Фаши́зм (італ. fascismo, від італ. fascio — «зв'язка», «об'єднання») — різновид політичного режиму, а також (радикальна) авторитарна імперіалістична політична ідеологія, властивими ознаками якої є надзвичайний культ особи, мілітаризм, тоталітаризм, імперіалізм та ідея єднання, мобілізації нації й держави проти ворогів, насильницьке придушення опозиції й ідея постійної війни і панування.
Спочатку — самоназва політичного руху під проводом Беніто Муссоліні в Італії, який був при владі від 1922 до 1943 року. Вже у 1920-х роках супротивники фашизму поширили це поняття на інші праворадикальні, авторитарні, тоталітарні і націоналістичні режими, диктатури та на політичні групи, і, серед інших, на німецький націонал-соціалізм, хоча лише деякі з них називали себе «фашистськими» та за своєю ідеологією і політичною діяльністю, істотно відрізнялися від італійського фашизму.
Вважають, що фашизм бере свій початок в італійському націоналізмі часів Першої світової війни і як політична течія, був заснований Беніто Муссоліні — до того одним із лідерів Італійської соціалістичної партії і був започаткований як об'єдна́ння в єдине ціле «правих» і «лівих» політичних спектрів. Фашисти сприймали Першу світову війну 1914 року як революцію, яка внесла величезні зміни в природу війни, суспільство, державу та технології. Початок майже поголовного збройного конфлікту та повсюдна мобілізація суспільства, стерли різницю між цивільними та бійцями. Виникло військове громадянство, за якого всі громадяни в певний спосіб, були пов'язані з військовими. Внаслідок такої війни, постає могутня держава, здатна залучати мільйони людей для служби на передовій і покривати їхнє матеріально-технічне забезпечення, а також мати безприкладну владу, втручатися в життя громадян.
Фашизм відкидає твердження про те, що насильство за своєю суттю погане, і розглядає імперіалізм, політичний примус та війну, як засоби національного відродження. Фашисти часто виступають за створення тоталітарної однопартійної держави і за керовану економіку, головною метою якої є досягнення автаркії (національної економічної самодостатності) через протекціоністські та економічні політики інтервенціонізму. Надзвичайний авторитаризм і націоналізм фашизму, часто проявляються як віра в расову чистоту чи панівну расу, зазвичай змішану з деяким різновидом расизму чи дискримінації упослідженого «іншого», населення.
Однак, на думку видатного науковця, нобелівського лауреата в галузі фізіології та медицини Івана Павлова, джерелом фашизму став більшовицький переворот 1917 року у царській Росії: до нього «фашизму не було», і опісля нього більшовики сіяли «по культурному світові не революцію, а з величезним успіхом фашизм».
На спорідненість політичних режимів першої половини ХХ ст. вказував Арнольд Тойнбі, англійський історик, учення якого (піддається критиці більшості науковців).
Успіх ленінського диктаторського режиму однопартійного типу доведений багатьма його наслідувачами. Проминувши тих наслідувачів, що називали себе комуністами, вкажімо лише на режим, установлений Мустафою Кемалем Ататюрком задля повного відродження Туреччини; на фашистський режим Муссоліні в Італії; на націонал-соціалістичний режим Гітлера в Німеччині.
Визначення поняття
Етимологія слова фашизм походить від латинського фасції (пучок). Пучок був символом влади під час Римської імперії чиновників-лікторів до найвищого римського судді, консулів, преторів і диктаторів. Тому емблема фашизму — лікторська зв'язка — знак єднання, сили і справедливості, оскільки фашизм не лише законодавець і будівельник закладів, але й учитель і рушій духовного життя.
Фашизм зазвичай тлумачиться як «ультраправа ідеологія», хоча деякі автори наголошують на тому, що розміщення фашизму на звичайному поділі політичного спектра лівий-правий є важким, оскільки фашизм охоплює складові лівих ідеологій. Адольф Гітлер та інші прихильники офіційно зображують німецький нацизм як ні лівий, ні правий, але синкретичний. Націоналізм був основною частиною італійського фашизму через те, що фашистські партії зосереджені хоча і не на національній ідентичності, але на національній єдності, і не на класовій боротьбі. Нацистська Німеччина була зосереджена на «чистоті раси», а фашистська Італія Муссоліні покладалася на державний суверенітет у стосунку до особистості. Проте у 1937 Муссоліні ввів низку законів, спрямованих проти євреїв, що було зроблено просто задля підтримки політики Адольфа Гітлера, а не з ідеологічних міркувань.
Фашизм — соціально-політичні рухи, ідеології і державні режими право-тоталітарного типу. Науковці також часто визначають фашизм як крайню праву ідеологію Науковці також вважають фашизм різновидом синкретичної політики.
Фашистом можна назвати людину, котра не поважає життя інших і розглядає його як свою здобич. Це зарозуміле ставлення, безперечно є реліктом доісторичної свідомості, котре дійшло до наших днів як радість канібалізму і масових вбивств.
Від 30-х років поняття «фашизм» стало поширюватись і на інші, відносно подібні та споріднені за ідеологією та політичною діяльністю, режими: націонал-соціалістичний в Німеччині (нацизм), військово-фалангістський в Іспанії (Іспанська фаланга), військово-поліційний в Португалії тощо, які самі себе ніколи не називали «фашистськими». І. В. Сталін офіційно називав німецьких націонал-соціалістів фашистами, і така його позиція в період сталінізму, звичайно була прийнята радянською пропагандою. У будь-яких своїх проявах фашизм протиставляє інститутам і цінностям демократії, так званий «новий порядок» та жорсткі засоби його утвердження. Фашизм у владі спирається на велелюдну тоталітарну політичну партію (приходячи до влади, вона стає монопольною), підконтрольні владі профспілки і незаперечну вагу «вождя», «фюрера», «дуче», «каудільо», а також на всеохопний ідеологічний і фізичний терор.
Дослідник італійського фашизму Річард Босворз називає бааський режим Саддама Хусейна, який виник значно пізніше після Другої світової війни, епігоном фашизму.
Існує певна подібність і спорідненість фашизму та комунізму за деякими ознаками.
У сучасній путінській Росії помітні значні фашистські тенденції Російське політичне явище «путінізм» разом із доктриною «русского мира» набуло наукового значення і стало подібним до сучасного різновиду фашистської диктатури (див. Рашизм).
Італійський фашизм і німецький нацизм: подібності та відмінності
Більшість сучасних дослідників фашизму і німецького нацизму розглядають німецький націонал-соціалізм як видозміну (але не «зразкову») фашизму — в широкому розумінні цього терміну, як певного типу ідеологій — «родового фашизму» (англ. generic fascism), а не італійського, який також є лише одним із варіантів «родового фашизму», хоча й хронологічно більш раннім.
Італійські фашисти та німецькі націонал-соціалісти крайньо негативно ставилися до комунізму та ліберальної демократії. Вони в своїй політичній риториці та пропаганді зневажливо та глузливо називали плутократіями та плутократами західні демократичні держави та їхніх правителів.
Італійський фашизм першим, після російського більшовизму, прийшов до влади,— і тим самим запропонував зразок для наслідування іншим відносно подібним та спорідненим за ідеологією та політичною практикою організаціям і групам, що з'явились пізніше після становлення італійського фашизму. Попри їхню подібність та спорідненість, інші організації та рухи, які, у пропаганді, прийнято називати «фашистськими» за подобою з італійським фашизмом, мали певні особливості, що значно відрізняли їх один від одного та, зокрема, від італійського фашизму. Наприклад, для німецького націонал-соціалізму від самого початку був притаманним «біологічний расизм», расовий екстермінаційний антисемітизм, запровадження расової політики, євгеніка та «расова гігієна», тоді як відсутність расової складової італійського фашизму, підтверджується значною участю італійських євреїв у італійському фашистському руху та участю у місцевих фашистських організаціях небілого населення африканських колоній, завойованих фашистською Італією. Італійський фашизм тільки після 1938 р., під впливом німецьких націонал-соціалістів, увів дискримінаційні расові закони проти євреїв. Расизм у фашистській Італії ніколи не набрав таких значних розмірів, як у Третьому Рейхові. Введення расових законів проти євреїв було викликане впливом Третього Рейху на фашистську Італію. До того ж, расизм та антисемітизм у фашистській Італії після 1938 р. мали лише дискримінаційний характер. До 1938 року, євреї не тільки не підлягали проявам нетерпимості, а навіть обіймали значні посади у державі та фашистській партії. Різним було ставлення німецьких націонал-соціалістів та італійських фашистів, до християнської релігії: в Третьому Рейхові християнські церкви піддавались переслідуванню, тоді як католицька церква у фашистській Італії мала привілейоване становище Деякий час взаємини між італійськими фашистами та німецькими нацистами були напруженими (див: Виникнення фашизму в Італії). Ідеологічні відмінності між німецьким націонал-соціалізмом та італійським фашизмом, докладно розкрито в статті Євгена Онацького «Ідеологічні й тактичні розходження між фашизмом і націонал-соціалізмом».
Відома дослідниця тоталітарних режимів Ганна Арендт ставить під сумнів тоталітарну природу фашистської диктатури в Італії. Муссоліні, який вподобав термін «тоталітарна держава», не намагався встановити розвинутий тоталітаризм у державі. Порівняно дуже мала кількість репресій (див. нижче розділ: «Масштаби репресій та жертв італійського фашизму») була однією з ознак нетоталітарности способу правління Муссоліні, порівняно з масовими вбивствами та ув'язненнями тоталітаризму Третього Рейха, або ж більшовицької Росії. Нацистські політичні теоретики завжди чітко наголошували, що «етичну державу Муссоліні» та «ідеологічну державу Гітлера» не можна порівнювати в однаковому вимірі. Очільники Третього Рейху Йозеф Геббельс та Генріх Гіммлер відзначали значну різницю між італійським фашизмом та німецьким націонал-соціалізмом.
На відміну від Адольфа Гітлера в Третьому Рейхові, італійський фашистський диктатор Беніто Муссоліні не володів повнотою влади: частина владних повноважень в Італії залишалася в руках короля та Великої фашистської ради; значний вплив у країні мала католицька церква та деякі промислові кола. Беніто Муссоліні був усунутий від влади королем та Великою фашистською радою 25 квітня 1943 року після серії поразок італійської армії у битвах Другої світової війни. Неповнота влади італійського фашистського диктатора наближає італійський фашизм за цією ознакою до авторитарних режимів, порівняно з тоталітарною природою німецького нацизму, та за цією ознакою дещо «уподібнює» його до демократичних держав, у яких існує розподіл державної влади та система стримувань і противаг. Іспанський диктаторський режим Франсіско Франко, що володів значно більшою виконавчою владою ніж Беніто Муссоліні, в науковій літературі відносять до авторитарних режимів.
Різні визначення фашизму
Щоб окреслити істотні ознаки і причини фашизму, і спробувати їх пояснити, існують різні теоретичні підходи в історичній і соціальних науках, що відрізняються здебільшого в оцінці того, які властивості фашистських рухів або парадигми повинні бути розглянуті, і які соціальні та історичні чинники призвели до виникнення цих рухів.
Італійський фашизм
В точному значенні, фашизм — феномен політичного життя Італії 20–40-х рр. XX ст.
Ідеологія італійського фашизму
Ознаки фашизму як ідеології, політичного руху і соціальної практики:
- фашисти зазвичай мають тверду позицію проти будь-якого розділу зв'язку політичних поглядів на лівий-правий спектр, вважаючи його недостатнім для опису своїх переконань.
- обґрунтування переваги і обраности однієї, обраної в силу цього панівної нації (під нацією, як і під державою, розуміється один індивід (як правило, масштабів культу особи) або їх невеличка група, що триває історично і об'єднаних однією ідеєю сильної особистости, мілітаризму, тоталітаризму, постійної війни, і панування) дискримінація стосовно інших «чужорідних», «ворожих» націй і національних меншин, класів, рас, індивідів, груп індивідів (бо можуть мислитись лише в державі), суспільств, партій, профспілок і т. д. Антиіндивідуалізм. Особиста позиція в колективі, наприклад, національного характеру, етнічного, расового або соціальних класів, або щодо організацій громадянського суспільства — пригнічується.
- утвердження насилля і терору з метою придушення політичного противника і будь-яких форм інакодумства; Нижче наведене висловлювання Ренана, Муссоліні вважає передфашистським: «Розум, знання — продукти Людства, але це химера — бажати розуму безпосередньо для народу і через народ»; «Для існування Розуму зовсім немає необхідности, щоб він був загальним надбанням». Позитивне ставлення до насилля.
- насадження режиму, заснованого на принципах тоталітарно-корпоративної державности, однопартійности та вождизму Фашизм можна розглядати як крайню форму колективізму;
- заперечення демократії та відкритости влади;
- мілітаризація суспільства, створення воєнізованих формувань, і війна як обов'язок. Фашизм рясно користується популістською термінологією: заклики до героїчних масових сил, щоб відновити славу минулого, і вимагає вірности єдиному лідеру, який, як правило, досягає масштабів культу особи.
- проти ліберальних доктрин. Фашистське розуміння «влади» не має нічого спільного з поліційною державою.
Фашизм та державний капіталізм
Для фашизму є близьким поняття державний капіталізм, хоча це не є частиною ідеології. З економічних питань, італійський фашистський лідер Беніто Муссоліні в 1933 році стверджував, що якби фашизм слідував сучасній фазі капіталізму, його шлях буде «невідворотно вести в державний капіталізм, який є ні більше, ні менше, ніж державний соціалізм „з ніг на голову“. У будь-якому випадку, чи результатом буде державний капіталізм чи державний соціалізм, в результаті це призведе до бюрократизації економічної діяльності нації». Одним з прикладів близьких до державного капіталізму на пострадянському просторі може бути політична позиція з повернення ЖЕКів і заборона встановлення автономних систем опалювання житла.
Фашизм був заснований під час Першої світової війни італійськими націонал-синдикалістами, які об'єднали ліві і праві політичні погляди. Тому фашисти зазвичай мають тверду позицію проти будь-якого розділу зв'язку політичних поглядів на лівий-правий спектр.
Економічна організація є корпоративістсько-синдикалістська в спеціальній фашистській формі. Синдикалізм був радикальним лівим робітничим рухом — хто хотів, захоплював фабрики для їх самоорганізації. Виробництво повинно бути організоване роботодавцем та працівниками в одній профспілці, у той час як теперішні розформовуються. На практиці, робітники не отримали більше впливу. Навпаки, виробництво було більш централізованим. Незважаючи на схильність до держави, в фашизмі хочуть не колективізації економіки відповідно до радянської націоналізації.
Роль держави
У фашистському світогляді роль держави викладена в статті Беніто Муссоліні Доктрина фашизму. В цій праці термін «тоталітаризм» розглядається у позитивному значенні цього слова.
Для фашиста — нічого не існує поза державою (нічого людського чи духовного не існує, а тим більш не має цінности поза державою), а державою і нацією (нація не є расою) є «вища особистість» (або група таких особистостей), об'єднаних такою ідеєю. Нація — це група, тобто, безліч, об'єднана однією ідеєю, якою є воля до існування і панування (це і є самосвідомістю і особистістю) і у формі держави вона є етичною реальністю, керівнича влада, сила, яка здійснює зовні свою волю і примушує визнавати і поважати себе, вища і наймогутніша форма особистости, яка і синтезує всі форми морального і інтелектуального життя людини, охоплює її волю і розум. Решту індивідів, які збігаються з державою — фашизм просто признає. Народ, в фашистській доктрині, потрібно розглядати якісно, а не кількісно (якість є «вища особистість»): як найбільш потужну, моральну, істинну і послідовну ідею (ця ідея здійснюється в народі через свідомість і волю небагатьох, навіть одного, і, як ідеал, прагне здійснити в свідомости і волі усіх). «Вища особистість» і держава за Муссоліні — це один або декілька індивідів. При цьому фашизм є . Держава є фактом духовним і моральним, тому що вона виявляє собою політичну, юридичну і економічну організацію нації. Держава є абсолютом, в порівнянні з яким індивіди і групи — лише відносне. Для фашизму людина — це індивід, єдиний з нацією, Вітчизною. В житті індивід шляхом самозречення, жертви приватними інтересами, навіть подвигом смерті виконує чисто духовне буття, в чому і полягає його людська цінність. Для фашиста — все в його державі, і ніщо людське чи духовне не існує поза його державою, поза державою немає і індивіда — індивіди і групи можуть мислитись лише в державі. Оскільки нацією і державою є один індивід («вища особистість») або група їх, то це, звичайним чином, заперечує ліберальні доктрини, соціалізм, комунізм і класову боротьбу, матеріалістичний позитивізм, демократію (яка прирівнює народ до більшости, і знижує рівень народу до рівня багатьох) і демократичні ідеології, масонські доктрини, якобінські новозапроваджування. Фашизм сам є формою демократії. Ця держава («вища особистість», або група їх) і є творцем права, дає індивідуальній волі форму закону Тому звідси організація і експансія, хоча б в можливости. В фашистській доктрині імперія є не лише територіальним, військовим чи торговим інститутом, а також моральним і духовним (в фашизмі можна мислити імперію, тобто націю, яка керує прямо або побічно іншими націями, без необхідности завоювання навіть одного кілометру території). Для фашизму прагнення до імперії, тобто до національного розповсюдження є життєвим проявом. Держава в фашизмі (за Муссоліні) має підносити людей від «примітивного існування до висот людської міці, тобто імперії», лише фашистська держава може вирішити суперечности капіталізму, а «партія, яка тоталітарно керує нацією — факт новий в історії». Для духу фашизму чужі всі інтернаціональні організації громадського характеру, хоча вони заради вигоди при певних обставинах можуть бути прийняті.
Муссоліні тлумачив «націю» і «державу» з позиції соціал-дарвінізму і національного синдикалізму: що владою і державою є один індивід-«вища особистість» (або невелика група таких «індивідів-„вищих особистостей“»), цей індивід чи невеличка група їх і є нацією; що фашистська держава є волею до влади і панування, а римська традиція в цьому відношенні є ідеєю сили; що кожен народ має свій націоналізм.
«Коли почуття державности слабшає і беруть верх розкладаючі і відцентрові устремління, тоді нації спрямовуються до схилу.»
Історія фашизму
Як організований рух фашизм виник 1919 р. в Італії на чолі з Беніто Муссоліні і згодом став універсальним поняттям для означення численних відносно подібних та споріднених за ідеологією та політичною практикою організацій і груп, що почали виникати і діяти практично у всіх європейських країнах у міжвоєнний період, а також встановлених ними режимів там, де вони прийшли до влади. Фашистська диктатура — режим правління Муссоліні між 1922—1943 в Італії.
У Німеччині подібною організацією з власною специфікою стала Націонал-соціалістична німецька робітнича партія, яка на чолі з Адольфом Гітлером 1933 року захопила владу і втягла світ у Другу світову війну.
З деякими застереженнями до категорії фашистських відносять режим генерала Ф. Франко, який у 1936 — 1939 роках очолював боротьбу проти комуністичної революції в Іспанії і згодом керував цією країною впродовж кількох десятиліть.
У Португалії в 1932 р. прем'єр-міністром став А. О. Салазар, який спирався на партію «Національний союз» та воєнізовану структуру «Португальський легіон».
Серед численних фашистських організацій Франції найбільші впливи мали партії «Французька дія», , Народна французька партія, бойові союзи «Фасції» та «Вогненний хрест».
У Великій Британії на початку 20-х років діяли досить чисельні «Британські фашисти» та «Імперська фашистська ліга», після розпаду яких у 1932 р. постав «Британський союз фашистів» на чолі з колишнім .
У Швеції з розрізнених фашистських організацій 1929 р. була створена Націонал-соціалістична народна партія, яка орієнтувалася на німецький зразок. Данська націонал-соціалістична партія була створена 1930 року в Данії. У Швейцарії тоді ж була утворена партія «Національний фронт».
У Норвегії під керівництвом В. Квіслінга досить впливовою була партія «Національна єдність».
У Голландії найбільш помітною структурою фашистського типу став Націонал-соціалістичний рух, який мав своє штурмове крило «Збройний загін». У Бельгії тоді діяла ціла низка фашистських організацій, до найбільших з яких належали «Національний легіон», «Національна дія», Фламандський національний союз та рух рексистів.
Поширення ідеології фашизму не оминуло і країни Центральної та Східної Європи. У Польщі її виразником став Національно-радикальний табір — Фаланга під керівництвом , в Естонії — Спілка борців за свободу. В Литві — Партія «народних». В Угорщині 1932 р. була створена Націонал-соціалістична Угорська робітнича партія, в 1935 р. — Партія схрещених стріл на чолі з Ф. Салаші. В Румунії виразником ідеології фашизму вважалася партія «Залізна гвардія». У Чехословаччині під керівництвом генерала Радоли Гайди була створена Національна фашистська громада, згодом — Партія національної єдности.
Захоплення фашизмом зачепило і радикальні єврейські кола. Зокрема, у Польщі була відома створена В. Жаботинським організація «Бетар», яка копіювала уніформу та гасла німецьких штурмовиків і влаштовувала публічні марші. В Палестині близькою за ідеологією до фашизму вважалася група . Представники таких течій у єврейському середовищі не раз зустрічалися з Муссоліні. В Італії у 1934–1937 рр. у військово-морській школі Чівітта навчалися молоді активісти сіоністських організацій, які згодом склали кістяк військово-морських сил Ізраїлю.
Ідеологія фашизму знайшла сприятливий ґрунт серед значної частини російської еміграції. Відомий ідеолог російського чорносотенного руху В. Шульгин твердив про ідейну спорідненість її правого крила з фашизмом. Видатний філософ М. Бердяєв вважав, що фашизм складається з позитивних елементів і на його чолі стоїть «чудова людина». На такому тлі цілком логічним виглядало створення цілої низки власне фашистських російських організацій. У 1926 р. в Сербії була заснована Національна організація російських фашистів. Тоді ж у Харбіні (Китай) почала діяти організація «Робітничо-селянська козача опозиція росіян — Російські фашисти», в Тяньцзині — організація «Чорні фашисти». У Франції помітною була «Рада младоросів», що ідентифікувала себе з фашистами. Серед подібних організацій були також Всеросійська фашистська партія, згодом — Російський фашистський союз, також Російський Національний Фронт, Російський Націонал-Соціалістичний Рух, Всеросійська націонал-революційна партія та ще багато інших. Вони об'єднували десятки тисяч членів. Російські фашистські партії були членами Всеслов'янської фашистської громади з центром у Празі, а деякі з них оголосили лідера чехословацьких фашистів генерала Гайду вождем фашистів слов'янських народів.
Фашизм у різних країнах
Італійський фашизм
Виникнення фашизму в Італії
У 1921 промові в Болоньї, Муссоліні заявив, що «фашизм народився … з глибокої, вічної необхідности цієї нашої арійської і середземноморської раси». У цій промові Муссоліні мав на увазі італійців як Середземноморську філію арійської раси, «арієць» у значенні «людей індоєвропейської мови і культури». Італійський фашизм підкреслював, що раса була пов'язана духовними і культурними основами, і визначали расову ієрархію на основі духовних і культурних чинників. Італійський фашизм таким чином мав за основу свою концепцію про раси на духовних і культурних чинниках, і Муссоліні явно відхилив поняття, що біологічно «чисті» раси існували, хоча біологія досі вважається важливим чинником у расі.
Італійський фашизм рішуче відкинув загальну нордичну концепцію арійської раси, яка ідеалізувала «чистих» арійців як мають певні фізичні риси, які були визначені як Північні, ті, котрі з світлим волоссям і голубими очима.
На початку 1930-х років, з приходом до влади нацистської партії в Німеччині з Фюрером Адольфом Гітлером з акцентом "на нордичній концепції арійської раси, виникла напруженість між сильними фашистами і нацистами у сфері расових питань. В цей час фашистські засоби масової інформації в Італії критикували та висміювали расову доктрину німецьких націонал-соціалістів. У 1934 році, після вбивства австрійськими нацистами австрійського канцлера Дольфуса, союзника Італії, Муссоліні прийшов в лють і відповів сердито засуджуючи нацизм, кажучи: «германська раса не існує. … Ми повторюємо. Не існує. Вчені кажуть так. Гітлер говорить так.»
До 1936 року, напружені відносини між фашистською Італією і нацистською Німеччиною зменшується, і відносини стали дружніше. У 1936 році Муссоліні вирішив розпочати расову програму в Італії, і був зацікавлений у расових дослідженнях. Певна спорідненість ідеологій і політичних систем, виключення з Ліги Націй обидвох режимів дало поштовх до їхньої співпраці.
Масштаби репресій та жертв італійського фашизму
До і після 1922 року фашизм в Італії заборонив опозиційні партії, посадив в тюрму їхніх лідерів, вбив від 2000 до 3000 політичних опонентів, заборонив незалежну пресу, ліквідував нефашистські профспілки, порушував власні закони, спонсорував таємну поліцію, та заохочував італійців доносити на один одного. Протягом фашистського правління в Італії антифашисти різної орієнтації могли бути покарані попередженнями чи домашніми арештами, примусовими засланнями у невеликі містечка чи острови. Законодавством також було введено смертну кару за замахи на Дуче та провідних членів королівської сім'ї. На кінець фашистського режиму в Італії таємна поліція скомпілювала досьє на 130,000 італійців. Приблизно 13,000 опонентів фашизму в Італії були піддані довготривалим тюремним покаранням. В мирний час Спеціальний трибунал виконав дев'ять смертних вироків. Вісім інших смертних вироків були помилувані. Ці відносно незначні цифри репресованих політичних опонентів можуть створювати враження про фашистський режим в Італії як про м'яку форму диктатури. Але слід відмітити, що фашизм в Італії був значно менш кривавим у внутрішній політиці, ніж нацизм в Німеччині або більшовизм в СРСР. Відповідно до досліджень вченого Річарда Босворза, розв'язані італійським фашизмом зовнішні імперіалістичні війни забрали життя понад одному мільйону людей.
Фашизм у Росії та фашизм російської еміграції
На близькість режимів, що визнавали себе фашистськими, до політичного режиму у Радянській Росії й СРСР вказували численні дослідники. Як зазначав Арнольд Тойнбі:
Успіх ленінського диктаторського режиму однопартійного типу доведений багатьма його наслідувачами. Проминувши тих наслідувачів, що називали себе комуністами, вкажімо лише на режим, установлений Мустафою Кемалем Ататюрком задля повного відродження Туреччини; на фашистський режим Муссоліні в Італії; на націонал-соціалістичний режим Гітлера в Німеччині.
Сучасний ідеолог російського (рос. русского) фашизму Олександр Дугін вважає, що, оскільки Росія пройшла «два ідеологічні етапи — комуністичний і ліберальний», то для неї залишається лише один варіант «політико-державної реалізації» — фашизм. Ще у 2007—2008 роках з'явилися оцінки політичного режиму, встановленого в Російській федерації, як фашистського: об'єднання войовничих монархістів-чорносотенців із циніками й конформістами навколо помірно-ліберальних фашистів склало ядро горезвісної «путінської більшости». Владислав Іноземцев (політолог, доктор економічних наук) дає чіткий аналіз нинішнього режиму у Росії, на підставі якого робить висновок: «Кремлівський режим підпадає практично під всі визначення класичного фашизму — це авторитарний режим, заснований на принципах корпоративної держави та апології національної зверхности, причому на концептах не стільки ідеологізованих, скільки міфологізованих. Класичний фашизм виник та розвинувся в Італії у роки правління Беніто Муссоліні. Путін — дуче, а не фюрер». Андрій Зубов, порівнюючи режими нацистської Німеччини і нинішньої Російської Федерації, зазначає, що коли впав режим Гітлера у Німеччині, була проведена системна денацифікація: декартелізація, денацифікація, демілітаризація й демократизація (4 Д). У Росії ж нічого подібного не сталося. Тому тоталітарний, авторитарний фон відроджується. За суттю своєю це фашистський режим. «Не нацистський, тому що расової політики немає, а саме фашистський: державно-приватні монополії та корпорації, приватний капітал, союз із релігією та, природно, націоналізм». «І якщо ми не хочемо рецидиву, ми повинні проводити дуже глибоку, системну детоталітаризацію суспільства».
Неофашизм
Див. також
Примітки
- Mann, F. A. (1988). War, aggression and self-defence. International Affairs. Т. 65, № 1. с. 140—141. doi:10.2307/2621018. ISSN 1468-2346. Процитовано 25 вересня 2023.
- Звертаючись до керівництва СРСР 21 грудня 1934 року, він вказував: «Ви даремно вірите у світову пролетарську революцію. Я не можу без посмішки дивитися на плакати: „хай живе світова соціалістична революція, хай живе світової жовтень“. Ви сієте по культурному світові не революцію, а з величезним успіхом фашизм. До Вашої революції фашизму не було. Адже тільки нашим політичним немовлятам Тимчасового Уряду було мало навіть двох Ваших репетицій перед Вашим жовтневим торжеством. Всі інші уряди зовсім не бажають бачити у себе те, що було і є у нас і, звичайно, вчасно здогадуються застосувати для попередження цього те, чим користувалися і користуєтеся Ви — терор і насильство. Хіба це не видно всякому зрячому! Скільки разів у Ваших газетах про інші країни писалося: „година настала, година пробила“, а справа постійно закінчувалося лише новим фашизмом деінде. Так, під Вашим непрямим впливом фашизм поступово охопить весь культурний світ, виключаючи могутній англо-саксонський відділ (Англію напевно, американські Сполучені Штати, ймовірно), який втілить-таки в життя ядро соціалізму: гасло — працю як перший обов'язок і ставну гідність людини і як основу людських відносин, що забезпечує відповідне існування кожного — і досягне цього зі збереженням усіх дорогих, що коштували великих жертв і великого часу, надбань культурного людства».Источник. 1995. № 1(14). С.138–144.
- рос. «Вы напрасно верите в мировую пролетарскую революцию. Я не могу без улыбки смотреть на плакаты: «да здравствует мировая социалистическая революция, да здравствует мировой октябрь». Вы сеете по культурному миру не революцию, а с огромным успехом фашизм. До Вашей революции фашизма не было. Ведь только нашим политическим младенцам Временного Правительства было мало даже двух Ваших репетиций перед Вашим октябрьским торжеством. Все остальные правительства вовсе не желают видеть у себя то, что было и есть у нас и, конечно, во время догадываются применить для предупреждения этого то, чем пользовались и пользуетесь Вы – террор и насилие. Разве это не видно всякому зрячему! Сколько раз в Ваших газетах о других странах писалось: «час настал, час пробил», а дело постоянно кончалось лишь новым фашизмом то там, то сям. Да, под Вашим косвенным влиянием фашизм постепенно охватит весь культурный мир, исключая могучий англо-саксонский отдел (Англию наверное, американские Соединенные Штаты, вероятно), который воплотит-таки в жизнь ядро социализма: лозунг – труд как первую обязанность и ставное достоинство человека и как основу человеческих отношений, обезпечивающую соответствующее существование каждого – и достигнет этого с сохранением всех дорогих, стоивших больших жертв и большого времени, приобретений культурного человечества.»
- Тойнбі, Арнольд. Дослідження історії. Том 2/Пер. з англ. В. Митрофанова, П. Таращука.— К.: Основи, 1995.— С. 178.
- Bernd Martin: Zur Tauglichkeit eines übergreifenden Faschismus-Begriffs. In: Vierteljahrshefte für Zeitgeschichte, 29. Jg. 1981, S. 48-73 (PDF)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Авторитет»)
- Eatwell, Roger: «A Spectral-Syncretic Approach to Fascism», The Fascism Reader, Routledge, 2003, p 79. Books.Google.com
- Fascism. Oxford English Dictionary. Oxford Dictionaries Online. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 18 травня 2011.
- Turner, Stephen P., Käsler, Dirk: Sociology Responds to Fascism, Routledge. 2004, p. 222
- Heywood, Andrew (2003). Political ideologies. An introduction., Palgrave Macmillan
- Беніто Муссоліні у «Доктрині фашизму» відносить фашизм до правих ідеологій, поряд із колективізмом, але також заявляє, що фашизм прихильно ставиться до умов, які призвели до розгортання діяльності лівих політичних рухів, зокрема класового конфлікту між соціалізмом і ліберальною демократією. Англомовний переклад: «We are free to believe that this is the century of authority, a century tending to the 'right', a Fascist century.» … "We are free to believe that this is the 'collective' century, and thus the century of the state. It is eminently reasonable for a new doctrine to make use of still-vital elements from other doctrines, " … «Fascism is totalitarian, and the Fascist State—a synthesis and a unit inclusive of all values—interprets, develops, and potentiates the whole life of a people.»
- Sternhell, Zeev; Sznajder, Mario; Ashéri, Maia; Massel, David (translation). The birth of fascist ideology: from cultural rebellion to political revolution. Princeton, New Jersey, USA: Princeton University Press: 1994. pp. 189—190.
- Payne, Stanley G. A history of fascism, 1914—1945. Oxon: The Board of Regents of the University of Wisconsin System, 2005 (digital edition). p. 112.
- Lyons, Matthew N. What is Fascism? Some General Ideological Features. PublicEye.org. Political Research Associates. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 27 жовтня 2009.
- Stackleberg, Rodney Hitler's Germany, Routeledge, 1999, p. 3
- Lipset, Seymour: «Fascism as Extremism of the Middle Class», The Fascism Reader, Routledge, 2003, pp. 112—116
- Eatwell, Roger: "A 'Spectral-Syncretic Approach to Fascism', The Fascism Reader, Routledge, 2003 pp 71-80 Books.google.com
- Эрик Берн. Люди, которые играют в игры, Издательство: Эксмо, 2003
- Сталин И. В. Об отечественной войне Советского народа. ст. 21
- Mussolini's Italy: Life Under the Fascist Dictatorship, 1915—1945 By R. J. B. Bosworth. Penguin, Jan 30, 2007
- Олег Романчук, публіцист, шеф-редактор журналу «Універсум», для УП. Червоно-коричневий вірус
- «Putins Ideologie hat faschistische Wurzeln»(нім.)
- Олександр Зайцев. Фашизоїдна Росія
- Олександр Зайцев. Примари й реальність фашизму
- Роджер Ґрифін. Дослідження фашизму в Східній Европі: рух навздогін чи прокладання нового шляху? [ 19 березня 2017 у Wayback Machine.] // Україна Модерна. — 2013. — № 20.
- Герцштейн Р. Э. Война, которую выиграл Гитлер / Пер. с англ. А. Л. Уткина, А. В. Бушуева, И. С. Соколова под общ. ред. Г. Ю. Пернавского. — Смоленск: Русич, 1996. — 608 с. — (Тирания). — Тираж 5000 экз. ISBN 5-88590-223-2.(рос.)
- David Irving. Goebbels. Mastermind of the Third Reich. — Parforce (UK) Ltd., 1996—939 pages. — ISBN-10: 1872197132. page: 568, 581, 591, 613, 681, 801 [ 2017-09-18 у Wayback Machine.](англ.)
- . Архів оригіналу за 14 жовтня 2017. Процитовано 13 жовтня 2017.
- Evans, Richard J. The Third Reich in Power New York: Penguin Books, 2006.
- Payne, A History of Fascism, pp. 209, 240, 352(англ.)
- Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 21 лютого 2015.
- Михайло Дубинянський Фашизм vs нацизм
- Владимир Родионов Расовые мифы нацизма. Врага надо знать! Раздел: «Миф национальной религии»(рос.)
- Office of Strategic Services. The Nazi Master Plan: The Persecution of the Christian Churches(англ.)
- John S. Conway; The Nazi Persecution of the Churches, 1933—1945; Regent College Publishing; 2001; ISBN 1-57383-080-1 (USA)(англ.)
- Benito Mussolini. The First Fascist by Anthony L. Cardoza New York: Pearson/Longman, c2006
- Онацький Є. Ідеологічні й тактичні розходження між фашизмом і націонал-соціалізмом // Розбудова Нації. — Прага. — травень-червень 1934 року. — с. 142—149.
- Hannah Arendt The Origins Of Totalitarianism Harcourt, Brace, Jovanovich (1973). Page 257, 258, 308, 309(англ.)
- The Franco Regime, 1936—1975 By Stanley G. Payne. London: Phoenix Press ; [New York: Distributed by Sterling Pub. Co.], 2000, c 1987. (англ.)
- Roger Griffin. Fascism. Oxford, England, UK: Oxford University Press, 1995. Pp. 8, 307.
- Aristotle A. Kallis. The fascism reader. New York, New York, USA: Routledge, 2003. Pp. 71
- Aaron Gillette, Racial Theories in Fascist Italy, 2002, p. 181
- Turner, Henry Ashby. Reappraisals of Fascism. New Viewpoints, 1975. p. 162
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Антисоціалізм і корпоративізм»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Антиіндивідуалізм і свобода»)
- (кит.)藝術與建築索引典—法西斯主義 [ 23 листопада 2011 у Wayback Machine.] 於2011 年4 月11 日查閱
- Germino, Dante L. 1959. The Italian Fascist Party in Power: A Study in Totalitarian Rule. University of Minnesota Press. p. 114.
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Брехня демократії»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Фашизм не задкує назад»)
- Mussolini, Benito. 1935. Fascism: Doctrine and Institutions. Rome: Ardita Publishers. p 14.
- De Grand, Alexander. Fascist Italy and Nazi Germany: the «fascist» style of rule. Routledge, 2004. p. 28.
- Mühlberger, Detlef (1987). The Social Basis of European Fascist Movements. Routledge. .
- Kent, Allen; Lancour, Harold; Nasri, William Z. Encyclopedia of Library and Information Science: Volume 62 — Supplement 25 — Automated Discourse Generation to the User-Centered Revolution: 1970—1995. CRC Press, 1998.
- Grčić, Joseph. Ethics and political theory. Lanham, Maryland, USA: University of America, Inc, 2000.
- Gregor, Anthony James. Mussolini's intellectuals: fascist social and political thought. Princeton University Press, 2004. p. 172.
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Проти пацифізму: війна і життя як обов'язок»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Проти ліберальних доктрин»)
- Mussolini, Benito; «Address to the National Corporative Council (14 November 1933)». Fascism: Doctrine and Institutions. Fertig, 1978.
- Sternhell, Zeev, Mario Sznajder and Maia Ashéri, The Birth of Fascist Ideology: From Cultural Rebellion to Political Revolution (Princeton University Press, 1994) p. 161.
- Borsella, Cristogianni and Adolph Caso. Fascist Italy: A Concise Historical Narrative (Wellesley, Massachusetts: Branden Books, 2007) p. 76.
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Демократія і нація»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Поняття держави»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Етична держава»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Цінність і місія держави»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Філософія фашизму»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Єдність держави і протиріччя капіталізму»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Духовне поняття життя»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Зміст держави»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Проти історичного матеріалізму і класової боротьби»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Позитивне розуміння життя як боротьби»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Розвиток доктрини»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Проти демократичних ідеологій»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Походження доктрини»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Етичне і реалістичне розуміння життя»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Імперія і дисципліна»)
- Доктрина фашизму, переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938 (розділ: «Передмова»)
- Aaron Gillette. Racial Theories in Fascist Italy. London, England, UK; New York, New York, USA: Routledge, 2001. Pp. 11.
- Neocleous, Mark. Fascism. Minneapolis, Minnesota, USA: University of Minnesota Press, 1997. p. 35
- Aaron Gillette. Racial Theories in Fascist Italy. London, England, UK; New York, New York, USA: Routledge, 2001. Pp. 39.
- Glenda Sluga. The Problem of Trieste and the Italo-Yugoslav Border: Difference, Identity, and Sovereignty in Twentieth-Century. State University of New York Press, 2001. P. 52.
- Aaron Gillette. Racial Theories in Fascist Italy. London, England, UK; New York, New York, USA: Routledge, 2001. Pp. 188.
- Aaron Gillette. Racial Theories in Fascist Italy. London, England, UK; New York, New York, USA: Routledge, 2002. P. 45.
- Mussolini's Italy: Life Under the Fascist Dictatorship, 1915—1945 By R. J. B. Bosworth. Penguin, Jan 30, 2007. pages 1,2
- Mussolini's Italy: Life Under the Fascist Dictatorship, 1915—1945 By R. J. B. Bosworth. Penguin, Jan 30, 2007. pages 241,242
- Berlusconi says Mussolini was benign
- Тойнбі, Арнольд. Дослідження історії. Том 2./Пер. з англ. В. Митрофанова, П. Таращука.— К.: Основи, 1995.— С. 178.
- «Тамплиеры Пролетариата». — Електронна версія
- Александр Скобов. Безразмерный Сталин (Грани.Ru, 25.03.2008)
- Владислав Иноземцев]. Обыкновенный фашизм. Правда о Владимире Путине // Новое Время, 14 июля 2015, 08:13 (рос.); mirror on uainfo, 14.07.2015, 11:00
- . Архів оригіналу за 2 січня 2018. Процитовано 2 січня 2018.
Література
Першоджерела
- Беніто Муссоліні — Доктрина Фашизму (аудіокнига) (укр.)
- Беніто Муссоліні — Мое Жіття (аудіокнига)(укр.)
- «Доктрина фашизму», переклад В. Н. Новикова, La Renaissance, Paris, 1938
- Юлиус Эвола. Фашизм: критика справа / пер. с ит. — Москва: Реванш, 2005. — 80 с.(рос.)
- Giorgio Alberto Chiurco, Storia della Rivoluzione Fascista, Vallecchi editore, Firenze 1929.(італ.)
- Julius Evola, Il Fascismo. Saggio di una analisi critica dal punto di vista della destra, Volpe, Roma 1963.(італ.)
Книжки
- Борис Бессонов. Фашизм: идеология, политика. — Москва: Высшая школа, 1985. — 279 с.(рос.)
- Роже Бурдерон. Фашизм: идеология и практика / Пер. с франц. — Москва: Прогресс, 1983. — 165 с.(рос.)
- Б.Быховский. Фельдфебели в вольтерах (фашизм и философия). — Москва: Госполитиздат, 1943. — 40 с.(рос.)
- Вольфґанґ Віперман. Європейський фашизм: порівняльний аналіз (1922—1982) / Пер. з нім. — Київ: Дух і літера, 2008. — 278 с.
- Александр Галкин. Германский фашизм. — Москва: Наука, 1989. — 352 с.(рос.)
- Бела Кёпеци. Неокосерватизм и «новые правые» / Пер. с венг. — Москва: Издательство политической литературы, 1986. — 144 с.(рос.)
- Мэтью Лайонс. Что такое фашизм?. — Свободное марксистское издательство, 2011. — 50 с.(рос.)
- Борис Лопухов. История фашистского режима в Италии. — Москва: Наука, 1977 — 296 с.(рос.)
- Олександер Мицюк. Фашизм. — Прага: Накладом автора, 1930. — 20 с.
- Эрнст Нольте. Фашизм в его эпоху / Пер. с нем. — Новосибирск: Сибирский хронограф, 2001. — 568 с.(рос.)
- Вильгельм Райх. Психология масс и фашизм / Пер. с нем. — Москва: Университетская книга, 1997. — 380 с.(рос.)
- Мануэль Саркисянц. Английские корни немецкого фашизма. От британской к австробаварской «расе господ» / Пер. с нем. — Санкт-Петербург: Академический проект, 2003. — 400 с.(рос.)
- Ярослав Старух. Опір фашизму. — Київ—Львів, 1947. — 24 с.
- Пальмиро Тольятти. Лекции о фашизме / Пер. с итал. — Москва: Издательство политической литературы, 1971. — 200 с.(рос.)
- Г. С. Филатов (отв. ред.). История фашизма в Западной Европе. — Москва: Наука, 1978 — 616 с.(рос.)
- No Compromise — The Conflict Between Two Worlds. By Melvin M. Rader.— New York: The MacMillan Company, 1939.— 403 p.
- Alberto Acquarone, L'organizzazione dello Stato totalitario, Einaudi, Torino 1965.(італ.)
- Paolo Alatri, Le origini del fascismo, Riuniti, Roma 1971.(італ.)
- Eugenio Colorni dall'antifascismo all'europeismo socialista е federalista, Piero Lacaita Editore, Manduria-Bari-Roma, 2010.(італ.)
- Renzo De Felice, Le interpretazioni del fascismo, Laterza, Bari 1969.(італ.)
- Renzo De Felice, Breve storia del Fascismo, Collezione Le Scie n.47, Mondadori, Milano 2001.(італ.)
- Saul Friedländer, Nazi Germany and the Jews: The Years of Persecution, 1933—1939, New York: HarperCollins, 1997.
- Saul Friedländer, The Years of Extermination: Nazi Germany and the Jews, 1939—1945, New York: HarperCollins, 2007.
- Emilio Gentile, Fascismo. Storia e interpretazione, Laterza, Bari 2005, 320 pp.(італ.)
- Daniel Guérin, Fascisme et grand capital. Italie-Allemagne, Paris, Éditions de la révolution prolétarienne, 1936.(фр.)
- Max Horkheimer, Eclipse of Reason, New York: Oxford University Press, 1947. 187 pp.(англ.)
- Mario Isnenghi, Intellettuali militanti e intellettuali funzionari. Appunti sulla cultura fascista, Einaudi, Torino 1979.(італ.)
- Walter Laqueur, Fascism: Past, Present, Future, London and New York: Oxford University Press, 1996. 272 pp.(англ.)
- Franz Leopold Neumann, Behemoth: The Structure and Practice of National Socialism, London: Victor Gollancz Ltd., 1944.(англ.)
- Kevin Passmore, Fascism: A Very Short Introduction, London and New York: Oxford University Press, 2002. 176 pp.(англ.)
- Robert O. Paxton, The Anatomy of Fascism, Vintage, 2005, 336 pp.(англ.)
- Stephen D. Shenfield, Russian Fascism: Traditions, Tendencies, Movements, Armonk and London: M. E. Sharpe, 2001.(англ.)
- Eric Warenstam, Fascismen och nazismen i Sverige, 1920—1940. Studie i den svenska nationalsocialismens, fascismens och antisemitismens organisationer, ideologier och propaganda inder mellankrigsaren. Stockholm: Almqvist & Wiksell, 1970, 227 s.(швед.)
Статті
- Галушко К. Фашизм // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 270. — .
- Фашизм // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Умберто Еко. Ур-фашизм // «Сучасність» (Київ). — 1996. — № 5. — С. 43–51.
- В. Ю. Крушинський. Фашизм // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- C. Кульчицький. Фашизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.744
- Фашизм // Велика сучасна енциклопедія: у 10 т. — Т. 10 : Т–Я / [уклад. Івченко А. С.]. — Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2013. — С. 70. — .
- О. Ю. Кутаев. Кризис 1929 г. и германский национал-социализм // «Вопросы истории» (Москва). — 2012. — № 12. — C. 92-108.(рос.)
- Віктор Петров. Расова теорія на слугах германського фашизму // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури. — Київ: Всеукраїнська академія наук, 1934. — Кн. 2. — С. 49-71.
- Вильгельм Райх. Массовая психология фашизма // «Свободная мысль» (Москва). — 1992. — № 10. — С. 113—121.(рос.)
- Роман Тиса. Превентивна контрреволюція // Сучасна політична лексика. Навчальний енциклопедичний словник-довідник / за наук. ред Н. М. Хоми. — Львів: Новий світ-2000, 2015. — С. 309—310.
- Е. С. Токарева. Фашизм, церковь и католическое движение в Италии (1922—1943). — Москва: ИВИ РАН, 1999. — 366 с.(рос.)
- Лев Троцкий. Бонапартизм и фашизм // «Бюллетень оппозиции (большевиков-ленинцев)». — № 29-30 (сентябрь 1932).(рос.)
- Лев Троцкий. Пилсудчина, фашизм и характер нашей эпохи // «Бюллетень оппозиции (большевиков-ленинцев)». — № 29-30 (сентябрь 1932).(рос.)
- Лев Троцкий. Бонапартизм, фашизм и война // «Бюллетень оппозиции (большевиков-ленинцев)». — № 84 (сентябрь—октябрь 1940).(рос.)
- Онацький Є. Ідеологічні й тактичні розходження між фашизмом і націонал-соціалізмом // Розбудова Нації. — Прага. — травень-червень 1934 року. — с. 142—149.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Фашизм |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Fascism |
Історія, ідеолоґія, типолоґія
- Умберто Еко. Ур-фашизм. — Historians.in.ua. — 31.05.2012.
- Роджер Ґрифін. // Україна Модерна. — 2013. — № 20.
- Вольфґанґ Віперман. Європейський фашизм: порівняльний аналіз (1922—1982). — Київ: Дух і літера, 2008. — 278 с.
- Карл Корш. Фашистська контрреволюція (1940)
- Сергій Кот. Російський фашизм як факт історії // Українське слово. — 22-28.12.2004.
- Мэтью Лайонс. Что такое фашизм? (2011) (рос.)
- Міхайло Марковіч. Принципи політики у лібералізмі, фашизмі і соціялізмі (1974)
- Олександр Мотиль. Фашизм як політична система // Zbruch, 03.06.2013
- Кирилл Назаренко. Об адмирале Колчаке, белом движении и фашизме (рос.)
- Віктор Петров. Расова теорія на слугах германського фашизму (1934)
- Нікос Пуланзас. Загальні міркування про державу надзвичайного стану (1974)
- Нікос Пуланзас. Народний поштовх до фашизму (1976)
- Александр Тарасов. (рос.)
- Енцо Траверсо. Інтелектуали й антифашизм. За критичну історизацію (1997)
- Андреас Умланд. «Консервативная революция»: имя собственное или родовое понятие? // Вопросы философии. — 2006. — № 2. — С. 116—126.(рос.)
- Михаил Шнейдер. Россия, 2012 год. 14 признаков фашизма: да или нет?. — Эхо Москвы. — 09.05.2012.(рос.)
- Україна Модерна. — 2013. — № 20: «Фашизм і правий радикалізм на сході Европи».
- Самир Амин. Возвращение фашизма в современном капитализме (2014)(рос.)
- Адмирал Колчак: первый русский фашист. — Толкователь. — 18.02.2015.(рос.)
- Князь Юрий Ширинский-Шихматов и его вариант «русского фашизма». — Толкователь. — 27.03.2015.(рос.)
Фашизм і Україна
- Олександр Зайцев. Український націоналізм та італійський фашизм (1922—1939). — Бібліотека націоналіста «Бандера». — 11.01.2012.
- Олександр Зайцев. Фашизм і український націоналізм (1920-30-ті рр.). — «Ї» (Львів). — Ч. 16 (2000).
- Олександр Косвінцев. Фашизм в Росії і Україні: схожість та відмінність. — Zaxid.net. — 22.05.2013.
- Тимоті Снайдер. Фашизм повертається в країну, яку колись зруйнував. — Українська правда. — 23.05.2014.
- Що є фашизм і що є український інтеґральний націоналізм? // Zbruch, 02.10.2013
- Alec Lunn, «Preparing for War with Ukraine's Fascist Defenders of Freedom», in Foreign Policy, 30 August 2014. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fashi zm ital fascismo vid ital fascio zv yazka ob yednannya riznovid politichnogo rezhimu a takozh radikalna avtoritarna imperialistichna politichna ideologiya vlastivimi oznakami yakoyi ye nadzvichajnij kult osobi militarizm totalitarizm imperializm ta ideya yednannya mobilizaciyi naciyi j derzhavi proti vorogiv nasilnicke pridushennya opoziciyi j ideya postijnoyi vijni i panuvannya Benito Mussolini i Adolf Gitler Golovni ideologi fashizmu XX stolittya Spochatku samonazva politichnogo ruhu pid provodom Benito Mussolini v Italiyi yakij buv pri vladi vid 1922 do 1943 roku Vzhe u 1920 h rokah suprotivniki fashizmu poshirili ce ponyattya na inshi pravoradikalni avtoritarni totalitarni i nacionalistichni rezhimi diktaturi ta na politichni grupi i sered inshih na nimeckij nacional socializm hocha lishe deyaki z nih nazivali sebe fashistskimi ta za svoyeyu ideologiyeyu i politichnoyu diyalnistyu istotno vidriznyalisya vid italijskogo fashizmu Vvazhayut sho fashizm bere svij pochatok v italijskomu nacionalizmi chasiv Pershoyi svitovoyi vijni i yak politichna techiya buv zasnovanij Benito Mussolini do togo odnim iz lideriv Italijskoyi socialistichnoyi partiyi i buv zapochatkovanij yak ob yedna nnya v yedine cile pravih i livih politichnih spektriv Fashisti sprijmali Pershu svitovu vijnu 1914 roku yak revolyuciyu yaka vnesla velichezni zmini v prirodu vijni suspilstvo derzhavu ta tehnologiyi Pochatok majzhe pogolovnogo zbrojnogo konfliktu ta povsyudna mobilizaciya suspilstva sterli riznicyu mizh civilnimi ta bijcyami Viniklo vijskove gromadyanstvo za yakogo vsi gromadyani v pevnij sposib buli pov yazani z vijskovimi Vnaslidok takoyi vijni postaye mogutnya derzhava zdatna zaluchati miljoni lyudej dlya sluzhbi na peredovij i pokrivati yihnye materialno tehnichne zabezpechennya a takozh mati bezprikladnu vladu vtruchatisya v zhittya gromadyan Fashizm vidkidaye tverdzhennya pro te sho nasilstvo za svoyeyu suttyu pogane i rozglyadaye imperializm politichnij primus ta vijnu yak zasobi nacionalnogo vidrodzhennya Fashisti chasto vistupayut za stvorennya totalitarnoyi odnopartijnoyi derzhavi i za kerovanu ekonomiku golovnoyu metoyu yakoyi ye dosyagnennya avtarkiyi nacionalnoyi ekonomichnoyi samodostatnosti cherez protekcionistski ta ekonomichni politiki intervencionizmu Nadzvichajnij avtoritarizm i nacionalizm fashizmu chasto proyavlyayutsya yak vira v rasovu chistotu chi panivnu rasu zazvichaj zmishanu z deyakim riznovidom rasizmu chi diskriminaciyi uposlidzhenogo inshogo naselennya Odnak na dumku vidatnogo naukovcya nobelivskogo laureata v galuzi fiziologiyi ta medicini Ivana Pavlova dzherelom fashizmu stav bilshovickij perevorot 1917 roku u carskij Rosiyi do nogo fashizmu ne bulo i opislya nogo bilshoviki siyali po kulturnomu svitovi ne revolyuciyu a z velicheznim uspihom fashizm Na sporidnenist politichnih rezhimiv pershoyi polovini HH st vkazuvav Arnold Tojnbi anglijskij istorik uchennya yakogo piddayetsya kritici bilshosti naukovciv Uspih leninskogo diktatorskogo rezhimu odnopartijnogo tipu dovedenij bagatma jogo nasliduvachami Prominuvshi tih nasliduvachiv sho nazivali sebe komunistami vkazhimo lishe na rezhim ustanovlenij Mustafoyu Kemalem Atatyurkom zadlya povnogo vidrodzhennya Turechchini na fashistskij rezhim Mussolini v Italiyi na nacional socialistichnij rezhim Gitlera v Nimechchini Viznachennya ponyattyaZnameno Mussolini Italijska nacionalna fashistska partiya emblema liktorska zv yazka Etimologiya slova fashizm pohodit vid latinskogo fasciyi puchok Puchok buv simvolom vladi pid chas Rimskoyi imperiyi chinovnikiv liktoriv do najvishogo rimskogo suddi konsuliv pretoriv i diktatoriv Tomu emblema fashizmu liktorska zv yazka znak yednannya sili i spravedlivosti oskilki fashizm ne lishe zakonodavec i budivelnik zakladiv ale j uchitel i rushij duhovnogo zhittya Fashizm zazvichaj tlumachitsya yak ultraprava ideologiya hocha deyaki avtori nagoloshuyut na tomu sho rozmishennya fashizmu na zvichajnomu podili politichnogo spektra livij pravij ye vazhkim oskilki fashizm ohoplyuye skladovi livih ideologij Adolf Gitler ta inshi prihilniki oficijno zobrazhuyut nimeckij nacizm yak ni livij ni pravij ale sinkretichnij Nacionalizm buv osnovnoyu chastinoyu italijskogo fashizmu cherez te sho fashistski partiyi zoseredzheni hocha i ne na nacionalnij identichnosti ale na nacionalnij yednosti i ne na klasovij borotbi Nacistska Nimechchina bula zoseredzhena na chistoti rasi a fashistska Italiya Mussolini pokladalasya na derzhavnij suverenitet u stosunku do osobistosti Prote u 1937 Mussolini vviv nizku zakoniv spryamovanih proti yevreyiv sho bulo zrobleno prosto zadlya pidtrimki politiki Adolfa Gitlera a ne z ideologichnih mirkuvan Fashizm socialno politichni ruhi ideologiyi i derzhavni rezhimi pravo totalitarnogo tipu Naukovci takozh chasto viznachayut fashizm yak krajnyu pravu ideologiyu Naukovci takozh vvazhayut fashizm riznovidom sinkretichnoyi politiki Fashistom mozhna nazvati lyudinu kotra ne povazhaye zhittya inshih i rozglyadaye jogo yak svoyu zdobich Ce zarozumile stavlennya bezperechno ye reliktom doistorichnoyi svidomosti kotre dijshlo do nashih dniv yak radist kanibalizmu i masovih vbivstv Vid 30 h rokiv ponyattya fashizm stalo poshiryuvatis i na inshi vidnosno podibni ta sporidneni za ideologiyeyu ta politichnoyu diyalnistyu rezhimi nacional socialistichnij v Nimechchini nacizm vijskovo falangistskij v Ispaniyi Ispanska falanga vijskovo policijnij v Portugaliyi tosho yaki sami sebe nikoli ne nazivali fashistskimi I V Stalin oficijno nazivav nimeckih nacional socialistiv fashistami i taka jogo poziciya v period stalinizmu zvichajno bula prijnyata radyanskoyu propagandoyu U bud yakih svoyih proyavah fashizm protistavlyaye institutam i cinnostyam demokratiyi tak zvanij novij poryadok ta zhorstki zasobi jogo utverdzhennya Fashizm u vladi spirayetsya na velelyudnu totalitarnu politichnu partiyu prihodyachi do vladi vona staye monopolnoyu pidkontrolni vladi profspilki i nezaperechnu vagu vozhdya fyurera duche kaudilo a takozh na vseohopnij ideologichnij i fizichnij teror Doslidnik italijskogo fashizmu Richard Bosvorz nazivaye baaskij rezhim Saddama Husejna yakij vinik znachno piznishe pislya Drugoyi svitovoyi vijni epigonom fashizmu Isnuye pevna podibnist i sporidnenist fashizmu ta komunizmu za deyakimi oznakami U suchasnij putinskij Rosiyi pomitni znachni fashistski tendenciyi Rosijske politichne yavishe putinizm razom iz doktrinoyu russkogo mira nabulo naukovogo znachennya i stalo podibnim do suchasnogo riznovidu fashistskoyi diktaturi div Rashizm Italijskij fashizm i nimeckij nacizm podibnosti ta vidminnosti Bilshist suchasnih doslidnikiv fashizmu i nimeckogo nacizmu rozglyadayut nimeckij nacional socializm yak vidozminu ale ne zrazkovu fashizmu v shirokomu rozuminni cogo terminu yak pevnogo tipu ideologij rodovogo fashizmu angl generic fascism a ne italijskogo yakij takozh ye lishe odnim iz variantiv rodovogo fashizmu hocha j hronologichno bilsh rannim Italijski fashisti ta nimecki nacional socialisti krajno negativno stavilisya do komunizmu ta liberalnoyi demokratiyi Voni v svoyij politichnij ritorici ta propagandi znevazhlivo ta gluzlivo nazivali plutokratiyami ta plutokratami zahidni demokratichni derzhavi ta yihnih praviteliv Italijskij fashizm pershim pislya rosijskogo bilshovizmu prijshov do vladi i tim samim zaproponuvav zrazok dlya nasliduvannya inshim vidnosno podibnim ta sporidnenim za ideologiyeyu ta politichnoyu praktikoyu organizaciyam i grupam sho z yavilis piznishe pislya stanovlennya italijskogo fashizmu Popri yihnyu podibnist ta sporidnenist inshi organizaciyi ta ruhi yaki u propagandi prijnyato nazivati fashistskimi za podoboyu z italijskim fashizmom mali pevni osoblivosti sho znachno vidriznyali yih odin vid odnogo ta zokrema vid italijskogo fashizmu Napriklad dlya nimeckogo nacional socializmu vid samogo pochatku buv pritamannim biologichnij rasizm rasovij eksterminacijnij antisemitizm zaprovadzhennya rasovoyi politiki yevgenika ta rasova gigiyena todi yak vidsutnist rasovoyi skladovoyi italijskogo fashizmu pidtverdzhuyetsya znachnoyu uchastyu italijskih yevreyiv u italijskomu fashistskomu ruhu ta uchastyu u miscevih fashistskih organizaciyah nebilogo naselennya afrikanskih kolonij zavojovanih fashistskoyu Italiyeyu Italijskij fashizm tilki pislya 1938 r pid vplivom nimeckih nacional socialistiv uviv diskriminacijni rasovi zakoni proti yevreyiv Rasizm u fashistskij Italiyi nikoli ne nabrav takih znachnih rozmiriv yak u Tretomu Rejhovi Vvedennya rasovih zakoniv proti yevreyiv bulo viklikane vplivom Tretogo Rejhu na fashistsku Italiyu Do togo zh rasizm ta antisemitizm u fashistskij Italiyi pislya 1938 r mali lishe diskriminacijnij harakter Do 1938 roku yevreyi ne tilki ne pidlyagali proyavam neterpimosti a navit obijmali znachni posadi u derzhavi ta fashistskij partiyi Riznim bulo stavlennya nimeckih nacional socialistiv ta italijskih fashistiv do hristiyanskoyi religiyi v Tretomu Rejhovi hristiyanski cerkvi piddavalis peresliduvannyu todi yak katolicka cerkva u fashistskij Italiyi mala privilejovane stanovishe Deyakij chas vzayemini mizh italijskimi fashistami ta nimeckimi nacistami buli napruzhenimi div Viniknennya fashizmu v Italiyi Ideologichni vidminnosti mizh nimeckim nacional socializmom ta italijskim fashizmom dokladno rozkrito v statti Yevgena Onackogo Ideologichni j taktichni rozhodzhennya mizh fashizmom i nacional socializmom Vidoma doslidnicya totalitarnih rezhimiv Ganna Arendt stavit pid sumniv totalitarnu prirodu fashistskoyi diktaturi v Italiyi Mussolini yakij vpodobav termin totalitarna derzhava ne namagavsya vstanoviti rozvinutij totalitarizm u derzhavi Porivnyano duzhe mala kilkist represij div nizhche rozdil Masshtabi represij ta zhertv italijskogo fashizmu bula odniyeyu z oznak netotalitarnosti sposobu pravlinnya Mussolini porivnyano z masovimi vbivstvami ta uv yaznennyami totalitarizmu Tretogo Rejha abo zh bilshovickoyi Rosiyi Nacistski politichni teoretiki zavzhdi chitko nagoloshuvali sho etichnu derzhavu Mussolini ta ideologichnu derzhavu Gitlera ne mozhna porivnyuvati v odnakovomu vimiri Ochilniki Tretogo Rejhu Jozef Gebbels ta Genrih Gimmler vidznachali znachnu riznicyu mizh italijskim fashizmom ta nimeckim nacional socializmom Na vidminu vid Adolfa Gitlera v Tretomu Rejhovi italijskij fashistskij diktator Benito Mussolini ne volodiv povnotoyu vladi chastina vladnih povnovazhen v Italiyi zalishalasya v rukah korolya ta Velikoyi fashistskoyi radi znachnij vpliv u krayini mala katolicka cerkva ta deyaki promislovi kola Benito Mussolini buv usunutij vid vladi korolem ta Velikoyu fashistskoyu radoyu 25 kvitnya 1943 roku pislya seriyi porazok italijskoyi armiyi u bitvah Drugoyi svitovoyi vijni Nepovnota vladi italijskogo fashistskogo diktatora nablizhaye italijskij fashizm za ciyeyu oznakoyu do avtoritarnih rezhimiv porivnyano z totalitarnoyu prirodoyu nimeckogo nacizmu ta za ciyeyu oznakoyu desho upodibnyuye jogo do demokratichnih derzhav u yakih isnuye rozpodil derzhavnoyi vladi ta sistema strimuvan i protivag Ispanskij diktatorskij rezhim Fransisko Franko sho volodiv znachno bilshoyu vikonavchoyu vladoyu nizh Benito Mussolini v naukovij literaturi vidnosyat do avtoritarnih rezhimiv Rizni viznachennya fashizmu Shob okresliti istotni oznaki i prichini fashizmu i sprobuvati yih poyasniti isnuyut rizni teoretichni pidhodi v istorichnij i socialnih naukah sho vidriznyayutsya zdebilshogo v ocinci togo yaki vlastivosti fashistskih ruhiv abo paradigmi povinni buti rozglyanuti i yaki socialni ta istorichni chinniki prizveli do viniknennya cih ruhiv Dokladnishe Rizni viznachennya fashizmuItalijskij fashizmV tochnomu znachenni fashizm fenomen politichnogo zhittya Italiyi 20 40 h rr XX st Ideologiya italijskogo fashizmu Oznaki fashizmu yak ideologiyi politichnogo ruhu i socialnoyi praktiki fashisti zazvichaj mayut tverdu poziciyu proti bud yakogo rozdilu zv yazku politichnih poglyadiv na livij pravij spektr vvazhayuchi jogo nedostatnim dlya opisu svoyih perekonan obgruntuvannya perevagi i obranosti odniyeyi obranoyi v silu cogo panivnoyi naciyi pid naciyeyu yak i pid derzhavoyu rozumiyetsya odin individ yak pravilo masshtabiv kultu osobi abo yih nevelichka grupa sho trivaye istorichno i ob yednanih odniyeyu ideyeyu silnoyi osobistosti militarizmu totalitarizmu postijnoyi vijni i panuvannya diskriminaciya stosovno inshih chuzhoridnih vorozhih nacij i nacionalnih menshin klasiv ras individiv grup individiv bo mozhut mislitis lishe v derzhavi suspilstv partij profspilok i t d Antiindividualizm Osobista poziciya v kolektivi napriklad nacionalnogo harakteru etnichnogo rasovogo abo socialnih klasiv abo shodo organizacij gromadyanskogo suspilstva prignichuyetsya utverdzhennya nasillya i teroru z metoyu pridushennya politichnogo protivnika i bud yakih form inakodumstva Nizhche navedene vislovlyuvannya Renana Mussolini vvazhaye peredfashistskim Rozum znannya produkti Lyudstva ale ce himera bazhati rozumu bezposeredno dlya narodu i cherez narod Dlya isnuvannya Rozumu zovsim nemaye neobhidnosti shob vin buv zagalnim nadbannyam Pozitivne stavlennya do nasillya nasadzhennya rezhimu zasnovanogo na principah totalitarno korporativnoyi derzhavnosti odnopartijnosti ta vozhdizmu Fashizm mozhna rozglyadati yak krajnyu formu kolektivizmu zaperechennya demokratiyi ta vidkritosti vladi militarizaciya suspilstva stvorennya voyenizovanih formuvan i vijna yak obov yazok Fashizm ryasno koristuyetsya populistskoyu terminologiyeyu zakliki do geroyichnih masovih sil shob vidnoviti slavu minulogo i vimagaye virnosti yedinomu lideru yakij yak pravilo dosyagaye masshtabiv kultu osobi proti liberalnih doktrin Fashistske rozuminnya vladi ne maye nichogo spilnogo z policijnoyu derzhavoyu Fashizm ta derzhavnij kapitalizm Dlya fashizmu ye blizkim ponyattya derzhavnij kapitalizm hocha ce ne ye chastinoyu ideologiyi Z ekonomichnih pitan italijskij fashistskij lider Benito Mussolini v 1933 roci stverdzhuvav sho yakbi fashizm sliduvav suchasnij fazi kapitalizmu jogo shlyah bude nevidvorotno vesti v derzhavnij kapitalizm yakij ye ni bilshe ni menshe nizh derzhavnij socializm z nig na golovu U bud yakomu vipadku chi rezultatom bude derzhavnij kapitalizm chi derzhavnij socializm v rezultati ce prizvede do byurokratizaciyi ekonomichnoyi diyalnosti naciyi Odnim z prikladiv blizkih do derzhavnogo kapitalizmu na postradyanskomu prostori mozhe buti politichna poziciya z povernennya ZhEKiv i zaborona vstanovlennya avtonomnih sistem opalyuvannya zhitla Fashizm buv zasnovanij pid chas Pershoyi svitovoyi vijni italijskimi nacional sindikalistami yaki ob yednali livi i pravi politichni poglyadi Tomu fashisti zazvichaj mayut tverdu poziciyu proti bud yakogo rozdilu zv yazku politichnih poglyadiv na livij pravij spektr Ekonomichna organizaciya ye korporativistsko sindikalistska v specialnij fashistskij formi Sindikalizm buv radikalnim livim robitnichim ruhom hto hotiv zahoplyuvav fabriki dlya yih samoorganizaciyi Virobnictvo povinno buti organizovane robotodavcem ta pracivnikami v odnij profspilci u toj chas yak teperishni rozformovuyutsya Na praktici robitniki ne otrimali bilshe vplivu Navpaki virobnictvo bulo bilsh centralizovanim Nezvazhayuchi na shilnist do derzhavi v fashizmi hochut ne kolektivizaciyi ekonomiki vidpovidno do radyanskoyi nacionalizaciyi Rol derzhavi U fashistskomu svitoglyadi rol derzhavi vikladena v statti Benito Mussolini Doktrina fashizmu V cij praci termin totalitarizm rozglyadayetsya u pozitivnomu znachenni cogo slova Dlya fashista nichogo ne isnuye poza derzhavoyu nichogo lyudskogo chi duhovnogo ne isnuye a tim bilsh ne maye cinnosti poza derzhavoyu a derzhavoyu i naciyeyu naciya ne ye rasoyu ye visha osobistist abo grupa takih osobistostej ob yednanih takoyu ideyeyu Naciya ce grupa tobto bezlich ob yednana odniyeyu ideyeyu yakoyu ye volya do isnuvannya i panuvannya ce i ye samosvidomistyu i osobististyu i u formi derzhavi vona ye etichnoyu realnistyu kerivnicha vlada sila yaka zdijsnyuye zovni svoyu volyu i primushuye viznavati i povazhati sebe visha i najmogutnisha forma osobistosti yaka i sintezuye vsi formi moralnogo i intelektualnogo zhittya lyudini ohoplyuye yiyi volyu i rozum Reshtu individiv yaki zbigayutsya z derzhavoyu fashizm prosto priznaye Narod v fashistskij doktrini potribno rozglyadati yakisno a ne kilkisno yakist ye visha osobistist yak najbilsh potuzhnu moralnu istinnu i poslidovnu ideyu cya ideya zdijsnyuyetsya v narodi cherez svidomist i volyu nebagatoh navit odnogo i yak ideal pragne zdijsniti v svidomosti i voli usih Visha osobistist i derzhava za Mussolini ce odin abo dekilka individiv Pri comu fashizm ye Derzhava ye faktom duhovnim i moralnim tomu sho vona viyavlyaye soboyu politichnu yuridichnu i ekonomichnu organizaciyu naciyi Derzhava ye absolyutom v porivnyanni z yakim individi i grupi lishe vidnosne Dlya fashizmu lyudina ce individ yedinij z naciyeyu Vitchiznoyu V zhitti individ shlyahom samozrechennya zhertvi privatnimi interesami navit podvigom smerti vikonuye chisto duhovne buttya v chomu i polyagaye jogo lyudska cinnist Dlya fashista vse v jogo derzhavi i nisho lyudske chi duhovne ne isnuye poza jogo derzhavoyu poza derzhavoyu nemaye i individa individi i grupi mozhut mislitis lishe v derzhavi Oskilki naciyeyu i derzhavoyu ye odin individ visha osobistist abo grupa yih to ce zvichajnim chinom zaperechuye liberalni doktrini socializm komunizm i klasovu borotbu materialistichnij pozitivizm demokratiyu yaka pririvnyuye narod do bilshosti i znizhuye riven narodu do rivnya bagatoh i demokratichni ideologiyi masonski doktrini yakobinski novozaprovadzhuvannya Fashizm sam ye formoyu demokratiyi Cya derzhava visha osobistist abo grupa yih i ye tvorcem prava daye individualnij voli formu zakonu Tomu zvidsi organizaciya i ekspansiya hocha b v mozhlivosti V fashistskij doktrini imperiya ye ne lishe teritorialnim vijskovim chi torgovim institutom a takozh moralnim i duhovnim v fashizmi mozhna misliti imperiyu tobto naciyu yaka keruye pryamo abo pobichno inshimi naciyami bez neobhidnosti zavoyuvannya navit odnogo kilometru teritoriyi Dlya fashizmu pragnennya do imperiyi tobto do nacionalnogo rozpovsyudzhennya ye zhittyevim proyavom Derzhava v fashizmi za Mussolini maye pidnositi lyudej vid primitivnogo isnuvannya do visot lyudskoyi mici tobto imperiyi lishe fashistska derzhava mozhe virishiti superechnosti kapitalizmu a partiya yaka totalitarno keruye naciyeyu fakt novij v istoriyi Dlya duhu fashizmu chuzhi vsi internacionalni organizaciyi gromadskogo harakteru hocha voni zaradi vigodi pri pevnih obstavinah mozhut buti prijnyati Mussolini tlumachiv naciyu i derzhavu z poziciyi social darvinizmu i nacionalnogo sindikalizmu sho vladoyu i derzhavoyu ye odin individ visha osobistist abo nevelika grupa takih individiv vishih osobistostej cej individ chi nevelichka grupa yih i ye naciyeyu sho fashistska derzhava ye voleyu do vladi i panuvannya a rimska tradiciya v comu vidnoshenni ye ideyeyu sili sho kozhen narod maye svij nacionalizm Koli pochuttya derzhavnosti slabshaye i berut verh rozkladayuchi i vidcentrovi ustremlinnya todi naciyi spryamovuyutsya do shilu Istoriya fashizmuBenito Mussolini pokazuye Rimske privitannya poruch iz Adolfom Gitlerom Yak organizovanij ruh fashizm vinik 1919 r v Italiyi na choli z Benito Mussolini i zgodom stav universalnim ponyattyam dlya oznachennya chislennih vidnosno podibnih ta sporidnenih za ideologiyeyu ta politichnoyu praktikoyu organizacij i grup sho pochali vinikati i diyati praktichno u vsih yevropejskih krayinah u mizhvoyennij period a takozh vstanovlenih nimi rezhimiv tam de voni prijshli do vladi Fashistska diktatura rezhim pravlinnya Mussolini mizh 1922 1943 v Italiyi U Nimechchini podibnoyu organizaciyeyu z vlasnoyu specifikoyu stala Nacional socialistichna nimecka robitnicha partiya yaka na choli z Adolfom Gitlerom 1933 roku zahopila vladu i vtyagla svit u Drugu svitovu vijnu Z deyakimi zasterezhennyami do kategoriyi fashistskih vidnosyat rezhim generala F Franko yakij u 1936 1939 rokah ocholyuvav borotbu proti komunistichnoyi revolyuciyi v Ispaniyi i zgodom keruvav ciyeyu krayinoyu vprodovzh kilkoh desyatilit U Portugaliyi v 1932 r prem yer ministrom stav A O Salazar yakij spiravsya na partiyu Nacionalnij soyuz ta voyenizovanu strukturu Portugalskij legion Sered chislennih fashistskih organizacij Franciyi najbilshi vplivi mali partiyi Francuzka diya Narodna francuzka partiya bojovi soyuzi Fasciyi ta Vognennij hrest U Velikij Britaniyi na pochatku 20 h rokiv diyali dosit chiselni Britanski fashisti ta Imperska fashistska liga pislya rozpadu yakih u 1932 r postav Britanskij soyuz fashistiv na choli z kolishnim U Shveciyi z rozriznenih fashistskih organizacij 1929 r bula stvorena Nacional socialistichna narodna partiya yaka oriyentuvalasya na nimeckij zrazok Danska nacional socialistichna partiya bula stvorena 1930 roku v Daniyi U Shvejcariyi todi zh bula utvorena partiya Nacionalnij front U Norvegiyi pid kerivnictvom V Kvislinga dosit vplivovoyu bula partiya Nacionalna yednist U Gollandiyi najbilsh pomitnoyu strukturoyu fashistskogo tipu stav Nacional socialistichnij ruh yakij mav svoye shturmove krilo Zbrojnij zagin U Belgiyi todi diyala cila nizka fashistskih organizacij do najbilshih z yakih nalezhali Nacionalnij legion Nacionalna diya Flamandskij nacionalnij soyuz ta ruh reksistiv Poshirennya ideologiyi fashizmu ne ominulo i krayini Centralnoyi ta Shidnoyi Yevropi U Polshi yiyi viraznikom stav Nacionalno radikalnij tabir Falanga pid kerivnictvom v Estoniyi Spilka borciv za svobodu V Litvi Partiya narodnih V Ugorshini 1932 r bula stvorena Nacional socialistichna Ugorska robitnicha partiya v 1935 r Partiya shreshenih stril na choli z F Salashi V Rumuniyi viraznikom ideologiyi fashizmu vvazhalasya partiya Zalizna gvardiya U Chehoslovachchini pid kerivnictvom generala Radoli Gajdi bula stvorena Nacionalna fashistska gromada zgodom Partiya nacionalnoyi yednosti Zahoplennya fashizmom zachepilo i radikalni yevrejski kola Zokrema u Polshi bula vidoma stvorena V Zhabotinskim organizaciya Betar yaka kopiyuvala uniformu ta gasla nimeckih shturmovikiv i vlashtovuvala publichni marshi V Palestini blizkoyu za ideologiyeyu do fashizmu vvazhalasya grupa Predstavniki takih techij u yevrejskomu seredovishi ne raz zustrichalisya z Mussolini V Italiyi u 1934 1937 rr u vijskovo morskij shkoli Chivitta navchalisya molodi aktivisti sionistskih organizacij yaki zgodom sklali kistyak vijskovo morskih sil Izrayilyu Ideologiya fashizmu znajshla spriyatlivij grunt sered znachnoyi chastini rosijskoyi emigraciyi Vidomij ideolog rosijskogo chornosotennogo ruhu V Shulgin tverdiv pro idejnu sporidnenist yiyi pravogo krila z fashizmom Vidatnij filosof M Berdyayev vvazhav sho fashizm skladayetsya z pozitivnih elementiv i na jogo choli stoyit chudova lyudina Na takomu tli cilkom logichnim viglyadalo stvorennya ciloyi nizki vlasne fashistskih rosijskih organizacij U 1926 r v Serbiyi bula zasnovana Nacionalna organizaciya rosijskih fashistiv Todi zh u Harbini Kitaj pochala diyati organizaciya Robitnicho selyanska kozacha opoziciya rosiyan Rosijski fashisti v Tyanczini organizaciya Chorni fashisti U Franciyi pomitnoyu bula Rada mladorosiv sho identifikuvala sebe z fashistami Sered podibnih organizacij buli takozh Vserosijska fashistska partiya zgodom Rosijskij fashistskij soyuz takozh Rosijskij Nacionalnij Front Rosijskij Nacional Socialistichnij Ruh Vserosijska nacional revolyucijna partiya ta she bagato inshih Voni ob yednuvali desyatki tisyach chleniv Rosijski fashistski partiyi buli chlenami Vseslov yanskoyi fashistskoyi gromadi z centrom u Prazi a deyaki z nih ogolosili lidera chehoslovackih fashistiv generala Gajdu vozhdem fashistiv slov yanskih narodiv Fashizm u riznih krayinahItalijskij fashizm Viniknennya fashizmu v Italiyi Dokladnishe Italijskij fashizm U 1921 promovi v Bolonyi Mussolini zayaviv sho fashizm narodivsya z glibokoyi vichnoyi neobhidnosti ciyeyi nashoyi arijskoyi i seredzemnomorskoyi rasi U cij promovi Mussolini mav na uvazi italijciv yak Seredzemnomorsku filiyu arijskoyi rasi ariyec u znachenni lyudej indoyevropejskoyi movi i kulturi Italijskij fashizm pidkreslyuvav sho rasa bula pov yazana duhovnimi i kulturnimi osnovami i viznachali rasovu iyerarhiyu na osnovi duhovnih i kulturnih chinnikiv Italijskij fashizm takim chinom mav za osnovu svoyu koncepciyu pro rasi na duhovnih i kulturnih chinnikah i Mussolini yavno vidhiliv ponyattya sho biologichno chisti rasi isnuvali hocha biologiya dosi vvazhayetsya vazhlivim chinnikom u rasi Italijskij fashizm rishuche vidkinuv zagalnu nordichnu koncepciyu arijskoyi rasi yaka idealizuvala chistih arijciv yak mayut pevni fizichni risi yaki buli viznacheni yak Pivnichni ti kotri z svitlim volossyam i golubimi ochima Na pochatku 1930 h rokiv z prihodom do vladi nacistskoyi partiyi v Nimechchini z Fyurerom Adolfom Gitlerom z akcentom na nordichnij koncepciyi arijskoyi rasi vinikla napruzhenist mizh silnimi fashistami i nacistami u sferi rasovih pitan V cej chas fashistski zasobi masovoyi informaciyi v Italiyi kritikuvali ta vismiyuvali rasovu doktrinu nimeckih nacional socialistiv U 1934 roci pislya vbivstva avstrijskimi nacistami avstrijskogo kanclera Dolfusa soyuznika Italiyi Mussolini prijshov v lyut i vidpoviv serdito zasudzhuyuchi nacizm kazhuchi germanska rasa ne isnuye Mi povtoryuyemo Ne isnuye Vcheni kazhut tak Gitler govorit tak Do 1936 roku napruzheni vidnosini mizh fashistskoyu Italiyeyu i nacistskoyu Nimechchinoyu zmenshuyetsya i vidnosini stali druzhnishe U 1936 roci Mussolini virishiv rozpochati rasovu programu v Italiyi i buv zacikavlenij u rasovih doslidzhennyah Pevna sporidnenist ideologij i politichnih sistem viklyuchennya z Ligi Nacij obidvoh rezhimiv dalo poshtovh do yihnoyi spivpraci Masshtabi represij ta zhertv italijskogo fashizmu Do i pislya 1922 roku fashizm v Italiyi zaboroniv opozicijni partiyi posadiv v tyurmu yihnih lideriv vbiv vid 2000 do 3000 politichnih oponentiv zaboroniv nezalezhnu presu likviduvav nefashistski profspilki porushuvav vlasni zakoni sponsoruvav tayemnu policiyu ta zaohochuvav italijciv donositi na odin odnogo Protyagom fashistskogo pravlinnya v Italiyi antifashisti riznoyi oriyentaciyi mogli buti pokarani poperedzhennyami chi domashnimi areshtami primusovimi zaslannyami u neveliki mistechka chi ostrovi Zakonodavstvom takozh bulo vvedeno smertnu karu za zamahi na Duche ta providnih chleniv korolivskoyi sim yi Na kinec fashistskogo rezhimu v Italiyi tayemna policiya skompilyuvala dosye na 130 000 italijciv Priblizno 13 000 oponentiv fashizmu v Italiyi buli piddani dovgotrivalim tyuremnim pokarannyam V mirnij chas Specialnij tribunal vikonav dev yat smertnih virokiv Visim inshih smertnih virokiv buli pomiluvani Ci vidnosno neznachni cifri represovanih politichnih oponentiv mozhut stvoryuvati vrazhennya pro fashistskij rezhim v Italiyi yak pro m yaku formu diktaturi Ale slid vidmititi sho fashizm v Italiyi buv znachno mensh krivavim u vnutrishnij politici nizh nacizm v Nimechchini abo bilshovizm v SRSR Vidpovidno do doslidzhen vchenogo Richarda Bosvorza rozv yazani italijskim fashizmom zovnishni imperialistichni vijni zabrali zhittya ponad odnomu miljonu lyudej Fashizm u Rosiyi ta fashizm rosijskoyi emigraciyi Na blizkist rezhimiv sho viznavali sebe fashistskimi do politichnogo rezhimu u Radyanskij Rosiyi j SRSR vkazuvali chislenni doslidniki Yak zaznachav Arnold Tojnbi Uspih leninskogo diktatorskogo rezhimu odnopartijnogo tipu dovedenij bagatma jogo nasliduvachami Prominuvshi tih nasliduvachiv sho nazivali sebe komunistami vkazhimo lishe na rezhim ustanovlenij Mustafoyu Kemalem Atatyurkom zadlya povnogo vidrodzhennya Turechchini na fashistskij rezhim Mussolini v Italiyi na nacional socialistichnij rezhim Gitlera v Nimechchini Suchasnij ideolog rosijskogo ros russkogo fashizmu Oleksandr Dugin vvazhaye sho oskilki Rosiya projshla dva ideologichni etapi komunistichnij i liberalnij to dlya neyi zalishayetsya lishe odin variant politiko derzhavnoyi realizaciyi fashizm She u 2007 2008 rokah z yavilisya ocinki politichnogo rezhimu vstanovlenogo v Rosijskij federaciyi yak fashistskogo ob yednannya vojovnichih monarhistiv chornosotenciv iz cinikami j konformistami navkolo pomirno liberalnih fashistiv sklalo yadro gorezvisnoyi putinskoyi bilshosti Vladislav Inozemcev politolog doktor ekonomichnih nauk daye chitkij analiz ninishnogo rezhimu u Rosiyi na pidstavi yakogo robit visnovok Kremlivskij rezhim pidpadaye praktichno pid vsi viznachennya klasichnogo fashizmu ce avtoritarnij rezhim zasnovanij na principah korporativnoyi derzhavi ta apologiyi nacionalnoyi zverhnosti prichomu na konceptah ne stilki ideologizovanih skilki mifologizovanih Klasichnij fashizm vinik ta rozvinuvsya v Italiyi u roki pravlinnya Benito Mussolini Putin duche a ne fyurer Andrij Zubov porivnyuyuchi rezhimi nacistskoyi Nimechchini i ninishnoyi Rosijskoyi Federaciyi zaznachaye sho koli vpav rezhim Gitlera u Nimechchini bula provedena sistemna denacifikaciya dekartelizaciya denacifikaciya demilitarizaciya j demokratizaciya 4 D U Rosiyi zh nichogo podibnogo ne stalosya Tomu totalitarnij avtoritarnij fon vidrodzhuyetsya Za suttyu svoyeyu ce fashistskij rezhim Ne nacistskij tomu sho rasovoyi politiki nemaye a same fashistskij derzhavno privatni monopoliyi ta korporaciyi privatnij kapital soyuz iz religiyeyu ta prirodno nacionalizm I yaksho mi ne hochemo recidivu mi povinni provoditi duzhe gliboku sistemnu detotalitarizaciyu suspilstva NeofashizmDokladnishe NeofashizmDiv takozhRizni viznachennya fashizmu Italijskij fashizm Nacional socializm Rashizm Bilij nacionalizm Doktrina fashizmu Neofashizm Neonacizm Social nacionalizm Novi pravi Preventivna kontrrevolyuciya Ur fashizmPrimitkiMann F A 1988 War aggression and self defence International Affairs T 65 1 s 140 141 doi 10 2307 2621018 ISSN 1468 2346 Procitovano 25 veresnya 2023 Zvertayuchis do kerivnictva SRSR 21 grudnya 1934 roku vin vkazuvav Vi daremno virite u svitovu proletarsku revolyuciyu Ya ne mozhu bez posmishki divitisya na plakati haj zhive svitova socialistichna revolyuciya haj zhive svitovoyi zhovten Vi siyete po kulturnomu svitovi ne revolyuciyu a z velicheznim uspihom fashizm Do Vashoyi revolyuciyi fashizmu ne bulo Adzhe tilki nashim politichnim nemovlyatam Timchasovogo Uryadu bulo malo navit dvoh Vashih repeticij pered Vashim zhovtnevim torzhestvom Vsi inshi uryadi zovsim ne bazhayut bachiti u sebe te sho bulo i ye u nas i zvichajno vchasno zdogaduyutsya zastosuvati dlya poperedzhennya cogo te chim koristuvalisya i koristuyetesya Vi teror i nasilstvo Hiba ce ne vidno vsyakomu zryachomu Skilki raziv u Vashih gazetah pro inshi krayini pisalosya godina nastala godina probila a sprava postijno zakinchuvalosya lishe novim fashizmom deinde Tak pid Vashim nepryamim vplivom fashizm postupovo ohopit ves kulturnij svit viklyuchayuchi mogutnij anglo saksonskij viddil Angliyu napevno amerikanski Spolucheni Shtati jmovirno yakij vtilit taki v zhittya yadro socializmu gaslo pracyu yak pershij obov yazok i stavnu gidnist lyudini i yak osnovu lyudskih vidnosin sho zabezpechuye vidpovidne isnuvannya kozhnogo i dosyagne cogo zi zberezhennyam usih dorogih sho koshtuvali velikih zhertv i velikogo chasu nadban kulturnogo lyudstva Istochnik 1995 1 14 S 138 144 ros Vy naprasno verite v mirovuyu proletarskuyu revolyuciyu Ya ne mogu bez ulybki smotret na plakaty da zdravstvuet mirovaya socialisticheskaya revolyuciya da zdravstvuet mirovoj oktyabr Vy seete po kulturnomu miru ne revolyuciyu a s ogromnym uspehom fashizm Do Vashej revolyucii fashizma ne bylo Ved tolko nashim politicheskim mladencam Vremennogo Pravitelstva bylo malo dazhe dvuh Vashih repeticij pered Vashim oktyabrskim torzhestvom Vse ostalnye pravitelstva vovse ne zhelayut videt u sebya to chto bylo i est u nas i konechno vo vremya dogadyvayutsya primenit dlya preduprezhdeniya etogo to chem polzovalis i polzuetes Vy terror i nasilie Razve eto ne vidno vsyakomu zryachemu Skolko raz v Vashih gazetah o drugih stranah pisalos chas nastal chas probil a delo postoyanno konchalos lish novym fashizmom to tam to syam Da pod Vashim kosvennym vliyaniem fashizm postepenno ohvatit ves kulturnyj mir isklyuchaya moguchij anglo saksonskij otdel Angliyu navernoe amerikanskie Soedinennye Shtaty veroyatno kotoryj voplotit taki v zhizn yadro socializma lozung trud kak pervuyu obyazannost i stavnoe dostoinstvo cheloveka i kak osnovu chelovecheskih otnoshenij obezpechivayushuyu sootvetstvuyushee sushestvovanie kazhdogo i dostignet etogo s sohraneniem vseh dorogih stoivshih bolshih zhertv i bolshogo vremeni priobretenij kulturnogo chelovechestva Tojnbi Arnold Doslidzhennya istoriyi Tom 2 Per z angl V Mitrofanova P Tarashuka K Osnovi 1995 S 178 Bernd Martin Zur Tauglichkeit eines ubergreifenden Faschismus Begriffs In Vierteljahrshefte fur Zeitgeschichte 29 Jg 1981 S 48 73 PDF Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Avtoritet Eatwell Roger A Spectral Syncretic Approach to Fascism The Fascism Reader Routledge 2003 p 79 Books Google com Fascism Oxford English Dictionary Oxford Dictionaries Online Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 18 travnya 2011 Turner Stephen P Kasler Dirk Sociology Responds to Fascism Routledge 2004 p 222 Heywood Andrew 2003 Political ideologies An introduction Palgrave Macmillan Benito Mussolini u Doktrini fashizmu vidnosit fashizm do pravih ideologij poryad iz kolektivizmom ale takozh zayavlyaye sho fashizm prihilno stavitsya do umov yaki prizveli do rozgortannya diyalnosti livih politichnih ruhiv zokrema klasovogo konfliktu mizh socializmom i liberalnoyu demokratiyeyu Anglomovnij pereklad We are free to believe that this is the century of authority a century tending to the right a Fascist century We are free to believe that this is the collective century and thus the century of the state It is eminently reasonable for a new doctrine to make use of still vital elements from other doctrines Fascism is totalitarian and the Fascist State a synthesis and a unit inclusive of all values interprets develops and potentiates the whole life of a people Sternhell Zeev Sznajder Mario Asheri Maia Massel David translation The birth of fascist ideology from cultural rebellion to political revolution Princeton New Jersey USA Princeton University Press 1994 pp 189 190 Payne Stanley G A history of fascism 1914 1945 Oxon The Board of Regents of the University of Wisconsin System 2005 digital edition p 112 Lyons Matthew N What is Fascism Some General Ideological Features PublicEye org Political Research Associates Arhiv originalu za 22 chervnya 2013 Procitovano 27 zhovtnya 2009 Stackleberg Rodney Hitler s Germany Routeledge 1999 p 3 Lipset Seymour Fascism as Extremism of the Middle Class The Fascism Reader Routledge 2003 pp 112 116 Eatwell Roger A Spectral Syncretic Approach to Fascism The Fascism Reader Routledge 2003 pp 71 80 Books google com Erik Bern Lyudi kotorye igrayut v igry Izdatelstvo Eksmo 2003 ISBN 5 699 00451 3 Stalin I V Ob otechestvennoj vojne Sovetskogo naroda st 21 Mussolini s Italy Life Under the Fascist Dictatorship 1915 1945 By R J B Bosworth Penguin Jan 30 2007 Oleg Romanchuk publicist shef redaktor zhurnalu Universum dlya UP Chervono korichnevij virus Putins Ideologie hat faschistische Wurzeln nim Oleksandr Zajcev Fashizoyidna Rosiya Oleksandr Zajcev Primari j realnist fashizmu Rodzher Grifin Doslidzhennya fashizmu v Shidnij Evropi ruh navzdogin chi prokladannya novogo shlyahu 19 bereznya 2017 u Wayback Machine Ukrayina Moderna 2013 20 Gercshtejn R E Vojna kotoruyu vyigral Gitler Per s angl A L Utkina A V Bushueva I S Sokolova pod obsh red G Yu Pernavskogo Smolensk Rusich 1996 608 s Tiraniya Tirazh 5000 ekz ISBN 5 88590 223 2 ros David Irving Goebbels Mastermind of the Third Reich Parforce UK Ltd 1996 939 pages ISBN 10 1872197132 page 568 581 591 613 681 801 2017 09 18 u Wayback Machine angl Arhiv originalu za 14 zhovtnya 2017 Procitovano 13 zhovtnya 2017 Evans Richard J The Third Reich in Power New York Penguin Books 2006 Payne A History of Fascism pp 209 240 352 angl Arhiv originalu za 21 lyutogo 2015 Procitovano 21 lyutogo 2015 Mihajlo Dubinyanskij Fashizm vs nacizm Vladimir Rodionov Rasovye mify nacizma Vraga nado znat Razdel Mif nacionalnoj religii ros Office of Strategic Services The Nazi Master Plan The Persecution of the Christian Churches angl John S Conway The Nazi Persecution of the Churches 1933 1945 Regent College Publishing 2001 ISBN 1 57383 080 1 USA angl Benito Mussolini The First Fascist by Anthony L Cardoza New York Pearson Longman c2006 Onackij Ye Ideologichni j taktichni rozhodzhennya mizh fashizmom i nacional socializmom Rozbudova Naciyi Praga traven cherven 1934 roku s 142 149 Hannah Arendt The Origins Of Totalitarianism Harcourt Brace Jovanovich 1973 Page 257 258 308 309 angl The Franco Regime 1936 1975 By Stanley G Payne London Phoenix Press New York Distributed by Sterling Pub Co 2000 c 1987 ISBN 1842120468 angl Roger Griffin Fascism Oxford England UK Oxford University Press 1995 Pp 8 307 Aristotle A Kallis The fascism reader New York New York USA Routledge 2003 Pp 71 Aaron Gillette Racial Theories in Fascist Italy 2002 p 181 Turner Henry Ashby Reappraisals of Fascism New Viewpoints 1975 p 162 Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Antisocializm i korporativizm Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Antiindividualizm i svoboda kit 藝術與建築索引典 法西斯主義 23 listopada 2011 u Wayback Machine 於2011 年4 月11 日查閱 Germino Dante L 1959 The Italian Fascist Party in Power A Study in Totalitarian Rule University of Minnesota Press p 114 Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Brehnya demokratiyi Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Fashizm ne zadkuye nazad Mussolini Benito 1935 Fascism Doctrine and Institutions Rome Ardita Publishers p 14 De Grand Alexander Fascist Italy and Nazi Germany the fascist style of rule Routledge 2004 p 28 Muhlberger Detlef 1987 The Social Basis of European Fascist Movements Routledge ISBN 0 7099 3585 4 Kent Allen Lancour Harold Nasri William Z Encyclopedia of Library and Information Science Volume 62 Supplement 25 Automated Discourse Generation to the User Centered Revolution 1970 1995 CRC Press 1998 ISBN 0 8247 2062 8 Grcic Joseph Ethics and political theory Lanham Maryland USA University of America Inc 2000 Gregor Anthony James Mussolini s intellectuals fascist social and political thought Princeton University Press 2004 p 172 Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Proti pacifizmu vijna i zhittya yak obov yazok Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Proti liberalnih doktrin Mussolini Benito Address to the National Corporative Council 14 November 1933 Fascism Doctrine and Institutions Fertig 1978 Sternhell Zeev Mario Sznajder and Maia Asheri The Birth of Fascist Ideology From Cultural Rebellion to Political Revolution Princeton University Press 1994 p 161 Borsella Cristogianni and Adolph Caso Fascist Italy A Concise Historical Narrative Wellesley Massachusetts Branden Books 2007 p 76 Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Demokratiya i naciya Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Ponyattya derzhavi Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Etichna derzhava Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Cinnist i misiya derzhavi Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Filosofiya fashizmu Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Yednist derzhavi i protirichchya kapitalizmu Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Duhovne ponyattya zhittya Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Zmist derzhavi Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Proti istorichnogo materializmu i klasovoyi borotbi Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Pozitivne rozuminnya zhittya yak borotbi Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Rozvitok doktrini Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Proti demokratichnih ideologij Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Pohodzhennya doktrini Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Etichne i realistichne rozuminnya zhittya Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Imperiya i disciplina Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 rozdil Peredmova Aaron Gillette Racial Theories in Fascist Italy London England UK New York New York USA Routledge 2001 Pp 11 Neocleous Mark Fascism Minneapolis Minnesota USA University of Minnesota Press 1997 p 35 Aaron Gillette Racial Theories in Fascist Italy London England UK New York New York USA Routledge 2001 Pp 39 Glenda Sluga The Problem of Trieste and the Italo Yugoslav Border Difference Identity and Sovereignty in Twentieth Century State University of New York Press 2001 P 52 Aaron Gillette Racial Theories in Fascist Italy London England UK New York New York USA Routledge 2001 Pp 188 Aaron Gillette Racial Theories in Fascist Italy London England UK New York New York USA Routledge 2002 P 45 Mussolini s Italy Life Under the Fascist Dictatorship 1915 1945 By R J B Bosworth Penguin Jan 30 2007 pages 1 2 Mussolini s Italy Life Under the Fascist Dictatorship 1915 1945 By R J B Bosworth Penguin Jan 30 2007 pages 241 242 Berlusconi says Mussolini was benign Tojnbi Arnold Doslidzhennya istoriyi Tom 2 Per z angl V Mitrofanova P Tarashuka K Osnovi 1995 S 178 Tampliery Proletariata Elektronna versiya Aleksandr Skobov Bezrazmernyj Stalin Grani Ru 25 03 2008 Vladislav Inozemcev Obyknovennyj fashizm Pravda o Vladimire Putine Novoe Vremya 14 iyulya 2015 08 13 ros mirror on uainfo 14 07 2015 11 00 Arhiv originalu za 2 sichnya 2018 Procitovano 2 sichnya 2018 LiteraturaPershodzherela Benito Mussolini Doktrina Fashizmu audiokniga ukr Benito Mussolini Moe Zhittya audiokniga ukr Doktrina fashizmu pereklad V N Novikova La Renaissance Paris 1938 Yulius Evola Fashizm kritika sprava per s it Moskva Revansh 2005 80 s ros Giorgio Alberto Chiurco Storia della Rivoluzione Fascista Vallecchi editore Firenze 1929 ital Julius Evola Il Fascismo Saggio di una analisi critica dal punto di vista della destra Volpe Roma 1963 ital Knizhki Boris Bessonov Fashizm ideologiya politika Moskva Vysshaya shkola 1985 279 s ros Rozhe Burderon Fashizm ideologiya i praktika Per s franc Moskva Progress 1983 165 s ros B Byhovskij Feldfebeli v volterah fashizm i filosofiya Moskva Gospolitizdat 1943 40 s ros Volfgang Viperman Yevropejskij fashizm porivnyalnij analiz 1922 1982 Per z nim Kiyiv Duh i litera 2008 278 s Aleksandr Galkin Germanskij fashizm Moskva Nauka 1989 352 s ros Bela Kyopeci Neokoservatizm i novye pravye Per s veng Moskva Izdatelstvo politicheskoj literatury 1986 144 s ros Metyu Lajons Chto takoe fashizm Svobodnoe marksistskoe izdatelstvo 2011 50 s ros Boris Lopuhov Istoriya fashistskogo rezhima v Italii Moskva Nauka 1977 296 s ros Oleksander Micyuk Fashizm Praga Nakladom avtora 1930 20 s Ernst Nolte Fashizm v ego epohu Per s nem Novosibirsk Sibirskij hronograf 2001 568 s ros Vilgelm Rajh Psihologiya mass i fashizm Per s nem Moskva Universitetskaya kniga 1997 380 s ros Manuel Sarkisyanc Anglijskie korni nemeckogo fashizma Ot britanskoj k avstrobavarskoj rase gospod Per s nem Sankt Peterburg Akademicheskij proekt 2003 400 s ros Yaroslav Staruh Opir fashizmu Kiyiv Lviv 1947 24 s Palmiro Tolyatti Lekcii o fashizme Per s ital Moskva Izdatelstvo politicheskoj literatury 1971 200 s ros G S Filatov otv red Istoriya fashizma v Zapadnoj Evrope Moskva Nauka 1978 616 s ros No Compromise The Conflict Between Two Worlds By Melvin M Rader New York The MacMillan Company 1939 403 p Alberto Acquarone L organizzazione dello Stato totalitario Einaudi Torino 1965 ital Paolo Alatri Le origini del fascismo Riuniti Roma 1971 ital Eugenio Colorni dall antifascismo all europeismo socialista e federalista Piero Lacaita Editore Manduria Bari Roma 2010 ital Renzo De Felice Le interpretazioni del fascismo Laterza Bari 1969 ital Renzo De Felice Breve storia del Fascismo Collezione Le Scie n 47 Mondadori Milano 2001 ital Saul Friedlander Nazi Germany and the Jews The Years of Persecution 1933 1939 New York HarperCollins 1997 Saul Friedlander The Years of Extermination Nazi Germany and the Jews 1939 1945 New York HarperCollins 2007 Emilio Gentile Fascismo Storia e interpretazione Laterza Bari 2005 320 pp ital Daniel Guerin Fascisme et grand capital Italie Allemagne Paris Editions de la revolution proletarienne 1936 fr Max Horkheimer Eclipse of Reason New York Oxford University Press 1947 187 pp angl Mario Isnenghi Intellettuali militanti e intellettuali funzionari Appunti sulla cultura fascista Einaudi Torino 1979 ital Walter Laqueur Fascism Past Present Future London and New York Oxford University Press 1996 272 pp angl Franz Leopold Neumann Behemoth The Structure and Practice of National Socialism London Victor Gollancz Ltd 1944 angl Kevin Passmore Fascism A Very Short Introduction London and New York Oxford University Press 2002 176 pp angl Robert O Paxton The Anatomy of Fascism Vintage 2005 336 pp angl Stephen D Shenfield Russian Fascism Traditions Tendencies Movements Armonk and London M E Sharpe 2001 angl Eric Warenstam Fascismen och nazismen i Sverige 1920 1940 Studie i den svenska nationalsocialismens fascismens och antisemitismens organisationer ideologier och propaganda inder mellankrigsaren Stockholm Almqvist amp Wiksell 1970 227 s shved Statti Galushko K Fashizm Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 270 ISBN 978 966 00 1359 9 Fashizm Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Umberto Eko Ur fashizm Suchasnist Kiyiv 1996 5 S 43 51 V Yu Krushinskij Fashizm Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 C Kulchickij Fashizm Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 744 ISBN 978 966 611 818 2 Fashizm Velika suchasna enciklopediya u 10 t T 10 T Ya uklad Ivchenko A S Harkiv Klub simejnogo dozvillya 2013 S 70 ISBN 978 966 14 5754 5 O Yu Kutaev Krizis 1929 g i germanskij nacional socializm Voprosy istorii Moskva 2012 12 C 92 108 ros Viktor Petrov Rasova teoriya na slugah germanskogo fashizmu Naukovi zapiski Institutu istoriyi materialnoyi kulturi Kiyiv Vseukrayinska akademiya nauk 1934 Kn 2 S 49 71 Vilgelm Rajh Massovaya psihologiya fashizma Svobodnaya mysl Moskva 1992 10 S 113 121 ros Roman Tisa Preventivna kontrrevolyuciya Suchasna politichna leksika Navchalnij enciklopedichnij slovnik dovidnik za nauk red N M Homi Lviv Novij svit 2000 2015 S 309 310 E S Tokareva Fashizm cerkov i katolicheskoe dvizhenie v Italii 1922 1943 Moskva IVI RAN 1999 366 s ros Lev Trockij Bonapartizm i fashizm Byulleten oppozicii bolshevikov lenincev 29 30 sentyabr 1932 ros Lev Trockij Pilsudchina fashizm i harakter nashej epohi Byulleten oppozicii bolshevikov lenincev 29 30 sentyabr 1932 ros Lev Trockij Bonapartizm fashizm i vojna Byulleten oppozicii bolshevikov lenincev 84 sentyabr oktyabr 1940 ros Onackij Ye Ideologichni j taktichni rozhodzhennya mizh fashizmom i nacional socializmom Rozbudova Naciyi Praga traven cherven 1934 roku s 142 149 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Fashizm Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Fascism Istoriya ideologiya tipologiya Umberto Eko Ur fashizm Historians in ua 31 05 2012 Rodzher Grifin Ukrayina Moderna 2013 20 Volfgang Viperman Yevropejskij fashizm porivnyalnij analiz 1922 1982 Kiyiv Duh i litera 2008 278 s Karl Korsh Fashistska kontrrevolyuciya 1940 Sergij Kot Rosijskij fashizm yak fakt istoriyi Ukrayinske slovo 22 28 12 2004 Metyu Lajons Chto takoe fashizm 2011 ros Mihajlo Markovich Principi politiki u liberalizmi fashizmi i sociyalizmi 1974 Oleksandr Motil Fashizm yak politichna sistema Zbruch 03 06 2013 Kirill Nazarenko Ob admirale Kolchake belom dvizhenii i fashizme ros Viktor Petrov Rasova teoriya na slugah germanskogo fashizmu 1934 Nikos Pulanzas Zagalni mirkuvannya pro derzhavu nadzvichajnogo stanu 1974 Nikos Pulanzas Narodnij poshtovh do fashizmu 1976 Aleksandr Tarasov ros Enco Traverso Intelektuali j antifashizm Za kritichnu istorizaciyu 1997 Andreas Umland Konservativnaya revolyuciya imya sobstvennoe ili rodovoe ponyatie Voprosy filosofii 2006 2 S 116 126 ros Mihail Shnejder Rossiya 2012 god 14 priznakov fashizma da ili net Eho Moskvy 09 05 2012 ros Ukrayina Moderna 2013 20 Fashizm i pravij radikalizm na shodi Evropi Samir Amin Vozvrashenie fashizma v sovremennom kapitalizme 2014 ros Admiral Kolchak pervyj russkij fashist Tolkovatel 18 02 2015 ros Knyaz Yurij Shirinskij Shihmatov i ego variant russkogo fashizma Tolkovatel 27 03 2015 ros Fashizm i Ukrayina Oleksandr Zajcev Ukrayinskij nacionalizm ta italijskij fashizm 1922 1939 Biblioteka nacionalista Bandera 11 01 2012 Oleksandr Zajcev Fashizm i ukrayinskij nacionalizm 1920 30 ti rr Yi Lviv Ch 16 2000 Oleksandr Kosvincev Fashizm v Rosiyi i Ukrayini shozhist ta vidminnist Zaxid net 22 05 2013 Timoti Snajder Fashizm povertayetsya v krayinu yaku kolis zrujnuvav Ukrayinska pravda 23 05 2014 Sho ye fashizm i sho ye ukrayinskij integralnij nacionalizm Zbruch 02 10 2013 Alec Lunn Preparing for War with Ukraine s Fascist Defenders of Freedom in Foreign Policy 30 August 2014 angl