Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Устя У стя село в Україні у Слобідсько Кульчієвецькій сільс

Устя (Кам'янець-Подільський район)

Устя (Кам'янець-Подільський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Устя.

У́стя — село в Україні, у Слобідсько-Кульчієвецькій сільській територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Устя
image
Пляж на річці Смотрич в селі Устя
Пляж на річці Смотрич в селі Устя
Країна image Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Слобідсько-Кульчієвецька сільська громада
Основні дані
Засноване 1403
Населення 529
Площа 1,196 км²
Густота населення 442,31 осіб/км²
Поштовий індекс 32372
Телефонний код +380 3849
Географічні дані
Географічні координати 48°34′12″ пн. ш. 26°38′38″ сх. д. / 48.57000° пн. ш. 26.64389° сх. д. / 48.57000; 26.64389Координати: 48°34′12″ пн. ш. 26°38′38″ сх. д. / 48.57000° пн. ш. 26.64389° сх. д. / 48.57000; 26.64389
Місцева влада
Адреса ради 32372, Хмельницька обл., Кам’янець-Подільський р-н, с. Устя
Карта
image
image
Устя
image
image
Устя
Мапа

image Устя у Вікісховищі

Назва

Назва села Устя походить від апелятива «устя» — «гирло», «місце, де зливаються дві річки». До слова, в Україні «Устя» — назва багатьох річок та населених пунктів. Історично зафіксовано назви «Устя Смотрицьке», «Устя Цвікловське».

Географія

image
Топографічна карта села Устя, Цвіклівці, Шутнівці масштаб 1:25 000

Устя наддністрянське село розташоване західній Україні за 15 кілометрів автодорогами від Кам’янця-Подільського при впадінні річки Смотрич в Дністер. Через село проходить автошлях територіального значення Т 2325.

Клімат

Устя знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом у так званому «теплому Поділлі», тут весна настає на 2 тижні раніше. Але діяльність людини призводить до зміни клімату та глобального потепління.

Історія

image
Національний банк репресованих
image
Список жертв Голодомору, Хмельницька область

Біля села Устя проходить Траянів вал Подністров'я. На території села виявлено городище, воно належало давньоруському населенню і входило до складу Галицько-Волинського князівства.

Устя вперше згадується в історичних документах 14 жовтня1403 року: король Владислав II Ягайло надав Устя шляхтичу Пйотру Качоркові. Умовою надання було постійне проживання шляхтича в Поділлі.

6 листопада 1441 року польський король Владислав III записав Сигізмунду Кірдею з Оринина 100 гривень на селах Цвіклівці та Устя (Czwiklowcze et Uschcze) у Кам’янецькому повіті. В 1493 році село Устя знищене татарами.

За Дністром лежав один з основних татарських шляхів, яким татари йшли на Покуття, а звідти на Червону Русь. Тут в Усті була найкраща з 7 дністровських переправ. Тому Устя і ближні поселення в першу чергу руйнувались татарами і тут часто робили засідки на татар, які йшли через переправу.

У 1575 році в Усті проживав подільський воєвода Миколай Мелецький, який безупинно воював з татарськими загонами, які приходили на Поділля майже щороку.

В 1599 році Мелецький продав Устя Костянтину Могилі — сину валаського господаря Єремії, так Костянтин Могила став дідичом Устя. Сестри К. Могили були одружені з князями (Раїна — Михайлом Вишневецьким, Катерина — Самійлом Корецьким) дві інші — з поляками (Анна з Максиміліаном Пшерембським, Марія — Стефаном Потоцьким) і, коли батько його помер, він зайняв валаський трон за допомогою своїх зятів. Правління видалося недовгим — і Могила повернувся до Устя.

4 червня 1629 під Устям відбувся бій, у якому воєвода Станіслав Любомирський розгромив війська сина Кантемира Мурзи, Мамбет-султана, його самого було вбито, було взято в полон племіника Кантеміра та багато мурз. 1637 року тут з військом чекав на татар коронний гетьман Миколай Потоцький-«ведмежа лаба».

1694 під Устям вудбувся бій між військами гетьмана Яна Собеського, Сапеги, та німецьких генералів Тотвіна та Бранта з татарами, яких було 30.000, не рахуючи турків та волохів. У 18 столітті Устя належало Потоцькому, а пізніше Стажинському.

В XIX столітті в Усті були привіз, поромна переправа, корчма, маєток швейцарської архітектури та церква св. Параскеви (1866), збудована на місці старої відомої в 1565.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, селяни зазнали репресій.

1923 року в Усті створено сільськогосподарську артіль «Сніп».

В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.

За одержання в 1937–1939 роках високого урожаю (15 центнерів зернових із гектара) місцевий колгосп «Червоний Жовтень» був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки 1939 та 1940 років.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

1970 року в Усті, де розміщувалася центральна садиба колгоспу «Україна», завершилося будівництво автоматизованого комплексу для відгодівлі 8 тисяч свиней на рік.

22 червня 1986 року в селі відкрито меморіальний комплекс Миколи Будняка (1961 — 1981) — односельця, який загинув в Афганістані.

З 1991 року село у складі незалежної України.

14 серпня 2017 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Слобідсько-Кульчієвецької сільської громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 528 осіб.

Згідно перепису 2017 року селі проживало 495 особа, населення села скоротилось на 6,25 % порівняно зі 2001 роком.

Мова

У селі поширена південноподільська говірка, що відноситься до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 98,68 %
російська 0,95 %
вірменська 0,38 %

Культура

image
Церква Святої Параскеви
image
ДОТ

Архітектура

Житловий будинок 1976 року із села Устя Кам’янець-Подільського району знаходиться в Музеї народної архітектури України у Києві.

Народна творчість

У селі проводилися фольклорні записи. Зокрема записано казку "Іван - мужичий син" від місцевого жителя І. Вербухівського. Поміщена у збірнику Г. С. Сухобрус "Українські народні казки" (1953).

Пам'ятки природи

Туризм

image
Оглядовий майданчик Гирло

Село є популярним місцем для відпочинку серед місцевого населення. Відстань 15 кілометрів від міста Кам'янець-Подільський до села займає до тридцяти хвилин на автомобілі. Часто жителі району обирають село Устя для дачі чи літнього відпочинку. Тут знаходиться декілька пляжів для відпочинку як: платних, приватних зі благо-устроєм, так і диких.

Колись на березі річки Смотрич у її дельті, функціонувала туристична база, зараз закрита, але поряд знаходиться декілька приватних садиб, які надають широкий спектр послуг для відпочинку, наприклад такі як: садиба Тарас Бульба, садиба Сонячна, садиба Виноградна долина та інші. Є можливість покататись на невеликих теплоходах чи швидкісних катерах. Пропонують також більш стримане дозвілля у вигляді прокату катамарану та байдарки.

Поряд зі селом знаходиться Устянський заказник та оглядовий майданчик Гирло. Також для любителів закинутих об'єктів біля села є ДОТ (КПУР №10) від Лінії Сталіна зі часів Другої світової війни.

Охорона природи

Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Також поряд знаходиться:

Галерея

  • image
    Устянський заказник
  • image
    Устянські пейзажі
  • image
    Дністер поблизу села Устя
  • image
    Поблизу села Устя
  • image
    Дністер, село Устя
  • image
    Дністер, село Устя
  • image
    Біля села Устя, Дністер
  • image
    Розріз канилівської свити Устя
  • image
    Дністровський каньйон в селі Устя
  • image
    Переправа

Панорама село Устя

image
Панорама Устя

Див. також

Примітки

  1. Історія міст і сіл УРСР : Хмельницька область. – К. : ГРУРЕ, 1971 р.
  2. С. 75.
  3. Устя
  4. Курортна зона Кам'янця
  5. ВВРУ, 2017, № 46, стор. 11
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Українські народні казки. Автор вступної статті Г. С. Сухобрус. - Київ, 1953

Література

  • Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 363—364.
  • Гарнага Іван. Устя: Звідки пішла назва // Прапор Жовтня. — 1975. — 15 березня. — С. 4.
  • А чому Сокіл — Сокіл?..: Історія рідного краю / Підготувала Катерина Квятковська // Сім днів. — 2004. — 6 лютого. — С. 3.
  • Zameczki podolskie na kresach multańskich, Warszawa 1880, t. III, str. 79

Посилання

image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Ustya U stya selo v Ukrayini u Slobidsko Kulchiyeveckij silskij teritorialnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo UstyaPlyazh na richci Smotrich v seli UstyaPlyazh na richci Smotrich v seli UstyaKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Kam yanec Podilskij rajonGromada Slobidsko Kulchiyevecka silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1403Naselennya 529Plosha 1 196 km Gustota naselennya 442 31 osib km Poshtovij indeks 32372Telefonnij kod 380 3849Geografichni daniGeografichni koordinati 48 34 12 pn sh 26 38 38 sh d 48 57000 pn sh 26 64389 sh d 48 57000 26 64389 Koordinati 48 34 12 pn sh 26 38 38 sh d 48 57000 pn sh 26 64389 sh d 48 57000 26 64389Misceva vladaAdresa radi 32372 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n s UstyaKartaUstyaUstyaMapa Ustya u VikishovishiNazvaNazva sela Ustya pohodit vid apelyativa ustya girlo misce de zlivayutsya dvi richki Do slova v Ukrayini Ustya nazva bagatoh richok ta naselenih punktiv Istorichno zafiksovano nazvi Ustya Smotricke Ustya Cviklovske GeografiyaTopografichna karta sela Ustya Cviklivci Shutnivci masshtab 1 25 000 Ustya naddnistryanske selo roztashovane zahidnij Ukrayini za 15 kilometriv avtodorogami vid Kam yancya Podilskogo pri vpadinni richki Smotrich v Dnister Cherez selo prohodit avtoshlyah teritorialnogo znachennya T 2325 Klimat Ustya znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom u tak zvanomu teplomu Podilli tut vesna nastaye na 2 tizhni ranishe Ale diyalnist lyudini prizvodit do zmini klimatu ta globalnogo poteplinnya IstoriyaNacionalnij bank represovanihSpisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast Bilya sela Ustya prohodit Trayaniv val Podnistrov ya Na teritoriyi sela viyavleno gorodishe vono nalezhalo davnoruskomu naselennyu i vhodilo do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva Ustya vpershe zgaduyetsya v istorichnih dokumentah 14 zhovtnya1403 roku korol Vladislav II Yagajlo nadav Ustya shlyahtichu Pjotru Kachorkovi Umovoyu nadannya bulo postijne prozhivannya shlyahticha v Podilli 6 listopada 1441 roku polskij korol Vladislav III zapisav Sigizmundu Kirdeyu z Orinina 100 griven na selah Cviklivci ta Ustya Czwiklowcze et Uschcze u Kam yaneckomu poviti V 1493 roci selo Ustya znishene tatarami Za Dnistrom lezhav odin z osnovnih tatarskih shlyahiv yakim tatari jshli na Pokuttya a zvidti na Chervonu Rus Tut v Usti bula najkrasha z 7 dnistrovskih pereprav Tomu Ustya i blizhni poselennya v pershu chergu rujnuvalis tatarami i tut chasto robili zasidki na tatar yaki jshli cherez perepravu U 1575 roci v Usti prozhivav podilskij voyevoda Mikolaj Meleckij yakij bezupinno voyuvav z tatarskimi zagonami yaki prihodili na Podillya majzhe shoroku V 1599 roci Meleckij prodav Ustya Kostyantinu Mogili sinu valaskogo gospodarya Yeremiyi tak Kostyantin Mogila stav didichom Ustya Sestri K Mogili buli odruzheni z knyazyami Rayina Mihajlom Vishneveckim Katerina Samijlom Koreckim dvi inshi z polyakami Anna z Maksimilianom Psherembskim Mariya Stefanom Potockim i koli batko jogo pomer vin zajnyav valaskij tron za dopomogoyu svoyih zyativ Pravlinnya vidalosya nedovgim i Mogila povernuvsya do Ustya 4 chervnya 1629 pid Ustyam vidbuvsya bij u yakomu voyevoda Stanislav Lyubomirskij rozgromiv vijska sina Kantemira Murzi Mambet sultana jogo samogo bulo vbito bulo vzyato v polon pleminika Kantemira ta bagato murz 1637 roku tut z vijskom chekav na tatar koronnij getman Mikolaj Potockij vedmezha laba 1694 pid Ustyam vudbuvsya bij mizh vijskami getmana Yana Sobeskogo Sapegi ta nimeckih generaliv Totvina ta Branta z tatarami yakih bulo 30 000 ne rahuyuchi turkiv ta volohiv U 18 stolitti Ustya nalezhalo Potockomu a piznishe Stazhinskomu V XIX stolitti v Usti buli priviz poromna pereprava korchma mayetok shvejcarskoyi arhitekturi ta cerkva sv Paraskevi 1866 zbudovana na misci staroyi vidomoyi v 1565 Vnaslidok porazki vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya selyani zaznali represij 1923 roku v Usti stvoreno silskogospodarsku artil Snip V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor Za oderzhannya v 1937 1939 rokah visokogo urozhayu 15 centneriv zernovih iz gektara miscevij kolgosp Chervonij Zhovten buv uchasnikom Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki 1939 ta 1940 rokiv Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod 1970 roku v Usti de rozmishuvalasya centralna sadiba kolgospu Ukrayina zavershilosya budivnictvo avtomatizovanogo kompleksu dlya vidgodivli 8 tisyach svinej na rik 22 chervnya 1986 roku v seli vidkrito memorialnij kompleks Mikoli Budnyaka 1961 1981 odnoselcya yakij zaginuv v Afganistani Z 1991 roku selo u skladi nezalezhnoyi Ukrayini 14 serpnya 2017 roku shlyahom ob yednannya silskih rad selo uvijshlo do skladu Slobidsko Kulchiyeveckoyi silskoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej NaselennyaZa perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 528 osib Zgidno perepisu 2017 roku seli prozhivalo 495 osoba naselennya sela skorotilos na 6 25 porivnyano zi 2001 rokom Mova U seli poshirena pivdennopodilska govirka sho vidnositsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 68 rosijska 0 95 virmenska 0 38 KulturaCerkva Svyatoyi ParaskeviDOTArhitektura Zhitlovij budinok 1976 roku iz sela Ustya Kam yanec Podilskogo rajonu znahoditsya v Muzeyi narodnoyi arhitekturi Ukrayini u Kiyevi Narodna tvorchist U seli provodilisya folklorni zapisi Zokrema zapisano kazku Ivan muzhichij sin vid miscevogo zhitelya I Verbuhivskogo Pomishena u zbirniku G S Suhobrus Ukrayinski narodni kazki 1953 Pam yatki prirodi geologichna pam yatka prirodi Golova veletnya geologichna pam yatka prirodi Golova vityazya geologichna pam yatka prirodi Ustyanskij zakaznik botanichnij zakaznik miscevogo znachennyaTurizmOglyadovij majdanchik Girlo Selo ye populyarnim miscem dlya vidpochinku sered miscevogo naselennya Vidstan 15 kilometriv vid mista Kam yanec Podilskij do sela zajmaye do tridcyati hvilin na avtomobili Chasto zhiteli rajonu obirayut selo Ustya dlya dachi chi litnogo vidpochinku Tut znahoditsya dekilka plyazhiv dlya vidpochinku yak platnih privatnih zi blago ustroyem tak i dikih Kolis na berezi richki Smotrich u yiyi delti funkcionuvala turistichna baza zaraz zakrita ale poryad znahoditsya dekilka privatnih sadib yaki nadayut shirokij spektr poslug dlya vidpochinku napriklad taki yak sadiba Taras Bulba sadiba Sonyachna sadiba Vinogradna dolina ta inshi Ye mozhlivist pokatatis na nevelikih teplohodah chi shvidkisnih katerah Proponuyut takozh bilsh strimane dozvillya u viglyadi prokatu katamaranu ta bajdarki Poryad zi selom znahoditsya Ustyanskij zakaznik ta oglyadovij majdanchik Girlo Takozh dlya lyubiteliv zakinutih ob yektiv bilya sela ye DOT KPUR 10 vid Liniyi Stalina zi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Takozh poryad znahoditsya Ustyanskij zakaznikGalereyaUstyanskij zakaznik Ustyanski pejzazhi Dnister poblizu sela Ustya Poblizu sela Ustya Dnister selo Ustya Dnister selo Ustya Bilya sela Ustya Dnister Rozriz kanilivskoyi sviti Ustya Dnistrovskij kanjon v seli Ustya PerepravaPanorama selo UstyaPanorama UstyaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi PrimitkiIstoriya mist i sil URSR Hmelnicka oblast K GRURE 1971 r S 75 Ustya Kurortna zona Kam yancya VVRU 2017 46 stor 11 Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Hmelnicka oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Ukrayinski narodni kazki Avtor vstupnoyi statti G S Suhobrus Kiyiv 1953LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K 1971 S 363 364 Garnaga Ivan Ustya Zvidki pishla nazva Prapor Zhovtnya 1975 15 bereznya S 4 A chomu Sokil Sokil Istoriya ridnogo krayu Pidgotuvala Katerina Kvyatkovska Sim dniv 2004 6 lyutogo S 3 Zameczki podolskie na kresach multanskich Warszawa 1880 t III str 79PosilannyaUscie 1 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 831 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ