Максиміліан Пшерембський

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пшерембський.

Максиміліан Пшерембський (пол. Maksymilian Przerębski, Максиміліан Пшерембскі; бл. 1577, Скшидлюв-над-Вартою — 26 січня 1639) — польський шляхтич, дипломат, урядник. Маршалок двору королеви Цецилії Ренати.

Максиміліан Пшерембський
Народився	1577
Помер	1639
Країна	Річ Посполита
Діяльність	політик
Посада	^d, посол Сейму Речі Посполитої^[d], ^d, референдар коронний^[1], Королівський секретар, ^d, Q64884066?, ^d, Маршалок Сейму Речі Посполитої, Q66190016?, ^d, Q66190075?, ^d, ^d, ^d і ^d
Рід	^d
Батько	^d
У шлюбі з	Єлизавета Янушівна Заславська
Діти	Зиґмунт Кароль Пшерембський
Маріанна — дружина галицького підкоморія Андрія Чурила, Францішека Бондзинського, Катажина, Констанція — монахиня в кляшторі св. Клари у Вроцлаві. Друга дружина — вдова Яна Щенсного Гербурта княжна Єлизавета Заславська. У 1617 р. її віном було Мостиське староство, яке мало 40 000 польських злотих боргу Зофії Фредро. Після інтромісії М. Пшерембський осадив у Мостиськах свою залогу, виїхав, не бажаючи платити борг, що призвело до війни з Фредрами. Через це втратив Мостиська, потім, при застосуванні зброї, кривавої розправи з Фредрами повернув, забравши також коштовності (шнур на 600 перлів, стадо зі 170 кобил 25 жовтня 1617). Через дружину мав претензії на Острог, у 1636 р. поставив свого пробоща в костелі, який перед цим займали кальвіністи (предиканти), що призвело до конфлікту з власником міста Анджеєм Реєм. Третя дружина — Анна Могила, донька молдавського господаря Єремії Могили, сестра Марії та Раїни. З нею мав дітей: Пйотр, помер «у молодому віці», Зиґмунт Кароль — рогатинський староста⁣, сєрадзький підкоморій, воєвода. Анна Могила привнесла з віном половину Устецького «ключа» (половина міста та 14 сіл). За ці маєтності мав формальну війну з князями Корецькими. Остаточно все було залагоджено в 1623 р. між удовою Анною Корецькою та ним. 1628 р. розв'язав проблему з претензією Раїни Вишневецької на ці маєтності, пізніше продав їх разом із Корецькими за 160 000 зл. Миронові Бернавському. 1633 р. після смерті Мирона Бернавського-Могили, разом із Вишнівецьким викрав усі коштовності та худобу, які були в цих маєтностях. Хоча була жива сестра померлого Теодозія Нікоричина, король правом «кадука» надав їх Станіславові Конецпольському. Через «інтервенцію» короля (12 листопада 1633 р.) мусив віддати маєтності та відшкодувати збитки Теодозії Нікоричиної. Примітки Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 142. — 220 с. — d:Track:Q6453758d:Track:Q11686403d:Track:Q123985090 Byliński J. Przerębski (Przerembski) Maksymilian h. Nowina (ok. 1577—1639)… — S. 758. Ostrorogowie (01) [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.) Rohatyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 693. (пол.) Джерела Byliński J. Przerębski (Przerembski) Maksymilian h. Nowina (ok. 1577—1639) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/4, zeszyt 119. — S. 758—762. (пол.) Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 25 червня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 761 s. — S. 762—763. (пол.) Посилання Maksymilian hr. Przerembski h. Nowina (ID: 15.128.98). [ 29 червня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)