Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Українсько кримськотатарські відносини завжди були непростими У історії обох народів були як тривалі війни так і взаємні

Українсько-кримськотатарські відносини

Українсько-кримськотатарські відносини

Українсько-кримськотатарські відносини завжди були непростими. У історії обох народів були як тривалі війни, так і взаємні союзи.

image   image

Період Кримського ханства

За часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої

Докладніше: Кримське ханство та Татарські набіги на Україну
Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2013)

Кримське ханство у Криму виникла в процесі розпаду Золотої Орди у 1449 році з утвердженням кримського хана Хаджі I Ґерая, за підтримки великого князя литовського Казимира і русько-литовських військ. На перших порах стосунки Кримського ханства з Великим князівством Литовським та Польщею були союзницькими, Хаджі Гірей підтримував Казимира у поході на Новгород та воював з ханом Великої Орди, Махмудом, який здійснював похід на Литву.

Його наступник, Менґлі I Ґерай у перші роки теж проводив дружню щодо Литви політику. Однак у 1475 році він змушений був визнати османського султана халіфом усіх мусульман. А з 1480-х років починає орієнтуватись на союз з Великим князівством Московським проти ВКЛ та Великої Орди. За активної підтримки з боку великого князя Івана ІІІ кримськотатарські війська починають регулярні вторгнення у литовські володіння, зокрема в Україну. В 1482 році в ході походу велика татарська орда захопила і розграбувала Київ та взяла великий полон, в тому числі воєводу Івана Ходкевича.

Гетьманщина

Докладніше: Хмельниччина

У 1648 році гетьман Богдан Хмельницький перед початком повстання уклав союз з Османською імперією і кримським ханом Іслям III Ґераєм; татарське військо відіграло важливу роль у перемогах козаків над Річчю Посполитою, зокрема битва під Корсунем (1648) і Зборовом (1648). Однак татарська допомога була непевна й дуже дорого коштувала Україні. У 1651 році під час битви під Берестечком татари зрадили Хмельницького і захопили в полон, внаслідок чого козацьке військо зазнало тяжкої поразки, і Україна була змушена підписати невигідний для неї Білоцерківський договір.

Під час Північної війни, передусім коли гетьман Іван Мазепа уклав союз з Карлом XII, гетьманський уряд сподівався залучити Крим та Османську імперію до антимосковської коаліції, проте поразка у Полтавській битві 1709 року перекреслила можливості для українсько-кримського союзу. Після зруйнування Батурина Запорозьке військо мало союз з Кримом до 1733 року.

Після Кримського ханства

Російська імперія

Докладніше: Анексія Кримського ханства та Колонізація Степової України в XVI—XVIII століттях

Коли Кримське ханство увійшло до складу Новоросійської, а з 1802 до Таврійської губернії, кримські татари залишилися в Криму. Не зважаючи на маніфест Катерини II (8 квітня 1783), який запевняв татарам їхні національні і релігійні права, переслідування з боку царського уряду змусило кримських татар емігрувати до Османської імперії, особливо в 1785 — 1800 pp. Разом з тим, кількість татар зменшилася з 200 тис. у 1775 до 199 тис. у 1797 році. У зв'язку з одночасною імміграцією до Криму росіян, українців, німців тощо відсоток татар зменшився з 80 до 35,5 %.

Також з соціального погляду татарське населення потерпіло: до 1796 закріпачено селян, а більшість землі віддано російській шляхті. Російський уряд не дбав про збереження та нищив кримськотатарські пам'ятки архітектури і мистецтва. Також відбувалося переслідування мусульман, руйнування мечетей або їх перетворення на православні церкви (у 1805 було 1556 мечетей, у 1914—729).

Кримськотатарське національне відродження почалося у 1880-х pp. Його основоположником був Ісмаїл Гаспринський (1851 — 1914). Це були змагання за створення для всіх османів і кримських татар однієї мови, за реформу освіти, модифікацію мусульманського суспільства, свободу для жінок. У 1883—1914 у Бахчисараї виходив часопис «Терджіман», який обслуговував усіх татар Російської Імперії і поширював панісламські й пантюркські ідеї. На початку XX століття постала нова генерація «молодотатар», які під проводом А.Мегді з центром у Карасубазарі вели революційно-політичну діяльність, подібну до діяльності соціалістів-революціонерів. Вони взяли активну участь у Державній Думі (1907) і співпрацювали з українцями у складі Союзу автономістів. Студенти Стамбульського університету (Джафер Сейдамет) 1909 року заснували організацію «Ватан» («Вітчизна»), яка стала основою політичного відродження 1917 року.

По березневій революції 1917 кримські татари змагалися за культурну, згодом територіальну автономію, врешті — за самостійність. 7 квітня 1917 року з'їзд представників кримських татар у Симферополі обрав Мусульманський виконавчий комітет і муфтія Номана Челебіджихана. У грудні 1917 року скликано Курултай кримськотатарського народу у Бахчисараї, який затвердив текст татарської конституції, обрав уряд на чолі з Номаном Челебіджиханом. Цей уряд зайшов у конфлікт з Радою нар. представників Криму, в якій більшість становили російські соціал-демократи і соціал-революціонери.

Визвольні змагання 1917-1922

Докладніше: Українська Народна Республіка, Українська Держава та Кримська Демократична Республіка

1917 між кримськими татарами й Українською Центральною Радою встановилися добросусідські відносини; делегація татарського виконавчого комітету відбула на запрошення Центральної Ради наради з Михайлом Грушевським, Володимиром Винниченком для узгіднення спільної дії проти російського централізму. На з'їзді народів у Києві (21—29.09.1917) Україна і Крим дали обіцянку взаємодопомоги. Проголосивши III Універсалом (20 листопада 1917) Українську Народну Республіку, Центральна Рада залишила Крим поза своїм обсягом. Український уряд вислав офіційну делегацію на скликання «Курултаю», а на Берестейській мировій нараді О.Севрюк заявив, що російська делегація не має права заступати Крим, бо це не є російська територія.

У січні 1918 року владу в Криму захопили більшовики. У квітні 1918 більшовиків витиснули з північного Криму українські війська під командуванням полковника Петра Болбочана, але на вимогу німців були змушені покинути Крим. Головою татарського уряду обрано Джафера Сейдамета (18.05—5.06.1918), однак німці передали урядування генералові Сулейману Сулькевичу (литовському татаринові), який вів проросійську, неприхильну до України політику. Це призвело до митної війни між Україною й Кримом і примусило Крим до переговорів (Київ, вересень 1918) та до прелімінарної умови, на підставі якої Крим мав увійти до складу України, діставши внутрішню автономію, яка однак не була реалізована. За Директорії УНР, відрізана від Криму, не могла займатися татарським питанням. На весні 1919 року Крим захопили на короткий час більшовики, потім армія Денікіна і Врангеля, які придушували татар прагнення до автономії. У листопаді 1920 більшовики втретє зайняли Крим і 18.10. 1921 проголосили Кримську Автономну Республіку у складі РРФСР.

СРСР

Докладніше: Кримська Автономна Радянська Соціалістична Республіка, Депортація кримських татар та Передача Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР

1923-1927 кримські татари мали деяку можливість розвивати свою культуру, але «татаризація» Криму була лише частково можлива, бо кримці становили (1926 року) тільки 25,1 % населення Криму. Головою Кримського Центрального Виконавчого Комітету тоді був Велі Ібраїмов. Але вже 1928 року його самого та його співробітників ліквідовано нібито за змову з Туреччиною, у дійсності за співпрацю з татарською підпільною партією «Міллі Фірка». У 1930-х pp. почалася русифікація (1938 для татарської мови введено кирилицю з російською графікою, замість латинки, яка 1929 замінила арабське письмо), колективізація, масові заслання, релігійні переслідування, ліквідація політичних і культурних татарських кадрів.

На еміграції кримці провадили політичну і культурну діяльність у Туреччині (Е. Кірімал). Татарські прагнення підтримував польський уряд через Східний Інститут у Варшаві. Українці співпрацювали з татарами у Прометейському русі у Варшаві (С. Сейдамєт) і в Парижі (журнал «Прометей»).

У листопаді 1941 року німці захопили Крим. Більшовики після повернення Криму (квітень 1944) звинуватили татар у співпраці з німцями і постановою від 18 травня 1944 депортували їх до Казахстану й Узбекистану. Постанова Президії Верховної Ради РРФСР від 30 червня 1945 ліквідувала Кримську Автономну РСР і перетворила її на Кримську область. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19.02.1954 Крим приєднано до УРСР. Черговим указом від 28 квітня 1956 татарам було заборонено повертатися до Криму. Ця заборона діяла надалі, хоча указ 5 травня 1967 зняв з кримських татар обвинувачення у співпраці з німцями. На захист прав кримських татар виступали також українці: генерал Петро Григоренко, В'ячеслав Чорновіл та ін.

Українсько-кримськотатарські зв'язки досліджували українські історики, зокрема Микола Костомаров, Михайло Грушевський, Олександр Оглоблин, Дмитро Дорошенко, Домет Олянчин, В. Дубровський, М. Тищенко та ін. Кримські мотиви є в творчості українських письменників: Миколи Костомарова, Степана Руданського, Михайла Коцюбинського («В путах шайтана», «На камені», «Під мінаретами»), Лесі Українки («Крим. спогади», «Крим. відгуки»); Агатангел Кримський подав загальний огляд кримськотатарської літератури, а в 1927 — 1931 чимало матеріалів про кримських татар вміщено в журналі «Східний Світ».

Відновлена кримська автономія (1991-2014)

Докладніше: Автономна Республіка Крим та Повернення кримських татар із депортації

З 1989 року почалось масове повернення кримських татар на батьківщину, при цьому ні радянська, ні пізніше українська влада ніяк не допомагала їхньому поверненню. Люди не могли повернутися у житло, де мешкали їхні батьки та інші предки, тому будували нові будинки, які держава не визнавала законними, через що постійно виникали конфлікти.

В лютому 1991 року було відновлено Кримську автономію, але не національного, а територіального характеру. З часом почали з'являтися школи з викладанням кримськотатарської, а в 1998 року було прийнято конституцію Автономної Республіки Крим, яка закріпила за кримськотатарською мовою статус однієї з офіційних мов регіону.

В політичному житті республіки кримськотатарські та українські активісти здебільшого діяли спільно, зокрема після виборів 2006 року в парламенті Криму вони сформували спільну групу Курултай-Рух.

Після 2014

Докладніше: Анексія Криму (2014)

Анексія Криму Російською Федерацією у березні 2014 року зблизила український і кримськотатарський народи.

20 березня 2014 року Верховна Рада України прийняла Заяву щодо гарантії прав кримськотатарського народу у складі Української Держави. Заявою Україна вперше в історії України:

  • гарантувала збереження та розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу та всіх національних меншин України;
  • гарантувала захист та реалізацію невід'ємного права на самовизначення кримськотатарського народу у складі суверенної і незалежної Української Держави;
  • визнала Меджліс кримськотатарського народу, виконавчий орган Курултаю кримськотатарського народу, та Курултай як вищий представницький орган кримськотатарського народу.

12 листопада 2015 року Верховна Рада визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу і проголосила 18 травня Днем пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу.

Ідуть дискусії щодо конституційного закріплення статусу окупованої АР Крим як кримськотатарської національно-культурної (національно-територіальної) автономії.

Блокада Криму, організована і розпочата восени 2015 року кримськотатарськими активістами, не зустрічає спротиву зі сторони української влади.

МЗС України регулярно виступає на підтримку кримських татар, проти засудження російської репресивної політики щодо них.

7 квітня 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив проєкт розпорядження «Про схвалення Концепції розвитку кримськотатарської мови», що передбачає розроблення Стратегії розвитку кримської мови на 2022 — 2032 роки. Нею регламентується, зокрема, популяризація кримськотатарської, збільшення навчально-методичних матеріалів для її вивчення, а одним із ключових завдань є виключення мови з переліку таких, що перебувають під загрозою зникнення згідно з класифікацією ЮНЕСКО.

Див. також

Примітки

  1. Байцар Андрій. Український Крим: Кримське ханство і Козацька Україна http://plus.lviv.ua/publ/13-1-0-743 [ 25 квітня 2018 у Wayback Machine.]
  2. Байцар Андрій Любомирович. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
  3. Самоповернення в Крим
  4. . Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 12 листопада 2015.
  5. . Архів оригіналу за 14 листопада 2015. Процитовано 12 листопада 2015.
  6. . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 листопада 2015.
  7. До 71-ї роковини депортації кримських татар / МЗС України, 15 травня 2015
  8. Павло Клімкін бере участь у ІІ Всесвітньому конгресі кримських татар, що проходитеме 1-2 серпня 2015 р. у м. Анкара / МЗС України, 1 серпня 2015
  9. . Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 12 листопада 2015.
  10. . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 7 квітня 2021. Процитовано 7 квітня 2021.

Джерела та література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
  • Байцар Андрій. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
  • Крисаченко В. Україна — Крим: дипломатичні взаємини козацько-гетьманських часів / В. Крисаченко // Українознавство. — 2013. — № 2. — С. 38-44.
  • Олянчин Домет. До історії торговлі України з Кримом (1754—1758 рр.). — С. 135—148 // Записки Наукового Товариства імені Шевченка: Т. CLII: Праці історично-філософічної секції / під ред. Івана Крипякевича. — Львів, 1933. — 178 с.
  • Львовъ Л. Отношенія между Запорожьемъ и Крымомъ. — Одесса : Тип. Штаба округа, 1895. — 60 с. (рос. дореф.)

Посилання

  • Брусний С. Брати по духу і зброї. Про дружбу козаків і татар // Історична правда. 15.03.2011 [ 16 лютого 2012 у Wayback Machine.]
  • Богдан-Тадей Галайчук. Хто роздуває антаґонізм? // «Діло» (Львів), ч. 162, 27.07.1938 [ 19 квітня 2015 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrayinsko krimskotatarski vidnosini zavzhdi buli neprostimi U istoriyi oboh narodiv buli yak trivali vijni tak i vzayemni soyuzi Period Krimskogo hanstvaZa chasiv Velikogo knyazivstva Litovskogo ta Rechi Pospolitoyi Dokladnishe Krimske hanstvo ta Tatarski nabigi na UkrayinuCej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2013 Krimske hanstvo u Krimu vinikla v procesi rozpadu Zolotoyi Ordi u 1449 roci z utverdzhennyam krimskogo hana Hadzhi I Geraya za pidtrimki velikogo knyazya litovskogo Kazimira i rusko litovskih vijsk Na pershih porah stosunki Krimskogo hanstva z Velikim knyazivstvom Litovskim ta Polsheyu buli soyuznickimi Hadzhi Girej pidtrimuvav Kazimira u pohodi na Novgorod ta voyuvav z hanom Velikoyi Ordi Mahmudom yakij zdijsnyuvav pohid na Litvu Jogo nastupnik Mengli I Geraj u pershi roki tezh provodiv druzhnyu shodo Litvi politiku Odnak u 1475 roci vin zmushenij buv viznati osmanskogo sultana halifom usih musulman A z 1480 h rokiv pochinaye oriyentuvatis na soyuz z Velikim knyazivstvom Moskovskim proti VKL ta Velikoyi Ordi Za aktivnoyi pidtrimki z boku velikogo knyazya Ivana III krimskotatarski vijska pochinayut regulyarni vtorgnennya u litovski volodinnya zokrema v Ukrayinu V 1482 roci v hodi pohodu velika tatarska orda zahopila i rozgrabuvala Kiyiv ta vzyala velikij polon v tomu chisli voyevodu Ivana Hodkevicha Getmanshina Dokladnishe Hmelnichchina U 1648 roci getman Bogdan Hmelnickij pered pochatkom povstannya uklav soyuz z Osmanskoyu imperiyeyu i krimskim hanom Islyam III Gerayem tatarske vijsko vidigralo vazhlivu rol u peremogah kozakiv nad Richchyu Pospolitoyu zokrema bitva pid Korsunem 1648 i Zborovom 1648 Odnak tatarska dopomoga bula nepevna j duzhe dorogo koshtuvala Ukrayini U 1651 roci pid chas bitvi pid Berestechkom tatari zradili Hmelnickogo i zahopili v polon vnaslidok chogo kozacke vijsko zaznalo tyazhkoyi porazki i Ukrayina bula zmushena pidpisati nevigidnij dlya neyi Bilocerkivskij dogovir Pid chas Pivnichnoyi vijni peredusim koli getman Ivan Mazepa uklav soyuz z Karlom XII getmanskij uryad spodivavsya zaluchiti Krim ta Osmansku imperiyu do antimoskovskoyi koaliciyi prote porazka u Poltavskij bitvi 1709 roku perekreslila mozhlivosti dlya ukrayinsko krimskogo soyuzu Pislya zrujnuvannya Baturina Zaporozke vijsko malo soyuz z Krimom do 1733 roku Pislya Krimskogo hanstvaRosijska imperiya Dokladnishe Aneksiya Krimskogo hanstva ta Kolonizaciya Stepovoyi Ukrayini v XVI XVIII stolittyah Koli Krimske hanstvo uvijshlo do skladu Novorosijskoyi a z 1802 do Tavrijskoyi guberniyi krimski tatari zalishilisya v Krimu Ne zvazhayuchi na manifest Katerini II 8 kvitnya 1783 yakij zapevnyav tataram yihni nacionalni i religijni prava peresliduvannya z boku carskogo uryadu zmusilo krimskih tatar emigruvati do Osmanskoyi imperiyi osoblivo v 1785 1800 pp Razom z tim kilkist tatar zmenshilasya z 200 tis u 1775 do 199 tis u 1797 roci U zv yazku z odnochasnoyu immigraciyeyu do Krimu rosiyan ukrayinciv nimciv tosho vidsotok tatar zmenshivsya z 80 do 35 5 Takozh z socialnogo poglyadu tatarske naselennya poterpilo do 1796 zakripacheno selyan a bilshist zemli viddano rosijskij shlyahti Rosijskij uryad ne dbav pro zberezhennya ta nishiv krimskotatarski pam yatki arhitekturi i mistectva Takozh vidbuvalosya peresliduvannya musulman rujnuvannya mechetej abo yih peretvorennya na pravoslavni cerkvi u 1805 bulo 1556 mechetej u 1914 729 Krimskotatarske nacionalne vidrodzhennya pochalosya u 1880 h pp Jogo osnovopolozhnikom buv Ismayil Gasprinskij 1851 1914 Ce buli zmagannya za stvorennya dlya vsih osmaniv i krimskih tatar odniyeyi movi za reformu osviti modifikaciyu musulmanskogo suspilstva svobodu dlya zhinok U 1883 1914 u Bahchisarayi vihodiv chasopis Terdzhiman yakij obslugovuvav usih tatar Rosijskoyi Imperiyi i poshiryuvav panislamski j pantyurkski ideyi Na pochatku XX stolittya postala nova generaciya molodotatar yaki pid provodom A Megdi z centrom u Karasubazari veli revolyucijno politichnu diyalnist podibnu do diyalnosti socialistiv revolyucioneriv Voni vzyali aktivnu uchast u Derzhavnij Dumi 1907 i spivpracyuvali z ukrayincyami u skladi Soyuzu avtonomistiv Studenti Stambulskogo universitetu Dzhafer Sejdamet 1909 roku zasnuvali organizaciyu Vatan Vitchizna yaka stala osnovoyu politichnogo vidrodzhennya 1917 roku Po bereznevij revolyuciyi 1917 krimski tatari zmagalisya za kulturnu zgodom teritorialnu avtonomiyu vreshti za samostijnist 7 kvitnya 1917 roku z yizd predstavnikiv krimskih tatar u Simferopoli obrav Musulmanskij vikonavchij komitet i muftiya Nomana Chelebidzhihana U grudni 1917 roku sklikano Kurultaj krimskotatarskogo narodu u Bahchisarayi yakij zatverdiv tekst tatarskoyi konstituciyi obrav uryad na choli z Nomanom Chelebidzhihanom Cej uryad zajshov u konflikt z Radoyu nar predstavnikiv Krimu v yakij bilshist stanovili rosijski social demokrati i social revolyucioneri Vizvolni zmagannya 1917 1922 Dokladnishe Ukrayinska Narodna Respublika Ukrayinska Derzhava ta Krimska Demokratichna Respublika 1917 mizh krimskimi tatarami j Ukrayinskoyu Centralnoyu Radoyu vstanovilisya dobrosusidski vidnosini delegaciya tatarskogo vikonavchogo komitetu vidbula na zaproshennya Centralnoyi Radi naradi z Mihajlom Grushevskim Volodimirom Vinnichenkom dlya uzgidnennya spilnoyi diyi proti rosijskogo centralizmu Na z yizdi narodiv u Kiyevi 21 29 09 1917 Ukrayina i Krim dali obicyanku vzayemodopomogi Progolosivshi III Universalom 20 listopada 1917 Ukrayinsku Narodnu Respubliku Centralna Rada zalishila Krim poza svoyim obsyagom Ukrayinskij uryad vislav oficijnu delegaciyu na sklikannya Kurultayu a na Berestejskij mirovij naradi O Sevryuk zayaviv sho rosijska delegaciya ne maye prava zastupati Krim bo ce ne ye rosijska teritoriya U sichni 1918 roku vladu v Krimu zahopili bilshoviki U kvitni 1918 bilshovikiv vitisnuli z pivnichnogo Krimu ukrayinski vijska pid komanduvannyam polkovnika Petra Bolbochana ale na vimogu nimciv buli zmusheni pokinuti Krim Golovoyu tatarskogo uryadu obrano Dzhafera Sejdameta 18 05 5 06 1918 odnak nimci peredali uryaduvannya generalovi Sulejmanu Sulkevichu litovskomu tatarinovi yakij viv prorosijsku neprihilnu do Ukrayini politiku Ce prizvelo do mitnoyi vijni mizh Ukrayinoyu j Krimom i primusilo Krim do peregovoriv Kiyiv veresen 1918 ta do preliminarnoyi umovi na pidstavi yakoyi Krim mav uvijti do skladu Ukrayini distavshi vnutrishnyu avtonomiyu yaka odnak ne bula realizovana Za Direktoriyi UNR vidrizana vid Krimu ne mogla zajmatisya tatarskim pitannyam Na vesni 1919 roku Krim zahopili na korotkij chas bilshoviki potim armiya Denikina i Vrangelya yaki pridushuvali tatar pragnennya do avtonomiyi U listopadi 1920 bilshoviki vtretye zajnyali Krim i 18 10 1921 progolosili Krimsku Avtonomnu Respubliku u skladi RRFSR SRSR Dokladnishe Krimska Avtonomna Radyanska Socialistichna Respublika Deportaciya krimskih tatar ta Peredacha Krimskoyi oblasti zi skladu RRFSR do skladu URSR 1923 1927 krimski tatari mali deyaku mozhlivist rozvivati svoyu kulturu ale tatarizaciya Krimu bula lishe chastkovo mozhliva bo krimci stanovili 1926 roku tilki 25 1 naselennya Krimu Golovoyu Krimskogo Centralnogo Vikonavchogo Komitetu todi buv Veli Ibrayimov Ale vzhe 1928 roku jogo samogo ta jogo spivrobitnikiv likvidovano nibito za zmovu z Turechchinoyu u dijsnosti za spivpracyu z tatarskoyu pidpilnoyu partiyeyu Milli Firka U 1930 h pp pochalasya rusifikaciya 1938 dlya tatarskoyi movi vvedeno kirilicyu z rosijskoyu grafikoyu zamist latinki yaka 1929 zaminila arabske pismo kolektivizaciya masovi zaslannya religijni peresliduvannya likvidaciya politichnih i kulturnih tatarskih kadriv Na emigraciyi krimci provadili politichnu i kulturnu diyalnist u Turechchini E Kirimal Tatarski pragnennya pidtrimuvav polskij uryad cherez Shidnij Institut u Varshavi Ukrayinci spivpracyuvali z tatarami u Prometejskomu rusi u Varshavi S Sejdamyet i v Parizhi zhurnal Prometej U listopadi 1941 roku nimci zahopili Krim Bilshoviki pislya povernennya Krimu kviten 1944 zvinuvatili tatar u spivpraci z nimcyami i postanovoyu vid 18 travnya 1944 deportuvali yih do Kazahstanu j Uzbekistanu Postanova Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 30 chervnya 1945 likviduvala Krimsku Avtonomnu RSR i peretvorila yiyi na Krimsku oblast Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 19 02 1954 Krim priyednano do URSR Chergovim ukazom vid 28 kvitnya 1956 tataram bulo zaboroneno povertatisya do Krimu Cya zaborona diyala nadali hocha ukaz 5 travnya 1967 znyav z krimskih tatar obvinuvachennya u spivpraci z nimcyami Na zahist prav krimskih tatar vistupali takozh ukrayinci general Petro Grigorenko V yacheslav Chornovil ta in Ukrayinsko krimskotatarski zv yazki doslidzhuvali ukrayinski istoriki zokrema Mikola Kostomarov Mihajlo Grushevskij Oleksandr Ogloblin Dmitro Doroshenko Domet Olyanchin V Dubrovskij M Tishenko ta in Krimski motivi ye v tvorchosti ukrayinskih pismennikiv Mikoli Kostomarova Stepana Rudanskogo Mihajla Kocyubinskogo V putah shajtana Na kameni Pid minaretami Lesi Ukrayinki Krim spogadi Krim vidguki Agatangel Krimskij podav zagalnij oglyad krimskotatarskoyi literaturi a v 1927 1931 chimalo materialiv pro krimskih tatar vmisheno v zhurnali Shidnij Svit Vidnovlena krimska avtonomiya 1991 2014 Dokladnishe Avtonomna Respublika Krim ta Povernennya krimskih tatar iz deportaciyi Z 1989 roku pochalos masove povernennya krimskih tatar na batkivshinu pri comu ni radyanska ni piznishe ukrayinska vlada niyak ne dopomagala yihnomu povernennyu Lyudi ne mogli povernutisya u zhitlo de meshkali yihni batki ta inshi predki tomu buduvali novi budinki yaki derzhava ne viznavala zakonnimi cherez sho postijno vinikali konflikti V lyutomu 1991 roku bulo vidnovleno Krimsku avtonomiyu ale ne nacionalnogo a teritorialnogo harakteru Z chasom pochali z yavlyatisya shkoli z vikladannyam krimskotatarskoyi a v 1998 roku bulo prijnyato konstituciyu Avtonomnoyi Respubliki Krim yaka zakripila za krimskotatarskoyu movoyu status odniyeyi z oficijnih mov regionu V politichnomu zhitti respubliki krimskotatarski ta ukrayinski aktivisti zdebilshogo diyali spilno zokrema pislya viboriv 2006 roku v parlamenti Krimu voni sformuvali spilnu grupu Kurultaj Ruh Pislya 2014 Dokladnishe Aneksiya Krimu 2014 Aneksiya Krimu Rosijskoyu Federaciyeyu u berezni 2014 roku zblizila ukrayinskij i krimskotatarskij narodi 20 bereznya 2014 roku Verhovna Rada Ukrayini prijnyala Zayavu shodo garantiyi prav krimskotatarskogo narodu u skladi Ukrayinskoyi Derzhavi Zayavoyu Ukrayina vpershe v istoriyi Ukrayini garantuvala zberezhennya ta rozvitok etnichnoyi kulturnoyi movnoyi ta religijnoyi samobutnosti krimskotatarskogo narodu yak korinnogo narodu ta vsih nacionalnih menshin Ukrayini garantuvala zahist ta realizaciyu nevid yemnogo prava na samoviznachennya krimskotatarskogo narodu u skladi suverennoyi i nezalezhnoyi Ukrayinskoyi Derzhavi viznala Medzhlis krimskotatarskogo narodu vikonavchij organ Kurultayu krimskotatarskogo narodu ta Kurultaj yak vishij predstavnickij organ krimskotatarskogo narodu 12 listopada 2015 roku Verhovna Rada viznala deportaciyu z Krimu krimskih tatar u 1944 roci genocidom krimskotatarskogo narodu i progolosila 18 travnya Dnem pam yati zhertv genocidu krimskotatarskogo narodu Idut diskusiyi shodo konstitucijnogo zakriplennya statusu okupovanoyi AR Krim yak krimskotatarskoyi nacionalno kulturnoyi nacionalno teritorialnoyi avtonomiyi Blokada Krimu organizovana i rozpochata voseni 2015 roku krimskotatarskimi aktivistami ne zustrichaye sprotivu zi storoni ukrayinskoyi vladi MZS Ukrayini regulyarno vistupaye na pidtrimku krimskih tatar proti zasudzhennya rosijskoyi represivnoyi politiki shodo nih 7 kvitnya 2021 roku Kabinet Ministriv Ukrayini zatverdiv proyekt rozporyadzhennya Pro shvalennya Koncepciyi rozvitku krimskotatarskoyi movi sho peredbachaye rozroblennya Strategiyi rozvitku krimskoyi movi na 2022 2032 roki Neyu reglamentuyetsya zokrema populyarizaciya krimskotatarskoyi zbilshennya navchalno metodichnih materialiv dlya yiyi vivchennya a odnim iz klyuchovih zavdan ye viklyuchennya movi z pereliku takih sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya zgidno z klasifikaciyeyu YuNESKO Div takozhTatarski nabigi na Ukrayinu bitvi Litvi i Polshi z tatarami Deportaciya krimskih tatar i povernennya krimskih tatar iz deportaciyiPrimitkiBajcar Andrij Ukrayinskij Krim Krimske hanstvo i Kozacka Ukrayina http plus lviv ua publ 13 1 0 743 25 kvitnya 2018 u Wayback Machine Bajcar Andrij Lyubomirovich Krim Narisi istorichnoyi prirodnichoyi i suspilnoyi geografiyi navch posib A L Bajcar Lviv nac un t imeni I Franka Lviv Vidavnichij centr LNU im Ivana Franka 2007 224 s Samopovernennya v Krim Arhiv originalu za 24 kvitnya 2018 Procitovano 12 listopada 2015 Arhiv originalu za 14 listopada 2015 Procitovano 12 listopada 2015 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 12 listopada 2015 Do 71 yi rokovini deportaciyi krimskih tatar MZS Ukrayini 15 travnya 2015 Pavlo Klimkin bere uchast u II Vsesvitnomu kongresi krimskih tatar sho prohoditeme 1 2 serpnya 2015 r u m Ankara MZS Ukrayini 1 serpnya 2015 Arhiv originalu za 23 grudnya 2015 Procitovano 12 listopada 2015 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 7 kvitnya 2021 Procitovano 7 kvitnya 2021 Dzherela ta literaturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Bajcar Andrij Krim Narisi istorichnoyi prirodnichoyi i suspilnoyi geografiyi navch posib A L Bajcar Lviv nac un t imeni I Franka Lviv Vidavnichij centr LNU im Ivana Franka 2007 224 s Krisachenko V Ukrayina Krim diplomatichni vzayemini kozacko getmanskih chasiv V Krisachenko Ukrayinoznavstvo 2013 2 S 38 44 Olyanchin Domet Do istoriyi torgovli Ukrayini z Krimom 1754 1758 rr S 135 148 Zapiski Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka T CLII Praci istorichno filosofichnoyi sekciyi pid red Ivana Kripyakevicha Lviv 1933 178 s Lvov L Otnosheniya mezhdu Zaporozhem i Krymom Odessa Tip Shtaba okruga 1895 60 s ros doref PosilannyaBrusnij S Brati po duhu i zbroyi Pro druzhbu kozakiv i tatar Istorichna pravda 15 03 2011 16 lyutogo 2012 u Wayback Machine Bogdan Tadej Galajchuk Hto rozduvaye antagonizm Dilo Lviv ch 162 27 07 1938 19 kvitnya 2015 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ