Публій Корнелій Сципіо́н Африка́нський (лат. Publius Cornelius Scipio Africanus Maior; 236 до н. е. — 183 до н. е.) — давньоримський політичний, державний і військовий діяч Римської республіки, найкращий римський полководець Другої Пунічної війни, консул 205 і 194 років до н. е. У 207 році до н. е. завдав поразки карфагенському полководцю Гасдрубалу і підкорив велику частину Іспанії. Підготував вторгнення в Африку та розгромив кривдника римлян у Першій Пунічній війні Ганнібала в битві при Замі в 202 році до н. е. Підписав вигідний для Риму мирний договір із Карфагеном. Після Африканської кампанії отримав титул перемоги «Африканський». Перший володар почесного військового титулу Імператор.
Публій Корнелій Сципіон Африканський | |
---|---|
лат. P. Cornelius P.f.L.n. Scipio Africanus | |
Народився | 235 до н. е.[1] Стародавній Рим |
Помер | 183 до н. е.[1] d, Джульяно-ін-Кампанія, Провінція Неаполь, Кампанія, Італія |
Країна | Стародавній Рим |
Діяльність | давньоримський політик, давньоримський військовий |
Знання мов | латина і грецька |
Учасник | Друга Пунічна війна і Антіохова війна |
Суспільний стан | патрицій[d][1] і нобілітет[1] |
Посада | цензор Стародавнього Риму, римський губернатор, едил, давньоримський сенатор[d][3] і консул[3] |
Рід | d |
Батько | Публій Корнелій Сципіон[1][1] |
Мати | d[1][1] |
Брати, сестри | Луцій Корнелій Сципіон Азіатік[1][1] |
У шлюбі з | Емілія Павла |
Діти | Корнелія Сципіона Африкана[1][1], Луцій Корнелій Сципіон[1][1], Публій Корнелій Сципіон[1][1], Корнелія Африкана Старша[1][1] і d[1][1] |
|
Життєпис
Патрицій із старовинного роду Корнеліїв. Був сином Публія Корнелія Сципіона. Від дуже раннього віку вважав, що йому сприяють боги. За часів його життя ходили чутки, що він насправді є сином Юпітера. Батько Сципіона Африканського був консулом, а мати належала до плебейського роду Помпоніїв. Сципіон належав до римського роду, який мав етруське походження — Корнеліїв. Письменник Макробій писав про походження роду Корнеліїв так:
Корнелій, свого тезку – батька, який бувши сліпим, направляв замість посоху, був названий Сципіоном і передав це ім'я нащадкам |
.
Представники цього роду завжди отримували консульські посади і були дуже відомими людьми. Дядько Гней Корнелій Сципіон Кальв був переможцем . Дід Луцій, консул 259 року до н. е., брав участь у Перший Пунічній війні та зумів витіснити карфагенян із Корсики.
Сципіони завжди славились тим, що були чесними та підтримували завжди гарні відносини з демократами та їхніми лідерами. Такі люди як Гай Фламіній і Гай Теренцій Варрон завжди вважалися бажаними гостями їхнього дому. Рід був небагатим, хоч і був відомим. Відомо, що рід Сципіонів був одним із перших римських родів, який зазнав еллінського впливу. Кожен із роду Сципіонів отримав гарну грецьку освіту.
Дитинство
Доволі важко визначити дату народження полководця, джерела містять зовсім різні дати. Офіційна історія вважає, що він народився 236 році, у цей час Полібій писав, що він міг народитися й раніше. Існує версія Плінія Старшого, який стверджував, що народження Сципіона коштувало життя його матері. Однак стосовно цього факту є сумніви, бо доволі мало джерел згадують цей факт. Про дитинство Сципіона Африканського залишилося мало фактів, завдяки Авлу Геллію відомо про те, що він мав дуже красиве довге волосся. Також Авл Геллій цитував Невія і згадував такий епізод дитинства майбутнього полководця:
— Авл Геллій.
Того, хто багато славних діл своєю рукою звершив, Чиї подвиги ще живуть, йому дивується всі народи, Того батько у плащі сам вивів від подруги. |
Початок військової кар'єри
Битва при Тицині
Брав участь у битві при Тицині, де армією командував його батько, консул 218 року до н. е. Перейшовши Альпи, війська Ганнібала перебували в такому жалюгідному стані, що потрібно було дати їм деякий час на відпочинок, хоча для Ганнібала була дорога кожна година: він хотів зайняти долину річки По раніше римлян і тим спонукати нерішучих галлів перейти на його сторону. Інсубри зустріли карфагенян радісно, але лігуро-кельтське плем'я зайняло ворожу позицію, тому Ганнібал, тільки-но його люди трохи відпочили, обложив головне поселення тавринів (м Турин). Через три дні він взяв його штурмом. У той час, коли відбувалися ці події, два римські легіони на чолі з Публієм Корнелієм Сципіоном вже перебували в долині По.Сенат, отримавши ці приголомшливі звістки про армію Ганнібала, схвалив всі дії Сципіона і послав наказ Тиберію Семпронію Лонгу залишити всю підготовку до вторгнення в Африку і поспішати на допомогу колезі. Сципіон тоді вже увійшов у зіткнення з Ганнібалом. Розбивши табір на захід від річки По, консул із кіннотою вирушив на розвідку. Назустріч йому скочила кіннота Ганнібала, який теж виїхав на розвідку. відбулася жорстока сутичка, в якій перевага виявилася на стороні карфагенян. Сам Сципіон був поранений і врятувався завдяки мужності свого сина, 17-річного юнака, який кинувся на допомогу батьку. Тільки наступ темряви захистив римлян від повного розгрому. Сципіон із залишками свого загону сховався в таборі. Перший досвід показав йому абсолютну перевагу карфагенської кінноти. А при цьому рівнини на північ від По були невигідні для вирішального бою. Крім цього, потрібно було дочекатися приходу Семпронія. Тому Публій Корнелій Сципіон під покровом ночі, перейшов назад через Тицин і благополучно досяг мосту через По. Кіннота Ганнібала погналася за римлянами, але їй вдалося тільки захопити загін, який прикривав вояків, які руйнували міст через Тицин.
У 210 році до н. е., у віці усього лише близько 25 років його виняткові військові здібності принесли йому призначення командувачем римською армією в Іспанії, після загибелі там у 211 році до н. е. його батька і дядька. Він став першим приватним громадянином (себто таким, хто не обіймав перед тим високих державних посад), якому було надано абсолютну владу проконсула. До 206 року до н. е. він воював проти карфагенян в Іспанії. Майже одразу захопив Новий Карфаген (Картахена) (209 до н. е.) і використав це місто як власну базу. Протягом кількох років він завоював Іспанію, отримавши рішучі перемоги під Бекулою (Байлен) (208 до н. е.), і Іліпою, на північ від Севільї (206 до н. е.)
Іспанський похід
Ситуація на іспанському фронті була жахлива. Сципіони загинули і Рим шукав нового героя, який зможе підкорити Іспанію. Ним виявився Сципіон Молодший, який у 25 років отримав у командування 2 легіони і вирушив на фронт. На момент приїзду Сципіона карфагенські полководці були розкидані в різних частинах півострова. Сципіон вирішив цим скористатися для того, щоб одним сміливим ударом захопити Новий Карфаген. Важка операція була ретельно підготовлена і блискуче виконанна. Місто лежало в затоці на високому півострові, з'єднаному з материком тільки вузьким перешийком. Ранньою весною 209 року до н. е. Сципіон несподівано з'явився туди з армією і флотом, яким командував його друг Гай Лелій. Флот закрив вхід до бухти, а сухопутні війська розташувалися табором на перешийку. Сципіон на зібранні оголосив солдатам, що сам Нептун з'явився йому уві сні й повідав, як взяти місто. У той час як вся увага обложених була направлена на сушу, Сципіон послав 500 осіб із драбинами з боку моря, де дрібна лагуна полегшувала доступ до стін. Особливо легко було підійти до них у другій половині дня, коли був відплив. Римляни непоміченими зійшли на стіну і увірвалися в місто. Взяття Нового Карфагена справило приголомшливе враження в Іспанії і викликало вибух ентузіазму в Римі. До рук Сципіона потрапили великі склади продовольства і військового спорядження, а також кілька сот заручників з іспанських племен. Сципіон обійшовся з ними надзвичайно привітно, обіцяючи відпустити їх по домівках, якщо вони погодяться перейти на бік Риму. Цією політикою він створив серед нестійких іспанців різкий перелом настрою на користь римлян. Та й сам факт оволодіння столицею говорив про те, що співвідношення сил в Іспанії почало змінюватися. Кілька могутніх племен перейшло на сторону Сципіона. Навесні 208 року він вирушив до басейну річки Бетіса, де знаходився Гасдрубал. Було важливо не дати з'єднатися карфагенським арміям, тому Сципіон напав на Гасдрубала, попри те, що той займав прекрасну позицію. Римські війська перевершували карфагенскі своєю чисельністю. Сципіон, прикувавши увагу Гасдрубала нападом із фронту, атакував його з флангів. Коли Гасдрубал побачив, що його війська здригнулися, він ухилився від бою, зібрав все найцінніше, взяв слонів і почав швидко відступати на північ. Сципіон не ризикнув його переслідувати, боячись з'єднання карфагенских армій. Після відходу Гасдрубала з Іспанії доля цього фронту була вирішена, хоча карфагенський уряд послав туди значні підкріплення. Під річкою Іліпою Сципіон у 207 році до н. е. здобув блискучу перемогу над арміями Магона і Гасдрубала, сина Гісгона. Ця битва поклала кінець карфагенському пануванню в Іспанії. Коли Магону стало ясно, що облога Гадеса неминуча, він висадив свої війська і спробував з нальоту захопити Новий Карфаген. Ця спроба розбилася о пильність римського гарнізону, і Магон повернувся в Гадес, але місто відмовився прийняти його назад, так як тоді вже йшли переговори здачі його римлянам. Тоді Магон переправився на Балеарські острови, а Гадес відкрив свої ворота Сципіону.
Перший консульський термін
Сципіона було обрано консулом у 205 до н. е., і тут він зустрів сенатську опозицію своєму плану вторгнення до Африки, особливо з боку Фабія Максима, який вважав, що Ганнібалу потрібно нанести поразку в Італії. Проте, молодий консул заявив, що якщо сенат не згодиться на його пропозицію, то він звернеться до народних зборів. Квінт Фульвій Флакк розкритикував позицію Сципіона. Протидія цих політиків планам Публія Корнелія була пов'язана з різними поглядами на цілі війни: Фабій і Фульвій мали на увазі тільки оборону і витіснення Ганнібала з Італії, тоді як Сципіон домагався повного розгрому Карфагена. Народні трибуни почали вимагати від Публія Корнелія Сципіона зробити остаточний вибір інституції, якій він надасть право вирішення цього питання; Сципіон вибрав сенат, і «батьки» все-таки схвалили заморську експедицію, але не дозволили Сципіону провести військовий набір. Консул повинен був вести на Карфаген тільки добровольців і ті підрозділи, які після поразки при Каннах були позбавлені права на повернення в Італію до кінця війни. На той момент вони становили 2 легіони. Корнелій набрав в Італії сім тисяч чоловік; це були переважно марси, умбри та сабіняни. Етрурія дала йому багато продовольства, ліс для будівництва флоту, зброю і військове спорядження. Одне тільки місто дало три тисячі шоломів і стільки ж щитів, а також безліч інших необхідних для армії речей. З добровольцями консул переправився на Сицилію.
Африканська кампанія
У 204 до н. е. він отримав дозвіл вирушити до Африки, де він приєднався до своїх союзників-нумідійців під проводом Масинісси і боровся з успіхом проти карфагенців. Сципіон висадився на мисі Фаріна. Після зимівлі на місці, де зараз знаходиться , він зненацька напав на карфагенське військо і спалив табір своїх супротивників, а потім вирвався із свого берегового плацдарму до рішучої перемоги над Карфагеном у битві на «Великих рівнинах». Залишивши частину своїх сил на завоювання царства головного союзника Карфагена, нумідійця Сіфакса (у сучасному Алжирі), він пішов прямо на Карфаген, який одразу запросив миру, і хоча мирний процес було перервано, через зраду Карфагена. Римляни і карфагеняни зустрілися у вирішальній битві при Замі. У римлян і карфагенян було приблизно по 40 тис. вояків. Перевага в кінноті на цей раз була у Сципіона. Ядро ганнібалової піхоти становили його ветерани, які здолали з ним весь італійський похід: на них Ганнібал міг цілком покластися. Слабкіші були найманці з армії Магона. Саму ж ненадійну частину становили лівійці і ополчення Карфагена. Перед своїм фронтом Ганнібал помістив 80 слонів. Першу бойову лінію утворювали найманці, другу — лівійці та громадяни, а ветерани стояли в резерві. У Сципіона було звичне шикування в 3 лінії (гастати, принципи і тріарії), але маніпули стояли не в шаховому порядку, а поглядом у потилицю один до одного. Це було зроблено для того, щоб дати прохід слонам. Проміжки між передніми маніпулами були заповнені легкоозброєними вояками. Почалася битва, яка мала вирішити результат війни.
«Карфагеняни, - казав Полібій, - треба було боротися за своє існування і за панування над Лівією, римлянам - за світове вла- дичество. Невже хто-небудь може залишитися байдужим до повісті про цю подію? Ніколи ще не було настільки випробуваних в бою військ, настільки щасливих і майстерних в військовій справі полководців, ніколи ще доля не обіцяла борються такі цінні нагород. переможцю належало отримати влада не над Лівією тільки і Європою, а й над усіма іншими, досі відомими нам країнами світу »(XV, 9). |
У перші хвилини бою деякі слони в армії Карфагена, злякалися звуку труб, і кинулися на свою кінноту. Інші були поранені легкоозброєними, тоді як важка римська піхота не постраждала, пропускаючи слонів в інтервали між маніпулами. Результат битви довго залишався невизначеним. Нарешті, повернулася з погоні римська кіннота і вдарила в тил ветеранам. Це вирішило справу. Карфагенян впало близько 10 тис. І майже стільки ж потрапило в полон. Втрати римлян були у багато разів менше. Ганнібалу вдалося втекти в Гадрумет з невеликою групою вершників. Так скінчилася битва при Замі (осінь 202 р) - перша, яку програв Ганнібал. Він зробив все так, як тільки може і зобов'язаний робити доблесний вождь, досвідчений у багатьох битвах »(XV, 15). |
В особі Сципіона Ганнібал зустрів гідного суперника, хоча і не рівного собі по геніальності. Ганнібал був переможений при Замі головною причиною була слабкість своєї кінноти
Повернення до Риму і другий консулат
Сципіон повернувся додому, отримавши від сенату тріумф. Він отримав агномен «Африканський» за назвою країни, яку він завоював. У 199 до н. е. він був обраний цензором і став принцепсом сенату. У 194 до н. е. його вдруге було обрано консулом.
Останні роки
У 190 до н. е., номінально лише на посаді (легата), разом із своїм братом Луцієм він командував першою римською експедицією в Азії під час Сирійської війни (192—188 до н. е.).
Коли брати повернулися до Риму, політична партія на чолі з Катоном Старшим на прізвисько «Цензор» почала проти них наклепницьку кампанію, звинувачуючи їх у хабарництві та зраді інтересів держави. Хоча звинувачення були бездоказовими, лише вплив його зятя, Тиберія Семпронія Гракха, вберіг його від судового переслідування. Сципіон відійшов від політики і поселився у своєму заміському маєтку Літернум у Кампанії, де він і помер, заповівши, щоб по його смерті його тіло не поховали у невдячному Римі. Незадовго до смерті він виявив свою великодушність спробою запобігти переслідуванню вигнанця Ганнібала з боку Риму.
Сенека в Посланні 86 яскраво зобразив простоту життя Сципіона у його маєтку. Подібно до багатьох членів його сімейства він був гарячим філелліном. Це разом із його військовою славою і особистою харизмою спонукали порівняння з Александром Македонським. Він був одружений з Емілією Терцією, дочкою Луція Емілія Павла і сестрою Луція Емілія Павла Македонського. Корнелія Сципіона Африкана, мати братів Гракхів, була молодшою його дочкою. Тит Лівій про Сципіона Африканського:
"Гідний пам'яті чоловік! Він більш відомий своїми військовими подвигами, ніж якимись справами на мирному житті. Притому перша половина його життя була славна, ніж друга, тому що всю молодість свою він провів у війнах, а з настанням старості слава його подвигів зів'яла, їжі ж для розуму не виявилося... Чим, в порівнянні з його першим консульством, було друге консульство, навіть якщо додати до нього посаду цензора? Що значила служба легатом в Азії, і даремна втрата здоров'я. Затьмарена нещасною пригодою з його сином, а після повернення необхідністю з'явитися в суд, уникаючи його, залишити заодно і батьківщину? Але головна слава завершувача 2-ї Пунічної війни, найзначнішою і найнебезпечнішою з усіх, що вели римляни, належить йому одному ". |
Військові якості
Як полководець, Сципіон поєднував харизму із обережним плануванням, заснованим на хорошому використанні розвідки, приділяв велику увагу навчанню, і не боявся використовувати новаторську тактику, часто засновану на елементі несподіванки. Його стратегія завдання удару по силах Карфагена в Іспанії, яка вважала, що завоювання території само про себе дбає, була блискучою, і являла собою повний контраст до стратегії його попередників. Хоча його дуже хвалили за його стратегію вторгнення в Африку, це було римським планом починаючи ще з 218 до н. е., і не є чимось особливим порівняно з вторгненням Ганнібала до Італії із його швидкою послідовністю перемог. Обидва полководці були прекрасними тактиками, але Іліпа, найбільш довершена тактично битва Сципіона, порівняно з Каннами є незграбною. Кажуть, що Ганнібал сказав, що, якби він виграв при Замі, він би оцінив себе як полководця навіть вище, ніж Александра Великого.
Родина
- Дружина — Емілія, донька Луція Емілія Павла, консула 219 року до н. е.
Діти:
- Корнелія Старша
- Корнелія Молодша
- Луцій Корнелій Сципіон, претор 174 року до н. е.
- Публій Корнелій Сципіон, авгур
Аналіз джерел
Про Сципіона Африканського до нас дійшло немало джерел. Однак вони здебільшого висвітлювали події Другої Пунічної війни, нам відомо доволі мало про Сципіона в його ранній та пізній період. Одним із найкращих і найдавніших джерел є Полібія. Полібій, вважається одним із найкращих авторів, які описували Пунічні війни. Автор, був знайомим з Сципіоном Еміліаном, внуком Сципіона Африканського. Від нього він почув багато цікавих історій про Сципіона Африканського та записав їх у своїй книзі. Також він був знайомим зі вдовою Сципіона Африканського, його друзями, доньками та найкращим другом — Гаєм Лелієм. Історики вважають, що саме Лелій допоміг найбільше матеріалом про Сципіона. Велике місце Сципіон займає в книзі Тита Лівія «Історія Риму від заснування міста». Лівій у своїй праці часто використовував Полібія та інші втрачені джерела. Не втримався не згадати Сципіона ще один грецький історик Аппіан Александрійський. Він розповідав про війни Сципіона Африканського у ряді своїх книг про римську історію: «Пунічні війни», «Сирійські справи», «Іберійсько-римські війни» . Доволі часто Сципіон Африканський, як ключова особа Другої Пунічної війни згадується в історіографії. Про нього писали такі класики римської історії як Теодор Моммзен «4 томна історія Риму», С. І. Ковальов «Історія Риму», та інші.
Примітки
- Digital Prosopography of the Roman Republic
- Д. К. Сципион, Публий Корнелий // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1901. — Т. XXXII. — С. 190–191.
- Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — , 0-89130-811-3
- Корнелия // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVI. — С. 297.
- Полібій "Загальна історія
- Амбросій Феодосій Макробій "Сновидіння Сципіона Африканського"
- Тит Лівій «Історія від заснування міста»
- Полібій «Загальна історія»
- Теодор Моммзен "4-томна Історія Риму
- Ковальов "Історія Риму
- Теодор Моммзен «4-томна Історія Риму»
- Плутарх «Порівняльніжиттєписи»
- Овідій "Загальна історія
- Теодор Моммзен "Історія Риму в 4-х томах
- Аппіан Олександрійський. «Римська історія»
- Бобровникова Т. Сципион Африканский
- Бобровникова Т. «Сципионова легенда»
- Тит Лівій "Історія Риму від заснування міста
- Теодор Моммзен 4-томна історія Риму
Джерела і література
Джерела
- Тит Лівій «Історія Риму від заснування міста»
- Плутарх «Порівняльні життєписи»
- Полібій «Загальна історія»
- Аппіан Олександрійський. «Римська історія»
- Амбросій Феодосій Макробій «Сновидіння Сципіона Африканського»
- Авл Геллій. «Аттичні ночі»
- Корнелій Непот « Про знаменитих людей».
- Діон Кассій «Римська історія в 40 книгах»
- Арістотель 2 розділ 8 книга «Політика».
- Пліний Старший. «Природнича історія»
Література
- Теодор Моммзен " Історія Риму в 4-х томах
- Бобровникова Т. Сципион Африканский.
- Бобровникова Т. «Сципионова легенда»
- Ковальов «Історія Риму»
- Broughton T. Magistrates of the Roman Republic.
- Haywood R. Studies on Scipio Africanus
- Лансель С. Ганнибал. — М.: Молодая гвардия.
- Лиддел Гарт Б. Сципион Африканский. Победитель Ганнибала
- Broughton T. Magistrates of the Roman Republic.
- Кнабе Г. Корнелий Тацит. Время. Жизнь. Книги.
Посилання
- Сципіонів гурток // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 450.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Kornelij Scipion U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Kornelij U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Publij Publij Kornelij Scipio n Afrika nskij lat Publius Cornelius Scipio Africanus Maior 236 do n e 236 183 do n e davnorimskij politichnij derzhavnij i vijskovij diyach Rimskoyi respubliki najkrashij rimskij polkovodec Drugoyi Punichnoyi vijni konsul 205 i 194 rokiv do n e U 207 roci do n e zavdav porazki karfagenskomu polkovodcyu Gasdrubalu i pidkoriv veliku chastinu Ispaniyi Pidgotuvav vtorgnennya v Afriku ta rozgromiv krivdnika rimlyan u Pershij Punichnij vijni Gannibala v bitvi pri Zami v 202 roci do n e Pidpisav vigidnij dlya Rimu mirnij dogovir iz Karfagenom Pislya Afrikanskoyi kampaniyi otrimav titul peremogi Afrikanskij Pershij volodar pochesnogo vijskovogo titulu Imperator Publij Kornelij Scipion Afrikanskijlat P Cornelius P f L n Scipio AfricanusNarodivsya235 do n e 1 Starodavnij RimPomer183 do n e 1 d Dzhulyano in Kampaniya Provinciya Neapol Kampaniya ItaliyaKrayinaStarodavnij RimDiyalnistdavnorimskij politik davnorimskij vijskovijZnannya movlatina i greckaUchasnikDruga Punichna vijna i Antiohova vijnaSuspilnij stanpatricij d 1 i nobilitet 1 Posadacenzor Starodavnogo Rimu rimskij gubernator edil davnorimskij senator d 3 i konsul 3 RiddBatkoPublij Kornelij Scipion 1 1 Matid 1 1 Brati sestriLucij Kornelij Scipion Aziatik 1 1 U shlyubi zEmiliya PavlaDitiKorneliya Scipiona Afrikana 1 1 Lucij Kornelij Scipion 1 1 Publij Kornelij Scipion 1 1 Korneliya Afrikana Starsha 1 1 i d 1 1 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPatricij iz starovinnogo rodu Korneliyiv Buv sinom Publiya Korneliya Scipiona Vid duzhe rannogo viku vvazhav sho jomu spriyayut bogi Za chasiv jogo zhittya hodili chutki sho vin naspravdi ye sinom Yupitera Batko Scipiona Afrikanskogo buv konsulom a mati nalezhala do plebejskogo rodu Pomponiyiv Scipion nalezhav do rimskogo rodu yakij mav etruske pohodzhennya Korneliyiv Pismennik Makrobij pisav pro pohodzhennya rodu Korneliyiv tak Kornelij svogo tezku batka yakij buvshi slipim napravlyav zamist posohu buv nazvanij Scipionom i peredav ce im ya nashadkam Predstavniki cogo rodu zavzhdi otrimuvali konsulski posadi i buli duzhe vidomimi lyudmi Dyadko Gnej Kornelij Scipion Kalv buv peremozhcem Did Lucij konsul 259 roku do n e brav uchast u Pershij Punichnij vijni ta zumiv vitisniti karfagenyan iz Korsiki Scipioni zavzhdi slavilis tim sho buli chesnimi ta pidtrimuvali zavzhdi garni vidnosini z demokratami ta yihnimi liderami Taki lyudi yak Gaj Flaminij i Gaj Terencij Varron zavzhdi vvazhalisya bazhanimi gostyami yihnogo domu Rid buv nebagatim hoch i buv vidomim Vidomo sho rid Scipioniv buv odnim iz pershih rimskih rodiv yakij zaznav ellinskogo vplivu Kozhen iz rodu Scipioniv otrimav garnu grecku osvitu Ditinstvo Dovoli vazhko viznachiti datu narodzhennya polkovodcya dzherela mistyat zovsim rizni dati Oficijna istoriya vvazhaye sho vin narodivsya 236 roci u cej chas Polibij pisav sho vin mig naroditisya j ranishe Isnuye versiya Pliniya Starshogo yakij stverdzhuvav sho narodzhennya Scipiona koshtuvalo zhittya jogo materi Odnak stosovno cogo faktu ye sumnivi bo dovoli malo dzherel zgaduyut cej fakt Pro ditinstvo Scipiona Afrikanskogo zalishilosya malo faktiv zavdyaki Avlu Gelliyu vidomo pro te sho vin mav duzhe krasive dovge volossya Takozh Avl Gellij cituvav Neviya i zgaduvav takij epizod ditinstva majbutnogo polkovodcya Avl Gellij Togo hto bagato slavnih dil svoyeyu rukoyu zvershiv Chiyi podvigi she zhivut jomu divuyetsya vsi narodi Togo batko u plashi sam viviv vid podrugi Pochatok vijskovoyi kar yeriBitva pri TiciniPohid Gannibala na Rim Brav uchast u bitvi pri Ticini de armiyeyu komanduvav jogo batko konsul 218 roku do n e Perejshovshi Alpi vijska Gannibala perebuvali v takomu zhalyugidnomu stani sho potribno bulo dati yim deyakij chas na vidpochinok hocha dlya Gannibala bula doroga kozhna godina vin hotiv zajnyati dolinu richki Po ranishe rimlyan i tim sponukati nerishuchih galliv perejti na jogo storonu Insubri zustrili karfagenyan radisno ale liguro keltske plem ya zajnyalo vorozhu poziciyu tomu Gannibal tilki no jogo lyudi trohi vidpochili oblozhiv golovne poselennya tavriniv m Turin Cherez tri dni vin vzyav jogo shturmom U toj chas koli vidbuvalisya ci podiyi dva rimski legioni na choli z Publiyem Korneliyem Scipionom vzhe perebuvali v dolini Po Senat otrimavshi ci prigolomshlivi zvistki pro armiyu Gannibala shvaliv vsi diyi Scipiona i poslav nakaz Tiberiyu Semproniyu Longu zalishiti vsyu pidgotovku do vtorgnennya v Afriku i pospishati na dopomogu kolezi Scipion todi vzhe uvijshov u zitknennya z Gannibalom Rozbivshi tabir na zahid vid richki Po konsul iz kinnotoyu virushiv na rozvidku Nazustrich jomu skochila kinnota Gannibala yakij tezh viyihav na rozvidku vidbulasya zhorstoka sutichka v yakij perevaga viyavilasya na storoni karfagenyan Sam Scipion buv poranenij i vryatuvavsya zavdyaki muzhnosti svogo sina 17 richnogo yunaka yakij kinuvsya na dopomogu batku Tilki nastup temryavi zahistiv rimlyan vid povnogo rozgromu Scipion iz zalishkami svogo zagonu shovavsya v tabori Pershij dosvid pokazav jomu absolyutnu perevagu karfagenskoyi kinnoti A pri comu rivnini na pivnich vid Po buli nevigidni dlya virishalnogo boyu Krim cogo potribno bulo dochekatisya prihodu Semproniya Tomu Publij Kornelij Scipion pid pokrovom nochi perejshov nazad cherez Ticin i blagopoluchno dosyag mostu cherez Po Kinnota Gannibala pognalasya za rimlyanami ale yij vdalosya tilki zahopiti zagin yakij prikrivav voyakiv yaki rujnuvali mist cherez Ticin U 210 roci do n e u vici usogo lishe blizko 25 rokiv jogo vinyatkovi vijskovi zdibnosti prinesli jomu priznachennya komanduvachem rimskoyu armiyeyu v Ispaniyi pislya zagibeli tam u 211 roci do n e jogo batka i dyadka Vin stav pershim privatnim gromadyaninom sebto takim hto ne obijmav pered tim visokih derzhavnih posad yakomu bulo nadano absolyutnu vladu prokonsula Do 206 roku do n e vin voyuvav proti karfagenyan v Ispaniyi Majzhe odrazu zahopiv Novij Karfagen Kartahena 209 do n e i vikoristav ce misto yak vlasnu bazu Protyagom kilkoh rokiv vin zavoyuvav Ispaniyu otrimavshi rishuchi peremogi pid Bekuloyu Bajlen 208 do n e i Ilipoyu na pivnich vid Sevilyi 206 do n e Ispanskij pohidKampaniya v Ispaniyi Situaciya na ispanskomu fronti bula zhahliva Scipioni zaginuli i Rim shukav novogo geroya yakij zmozhe pidkoriti Ispaniyu Nim viyavivsya Scipion Molodshij yakij u 25 rokiv otrimav u komanduvannya 2 legioni i virushiv na front Na moment priyizdu Scipiona karfagenski polkovodci buli rozkidani v riznih chastinah pivostrova Scipion virishiv cim skoristatisya dlya togo shob odnim smilivim udarom zahopiti Novij Karfagen Vazhka operaciya bula retelno pidgotovlena i bliskuche vikonanna Misto lezhalo v zatoci na visokomu pivostrovi z yednanomu z materikom tilki vuzkim pereshijkom Rannoyu vesnoyu 209 roku do n e Scipion nespodivano z yavivsya tudi z armiyeyu i flotom yakim komanduvav jogo drug Gaj Lelij Flot zakriv vhid do buhti a suhoputni vijska roztashuvalisya taborom na pereshijku Scipion na zibranni ogolosiv soldatam sho sam Neptun z yavivsya jomu uvi sni j povidav yak vzyati misto U toj chas yak vsya uvaga oblozhenih bula napravlena na sushu Scipion poslav 500 osib iz drabinami z boku morya de dribna laguna polegshuvala dostup do stin Osoblivo legko bulo pidijti do nih u drugij polovini dnya koli buv vidpliv Rimlyani nepomichenimi zijshli na stinu i uvirvalisya v misto Vzyattya Novogo Karfagena spravilo prigolomshlive vrazhennya v Ispaniyi i viklikalo vibuh entuziazmu v Rimi Do ruk Scipiona potrapili veliki skladi prodovolstva i vijskovogo sporyadzhennya a takozh kilka sot zaruchnikiv z ispanskih plemen Scipion obijshovsya z nimi nadzvichajno privitno obicyayuchi vidpustiti yih po domivkah yaksho voni pogodyatsya perejti na bik Rimu Ciyeyu politikoyu vin stvoriv sered nestijkih ispanciv rizkij perelom nastroyu na korist rimlyan Ta j sam fakt ovolodinnya stoliceyu govoriv pro te sho spivvidnoshennya sil v Ispaniyi pochalo zminyuvatisya Kilka mogutnih plemen perejshlo na storonu Scipiona Navesni 208 roku vin virushiv do basejnu richki Betisa de znahodivsya Gasdrubal Bulo vazhlivo ne dati z yednatisya karfagenskim armiyam tomu Scipion napav na Gasdrubala popri te sho toj zajmav prekrasnu poziciyu Rimski vijska perevershuvali karfagenski svoyeyu chiselnistyu Scipion prikuvavshi uvagu Gasdrubala napadom iz frontu atakuvav jogo z flangiv Koli Gasdrubal pobachiv sho jogo vijska zdrignulisya vin uhilivsya vid boyu zibrav vse najcinnishe vzyav sloniv i pochav shvidko vidstupati na pivnich Scipion ne riziknuv jogo peresliduvati boyachis z yednannya karfagenskih armij Pislya vidhodu Gasdrubala z Ispaniyi dolya cogo frontu bula virishena hocha karfagenskij uryad poslav tudi znachni pidkriplennya Pid richkoyu Ilipoyu Scipion u 207 roci do n e zdobuv bliskuchu peremogu nad armiyami Magona i Gasdrubala sina Gisgona Cya bitva poklala kinec karfagenskomu panuvannyu v Ispaniyi Koli Magonu stalo yasno sho obloga Gadesa neminucha vin visadiv svoyi vijska i sprobuvav z nalotu zahopiti Novij Karfagen Cya sproba rozbilasya o pilnist rimskogo garnizonu i Magon povernuvsya v Gades ale misto vidmovivsya prijnyati jogo nazad tak yak todi vzhe jshli peregovori zdachi jogo rimlyanam Todi Magon perepravivsya na Balearski ostrovi a Gades vidkriv svoyi vorota Scipionu Kartina Nikolasa Pussena Zmicnennya Scipiona Pershij konsulskij termin Scipiona bulo obrano konsulom u 205 do n e i tut vin zustriv senatsku opoziciyu svoyemu planu vtorgnennya do Afriki osoblivo z boku Fabiya Maksima yakij vvazhav sho Gannibalu potribno nanesti porazku v Italiyi Prote molodij konsul zayaviv sho yaksho senat ne zgoditsya na jogo propoziciyu to vin zvernetsya do narodnih zboriv Kvint Fulvij Flakk rozkritikuvav poziciyu Scipiona Protidiya cih politikiv planam Publiya Korneliya bula pov yazana z riznimi poglyadami na cili vijni Fabij i Fulvij mali na uvazi tilki oboronu i vitisnennya Gannibala z Italiyi todi yak Scipion domagavsya povnogo rozgromu Karfagena Narodni tribuni pochali vimagati vid Publiya Korneliya Scipiona zrobiti ostatochnij vibir instituciyi yakij vin nadast pravo virishennya cogo pitannya Scipion vibrav senat i batki vse taki shvalili zamorsku ekspediciyu ale ne dozvolili Scipionu provesti vijskovij nabir Konsul povinen buv vesti na Karfagen tilki dobrovolciv i ti pidrozdili yaki pislya porazki pri Kannah buli pozbavleni prava na povernennya v Italiyu do kincya vijni Na toj moment voni stanovili 2 legioni Kornelij nabrav v Italiyi sim tisyach cholovik ce buli perevazhno marsi umbri ta sabinyani Etruriya dala jomu bagato prodovolstva lis dlya budivnictva flotu zbroyu i vijskove sporyadzhennya Odne tilki misto dalo tri tisyachi sholomiv i stilki zh shitiv a takozh bezlich inshih neobhidnih dlya armiyi rechej Z dobrovolcyami konsul perepravivsya na Siciliyu Afrikanska kampaniya Afrikanska kampaniya Scipiona Afrikanskogo 204 203 U 204 do n e vin otrimav dozvil virushiti do Afriki de vin priyednavsya do svoyih soyuznikiv numidijciv pid provodom Masinissi i borovsya z uspihom proti karfagenciv Scipion visadivsya na misi Farina Pislya zimivli na misci de zaraz znahoditsya vin znenacka napav na karfagenske vijsko i spaliv tabir svoyih suprotivnikiv a potim virvavsya iz svogo beregovogo placdarmu do rishuchoyi peremogi nad Karfagenom u bitvi na Velikih rivninah Zalishivshi chastinu svoyih sil na zavoyuvannya carstva golovnogo soyuznika Karfagena numidijcya Sifaksa u suchasnomu Alzhiri vin pishov pryamo na Karfagen yakij odrazu zaprosiv miru i hocha mirnij proces bulo perervano cherez zradu Karfagena Rimlyani i karfagenyani zustrilisya u virishalnij bitvi pri Zami U rimlyan i karfagenyan bulo priblizno po 40 tis voyakiv Perevaga v kinnoti na cej raz bula u Scipiona Yadro gannibalovoyi pihoti stanovili jogo veterani yaki zdolali z nim ves italijskij pohid na nih Gannibal mig cilkom poklastisya Slabkishi buli najmanci z armiyi Magona Samu zh nenadijnu chastinu stanovili livijci i opolchennya Karfagena Pered svoyim frontom Gannibal pomistiv 80 sloniv Pershu bojovu liniyu utvoryuvali najmanci drugu livijci ta gromadyani a veterani stoyali v rezervi U Scipiona bulo zvichne shikuvannya v 3 liniyi gastati principi i triariyi ale manipuli stoyali ne v shahovomu poryadku a poglyadom u potilicyu odin do odnogo Ce bulo zrobleno dlya togo shob dati prohid slonam Promizhki mizh perednimi manipulami buli zapovneni legkoozbroyenimi voyakami Pochalasya bitva yaka mala virishiti rezultat vijni Bitva pri Zami Karfagenyani kazav Polibij treba bulo borotisya za svoye isnuvannya i za panuvannya nad Liviyeyu rimlyanam za svitove vla dichestvo Nevzhe hto nebud mozhe zalishitisya bajduzhim do povisti pro cyu podiyu Nikoli she ne bulo nastilki viprobuvanih v boyu vijsk nastilki shaslivih i majsternih v vijskovij spravi polkovodciv nikoli she dolya ne obicyala boryutsya taki cinni nagorod peremozhcyu nalezhalo otrimati vlada ne nad Liviyeyu tilki i Yevropoyu a j nad usima inshimi dosi vidomimi nam krayinami svitu XV 9 U pershi hvilini boyu deyaki sloni v armiyi Karfagena zlyakalisya zvuku trub i kinulisya na svoyu kinnotu Inshi buli poraneni legkoozbroyenimi todi yak vazhka rimska pihota ne postrazhdala propuskayuchi sloniv v intervali mizh manipulami Rezultat bitvi dovgo zalishavsya neviznachenim Nareshti povernulasya z pogoni rimska kinnota i vdarila v til veteranam Ce virishilo spravu Karfagenyan vpalo blizko 10 tis I majzhe stilki zh potrapilo v polon Vtrati rimlyan buli u bagato raziv menshe Gannibalu vdalosya vtekti v Gadrumet z nevelikoyu grupoyu vershnikiv Tak skinchilasya bitva pri Zami osin 202 r persha yaku prograv Gannibal Vin zrobiv vse tak yak tilki mozhe i zobov yazanij robiti doblesnij vozhd dosvidchenij u bagatoh bitvah XV 15 V osobi Scipiona Gannibal zustriv gidnogo supernika hocha i ne rivnogo sobi po genialnosti Gannibal buv peremozhenij pri Zami golovnoyu prichinoyu bula slabkist svoyeyi kinnoti Povernennya do Rimu i drugij konsulat Scipion povernuvsya dodomu otrimavshi vid senatu triumf Vin otrimav agnomen Afrikanskij za nazvoyu krayini yaku vin zavoyuvav U 199 do n e vin buv obranij cenzorom i stav princepsom senatu U 194 do n e jogo vdruge bulo obrano konsulom Ostanni roki U 190 do n e nominalno lishe na posadi legata razom iz svoyim bratom Luciyem vin komanduvav pershoyu rimskoyu ekspediciyeyu v Aziyi pid chas Sirijskoyi vijni 192 188 do n e Koli brati povernulisya do Rimu politichna partiya na choli z Katonom Starshim na prizvisko Cenzor pochala proti nih naklepnicku kampaniyu zvinuvachuyuchi yih u habarnictvi ta zradi interesiv derzhavi Hocha zvinuvachennya buli bezdokazovimi lishe vpliv jogo zyatya Tiberiya Semproniya Grakha vberig jogo vid sudovogo peresliduvannya Scipion vidijshov vid politiki i poselivsya u svoyemu zamiskomu mayetku Liternum u Kampaniyi de vin i pomer zapovivshi shob po jogo smerti jogo tilo ne pohovali u nevdyachnomu Rimi Nezadovgo do smerti vin viyaviv svoyu velikodushnist sproboyu zapobigti peresliduvannyu vignancya Gannibala z boku Rimu Seneka v Poslanni 86 yaskravo zobraziv prostotu zhittya Scipiona u jogo mayetku Podibno do bagatoh chleniv jogo simejstva vin buv garyachim filellinom Ce razom iz jogo vijskovoyu slavoyu i osobistoyu harizmoyu sponukali porivnyannya z Aleksandrom Makedonskim Vin buv odruzhenij z Emiliyeyu Terciyeyu dochkoyu Luciya Emiliya Pavla i sestroyu Luciya Emiliya Pavla Makedonskogo Korneliya Scipiona Afrikana mati brativ Grakhiv bula molodshoyu jogo dochkoyu Tit Livij pro Scipiona Afrikanskogo Gidnij pam yati cholovik Vin bilsh vidomij svoyimi vijskovimi podvigami nizh yakimis spravami na mirnomu zhitti Pritomu persha polovina jogo zhittya bula slavna nizh druga tomu sho vsyu molodist svoyu vin proviv u vijnah a z nastannyam starosti slava jogo podvigiv ziv yala yizhi zh dlya rozumu ne viyavilosya Chim v porivnyanni z jogo pershim konsulstvom bulo druge konsulstvo navit yaksho dodati do nogo posadu cenzora Sho znachila sluzhba legatom v Aziyi i daremna vtrata zdorov ya Zatmarena neshasnoyu prigodoyu z jogo sinom a pislya povernennya neobhidnistyu z yavitisya v sud unikayuchi jogo zalishiti zaodno i batkivshinu Ale golovna slava zavershuvacha 2 yi Punichnoyi vijni najznachnishoyu i najnebezpechnishoyu z usih sho veli rimlyani nalezhit jomu odnomu Vijskovi yakosti Yak polkovodec Scipion poyednuvav harizmu iz oberezhnim planuvannyam zasnovanim na horoshomu vikoristanni rozvidki pridilyav veliku uvagu navchannyu i ne boyavsya vikoristovuvati novatorsku taktiku chasto zasnovanu na elementi nespodivanki Jogo strategiya zavdannya udaru po silah Karfagena v Ispaniyi yaka vvazhala sho zavoyuvannya teritoriyi samo pro sebe dbaye bula bliskuchoyu i yavlyala soboyu povnij kontrast do strategiyi jogo poperednikiv Hocha jogo duzhe hvalili za jogo strategiyu vtorgnennya v Afriku ce bulo rimskim planom pochinayuchi she z 218 do n e i ne ye chimos osoblivim porivnyano z vtorgnennyam Gannibala do Italiyi iz jogo shvidkoyu poslidovnistyu peremog Obidva polkovodci buli prekrasnimi taktikami ale Ilipa najbilsh dovershena taktichno bitva Scipiona porivnyano z Kannami ye nezgrabnoyu Kazhut sho Gannibal skazav sho yakbi vin vigrav pri Zami vin bi ociniv sebe yak polkovodcya navit vishe nizh Aleksandra Velikogo RodinaDruzhina Emiliya donka Luciya Emiliya Pavla konsula 219 roku do n e Diti Korneliya Starsha Korneliya Molodsha Lucij Kornelij Scipion pretor 174 roku do n e Publij Kornelij Scipion avgurAnaliz dzherelPro Scipiona Afrikanskogo do nas dijshlo nemalo dzherel Odnak voni zdebilshogo visvitlyuvali podiyi Drugoyi Punichnoyi vijni nam vidomo dovoli malo pro Scipiona v jogo rannij ta piznij period Odnim iz najkrashih i najdavnishih dzherel ye Polibiya Polibij vvazhayetsya odnim iz najkrashih avtoriv yaki opisuvali Punichni vijni Avtor buv znajomim z Scipionom Emilianom vnukom Scipiona Afrikanskogo Vid nogo vin pochuv bagato cikavih istorij pro Scipiona Afrikanskogo ta zapisav yih u svoyij knizi Takozh vin buv znajomim zi vdovoyu Scipiona Afrikanskogo jogo druzyami donkami ta najkrashim drugom Gayem Leliyem Istoriki vvazhayut sho same Lelij dopomig najbilshe materialom pro Scipiona Velike misce Scipion zajmaye v knizi Tita Liviya Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista Livij u svoyij praci chasto vikoristovuvav Polibiya ta inshi vtracheni dzherela Ne vtrimavsya ne zgadati Scipiona she odin greckij istorik Appian Aleksandrijskij Vin rozpovidav pro vijni Scipiona Afrikanskogo u ryadi svoyih knig pro rimsku istoriyu Punichni vijni Sirijski spravi Iberijsko rimski vijni Dovoli chasto Scipion Afrikanskij yak klyuchova osoba Drugoyi Punichnoyi vijni zgaduyetsya v istoriografiyi Pro nogo pisali taki klasiki rimskoyi istoriyi yak Teodor Mommzen 4 tomna istoriya Rimu S I Kovalov Istoriya Rimu ta inshi PrimitkiDigital Prosopography of the Roman Republic d Track Q100166489 D K Scipion Publij Kornelij Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1901 T XXXII S 190 191 d Track Q23892970d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q26844265d Track Q656d Track Q24472712 Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic Society for Classical Studies 1951 ISBN 0 89130 812 1 0 89130 811 3 d Track Q31350139d Track Q980809d Track Q466021 Korneliya Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1895 T XVI S 297 d Track Q24448313d Track Q602358d Track Q19908137d Track Q23892926d Track Q656 Polibij Zagalna istoriya Ambrosij Feodosij Makrobij Snovidinnya Scipiona Afrikanskogo Tit Livij Istoriya vid zasnuvannya mista Polibij Zagalna istoriya Teodor Mommzen 4 tomna Istoriya Rimu Kovalov Istoriya Rimu Teodor Mommzen 4 tomna Istoriya Rimu Plutarh Porivnyalnizhittyepisi Ovidij Zagalna istoriya Teodor Mommzen Istoriya Rimu v 4 h tomah Appian Oleksandrijskij Rimska istoriya Bobrovnikova T Scipion Afrikanskij Bobrovnikova T Scipionova legenda Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista Teodor Mommzen 4 tomna istoriya Rimu Dzherela i literaturaDzherelaTit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista Plutarh Porivnyalni zhittyepisi Polibij Zagalna istoriya Appian Oleksandrijskij Rimska istoriya Ambrosij Feodosij Makrobij Snovidinnya Scipiona Afrikanskogo Avl Gellij Attichni nochi Kornelij Nepot Pro znamenitih lyudej Dion Kassij Rimska istoriya v 40 knigah Aristotel 2 rozdil 8 kniga Politika Plinij Starshij Prirodnicha istoriya LiteraturaTeodor Mommzen Istoriya Rimu v 4 h tomah Bobrovnikova T Scipion Afrikanskij Bobrovnikova T Scipionova legenda Kovalov Istoriya Rimu Broughton T Magistrates of the Roman Republic Haywood R Studies on Scipio Africanus Lansel S Gannibal M Molodaya gvardiya Liddel Gart B Scipion Afrikanskij Pobeditel Gannibala Broughton T Magistrates of the Roman Republic Knabe G Kornelij Tacit Vremya Zhizn Knigi PosilannyaScipioniv gurtok Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 450