Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Га́нна Іва́нівна Борисоглі́бська (справжнє прізвище Сидоре́нко-Свиде́рська; 26 грудня 1867 (7 січня 1868), Себеж — 26 вересня 1939, Київ) — українська акторка театру та німого кіно. Народна артистка УРСР (1936). Одна з організаторів у Першого Державного українського театру імені Т. Шевченка.
| Ганна Іванівна Борисоглібська | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Ганна Іванівна Сидоренко-Свидерська | |||
| Народилася | 13 (25) липня 1868 або 26 грудня 1867 (7 січня 1868)[1] Себеж, Вітебська губернія, Російська імперія[2] | |||
| Померла | 29 вересня 1939[2] (71 рік) Київ, Українська РСР, СРСР[2] | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Національність | білоруска | |||
| Громадянство |  СРСР | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Alma mater | ХНУ ім. В. Н. Каразіна | |||
| Заклад | Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка, Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, Театр Миколи Садовського і Національний зразковий театр | |||
| Чоловік | Гнат Рокитянський | |||
| Діти | доньки Софія Горст, Олена Голіцинська, онука Валентина Калин (всі акторки), син Олександр | |||
| Батьки | Марія Василівна Аметистова | |||
| IMDb | ID 0096833 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
| | ||||
Життєпис
Народилася 1 (13 липня) 1868 року у місті Себежі Вітебської губернії (тепер Псковської області) в сім'ї службовця. Разом з батьками переїхала до міста Ізюма на Харківщині, де й пройшло її дитинство. Освіту здобула в Харкові в школі «Благодійного товариства».
В 1886 році склала при Харківському університеті іспит на звання народної учительки, того ж року почала учителювати в селі Новоселівці Ізюмського повіту на Харківщині.
Робота в театрі
Театром захоплювалася з дитинства. В аматорських гуртках міста Слов'янська, де Ганна жила з сім'єю, з великим успіхом грала ролі Одарки («Сватання на Гончарівці» Квітки-Основ'яненка) і Терпилихи («Наталка Полтавка» Котляревського). На запрошення Марка Кропивницького в 1888 році вступила на професійну сцену, на все життя пов'язавши свою долю з українським театром. У трупі Кропивницького працювала до 1902 року, потім чотири роки в трупі Панаса Саксаганського і Карпенка-Карого, в 1906–1907 роках гастролювала з трупами Шатківського і Колесниченка. В 1907–1917 роках працювала в першому українському стаціонарному театрі у Києві під керівництвом Миколи Садовського.
Створила велику галерею яскравих сценічних образів в театрі: Риндичка, Текля, Гапка, Варвара («По ревізії», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Зайдиголова», «Чмир» Кропивницького), Секлета, Вустя («За двома зайцями», «Ой не ходи, Грицю…» Старицького), Ганна («Безталанна» Карпенка-Карого), мати (в п'єсах «Суєта» Карпенка-Карого і «Лісова пісня» Лесі Українки), Стеха («Назар Стодоля» Шевченка), Шкандибиха («Лимерівна» Панаса Мирного), Мазайлиха («Мина Мазайло» Миколи Куліша).
Після Жовтневого перевороту була однією з організаторів у Києві Першого Державного українського театру імені Т. Шевченка (нині в місті Дніпро — Дніпропетровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка).
У 1920–1925 роках перебувала на Західній Україні, де виступала в різних театральних трупах, зокрема в трупі М. Орла-Степняка.
З 1925 року і до кінця життя працювала в Київському театрі імені І. Франка. Тут вона створила образи у п'єсах: Орина («97» Куліша), Клара («Страх» Афіногенова), Марфа, Варвара («Правда», «Богдан Хмельницький» Корнійчука).
Жила в Києві. Померла 29 вересня 1939 року.
Похована в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 2). Могила охороняється Спілкою театральних діячів України.
Ролі
- Ганна («Безталанна» Івана Карпенка-Карого)
- Шкандибиха («Лимерівна» Панаса Мирного)
- Хівря («Сорочинський ярмарок» Михайла Старицького)
- Клара («Страх» Олександра Афіногєнова)
- Марія Тарасівна, Варвара («Платон Кречет», «Богдан Хмельницький» Олександра Корнійчука)
Фільмографія
Примітки
- різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
- Борисоглебская Анна Ивановна / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 26 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2017. Процитовано 2 січня 2017.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Борисоглібська Ганна Іванівна [ 20 червня 2008 у Wayback Machine.] у Великій радянській енциклопедії (рос.)
- Алла Підлужна. Народна «баба». Легендарній актрисі Ганні Борисоглібській виповнилось би 140 років
- Фільмографія на kino-teatr.ru [ 25 грудня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ga nna Iva nivna Borisogli bska spravzhnye prizvishe Sidore nko Svide rska 26 grudnya 1867 7 sichnya 1868 18680107 Sebezh 26 veresnya 1939 Kiyiv ukrayinska aktorka teatru ta nimogo kino Narodna artistka URSR 1936 Odna z organizatoriv u Pershogo Derzhavnogo ukrayinskogo teatru imeni T Shevchenka Ganna Ivanivna BorisoglibskaIm ya pri narodzhenni Ganna Ivanivna Sidorenko SviderskaNarodilasya 13 25 lipnya 1868 abo 26 grudnya 1867 7 sichnya 1868 1 Sebezh Vitebska guberniya Rosijska imperiya 2 Pomerla 29 veresnya 1939 1939 09 29 2 71 rik Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR 2 Pohovannya Bajkove kladovisheNacionalnist biloruskaGromadyanstvo SRSRDiyalnist aktorkaAlma mater HNU im V N KarazinaZaklad Pershij teatr Ukrayinskoyi Radyanskoyi Respubliki imeni Shevchenka Nacionalnij akademichnij dramatichnij teatr imeni Ivana Franka Teatr Mikoli Sadovskogo i Nacionalnij zrazkovij teatrCholovik Gnat RokityanskijDiti donki Sofiya Gorst Olena Golicinska onuka Valentina Kalin vsi aktorki sin OleksandrBatki Mariya Vasilivna AmetistovaIMDb ID 0096833 Nagorodi ta premiyiZhittyepisNarodilasya 1 13 lipnya 1868 roku u misti Sebezhi Vitebskoyi guberniyi teper Pskovskoyi oblasti v sim yi sluzhbovcya Razom z batkami pereyihala do mista Izyuma na Harkivshini de j projshlo yiyi ditinstvo Osvitu zdobula v Harkovi v shkoli Blagodijnogo tovaristva V 1886 roci sklala pri Harkivskomu universiteti ispit na zvannya narodnoyi uchitelki togo zh roku pochala uchitelyuvati v seli Novoselivci Izyumskogo povitu na Harkivshini Robota v teatri Teatrom zahoplyuvalasya z ditinstva V amatorskih gurtkah mista Slov yanska de Ganna zhila z sim yeyu z velikim uspihom grala roli Odarki Svatannya na Goncharivci Kvitki Osnov yanenka i Terpilihi Natalka Poltavka Kotlyarevskogo Na zaproshennya Marka Kropivnickogo v 1888 roci vstupila na profesijnu scenu na vse zhittya pov yazavshi svoyu dolyu z ukrayinskim teatrom U trupi Kropivnickogo pracyuvala do 1902 roku potim chotiri roki v trupi Panasa Saksaganskogo i Karpenka Karogo v 1906 1907 rokah gastrolyuvala z trupami Shatkivskogo i Kolesnichenka V 1907 1917 rokah pracyuvala v pershomu ukrayinskomu stacionarnomu teatri u Kiyevi pid kerivnictvom Mikoli Sadovskogo Stvorila veliku galereyu yaskravih scenichnih obraziv v teatri Rindichka Teklya Gapka Varvara Po reviziyi Doki sonce zijde rosa ochi viyist Zajdigolova Chmir Kropivnickogo Sekleta Vustya Za dvoma zajcyami Oj ne hodi Gricyu Starickogo Ganna Beztalanna Karpenka Karogo mati v p yesah Suyeta Karpenka Karogo i Lisova pisnya Lesi Ukrayinki Steha Nazar Stodolya Shevchenka Shkandibiha Limerivna Panasa Mirnogo Mazajliha Mina Mazajlo Mikoli Kulisha Pislya Zhovtnevogo perevorotu bula odniyeyu z organizatoriv u Kiyevi Pershogo Derzhavnogo ukrayinskogo teatru imeni T Shevchenka nini v misti Dnipro Dnipropetrovskij akademichnij ukrayinskij muzichno dramatichnij teatr imeni Tarasa Shevchenka U 1920 1925 rokah perebuvala na Zahidnij Ukrayini de vistupala v riznih teatralnih trupah zokrema v trupi M Orla Stepnyaka Z 1925 roku i do kincya zhittya pracyuvala v Kiyivskomu teatri imeni I Franka Tut vona stvorila obrazi u p yesah Orina 97 Kulisha Klara Strah Afinogenova Marfa Varvara Pravda Bogdan Hmelnickij Kornijchuka Mogila Ganni Borisoglibskoyi Zhila v Kiyevi Pomerla 29 veresnya 1939 roku Pohovana v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 2 Mogila ohoronyayetsya Spilkoyu teatralnih diyachiv Ukrayini RoliGanna Beztalanna Ivana Karpenka Karogo Shkandibiha Limerivna Panasa Mirnogo Hivrya Sorochinskij yarmarok Mihajla Starickogo Klara Strah Oleksandra Afinogyenova Mariya Tarasivna Varvara Platon Krechet Bogdan Hmelnickij Oleksandra Kornijchuka Filmografiya1911 Natalka Poltavka film spektakl Terpiliha 1912 1912 stara ciganka 1933 Koliyivshina Ulyana mati Semena 1939 Stozhari k m delegat 1939 Shors tkalya Primitkirizni avtori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152 Borisoglebskaya Anna Ivanovna pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Arhiv originalu za 11 serpnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2016 Arhiv originalu za 3 sichnya 2017 Procitovano 2 sichnya 2017 DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Borisoglibska Ganna Ivanivna 20 chervnya 2008 u Wayback Machine u Velikij radyanskij enciklopediyi ros Alla Pidluzhna Narodna baba Legendarnij aktrisi Ganni Borisoglibskij vipovnilos bi 140 rokiv Filmografiya na kino teatr ru 25 grudnya 2015 u Wayback Machine ros