Бог помер

«Бог помер», або «Бог мертвий» (нім. Gott ist tot) — висловлювання Ніцше. З'явилося в книзі «Весела наука» написаній в 1881–1882 роках. З висловлюванням пов'язана метафора постмодерністської філософії — смерть бога .

Філософія життя Фрідріх Ніцше
Основні поняття
життя, воля, еволюція вічне повернення, Бог помер інтуїція та розуміння культура та цивілізація маси, еліта, надлюдина
Тексти
Жадання влади, Весела наука Народження трагедії, Так казав Заратустра Присмерк Європи
Люди
Ніцше, Бергсон, Зіммель Дильтей, Шпенглер, Ортега-і-Гассет

Зазвичай пов'язують із руйнуванням уявлень про наявність якогось гаранта існування людства, який перебуває за межами безпосереднього емпіричного життя, який містить в собі план історії, що додає сенс існуванню світу. Ідея про відсутність такого гаранта виникла як наслідок дискусії про виправдання Бога (див. Теодицея) і є однією з основних передумов сучасної європейської філософії.

Бог мертвий: але така вже природа людей, що ще протягом тисячоліть, можливо, будуть існувати печери, в яких показують його тінь. — І ми — ми повинні перемогти також і його тінь!

Бог помер! Бог не воскресне! І ми його вбили! Як утішимося ми, вбивці з убивць! Ми замастили наші ножі кров'ю найсвятішої та наймогутнішої істоти, яке лише була у світі — хто змиє з нас цю кров?

Найбільша з нових подій — це те що «Бог помер» і що віра в християнського Бога стала чимось не вартим довіри — починає вже кидати на Європу свої перші тіні.

До Ніцше

Мартін Гайдеггер у своїй роботі «Слова Ніцше „Бог мертвий“» наводить вислів Гегеля «про почуття, на яке спирається вся релігія нового часу, про почуття: сам Бог мертвий...» Крім того, Гайдеггер проводить паралель з відомою античною історією про смерть бога Пана.

У ніцшеанстві

Ніцше не вважав, що особистісний Бог коли-небудь жив, а потім помер у буквальному сенсі. Смерть Бога слід розуміти як моральну кризу людства, під час якої відбувається втрата віри в абсолютні моральні закони, космічний порядок. Ніцше пропонує переоцінити цінності та виявити більш глибинні пласти людської душі, ніж ті, на яких засноване християнство.

У Гайдеггера

Гайдеггер, як і Ніцше, звертався до теми «смерті Бога». Для Гайдеггера вона — кінець метафізики та період занепаду самої філософії. Бог — це «мета життя, що височіє над самим земним життям, і тим самим визначає його зверху і у відомому сенсі ззовні».

В теології

У 1960-х роках був утворений рух «Теотанатологів», до якого належали християни Г. Ваханян, П. ван Бурен, Т. Альтицер (автор книги «Смерть Бога. Євангеліє ) та юдей Р. Рубенстайн. Деякі з них вимагали нового досвіду божественності, інші вважали, що Бог помер в буквальному сенсі або розчинився при створенні світу.

У постмодернізмі

У постмодернізмі поняття Бога символізує наявність фінальної вичерпної причини, а метафора смерті бога, відповідно, — відмову від ідеї зовнішньої причини.

Примітки

1. Можейко М. А. Смерть бога [ 7 січня 2014 у Wayback Machine.]/Історія філософії. Енциклопедія. Мн., 2002. — 1376 с. — . — С.987-988. (рос.)

Посилання

• Теологія «мертвого Бога» // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
• Ніцше Ф. Весела наука [ 3 жовтня 2013 у Wayback Machine.]. Переклад . (рос.)
• Селіванов Ю. (рос.)
• Хайдеггер М. Слова Ніцше «Бог мертвий» [ 6 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)