do yakogo kriplyatsya postoronki Homut shijna chastina kinskoyi upryazhi do yakoyi kriplyat postoronki dishel abo golobli Shvorin shviren shkvorin metalevij strizhen vstavlenij v otvori perednoyi osi perednogo nasadu pidtok i doshki kuzova Shorka nagrudna shlejka legka upryazh sho zaminyaye homut Shabe l sniz vertikalna poperechina v poludrabku Yarmo pristrij dlya volovogo zapryagu rama z brusiv analog homuta Vasa g yashik verhnya chastina voza kuzov vstanovlyuyetsya na nasadah kripitsya do ruchic abo lyushen V inshih krayinahU Mongoliyi viz maye derev yanij hid i vis yaka krutitsya razom iz kolesami Kolesa ne mayut shpic i ne pokriti zaliznoyu shinoyu a upryazh ye nakinutoyu na shiyu bika vignutoyu paliceyu prikriplenoyu remenyami do golobel Vantazhnist takogo voza vid 190 do 240 kg InsheVelikij Viz nazva simoh najyaskravishih zir u suzir yi Velika Vedmedicya Malij Viz narodna nazva suzir ya Mala Vedmedicya Vagenburg polove ukriplennya zi zcheplenih mizh soboyu voziv en bukvalno Vozovi Kolesa vid pechiva pokritogo shokoladomPrisliv yaNa chijomu vozi yidesh togo pisnyu spivaj P yate koleso do voza pro zajvu nepotribnu lyudinu Dokladati voza biti karati Zachipati vozom robiti nepriyemnist obrazhati Ta tilki hura j dosi tam vse zalishayetsya bez zmin zaklyuchnij ryadok bajki L I Glibova Lebid Shuka i Rak Prijshla prijde koza do voza dovedetsya she komu nebud zvernutisya z prohannyam do tiyeyi lyudini yakij kolis vin vidmoviv u chomus abo do yakoyi ne hotiv zvertatisya z pevnih prichin Div takozhBrichka Guzhovij transport Vizok V yuchni tvarini Upryazh Yarmo SaniGalereyaViz z sela Pilipec Muzej u Pirogovi Lemkivskij viz Viz z vijyam i yarmom Rumuniya Viz iz zibrannya Sergiyevo Posadskogo muzeyu zapovidniku Viz suchasnogo tipu z golobelno postoronkovim zapryagom Selo Sosonka Vinnickoyi obl 2017 r Rekonstrukciya rimskogo kritogo voza Muzej u Kelni Shvorin na perednij osi Kolovorit i navisnik perednogo nasadu Kolovorit i navisnik perednogo nasadu Kriplennya kolesa derev yanoyu chekoyu zagvizdkom Drabinyastij viz z lyushnyami Viz na gumovih shinah z yashikom na ruchicyah Yashik chumackoyi mazhi XVIII st Viz bochka Drabinyastij viz z dishlem mizh snicyamiPrimitkiBrika Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Liternyak Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Halabuda Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Buda Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Budka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kibitka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Hura Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2025 1000 ekz Viz Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Hid Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Osada Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Snast Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Pomistnicya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Yashik Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Sniz Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Drogi Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Grabarka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Vazhnicya 2 Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Bilo 2 Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 V yazok Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Zagvizdok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Zakolesnik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kabluchka Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kolovorot Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Kolovorit Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Krizhivnicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Nasad Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Oplin Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Pidisok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pidtoka Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pidtoki Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Poludrabok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Drabinyak Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Pritika Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Rozvora Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Rozvorina Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Rozvoryuvati Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Ruchicya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pivnyak Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Vasag Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Yashik Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Stattya Pervobytnaya telega i novejshij avtomobil v Mongolii M Yanovskij s 24 Zhurnal Za rulyom 1 1929 r Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Viz Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vozi v UkrayiniPosilannyaVse pro chumactvo Viz 8 veresnya 2013 u Wayback Machine Viz 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 165 166 1000 ekz Nasad Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1088 1000 ekz Pidvoda Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1376 1000 ekz Pidtoka Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XI Literi Pere Po S 1383 1000 ekz Ridvan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1587 1000 ekz Suhoputnij transport S A Makarchuk Etnografiya Ukrayini Navchalnij posibnik Lviv Svit 2004 22 kvitnya 2018 u Wayback Machine Mihajlo Glushko Tradicijnij suhoputnij transport 1997 z dzherela 12 grudnya 2017 Procitovano 11 grudnya 2017 Kolisnij ukrayinskij tradicijnij transport 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Vseukrayinska elektronna enciklopediya Hura Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2025 1000 ekz

Дата публікації:
Топ