Лазова Поліна Василівна

Полі́на Васи́лівна Лазова — українська акторка театру і кіно. Працює в Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка. Народна артистка України (2007).

Поліна Лазова
Народилася	5 вересня 1957(1957-09-05) (66 років) с. Костянтинівка, Миколаївської обл.
Нагороди	Орден княгині Ольги ІІІ ступеня Заслужений артист України
IMDb	ID 8351502
1979 — «Безталанна» І. Карпенко-Карого; реж. Володимир Оглоблін — Варка  — «Васса Желєзнова» Максима Горького; реж. Володимир Оглоблін — Наталія  — «Прощання в червні» Олександра Вампілова; реж. Валентин Козьменко-Делінде — Голошубова  — «Сміх і сльози» Сергія Михалкова; реж. Петро Ільченко — Клава  — «Трибунал» А. Макайонка; реж. Володимир Оглоблін — Надія  — «Кар'єра Артуро Уї» Бертольта Бертольта; реж. Валентин Козьменко-Делінде — Співачка 1985 — «Хвацький молодець — гордість західного краю» Джона Сінга; реж. Володимир Оглоблін — Маргарет  — «Бронзова фаза» Миколи Зарудного; реж. Сергій Данченко — Ярина 1986 — «Сімейний детектив» Льва Синельникова; реж. Володимир Оглоблін — Гайяне 1986 — «Енеїда» за поемою Івана Котляревського; реж. Сергій Данченко — Дідона / Лавінія  — «Шиндаї!» Ігоря Афанасьєва; реж. Ігор Афанасьєв — Надя 1987 — «Майстер і Маргарита» за романом Михайла Булгакова; реж. Ірина Молостова — Маргарита  — «Камінний господар» за поемою Лесі Українки; реж. Сергій Данченко — Донна Анна  — «Цар Плаксій та Лоскотон» Василя Симоненка; реж. Петро Ільченко — Нудота 1990 — «Блез» Клода Маньє; реж. В. Опанасенко — Пепіта 1990 — «Сава Чалий» Івана Карпенко-Карого; реж. Микола Мерзлікін — Кася 1990 — «Гріх» за п'єсою Володимира Винниченка; реж. В. Опанасенко — Марія Андріївна  — «Біла ворона» Юрія Рибчинського та Генадія Татарченка; реж. Сергій Данченко — Жанна д'Арк 1991 — «Засватана — не вінчана» В. Бегми, М. Ткача; реж. В. Бегма — Ялина 1992 — «Хто зрадить Брута?» Б. Жолдака та Станіслава Мойсєєва за Миколою Гоголем; реж. Станіслав Мойсеєв — Русалка  — «Патетична соната» Миколи Куліша; реж. Сергій Данченко — Зінька 1993 — «Огненний змій» Л. Яновської; реж. В. Опанасенко — Марія Костянтинівна  — «Талан» Михайла Старицького; реж. Ірина Молостова — Марія Лучицька 1994 — «З коханням не жартують» Педро Кальдерона; реж. В. Опанасенко — Донья Беатріса  — «Сни за Кобзарем» за Тарасом Шевченком; реж. Валентин Козьменко-Делінде — Ворон  — «Король Лір» за п'єсою Вільяма Шекспір; реж. Сергій Данченко — Гонерілья  — «Кін IV» Григорія Горіна; реж. Анатолій Хостікоєв — Ема Госуілл  — «За двома зайцями» за п'єсою Михайла Старицького; реж. Сергій Данченко — Проня 2000 — «Брате Чичиков» Ніни Садур за Миколою Гоголем; реж. Сергій Данченко — Відьма 2000 — «Пігмаліон» за п'єсою Бернарда Шоу; реж. Сергій Данченко — Місіс Хігінс  — «Мама, або несмачний витвір» Станіслава Віткевича; реж. Наймола Збігнев — Люцина Бір  — «Ех, мушкетери, мушкетери..!» Євгена Євтушенка за мотивами творів Александра Дюма; реж. Дмитро Чирипюк — Монтале  — «Істерія» Террі Джонсона; реж. Григорій Гладій — Джесіка  — «Solo-мия»; реж. Олександр Білозуб — Соломія  — «Лев і Левиця» Ірени Коваль; реж. Станіслав Мойсеєв — Соня 2009 — «Скандальна пригода містера Кетла та місіс Мун» Дж. Прістлі; реж. Юрій Одинокий — Делія 2012 — «Жона є жона» за мотивами оповідань Антона Чехова; реж. Валентин Козьменко-Делінде — Жона 2014 — «Така її доля…» Тараса Шевченка; реж. Станіслав Мойсеєв — Катерина 2015 — «Ерік XIV» Августа Стріндберга; реж. Станіслав Мойсеєв — Катерина Стенбок, королева-вдова Ґустава Васи 2016 — «Зірка, або Інтоксикація театром» Ноель Кауард; реж. Станіслав Мойсеєв — Лорейн Бері 2017 — «Всі мої сини» Артура Міллера; реж. Станіслав Мойсеєв — Кейт Келлер 2019 — «Поминальна молитва» Григорія Горіна за мотивами збірки оповідань Шолом-Алейхема «Тев'є-Молочар»; реж. поновлення Дмитро Чирипюк — Голда (поновлення легендарної вистави «Тев'є-Тевель», поставленої Сергієм Данченко у 1989 році) 2020 — «Крум» Ханоха Левіна; реж. Давид Петросян — Мати Крума Фільмографія 1985 — Суєта — Аделаїда 1988 — Мистецтво подобатись жінкам — дружина Марка 2002 — Таємниця Чингісхана Нагороди 1995 — Лауреат премії «Київська пектораль» за роль Ворона у виставі «Сни за Кобзарем» за Т. Шевченком 1996 — Заслужена артистка України 2001 — Лауреат премії «Київська пектораль» за роль Відьми у виставі «Брате Чичиков» за М. Гоголем 2000 — "Найкраща актриса 2000 року 2001 — «Жінка року — 2001» (Американський біографічний інститут) 2005 — Дипломом Міністерства культури і мистецтв України «Золота фортуна» 2007 — Народна артистка України 2021 — орден княгині Ольги ІІІ ступеня Примітки Указ Президента України від 13.09.2007 року № 860/2007 «Про присвоєння П. Лазовій почесного звання "Народний артист України"» Указ Президента України від 30.10.1996 року № 1016/96 «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва» Указ Президента України від 30.03.2021 року № 131/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру» Посилання Поліна Лазова на сайті DzygaMDB Поліна Лазова [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.] на сайті Кінотеатр.ру(рос.) Офіційний сайт Поліни Лазової [ 14 червня 2017 у Wayback Machine.] [1] [ 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] [2] [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.] [3] [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.] [4] [ 1 березня 2017 у Wayback Machine.]