Таранта с рос тарантас походження слова невідоме чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги Розвори тобт

Таранта́с (рос. тарантас, походження слова невідоме) — чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги. Розвори, тобто довгі бруси, які з'єднували насади, заміняючи звичайні підтоки, зменшували дорожнє трясіння під час тривалих подорожей. Тарантас був поширений у Росії першої половини XIX століття. Був розрахований, як правило, на чотирьох пасажирів. Якщо застосовувалася однокінна російська запряжка (з голоблями і дугою), то передбачалася можливість використання підпряжного, для чого тарантаси споряджалися відкидною стельвагою.

Див. також

Примітки

М. Фасмер припускав запозичення з тат. taryntas (Горяєв, ЕС 444), крім того, допускалася — явно помилково — спорідненість з др.-інд. taráṇi- «швидкий», tarasā (Горяєв, Доп. 1, 48) або зв'язок з Таранто, тараторити (Горяєв, ЕС 360). Все це недостовірно. Схожі — таратайка («візок, коляска»), тарантайки, також в знач. «триндичиха», пол. taratatka, taradajka, taradejka «візок» (Брюкнер 565).
Походження слова тарантас в етимологічному онлайн-словнику Фасмера М.
Тарантас. Походження не ясно. Можливо, діал. суф. похідне від тарантать («деренчати, скрипіти, тріщати»), пор. укр. торохтіти чи тарахкотіти
Тарантас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Розвора // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Розворювати // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Тарантас // Товарный словарь

Це незавершена стаття про транспорт.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] М. Фасмер припускав запозичення з тат. taryntas (Горяєв, ЕС 444), крім того, допускалася — явно помилково — спорідненість з др.-інд. taráṇi- «швидкий», tarasā (Горяєв, Доп. 1, 48) або зв'язок з Таранто, тараторити (Горяєв, ЕС 360). Все це недостовірно. Схожі — таратайка («візок, коляска»), тарантайки, також в знач. «триндичиха», пол. taratatka, taradajka, taradejka «візок» (Брюкнер 565).
Походження слова тарантас в етимологічному онлайн-словнику Фасмера М.
Тарантас. Походження не ясно. Можливо, діал. суф. похідне від тарантать («деренчати, скрипіти, тріщати»), пор. укр. торохтіти чи тарахкотіти

[2] Тарантас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[3] Розвора // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[4] Розворювати // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[5] Тарантас // Товарный словарь