Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Украї нсько тю ркські мо вні конта кти українсько тюркський мовний взаємовплив Сягають часів ранньої східнослов янської

Українсько-тюркські мовні контакти

Українсько-тюркські мовні контакти

Украї́нсько-тю́ркські мо́вні конта́кти — українсько-тюркський мовний взаємовплив. Сягають часів ранньої східнослов'янської доби, коли степи Північного Причорномор'я контролювалися тюркомовними кочовими племінними об'єднаннями гунів (IV — V ст.), аварів-обрів (VI ст.), булгарів (VI — VII ст.) та хозарів (VII — X ст.), яких витіснили печеніги (IX — XI ст.), що, в свою чергу, поступилися половцям (XI — XIII ст.), а останні — кримським татарам та ногайцям Золотої Орди.

Проблему українсько-тюркських етнолінгвістичних, культурних взаємин тією чи іншою мірою висвітлювали в своїх працях такі українські дослідники: А. Кримський, В. Дубровський, Г. Халимоненко, Ю. Кочубей, В. Бушаков, С. Біляєва, Ф. Туранли, В. Луценко та ряд інших учених.

Історичний контекст: Подніпров'я та Лівобережжя

Найактивніший взаємовплив двох етнічних і культурних масивів спостерігався на межі степу і лісостепу — на території історичної Переяславщини та півдня Київської землі. Тюркські за походженням топоніми є другими за кількістю після слов'янських на Полтавщині.

Відомо, що в VII ст. тюркські сім'ї жили в громадах антів. Існувала практика шлюбних зв'язків між тюрками-чоловіками й місцевими жінками. Дослідники хозарських старожитностей говорять про участь етносів Хозарської держави у формуванні літописних сіверян.

В золотоординський період Поворскля належало до так званого улусу Манкерман. Описуючи битву на Ворсклі 1399 року, новгородський книжник вказував, що вона відбулась «у реки Ворсклы в Татарской земле». У 1380-х — 1390-х роках тут існувало татарське князівство Мансура, предка князів татарського походження Глинських. Проте цілком імовірним є й можливість асиміляції татарських феодалів, переведення їх на статус звичайних землевласників. Полтавський археолог І.Кулатова пов'язує унікальну знахідку з Зінькова — ординське скроневе кільце (друга половина XIV — початок XV століття) з проникненням у басейн середнього Псла татарських чи потатарених елементів. Третину шляхти Київщини, куди номінально входило й Лівобережжя, за підрахунками Наталі Яковенко, становили вихідці з Орди. У складі місцевого населення — севрюків, чітко простежується тюркський елемент.

1502 року ціла орда хана Ших-Ахмата опинилася біля Сули, де він хотів утворити якусь фортецю. 1637 року 12 тисяч татар було поселено на Лівобережжі. 1650 року 12-тисячна орда постійно кочувала неподалік Полтави. Поселення Білопілля виникло на місці татарського кочовища, рання історія Охтирки (у перекладі — «білий яр») та її околиць також пов'язана з татарами, які залишили тут численні топоніми.

Вплив тюркських мов і діалектів на українську мову

Діалектно неоднорідні мови гунів, аварів, булгарів та хозарів, що разом із сучасною чуваською мовою становлять булгарську групу тюркських мов, значного впливу на українські діалекти доби Київської Русі, очевидно, не мали. Проте сліди цих контактів спостерігаються не тільки у вітчизняних писемних пам'ятках (булгаризми тивун/тиун, каган/коган, хоть ‘жінка’, хинове ‘гунни’, болярин/боярин, лошадь, сапог, Тмуторокань, Борис, Боян/Баян тощо), а й у сучасній українській мові: ватаг, хазяїн (дав.-рус. хозя), ковер (кримськотатарське кийиз ‘повсть’), харалуг, харалужний, корогва (дав.-рус. хорюгъвъ), лоша, сагайдак/сайдак, колчан, р. Сутень, буланий, карий тощо. Певний вплив на українські діалекти старокиївської доби мали печенізька та половецька мови. Прямим нащадком першої є гагаузька мова (в Одеській області та ін.).

Половецька ж лягла в основу кипчацьких мов кримського ареалу — кримськотатарської, караїмської (з домішкою хозарського субстрату), вірмено-кипчацької та урумської (з помітним румейським субстратом). Близькоспорідненість цих мов ускладнює послідовне розмежування відповідних запозичень. Проте пам'ятки давньоруської писемності з українських територій («Повість временних літ», Київський літопис, Галицько-Волинський літопис, «Слово о полку Ігоревім» та ін.) і дані порівняльно-історичних досліджень вказують на велику кількість (близько 1,5 тис. загальних і власних назв) печенізьких та половецьких запозичень. Впливи цього часу були взаємними, про що можна з певністю говорити, посилаючись на пам'ятку половецької мови «Codex Cumanicus» за рукописом середини XIV ст., де зустрічається ряд характерних східнослов'янізмів: izba (‘кімната’), kukel (‘кукіль’), ous (‘жито, збіжжя’), реč (‘піч’), salam (‘солома’), samala (‘смола’), yrs (‘рись’ — із типовим надставним y- перед r).

З розвитком козацтва й чумацтва тюркський вплив на лексику української мови ще більше зростає. Запозичення стосуються передусім козацького й чумацького побуту: козак (грецька фіксація 1308 р. з Судака καζακ), чумак, товариш, отаман, осавул, джура, кіш, кочувати, бунчук, шаровари, очкур, калита, кисет, тютюн, люлька, , тарань, чабак, шатро тощо. Завдяки різнобічним взаєминам засвоюються господарські назви, назви рослин, тварин, інструментів, товарів та ін.: саман, отара, гарба, кишмиш, гарбуз, аїр, бузівок, барабан, кармазин, басма, тасьма, сап'ян, атлас, парча, куманець, терлик, килим, копил, буран. Помітного впливу зазнав український ономастикон. Багато козацьких прізвищ (за реєстрами XVII — XVIII ст. — близько 3 тис.) — тюркського походження: Балабан, Мурза, Кочубей, Кутлубей, Шингерій тощо. Подібна картина й в топонімії Південної України: Баштанка, Інгул, Каланчак, Комишуваха і т. ін. Безпосередньо запозичуються і тюркські слова, що відображають суспільне життя Османської імперії, Кримського ханства, інших тюркських етнічних осередків: хан, султан, візир, диван, чалма, калим, мечеть, намаз, ясир тощо. Серед них чимало арабізмів та персизмів, що сприймалися й засвоювалися як властиво тюркські слова.

На тлі глобальних українсько-тюркських контактів розвиваються й локальні мовні зв'язки — із кримськотатарською та ногайською мовами на Півдні України; з вірмено-кипчацькою в Кам'янці-Подільському, Львові, Луцьку, Станіславі (тепер Івано-Франківськ), Могилеві-Подільському та ін. містах, де були колонії кипчакомовних вірменів; караїмською у Луцьку, Станіславі й Галичі; із урумською в Надазов'ї після переселення туди урумів з Криму в 1778—1779 рр.; з гагаузькою в Бессарабії. У випадку локальних мовних зв'язків взаємовплив не обмежується запозиченням недублетної лексики, а часто охоплює всі лексичні сфери й навіть мовну систему в цілому. Яскравим прикладом впливу української мови (разом з польською) на острівну, ізольовану (тобто оточену ін. мовами) тюркську мову був розвиток вірмено-кипчацької мови, що його послідовно можна дослідити протягом XVI — XVII ст. за актовими книгами вірменського суду Кам'янця-Подільського. Як і в цьому випадку, український вплив поєднується із впливом типологічно близьких ін. мов оточення: польської, російської, новогрецької (румейської) чи вірменської. У зв'язку з наявністю в сучасній Україні тюркомовного населення — кримських татар і кримчаків (Крим), урумів (Приазов'я), караїмів (Крим, Галич), гагаузів (Одеська область) — українсько-тюркські контакти в ній продовжуються. Певна специфіка спостерігається в українсько-тюркських мовних контактах за межами України, де сама українська мова опиняється в становищі острівної: Казахстан, Карачаївщина, Балкарія, Кумикія, Татарія, Башкирія, Алтай та ін. У цих місцевостях вона становить один з компонентів українсько-російсько-тюркської тримовності чи й певної багатомовності.

Див. також

Примітки

  1. Падалка, Л. В. Прошлое Полтавской территории и ее заселение. Исследования и материалы с картами [три приложения] / Предисловие и библиография В. А. Мокляка. — Харьков: Издательство «САГА», 2009. — с. 218
  2. Обломський, А. М. Структура населення Лісостепового Подніпров'я в VII ст. н. е. // Археологічний літопис Лівобережної України. — 2007. — № 1-2. — С. 3-12. с. 9
  3. Археология Украинской ССР в трех томах. Том 3. — К.: Наукова думка, 1986. — с. 210
  4. Черкас, Б. Улус Манкерман: спроба реконструкції / Б. Черкас // Україна в Центрально-Східній Європі. — К.: Інститут історії України, 2011. — № 11. — С. 162—166
  5. Русина, О. В. Україна під татарами і Литвою. — К.: Видавничий дім «Альтернативи», 1998. — с. 36
  6. Шенников, А. А. Княжество потомков Мамая / А.Шенников // Депонировано в ИНИОН. — 7380. — Л., 1981. — С. 20-22
  7. Русина, О. В. Україна під татарами і Литвою, с. 64
  8. Кулатова, І. М. Золотоординська прикраса із Зінькова / І.Кулатова // Археологічний літопис Лівобережної України. — 2002. — № 1
  9. Яковенко, Н. Українська шляхта з кінця XIV — до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. — К.: Критика, 2008. — с. 188—192
  10. Балушок, В. Г. Рання козацька етнокультура / В.Балушок // Історія українського козацтва: Нариси у 2 т. / Редкол.: В. А. Смолій та ін. — К.: «Києво-Могилянська академія», 2007. — Т.2. — с. 9
  11. Петрунь, Ф. Е. Ханські ярлики на українські землі / Ф.Петрунь // Східний світ. — 1929. — № 2. — с. 181
  12. Бевзо, О. А. Львівський літопис і Острозький літописець: Джерелознавче дослідження. — К.: Наукова думка, 1971. — с. 118
  13. Бодак, М. Походження назв та історія виникнення села Великий Кобелячок / М.Бодак // Край. — 2008. — № 50. — с. 13
  14. Корнієнко, О. М. Нариси військової історії України. Сумський слобідський козацький полк 1659—1765 рр. / О. М. Корнієнко. — К.: Наш час, 2008. — с. 17

Посилання

Література

  • Кралюк П. Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів. К. Folio, 2018. — 251 с.
  • Кримський А. Тюрки, їх мови та літератури. В кн.: Кримський А. Твори, т. 4. К., 1974.
  • Гаркавец А. Н. Тюркские языки на Украине. К., 1988.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrayi nsko tyu rkski mo vni konta kti ukrayinsko tyurkskij movnij vzayemovpliv Syagayut chasiv rannoyi shidnoslov yanskoyi dobi koli stepi Pivnichnogo Prichornomor ya kontrolyuvalisya tyurkomovnimi kochovimi pleminnimi ob yednannyami guniv IV V st avariv obriv VI st bulgariv VI VII st ta hozariv VII X st yakih vitisnili pechenigi IX XI st sho v svoyu chergu postupilisya polovcyam XI XIII st a ostanni krimskim tataram ta nogajcyam Zolotoyi Ordi Problemu ukrayinsko tyurkskih etnolingvistichnih kulturnih vzayemin tiyeyu chi inshoyu miroyu visvitlyuvali v svoyih pracyah taki ukrayinski doslidniki A Krimskij V Dubrovskij G Halimonenko Yu Kochubej V Bushakov S Bilyayeva F Turanli V Lucenko ta ryad inshih uchenih Istorichnij kontekst Podniprov ya ta LivoberezhzhyaNajaktivnishij vzayemovpliv dvoh etnichnih i kulturnih masiviv sposterigavsya na mezhi stepu i lisostepu na teritoriyi istorichnoyi Pereyaslavshini ta pivdnya Kiyivskoyi zemli Tyurkski za pohodzhennyam toponimi ye drugimi za kilkistyu pislya slov yanskih na Poltavshini Vidomo sho v VII st tyurkski sim yi zhili v gromadah antiv Isnuvala praktika shlyubnih zv yazkiv mizh tyurkami cholovikami j miscevimi zhinkami Doslidniki hozarskih starozhitnostej govoryat pro uchast etnosiv Hozarskoyi derzhavi u formuvanni litopisnih siveryan V zolotoordinskij period Povorsklya nalezhalo do tak zvanogo ulusu Mankerman Opisuyuchi bitvu na Vorskli 1399 roku novgorodskij knizhnik vkazuvav sho vona vidbulas u reki Vorskly v Tatarskoj zemle U 1380 h 1390 h rokah tut isnuvalo tatarske knyazivstvo Mansura predka knyaziv tatarskogo pohodzhennya Glinskih Prote cilkom imovirnim ye j mozhlivist asimilyaciyi tatarskih feodaliv perevedennya yih na status zvichajnih zemlevlasnikiv Poltavskij arheolog I Kulatova pov yazuye unikalnu znahidku z Zinkova ordinske skroneve kilce druga polovina XIV pochatok XV stolittya z proniknennyam u basejn serednogo Psla tatarskih chi potatarenih elementiv Tretinu shlyahti Kiyivshini kudi nominalno vhodilo j Livoberezhzhya za pidrahunkami Natali Yakovenko stanovili vihidci z Ordi U skladi miscevogo naselennya sevryukiv chitko prostezhuyetsya tyurkskij element 1502 roku cila orda hana Shih Ahmata opinilasya bilya Suli de vin hotiv utvoriti yakus fortecyu 1637 roku 12 tisyach tatar bulo poseleno na Livoberezhzhi 1650 roku 12 tisyachna orda postijno kochuvala nepodalik Poltavi Poselennya Bilopillya viniklo na misci tatarskogo kochovisha rannya istoriya Ohtirki u perekladi bilij yar ta yiyi okolic takozh pov yazana z tatarami yaki zalishili tut chislenni toponimi Vpliv tyurkskih mov i dialektiv na ukrayinsku movuDialektno neodnoridni movi guniv avariv bulgariv ta hozariv sho razom iz suchasnoyu chuvaskoyu movoyu stanovlyat bulgarsku grupu tyurkskih mov znachnogo vplivu na ukrayinski dialekti dobi Kiyivskoyi Rusi ochevidno ne mali Prote slidi cih kontaktiv sposterigayutsya ne tilki u vitchiznyanih pisemnih pam yatkah bulgarizmi tivun tiun kagan kogan hot zhinka hinove gunni bolyarin boyarin loshad sapog Tmutorokan Boris Boyan Bayan tosho a j u suchasnij ukrayinskij movi vatag hazyayin dav rus hozya kover krimskotatarske kijiz povst haralug haraluzhnij korogva dav rus horyugv losha sagajdak sajdak kolchan r Suten bulanij karij tosho Pevnij vpliv na ukrayinski dialekti starokiyivskoyi dobi mali pechenizka ta polovecka movi Pryamim nashadkom pershoyi ye gagauzka mova v Odeskij oblasti ta in Polovecka zh lyagla v osnovu kipchackih mov krimskogo arealu krimskotatarskoyi karayimskoyi z domishkoyu hozarskogo substratu virmeno kipchackoyi ta urumskoyi z pomitnim rumejskim substratom Blizkosporidnenist cih mov uskladnyuye poslidovne rozmezhuvannya vidpovidnih zapozichen Prote pam yatki davnoruskoyi pisemnosti z ukrayinskih teritorij Povist vremennih lit Kiyivskij litopis Galicko Volinskij litopis Slovo o polku Igorevim ta in i dani porivnyalno istorichnih doslidzhen vkazuyut na veliku kilkist blizko 1 5 tis zagalnih i vlasnih nazv pechenizkih ta poloveckih zapozichen Vplivi cogo chasu buli vzayemnimi pro sho mozhna z pevnistyu govoriti posilayuchis na pam yatku poloveckoyi movi Codex Cumanicus za rukopisom seredini XIV st de zustrichayetsya ryad harakternih shidnoslov yanizmiv izba kimnata kukel kukil ous zhito zbizhzhya rec pich salam soloma samala smola yrs ris iz tipovim nadstavnim y pered r Z rozvitkom kozactva j chumactva tyurkskij vpliv na leksiku ukrayinskoyi movi she bilshe zrostaye Zapozichennya stosuyutsya peredusim kozackogo j chumackogo pobutu kozak grecka fiksaciya 1308 r z Sudaka kazak chumak tovarish otaman osavul dzhura kish kochuvati bunchuk sharovari ochkur kalita kiset tyutyun lyulka taran chabak shatro tosho Zavdyaki riznobichnim vzayeminam zasvoyuyutsya gospodarski nazvi nazvi roslin tvarin instrumentiv tovariv ta in saman otara garba kishmish garbuz ayir buzivok baraban karmazin basma tasma sap yan atlas parcha kumanec terlik kilim kopil buran Pomitnogo vplivu zaznav ukrayinskij onomastikon Bagato kozackih prizvish za reyestrami XVII XVIII st blizko 3 tis tyurkskogo pohodzhennya Balaban Murza Kochubej Kutlubej Shingerij tosho Podibna kartina j v toponimiyi Pivdennoyi Ukrayini Bashtanka Ingul Kalanchak Komishuvaha i t in Bezposeredno zapozichuyutsya i tyurkski slova sho vidobrazhayut suspilne zhittya Osmanskoyi imperiyi Krimskogo hanstva inshih tyurkskih etnichnih oseredkiv han sultan vizir divan chalma kalim mechet namaz yasir tosho Sered nih chimalo arabizmiv ta persizmiv sho sprijmalisya j zasvoyuvalisya yak vlastivo tyurkski slova Na tli globalnih ukrayinsko tyurkskih kontaktiv rozvivayutsya j lokalni movni zv yazki iz krimskotatarskoyu ta nogajskoyu movami na Pivdni Ukrayini z virmeno kipchackoyu v Kam yanci Podilskomu Lvovi Lucku Stanislavi teper Ivano Frankivsk Mogilevi Podilskomu ta in mistah de buli koloniyi kipchakomovnih virmeniv karayimskoyu u Lucku Stanislavi j Galichi iz urumskoyu v Nadazov yi pislya pereselennya tudi urumiv z Krimu v 1778 1779 rr z gagauzkoyu v Bessarabiyi U vipadku lokalnih movnih zv yazkiv vzayemovpliv ne obmezhuyetsya zapozichennyam nedubletnoyi leksiki a chasto ohoplyuye vsi leksichni sferi j navit movnu sistemu v cilomu Yaskravim prikladom vplivu ukrayinskoyi movi razom z polskoyu na ostrivnu izolovanu tobto otochenu in movami tyurksku movu buv rozvitok virmeno kipchackoyi movi sho jogo poslidovno mozhna dosliditi protyagom XVI XVII st za aktovimi knigami virmenskogo sudu Kam yancya Podilskogo Yak i v comu vipadku ukrayinskij vpliv poyednuyetsya iz vplivom tipologichno blizkih in mov otochennya polskoyi rosijskoyi novogreckoyi rumejskoyi chi virmenskoyi U zv yazku z nayavnistyu v suchasnij Ukrayini tyurkomovnogo naselennya krimskih tatar i krimchakiv Krim urumiv Priazov ya karayimiv Krim Galich gagauziv Odeska oblast ukrayinsko tyurkski kontakti v nij prodovzhuyutsya Pevna specifika sposterigayetsya v ukrayinsko tyurkskih movnih kontaktah za mezhami Ukrayini de sama ukrayinska mova opinyayetsya v stanovishi ostrivnoyi Kazahstan Karachayivshina Balkariya Kumikiya Tatariya Bashkiriya Altaj ta in U cih miscevostyah vona stanovit odin z komponentiv ukrayinsko rosijsko tyurkskoyi trimovnosti chi j pevnoyi bagatomovnosti Div takozhTyurkizm Ukrayinsko krimskotatarski vidnosiniPrimitkiPadalka L V Proshloe Poltavskoj territorii i ee zaselenie Issledovaniya i materialy s kartami tri prilozheniya Predislovie i bibliografiya V A Moklyaka Harkov Izdatelstvo SAGA 2009 s 218 Oblomskij A M Struktura naselennya Lisostepovogo Podniprov ya v VII st n e Arheologichnij litopis Livoberezhnoyi Ukrayini 2007 1 2 S 3 12 s 9 Arheologiya Ukrainskoj SSR v treh tomah Tom 3 K Naukova dumka 1986 s 210 Cherkas B Ulus Mankerman sproba rekonstrukciyi B Cherkas Ukrayina v Centralno Shidnij Yevropi K Institut istoriyi Ukrayini 2011 11 S 162 166 Rusina O V Ukrayina pid tatarami i Litvoyu K Vidavnichij dim Alternativi 1998 s 36 Shennikov A A Knyazhestvo potomkov Mamaya A Shennikov Deponirovano v INION 7380 L 1981 S 20 22 Rusina O V Ukrayina pid tatarami i Litvoyu s 64 Kulatova I M Zolotoordinska prikrasa iz Zinkova I Kulatova Arheologichnij litopis Livoberezhnoyi Ukrayini 2002 1 Yakovenko N Ukrayinska shlyahta z kincya XIV do seredini XVII stolittya Volin i Centralna Ukrayina K Kritika 2008 s 188 192 Balushok V G Rannya kozacka etnokultura V Balushok Istoriya ukrayinskogo kozactva Narisi u 2 t Redkol V A Smolij ta in K Kiyevo Mogilyanska akademiya 2007 T 2 s 9 Petrun F E Hanski yarliki na ukrayinski zemli F Petrun Shidnij svit 1929 2 s 181 Bevzo O A Lvivskij litopis i Ostrozkij litopisec Dzhereloznavche doslidzhennya K Naukova dumka 1971 s 118 Bodak M Pohodzhennya nazv ta istoriya viniknennya sela Velikij Kobelyachok M Bodak Kraj 2008 50 s 13 Korniyenko O M Narisi vijskovoyi istoriyi Ukrayini Sumskij slobidskij kozackij polk 1659 1765 rr O M Korniyenko K Nash chas 2008 s 17PosilannyaGarkavec O Ukrayinsko tyurkski movni kontakti 12 kvitnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi red V M Rusanivskij ta in K Ukrayinska enciklopediya 2000 ISBN 966 7492 07 9 Gricenko M Prizvisha meshkanciv Zinkivshini ta miscevi nazvi shidnogo tyurkskogo pohodzhennya 19 serpnya 2019 u Wayback Machine Ridnij kraj almanah Poltavskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu 2014 1 S 69 74 Stecyuk V Davni tyurksko slov yanski movni zv yazki 12 kvitnya 2020 u Wayback Machine LiteraturaKralyuk P Pivtori tisyachi rokiv razom Spilna istoriya ukrayinciv i tyurkskih narodiv K Folio 2018 251 s Krimskij A Tyurki yih movi ta literaturi V kn Krimskij A Tvori t 4 K 1974 Garkavec A N Tyurkskie yazyki na Ukraine K 1988

Дата публікації:
Топ