Уліс

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Одіссей (значення).

Запит «Улісс» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

|відомий= |головував_(-ла)= |alma mater= |місце смерті= |інші імена= |місце народження= |підданство= |посада= |дата смерті= |дата народження= |сайт= |національність= |платня= |вага= |титул= |поховання= |конфесія= |примітки= |автограф= |ім'я при народженні= |розмір автографа= |діяльність= |родичі= |зріст= |нагороди= |наступник= |попередник= |рід= |герб= |військове звання= |прізвисько= |громадянство= |суспільний стан= |місце проживання= |причина смерті= |партія= |термін= |статки= |псевдонім= |підпис герба=

дав.-гр. Ὀδυσσεύς
Божество в	давньогрецька міфологія
Посада	^d
Батько	Лаерт
Мати	Антіклея^[d]
Брати/сестри	^d
Діти	Телемах, ^d, Евріал^[d], ^d, ^d, Навсітой^[d], Телегон, ^d, Латин, ^d, ^d, ^d, Антей^[d], Аркесілай^[d] і Авзон
Похідна робота	^d
Персонаж твору	Іліада, Одіссея і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Одіссе́й (грец. Οδυσσέας — той, що сердить богів) — у грецькій міфології й епосі володар острова Ітака. Син Лаерта й Антіклеї. Один з головних героїв Троянської війни, оспіваний в «Іліаді» й «Одіссеї». Національний герой Греції.

У латинській мові та давньоримській міфології використовувалися форми імені Улісс, також Улікс (лат. Ulisses, Ulixes), утворені від давньогрецького фонетичного варіанту Olysseus.

24 серпня 2010 року офіційно повідомлено про відкриття двома грецькими археологами з Яніни, що проводили розкопки впродовж 16 років в районі Айос-Афанасіос на острові Ітака, царського палацу Одіссея — триповерхової будівлі, подібної до знайдених в Мікенах, Пілосі та Тиринфі.

Міф про Одіссея

Одіссей славився розумом, рішучістю, кмітливістю, хитрістю і красномовством, тому брав участь у численних посольствах. Але й мав недоліки, такі як глузливість і нерозсудливість. Дружиною Одіссея була Пенелопа, котру він одержав від Тіндарея як нагороду за мудру пораду (варіант: за перемогу у марафоні). У Мессені Одіссей зустрівся з Іфітом, який подарував йому лук Евріта. У майбутньому під час відсутності Одіссея ніхто з женихів Пенелопи не міг натягнути тятиви цього лука.

Агамемнон ледве вмовив Одіссея приєднатися до ахейських вождів у поході проти Трої. Одіссей намагався повернути Єлену мирним шляхом. На десятому році війни він переконав ахейців продовжувати облогу Трої, був одним із послів до Ахіллеса, коли той посварився з Агамемноном. Після смерті Ахіллеса ахейці присудили Одіссеєві Ахіллесів обладунок, що прогнівило Аякса Теламоніда. Одіссей кілька разів ходив під Трою як вивідач; йому пощастило зловити троянського розвідника Долана і (за пізнішими переказами) викрасти священну статую покровительки Трої Паллади. Одіссей вигадав Троянського коня і був серед тих, що сховалися в ньому, перший побіг разом із Менелаєм до будинку Деїфоба, якого переміг у запеклому двобої.

Одіссей у царстві мертвих, фрагмент червонофігурного кратера-кілікса, Вазописець Долона

Одіссея

Докладніше: Одіссея

«Одіссей та сирени» — картина Джона Вільяма Вотергауса

Ще більше прославили Одіссея численні пригоди, коли він, повертаючись додому, десять років блукав світом. Про все це йдеться в «Одіссеї». У цьому епосі розповідається і про життя родини героя на острові Ітака — дружини Пенелопи та сина Телемаха. В «Одіссеї» багато фантастики. Під час своїх мандрів Одіссей побував у кіконів (Фракія), де втратив 72 супутників; у країні лотофагів, у кіклопів, де разом із 12 супутниками насилу вирвався з печери велетня Поліфема. На прохання осліпленого Поліфема Посейдон постійно переслідував Одіссея, надсилаючи страшні вітри й морські шторми. Герой побував у бога вітрів Еола, у чарівниці Кірки, в німфи Каліпсо. Нарешті, втративши кораблі й товаришів, Одіссей за допомогою царя феаків Алкіноя та його доньки Навсікаї повернувся на Ітаку.

Він прийшов додому у вигляді жебрака й довідався, що сотня залицяльників добивається руки Пенелопи, вважаючи її чоловіка мертвим. У стрільбі з лука, якого подарував колись Іфіт, лише Одіссей зміг натягнути тятиву й пустити стрілу так, що вона пройшла крізь отвори в сокирах, і тим виграти змагання женихів. З цього ж лука Одіссей перестріляв багато женихів, інших вбив Телемах. Батьки женихів намагалися повстати, їх Одіссей з Телемахом та старим рабом Одіссея Долієм разом з його шістьма синами зрештою здолали. Одіссей і Телемах зустрілися з Лаертом.

Одіссей — образ людини бурхливого періоду історії стародавньої Греції, коли робились перші спроби колонізації, відкривалися нові землі, коли потрібна була не тільки міць зброї, а й хитрість і розважливість.

Діти Одіссея

• Авзон (дав.-гр. Αύσων) — мати Кірка
• (дав.-гр. Ἄγριον) — мати Кірка
• Антей (дав.-гр. Ἀντείαν) — мати Кірка
• (дав.-гр. Ἀρδείαν) — мати Кірка
• Аркесілай (дав.-гр. Αρκεσίλαος) — мати Пенелопа
• Евріал (дав.-гр. Εΰρύαλος) або Дорікл, або Леонтофрон — мати (дав.-гр. Ευίππη)
• (дав.-гр. Κασσιφόνη) — дочка Кірки
• Латин (дав.-гр. Λατῖνον) — мати Кірка або Каліпсо
• (дав.-гр. Λεοντοφόνος) –мати, дочка Тоанта
• (дав.-гр. Ναυσίνοος) — мати Каліпсо
• Навсітой (дав.-гр. Ναυσίθοος) — мати Каліпсо або мати Кірка
• (дав.-гр. Πολυποίτης) — мати Каллідіка (дав.-гр. Καλλιδίκη)
• (дав.-гр. Πολιπόρθης) — мати Пенелопа
• (дав.-гр. Πτολίπορθο) — мати Пенелопа
• Ром (дав.-гр. Ῥῶμον) — мати Кірка
• Телегон (дав.-гр. Τηλέγονον) або  — мати Кірка або мати Каліпсо
• Телемах (дав.-гр. Τηλέμαχος) — мати Пенелопа

У культурі

Відеоігри

• Assassin's Creed Odyssey (2018) — рольовий бойовик, стелс, події якого відбуваються в античній Греції та частково посилаються на Одіссею.

Кінематограф

Одіссея (1911)

• (1908) — французький фільм [1].
• (1911) — італійський фільм.
• Одіссея (1954)
• (1968)
• (1981) — японсько-французький анімаційний фільм. Науково-фантастична адаптація Одіссеї.
• (1998) — італійський пригодницький фільм.
• (1995) — грецький фільм.
• Одіссея (мінісеріал) (1997)
• (О, де ж ти, брате?) (2000) — гумористична інтерпретація Одіссеї та роману «Уліс» Джеймса Джойса.

Література

Образ Одіссея, знаходимо в численних літературних творах (трагедії Софокла «Філоктет», «Аякс», Евріпіда «Іфігенія в Авліді» та ін.). Його зображено на фресках (у Помпеях) та давньогрецьких вазах. До міфу про Одіссея зверталися також П. П. Рубенс, , А. Карраччі, Дж. Ромні та інші художники.

У літературі та музиці пізнішого часу сюжет цього міфу використовували Л. Дольче, Лопе де Вега, Т. Корнель, Я. Княжнін, Ш. Гуно, Володимир Єрмоленко та багато інших письменників і композиторів. У переносному розумінні Одіссей — мандрівник, «одіссея» (від назви давньогрецького епосу) — тривалі мандри, пригоди, блукання. Одіссей є головним героєм роману Генрі Райдера Хаггарда «Мрія світу» (The World's Desire, 1890, співавтор Ендрю Ленг).

Мистецтво

Образ Одіссея втілений і в скульптурі. Наприклад, скульптури на віллі імператора Тиберія в Сперлонзі (Італія), чи статуя Одіссея у національному парку «Софіївка» (м. Умань, Черкаська область).

• Частина скульптури Одіссея із гроту в Сперлонзі часів імператора Тиберія
• Одіссей і Поліфем
  бл. 660 до н.е.
• Одіссей і сирени
  480-470 ст. до н.е.
• Одіссей і сирени
  3 ст. н.е.
• Одіссей і сирени
  1340—1350
• Печера з Одіссеєм і Каліпсо
  1616, Брейгель Старший
• Одіссей в печері Поліфема
  до 1678, Йорданс
• Повернення Одіссея до Ітаки
  1812, Ноччі
• Убивство женихів
  1814, Еккерсберг
• Одіссей і сирени
  1829, Бруккманн
• Сирени і Одіссей
  1830-ті, Етті
• Одіссей
  1830, Блунк
• Одіссей і Поліфем
  1835, Гансен
• Одісей і Поліфем
  1896, Бьоклін
• Одіссей і сирени
  1891, Вотерхауз
• Одіссей і сирени
  1909, Етті

Музика

• Повернення Улісса на батьківщину — опера Клаудіо Монтеверді.

У техніці

• Однойменний трамвай виробництва «Одесміськелектротранс».

Примітки

1. Любкер Ф. Odysseus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 942–944.
   d:Track:Q4249594d:Track:Q45188946d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210
2. Н. О. Цирцея // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXVIII. — С. 230.
   d:Track:Q24513280d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q15076182d:Track:Q23892987
3. Н. О. Телегон // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXIIа. — С. 777.
   d:Track:Q24487981d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q19908137d:Track:Q15076182d:Track:Q23892972
4. Seal, Graham. Encyclopedia of Folk Heroes. ABC-CLIO, 2001. 347 pages eBook (англ.)
5. Greek archaelogists discover Odysseus’ palace in Ithaca
6. Greeks 'discover Odysseus' palace in Ithaca, proving Homer's hero was real' — The Daily Telegraph
7. Іоанн Цец. Хіліади
8. Гесіод. Теогонія
9. Діонісій Галікарнаський. Римські стародавності
10. Лисимах Александрийский. Фиванские парадоксы
11. Парфеній Нікейський. Про любовні страждання
12. Лікофрон. Александра
13. Псевдо-Аполлодор. Міфологічна бібліотека
14. Гігін. Міфи
15. Павсаній. Опис Еллади
16. Гомер. Одіссея
17. На вулицях Одеси з'являться трамваї з «космічним» дизайном

Джерела

• Гомер. Одіссея / переклад із давньогрецької Б. Тена. Київ: Дніпро, 1963.
• Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
• Археологічне відкриття можливого поховання Одіссея. (англ.)
• А. П. Кондрашов. Кто есть кто в мифологии Древней Греции и Рима. 1738 героев и мифов. РИПОЛ классик. Москва. 2016.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Одіссей