Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Весела наука» (нім. «Die fröhliche Wissenschaft») — книга Фрідріха Ніцше, вперше опублікована в 1882 році. Друге видання 1887 року, після завершення «Так казав Заратустра» і «По той бік добра і зла», включало п’яту книгу на додаток до наявних чотирьох книг «Веселої науки», а також додаток пісень. Ніцше назвав її «найособистішою з усіх своїх книг». Книга містить більше віршів, ніж будь-який інший його твір.
| Весела наука | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Die fröhliche Wissenschaft | ||||
 | ||||
| Жанр | Філософія | |||
| Тема | Бог помер | |||
| Автор | Фрідріх Ніцше | |||
| Мова | Німецька | |||
| Написано | 1881-1882 | |||
| Опубліковано | 1882 | |||
| Країна |  Німеччина | |||
| Попередній твір | Ранкова зоря | |||
| Наступний твір | Так казав Заратустра | |||
| | ||||
 Цей твір у Вікісховищі | ||||
Історія
Ідея «Веселої науки» виникла у філософа влітку 1881 року в після уважного знайомства з працями Спінози. Сама книга була написана взимку 1881—1882 в Генуї. 28 січня Ніцше відправив початковий текст композитору Петеру Гасту як продовження «Ранкової зорі».
У назві книги в оригіналі німецькою мовою (нім. «Die fröhliche Wissenschaft») використано фразу, яка на той час була добре відома в багатьох європейських культурах і мала специфічне значення. Одне з найперших його літературних використань (фр. gai sçavoir) було у «Ґарґантюа і Пантаґрюель» Рабле. Воно походить від провансальського виразу (фр. gai saber) для технічних навичок, необхідних для написання віршів, і його використовували провансальські трубадури для позначення свого поетичного мистецтва.
Цей вислів виявився стійким і його використання є зафіксованим у письменників Ральфа Волдо Емерсона і [en] в їх творах кінця XIX століття. Його також використав у навмисно перевернутій формі («похмура наука») Томас Карлайл у своєму творі 1849 року «Occasional Discourse on the Negro Question» для критики нової дисципліни економіки в порівнянні з поезією.
У «Ecce Homo» Ніцше посилається на вірші в додатку до «Веселої науки», кажучи, що вони були
...написані здебільшого на Сицилії, досить чітко нагадують провансальську концепцію gaia scienza — ту єдність співака, лицаря та вільного духу, яка відрізняє чудову ранню культуру провансальців від усіх нечітких культур. Найостанніший вірш, «До Містраля», розкішна танцювальна пісня, в якій, якщо можна так сказати, танцюють прямо над мораллю, є досконалим провансальством.
Це також є алюзією на народження сучасної європейської поезії, що відбулося в Провансі біля XI століття. У книзі По той бік добра і зла Ніцше зазначив, що:
...кохання як пристрасть — що є нашою європейською особливістю — [було винайдено] провансальськими лицарями-поетами, тими чудовими й винахідливими людськими істотами «gai saber», яким Європа зобов’язана багатьма речами і майже зобов’язана сама собою.
Структура та проблематика
Книгу зазвичай поміщають у середній період Ніцше, протягом якого його праці звеличували переваги науки, скептицизм та інтелектуальну дисципліну як шляхи до свободи розуму. У «Веселій науці» Ніцше експериментує з поняттям влади, але не висуває жодної систематичної теорії.
Книзі передує прелюдія з 63 епіграм. Основна частина складається з 383 уривків, об'єднаних в п'ять книг різної довжини. Завершують «Веселу науку» 14 віршів («Пісні принца Фогельфрай»). П'ята книга та вірші з'явилися лише в другому виданні.
У цьому творі Ніцше розглядає, зокрема, такі питання, як сутність зла (перша книга), зв'язок мистецтва з природою (друга книга), «тінь Бога», тобто впорядкованість світу згідно з законами логіки (третя книга) та ін. Саме в ній з'являється відомий афоризм «Бог помер».
Amor fati
Утвердження провансальської традиції в книзі (на що є посиланням сама назва книги) також є радісним утвердженням життя (нім. Bejahung), що є концепцією філософії Ніцше. Любов Ніцше до долі (фатума), спонукає його протистояти реальності страждання радикальним чином. Бо щоб любити те, що є необхідним, потрібно не тільки любити погане разом із хорошим, але й розглядати їх як нерозривний зв’язок. У розділі 3 передмови він пише:
Лише великий біль є остаточним визволителем духу... Я сумніваюся, що такий біль робить нас «кращими»; але я знаю, що це робить нас більш глибокими.
Це відображає його загальний погляд на життя (amor fati), який він формулює в розділі 276:
Я хочу дізнаватися все більше і більше аби бачити красу, що є необхідною в речах; тоді я буду одним із тих, хто робить речі красивими. Amor fati: нехай це буде моя любов відтепер! Я не хочу воювати проти того, що є потворним. Я не хочу звинувачувати; я навіть не хочу звинувачувати тих, хто звинувачує. Дивитися в сторону буде моїм єдиним запереченням. І зрештою і в цілому: колись я хочу бути тим, хто каже тільки Так.
Вічне повторення
У книзі міститься перший розгляд Ніцше ідеї вічного повторення, концепція, яка стане критичною в його наступній праці «Так казав Заратустра» і лежить в основі багатьох пізніших робіт.
Що, якби одного дня чи ночі демон прокрався до вас у вашу найсамотнішу самотність і сказав би вам: «Це життя, яким ви зараз живете і прожили його, вам доведеться прожити ще раз і потім незліченну кількість разів»... Чи не кинувся б ти, скрегочучи зубами і не проклинаючи демона, який так говорив? Або ви одного разу пережили надзвичайну мить, коли ви б відповіли йому: «Ти бог, і я ніколи не чув нічого більш божественного».
«Бог помер»
У цій книзі є також перше вживання відомого формулювання Ніцше «Бог помер», спочатку в розділі 108.
Після смерті Будди люди показували його тінь протягом століть згодом у печері, — величезна страшна тінь. Бог мертвий: але так як людська раса вже складена, то, мабуть, ще протягом тисячоліть будуть печери, у яких люди будуть показувати його тінь. —А ми—ми маємо ще подолати його тінь!
Розділ 125 описує «Притчу про божевільного», який шукає Бога. Він звинувачує нас усіх у вбивстві Бога.
«Де Бог?» — скрикнув він; — Я тобі скажу. Ми вбили його — ти і я. Усі ми його вбивці...»
Український переклад
- Ніцше, Фрідріх. Весела наука / пер. з нім. В.Б. Чайковського; худож.-оформлювач О.А. Гугалова-Мєшкова. Харків: Фоліо, 2020. — 284 с. .
Примітки
- §260 книги
- Leiter, Brian (Summer 2021). Nietzsche’s Moral and Political Philosophy. Stanford Encyclopedia of Philosophy Archive (English) . Department of Philosophy, Stanford University. Процитовано 26 лютого 2023.
- Кауфман, Вальтер (1974). Nietzsche: Philosopher, Psychologist, Antichrist (4th ed) (English) . New Jersey, USA: Princeton University Press. с. 188.
- §341 книги
- §108 книги
- Кауфман, Вальтер (1974). Nietzsche: Philosopher, Psychologist, Antichrist (4th ed) (English) . New Jersey, USA: Princeton University Press. с. 181—182.
Посилання
| У Вікіджерелах є Le Gai Savoir |
- Книги Ф. Ніцше, на сайті nietzschesource.org.(нім.)
- Die fröhliche Wissenschaft, на сайті zeno.org.(нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vesela nauka nim Die frohliche Wissenschaft kniga Fridriha Nicshe vpershe opublikovana v 1882 roci Druge vidannya 1887 roku pislya zavershennya Tak kazav Zaratustra i Po toj bik dobra i zla vklyuchalo p yatu knigu na dodatok do nayavnih chotiroh knig Veseloyi nauki a takozh dodatok pisen Nicshe nazvav yiyi najosobistishoyu z usih svoyih knig Kniga mistit bilshe virshiv nizh bud yakij inshij jogo tvir Vesela naukanim Die frohliche WissenschaftObkladinka pershogo vidannyaZhanr FilosofiyaTema Bog pomerAvtor Fridrih NicsheMova NimeckaNapisano 1881 1882Opublikovano 1882Krayina NimechchinaPoperednij tvir Rankova zoryaNastupnij tvir Tak kazav Zaratustra Cej tvir u VikishovishiIstoriyaIdeya Veseloyi nauki vinikla u filosofa vlitku 1881 roku v pislya uvazhnogo znajomstva z pracyami Spinozi Sama kniga bula napisana vzimku 1881 1882 v Genuyi 28 sichnya Nicshe vidpraviv pochatkovij tekst kompozitoru Peteru Gastu yak prodovzhennya Rankovoyi zori U nazvi knigi v originali nimeckoyu movoyu nim Die frohliche Wissenschaft vikoristano frazu yaka na toj chas bula dobre vidoma v bagatoh yevropejskih kulturah i mala specifichne znachennya Odne z najpershih jogo literaturnih vikoristan fr gai scavoir bulo u Gargantyua i Pantagryuel Rable Vono pohodit vid provansalskogo virazu fr gai saber dlya tehnichnih navichok neobhidnih dlya napisannya virshiv i jogo vikoristovuvali provansalski trubaduri dlya poznachennya svogo poetichnogo mistectva Cej visliv viyavivsya stijkim i jogo vikoristannya ye zafiksovanim u pismennikiv Ralfa Voldo Emersona i en v yih tvorah kincya XIX stolittya Jogo takozh vikoristav u navmisno perevernutij formi pohmura nauka Tomas Karlajl u svoyemu tvori 1849 roku Occasional Discourse on the Negro Question dlya kritiki novoyi disciplini ekonomiki v porivnyanni z poeziyeyu U Ecce Homo Nicshe posilayetsya na virshi v dodatku do Veseloyi nauki kazhuchi sho voni buli napisani zdebilshogo na Siciliyi dosit chitko nagaduyut provansalsku koncepciyu gaia scienza tu yednist spivaka licarya ta vilnogo duhu yaka vidriznyaye chudovu rannyu kulturu provansalciv vid usih nechitkih kultur Najostannishij virsh Do Mistralya rozkishna tancyuvalna pisnya v yakij yaksho mozhna tak skazati tancyuyut pryamo nad morallyu ye doskonalim provansalstvom Ce takozh ye alyuziyeyu na narodzhennya suchasnoyi yevropejskoyi poeziyi sho vidbulosya v Provansi bilya XI stolittya U knizi Po toj bik dobra i zla Nicshe zaznachiv sho kohannya yak pristrast sho ye nashoyu yevropejskoyu osoblivistyu bulo vinajdeno provansalskimi licaryami poetami timi chudovimi j vinahidlivimi lyudskimi istotami gai saber yakim Yevropa zobov yazana bagatma rechami i majzhe zobov yazana sama soboyu Struktura ta problematikaKnigu zazvichaj pomishayut u serednij period Nicshe protyagom yakogo jogo praci zvelichuvali perevagi nauki skepticizm ta intelektualnu disciplinu yak shlyahi do svobodi rozumu U Veselij nauci Nicshe eksperimentuye z ponyattyam vladi ale ne visuvaye zhodnoyi sistematichnoyi teoriyi Knizi pereduye prelyudiya z 63 epigram Osnovna chastina skladayetsya z 383 urivkiv ob yednanih v p yat knig riznoyi dovzhini Zavershuyut Veselu nauku 14 virshiv Pisni princa Fogelfraj P yata kniga ta virshi z yavilisya lishe v drugomu vidanni U comu tvori Nicshe rozglyadaye zokrema taki pitannya yak sutnist zla persha kniga zv yazok mistectva z prirodoyu druga kniga tin Boga tobto vporyadkovanist svitu zgidno z zakonami logiki tretya kniga ta in Same v nij z yavlyayetsya vidomij aforizm Bog pomer Amor fati Utverdzhennya provansalskoyi tradiciyi v knizi na sho ye posilannyam sama nazva knigi takozh ye radisnim utverdzhennyam zhittya nim Bejahung sho ye koncepciyeyu filosofiyi Nicshe Lyubov Nicshe do doli fatuma sponukaye jogo protistoyati realnosti strazhdannya radikalnim chinom Bo shob lyubiti te sho ye neobhidnim potribno ne tilki lyubiti pogane razom iz horoshim ale j rozglyadati yih yak nerozrivnij zv yazok U rozdili 3 peredmovi vin pishe Lishe velikij bil ye ostatochnim vizvolitelem duhu Ya sumnivayusya sho takij bil robit nas krashimi ale ya znayu sho ce robit nas bilsh glibokimi Ce vidobrazhaye jogo zagalnij poglyad na zhittya amor fati yakij vin formulyuye v rozdili 276 Ya hochu diznavatisya vse bilshe i bilshe abi bachiti krasu sho ye neobhidnoyu v rechah todi ya budu odnim iz tih hto robit rechi krasivimi Amor fati nehaj ce bude moya lyubov vidteper Ya ne hochu voyuvati proti togo sho ye potvornim Ya ne hochu zvinuvachuvati ya navit ne hochu zvinuvachuvati tih hto zvinuvachuye Divitisya v storonu bude moyim yedinim zaperechennyam I zreshtoyu i v cilomu kolis ya hochu buti tim hto kazhe tilki Tak Vichne povtorennya U knizi mistitsya pershij rozglyad Nicshe ideyi vichnogo povtorennya koncepciya yaka stane kritichnoyu v jogo nastupnij praci Tak kazav Zaratustra i lezhit v osnovi bagatoh piznishih robit Sho yakbi odnogo dnya chi nochi demon prokravsya do vas u vashu najsamotnishu samotnist i skazav bi vam Ce zhittya yakim vi zaraz zhivete i prozhili jogo vam dovedetsya prozhiti she raz i potim nezlichennu kilkist raziv Chi ne kinuvsya b ti skregochuchi zubami i ne proklinayuchi demona yakij tak govoriv Abo vi odnogo razu perezhili nadzvichajnu mit koli vi b vidpovili jomu Ti bog i ya nikoli ne chuv nichogo bilsh bozhestvennogo Bog pomer U cij knizi ye takozh pershe vzhivannya vidomogo formulyuvannya Nicshe Bog pomer spochatku v rozdili 108 Pislya smerti Buddi lyudi pokazuvali jogo tin protyagom stolit zgodom u pecheri velichezna strashna tin Bog mertvij ale tak yak lyudska rasa vzhe skladena to mabut she protyagom tisyacholit budut pecheri u yakih lyudi budut pokazuvati jogo tin A mi mi mayemo she podolati jogo tin Rozdil 125 opisuye Pritchu pro bozhevilnogo yakij shukaye Boga Vin zvinuvachuye nas usih u vbivstvi Boga De Bog skriknuv vin Ya tobi skazhu Mi vbili jogo ti i ya Usi mi jogo vbivci Ukrayinskij perekladNicshe Fridrih Vesela nauka per z nim V B Chajkovskogo hudozh oformlyuvach O A Gugalova Myeshkova Harkiv Folio 2020 284 s ISBN 978 966 03 9212 0 Primitki 260 knigi Leiter Brian Summer 2021 Nietzsche s Moral and Political Philosophy Stanford Encyclopedia of Philosophy Archive English Department of Philosophy Stanford University Procitovano 26 lyutogo 2023 Kaufman Valter 1974 Nietzsche Philosopher Psychologist Antichrist 4th ed English New Jersey USA Princeton University Press s 188 341 knigi 108 knigi Kaufman Valter 1974 Nietzsche Philosopher Psychologist Antichrist 4th ed English New Jersey USA Princeton University Press s 181 182 PosilannyaU Vikidzherelah ye Le Gai Savoir Knigi F Nicshe na sajti nietzschesource org nim Die frohliche Wissenschaft na sajti zeno org nim Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim