Націона́льний академі́чний драмати́чний теа́тр і́мені Іва́на Франка́ — україномовний театр у Києві, заснований 1920 року.
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка | ||||
---|---|---|---|---|
Театр у вересні 2014 р. | ||||
50°26′44″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.44560000002777400° пн. ш. 30.52830000002778021° сх. д.Координати: 50°26′44″ пн. ш. 30°31′41″ сх. д. / 50.44560000002777400° пн. ш. 30.52830000002778021° сх. д. | ||||
Країна | Україна | |||
Місто | ||||
Адреса | ||||
Назва на честь (епонім) | Іван Франко | |||
Місткість | 795 — основна сцена, 160 — камерна | |||
Тип | драматичний театр | |||
Статус | національний академічний | |||
Статус спадщини | пам’ятка архітектури | |||
Відкрито | 28 січня 1920 | |||
Оф. відкриття | 1898[2] | |||
Репертуар | «Весілля Фігаро», «Наталка Полтавка», «Кайдашева сім'я», «Morituri te salutant», «Земля», «Війна», «Грек Зорба», «Незрівнянна», «Коріолан», «Пер Гюнт», «Співай, Лоло, співай», «Украдене щастя», «Кассандра», «Крум», «Калігула», «Авантюра Никодима Дизми», «Безталанна», «Кар'єра Артуро Уї» тощо | |||
Керівництво | Генеральний директор-художній керівник — Євген Нищук Головний режисер — Дмитро Богомазов | |||
ft.org.ua | ||||
Нагороди | ||||
Ідентифікатори і посилання | ||||
EUTA theatre ID | 1712 | |||
| ||||
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка у Вікісховищі |
Історія
Театр Гната Юри
Театр імені Івана Франка було засновано у Вінниці 1920 року частиною акторів Молодого театру на чолі з Гнатом Юрою та акторами Нового Львівського театру на чолі з Амвросієм Бучмою. Об'єднавшись, митці утворили театральний колектив під назвою «Новий Драматичний театр імені Івана Франка», керівником якого було обрано Гната Юру.
Відкриття театру відбулося 28 січня 1920 року виставою «Гріх» Володимира Винниченка, а протягом сезону театр здійснив 23 прем'єри.
Основою репертуару перших сезонів стали вистави «Молодого театру»: «Затоплений дзвін» Г. Гауптмана, «Молодість» М. Гальбе, «Цар Едіп» Софокла. Цікавим є той факт, що Володимир Винниченко, подивившись вистави Гната Юри ще в «Молодому театрі», саме йому приніс для постановки п'єсу «Гріх», яку Юра тоді здійснив у «Молодому», а згодом цим твором відкрився театр ім. Франка. До речі, у перший сезон існування театру на його кону більшу частину репертуару складали п'єси В. Винниченка. В цей же час була підготовлена одна з нових постановок — «Весілля Фігаро» Бомарше, в якій Юра виступив як перекладач, режисер та виконавець головної ролі. Починаючи з прем'єри, що відбулась 27 серпня 1920 року, ця вистава тринадцять років не сходила з афіш франківців.
Згадуючи засновників театру ім. Івана Франка, подекуди забувають, що цей театр творили молоді митці: Гнату Юрі було 32 роки, його дружині Ользі Рубчаківні — 17, Амвросію Бучмі, Олексію Ватулі — 29, Феодосії Барвінський — 22 роки.
Перші роки свого існування театр багато мандрував по містах і селах центральної України. Красномовним фактом в боротьбі за існування став виступ Гната Юри на прем'єрі «Весілля Фігаро» у Вінниці, де були присутні представники уряду УНР, із заявою, що у подібних умовах, які створені для франківців, жоден театр існувати не може і тільки жадоба до роботи, неймовірна відданість сцені врятували театр. Ніби наперекір всім в цей час Гнат Юра працює над «Лорензаччо» де Мюссе, відбувається прем'єра «Овечої криниці» Лопе де Вега, тривають репетиції «Лісової пісні» Лесі Українки, і тривають гастролі… На цей раз театр їде на Донбас. Як ніколи, в пригоді став художник театру, один з його засновників Матвій Драк, який починаючи з 1920 до 1949 року разом з Гнатом Юром створив чимало вистав. Його талант митця, глибоке знання і відчуття театрального простору, особливо стало в пригоді в екстремальних умовах першого десятиліття існування колективу. Можна лише фантазувати як, де і яким чином півроку на підводах, а то і пішки актори мандрували по шахтах, заводах та робітничих селищах з репертуаром, що складався з «Лісової пісні», «Овечої криниці», «На дні», «Гайдамаків» та «Весілля Фігаро». Своєрідністю був позначений один з показів вистави «Лісова пісня» в Горлівці. Спектакль грався у величезному парку, яскравого сонячного спекотного дня, без жодної декорації, лише в казкових мальовничих костюмах, що їх створив Матвій Драк.
Втім, саме гастролі в Донбасі стали поштовхом для переведення франківців 1923 року як Державного театру УРСР до столиці України — Харкова.
Серед найкращих вистав театру тих років — «Лісова пісня» Лесі Українки, «Ревізор» Миколи Гоголя (зокрема, у постановці режисера М. Г. Єсипенка), «Полум'ярі» Анатолія Луначарського, «Свята Йоанна» Бернарда Шоу, «97» Миколи Куліша.
Влітку 1926 року театр ім. І. Франка за рішенням уряду перевели до Києва, тоді як з Києва до Харкова переїхав театр «Березіль». З 1926 року театр працює в будівлі колишнього театру Соловцова.
У 1920-1930-х роках акторське ядро театру складали Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Юрій Шумський, Ганна Борисоглібська, Дмитро Мілютенко, Віктор Добровольський, Поліна Нятко, Катерина Осмяловська, Євген Пономаренко, Петро Сергієнко, Микола Яковченко, Микола Братерський, Олександр Романенко та інші. Серед постановок були шедеври вітчизняної та світової класики: «Весілля Фігаро» П. Бомарше, «Пригоди бравого солдата Швейка» за Я. Гашеком, «Суєта» І. Карпенка-Карого, «Дон Карлос» Ф. Шіллера, «Борис Годунов» О. Пушкіна.
Починаючи з першої половини тридцятих років театр, як і ряд інших колективів, майже цілком переключився на пропагандистські п'єси радянської тематики. Серед 13-ти постановок, що вийшли у 1930–34 рр., була лише одна класична п'єса. Відчуваючи, що актори, театр можуть втратити те, що напрацьовувалось роками, Гнат Юра у 1933 році звертається до однієї з найулюбленіших постановок, яка рятувала театр в критичні часи, — «Весілля Фігаро», і сам виходить на сцену в ролі Фігаро.
Часто-густо, гребуючи власними інтересами і бажаннями як режисера, намагаючись розширити творчий діапазон театру, Юра прилучає до постановок інших режисерів: Борис Сушкевич у 1937 р. здійснює постановку трагедії «Борис Годунов» О. Пушкіна, у 1939 р. В. Вільнер ставить «Останню жертву» О. Островського. В сезон 20-ї річниці заснування театру Юра створює легендарну виставу «Украдене щастя» І. Франка, у 1946 р. Костянтин Хохлов відкриває для українського кону драматургію А.Чехова, створивши у франківців «Вишневий сад». Від деградації театр продовжує рятувати класика: Юра працює над поновленими варіантами «Мартина Борулі», «Ревізора», «Швейка», який з 1928 р. був його талісманом. Саме в ролі Швейка Гната Юру увічнено у сквері біля театру.
1940 — театр одержав звання академічного.
1941–1944 — трупа працювала в евакуації — в Семипалатинську і Ташкенті.
У повоєнний період в театрі працювали Б. Норд, Б. Тягно, Б. Балабан, В. Васильєв, М. Крушельницький, В. Івченко, В. Гаккебуш, Ш. Варшавер, від 1950-х років — В. Оглоблін, В. Крайниченко, В. Харченко, від 1960-х — Д. Алексідзе, В. Скляренко, Д. Лизогуб, Б. Мешкіс, О. Барсегян, Д. Чайковський, П. Морозенко, С. Коркошко, від 1970-х — С. Сміян та інші.
Сценографія і музичне вирішення вистав традиційно були і залишаються сильною стороною творчості франківців — це роботи художників: М. Драка, В. Меллера, А. Петрицького, Д. Лідера, А. Александровича-Дочевського (головного художника театру), музика композиторів Н. Прусліна, Ю. Мейтуса, І. Шамо, І. Поклада, Л. Ревуцького, О. Білаша, М. Скорика та інших композиторів.
Театр Сергія Данченка
У 1978–2001 роках театр очолював Сергій Данченко. У цей час в акторському складі працюють Богдан Ступка, Богдан Бенюк, Анатолій Хостікоєв, Наталя Сумська, Лариса Кадирова, Лесь Задніпровський, Олексій Богданович, Ірина Дорошенко Василь Мазур, Людмила Смородіна, Станіслав Станкевич, Лесь Сердюк, Михайло Крамар, Ніна Гіляровська та багато інших.
«Страх перед ризиком призводить до усереднення в мистецтві. У цьому небезпека. Театр — живий організм, і тупцюючи на місці, нічого не збережеш. Але потрібні не декларації, а спектаклі. Лише вони — мета й засіб поступу».
Керуючись цими словами, Сергій Володимирович досяг значних результатів. З перших же постановок примусив говорити про відродження Першої сцени України. Тут він познайомив українську сцену з драматургією Ф. Дюрренматта, Г. Ібсена, увів в моральне та естетичне коло українського театру А. Чехова (у 1980 р. вистава «Дядя Ваня» була удостоєна Державної премії СРСР), неодноразово звертався до драматургії В. Шекспіра, знайшов адекватні, нервово пронизливі форми сценічного прочитання прози Миколи Хвильового. Захопив національною театральною стихією «Енеїди» І. Котляревського. Історію молочника Тев'є, з якою знайомий цілий світ, перевів у ранг космічної оповіді про пошук гармонії буття («Тев'є-Тевель» за Шолом-Алейхемом 1993 р. — Національна премія України імені Тараса Шевченка).
Від початку 1990-х рр. театр активно вписує свою творчість в європейський культурний контекст — гастролює в Німеччині, Австрії, Греції, Італії, Польщі, США, де робота франківців знаходить гідну оцінку.
Театр Михайла Захаревича
З 1992 року — генеральний директор театру Михайло Захаревич.
Указом Президента України від 11 жовтня 1994 року театру надано статус Національного.
З кінця 2001 до 2012 року театр очолював Герой та народний артист України Богдан Ступка. Продовжуючи і розвиваючи традиції, закладені славними попередниками — фундатором театру Г. Юрою та багаторічним творчим побратимом С. Данченком — Богдан Ступка ввів в репертуар незвичні для українського кону імена: класиків української літератури Г. Сковороди («Буквар Миру»), Г. Кониського («Трагедокомедія о воскресенії мертвих»), познайомив із давньою індійською культурою («Шякунтала» Калідаси), творчістю польського класика ХХ століття С. Віткевича («Мама, або Несмачний витвір…»), повернув на сцену Софокла та Ф. Достоєвського («Цар Едіп», «Брати Карамазови»). Прагнучи розширити художню палітру франківців, Ступка запрошував на постановки режисерів із діаметрально протилежними творчими засадами. З театром співпрацювали режисери з Росії, Польщі, Грузії, Канади.
Театр стає дійсним членом Міжнародного інституту театру, сприяючи таким чином популяризації українського театрального мистецтва у світі.
«І ми сьогодні не маємо морального права перекреслити, стерти з пам'яті створене корифеями цієї сцени, а навпаки, мусимо здійснити те, що вони не встигли. Від нас, від кожного залежить, яким стане наш театр через 40, 50, 100 років. Яким словом згадає нас прийдешнє покоління». Б. Ступка
В період 2012—2017 рр. художнім керівником театру був Станіслав Мойсеєв.
У 2018—2024 рр. генеральним директором-художнім керівником театру був Михайло Захаревич. Головним режисером театру з 2017 року працює Дмитро Богомазов. В штаті театру працюють режисери Дмитро Чирипюк, Давид Петросян, Іван Уривський.
З 3 квітня 2024 року керівником театру є народний артист України Євген Нищук.
Міжнародні фестивалі
З 2004 у просторі театру щорічно у жовтні проводиться Міжнародний театральний фестиваль жіночих монодрам «Марія».
Будівля театру
Після переїзду до Києва влітку 1926 року, театр починає працювати в будівлі колишнього театр «Соловцов».
19 березня 2012 року розпочала свою роботу Камерна сцена, названа на честь Сергія Данченка. 19 жовтня 2013 року біля Камерної сцени встановлено пам'ятник Митцю (скульптори — Володимир та Андрій Чепелики).
Персоналії театру
Художні керівники
- Юра Гнат Петрович (1920—1964)
- Кошевський Костянтин Петрович (1934—1945)
- Крушельницький Мар'ян Михайлович (1954—1956)
- Харченко Василь (1956—1957)
- Скляренко Володимир (1962—1965)
- Понамаренко Євген голова редколегії (1965—1966)
- Алексідзе Дмитро Олександрович (1966—1969)
- Сміян Сергій Костянтинович (1970—1978)
- Данченко Сергій Володимирович (1978—2001)
- Ступка Богдан Сильвестрович (2001—2012)
- Мойсеєв Станіслав Анатолійович (2012—2017)
- Захаревич Михайло Васильович (2017—2024)
- Нищук Євген Миколайович (з 2024)
Трупа театру
Категорія У різний час в театрі працювали багато відомих і популярних акторів та режисерів, серед яких нині задіяні (за алфавітом, в дужках вказані дати служби в театрі):
- Василь Баша (1999—2022)
- Бегма Олександр Володимирович
- Бенюк Богдан Михайлович
- Богданович Олексій Володимирович
- Гнатюк Анатолій Васильович
- Дорошенко Ірина Євгенівна
- Задніпровський Лесь Михайлович
- Задніпровський Назар Олександрович
- Ільченко Петро Іванович (з 1981)
- Коляда Володимир Андрійович
- Лазова Поліна Василівна
- Мазур Василь Степанович
- Одинокий Юрій Дмитрович (2006—2023)
- Панчук Петро Фадійович
- Петухов Олексій
- Печериця Олександр
- Рибалевський Дмитро Олексійович
- Рудинський Олександр Сергійович
- Смородіна Людмила Геннадіївна
- Ступка Остап Богданович
- Сумська Наталя В'ячеславівна
- Федорак Христина Василівна
- Хостікоєв Анатолій Георгійович
- Яблонська Галина Гілярівна (з 1951)
До творчого колективу театру також належать балетна група, хор і оркестр.
Репертуар
Перші сезони другої сотні в історії театру поєднують вистави попереднього періоду, випробувані часом («Кайдашева сім'я» за Нечуй-Левицьким та «Шельменко-денщик» Квітки-Основ'яненка у постановці Петра Ільченка), «Грек Зорба» Казандзакіса Віталія Малахова, «Весілля Фігаро» Бомарше Юрія Одинокого) доповнюються роботами головного режисера театру (з жовтня 2017) Дмитра Богомазова («Коріолан» Шекспіра, «Украдене щастя» Франка), молодими режисерами —постановниками Давида Петросяна («Земля» Ольги Кобилянської, «Війна» Ларса Нурена, «Крум» Ханоха Левіна, «Кассандра» Лесі Українки, «Візит старої дами» Фрідріха Дюрренматта), Івана Уривського («Лимерівна» за Панасом Мирним, «Трамвай „Бажання“» Теннессі Вільямса, «Пер Гюнт» Генріка Ібсена, «Безталанна» Івана Карпенко-Карого, «Калігула» Альбера Камю, «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ'яненка) та іншими.
Історія постановок
- , 23 грудня — «Тев'є-Тевель»; реж. Сергій Данченко
- , 9 червня — «Кін IV»; реж. Анатолій Хостікоєв
Пам'ять
- 2020 — Національний банк України випустив ювілейну монету 100 років Національному академічному драматичному театру імені Івана Франка, номіналом 5 гривень
- 2020 — «Укрпошта» випустила поштову марку, присвячену 100-річчю Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Автор марки та штемпеля В. Фелік. Дата випуску — 19 червня 2020 року. Номер за каталогом — № 1814.
Примітки
- Євген Нищук став новим директором й художнім керівником Театру ім. І. Франка. 04.04.2024, 00:08
- Європейська театральна архітектура — Arts and Theatre Institute.
- Ступку в театре им. Франко сменил Мойсеев, — приказ Минкульта
- Директором-художнім керівником театру ім. Івана Франка став Євген Нищук, МКІПУ, 03.04.2024
- Тетяна ПОЛІЩУК (22 січня 2021). Про свободу, дружбу, кохання, смерть, Бога та… революцію. Бенефіс Анатолія Хостікоєва (укр.). Г-та «День» № 9-10. Процитовано 2021-2-03.
- Валентина САМЧЕНКО (10 липня 2020). Голгофа кохання знову на сцені: театр Івана Франка представив «Украдене щастя» Дмитра Богомазова (укр.). «Україна молода». Процитовано 2020-7-11.
- Тетяна ПОЛІЩУК (6 серпня 2020). Повернення блудного сина. Вперше в Україні поставлено п’єсу «Крум» сучасного ізраїльського драматурга Ханока Левіна (укр.). «День». Процитовано 2020-8-7.
- Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (3 листопада 2020). Трейлер покарання. Іван Уривський поставив на камерній сцені Національного театру ім. І. Франка виставу «Трамвай «Бажання» (укр.). «День». Процитовано 2020-11-4.
- . Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
Джерела та література
- Більше ніж театр. Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка 2001—2012: 100 років першій сцені України 2020—1920 / Г. І. Веселовська. — Київ: Антиквар, 2019. — 328 с. — .
- Богуцький Ю. П. Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 307. — .
- XX років театра ім. Ів. Франка (1920—1940) / Ред. Б. Гурман. — К.: Мистецтво, 1940. — 225 с.: 7 л. іл. — Бібліогр.: С. 197—224.
- Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка: динаміка соціокультурних перетворень 1920—2001 років / Михайло Захаревич. — Київ: Зерно, 2016. — 336 с. —
- Театр ім. Франка // Сільський театр. — 1926. — № 9. — С. 31.
- Франківці. Миттєвості: 100 років першій сцені України 2020—1920 / упоряд. А. Коржова. — Київ: Антиквар, 2019. — 112 с. — .
Посилання
- Національний академічний драматичний театр ім. І. Франка // ЕСУ
- Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 459-461.
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка |
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Офіційний сайт театру
- Інститут історії України
- Богдан СТУПКА «Франківські містифікації. Роздуми про театр, його історію, корифеїв, сьогодення та майбутнє» — «День», № 51, четвер, 24 березня 2005
- Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка на сайті
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Naciona lnij akademi chnij dramati chnij tea tr i meni Iva na Franka ukrayinomovnij teatr u Kiyevi zasnovanij 1920 roku Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka Teatr u veresni 2014 r Teatr u veresni 2014 r 50 26 44 pn sh 30 31 41 sh d 50 44560000002777400 pn sh 30 52830000002778021 sh d 50 44560000002777400 30 52830000002778021 Koordinati 50 26 44 pn sh 30 31 41 sh d 50 44560000002777400 pn sh 30 52830000002778021 sh d 50 44560000002777400 30 52830000002778021 Krayina UkrayinaMisto KiyivAdresa pl Ivana Franka 3Nazva na chest eponim Ivan FrankoMistkist 795 osnovna scena 160 kamernaTip dramatichnij teatrStatus nacionalnij akademichnijStatus spadshini pam yatka arhitekturiVidkrito 28 sichnya 1920Of vidkrittya 1898 2 Repertuar Vesillya Figaro Natalka Poltavka Kajdasheva sim ya Morituri te salutant Zemlya Vijna Grek Zorba Nezrivnyanna Koriolan Per Gyunt Spivaj Lolo spivaj Ukradene shastya Kassandra Krum Kaligula Avantyura Nikodima Dizmi Beztalanna Kar yera Arturo Uyi toshoKerivnictvo Generalnij direktor hudozhnij kerivnik Yevgen Nishuk Golovnij rezhiser Dmitro Bogomazovft org uaNagorodi Akademichnij teatrIdentifikatori i posilannyaEUTA theatre ID 1712 Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka u VikishovishiIstoriyaTeatr Gnata Yuri Scena z vistavi Grih V Vinnichenka 1920 rik Frankivci u 1930 1940 rr Teatr imeni Ivana Franka bulo zasnovano u Vinnici 1920 roku chastinoyu aktoriv Molodogo teatru na choli z Gnatom Yuroyu ta aktorami Novogo Lvivskogo teatru na choli z Amvrosiyem Buchmoyu Ob yednavshis mitci utvorili teatralnij kolektiv pid nazvoyu Novij Dramatichnij teatr imeni Ivana Franka kerivnikom yakogo bulo obrano Gnata Yuru Vidkrittya teatru vidbulosya 28 sichnya 1920 roku vistavoyu Grih Volodimira Vinnichenka a protyagom sezonu teatr zdijsniv 23 prem yeri Osnovoyu repertuaru pershih sezoniv stali vistavi Molodogo teatru Zatoplenij dzvin G Gauptmana Molodist M Galbe Car Edip Sofokla Cikavim ye toj fakt sho Volodimir Vinnichenko podivivshis vistavi Gnata Yuri she v Molodomu teatri same jomu prinis dlya postanovki p yesu Grih yaku Yura todi zdijsniv u Molodomu a zgodom cim tvorom vidkrivsya teatr im Franka Do rechi u pershij sezon isnuvannya teatru na jogo konu bilshu chastinu repertuaru skladali p yesi V Vinnichenka V cej zhe chas bula pidgotovlena odna z novih postanovok Vesillya Figaro Bomarshe v yakij Yura vistupiv yak perekladach rezhiser ta vikonavec golovnoyi roli Pochinayuchi z prem yeri sho vidbulas 27 serpnya 1920 roku cya vistava trinadcyat rokiv ne shodila z afish frankivciv Zgaduyuchi zasnovnikiv teatru im Ivana Franka podekudi zabuvayut sho cej teatr tvorili molodi mitci Gnatu Yuri bulo 32 roki jogo druzhini Olzi Rubchakivni 17 Amvrosiyu Buchmi Oleksiyu Vatuli 29 Feodosiyi Barvinskij 22 roki Pershi roki svogo isnuvannya teatr bagato mandruvav po mistah i selah centralnoyi Ukrayini Krasnomovnim faktom v borotbi za isnuvannya stav vistup Gnata Yuri na prem yeri Vesillya Figaro u Vinnici de buli prisutni predstavniki uryadu UNR iz zayavoyu sho u podibnih umovah yaki stvoreni dlya frankivciv zhoden teatr isnuvati ne mozhe i tilki zhadoba do roboti nejmovirna viddanist sceni vryatuvali teatr Nibi naperekir vsim v cej chas Gnat Yura pracyuye nad Lorenzachcho de Myusse vidbuvayetsya prem yera Ovechoyi krinici Lope de Vega trivayut repeticiyi Lisovoyi pisni Lesi Ukrayinki i trivayut gastroli Na cej raz teatr yide na Donbas Yak nikoli v prigodi stav hudozhnik teatru odin z jogo zasnovnikiv Matvij Drak yakij pochinayuchi z 1920 do 1949 roku razom z Gnatom Yurom stvoriv chimalo vistav Jogo talant mitcya gliboke znannya i vidchuttya teatralnogo prostoru osoblivo stalo v prigodi v ekstremalnih umovah pershogo desyatilittya isnuvannya kolektivu Mozhna lishe fantazuvati yak de i yakim chinom pivroku na pidvodah a to i pishki aktori mandruvali po shahtah zavodah ta robitnichih selishah z repertuarom sho skladavsya z Lisovoyi pisni Ovechoyi krinici Na dni Gajdamakiv ta Vesillya Figaro Svoyeridnistyu buv poznachenij odin z pokaziv vistavi Lisova pisnya v Gorlivci Spektakl gravsya u velicheznomu parku yaskravogo sonyachnogo spekotnogo dnya bez zhodnoyi dekoraciyi lishe v kazkovih malovnichih kostyumah sho yih stvoriv Matvij Drak Vtim same gastroli v Donbasi stali poshtovhom dlya perevedennya frankivciv 1923 roku yak Derzhavnogo teatru URSR do stolici Ukrayini Harkova Sered najkrashih vistav teatru tih rokiv Lisova pisnya Lesi Ukrayinki Revizor Mikoli Gogolya zokrema u postanovci rezhisera M G Yesipenka Polum yari Anatoliya Lunacharskogo Svyata Joanna Bernarda Shou 97 Mikoli Kulisha Vlitku 1926 roku teatr im I Franka za rishennyam uryadu pereveli do Kiyeva todi yak z Kiyeva do Harkova pereyihav teatr Berezil Z 1926 roku teatr pracyuye v budivli kolishnogo teatru Solovcova U 1920 1930 h rokah aktorske yadro teatru skladali Amvrosij Buchma Nataliya Uzhvij Yurij Shumskij Ganna Borisoglibska Dmitro Milyutenko Viktor Dobrovolskij Polina Nyatko Katerina Osmyalovska Yevgen Ponomarenko Petro Sergiyenko Mikola Yakovchenko Mikola Braterskij Oleksandr Romanenko ta inshi Sered postanovok buli shedevri vitchiznyanoyi ta svitovoyi klasiki Vesillya Figaro P Bomarshe Prigodi bravogo soldata Shvejka za Ya Gashekom Suyeta I Karpenka Karogo Don Karlos F Shillera Boris Godunov O Pushkina Pochinayuchi z pershoyi polovini tridcyatih rokiv teatr yak i ryad inshih kolektiviv majzhe cilkom pereklyuchivsya na propagandistski p yesi radyanskoyi tematiki Sered 13 ti postanovok sho vijshli u 1930 34 rr bula lishe odna klasichna p yesa Vidchuvayuchi sho aktori teatr mozhut vtratiti te sho napracovuvalos rokami Gnat Yura u 1933 roci zvertayetsya do odniyeyi z najulyublenishih postanovok yaka ryatuvala teatr v kritichni chasi Vesillya Figaro i sam vihodit na scenu v roli Figaro Chasto gusto grebuyuchi vlasnimi interesami i bazhannyami yak rezhisera namagayuchis rozshiriti tvorchij diapazon teatru Yura priluchaye do postanovok inshih rezhiseriv Boris Sushkevich u 1937 r zdijsnyuye postanovku tragediyi Boris Godunov O Pushkina u 1939 r V Vilner stavit Ostannyu zhertvu O Ostrovskogo V sezon 20 yi richnici zasnuvannya teatru Yura stvoryuye legendarnu vistavu Ukradene shastya I Franka u 1946 r Kostyantin Hohlov vidkrivaye dlya ukrayinskogo konu dramaturgiyu A Chehova stvorivshi u frankivciv Vishnevij sad Vid degradaciyi teatr prodovzhuye ryatuvati klasika Yura pracyuye nad ponovlenimi variantami Martina Boruli Revizora Shvejka yakij z 1928 r buv jogo talismanom Same v roli Shvejka Gnata Yuru uvichneno u skveri bilya teatru 1940 teatr oderzhav zvannya akademichnogo 1941 1944 trupa pracyuvala v evakuaciyi v Semipalatinsku i Tashkenti U povoyennij period v teatri pracyuvali B Nord B Tyagno B Balaban V Vasilyev M Krushelnickij V Ivchenko V Gakkebush Sh Varshaver vid 1950 h rokiv V Ogloblin V Krajnichenko V Harchenko vid 1960 h D Aleksidze V Sklyarenko D Lizogub B Meshkis O Barsegyan D Chajkovskij P Morozenko S Korkoshko vid 1970 h S Smiyan ta inshi Scenografiya i muzichne virishennya vistav tradicijno buli i zalishayutsya silnoyu storonoyu tvorchosti frankivciv ce roboti hudozhnikiv M Draka V Mellera A Petrickogo D Lidera A Aleksandrovicha Dochevskogo golovnogo hudozhnika teatru muzika kompozitoriv N Pruslina Yu Mejtusa I Shamo I Poklada L Revuckogo O Bilasha M Skorika ta inshih kompozitoriv Teatr Sergiya Danchenka U 1978 2001 rokah teatr ocholyuvav Sergij Danchenko U cej chas v aktorskomu skladi pracyuyut Bogdan Stupka Bogdan Benyuk Anatolij Hostikoyev Natalya Sumska Larisa Kadirova Les Zadniprovskij Oleksij Bogdanovich Irina Doroshenko Vasil Mazur Lyudmila Smorodina Stanislav Stankevich Les Serdyuk Mihajlo Kramar Nina Gilyarovska ta bagato inshih Strah pered rizikom prizvodit do userednennya v mistectvi U comu nebezpeka Teatr zhivij organizm i tupcyuyuchi na misci nichogo ne zberezhesh Ale potribni ne deklaraciyi a spektakli Lishe voni meta j zasib postupu Keruyuchis cimi slovami Sergij Volodimirovich dosyag znachnih rezultativ Z pershih zhe postanovok primusiv govoriti pro vidrodzhennya Pershoyi sceni Ukrayini Tut vin poznajomiv ukrayinsku scenu z dramaturgiyeyu F Dyurrenmatta G Ibsena uviv v moralne ta estetichne kolo ukrayinskogo teatru A Chehova u 1980 r vistava Dyadya Vanya bula udostoyena Derzhavnoyi premiyi SRSR neodnorazovo zvertavsya do dramaturgiyi V Shekspira znajshov adekvatni nervovo pronizlivi formi scenichnogo prochitannya prozi Mikoli Hvilovogo Zahopiv nacionalnoyu teatralnoyu stihiyeyu Eneyidi I Kotlyarevskogo Istoriyu molochnika Tev ye z yakoyu znajomij cilij svit pereviv u rang kosmichnoyi opovidi pro poshuk garmoniyi buttya Tev ye Tevel za Sholom Alejhemom 1993 r Nacionalna premiya Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Vid pochatku 1990 h rr teatr aktivno vpisuye svoyu tvorchist v yevropejskij kulturnij kontekst gastrolyuye v Nimechchini Avstriyi Greciyi Italiyi Polshi SShA de robota frankivciv znahodit gidnu ocinku Teatr Mihajla Zaharevicha Z 1992 roku generalnij direktor teatru Mihajlo Zaharevich Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 11 zhovtnya 1994 roku teatru nadano status Nacionalnogo Z kincya 2001 do 2012 roku teatr ocholyuvav Geroj ta narodnij artist Ukrayini Bogdan Stupka Prodovzhuyuchi i rozvivayuchi tradiciyi zakladeni slavnimi poperednikami fundatorom teatru G Yuroyu ta bagatorichnim tvorchim pobratimom S Danchenkom Bogdan Stupka vviv v repertuar nezvichni dlya ukrayinskogo konu imena klasikiv ukrayinskoyi literaturi G Skovorodi Bukvar Miru G Koniskogo Tragedokomediya o voskreseniyi mertvih poznajomiv iz davnoyu indijskoyu kulturoyu Shyakuntala Kalidasi tvorchistyu polskogo klasika HH stolittya S Vitkevicha Mama abo Nesmachnij vitvir povernuv na scenu Sofokla ta F Dostoyevskogo Car Edip Brati Karamazovi Pragnuchi rozshiriti hudozhnyu palitru frankivciv Stupka zaproshuvav na postanovki rezhiseriv iz diametralno protilezhnimi tvorchimi zasadami Z teatrom spivpracyuvali rezhiseri z Rosiyi Polshi Gruziyi Kanadi Teatr staye dijsnim chlenom Mizhnarodnogo institutu teatru spriyayuchi takim chinom populyarizaciyi ukrayinskogo teatralnogo mistectva u sviti I mi sogodni ne mayemo moralnogo prava perekresliti sterti z pam yati stvorene korifeyami ciyeyi sceni a navpaki musimo zdijsniti te sho voni ne vstigli Vid nas vid kozhnogo zalezhit yakim stane nash teatr cherez 40 50 100 rokiv Yakim slovom zgadaye nas prijdeshnye pokolinnya B Stupka V period 2012 2017 rr hudozhnim kerivnikom teatru buv Stanislav Mojseyev U 2018 2024 rr generalnim direktorom hudozhnim kerivnikom teatru buv Mihajlo Zaharevich Golovnim rezhiserom teatru z 2017 roku pracyuye Dmitro Bogomazov V shtati teatru pracyuyut rezhiseri Dmitro Chiripyuk David Petrosyan Ivan Urivskij Z 3 kvitnya 2024 roku kerivnikom teatru ye narodnij artist Ukrayini Yevgen Nishuk Mizhnarodni festivaliZ 2004 u prostori teatru shorichno u zhovtni provoditsya Mizhnarodnij teatralnij festival zhinochih monodram Mariya Budivlya teatruBudivlya teatru na pochatku HH st V toj chas Teatr Solovcov Vhid do kamernoyi sceni im S Danchenka Pislya pereyizdu do Kiyeva vlitku 1926 roku teatr pochinaye pracyuvati v budivli kolishnogo teatr Solovcov 19 bereznya 2012 roku rozpochala svoyu robotu Kamerna scena nazvana na chest Sergiya Danchenka 19 zhovtnya 2013 roku bilya Kamernoyi sceni vstanovleno pam yatnik Mitcyu skulptori Volodimir ta Andrij Chepeliki Personaliyi teatruHudozhni kerivniki Yura Gnat Petrovich 1920 1964 Koshevskij Kostyantin Petrovich 1934 1945 Krushelnickij Mar yan Mihajlovich 1954 1956 Harchenko Vasil 1956 1957 Sklyarenko Volodimir 1962 1965 Ponamarenko Yevgen golova redkolegiyi 1965 1966 Aleksidze Dmitro Oleksandrovich 1966 1969 Smiyan Sergij Kostyantinovich 1970 1978 Danchenko Sergij Volodimirovich 1978 2001 Stupka Bogdan Silvestrovich 2001 2012 Mojseyev Stanislav Anatolijovich 2012 2017 Zaharevich Mihajlo Vasilovich 2017 2024 Nishuk Yevgen Mikolajovich z 2024 Trupa teatru Kategoriya Aktori Nacionalnogo akademichnogo dramatichnogo teatru imeni Ivana Franka U riznij chas v teatri pracyuvali bagato vidomih i populyarnih aktoriv ta rezhiseriv sered yakih nini zadiyani za alfavitom v duzhkah vkazani dati sluzhbi v teatri Vasil Basha 1999 2022 Begma Oleksandr Volodimirovich Benyuk Bogdan Mihajlovich Bogdanovich Oleksij Volodimirovich Gnatyuk Anatolij Vasilovich Doroshenko Irina Yevgenivna Zadniprovskij Les Mihajlovich Zadniprovskij Nazar Oleksandrovich Ilchenko Petro Ivanovich z 1981 Kolyada Volodimir Andrijovich Lazova Polina Vasilivna Mazur Vasil Stepanovich Odinokij Yurij Dmitrovich 2006 2023 Panchuk Petro Fadijovich Petuhov Oleksij Pechericya Oleksandr Ribalevskij Dmitro Oleksijovich Rudinskij Oleksandr Sergijovich Smorodina Lyudmila Gennadiyivna Stupka Ostap Bogdanovich Sumska Natalya V yacheslavivna Fedorak Hristina Vasilivna Hostikoyev Anatolij Georgijovich Yablonska Galina Gilyarivna z 1951 Do tvorchogo kolektivu teatru takozh nalezhat baletna grupa hor i orkestr RepertuarGlyadacheva zala Pershi sezoni drugoyi sotni v istoriyi teatru poyednuyut vistavi poperednogo periodu viprobuvani chasom Kajdasheva sim ya za Nechuj Levickim ta Shelmenko denshik Kvitki Osnov yanenka u postanovci Petra Ilchenka Grek Zorba Kazandzakisa Vitaliya Malahova Vesillya Figaro Bomarshe Yuriya Odinokogo dopovnyuyutsya robotami golovnogo rezhisera teatru z zhovtnya 2017 Dmitra Bogomazova Koriolan Shekspira Ukradene shastya Franka molodimi rezhiserami postanovnikami Davida Petrosyana Zemlya Olgi Kobilyanskoyi Vijna Larsa Nurena Krum Hanoha Levina Kassandra Lesi Ukrayinki Vizit staroyi dami Fridriha Dyurrenmatta Ivana Urivskogo Limerivna za Panasom Mirnim Tramvaj Bazhannya Tennessi Vilyamsa Per Gyunt Genrika Ibsena Beztalanna Ivana Karpenko Karogo Kaligula Albera Kamyu Konotopska vidma Grigoriya Kvitki Osnov yanenka ta inshimi Istoriya postanovok 23 grudnya Tev ye Tevel rezh Sergij Danchenko 1999 9 chervnya Kin IV rezh Anatolij HostikoyevPam yatMarka Ukrposhti Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka 100 rokiv 2020 Yuvilejna moneta NBU prisvyachena teatru im Ivana Franka 2020 Nacionalnij bank Ukrayini vipustiv yuvilejnu monetu 100 rokiv Nacionalnomu akademichnomu dramatichnomu teatru imeni Ivana Franka nominalom 5 griven 2020 Ukrposhta vipustila poshtovu marku prisvyachenu 100 richchyu Nacionalnogo akademichnogo dramatichnogo teatru imeni Ivana Franka Avtor marki ta shtempelya V Felik Data vipusku 19 chervnya 2020 roku Nomer za katalogom 1814 PrimitkiYevgen Nishuk stav novim direktorom j hudozhnim kerivnikom Teatru im I Franka 04 04 2024 00 08 Yevropejska teatralna arhitektura Arts and Theatre Institute d Track Q12021673d Track Q43003820 Stupku v teatre im Franko smenil Mojseev prikaz Minkulta Direktorom hudozhnim kerivnikom teatru im Ivana Franka stav Yevgen Nishuk MKIPU 03 04 2024 Tetyana POLIShUK 22 sichnya 2021 Pro svobodu druzhbu kohannya smert Boga ta revolyuciyu Benefis Anatoliya Hostikoyeva ukr G ta Den 9 10 Procitovano 2021 2 03 Valentina SAMChENKO 10 lipnya 2020 Golgofa kohannya znovu na sceni teatr Ivana Franka predstaviv Ukradene shastya Dmitra Bogomazova ukr Ukrayina moloda Procitovano 2020 7 11 Tetyana POLIShUK 6 serpnya 2020 Povernennya bludnogo sina Vpershe v Ukrayini postavleno p yesu Krum suchasnogo izrayilskogo dramaturga Hanoka Levina ukr Den Procitovano 2020 8 7 Olga STELMAShEVSKA 3 listopada 2020 Trejler pokarannya Ivan Urivskij postaviv na kamernij sceni Nacionalnogo teatru im I Franka vistavu Tramvaj Bazhannya ukr Den Procitovano 2020 11 4 Arhiv originalu za 24 sichnya 2022 Procitovano 24 sichnya 2022 Dzherela ta literaturaBilshe nizh teatr Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr im Ivana Franka 2001 2012 100 rokiv pershij sceni Ukrayini 2020 1920 G I Veselovska Kiyiv Antikvar 2019 328 s ISBN 617 7285 34 1 Boguc kij Yu P Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 307 ISBN 978 966 00 1061 1 XX rokiv teatra im Iv Franka 1920 1940 Red B Gurman K Mistectvo 1940 225 s 7 l il Bibliogr S 197 224 Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka dinamika sociokulturnih peretvoren 1920 2001 rokiv Mihajlo Zaharevich Kiyiv Zerno 2016 336 s ISBN 978 966 1560 12 5 Teatr im Franka Silskij teatr 1926 9 S 31 Frankivci Mittyevosti 100 rokiv pershij sceni Ukrayini 2020 1920 uporyad A Korzhova Kiyiv Antikvar 2019 112 s ISBN 617 7285 25 9 PosilannyaNacionalnij akademichnij dramatichnij teatr im I Franka ESU Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka Shevchenkivska enciklopediya T 4 M Pa u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2013 S 459 461 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Oficijnij sajt teatru Institut istoriyi Ukrayini Bogdan STUPKA Frankivski mistifikaciyi Rozdumi pro teatr jogo istoriyu korifeyiv sogodennya ta majbutnye Den 51 chetver 24 bereznya 2005 Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka na sajti