Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ту́ндра — природна зона, розташована широкою смугою (від декількох десятків до 1000 км) на північ від зони лісів на територіях з вічною мерзлотою, не затоплених морськими та річковими водами. Безлісна ландшафтна зона субарктичного поясу північної півкулі з характерною мохово-лишайниковою рослинністю, низькорослими травами і рідкісними (чагарниками). Ґрунти тундрово-(глейові), дуже зволожені влітку, близько від поверхні залягає багаторічна мерзлота. Тундра характеризується мерзлотними формами рельєфу— торф'яними буграми (горбиста тундра), різноманітними плямами, чарунками, глинистими медальйонами, гідролаколітами і т. д. Формування тундри розпочалося наприкінці пліоцену.
Тундра розташована на північ від зони тайги у субарктичному поясі. Розташована уздовж узбережжя Євразії та Північної Америки, включно з Гренландією; зустрічається в горах тайги. Вона вкриває північ Росії, виходячи в Європі до узбережжя Північного Льодовитого океану, а в Азії — до Берингового моря Тихого океану, крайній північний схід Фінляндії, Швеції, всю Ісландію, південний захід Гренландії, північ Канади й основну частину Аляски в субарктичній зоні Північної півкулі. Південну межу тундри вважають межею Арктики.
Головна риса тундри — заболочені низовини в умовах суворого клімату, високої відносної вологості, сильних вітрів і багаторічної мерзлоти. Рослини в тундрі притискаються до поверхні ґрунту, утворюючи пагони, що переплітаються у вигляді подушки.
Назва
Як вважає М. Фасмер, назву запозичено з фін. tunturi — висока безлісна гора або з фін. tundar, tuoddar — гора, фін. duoddâr — широка гора без лісу.
Класифікація
За характером поверхні тундри поділяються на:
- болотисті (вкриті осокою),
- торф'янисті (вкриті ягелями),
- кам'янисті (вкриті лишайниками).
Тундри поділяються на три підзони, хоча і з різними ландшафтами якщо розглядати в довготному напрямку.
Рослинність арктичної тундри переважно трав'яниста, осоково-пушицева з подушкоподібними формами напівчагарничків і мохами в сирих западинках. Рослинний покрив не зімкнутий, чагарників немає, широко розвинені глинисті голі «медальйони» з мікроскопічними водоростями і горбами мерзлотного спучування.
Рослинність середньої, або типової тундри переважно мохова. Навколо озер осоково-пушицева з невеликою домішкою різнотрав'я і злаків. З'являються повзучі полярні верби і карликові берези, приховані мохами і лишайниками.
Південна — чагарникова тундра особливо різко різна в довготного напрямку.
Лісотундра
Між лісовим і тундровим біомами розташована лісотундрова зона, або лісотундра. Вона простяглася смугою в 30-400 км в Європі, Азії і Північній Америці, вклинюючись значно далі на північ по долинах річок. Рельєф лісотундри в основному рівнинний.
Клімат лісотундри характеризується коротким і прохолодним літом з середньою температурою липня +10-14 °C (в окремі дні буває спека до +35 °C) і довгою (близько 8 місяців) і холодною зимою зі середньою температурою січня-10-40 °C. Річна сума опадів 150—370 мм; випадають вони головним чином влітку. Сніговий покрив товщиною 30-100 см місцями не встигає розтанути протягом літа. Всюди, крім деяких ділянок в Європі, поширена багаторічна ґрунтова мерзлота. Ґрунти здебільшого торф'яно-болотні, лучні і глеєво-підзолисті, малопотужні, з малим вмістом гумусу. Рослинний покрив характеризується поєднанням і чергуванням пригнобленої деревної (береза, осика, верба, вільха, ялина, сосна, модрина), трав'янистої (осоки, злаки, різнотрав'я) і лишайниково-мохової рослинності.
Гірські тундри
Гірські тундри утворюють висотну зону в горах субарктичного і помірного поясу. В Україні в Карпатах вони називаються полонинами, в Криму — яйлами. На кам'янистих і щебінчастих ґрунтах від висотних рідколісь вони починаються чагарниковим поясом, як і в рівнинній тундрі. Вище розташовані мохово-лишайникові з подушкоподібними напівчагарничками і деякими травами. Верхній пояс гірських тундр представлений накипними лишайниками, розрідженими приземкуватими подушкоподібними чагарничками і мохами серед кам'яних розсипів.
Антарктична тундра
Антарктична тундра займає частину Антарктичного півострова і острова у високих широтах південної півкулі (Південна Георгія і Південні Сандвічеві острови).
Генезис
Біоми тундри — утворення молоде, склався в умовах холодного вологого клімату і наявності в ґрунті багаторічної мерзлоти. Відповідно до сучасних поглядів, виникнення тундри припадає на пліоцен, а формування тундри в її сучасних кордонах — на плейстоцен і навіть голоцен.
Клімат
Клімат тундри суворий. Літо коротке (2-3 місяці) і достатньо холодне, з середньою температурою в липні +5 °C на півночі і до +12 °C на півдні; зима довга (близько 8 місяців) з середньою температурою січня від −5 °C (Мурманське узбережжя) до −35 °C (північний схід Азії). В тундрі Північної Америки в січні температура дорівнює −10-33 °C. Річна кількість опадів 200—500 мм, що в умовах тундри перевищує випаровування, яке припадає головним чином на дуже короткий період вегетації (від 40 днів на півночі до 100 днів на півдні).
Вічна мерзлота
Потужність багаторічної мерзлоти досягає 300—400 м і більше. Мерзлота охолоджує ґрунт і уповільнює біохімічні процеси, перешкоджає фільтрації поверхневих вод і сприяє заболочуванню. Через неї ґрунтовий стік незначний, тому влітку річки в тундрі сильно міліють, а взимку в багатьох з них стік практично припиняється.
Гідрографія
Ґрунти
Ґрунти в тундрі в основному глейові і торф'яно-болотні.
Рослинність
Обмаль тепла влітку, довга зима з сильними вітрами і нерівномірним розподілом снігового покриву, мерзлота — все це лімітує життєдіяльність біоти. У рослинному покриві тундри переважають низькорослі кріофітні форми, пристосовані до використання тепла приземного шару і захисних функцій снігового покриву. Для багатьох чагарничків характерні сланкі і подушкоподібні форми росту. Завдяки низькорослості тундрові рослини взимку покриваються снігом, що оберігає їх від вимерзання, а влітку їх надземні органи виявляються у найпрогрітішому і екологічно найсприятливішому шарі повітря.
Флора тундр бідна, але склад співтовариств різноманітний. Характерні види: полярні берізки та верби, чагарники — лохина, брусниця, вороніка, багно, деякі види злаків, осок, пухівок, мохи, лишайники. У долинах річок — луки зі злаків, осок і різнотрав'я, звичайно заболочені. У порівнянні з рослинністю інших типів біомів в тундрі велике значення мають лишайники і особливо мохи. Суцільний моховий покрив в умовах тундри істотно впливає на температурний режим ґрунтів і глибину сезонного розмерзання і, отже, впливає на умови проживання інших рослин. Рослинність не повністю покриває поверхню ґрунту, іноді до 60 % площі позбавлене живого покриву. Одна з найважливіших ознак тундр — їх безлісість.
Запаси фітомаси помітно зростають від арктичної тундри (в середньому близько 50 ц/га) до південної (200—300 ц/га). Підземна фітомаса переважає надземну. Щорічний приріст фітомаси в арктичній тундрі становить близько 10 ц/га, в південній — 25-40 ц/га. У тундрі багато торфу. У ньому інколи знаходять великі стовбури дерев, тому вважають, що ще кілька тисяч років тому лісотундра простягалася далі на північ.
Фауна
Суворий клімат і нестача кормів взимку зумовлюють бідність тваринного населення в тундрі і порівняльну просту його структуру. Фауна її складається з видів, що постійно живуть тут, і видів, які з'являються тут тільки в теплу пору року, а на час довгої, холодної зими без сонця переселяються далеко на південь. З хребетних залишаються песець, лемінги, деякі полівки (економка, вузькочерепна, північносибірська тощо), біла сова (а в горах північного сходу Сибіру — довгохвостий ховрах, камчатський бабак, північна пискуха). У роки без харчів песець і сова відкочовують в лісотундру. Зимові міграції на південь властиві північному оленю. Чисельність тварин сильно коливається від року до року. Різкі дво- та трирічні коливання чисельності лемінгів тягнуть за собою порушення харчових ланцюгів, які стосуються песців, хижих та інших птахів, які стають кормом для хижаків. Нерідко раптові похолодання викликають загибель птахів під час гніздування. В результаті спостерігаються сильні коливання зоомаси. Середня величина зоомаси для типової тундри становить 70-90 кг/га, причому більша частина припадає на безхребетних. Однак при спалахах розмноження гризунів їх маса може досягати 30-40 кг/га; біомаса птахів на водоймах (влітку) наближається до 160, а в окремих випадках відзначалося 300 кг/га.
Життя тварин в тундрах зосереджене в основному в ґрунтово-підстилковому, наземному і кущиковому ярусах. У першому з перелічених ярусів переважають за чисельністю дуже дрібні круглі черв'яки — нематоди, мікроартроподи — колемболи, кліщі — гамазиди і орібатиди, дрібні — енхитреїди, звичайні також дощові черв'яки і личинки двокрилих — комарів-типулід, комарів-товкунчиків, різних мух. Домінують по біомасі дощові і кільчасті черви. Останні можуть бути активними навіть на снігу.
У тундрі є комахи-запилювачі, що збирають нектар і пилок з квітів. Найпомітніші серед них джмелі, які, завдяки особливій холодостійкості, у північних широтах різноманітніші, ніж у південних. Високу температуру свого тіла (близько 40 °С при температурі повітря 10 °С) вони підтримують за допомогою специфічних рухів грудних м'язів. Джмелі гудуть не тільки під час польоту, а й в спокійному стані — так зовні проявляється цей процес самозігрівання.
Тварини відіграють важливу роль в ландшафтах тундри. Зокрема, лемінги (копитний, сибірський, норвезький тощо), які ведуть активне життя і взимку, посилено виїдають пухівки, осоку та злаки (кожна особина споживає 40-50 кг рослинної їжі на рік). Їх ходи сприяють утворенню дрібногорбкуватого рельєфу і мозаїчності рослинного покриву, риюча діяльність покращує структуру ґрунту, а екскременти удобрюють його. Олені (дикі і свійські), об'їдаючи молоді пагони дерев і знищуючи при осінній чистці рогів підріст, впливають на північну межу лісу.
Основними жителями тундри, її аборигенами є північні олені (в Ґренландії і на півночі Канади — вівцебики), заєць-біляк, землерийки-бурозубки, тундрова і біла куріпки, кречет, пуночка, лапландський подорожник, рогатий жайворонок (рюм). Подекуди постійно живуть вовки, білі сови, круки. Заходить в тундру і білий ведмідь.
Відкочовуючи на південь, дикий північний олень ще кілька сотень років тому взимку заходив на територію Україну. Не всі особини окремих видів беруть участь у кочівках, тому що у тундрових тварин виробилися пристосування до виживання в суворих умовах тундри. У них на зиму відростають довше хутро або пір'я. Цікаво, що чим менші розміри тварини, тим відносно більш густим і довгим хутром воно обростає. Так, хутро північного оленя на зиму подовжується порівняно мало, а у маленького гризуна лемінга довжина хутра збільшується в кілька разів. Це пояснюється тим, що при зменшенні обсягу будь-якого тіла в кубі поверхня його зменшується тільки в квадраті. Отже, дрібним тундровим тваринам, які мають відносно велику поверхню тіла, необхідний серйозніший захист. Хутро та оперення особливо розвиваються на кінцівках, які, природно, більше охолоджуються. Так, у песця всі підошви ніг покриває густа шерсть, яка не тільки утеплює ноги під час морозів, а й допомагає звірку легко бігати по слизькому снігу і льоду. У білих куріпок і білих сов на пальцях ніг пір'я відростає настільки, що повністю прикриває їхні пазурі. Це не тільки утеплює пальці птахів, але і збільшує поверхню лапок і сприяє пересуванню по снігу.
Важливим пристосуванням тундрових тварин до холоду є їх здатність накопичувати підшкірний жир. На зиму дуже жиріють песці, північні олені, білі куріпки. У оленів, наприклад, товщина підшкірного жиру досягає 3-5 см.
У тундрових тварин існує ряд пристосувань для розгрібання снігу. У білих куріпок до зими подовжуються кігті, що полегшує їм вигрібання кормів, занесених снігом. Навіть у маленьких лемінгів кігті відростають настільки, що утворюють ніби ратиці, від чого один з видів цих гризунів був названий копитним лемінгом. У нього до зими кігті 3-го і 4-го пальців розростаються в могутні вільчасті «копитця». Ними копитний лемінг легко прокопує зимові підсніжні і підстилкові ходи. У північного оленя всю морду покриває шерсть, а сніг він розгрібає широкими копитами. Важливим пристосуванням до життя на півночі є біле зимове забарвлення тварин, що робить їх малопомітними на тлі білого снігу.
Людина в тундрі
Людина здавна освоює тундру і лісотундри. Основу господарства тут становить тваринництво, зокрема оленярство. Цьому сприяє величезна площа пасовищ в цих біомах (85-90 %). Крім оленярства важливою галуззю господарства є промисел хутрових звірів (заєць-біляк, песець, вовк, лисиця, росомаха, горностай, в лісотундрі — білка тощо). Останнім часом в лісотундрі розвивається звірівництво (розводять песців, чорно-бурих лисиць, норок).
Екорегіони
| Нотогея | |
|---|---|
| [en] | Австралія Нова Зеландія |
Див. також
Примітки
- тундра. Этимологический словарь Фасмера. Архів оригіналу за 4 лютого 2012. Процитовано 1 грудня 2011.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тундра
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tu ndra prirodna zona roztashovana shirokoyu smugoyu vid dekilkoh desyatkiv do 1000 km na pivnich vid zoni lisiv na teritoriyah z vichnoyu merzlotoyu ne zatoplenih morskimi ta richkovimi vodami Bezlisna landshaftna zona subarktichnogo poyasu pivnichnoyi pivkuli z harakternoyu mohovo lishajnikovoyu roslinnistyu nizkoroslimi travami i ridkisnimi chagarnikami Grunti tundrovo glejovi duzhe zvolozheni vlitku blizko vid poverhni zalyagaye bagatorichna merzlota Tundra harakterizuyetsya merzlotnimi formami relyefu torf yanimi bugrami gorbista tundra riznomanitnimi plyamami charunkami glinistimi medaljonami gidrolakolitami i t d Formuvannya tundri rozpochalosya naprikinci pliocenu Teritoriya zajnyata biomom Grenlandska tundra Tundra roztashovana na pivnich vid zoni tajgi u subarktichnomu poyasi Roztashovana uzdovzh uzberezhzhya Yevraziyi ta Pivnichnoyi Ameriki vklyuchno z Grenlandiyeyu zustrichayetsya v gorah tajgi Vona vkrivaye pivnich Rosiyi vihodyachi v Yevropi do uzberezhzhya Pivnichnogo Lodovitogo okeanu a v Aziyi do Beringovogo morya Tihogo okeanu krajnij pivnichnij shid Finlyandiyi Shveciyi vsyu Islandiyu pivdennij zahid Grenlandiyi pivnich Kanadi j osnovnu chastinu Alyaski v subarktichnij zoni Pivnichnoyi pivkuli Pivdennu mezhu tundri vvazhayut mezheyu Arktiki Golovna risa tundri zabolocheni nizovini v umovah suvorogo klimatu visokoyi vidnosnoyi vologosti silnih vitriv i bagatorichnoyi merzloti Roslini v tundri pritiskayutsya do poverhni gruntu utvoryuyuchi pagoni sho pereplitayutsya u viglyadi podushki NazvaYak vvazhaye M Fasmer nazvu zapozicheno z fin tunturi visoka bezlisna gora abo z fin tundar tuoddar gora fin duoddar shiroka gora bez lisu KlasifikaciyaZa harakterom poverhni tundri podilyayutsya na bolotisti vkriti osokoyu torf yanisti vkriti yagelyami kam yanisti vkriti lishajnikami Tundri podilyayutsya na tri pidzoni hocha i z riznimi landshaftami yaksho rozglyadati v dovgotnomu napryamku Roslinnist arktichnoyi tundri perevazhno trav yanista osokovo pushiceva z podushkopodibnimi formami napivchagarnichkiv i mohami v sirih zapadinkah Roslinnij pokriv ne zimknutij chagarnikiv nemaye shiroko rozvineni glinisti goli medaljoni z mikroskopichnimi vodorostyami i gorbami merzlotnogo spuchuvannya Roslinnist serednoyi abo tipovoyi tundri perevazhno mohova Navkolo ozer osokovo pushiceva z nevelikoyu domishkoyu riznotrav ya i zlakiv Z yavlyayutsya povzuchi polyarni verbi i karlikovi berezi prihovani mohami i lishajnikami Pivdenna chagarnikova tundra osoblivo rizko rizna v dovgotnogo napryamku Lisotundra Dokladnishe Lisotundra Mizh lisovim i tundrovim biomami roztashovana lisotundrova zona abo lisotundra Vona prostyaglasya smugoyu v 30 400 km v Yevropi Aziyi i Pivnichnij Americi vklinyuyuchis znachno dali na pivnich po dolinah richok Relyef lisotundri v osnovnomu rivninnij Klimat lisotundri harakterizuyetsya korotkim i proholodnim litom z serednoyu temperaturoyu lipnya 10 14 C v okremi dni buvaye speka do 35 C i dovgoyu blizko 8 misyaciv i holodnoyu zimoyu zi serednoyu temperaturoyu sichnya 10 40 C Richna suma opadiv 150 370 mm vipadayut voni golovnim chinom vlitku Snigovij pokriv tovshinoyu 30 100 sm miscyami ne vstigaye roztanuti protyagom lita Vsyudi krim deyakih dilyanok v Yevropi poshirena bagatorichna gruntova merzlota Grunti zdebilshogo torf yano bolotni luchni i gleyevo pidzolisti malopotuzhni z malim vmistom gumusu Roslinnij pokriv harakterizuyetsya poyednannyam i cherguvannyam prignoblenoyi derevnoyi bereza osika verba vilha yalina sosna modrina trav yanistoyi osoki zlaki riznotrav ya i lishajnikovo mohovoyi roslinnosti Girski tundri Dokladnishe Alpijski luki Polonina Borzhava vlitku Aj Petrinska yajla Girski tundri utvoryuyut visotnu zonu v gorah subarktichnogo i pomirnogo poyasu V Ukrayini v Karpatah voni nazivayutsya poloninami v Krimu yajlami Na kam yanistih i shebinchastih gruntah vid visotnih ridkolis voni pochinayutsya chagarnikovim poyasom yak i v rivninnij tundri Vishe roztashovani mohovo lishajnikovi z podushkopodibnimi napivchagarnichkami i deyakimi travami Verhnij poyas girskih tundr predstavlenij nakipnimi lishajnikami rozridzhenimi prizemkuvatimi podushkopodibnimi chagarnichkami i mohami sered kam yanih rozsipiv Antarktichna tundra Antarktichna tundra zajmaye chastinu Antarktichnogo pivostrova i ostrova u visokih shirotah pivdennoyi pivkuli Pivdenna Georgiya i Pivdenni Sandvichevi ostrovi GenezisBiomi tundri utvorennya molode sklavsya v umovah holodnogo vologogo klimatu i nayavnosti v grunti bagatorichnoyi merzloti Vidpovidno do suchasnih poglyadiv viniknennya tundri pripadaye na pliocen a formuvannya tundri v yiyi suchasnih kordonah na plejstocen i navit golocen KlimatKlimat tundri suvorij Lito korotke 2 3 misyaci i dostatno holodne z serednoyu temperaturoyu v lipni 5 C na pivnochi i do 12 C na pivdni zima dovga blizko 8 misyaciv z serednoyu temperaturoyu sichnya vid 5 C Murmanske uzberezhzhya do 35 C pivnichnij shid Aziyi V tundri Pivnichnoyi Ameriki v sichni temperatura dorivnyuye 10 33 C Richna kilkist opadiv 200 500 mm sho v umovah tundri perevishuye viparovuvannya yake pripadaye golovnim chinom na duzhe korotkij period vegetaciyi vid 40 dniv na pivnochi do 100 dniv na pivdni Vichna merzlota Potuzhnist bagatorichnoyi merzloti dosyagaye 300 400 m i bilshe Merzlota oholodzhuye grunt i upovilnyuye biohimichni procesi pereshkodzhaye filtraciyi poverhnevih vod i spriyaye zabolochuvannyu Cherez neyi gruntovij stik neznachnij tomu vlitku richki v tundri silno miliyut a vzimku v bagatoh z nih stik praktichno pripinyayetsya GidrografiyaGruntiGrunti v tundri v osnovnomu glejovi i torf yano bolotni RoslinnistObmal tepla vlitku dovga zima z silnimi vitrami i nerivnomirnim rozpodilom snigovogo pokrivu merzlota vse ce limituye zhittyediyalnist bioti U roslinnomu pokrivi tundri perevazhayut nizkorosli kriofitni formi pristosovani do vikoristannya tepla prizemnogo sharu i zahisnih funkcij snigovogo pokrivu Dlya bagatoh chagarnichkiv harakterni slanki i podushkopodibni formi rostu Zavdyaki nizkoroslosti tundrovi roslini vzimku pokrivayutsya snigom sho oberigaye yih vid vimerzannya a vlitku yih nadzemni organi viyavlyayutsya u najprogritishomu i ekologichno najspriyatlivishomu shari povitrya Flora tundr bidna ale sklad spivtovaristv riznomanitnij Harakterni vidi polyarni berizki ta verbi chagarniki lohina brusnicya voronika bagno deyaki vidi zlakiv osok puhivok mohi lishajniki U dolinah richok luki zi zlakiv osok i riznotrav ya zvichajno zabolocheni U porivnyanni z roslinnistyu inshih tipiv biomiv v tundri velike znachennya mayut lishajniki i osoblivo mohi Sucilnij mohovij pokriv v umovah tundri istotno vplivaye na temperaturnij rezhim gruntiv i glibinu sezonnogo rozmerzannya i otzhe vplivaye na umovi prozhivannya inshih roslin Roslinnist ne povnistyu pokrivaye poverhnyu gruntu inodi do 60 ploshi pozbavlene zhivogo pokrivu Odna z najvazhlivishih oznak tundr yih bezlisist Zapasi fitomasi pomitno zrostayut vid arktichnoyi tundri v serednomu blizko 50 c ga do pivdennoyi 200 300 c ga Pidzemna fitomasa perevazhaye nadzemnu Shorichnij pririst fitomasi v arktichnij tundri stanovit blizko 10 c ga v pivdennij 25 40 c ga U tundri bagato torfu U nomu inkoli znahodyat veliki stovburi derev tomu vvazhayut sho she kilka tisyach rokiv tomu lisotundra prostyagalasya dali na pivnich FaunaSuvorij klimat i nestacha kormiv vzimku zumovlyuyut bidnist tvarinnogo naselennya v tundri i porivnyalnu prostu jogo strukturu Fauna yiyi skladayetsya z vidiv sho postijno zhivut tut i vidiv yaki z yavlyayutsya tut tilki v teplu poru roku a na chas dovgoyi holodnoyi zimi bez soncya pereselyayutsya daleko na pivden Z hrebetnih zalishayutsya pesec lemingi deyaki polivki ekonomka vuzkocherepna pivnichnosibirska tosho bila sova a v gorah pivnichnogo shodu Sibiru dovgohvostij hovrah kamchatskij babak pivnichna piskuha U roki bez harchiv pesec i sova vidkochovuyut v lisotundru Zimovi migraciyi na pivden vlastivi pivnichnomu olenyu Chiselnist tvarin silno kolivayetsya vid roku do roku Rizki dvo ta tririchni kolivannya chiselnosti lemingiv tyagnut za soboyu porushennya harchovih lancyugiv yaki stosuyutsya pesciv hizhih ta inshih ptahiv yaki stayut kormom dlya hizhakiv Neridko raptovi poholodannya viklikayut zagibel ptahiv pid chas gnizduvannya V rezultati sposterigayutsya silni kolivannya zoomasi Serednya velichina zoomasi dlya tipovoyi tundri stanovit 70 90 kg ga prichomu bilsha chastina pripadaye na bezhrebetnih Odnak pri spalahah rozmnozhennya grizuniv yih masa mozhe dosyagati 30 40 kg ga biomasa ptahiv na vodojmah vlitku nablizhayetsya do 160 a v okremih vipadkah vidznachalosya 300 kg ga Zhittya tvarin v tundrah zoseredzhene v osnovnomu v gruntovo pidstilkovomu nazemnomu i kushikovomu yarusah U pershomu z perelichenih yarusiv perevazhayut za chiselnistyu duzhe dribni krugli cherv yaki nematodi mikroartropodi kolemboli klishi gamazidi i oribatidi dribni enhitreyidi zvichajni takozh doshovi cherv yaki i lichinki dvokrilih komariv tipulid komariv tovkunchikiv riznih muh Dominuyut po biomasi doshovi i kilchasti chervi Ostanni mozhut buti aktivnimi navit na snigu U tundri ye komahi zapilyuvachi sho zbirayut nektar i pilok z kvitiv Najpomitnishi sered nih dzhmeli yaki zavdyaki osoblivij holodostijkosti u pivnichnih shirotah riznomanitnishi nizh u pivdennih Visoku temperaturu svogo tila blizko 40 S pri temperaturi povitrya 10 S voni pidtrimuyut za dopomogoyu specifichnih ruhiv grudnih m yaziv Dzhmeli gudut ne tilki pid chas polotu a j v spokijnomu stani tak zovni proyavlyayetsya cej proces samozigrivannya Tvarini vidigrayut vazhlivu rol v landshaftah tundri Zokrema lemingi kopitnij sibirskij norvezkij tosho yaki vedut aktivne zhittya i vzimku posileno viyidayut puhivki osoku ta zlaki kozhna osobina spozhivaye 40 50 kg roslinnoyi yizhi na rik Yih hodi spriyayut utvorennyu dribnogorbkuvatogo relyefu i mozayichnosti roslinnogo pokrivu riyucha diyalnist pokrashuye strukturu gruntu a ekskrementi udobryuyut jogo Oleni diki i svijski ob yidayuchi molodi pagoni derev i znishuyuchi pri osinnij chistci rogiv pidrist vplivayut na pivnichnu mezhu lisu Osnovnimi zhitelyami tundri yiyi aborigenami ye pivnichni oleni v Grenlandiyi i na pivnochi Kanadi vivcebiki zayec bilyak zemlerijki burozubki tundrova i bila kuripki krechet punochka laplandskij podorozhnik rogatij zhajvoronok ryum Podekudi postijno zhivut vovki bili sovi kruki Zahodit v tundru i bilij vedmid Vidkochovuyuchi na pivden dikij pivnichnij olen she kilka soten rokiv tomu vzimku zahodiv na teritoriyu Ukrayinu Ne vsi osobini okremih vidiv berut uchast u kochivkah tomu sho u tundrovih tvarin virobilisya pristosuvannya do vizhivannya v suvorih umovah tundri U nih na zimu vidrostayut dovshe hutro abo pir ya Cikavo sho chim menshi rozmiri tvarini tim vidnosno bilsh gustim i dovgim hutrom vono obrostaye Tak hutro pivnichnogo olenya na zimu podovzhuyetsya porivnyano malo a u malenkogo grizuna leminga dovzhina hutra zbilshuyetsya v kilka raziv Ce poyasnyuyetsya tim sho pri zmenshenni obsyagu bud yakogo tila v kubi poverhnya jogo zmenshuyetsya tilki v kvadrati Otzhe dribnim tundrovim tvarinam yaki mayut vidnosno veliku poverhnyu tila neobhidnij serjoznishij zahist Hutro ta operennya osoblivo rozvivayutsya na kincivkah yaki prirodno bilshe oholodzhuyutsya Tak u pescya vsi pidoshvi nig pokrivaye gusta sherst yaka ne tilki uteplyuye nogi pid chas moroziv a j dopomagaye zvirku legko bigati po slizkomu snigu i lodu U bilih kuripok i bilih sov na palcyah nig pir ya vidrostaye nastilki sho povnistyu prikrivaye yihni pazuri Ce ne tilki uteplyuye palci ptahiv ale i zbilshuye poverhnyu lapok i spriyaye peresuvannyu po snigu Vazhlivim pristosuvannyam tundrovih tvarin do holodu ye yih zdatnist nakopichuvati pidshkirnij zhir Na zimu duzhe zhiriyut pesci pivnichni oleni bili kuripki U oleniv napriklad tovshina pidshkirnogo zhiru dosyagaye 3 5 sm U tundrovih tvarin isnuye ryad pristosuvan dlya rozgribannya snigu U bilih kuripok do zimi podovzhuyutsya kigti sho polegshuye yim vigribannya kormiv zanesenih snigom Navit u malenkih lemingiv kigti vidrostayut nastilki sho utvoryuyut nibi ratici vid chogo odin z vidiv cih grizuniv buv nazvanij kopitnim lemingom U nogo do zimi kigti 3 go i 4 go palciv rozrostayutsya v mogutni vilchasti kopitcya Nimi kopitnij leming legko prokopuye zimovi pidsnizhni i pidstilkovi hodi U pivnichnogo olenya vsyu mordu pokrivaye sherst a snig vin rozgribaye shirokimi kopitami Vazhlivim pristosuvannyam do zhittya na pivnochi ye bile zimove zabarvlennya tvarin sho robit yih malopomitnimi na tli bilogo snigu Lyudina v tundriTundra poblizu Dudinki Sibir Innuyitski tradicijni zustrichi Lyudina zdavna osvoyuye tundru i lisotundri Osnovu gospodarstva tut stanovit tvarinnictvo zokrema olenyarstvo Comu spriyaye velichezna plosha pasovish v cih biomah 85 90 Krim olenyarstva vazhlivoyu galuzzyu gospodarstva ye promisel hutrovih zviriv zayec bilyak pesec vovk lisicya rosomaha gornostaj v lisotundri bilka tosho Ostannim chasom v lisotundri rozvivayetsya zvirivnictvo rozvodyat pesciv chorno burih lisic norok EkoregioniAntarktichna tundrapr Antarktichnij pivostriv Shidna Antarktida Pivdenna Dzhordzhiya ta Pivdenni Sandvichevi ostrovi Pivdenni Orknejski ostrovi Pivdenni Shetlandski ostrovi Ostriv Buve en Ostrovi Kroze ostrovi Prins Eduard ostrovi Kergelen Ostrovi Gerd i Makdonald Nearktichna tundrapr Tundra Alyaskinskogo hrebta ta gir Svyatogo Illi Kanada SShA Tundra Aleutskih ostroviv SShA Arktichna priberezhna tundra Kanada SShA Arktichni peredgirni tundri Kanada SShA Beregova tundra Baffinovoyi Zemli Kanada Nizovinna tundra Beringiyi SShA Visokogirna tundra Beringiyi SShA Tundra hrebta Bruks ta gir British Mauntins Kanada SShA Tundra nagir yiv Devisovoyi protoki Kanada Zapolyarna tundra Kanada Alpijska tundra vnutrishnih rajoniv Alyaski ta Yukonu Kanada SShA Zapolyarna tundra Grenlandiyi Grenlandiya Pripolyarna tundra Grenlandiyi Grenlandiya Pripolyarna tundra Kanada Polyarna tundra Kanada Alpijska tundra gir Ogilvi ta Makkenzi Kanada SShA Tundra i krizhani polya gir tihookeanskogo uzberezhzhya Kanada SShA Tundra gir Torngat Kanada Palearktichna tundrapr Arktichna pustelya Rosiya Tundra rosijskoyi Beringiyi Rosiya Chersko Kolimska girska tundra Rosiya Tundra Chukotskogo pivostrova Rosiya Kamchatska girska tundra ta lisotundra Rosiya Tundra Kolskogo pivostrova Norvegiya Rosiya Priberezhna tundra Pivnichno Shidnogo Sibiru Rosiya Tundra Pivnichno Zahidnoyi Rosiyi ta Novoyi Zemli Rosiya Arktichna pustelya Novosibirskih ostroviv Rosiya Berezovi lisi ta luki Skandinavskih gir Finlyandiya Norvegiya Shveciya Rosiya Tajmiro Serednosibirska tundra Rosiya Zabajkalska girska tundra Rosiya Arktichna pustelya ostrova Vrangelya Rosiya Yamalo Gidanska tundra Rosiya Notogeya en Avstraliya Nova Zelandiya Arktichna tundra na ostrovi VrangelyaDiv takozhPesec Biom Tundra plyamista Tufuri Tundrit Girska tundraPrimitkitundra Etimologicheskij slovar Fasmera Arhiv originalu za 4 lyutogo 2012 Procitovano 1 grudnya 2011 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TundraDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985