Фрідріх Ніцше | ||||
---|---|---|---|---|
Friedrich Wilhelm Nietzsche | ||||
Фрідріх Ніцше у Базелі 1875 р. | ||||
Ім'я при народженні | нім. Friedrich Wilhelm Nietzsche | |||
Народився | 15 жовтня 1844 село Рекен, (нині район Бургенланд земля Саксонія-Ангальт), Королівство Пруссія, Німецький союз | |||
Помер | 25 серпня 1900 (55 років) Веймар (нині земля Тюрингія), Німецька імперія ·нейросифіліс | |||
Поховання | Лютцен | |||
Громадянство | Королівство Пруссія → Німецька імперія | |||
Діяльність | філософ | |||
Сфера роботи | філософія, естетика, нігілізм, етика, психологія, онтологія, поезія, філософія історії, релігія, культура, політика і філологія | |||
Alma mater | Боннський університет (1865), Лейпцизький університет (1879), d і Школа Пфорта | |||
Заклад | Базельський університет | |||
Мова творів | німецька | |||
Роки активності | 1865[1] — 1889[2] | |||
Напрямок | ірраціоналізм | |||
Magnum opus | «Так говорив Заратустра» | |||
Членство | d[3] | |||
Батько | d | |||
Брати, сестри | d | |||
Автограф | ||||
Учасник | французько-прусська війна | |||
| ||||
Фрідріх Ніцше у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Фрі́дріх Ві́льгельм Ні́цше (нім. Friedrich Wilhelm Nietzsche, МФА: [ˈfʁiːdʁɪç ˈvɪlhəlm ˈniːtʃə]; 15 жовтня 1844, село Рекен, (нині район Бургенланд земля Саксонія-Ангальт), Королівство Пруссія, Німецький союз — 25 серпня 1900, Веймар (нині земля Тюрингія), Німецька імперія) — німецький філософ, психолог і класичний філолог, представник ірраціоналізму.
Біографія
Ніцше народився 15 жовтня 1844 року в Рекені (недалеко від Лейпцига, східна Німеччина) у родині лютеранського пастора Карла Людвіга Ніцше (1813—1849). Під час навчання в гімназії виявив значні здібності до філології та музики. У 1864–69 роках Ніцше вивчав теологію та класичну філологію в Боннському і Лейпцизькому університетах. У цей же період познайомився з творами Шопенгауера і став шанувальником його філософії. На розвиток Ніцше також сприятливо вплинула дружба з Ріхардом Вагнером, яка тривала дуже багато років. У 23-річному віці був призваний до прусської армії і зарахований у кінну артилерію, але, отримавши травму, демобілізувався.
Він піддав різкій критиці релігію, культуру і мораль свого часу і розробив власну етичну теорію. Ніцше був швидше літературним, ніж академічним філософом, і його твори мають афористичний характер. Філософія Ніцше справила великий вплив на формування екзистенціалізму і постмодернізму і також стала дуже популярна в літературних і артистичних колах. Інтерпретація його праць досить різноманітна і викликає багато суперечок.
Був агресивним критиком традиційної моралі, утилітаризму, тодішньої філософії, матеріалізму, німецького ідеалізму, німецького романтизму та сучасного йому життя в цілому. Він є одним із найбільш читаних мислителів. Ніцше створив велику кількість афоризмів і експериментальних форм письма. Хоча його творчість була згодом спотворена й асоційована то з філософським романтизмом, то з нігілізмом, то з антисемітизмом і навіть з нацизмом — сам Ніцше гаряче відкидав свою належність до тих із цих форм, що вже існували в його час, аж до прямого протистояння їм. Себе Ніцше назвав філософом неприємних істин. Його часто вважали натхненником філософського та літературного екзистенціалізму, а пізніше й постмодернізму. У багатьох відношеннях його погляди важко зрозуміти в будь-якій систематизованій формі. Говорити про цілісне вчення Ніцше, мабуть, не можна. А його творчість була й залишається предметом палких суперечок.
Окремо, щодо концепції про надлюдину. Радянська марксистсько-ленінська ідеологічна пропаганда називала Фрідріха Ніцше провісником фашизму, але сучасні філософи одностайно сходяться на думці, що Ніцше не був ані фашистом, ані нацистом. Це підтверджує той факт, що німецький філософ писав про «надлюдину» як про окремий об'єкт людської спільноти. Всупереч цьому фашизм розглядається як колективне явище або інакше стадний інстинкт.
Ніцше розкривав концепцію надлюдини через гостру критику християнської релігії, до своєї смерті встиг видати першу частину атеїстичної книги «Антихристиянин» («Антихрист»):
Християнство аж ніяк не слід оздоблювати й прикрашати: воно стало смертельним ворогом вищій людині, засудило її всі провідні інстинкти і виділило з них зло і злих… Християнство стало на бік усіх недолугих, ницих і безпорадних, створило ідеал, який суперечив потужним інстинктам виживання, загидило навіть розум духовно сильніших натур, оголосивши гріховними й облудними найвищі духовні цінності і прозвавши їх спокусами.
Іншою його широко відомою фразою є:
Брати мої по війні! Я люблю вас до глибини душі; тепер і раніше я був вашим рівним. Та я також ваш кращий ворог. Дозвольте ж мені сказати вам правду! ...Я бачу безліч солдат; як би я хотів бачити багато воїнів! «мундиром» називається те, що вони носять; та не буде мундиром те, що приховують під ним!
Життя і діяльність
Фрідріх Ніцше — філософ, що частіше за інших був приреченим на нерозуміння читача. З його цитат, напевно, найвідомішими вважають «Бог помер» та «Якщо ти йдеш до жінки, не забудь батіг!». Проте мало хто знає Ніцше — людину, яка була сором'язливою у спілкуванні з жінками, Ніцше — композитора і музиканта, що ненавидів антисемітизм, та дуже оригінального мислителя, який яскраво вплинув на діячів XX століття (Зигмунд Фрейд, Жан-Поль Сартр, Райнер Марія Рільке, Стефан Цвейг, Томас Манн, Герман Гессе, Жак Дерріда).
І дідусь, і тато Ніцше, Карл Людвіг Ніцше (1813—1849), були лютеранськими пасторами, тому після його народження, батьки вважали, що сімейна традиція знайде своє продовження, тим паче, що за материнською лінією також були пастори. При хрещенні батько дав синові ім'я Фрідріха Вільгельма, оскільки вважав прусського короля Фрідріха Вільгельма Четвертого своїм благодійником.
За першою дитиною на світ з'явилось ще двоє: Елізабет та Йозеф. Коли Фрідріху було 5 років, помер його батько. Родина переїхала до Наумбурга, до бабусі та двох старших сестер матері. Після того, як помер дворічний Йозеф, Фрідріх залишився єдиним чоловіком в сім'ї серед п'яти жінок.
Маленький Фрідріх був дуже розумною дитиною. У першому класі майже з усіх предметів був відмінником. У той час він був дуже релігійним. Свідки розповідали, що коли Фрідріх читав цитати з Біблії, всі оточуючі плакали.
Досить рано стало помітним, що хлопчик є незвичайною дитиною. У 10 років він писав вірші та музичні твори, а в 14 років почав писати автобіографію. Фрідріх полюбляв давні мови: грецьку мову, латину.
У 1864 році в Бонні він обрав для свого навчання богослов'я та класичну філологію. Хоча перше він обрав лише для спокою матері, оскільки на той час вже не був релігійною людиною (відмовився від відвідування богослужінь у церкві). Наступного року його вчитель узяв Фрідріха із собою до Лейпцига. Цей період став важливим для Ніцше як в позитивному, так і в негативному значенні. У Ніцше з'явилися перші сумніви щодо філології. Він назвав її «побічною дитиною богині філософії від якогось ідіота або кретина». Нарешті, саме в Лейпцигу Ніцше познайомився з двома людьми. З першим із них Ніцше зустрівся не особисто, а через книгу — «Світ як воля та уявлення» Шопенгауера. Ніцше був у захваті від цього твору. Йому також імпонувало те, що Шопенгауер вважав музику найвищою формою вираження мистецтва. Друга людина — це Ріхард Вагнер, який відіграв для Ніцше не тільки роль друга, але й роль батька.
За законом через рік Ніцше мусив пройти військову службу. Проте під час вправ верхи він отримав тяжку травму, і, не сказавши ні слова, доїхав до казарми, де впав непритомний. За це його достроково демобілізували.
У 1869 році він був близьким до захисту дисертації. Проте, ще не закінчивши навчання, отримав пропозицію обійняти посаду професора класичної філології. Це цікаво ще й тому, що в цей час він остаточно відмовився від філології, у листі своєму другові написав, що їй місце — серед іншого мотлоху наших предків.
Його поважали співробітники, лекції відвідувало багато студентів.
У 1870 році почалася Франко-пруська війна, Ніцше вирушив на фронт. 11 серпня він отримав дозвіл від університету, але, з огляду на нейтралітет Швейцарії, міг діяти тільки як медичний ординарець. Під час перевезень стражденних поранених, за якими доводиться доглядати близько трьох діб, в товарних вагонах Ніцше захворів на дифтерію і шигельоз (тоді називалась хвороба дизентерією) і вже не повернувся до театру бойових дій. Наприкінці жовтня повернувся до Базелю, щоб розпочати викладання. Після цієї невдалої служби мав хронічні проблеми з травленням, геморой, безсоння та депресію. Він тоді написав книгу «Народження трагедії з духу музики». У ній йдеться про те, що в Древній Греції трагедія виникла з двох протилежних принципів — «діонісійського» та «аполлонського». Занепад трагедії був пов'язаним із «сократичним духом», раціоналізмом.
Вагнер високо оцінив цей твір, писав, що не читав нічого дивовижнішого від цієї книги. Але у всіх інших книга не знайшла визнання. Тож книга стала для автора справжньою катастрофою — він втратив свій авторитет гарного професора, а його лекції все рідше відвідували студенти.
Через чотири роки до свого завершення підійшла дружба між Ніцше і Вагнером. І це також стало важкою втратою для Фрідріха. Одночасно серйозно погіршилося здоров'я Ніцше. Медики не дійшли згоди щодо хвороби, на яку страждав Ніцше. Більшість з них називає спадкову хворобу.
Наступні 10 років Ніцше провів як вільний філософ. Він подорожував у пошуках придатного для його стану клімату, проте так і не знайшов його. Незважаючи на стан здоров'я, він продовжував писати. У 1880 році світ побачили «Ранкова зоря», «Людське, надто людське». У 1882 році — «Весела наука». Цей твір вважається прелюдією до найвідомішої книги Ніцше — «Так говорив Заратустра». Оцінюючи цю книгу, думки різко розходяться. Деякі вважають її справжнім одкровенням. Інші — погано написаною книгою без почуття гумору, у якій проявляється лише егоїзм автора. Філософія Ніцше у Заратустрі побудована на двох головних ідеях: «вічне повернення» та «надлюдина». Сенс життя — це . Шлях до надлюдини проходить три етапи: «верблюд», «лев», «дитина». Спочатку в людини є лише віра, що дісталася у спадок, потім настає нігілізм — відмова від цієї віри, і, врешті решт, людина розуміє, що «бог помер», що не існує абсолютної моралі чи релігії. Лише тоді людина по-справжньому звільняється та може керувати собою самостійно. Сам Ніцше називав книгу п'ятим Євангелієм. Тому він був розчарований, коли твір не прийняв читач (як й інші його книги за життя автора).
У 1885 році сестра Ніцше одружилася з запеклим антисемітом та перейняла думки чоловіка. Вона зобов'язала себе видавати книги Фрідріха після його смерті й при цьому друкувала їх у певному ракурсі.
Після видання «Заратустри» справи Ніцше погіршилися. Поступово виявлялося наближення божевілля. У січні 1889 року в результаті нервового приступу в Турині його було відправлено до психіатричної клініки в Єнському університеті. Його мати наглядала за ним, а після її смерті це робили його сестри. А тим часом до Ніцше прийшла слава і популярність. Проте сам він цього вже не дізнався, бо помер.
Проведена психіатрична діагностика Ніцше однозначно виявила сифілітичну інфекцію з червня 1865 року, яка руйнувала його мозок, однак не спричинила майже до кінця життя повного затьмарення розуму. У останні місяці його життя, починаючи з березня 1890 року, хвороба досягла свого піку, розвився так званий сифілітичний прогресивний параліч, який призвів до божевілля та паралічу кінцівок.
Фрідріх Ніцше пішов із життя 25 серпня 1900 року у Веймарі. Похований поруч із старовинною церквою XII століття в рідному Рекені, в сімейній усипальниці.
Громадянство, національність, етнічна приналежність
Ніцше зазвичай зараховують до філософів Німеччини. Сучасної єдиної національної держави, яку зараз називають Німеччиною, на момент його народження ще не існувало, а була спілка німецьких держав, і Ніцше був громадянином однієї з них, на той час Пруссії. Коли Ніцше отримав посаду професора в Базельському університеті, він подав заяву на анулювання його прусського громадянства. Офіційна відповідь, що підтверджувала анулювання громадянства, прийшла у вигляді документа, датованого 17 квітня 1869 року. До кінця свого життя Ніцше залишався офіційно особою без громадянства.
Існує поширена думка, що предки Ніцше були поляками. До кінця свого життя Ніцше сам підтверджував цей факт. У 1888 році він писав: «Мої предки були польськими дворянами (Ніцькі)». В одному з висловлювань Ніцше ще більш рішуче висловився щодо свого польського походження: «Я чистокровний польський дворянин, без жодної краплі брудної крові, звичайно, без німецької крові». В іншому висловлюванні Ніцше заявив: "Німеччина велика нація лише тому, що в жилах її народу тече настільки багато польської крові… Я пишаюся своїм польським походженням " . В одному з листів він свідчить: «Мене виховували відносити походження моєї крові й імені до польських вельмож, які величалися Ніцькими, і які залишили свій будинок і титул близько ста років тому, поступившись у результаті нестерпного тиску — вони були протестантами». Ніцше вважав, що його прізвище могло бути германізоване.
Більшість вчених заперечують думку Ніцше про походження його сім'ї. Ганс фон Мюллер спростовував висунутий сестрою Ніцше родовід на користь благородного польського походження. Макс Олер, хранитель архіву Ніцше у Веймарі, стверджував, що всі предки Ніцше носили німецькі імена, навіть сім'ї дружин. Олер стверджує, що Ніцше вийшов з давнього роду німецьких лютеранських священнослужителів з обох сторін його сім'ї, і сучасні вчені розглядають твердження Ніцше про його польське походження як «чисту вигадку». Коллі й Монтінарі, редактори збірки листів Ніцше, характеризують заяви Ніцше як «безпідставну» і «помилкову думку». Саме по собі прізвище Nietzsche не є польським, але поширене по всій центральній Німеччині у цій та споріднених їй формах, наприклад, Nitsche і Nitzke. Прізвище походить від імені Ніколаус, скорочено Нік, під впливом слов'янського імені Ніц спочатку придбала форму Nitsche, а потім Nietzsche.
Невідомо, чому Ніцше хотів, щоб його зараховували до знатного польському роду. За словами біографа , твердження Ніцше про його польське походження, можливо, були частиною його «кампанії проти Німеччини».
Три періоди творчості
Ніцше утверджувався як філософ під впливом Шопенгауера. Ввібравши основні ідеї останнього, він їх збагатив власним розумінням природи і світу, додав до них здорову долю волюнтаризму. Згодом у Ніцше все більше вимальовується власна філософська доктрина, змінюється політична концепція світосприйняття. Його філософія втрачає зв'язок з Шопенгауром і починає вибудовуватися на ірраціоналізмі та волюнтаризмі — двох наріжних каменях ніцшеанства.
Ніцше в свою чергу вплинув на низку мислителів та інтелектуалів. До цього списку можна віднести , Бернарда Шоу, Германа Гессе, Жана-Поля Сартра, Альберта Швейцера, Стефана Цвейга, Альбера Камю. Цікавий той факт, що Камю називав Ніцше основоположником європейського нігілізму, а сам Ніцше це заперечував. Однак його критика людини і суспільства була нещадна. Він не стільки відкидав якесь світобачення, як, ніби насміхаючись, хотів сказати: спробуйте, побачимо що з цього вийде (власне, це стосується соціалізму).
Глибоко вплинула на Фрідріха Ніцше музика Ріхарда Вагнера. Філософ був просто зачарований нею і, відповідно, самим Вагнером. Проте це не заважає йому згодом написати книгу «», де він піддає його критиці.
Також нищівної критики зазнавав Гегель. Він був чи не основним ворогом Ніцше в питаннях філософії. Два мислителі пропагували зовсім полярні бачення світу, які ні за яких обставинах не поєднувалися.
Отже, під дією тих чи інших філософів, а також на противагу тим чи іншим філософам, Ніцше вибудовував свою власну концепцію світосприйняття. Її в цілому за ступенем розвитку поділяють на три періоди.
1872—1876 роки
Написано перші роботи: «Народження трагедії з духу музики» (1872); «Філософія в трагічну епоху Греції» (1873); «Про істину й неправду в позаморальному розумінні» (1873); «Наука й мудрість у боротьбі» (1875); «Несвоєчасні міркування» (1873—1876).
Уже в цей період Ніцше охоплюють душевні страждання, що знайшли відображення в його творчості. Усвідомлення трагічності буття змушує людину піднестися над нею: «Людина повинна знайти в собі щось таке, щоб не боятися цього світу». Ніцше був переконаний, що в цьому світі не можна знайти справжній прихисток від страждань, заподіяних зовнішнім світом сприйнять, тому він прагнув піднестися вгору. У певному розумінні він перетворився на фанатика віри. Сам розвиток науки був для нього внутрішньою трагедією, трагедією сучасної науковості.
Протилежність життя й розуму стає основою ніцшеанської теорії. Свій перший твір він присвятив аналізу культури античної Греції, зокрема розгляду античної трагедії; він розвиває ідею типології культури, означену Шиллером, Шеллінгом, іншими німецькими романтиками. Предметом його поклоніння в перший період було мистецтво. Він порівнює два начала:
- діонісійське — життєве, буйне, трагічне;
- аполлонівське — споглядальне, однобічно інтелектуальне.
Філософ усвідомлює рівновагу двох начал: буйного й спокійного. Уже тут містяться зачатки вчення про «буття» як стихійне зіткнення, розвинутого пізніше у вченні про прагнення до сили, яке властиве всьому живому, що прагне до свого самоствердження.
1878—1882
Ніцше розробляє проблеми людського пізнання, виявляє зацікавленість позитивізмом і природознавством.
Роботи цього періоду: (1878—1880) — автор вдається до різкої критики моралі тогочасного суспільства; «Ранкова зоря» (1881); «Весела наука» (1882) — розвиває концепцію «переоцінки цінностей».
Основна проблема цього періоду — накопичення душевних переживань, завдяки яким у душу ллється «вогненне життя». Це життя лише на мить могло піднятися над душевною невдоволеністю. Внутрішнє переживання трактувалося як доповнення до зовнішнього сприйняття. Ніцше намагався піднестися над однобічним світом сприйняття. Його твори вибудувані, як низка афоризмів.
1883—1889 роки
Основні роботи: «По той бік добра й зла» (1883—1886); «Генеалогія моралі» (1887); «Так казав Заратустра. Книга для всіх і ні для кого» (1883—1885); «Антихристиянин» (1888); .
У творчості Ніцше поняття не вибудовуються в струнку систему, а з'являються як багатозначні символи: «життя», «воля до влади», що є саме буття в його динамічності, пристрасть та інстинкт, самозбереження. У цей період вводиться у вжиток поняття «надлюдина» як зміст землі. «Хай буде надлюдина смислом землі!», «Надлюдина — це море, де потоне презирство ваше. Надлюдина — це блискавка, це божевілля!»
«Велич людини в тому, що вона є мостом, а не ціллю; і любові в ній гідне лише те, що вона є переходом і знищенням. Я люблю того, хто не вміє жити інакше, окрім як в ім'я власної загибелі, тому що він іде через міст».
Політичні погляди
Філософ розрізняв два типи держави — аристократичну і демократичну. Аристократичні держави для філософа це — теплиці високої культури і сильної породи людей. Демократія вбачається йому як форма занепаду нації. «Де ще існує народ, там він не розуміє держави і ненавидить її як лихе око і зневагу прав та звичаїв.» Отже, Ніцше бачив в аристократії спасіння від державної машини. Філософ був прихильником анархізму, бажав знищити державну машину. «Тільки там де немає держави, постає людина, яка не зайва — там починається пісня потрібних і мудрість єдина і незмінна.» Отже, якщо держава то тільки монархія, здебільшого для «зайвих» людей. Ніцше відмічав тенденцію до падіння ролі держави і допускав взагалі зникнення такого поняття, як держава в недалекому майбутньому. Разом з тим він відкидав можливість активної дії задля падіння державного устрою і надіявся, що такий інститут, як держава ще довго проіснує. Говорячи про падіння держави в майбутньому, філософ притримувався думки, що мало імовірності того, що після падіння держави наступить хаос і, скоріше за все, з'явиться установа досконаліша за державу. Вельми дивна тут позиція Ніцше. Критикуючи державу за те, що вона створює правлячу еліту — тут же і оспівує її (еліту). Нападаючи на державу за ієрархізацією суспільства — підносить верхівку цієї піраміди. З різними варіаціями Ніцше повторює основну ідею своєї аристократичної концепції: висока культура і розвиток вищих видів людей потребує рабства, підневільної праці великої кількості для визволення привілейованого класу від фізичної праці і потреби боротьби за існування.
Твори
- Походження трагедії з духу музики (1872)
- Філософія в трагічну епоху Греції (1873)
- Про істину й неправду в позаморальному розумінні (1873)
- Наука й мудрість у боротьбі (1875)
- Несвоєчасні міркування (1873—1876)
- Людське, надто людське (1878)
- Ранкова зоря. Думки про моральні пересуди (1881)
- Весела наука (1882)
- Так казав Заратустра (1883—1885)
- По той бік добра і зла. Прелюдія до філософії майбутнього (1886)
- Генеалогія моралі (1887)
- Казус Вагнер (1888)
- Сутінки богів (1889)
- Антихрист (вступ до незавершеної книги «Жадання влади») (1895) (уривок)[недоступне посилання]
- Ніцше проти Вагнера (1895)
Переклади українською
- Ораторія «Так мовив Заратустра».
- Фрідріх Ніцше. Ораторія «Антихріст».(укр.)
- Фрідріх Ніцше. Ораторія «Сутінки Ідолів». (укр.)
- Твори Фрідріха Ніцше у е-бібліотеці «Чтиво» [ 1 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Фрідріх Ніцше. Так мовив Заратустра: Книга для всіх і для нікого. Переклад з німецької Лесь Гринюк. — Коломия: Галицька накладня Якова Оренштайна, 1910. — 516 с.
- Фрідріх Ніцше. Так казав Заратустра. Жадання влади. Переклад з німецької Анатолій Онишко та Петро Таращук. — Київ: Дніпро, Київ: Основи, 1993. — 415 с. — . (завантажити з e-бібліотеки Chtyvo.org [ 17 березня 2013 у Wayback Machine.])
- (перевидання) Фрідріх Ніцше. Так казав Заратустра. Жадання влади. Переклад з німецької Анатолій Онишко та Петро Таращук. — Київ: Основи, 2003. — 437 с. — .
- Фрідріх Ніцше. Народження трагедії (уривки). Переклад з німецької . — Львів: Літопис, 1996. — С. 42–54. (завантажити з e-бібліотеки 1576.ua [ 5 січня 2016 у Wayback Machine.])
- Фрідріх Ніцше. По той бік добра і зла. Генеалогія моралі. Переклад з німецької Анатолій Онишко. — Львів: Літопис, 2002. — 320 с. — . (завантажити з e-бібліотеки Chtyvo.org[недоступне посилання з липня 2019])
- Фрідріх Ніцше. Повне зібрання творів. — Том 1. Народження трагедії. Невчасні міркування I—IV; Твори спадку 1870—1873. Переклад з німецької та Олег Фешовець. — Львів: Астролябія, 2004. — 769 с. — . (завантажити з e-бібліотеки ukrknyga [ 23 лютого 2010 у Wayback Machine.])
- Фрідріх Ніцше. Повне зібрання творів. — Том 4. Так мовив Заратустра. Переклад з німецької Олег Фешовець. — Львів: Астролябія, 2010. — 384 с. — .
- Фрідріх Ніцше. Повне зібрання творів. — Том 6. Людське, надто людське: Книга для вільних умів. Переклад з німецької . — Львів: Астролябія, 2012. — 408 с. — .
- Фрідріх Ніцше. Повне зібрання творів. — Том 5. Перемішані думки і вислови; Мандрівник і його тінь. Переклад з німецької . — Львів: Астролябія, 2012. — 300 с. — .
- Фрідріх Ніцше. Так мовив Заратустра. Книжка для всіх і ні для кого. Переклад з німецької: Ганна Савченко. Харків: Фоліо. 2019. 256 стор.
- Фрідріх Ніцше. Шопенгауер як вихователь. Сутінки ідолів. Переклад з німецької: Ганна Савченко. Харків: Фоліо. 2020. 192 стор.
- Фрідріх Ніцше. Весела наука. Переклад з німецької: Володимир Чайковський. Харків: Фоліо. 2020. 288 стор.
Див. також
- 7014 Ніцше — астероїд, названий на честь філософа.
- Мета фон Саліс
Примітки
- RKDartists
- Stanford Encyclopedia of Philosophy — Stanford University, Center for the Study of Language & Information, 1995. — ISSN 1095-5054
- Burschenschafter-Stammrolle: Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer-Semester 1934 — B: Willy Nolte, 1934.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- LIBRIS — 2012.
- BeWeB
- . Архів оригіналу за 25 жовтня 2008. Процитовано 15 грудня 2009.
- W. Lange-Eichbaum 1961, ст. 399, цитовано за B. Taureck. Nietsche und der Faschismus, Reclam Verlag, Leipzig; , ст. 59 (нім.)
- Hollingdale, R.J: Nietzsche: The Man and His Philosophy. Cambridge University Press, 1999. p.6
- Some recently translations use this latter text. See: Nietzsche, Friedrich Wilhelm. The Anti-Christ, Ecce Homo, Twilight of the Idols, and Other Writings: And Other Writings. Translated by Judith Norman, Aaron Ridley. (Cambridge: Cambridge University Press, 2005), 77.
- Henry Louis Mencken, «The Philosophy of Friedrich Nietzsche», T. Fisher Unwin, 1908, reprinted by University of Michigan 2006, pg. 6, [1] [ 9 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Letter to Heinrich von Stein, December 1882, KGB III 1, Nr. 342, p. 287; KGW V 2, p. 579; KSA 9 p. 681
- Міститься у антології Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової критичної думки ХХ ст. За редакцією Марії Зубрицької. — Львів: Літопис, 1996. — 633 с. — .
- Видавництво Астролябія: Ніцше Ф. Повне зібрання творів.— Том 4
- Так мовив Заратустра. Книжка для всіх і ні для кого [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]. folio.com.ua. 2019
- Шопенгауер як вихователь. Сутінки ідолів [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]. folio.com.ua. 2020
- Весела наука [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.]. folio.com.ua. 2020
Джерела та література
- К. Ю. Галушко. Ніцше Фрідріх-Вільгельм [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 422. — .
- Альоша А., Шварц Рональд П., Швеппе Вступ до філософії
- Nazi Lauck NSDAP/AO Фрідріх Ніцше [ 23 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Тарас В. Лютий Українське ніцшеанство. Наукові записки НаУКМА. 2011. Т. 115 : Філософія та релігієзнавство. Стор. 60-66.
- Ніцше Фрідріх Вільгельм [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с.
Література
- В. Горбатенко. Ніцше Фрідріх Вільгельм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.502
- Rüdiger Safranski, Friedrich Nietzsche. Biographie seines Denkens. Hanser, München u. a. 2000, .
Посилання
- Ніцше [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 169. — .
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фрідріх Ніцше |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх Ніцше |
- Террі Іґлтон. Ніцше і Христос (2008) [ 16 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Nietzsche Source — повне зібрання творів в оригіналі за критичним виданням [ 19 січня 2018 у Wayback Machine.](англ.)(італ.)(нім.)(фр.)
- (нім.)
- Nietzsche-Briefwechsel — листування, сотні факсимільних документів [ 14 травня 2012 у Wayback Machine.]
- Malcolm Brown: Nietzsche Chronicle — хронологія [ 27 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Brian Leiter, Nietzsche's Moral and Political Philosophy (Стенфордський університет) [ 12 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Robert Wicks, Friedrich Nietzsche (Стенфордський університет) [ 4 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Weimarer Nietzsche-Bibliographie — так звана Ваймарсчька бібліографія Ніцше — бібліографічний банк даних, створений в Бібліотеці Анни Амалії (Ваймар, Німеччина) [ 10 грудня 2010 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lib Fridrih NicsheFriedrich Wilhelm NietzscheFridrih Nicshe u Bazeli 1875 r Im ya pri narodzhenninim Friedrich Wilhelm NietzscheNarodivsya15 zhovtnya 1844 1844 10 15 selo Reken nini rajon Burgenland zemlya Saksoniya Angalt Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuzPomer25 serpnya 1900 1900 08 25 55 rokiv Vejmar nini zemlya Tyuringiya Nimecka imperiya nejrosifilisPohovannyaLyutcenGromadyanstvo Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaDiyalnistfilosofSfera robotifilosofiya estetika nigilizm etika psihologiya ontologiya poeziya filosofiya istoriyi religiya kultura politika i filologiyaAlma materBonnskij universitet 1865 Lejpcizkij universitet 1879 d i Shkola PfortaZakladBazelskij universitetMova tvorivnimeckaRoki aktivnosti1865 1 1889 2 NapryamokirracionalizmMagnum opus Tak govoriv Zaratustra Chlenstvod 3 BatkodBrati sestridAvtografUchasnikfrancuzko prusska vijna Fridrih Nicshe u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Fri drih Vi lgelm Ni cshe nim Friedrich Wilhelm Nietzsche MFA ˈfʁiːdʁɪc ˈvɪlhelm ˈniːtʃe 15 zhovtnya 1844 selo Reken nini rajon Burgenland zemlya Saksoniya Angalt Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuz 25 serpnya 1900 Vejmar nini zemlya Tyuringiya Nimecka imperiya nimeckij filosof psiholog i klasichnij filolog predstavnik irracionalizmu BiografiyaNicshe narodivsya 15 zhovtnya 1844 roku v Rekeni nedaleko vid Lejpciga shidna Nimechchina u rodini lyuteranskogo pastora Karla Lyudviga Nicshe 1813 1849 Pid chas navchannya v gimnaziyi viyaviv znachni zdibnosti do filologiyi ta muziki U 1864 69 rokah Nicshe vivchav teologiyu ta klasichnu filologiyu v Bonnskomu i Lejpcizkomu universitetah U cej zhe period poznajomivsya z tvorami Shopengauera i stav shanuvalnikom jogo filosofiyi Na rozvitok Nicshe takozh spriyatlivo vplinula druzhba z Rihardom Vagnerom yaka trivala duzhe bagato rokiv U 23 richnomu vici buv prizvanij do prusskoyi armiyi i zarahovanij u kinnu artileriyu ale otrimavshi travmu demobilizuvavsya Vin piddav rizkij kritici religiyu kulturu i moral svogo chasu i rozrobiv vlasnu etichnu teoriyu Nicshe buv shvidshe literaturnim nizh akademichnim filosofom i jogo tvori mayut aforistichnij harakter Filosofiya Nicshe spravila velikij vpliv na formuvannya ekzistencializmu i postmodernizmu i takozh stala duzhe populyarna v literaturnih i artistichnih kolah Interpretaciya jogo prac dosit riznomanitna i viklikaye bagato superechok Budinok v Rekeni de narodivsya Fridrih Nicshe Buv agresivnim kritikom tradicijnoyi morali utilitarizmu todishnoyi filosofiyi materializmu nimeckogo idealizmu nimeckogo romantizmu ta suchasnogo jomu zhittya v cilomu Vin ye odnim iz najbilsh chitanih misliteliv Nicshe stvoriv veliku kilkist aforizmiv i eksperimentalnih form pisma Hocha jogo tvorchist bula zgodom spotvorena j asocijovana to z filosofskim romantizmom to z nigilizmom to z antisemitizmom i navit z nacizmom sam Nicshe garyache vidkidav svoyu nalezhnist do tih iz cih form sho vzhe isnuvali v jogo chas azh do pryamogo protistoyannya yim Sebe Nicshe nazvav filosofom nepriyemnih istin Jogo chasto vvazhali nathnennikom filosofskogo ta literaturnogo ekzistencializmu a piznishe j postmodernizmu U bagatoh vidnoshennyah jogo poglyadi vazhko zrozumiti v bud yakij sistematizovanij formi Govoriti pro cilisne vchennya Nicshe mabut ne mozhna A jogo tvorchist bula j zalishayetsya predmetom palkih superechok Okremo shodo koncepciyi pro nadlyudinu Radyanska marksistsko leninska ideologichna propaganda nazivala Fridriha Nicshe provisnikom fashizmu ale suchasni filosofi odnostajno shodyatsya na dumci sho Nicshe ne buv ani fashistom ani nacistom Ce pidtverdzhuye toj fakt sho nimeckij filosof pisav pro nadlyudinu yak pro okremij ob yekt lyudskoyi spilnoti Vsuperech comu fashizm rozglyadayetsya yak kolektivne yavishe abo inakshe stadnij instinkt Nicshe rozkrivav koncepciyu nadlyudini cherez gostru kritiku hristiyanskoyi religiyi do svoyeyi smerti vstig vidati pershu chastinu ateyistichnoyi knigi Antihristiyanin Antihrist Hristiyanstvo azh niyak ne slid ozdoblyuvati j prikrashati vono stalo smertelnim vorogom vishij lyudini zasudilo yiyi vsi providni instinkti i vidililo z nih zlo i zlih Hristiyanstvo stalo na bik usih nedolugih nicih i bezporadnih stvorilo ideal yakij superechiv potuzhnim instinktam vizhivannya zagidilo navit rozum duhovno silnishih natur ogolosivshi grihovnimi j obludnimi najvishi duhovni cinnosti i prozvavshi yih spokusami Inshoyu jogo shiroko vidomoyu frazoyu ye Brati moyi po vijni Ya lyublyu vas do glibini dushi teper i ranishe ya buv vashim rivnim Ta ya takozh vash krashij vorog Dozvolte zh meni skazati vam pravdu Ya bachu bezlich soldat yak bi ya hotiv bachiti bagato voyiniv mundirom nazivayetsya te sho voni nosyat ta ne bude mundirom te sho prihovuyut pid nim Zhittya i diyalnistBatko filosofa Karl Lyudvig Nicshe Fridrih Nicshe filosof sho chastishe za inshih buv prirechenim na nerozuminnya chitacha Z jogo citat napevno najvidomishimi vvazhayut Bog pomer ta Yaksho ti jdesh do zhinki ne zabud batig Prote malo hto znaye Nicshe lyudinu yaka bula sorom yazlivoyu u spilkuvanni z zhinkami Nicshe kompozitora i muzikanta sho nenavidiv antisemitizm ta duzhe originalnogo mislitelya yakij yaskravo vplinuv na diyachiv XX stolittya Zigmund Frejd Zhan Pol Sartr Rajner Mariya Rilke Stefan Cvejg Tomas Mann German Gesse Zhak Derrida I didus i tato Nicshe Karl Lyudvig Nicshe 1813 1849 buli lyuteranskimi pastorami tomu pislya jogo narodzhennya batki vvazhali sho simejna tradiciya znajde svoye prodovzhennya tim pache sho za materinskoyu liniyeyu takozh buli pastori Pri hreshenni batko dav sinovi im ya Fridriha Vilgelma oskilki vvazhav prusskogo korolya Fridriha Vilgelma Chetvertogo svoyim blagodijnikom Budinok v Naumburzi de meshkala rodina Nicshe Za pershoyu ditinoyu na svit z yavilos she dvoye Elizabet ta Jozef Koli Fridrihu bulo 5 rokiv pomer jogo batko Rodina pereyihala do Naumburga do babusi ta dvoh starshih sester materi Pislya togo yak pomer dvorichnij Jozef Fridrih zalishivsya yedinim cholovikom v sim yi sered p yati zhinok Malenkij Fridrih buv duzhe rozumnoyu ditinoyu U pershomu klasi majzhe z usih predmetiv buv vidminnikom U toj chas vin buv duzhe religijnim Svidki rozpovidali sho koli Fridrih chitav citati z Bibliyi vsi otochuyuchi plakali Dosit rano stalo pomitnim sho hlopchik ye nezvichajnoyu ditinoyu U 10 rokiv vin pisav virshi ta muzichni tvori a v 14 rokiv pochav pisati avtobiografiyu Fridrih polyublyav davni movi grecku movu latinu Fridrih u 1861 roci U 1864 roci v Bonni vin obrav dlya svogo navchannya bogoslov ya ta klasichnu filologiyu Hocha pershe vin obrav lishe dlya spokoyu materi oskilki na toj chas vzhe ne buv religijnoyu lyudinoyu vidmovivsya vid vidviduvannya bogosluzhin u cerkvi Nastupnogo roku jogo vchitel uzyav Fridriha iz soboyu do Lejpciga Cej period stav vazhlivim dlya Nicshe yak v pozitivnomu tak i v negativnomu znachenni U Nicshe z yavilisya pershi sumnivi shodo filologiyi Vin nazvav yiyi pobichnoyu ditinoyu bogini filosofiyi vid yakogos idiota abo kretina Nareshti same v Lejpcigu Nicshe poznajomivsya z dvoma lyudmi Z pershim iz nih Nicshe zustrivsya ne osobisto a cherez knigu Svit yak volya ta uyavlennya Shopengauera Nicshe buv u zahvati vid cogo tvoru Jomu takozh imponuvalo te sho Shopengauer vvazhav muziku najvishoyu formoyu virazhennya mistectva Druga lyudina ce Rihard Vagner yakij vidigrav dlya Nicshe ne tilki rol druga ale j rol batka Za zakonom cherez rik Nicshe musiv projti vijskovu sluzhbu Prote pid chas vprav verhi vin otrimav tyazhku travmu i ne skazavshi ni slova doyihav do kazarmi de vpav nepritomnij Za ce jogo dostrokovo demobilizuvali U 1869 roci vin buv blizkim do zahistu disertaciyi Prote she ne zakinchivshi navchannya otrimav propoziciyu obijnyati posadu profesora klasichnoyi filologiyi Ce cikavo she j tomu sho v cej chas vin ostatochno vidmovivsya vid filologiyi u listi svoyemu drugovi napisav sho yij misce sered inshogo motlohu nashih predkiv Jogo povazhali spivrobitniki lekciyi vidviduvalo bagato studentiv Diyavolska trijcya Lu Salome Fridrih Nicshe U 1870 roci pochalasya Franko pruska vijna Nicshe virushiv na front 11 serpnya vin otrimav dozvil vid universitetu ale z oglyadu na nejtralitet Shvejcariyi mig diyati tilki yak medichnij ordinarec Pid chas perevezen strazhdennih poranenih za yakimi dovoditsya doglyadati blizko troh dib v tovarnih vagonah Nicshe zahvoriv na difteriyu i shigeloz todi nazivalas hvoroba dizenteriyeyu i vzhe ne povernuvsya do teatru bojovih dij Naprikinci zhovtnya povernuvsya do Bazelyu shob rozpochati vikladannya Pislya ciyeyi nevdaloyi sluzhbi mav hronichni problemi z travlennyam gemoroj bezsonnya ta depresiyu Vin todi napisav knigu Narodzhennya tragediyi z duhu muziki U nij jdetsya pro te sho v Drevnij Greciyi tragediya vinikla z dvoh protilezhnih principiv dionisijskogo ta apollonskogo Zanepad tragediyi buv pov yazanim iz sokratichnim duhom racionalizmom Vagner visoko ociniv cej tvir pisav sho ne chitav nichogo divovizhnishogo vid ciyeyi knigi Ale u vsih inshih kniga ne znajshla viznannya Tozh kniga stala dlya avtora spravzhnoyu katastrofoyu vin vtrativ svij avtoritet garnogo profesora a jogo lekciyi vse ridshe vidviduvali studenti Cherez chotiri roki do svogo zavershennya pidijshla druzhba mizh Nicshe i Vagnerom I ce takozh stalo vazhkoyu vtratoyu dlya Fridriha Odnochasno serjozno pogirshilosya zdorov ya Nicshe Mediki ne dijshli zgodi shodo hvorobi na yaku strazhdav Nicshe Bilshist z nih nazivaye spadkovu hvorobu Nastupni 10 rokiv Nicshe proviv yak vilnij filosof Vin podorozhuvav u poshukah pridatnogo dlya jogo stanu klimatu prote tak i ne znajshov jogo Nezvazhayuchi na stan zdorov ya vin prodovzhuvav pisati U 1880 roci svit pobachili Rankova zorya Lyudske nadto lyudske U 1882 roci Vesela nauka Cej tvir vvazhayetsya prelyudiyeyu do najvidomishoyi knigi Nicshe Tak govoriv Zaratustra Ocinyuyuchi cyu knigu dumki rizko rozhodyatsya Deyaki vvazhayut yiyi spravzhnim odkrovennyam Inshi pogano napisanoyu knigoyu bez pochuttya gumoru u yakij proyavlyayetsya lishe egoyizm avtora Filosofiya Nicshe u Zaratustri pobudovana na dvoh golovnih ideyah vichne povernennya ta nadlyudina Sens zhittya ce Shlyah do nadlyudini prohodit tri etapi verblyud lev ditina Spochatku v lyudini ye lishe vira sho distalasya u spadok potim nastaye nigilizm vidmova vid ciyeyi viri i vreshti resht lyudina rozumiye sho bog pomer sho ne isnuye absolyutnoyi morali chi religiyi Lishe todi lyudina po spravzhnomu zvilnyayetsya ta mozhe keruvati soboyu samostijno Sam Nicshe nazivav knigu p yatim Yevangeliyem Tomu vin buv rozcharovanij koli tvir ne prijnyav chitach yak j inshi jogo knigi za zhittya avtora U 1885 roci sestra Nicshe odruzhilasya z zapeklim antisemitom ta perejnyala dumki cholovika Vona zobov yazala sebe vidavati knigi Fridriha pislya jogo smerti j pri comu drukuvala yih u pevnomu rakursi Skulpturna kompoziciya na mogili Nicshe v Rekeni Nicshe u 1899 roci Pislya vidannya Zaratustri spravi Nicshe pogirshilisya Postupovo viyavlyalosya nablizhennya bozhevillya U sichni 1889 roku v rezultati nervovogo pristupu v Turini jogo bulo vidpravleno do psihiatrichnoyi kliniki v Yenskomu universiteti Jogo mati naglyadala za nim a pislya yiyi smerti ce robili jogo sestri A tim chasom do Nicshe prijshla slava i populyarnist Prote sam vin cogo vzhe ne diznavsya bo pomer Provedena psihiatrichna diagnostika Nicshe odnoznachno viyavila sifilitichnu infekciyu z chervnya 1865 roku yaka rujnuvala jogo mozok odnak ne sprichinila majzhe do kincya zhittya povnogo zatmarennya rozumu U ostanni misyaci jogo zhittya pochinayuchi z bereznya 1890 roku hvoroba dosyagla svogo piku rozvivsya tak zvanij sifilitichnij progresivnij paralich yakij prizviv do bozhevillya ta paralichu kincivok Fridrih Nicshe pishov iz zhittya 25 serpnya 1900 roku u Vejmari Pohovanij poruch iz starovinnoyu cerkvoyu XII stolittya v ridnomu Rekeni v simejnij usipalnici Gromadyanstvo nacionalnist etnichna prinalezhnist Pam yatnik Nicshe v Naumburzi Nicshe zazvichaj zarahovuyut do filosofiv Nimechchini Suchasnoyi yedinoyi nacionalnoyi derzhavi yaku zaraz nazivayut Nimechchinoyu na moment jogo narodzhennya she ne isnuvalo a bula spilka nimeckih derzhav i Nicshe buv gromadyaninom odniyeyi z nih na toj chas Prussiyi Koli Nicshe otrimav posadu profesora v Bazelskomu universiteti vin podav zayavu na anulyuvannya jogo prusskogo gromadyanstva Oficijna vidpovid sho pidtverdzhuvala anulyuvannya gromadyanstva prijshla u viglyadi dokumenta datovanogo 17 kvitnya 1869 roku Do kincya svogo zhittya Nicshe zalishavsya oficijno osoboyu bez gromadyanstva Isnuye poshirena dumka sho predki Nicshe buli polyakami Do kincya svogo zhittya Nicshe sam pidtverdzhuvav cej fakt U 1888 roci vin pisav Moyi predki buli polskimi dvoryanami Nicki V odnomu z vislovlyuvan Nicshe she bilsh rishuche vislovivsya shodo svogo polskogo pohodzhennya Ya chistokrovnij polskij dvoryanin bez zhodnoyi krapli brudnoyi krovi zvichajno bez nimeckoyi krovi V inshomu vislovlyuvanni Nicshe zayaviv Nimechchina velika naciya lishe tomu sho v zhilah yiyi narodu teche nastilki bagato polskoyi krovi Ya pishayusya svoyim polskim pohodzhennyam V odnomu z listiv vin svidchit Mene vihovuvali vidnositi pohodzhennya moyeyi krovi j imeni do polskih velmozh yaki velichalisya Nickimi i yaki zalishili svij budinok i titul blizko sta rokiv tomu postupivshis u rezultati nesterpnogo tisku voni buli protestantami Nicshe vvazhav sho jogo prizvishe moglo buti germanizovane Bilshist vchenih zaperechuyut dumku Nicshe pro pohodzhennya jogo sim yi Gans fon Myuller sprostovuvav visunutij sestroyu Nicshe rodovid na korist blagorodnogo polskogo pohodzhennya Maks Oler hranitel arhivu Nicshe u Vejmari stverdzhuvav sho vsi predki Nicshe nosili nimecki imena navit sim yi druzhin Oler stverdzhuye sho Nicshe vijshov z davnogo rodu nimeckih lyuteranskih svyashennosluzhiteliv z oboh storin jogo sim yi i suchasni vcheni rozglyadayut tverdzhennya Nicshe pro jogo polske pohodzhennya yak chistu vigadku Kolli j Montinari redaktori zbirki listiv Nicshe harakterizuyut zayavi Nicshe yak bezpidstavnu i pomilkovu dumku Same po sobi prizvishe Nietzsche ne ye polskim ale poshirene po vsij centralnij Nimechchini u cij ta sporidnenih yij formah napriklad Nitsche i Nitzke Prizvishe pohodit vid imeni Nikolaus skorocheno Nik pid vplivom slov yanskogo imeni Nic spochatku pridbala formu Nitsche a potim Nietzsche Nevidomo chomu Nicshe hotiv shob jogo zarahovuvali do znatnogo polskomu rodu Za slovami biografa tverdzhennya Nicshe pro jogo polske pohodzhennya mozhlivo buli chastinoyu jogo kampaniyi proti Nimechchini Tri periodi tvorchostiFilologichnij klub v Lejpcigu lipen 1866 Krajnij zliva sidit Fridrih Nicshe Krajnij sprava sidit Ervin Rode Nicshe utverdzhuvavsya yak filosof pid vplivom Shopengauera Vvibravshi osnovni ideyi ostannogo vin yih zbagativ vlasnim rozuminnyam prirodi i svitu dodav do nih zdorovu dolyu volyuntarizmu Zgodom u Nicshe vse bilshe vimalovuyetsya vlasna filosofska doktrina zminyuyetsya politichna koncepciya svitosprijnyattya Jogo filosofiya vtrachaye zv yazok z Shopengaurom i pochinaye vibudovuvatisya na irracionalizmi ta volyuntarizmi dvoh narizhnih kamenyah nicsheanstva Nicshe v svoyu chergu vplinuv na nizku misliteliv ta intelektualiv Do cogo spisku mozhna vidnesti Bernarda Shou Germana Gesse Zhana Polya Sartra Alberta Shvejcera Stefana Cvejga Albera Kamyu Cikavij toj fakt sho Kamyu nazivav Nicshe osnovopolozhnikom yevropejskogo nigilizmu a sam Nicshe ce zaperechuvav Odnak jogo kritika lyudini i suspilstva bula neshadna Vin ne stilki vidkidav yakes svitobachennya yak nibi nasmihayuchis hotiv skazati sprobujte pobachimo sho z cogo vijde vlasne ce stosuyetsya socializmu Gliboko vplinula na Fridriha Nicshe muzika Riharda Vagnera Filosof buv prosto zacharovanij neyu i vidpovidno samim Vagnerom Prote ce ne zavazhaye jomu zgodom napisati knigu de vin piddaye jogo kritici Takozh nishivnoyi kritiki zaznavav Gegel Vin buv chi ne osnovnim vorogom Nicshe v pitannyah filosofiyi Dva misliteli propaguvali zovsim polyarni bachennya svitu yaki ni za yakih obstavinah ne poyednuvalisya Otzhe pid diyeyu tih chi inshih filosofiv a takozh na protivagu tim chi inshim filosofam Nicshe vibudovuvav svoyu vlasnu koncepciyu svitosprijnyattya Yiyi v cilomu za stupenem rozvitku podilyayut na tri periodi 1872 1876 roki Napisano pershi roboti Narodzhennya tragediyi z duhu muziki 1872 Filosofiya v tragichnu epohu Greciyi 1873 Pro istinu j nepravdu v pozamoralnomu rozuminni 1873 Nauka j mudrist u borotbi 1875 Nesvoyechasni mirkuvannya 1873 1876 Uzhe v cej period Nicshe ohoplyuyut dushevni strazhdannya sho znajshli vidobrazhennya v jogo tvorchosti Usvidomlennya tragichnosti buttya zmushuye lyudinu pidnestisya nad neyu Lyudina povinna znajti v sobi shos take shob ne boyatisya cogo svitu Nicshe buv perekonanij sho v comu sviti ne mozhna znajti spravzhnij prihistok vid strazhdan zapodiyanih zovnishnim svitom sprijnyat tomu vin pragnuv pidnestisya vgoru U pevnomu rozuminni vin peretvorivsya na fanatika viri Sam rozvitok nauki buv dlya nogo vnutrishnoyu tragediyeyu tragediyeyu suchasnoyi naukovosti Protilezhnist zhittya j rozumu staye osnovoyu nicsheanskoyi teoriyi Svij pershij tvir vin prisvyativ analizu kulturi antichnoyi Greciyi zokrema rozglyadu antichnoyi tragediyi vin rozvivaye ideyu tipologiyi kulturi oznachenu Shillerom Shellingom inshimi nimeckimi romantikami Predmetom jogo pokloninnya v pershij period bulo mistectvo Vin porivnyuye dva nachala dionisijske zhittyeve bujne tragichne apollonivske spoglyadalne odnobichno intelektualne Filosof usvidomlyuye rivnovagu dvoh nachal bujnogo j spokijnogo Uzhe tut mistyatsya zachatki vchennya pro buttya yak stihijne zitknennya rozvinutogo piznishe u vchenni pro pragnennya do sili yake vlastive vsomu zhivomu sho pragne do svogo samostverdzhennya 1878 1882 Vidannya 1878 roku Nicshe rozroblyaye problemi lyudskogo piznannya viyavlyaye zacikavlenist pozitivizmom i prirodoznavstvom Roboti cogo periodu 1878 1880 avtor vdayetsya do rizkoyi kritiki morali togochasnogo suspilstva Rankova zorya 1881 Vesela nauka 1882 rozvivaye koncepciyu pereocinki cinnostej Osnovna problema cogo periodu nakopichennya dushevnih perezhivan zavdyaki yakim u dushu llyetsya vognenne zhittya Ce zhittya lishe na mit moglo pidnyatisya nad dushevnoyu nevdovolenistyu Vnutrishnye perezhivannya traktuvalosya yak dopovnennya do zovnishnogo sprijnyattya Nicshe namagavsya pidnestisya nad odnobichnim svitom sprijnyattya Jogo tvori vibuduvani yak nizka aforizmiv 1883 1889 roki Tak govoriv Zaratustra Vidannya 1889 roku Osnovni roboti Po toj bik dobra j zla 1883 1886 Genealogiya morali 1887 Tak kazav Zaratustra Kniga dlya vsih i ni dlya kogo 1883 1885 Antihristiyanin 1888 U tvorchosti Nicshe ponyattya ne vibudovuyutsya v strunku sistemu a z yavlyayutsya yak bagatoznachni simvoli zhittya volya do vladi sho ye same buttya v jogo dinamichnosti pristrast ta instinkt samozberezhennya U cej period vvoditsya u vzhitok ponyattya nadlyudina yak zmist zemli Haj bude nadlyudina smislom zemli Nadlyudina ce more de potone prezirstvo vashe Nadlyudina ce bliskavka ce bozhevillya Velich lyudini v tomu sho vona ye mostom a ne cillyu i lyubovi v nij gidne lishe te sho vona ye perehodom i znishennyam Ya lyublyu togo hto ne vmiye zhiti inakshe okrim yak v im ya vlasnoyi zagibeli tomu sho vin ide cherez mist Politichni poglyadiFilosof rozriznyav dva tipi derzhavi aristokratichnu i demokratichnu Aristokratichni derzhavi dlya filosofa ce teplici visokoyi kulturi i silnoyi porodi lyudej Demokratiya vbachayetsya jomu yak forma zanepadu naciyi De she isnuye narod tam vin ne rozumiye derzhavi i nenavidit yiyi yak lihe oko i znevagu prav ta zvichayiv Otzhe Nicshe bachiv v aristokratiyi spasinnya vid derzhavnoyi mashini Filosof buv prihilnikom anarhizmu bazhav znishiti derzhavnu mashinu Tilki tam de nemaye derzhavi postaye lyudina yaka ne zajva tam pochinayetsya pisnya potribnih i mudrist yedina i nezminna Otzhe yaksho derzhava to tilki monarhiya zdebilshogo dlya zajvih lyudej Nicshe vidmichav tendenciyu do padinnya roli derzhavi i dopuskav vzagali zniknennya takogo ponyattya yak derzhava v nedalekomu majbutnomu Razom z tim vin vidkidav mozhlivist aktivnoyi diyi zadlya padinnya derzhavnogo ustroyu i nadiyavsya sho takij institut yak derzhava she dovgo proisnuye Govoryachi pro padinnya derzhavi v majbutnomu filosof pritrimuvavsya dumki sho malo imovirnosti togo sho pislya padinnya derzhavi nastupit haos i skorishe za vse z yavitsya ustanova doskonalisha za derzhavu Velmi divna tut poziciya Nicshe Kritikuyuchi derzhavu za te sho vona stvoryuye pravlyachu elitu tut zhe i ospivuye yiyi elitu Napadayuchi na derzhavu za iyerarhizaciyeyu suspilstva pidnosit verhivku ciyeyi piramidi Z riznimi variaciyami Nicshe povtoryuye osnovnu ideyu svoyeyi aristokratichnoyi koncepciyi visoka kultura i rozvitok vishih vidiv lyudej potrebuye rabstva pidnevilnoyi praci velikoyi kilkosti dlya vizvolennya privilejovanogo klasu vid fizichnoyi praci i potrebi borotbi za isnuvannya TvoriPohodzhennya tragediyi z duhu muziki 1872 Filosofiya v tragichnu epohu Greciyi 1873 Pro istinu j nepravdu v pozamoralnomu rozuminni 1873 Nauka j mudrist u borotbi 1875 Nesvoyechasni mirkuvannya 1873 1876 Lyudske nadto lyudske 1878 Rankova zorya Dumki pro moralni peresudi 1881 Vesela nauka 1882 Tak kazav Zaratustra 1883 1885 Po toj bik dobra i zla Prelyudiya do filosofiyi majbutnogo 1886 Genealogiya morali 1887 Kazus Vagner 1888 Sutinki bogiv 1889 Antihrist vstup do nezavershenoyi knigi Zhadannya vladi 1895 urivok nedostupne posilannya Nicshe proti Vagnera 1895 Perekladi ukrayinskoyuOratoriya Tak moviv Zaratustra Fridrih Nicshe Oratoriya Antihrist ukr Fridrih Nicshe Oratoriya Sutinki Idoliv ukr Tvori Fridriha Nicshe u e biblioteci Chtivo 1 travnya 2011 u Wayback Machine Fridrih Nicshe Tak moviv Zaratustra Kniga dlya vsih i dlya nikogo Pereklad z nimeckoyi Les Grinyuk Kolomiya Galicka nakladnya Yakova Orenshtajna 1910 516 s Fridrih Nicshe Tak kazav Zaratustra Zhadannya vladi Pereklad z nimeckoyi Anatolij Onishko ta Petro Tarashuk Kiyiv Dnipro Kiyiv Osnovi 1993 415 s ISBN 5 308 01381 0 zavantazhiti z e biblioteki Chtyvo org 17 bereznya 2013 u Wayback Machine perevidannya Fridrih Nicshe Tak kazav Zaratustra Zhadannya vladi Pereklad z nimeckoyi Anatolij Onishko ta Petro Tarashuk Kiyiv Osnovi 2003 437 s ISBN 966 500 079 9 Fridrih Nicshe Narodzhennya tragediyi urivki Pereklad z nimeckoyi Lviv Litopis 1996 S 42 54 zavantazhiti z e biblioteki 1576 ua 5 sichnya 2016 u Wayback Machine Fridrih Nicshe Po toj bik dobra i zla Genealogiya morali Pereklad z nimeckoyi Anatolij Onishko Lviv Litopis 2002 320 s ISBN 966 7007 64 1 zavantazhiti z e biblioteki Chtyvo org nedostupne posilannya z lipnya 2019 Fridrih Nicshe Povne zibrannya tvoriv Tom 1 Narodzhennya tragediyi Nevchasni mirkuvannya I IV Tvori spadku 1870 1873 Pereklad z nimeckoyi ta Oleg Feshovec Lviv Astrolyabiya 2004 769 s ISBN 966 8657 02 0 zavantazhiti z e biblioteki ukrknyga 23 lyutogo 2010 u Wayback Machine Fridrih Nicshe Povne zibrannya tvoriv Tom 4 Tak moviv Zaratustra Pereklad z nimeckoyi Oleg Feshovec Lviv Astrolyabiya 2010 384 s ISBN 978 966 8657 44 3 Fridrih Nicshe Povne zibrannya tvoriv Tom 6 Lyudske nadto lyudske Kniga dlya vilnih umiv Pereklad z nimeckoyi Lviv Astrolyabiya 2012 408 s ISBN 978 617 664 009 7 Fridrih Nicshe Povne zibrannya tvoriv Tom 5 Peremishani dumki i vislovi Mandrivnik i jogo tin Pereklad z nimeckoyi Lviv Astrolyabiya 2012 300 s ISBN 978 617 664 010 3 Fridrih Nicshe Tak moviv Zaratustra Knizhka dlya vsih i ni dlya kogo Pereklad z nimeckoyi Ganna Savchenko Harkiv Folio 2019 256 stor ISBN 978 966 03 8712 6 Fridrih Nicshe Shopengauer yak vihovatel Sutinki idoliv Pereklad z nimeckoyi Ganna Savchenko Harkiv Folio 2020 192 stor ISBN 978 966 03 9222 9 Fridrih Nicshe Vesela nauka Pereklad z nimeckoyi Volodimir Chajkovskij Harkiv Folio 2020 288 stor ISBN 978 966 03 9212 0Div takozh7014 Nicshe asteroyid nazvanij na chest filosofa Meta fon SalisPrimitkiRKDartists d Track Q17299517 Stanford Encyclopedia of Philosophy Stanford University Center for the Study of Language amp Information 1995 ISSN 1095 5054 d Track Q824553d Track Q66839005d Track Q41506 Burschenschafter Stammrolle Verzeichnis der Mitglieder der Deutschen Burschenschaft nach dem Stande vom Sommer Semester 1934 B Willy Nolte 1934 d Track Q64d Track Q107642470d Track Q1729971 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 LIBRIS 2012 d Track Q1798125 BeWeB d Track Q77541206 Arhiv originalu za 25 zhovtnya 2008 Procitovano 15 grudnya 2009 W Lange Eichbaum 1961 st 399 citovano za B Taureck Nietsche und der Faschismus Reclam Verlag Leipzig ISBN 3 379 01687 X st 59 nim Hollingdale R J Nietzsche The Man and His Philosophy Cambridge University Press 1999 p 6 Some recently translations use this latter text See Nietzsche Friedrich Wilhelm The Anti Christ Ecce Homo Twilight of the Idols and Other Writings And Other Writings Translated by Judith Norman Aaron Ridley Cambridge Cambridge University Press 2005 77 Henry Louis Mencken The Philosophy of Friedrich Nietzsche T Fisher Unwin 1908 reprinted by University of Michigan 2006 pg 6 1 9 veresnya 2013 u Wayback Machine Letter to Heinrich von Stein December 1882 KGB III 1 Nr 342 p 287 KGW V 2 p 579 KSA 9 p 681 Mistitsya u antologiyi Slovo Znak Diskurs Antologiya svitovoyi kritichnoyi dumki HH st Za redakciyeyu Mariyi Zubrickoyi Lviv Litopis 1996 633 s ISBN 966 7007 00 6 Vidavnictvo Astrolyabiya Nicshe F Povne zibrannya tvoriv Tom 4 Tak moviv Zaratustra Knizhka dlya vsih i ni dlya kogo 18 lyutogo 2021 u Wayback Machine folio com ua 2019 Shopengauer yak vihovatel Sutinki idoliv 18 lyutogo 2021 u Wayback Machine folio com ua 2020 Vesela nauka 18 lyutogo 2021 u Wayback Machine folio com ua 2020Dzherela ta literaturaK Yu Galushko Nicshe Fridrih Vilgelm 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 422 ISBN 978 966 00 1061 1 Alosha A Shvarc Ronald P Shveppe Vstup do filosofiyi Nazi Lauck NSDAP AO Fridrih Nicshe 23 sichnya 2010 u Wayback Machine Taras V Lyutij Ukrayinske nicsheanstvo Naukovi zapiski NaUKMA 2011 T 115 Filosofiya ta religiyeznavstvo Stor 60 66 Nicshe Fridrih Vilgelm 26 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Toftul M G Suchasnij slovnik z etiki Zhitomir Vid vo ZhDU im I Franka 2014 416s ISBN 978 966 485 156 2 Literatura V Gorbatenko Nicshe Fridrih Vilgelm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 502 ISBN 978 966 611 818 2 Rudiger Safranski Friedrich Nietzsche Biographie seines Denkens Hanser Munchen u a 2000 ISBN 3 446 19938 1 PosilannyaNicshe 20 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 169 ISBN 966 7492 04 4 Portal Biografiyi Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Fridrih Nicshe Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fridrih Nicshe Terri Iglton Nicshe i Hristos 2008 16 sichnya 2016 u Wayback Machine Nietzsche Source povne zibrannya tvoriv v originali za kritichnim vidannyam 19 sichnya 2018 u Wayback Machine angl ital nim fr nim Nietzsche Briefwechsel listuvannya sotni faksimilnih dokumentiv 14 travnya 2012 u Wayback Machine Malcolm Brown Nietzsche Chronicle hronologiya 27 travnya 2008 u Wayback Machine Brian Leiter Nietzsche s Moral and Political Philosophy Stenfordskij universitet 12 sichnya 2012 u Wayback Machine Robert Wicks Friedrich Nietzsche Stenfordskij universitet 4 veresnya 2018 u Wayback Machine Weimarer Nietzsche Bibliographie tak zvana Vajmarschka bibliografiya Nicshe bibliografichnij bank danih stvorenij v Biblioteci Anni Amaliyi Vajmar Nimechchina 10 grudnya 2010 u Wayback Machine