Сурога́тні стра́ви — замінники продуктів, які українці, щоб вижити, були змушені включити до раціону харчування під час Голодомору 1932—1933 років.
Жорстокі репресивні дії щодо селянства спричинили деформацію культури споживання їжі, регулювання скоромних і пісних страв. Голод змусив українських селян порушити найсуворіше харчове табу в традиційному харчуванні — вживання м'яса здохлих тварин. Не дотримувались і деяких інших раціональних та ірраціональних заборон. Голодувальники ловили журавлів, лелек, чапель, яких в Україні здавна оберігали, а їхні гнізда ніколи не руйнували. Відомі факти, коли голодні люди, доведені до відчаю, божеволіли й вдавались до канібалізму.
Конфіскація продуктів харчування
Унаслідок масової конфіскації врожаю зернових та інших продуктів харчування радянська влада, яка організувала Голодомор 1932—1933 років, позбавила значну частину українських селян засобів для виживання.
Настрої тодішніх селян висловив мешканець Дніпропетровської області у своєму листі, надісланому в травні 1933 року до ЦК ВКП(б) і редакції газети «Правда». З одного боку, констатував автор, відповідальні робітники запевняли, що «зернова проблема розв'язана», а з іншого, колгоспники помирали з голоду. Усі звернення до судів, міліції, ДПУ, прокуратури залишились без відповіді. Тому люди, підсумовує автор, починають «глибоко ненавидіти радянську владу».
Дії влади були спрямовані проти селянства: блокували виїзд голодунів за межі України, забороняли приймати допомогу для голодних із-за кордону, навмисно псували продукти, які не підлягали конфіскації.
За таких обставин, як писав Роберт Конквест, «селяни намагалися зберегти або знайти щось їстівне». У деяких колгоспах, де керівництво виявляло співчуття до своїх односельців, застосовували практику приховування зерна в соломі у результаті недоброякісного обмолоту. Проте ці заходи зазнали публічної критики. Селяни вдавались до різних способів приховування зерна: висипали у скрині й прикривали одягом, заносили на горища, закопували у землі, навіть насипали в пляшки, залиті смолою й сховані в криницях чи ставках.
Зі спогадів Петра Гуменюка (село Мітлинці Гайсинського району Вінницької області):
«Ми з мамою… сховали що було. Найцінніший скарб — півмішка пшениці, яку мама заробила на трудодні. (Вона в числі перших вступила в колгосп). Сховали ту пшеницю в скриню, а картоплю і буряки — в дві ями: знайдуть в одній, то, може, не знайдуть у другій. Бригаду ми вирішили просто не впускати в хату. Зачинялися і не подавали ніяких ознак життя. Ще звечора набирали води, варили на завтра їжу. Ходили навшпиньках, говорили пошепки. Вікна закривали лядою, тільки вверху залишали частину відкритою. Перед вікном стояло ліжко, я вилазив на нього і дивився крізь ту амбразуру, що робиться на вулиці. А там проїжджали вози з мішками, за деякими з них ішла прив'язана корова. Ми завмирали. Через певний час бригада появлялась біля нашої хати. Рвали двері, тарабанили в шибки так, що ось-ось повилітають. Я й досі не забуду погроз: "Відчини, бо виб'ємо двері. Заберемо — і зогниєш в тюрмі"»
Наприкінці 1932 року бригади активістів скрізь обходили хати та подвір'я селян у пошуках продуктів і вигрібали все до останньої зернинки. Деякі найбільш заповзяті активісти наділялись людьми демонічними рисами: «У селі об'явився якийсь Баб'яж. Я й зараз не знаю, звідки він узявся і куди подівся… Говорили, що не було такого сховища, яке б він не знайшов, водячи по хатах бригаду по стягуванню податків. Він нюхом чув не тільки продукти, а й золото, срібло, гроші. Вистукував стіни, долівку, лежанку, припічок».
Зі спогадів Катерини Никогда, 1922 року народження (село Мала Дівиця Прилуцького району Чернігівської області):
«У брата мого чоловіка Павла було дванадцятеро дітей. 1932 року активісти увірвались до хати [в селі Матусів Шполянського району Черкаської області] і почали конфісковувати всі продукти. Його жінка Ганна голосила, указуючи на дітей, змилуватись заради Бога, над ними. Її відштовхнули, а один з червоноармійців, зазирнув у піч і забрав навіть останній горщик з квасолею. Чоловіків брат, його жінка й всі діти не дожили до наступної весни».
Зі спогадів Оришки Погрібняк, 1915 року народження (село Бараниківка Біловодського району Луганської області):
«Комсомольські активісти так і рискали по домівках, шукаючи, що б ще вибрати в поставку. Пам’ятаю, зайшли до нас дві, по червоній стрічці у волоссі, і давай нишпорити й по закромах, і в піч, і на горище. Нічого підходящого не найшли. Так що ж вони, кляті, зробили, виходячи з нашої хати... справили свою нужду одна в діжку з капустою, а друга — в діжку з огірками».
Тоді бандуристи-мандрівники відгукнулись на ті події частівками:
- Коли Ленін умирав,
- Сталіну приказував,
- Щоб ти хліба не давав,
- Сала не показував.
Виживання в умовах «продовольчої диктатури»
Оскільки влада мала значні запаси зерна в резервах, то люди, щоб прогодувати свої родини, вдавались до крадіжок колгоспного врожаю, до того зібраного ними. У відповідь був ухвалений так званий «Закон про п'ять колосків» (Постанова ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року). Розкрадання майна колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин» — позбавленням волі на строк не менше 10 років.
Заборонено було навіть підбирати продукти, що залишились гнити на полях після збирання врожаю. За свідченнями очевидця із села Долотецьке Вінницької області, 1913 року народження, за підібрані кілька цибулин убивали навіть дітей:
«12-річний Сидір, що опух з голоду, пішов на колгоспне поле після того, як уже був зібраний врожай. Серед замерзлих грудок хлопець знайшов п’ять цибулин — не зерна, не центнер буряків, а цибулю. Хотів принести родині, з 12 членів якої залишилися батько і молодша сестричка. Так, голова колгоспу, якого прислали звідкись, як побачив такий „злочин“, наздогнав його. Хлопець навіть не тікав, бо сил не було. Завалив дитину і став по-звірячому гамселити, щоб не крав колгоспне майно. Наостанок ударив руків'ям револьвера по голові, від чого бідолаха одразу і помер. У селян на очах — ті навіть не в силах були заступитися — такий собі „виховний момент“ для решти, хто насмілився вижити».
Не маючи продуктів, селяни виносили з хати свої пожитки, щоб виміняти їх на їжу. Іван Горбаньов, 1907 року народження (село Бараниківка Біловодського району Луганської області) згадував:
«У 1932-1933-му на Донщині колективізація була не такою страшною… З ближніх сіл Зеликівка, Бараниківка, Злодіївка, Мусіївка люди валом ішли [туди] й несли одяг, посуд, полотно, подушки, щоб обміняти на щось їстівне… За миску пшона можна було тоді виміняти вишиту сорочку. За два-три відра борошна – кожух».
Селяни мусили шукати бодай якоїсь їжі. Оскільки обмолочувати зерно на місцевих млинах було небезпечно, бо його одразу конфісковували, люди виготовляли домашні ручні жорнова. Радянська преса била на сполох, що «в деяких селах їх виявляли сотнями». «Вісті» від 11 січня 1933 року повідомляли про те, що в одному районі протягом місяця їх було вилучено 755 штук. За допомогою таких знарядь, зазначають дослідники, селяни виготовляли «хліб», що складався із висівок проса чи гречки, замішаних на воді, куди додавали трохи соняшникової олії та жита.
Один з радянських письменників описував, як у ті роки один селянин обшкрібав барильце, в якому раніше тримали сало. А потім цю стружку кип'ятив, щоби видобути з неї залишки жиру. На той час для тієї родини це здавалось найкращою стравою.
Інший романіст згадував про те, що тоді зникли навіть «бабки» (гра з кістками тварин), оскільки усі старі кістки селяни «випарювали в казанах, розмелювали та з'їдали».
Залишились свідчення про те, що у селах, де худоба поздихала за браком корму, люди їли «хліб», «оладки» і «кашу», зроблені з кропиви та іншого бур'яну. Споживали навіть кінський гній, оскільки там виявлялись цілі зерна пшениці.
Видобували з-під снігу жолуді, з яких пекли замінник хліба, іноді додаючи трохи висівок чи картопляних лушпайок. В одному селі партійний керівник заявив членам сільради: «Ви тільки подивіться на цих паразитів! Вони пішли викопувати жолуді в снігу голими руками. Вони на все підуть, аби не працювати».
У деяких регіонах забороняли збирати навіть сурогатні продукти. Так, наприкінці 1932 року Луганська міськрада затвердила обов'язкову постанову № 31 «Про заборону приватним особам збирати жолуді, кислиці та дикі груші».
Навесні 1933 року ситуація різко погіршилась. Закінчились майже всі запаси продовольства, які не були відібрані восени. Майже в усіх уражених голодом областях переходили на сурогатні продукти. Згідно з довідкою, підготовленою помічником начальника таємно-політичного відділу ДПУ УСРР від 12 березня 1933 року, «голодуючі сім'ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації тощо). Зареєстровано факти вживання в їжу м'яса дохлих коней».
За словами істориків, в умовах «продовольчої диктатури» люди змушені були перейти на собак, а пізніше — на котів, хоча «їх нелегко було спіймати», бо здичавілі тварини почали боятися людей. Селяни варили їх. «Але з усього того мали жорсткі жили та шкіру. А з голів варили м'ясний холодець».
Попит на котяче й собаче м'ясо зробив їх ринковим товаром. Ціна собачатини становила в середньому 12 крб, а дохлятини — 6-8 крб за кілограм. Оскільки у селян не було грошей, то розраховувались різними речами (одягом, килимами, рушниками тощо). Однак коти й собаки, які годувалися на скотомогильниках, були переносниками багатьох інфекційних хвороб. Харчування дохлятиною також призвело до масових отруєнь та епідемічних захворювань. Щоб попередити її поширення, влада вжила відповідні заходи: трупи хворих тварин стали поливати гасом і спалювали.
У квітні з появою зелені голодувальники перейшли на її паростки. Однак зелень не містила білків та вуглеводів. Люди продовжували пухнути з голоду. Відтак, квітень 1933 року в народі прозвали пухнутень, а травень — капутень.
Дослідники народного харчування зазначають, що в цей період голод знищив усі харчові заборони. Селяни стали споживати мишей, ховрахів, кротів, щурів, їжаків, жаб, птахів, збирали різні личинки, розкопували дощових черв'яків та інших хробаків. Ночами ходили на скотомогильник «викопувати коней, телят, що за день із ферми привезли». «Видирали з гнізд галок і варили з них суп, а то і так їли. На болоті ловили жаб». Їли шкури тварин. Мололи на борошно кістки, підошви із взуття, шкіряні паски, кирзові чоботи і варили з них суп. Готували їжу не тільки з листя дерев, а й з кори. Проте такі сурогатні страви погіршували самопочуття людей, викликали захворювання на різні кишкові хвороби й призводили до смерті.
Інформація про отруєння селян надходила звідусіль. Але місцева влада не надавала цьому жодної уваги. Так, 30 березня 1933 року на Харківщині бюро Петрівського райкому КП(б)У, коментуючи випадки смерті від сурогатних страв, наголосило: «Класовий ворог, аби зашкодити колгоспному будівництву, не рідко жертвує собою».
Випадки канібалізму
Хоч би світало... — Мамо, хліба!
Підвівся батько: замовчи!
Коло вогню в вагоні збились
і мруть голодні втікачі.
І дим їм очі виїдає.
Мороз проходить аж в кістки.
А за вагоном крик і гомін, обмін, торгівля і свистки.
В лахмітті, в скорбі, у болячках
зігнулась мати. В щось дитя
укутала, та все: ну, спати —
навік заснуло б ти… Життя!
Прийшли сюди, а голод з нами.
Й нема людей поміж людей.
Ти чув?.. недавно десь тут жінка
зварила двох своїх дітей…
Одскочив батько: божевільна!
Мовчи! мовчи! До чого це? —
Схопилась мати й закричала,
а батько плюнув їй в лице…
—Павло Тичина. Голод
Інформація про людожерство надходила з різних регіонів України. Водночас, на думку дослідників, канібалізм не носив масового характеру. За донесенням ДПУ УСРР, «випадків людоїдства зареєстровано 28. Більша частина їх належить до 3-ї декади лютого і початку березня 1933 року. 19 випадків людоїдства припадає на Київську область. У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства».
Факти людожерства та психічні розлади від голоду змінювали систему морально-етичних цінностей, люди починали миритися з такими діями й учинками, які ще нещодавно вважались абсолютно неприпустимими. Канібалізм 1932—1933 років — це зрушення рівноваги народної психіки, невтримний рефлекс, зрештою повна відсутність відчуття гидування. Подібні відхилення були спричинені виключно божевіллям, розладом психіки виснажених багатомісячним голодом людей.
«Явище канібалізму під час голодоморів, — уважають фахівці, — носило історико-психологічний характер. Тоталітарна система своїми діями спричинила страшенне голодування, яке в свою чергу змінило психічний стан українського селянина, штовхнуло деяких його представників на антилюдські вчинки… Канібалізм не був спадковим і як явище завершився із закінченням голоду. Зрозуміло, що це явище перехідне і викликане важкими тимчасовими умовами».
Перелік замінників продуктів, що споживали під час Голодомору
Список замінників продуктів наведений нижче у таблиці.
З метою поширення знання про Голодомор, з 2017 року Українська академія лідерства (УАЛ) проводить акцію “Непораховані з 1932” (англ. Uncounted since 1932). Вона полягає у створенні вуличного ресторану, де перехожі можуть скуштувати суп з кори, шишок, листя та коріння, щоб дати людям можливість уявити, чим доводилося харчуватися людям під час Голодомору. Цей проєкт був реалізаваний в містах Ізраїлю, Бельгії та України.
У 2020 році студенти УАЛ запустили «онлайн-ресторан» з зображеннями страв з продуктів, якими українці харчувалися під час Голодомору, зокрема — зати(е)рухи, супу «бур'ян», товчеників, трав'яників тощо.
Продукт або його замінник | Страва | Спосіб добування | Спосіб приготування |
---|---|---|---|
Акація (квіти) | Квіти акації, зелену лободу змішували з товченими качанами, облущеними від кукурудзи, іноді зі жменькою висівок. Суміш варили. | ||
Борошно | затируха (затірка) | Приховували від активістів, вимінювали на інші речі й навіть крали з колгоспних комор | Умочали руки в збите яйце, якщо було, або воду й борошно. Потім стирали з рук невеликі кавалки тіста, з яких варили суп-затируху. |
Бур'ян | суп, від якого «боліли животи» | Збирали на городах, полях | Варили суп з облущених качанів кукурудзи, лушпиння проса й бур'яну |
Буряки цукрові й кормові | запечені буряки, узвар, «колзяники» (коржі з домішкою кользи), борщ | Запікали буряки, варили борщ. Споживали молоде листя буряків | |
Буряки (насіння) | «плесканчики» | Готували з перемеленого насіння й тертих буряків | |
Висівки | Збирали відходи борошномельного виробництва, до складу яких входили розтерті оболонки зерна й залишки борошна | ||
Вишня (гілки) | узвар, чай | Готувався як узвар, тільки замість сушених фруктів додавали сухі гілки вишні. | |
Глід і шипшина | узвар, відвар | Готували настоянки, сиропи, відвари з плодів шипшини й глоду. | |
Гриби | Голодні люди від переїдання грибами часто вмирали. Про гриби тоді казали: «Не їв — зомлів, наївся — звалився». | ||
Деревина | коржики з тирси | Розпилювали тернову або яблуневу колоду над розстеленим полотняним рядном. Вишня не годилась, бо «клеєм тхнула». Не йшла й груша. | У ті часи говорили: «З голоду й дрова їстимеш». |
Дерть | Збирали зерно, подрібнене зернодробилками, яке йшло на корм худобі без спеціального очищення | ||
Дохлятина | холодець, солонина | Трупи здохлої худоби, политої карболкою або смолою, добували на скотомогильниках | Вимочували й споживали |
Жолуді | «ліпеники» | Збирали у лісі | Підсушували, товкли в ступці на борошно, змішували з кукурудзою |
Зерно | круп'яний приварок | Підбирали колоски ячменю, вівса, що лишився після жнив. Уважалось незаконною справою. Знаходили й розривали нірки ховрашків, які на зиму припасали чимало зерна. Іноді змушені були красти з колгоспних комор | |
Кавун | (бекмес) | На Донбасі з м'якоті кавунів варили патоку, солодку страву. | |
Картопля мерзла або гнила | «клецьки» (галушки), млинці, «блювали» | За деякими свідченнями, діти взимку збирали мерзлу картоплю, що залишилась на колгоспних полях після збору урожаю. | З перемерзлих картоплин пекли клецьки; з гнилої картоплі, розтертої в макітрі — млинці або смердючі «блювали» з вівсяним борошном. |
Картопляне лушпиння | галушки, коржики | Лушпайки відкопували в компостних купах | Товкли в ступах, змішували з макухою з конопляного насіння й випікали коржики |
Кістки | бульйон | Варили бульйон. Старі кістки селяни також випарювали в казанах, розмелювали та з'їдали. | |
Кольза | «колзяники» (коржі з домішкою кользи) | За спогадами селяни, «кользове листя як поросло, кользу ламали, стебло там таке як палець. Чистили те стебло і їли». | |
Кора осики і берези | «маторженики» (млинці) | Здирали з дерев | Тісто робили з перетертої з макухою кори |
Кропива | суп, паляниця | Збирали навесні | Молоде листя кропиви сушили в печі, добре перетирали й готували на воді паляниці. З кропиви варили також суп. |
Кукурудза | мамалиґа (густа каша з кукурудзяного борошна), «малай» (корж із кукурудзяного борошна), хлібець | Мамалиґу варили з помелених разом із качаном зерен. Хлібець пекли з просіяного кукурудзяного борошна. Споживали смажену кукурудзу. Випікали хліб із суміші пшениці, тертих кукурудзяних качанів і висівок. | |
Кульбаба | Збирали навесні | див. бур'ян, трава | |
Липа | «щоденники», «маторжаники», «липники» (лип'яники) | Навесні пекли «щоденники» з розтертих бруньок липи, «маторжаники» з листя з липи, яке додавали до полови та картоплі, а липники з листя липи. | |
Лобода | ліпеники, «волок» (борщ), від якого «розпухали ноги, тріскалася шкіра» | Квіти акації, зелену лободу змішували з товченими качанами, облущеними від кукурудзи, іноді зі жменькою висівок. Суміш варили. | |
Лопухи (коріння) | суп, котлети, коржики | Корені споживали сирими, вареними, печеними, смаженими. Їх клали в суп замість картоплі, з них робили котлети та коржики. | |
Люцерна | млинці з домішкою жому | Збирали навесні | Із товченої трави й жому робили млинці |
Льон (насіння) | коржики | Із товченого насіння випікали коржики | |
Макуха | Макуха була інгредієнтом коржів та інших страв | ||
Малина (гілки) | узвар, чай | Готувався як узвар, тільки замість сушених фруктів додавали сухі гілки | |
Молоко | сире, кисле, молочні каші | Ті селяни, в яких не відібрали корів, змогли прогодувати родину | Дітям давали по склянці молока. Решту обмінювали на інші продукти або речі. До молока додавали полову, мелене зерно. |
Овочі та фрукти | різні страви, квашені овочі та фрукти | Варили, смажили, квасили у діжках огірки, капусту, яблука, груші, сливи. | |
Очерет (коріння) | див. бур'ян, трава | ||
Подорожник | Збирали навесні | Товчену траву змішували з висівками й випікали коржики | |
Птахи (горобці, галки тощо) | варене, смажене м'ясо, бульйон | Готували як м'ясо свійської птиці | |
Пташині (воронячі й сорочачі) яйця | варені яйця, смажена яєчня | Збирали навесні, коли птахи повернулись із вирію | Готували як курячі яйця |
Риба | різні страви, товченики | Ловили у водоймах, однак вилов жорстко регламентувався владою | Готували товченики: зовсім дрібну рибу перетирали з сіллю і пекли в чавунках. |
Ряска | Розтирали водяну ряску | ||
Серцевина соняшникових штурпаків | Залишалась після збору врожаю | див. бур'ян, трава | |
Слимаки, пуголовки, жаби, ящірки, черепахи, молюски | юшка | Виловлювали у водоймах | Кидали в окріп й варили як звичайну юшку |
Солома | Кришили солому на дрібненьку січку й разом із просяною та гречаною половою, корою з дерева товкли в ступі. | ||
Тварини (миші, ховрахи, бурундуки, коти, собаки) | Ловили в різний спосіб. Наприклад, щоб виманити «гаврашків» (ховрахів), їхні нори заливали водою | Варили собак, котів, а з голів робили м'ясний холодець. | |
Тваринна кров | приварок | Розповідали, що на місці нападу вовків на кабанів селяни збирали сніг з кров'ю вбитої тварини й робили з нього приварок. Були свідчення, що селяни вбивали худобу й одразу випивали свіжу кров, від чого вмирали. | |
Терен | без обробки, узвар | Збирали узимку | З плодів терену варили узвар. Були випадки, коли голодні діти накидались на терен і ковтали плоди з кісточками, після чого в страшних муках вмирали. |
Трави, насіння | «трав'яники» | Збирали навесні | Товчену траву змішували з висівками й випікали коржики |
Хрящове м'ясо | Варили подрібнене й перемішане з листям хрящове м'ясо | ||
Цибуля | Підбирали цибулю, що залишилась на колгоспних полях після збору врожаю | ||
Шкіра теляча | Із здобутої в чинбарні гнилої просоленої шкіри в річці вимивали шматочки солі. | ||
Щавель | «щавляники» | Варили щавель у чавуні, віджимали, додавали висівок або дерті, з яких випікали коржики. |
Примітки
- Олеся Стасюк. Павуки, очерет і лелеки. Що їли українські селяни у 1932—1933 роках. Історична правда. — 2010. — 24.11.
- Копія анонімного листа надісланого до ЦК ВКП(б) і газети «Правда» від 17.05.1933
- Василенко В., професор, доктор юридичних наук Спроба з негідними засобами. Хто й навіщо прагне переглянути Закон «Про Голодомор 1932—1933 років в Україні»
- . Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 20 листопада 2013.
- Врятована пам'ять. Голодомор 1932-33 років на Луганщині: свідчення очевидців. — Т. 1 / Упорядник Ірина Магрицька. — Луганськ: Промдрук. — 2008. — С. 49
- Конквест Роберт. Жнива скорботи
- Лановик Б, Лазарович М., Матейко Р. Чорна тінь голодомору 1932—1933 років над Тернопіллям
- Свідчення про Голодомор
- Врятована пам'ять. Голодомор 1932-33 років на Луганщині: свідчення очевидців. — Т. 1 / Упорядник Ірина Магрицька. — Луганськ: Промдрук. — 2008. — 464 с., вкладки 16 с., іл.
- Коцур Ю. Харчування населення роменщини на початку 30-х років XX ст. // Етнічна історія народів Європи. — Київ. — Вип. 34.
- Свідчення про голодомор (29.04.2016). Сторінка Facebook Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»
- Свідчення про голодомор, записані 29.04.2016 (продовження)
- Спогади очевидців голодомору 1932—33 років. Народне оповідання Поділля.
- Форостюк О. Прогулянки Старим містом // Довідник куратора студентських груп. — Луганськ, 2011.
- Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 20 листопада 2013.
- Мовчан О. Виживання сільського населення в умовах Голодомору // Пам'яті невинних жертв 1932—1933 рр. Матеріали міжнародної наукової конференції «Голодомор в Україні в 1932—1933 роках». — Будапешт, 2003
- Протокол засідання бюро Петрівського райпарткому КП(б)У про випадки отруєння і смертей по селах Мечебилове і Петрівське внаслідок споживання борошна з реп'яха і потолочі. 30 березня 1933 р. Документи Держархіву Харківської області
- Спецповідомлення ДПУ про факти людоїдства у Вінницькій області 1933 р. Документи Держархіву Вінницької області
- Спец-зведення обласного відділу ДПУ «Про випадки людожерства в Олександрійському, П'ятихатському і Синельниківському районах». Документи Держархіву Дніпропетровської області
- Випадки канібалізму в Донбасі. Документи Держархіву Донецької області
- Випадки канібалізму в Черкаській області. Документи Держархіву Черкаської області
- Інформація про випадки людоїдства у селах Летичівського району Документи Держархіву Хмельницької області
- Голодомор и каннибализм в 1932-33 гг. [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] Відео(рос.)
- 32-33: каннибалы рубили детей и продавали. (рос.)
- Вашкевич В. М., Котляр Ю. В., Макарчук С. С. Страхи голодоморів: історико-філософсько-психологічний аспект.
- Про проєкт. Uncounted since 1932. Процитовано 29 листопада 2020.
- У Тель-Авіві студенти пропонували перехожим «страву часів Голодомору». Радіо Свобода (укр.). 28 листопада 2017. Процитовано 29 листопада 2020.
- В Ізраїлі влаштували акцію в пам’ять про жертв Голодомору «Непораховані з 1932-го». Радіо Свобода (укр.). 27 листопада 2018. Процитовано 29 листопада 2020.
- Меню. Uncounted since 1932. Процитовано 29 листопада 2020.
- Талікова, Катерина (26 листопада 2020). Студенти створили онлайн-ресторан зі стравами, які допомогли українцям вижити у Голодомор. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 листопада 2020.
- Цихоляс, Оксана (28 листопада 2020). "Непораховані з 1932-го": в Україні створили перший онлайн-ресторан пам’яті. suspilne.media. Процитовано 29 листопада 2020.
- Олександр Задніпровський хроніка голоду 1946 1947 років на Донбасі
- Стасюк О. (15-10-2008). Харчування та замінники їжі українського селянства в роки Голодомору. khpg.org. Архів оригіналу за 15-05-2014. Процитовано 20-11-2013.
- Свідчення про голодомор (29.04.2016). Сторінка Facebook Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».
Посилання
- Що їли у Голодомор?. Радіо «Свобода» (відео). — 2011. — 2.11.
- Що їли в часи Голодомору? BBC Україна (відео). — 2011. — 2.11.
- . Коментарі. — 2012. — 24.11.
- Стасюк О. (15-10-2008). Харчування та замінники їжі українського селянства в роки Голодомору. khpg.org. Архів оригіналу за 15-05-2014. Процитовано 20-11-2013.
- Конквест Р. Жнива скорботи. zhnyva33.narod.ru. Архів оригіналу за 10 січня 2014. Процитовано 19 листопада 2013.
- Бурьян, крапива и лебеда. На одном из харьковских хлебозаводов выпекли "голодоморский" хлеб. old.atn.ua (рос.). 28-11-2009. Архів оригіналу за 10-01-2014. Процитовано 22-11-2013.
- Меню. Зображення відтворених страв з продуктів, якими українці харчувалися під час Голодомору. Uncounted since 1932. Процитовано 29 листопада 2020.
Література та джерела
- Аврааменко Ю. Словник сурогатних страв, що споживалися населенням Переяславщини під час голодомору 1933 // Голодовка: 1932–1933 рр. на Переяславщині: Свідчення. — Переяслав-Хмельницький, 2000. — С. 435-437.
- Артюх Л. Народне харчування, їжа, кухонне начиння // Українці: Історико-етнографічна монографія. — Опішне, 1999. — Т. 2. — С. 132.
- Бондаренко М. Україна 1933: Кулінарна книга. — Нью Джерсі, 2003. — С. 37.
- Капустян Г. Голод і селянська ментальність // Голод-геноцид 1933 в Україні: історико-політологічний аналіз соціально-демографічних та морально-психологічних наслідків. Міжнародна науково-теоретична конференція. Київ, 28 лист., 1988 р. — К.; Нью-Йорк, 2000. — С. 188.
- Коцур Ю. Харчування населення роменщини на початку 30-х років XX ст. // Етнічна історія народів Європи. — Київ. — Вип. 34.
- Різників О. Їдло 33-го. Словник голодомору. — Одеса, 2003. — С. 164.
- Стасюк О. Харчування та замінники їжі українського селянства на поч. 30-х років XX ст. // Етнічна історія народів Європи: Збірник наукових праць. — 21. — К., 2006. — С. 97-102.
- Голодна правда устами очевидців. З історії голодомору 1932 1933 р у місті Ромни і Роменському районі // Упоряд. Виконавчий комітет Роменської міської ради. — Суми, 2008. — С. 88.
- Протокол засідання бюро Петріського райпарткому КП(б)У про випадки отруєння і смертей по селам Мечебилове і Петріське внаслідок споживання борошна з реп´яха і потолочі. 30 березня 1933 р. Документи Держархіву Харківської області
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Suroga tni stra vi zaminniki produktiv yaki ukrayinci shob vizhiti buli zmusheni vklyuchiti do racionu harchuvannya pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv Ozbroyenij komsomolec ohoronyaye komoru zi zbizhzhyam posivnogo ta strahovogo fondiv silgospartili imeni Grigoriya Petrovskogo selo Vilshani teperishnogo Dergachivskogo rajonu Harkivskoyi oblasti Zhorstoki represivni diyi shodo selyanstva sprichinili deformaciyu kulturi spozhivannya yizhi regulyuvannya skoromnih i pisnih strav Golod zmusiv ukrayinskih selyan porushiti najsuvorishe harchove tabu v tradicijnomu harchuvanni vzhivannya m yasa zdohlih tvarin Ne dotrimuvalis i deyakih inshih racionalnih ta irracionalnih zaboron Goloduvalniki lovili zhuravliv lelek chapel yakih v Ukrayini zdavna oberigali a yihni gnizda nikoli ne rujnuvali Vidomi fakti koli golodni lyudi dovedeni do vidchayu bozhevolili j vdavalis do kanibalizmu Konfiskaciya produktiv harchuvannyaViluchennya ovochiv u selyan iz s Novokrasne Arbuzinskogo rajonu todishnoyi Odeskoyi oblasti listopad 1932 roku Poshuk hliba v odnomu z sil Grishinskogo rajonu Doneckoyi oblasti 1930 1934 rik Unaslidok masovoyi konfiskaciyi vrozhayu zernovih ta inshih produktiv harchuvannya radyanska vlada yaka organizuvala Golodomor 1932 1933 rokiv pozbavila znachnu chastinu ukrayinskih selyan zasobiv dlya vizhivannya Nastroyi todishnih selyan visloviv meshkanec Dnipropetrovskoyi oblasti u svoyemu listi nadislanomu v travni 1933 roku do CK VKP b i redakciyi gazeti Pravda Z odnogo boku konstatuvav avtor vidpovidalni robitniki zapevnyali sho zernova problema rozv yazana a z inshogo kolgospniki pomirali z golodu Usi zvernennya do sudiv miliciyi DPU prokuraturi zalishilis bez vidpovidi Tomu lyudi pidsumovuye avtor pochinayut gliboko nenaviditi radyansku vladu Diyi vladi buli spryamovani proti selyanstva blokuvali viyizd goloduniv za mezhi Ukrayini zaboronyali prijmati dopomogu dlya golodnih iz za kordonu navmisno psuvali produkti yaki ne pidlyagali konfiskaciyi Za takih obstavin yak pisav Robert Konkvest selyani namagalisya zberegti abo znajti shos yistivne U deyakih kolgospah de kerivnictvo viyavlyalo spivchuttya do svoyih odnoselciv zastosovuvali praktiku prihovuvannya zerna v solomi u rezultati nedobroyakisnogo obmolotu Prote ci zahodi zaznali publichnoyi kritiki Selyani vdavalis do riznih sposobiv prihovuvannya zerna visipali u skrini j prikrivali odyagom zanosili na gorisha zakopuvali u zemli navit nasipali v plyashki zaliti smoloyu j shovani v krinicyah chi stavkah Zi spogadiv Petra Gumenyuka selo Mitlinci Gajsinskogo rajonu Vinnickoyi oblasti Mi z mamoyu shovali sho bulo Najcinnishij skarb pivmishka pshenici yaku mama zarobila na trudodni Vona v chisli pershih vstupila v kolgosp Shovali tu pshenicyu v skrinyu a kartoplyu i buryaki v dvi yami znajdut v odnij to mozhe ne znajdut u drugij Brigadu mi virishili prosto ne vpuskati v hatu Zachinyalisya i ne podavali niyakih oznak zhittya She zvechora nabirali vodi varili na zavtra yizhu Hodili navshpinkah govorili poshepki Vikna zakrivali lyadoyu tilki vverhu zalishali chastinu vidkritoyu Pered viknom stoyalo lizhko ya vilaziv na nogo i divivsya kriz tu ambrazuru sho robitsya na vulici A tam proyizhdzhali vozi z mishkami za deyakimi z nih ishla priv yazana korova Mi zavmirali Cherez pevnij chas brigada poyavlyalas bilya nashoyi hati Rvali dveri tarabanili v shibki tak sho os os povilitayut Ya j dosi ne zabudu pogroz Vidchini bo vib yemo dveri Zaberemo i zogniyesh v tyurmi Naprikinci 1932 roku brigadi aktivistiv skriz obhodili hati ta podvir ya selyan u poshukah produktiv i vigribali vse do ostannoyi zerninki Deyaki najbilsh zapovzyati aktivisti nadilyalis lyudmi demonichnimi risami U seli ob yavivsya yakijs Bab yazh Ya j zaraz ne znayu zvidki vin uzyavsya i kudi podivsya Govorili sho ne bulo takogo shovisha yake b vin ne znajshov vodyachi po hatah brigadu po styaguvannyu podatkiv Vin nyuhom chuv ne tilki produkti a j zoloto sriblo groshi Vistukuvav stini dolivku lezhanku pripichok Zi spogadiv Katerini Nikogda 1922 roku narodzhennya selo Mala Divicya Priluckogo rajonu Chernigivskoyi oblasti U brata mogo cholovika Pavla bulo dvanadcyatero ditej 1932 roku aktivisti uvirvalis do hati v seli Matusiv Shpolyanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti i pochali konfiskovuvati vsi produkti Jogo zhinka Ganna golosila ukazuyuchi na ditej zmiluvatis zaradi Boga nad nimi Yiyi vidshtovhnuli a odin z chervonoarmijciv zazirnuv u pich i zabrav navit ostannij gorshik z kvasoleyu Cholovikiv brat jogo zhinka j vsi diti ne dozhili do nastupnoyi vesni Zi spogadiv Orishki Pogribnyak 1915 roku narodzhennya selo Baranikivka Bilovodskogo rajonu Luganskoyi oblasti Komsomolski aktivisti tak i riskali po domivkah shukayuchi sho b she vibrati v postavku Pam yatayu zajshli do nas dvi po chervonij strichci u volossi i davaj nishporiti j po zakromah i v pich i na gorishe Nichogo pidhodyashogo ne najshli Tak sho zh voni klyati zrobili vihodyachi z nashoyi hati spravili svoyu nuzhdu odna v dizhku z kapustoyu a druga v dizhku z ogirkami Todi banduristi mandrivniki vidguknulis na ti podiyi chastivkami Koli Lenin umirav Stalinu prikazuvav Shob ti hliba ne davav Sala ne pokazuvav Vizhivannya v umovah prodovolchoyi diktaturi Fotografiya zi zbirki kardinala Vidnya Teodora Inicera golovi mizhnarodnogo fondu dopomogi naselennyu Ukrayini sho goloduye 1933 rik Plakat hudozhnika Leonida Denisenka z Avstraliyi Oskilki vlada mala znachni zapasi zerna v rezervah to lyudi shob progoduvati svoyi rodini vdavalis do kradizhok kolgospnogo vrozhayu do togo zibranogo nimi U vidpovid buv uhvalenij tak zvanij Zakon pro p yat koloskiv Postanova CVK i RNK SRSR Pro ohoronu majna derzhavnih pidpriyemstv kolgospiv i kooperaciyi ta zmicnennya suspilnoyi socialistichnoyi vlasnosti vid 7 serpnya 1932 roku Rozkradannya majna kolgospiv karalosya rozstrilom za pom yakshuyuchih obstavin pozbavlennyam voli na strok ne menshe 10 rokiv Zaboroneno bulo navit pidbirati produkti sho zalishilis gniti na polyah pislya zbirannya vrozhayu Za svidchennyami ochevidcya iz sela Dolotecke Vinnickoyi oblasti 1913 roku narodzhennya za pidibrani kilka cibulin ubivali navit ditej 12 richnij Sidir sho opuh z golodu pishov na kolgospne pole pislya togo yak uzhe buv zibranij vrozhaj Sered zamerzlih grudok hlopec znajshov p yat cibulin ne zerna ne centner buryakiv a cibulyu Hotiv prinesti rodini z 12 chleniv yakoyi zalishilisya batko i molodsha sestrichka Tak golova kolgospu yakogo prislali zvidkis yak pobachiv takij zlochin nazdognav jogo Hlopec navit ne tikav bo sil ne bulo Zavaliv ditinu i stav po zviryachomu gamseliti shob ne krav kolgospne majno Naostanok udariv rukiv yam revolvera po golovi vid chogo bidolaha odrazu i pomer U selyan na ochah ti navit ne v silah buli zastupitisya takij sobi vihovnij moment dlya reshti hto nasmilivsya vizhiti Ne mayuchi produktiv selyani vinosili z hati svoyi pozhitki shob viminyati yih na yizhu Ivan Gorbanov 1907 roku narodzhennya selo Baranikivka Bilovodskogo rajonu Luganskoyi oblasti zgaduvav U 1932 1933 mu na Donshini kolektivizaciya bula ne takoyu strashnoyu Z blizhnih sil Zelikivka Baranikivka Zlodiyivka Musiyivka lyudi valom ishli tudi j nesli odyag posud polotno podushki shob obminyati na shos yistivne Za misku pshona mozhna bulo todi viminyati vishitu sorochku Za dva tri vidra boroshna kozhuh Selyani musili shukati bodaj yakoyis yizhi Oskilki obmolochuvati zerno na miscevih mlinah bulo nebezpechno bo jogo odrazu konfiskovuvali lyudi vigotovlyali domashni ruchni zhornova Radyanska presa bila na spoloh sho v deyakih selah yih viyavlyali sotnyami Visti vid 11 sichnya 1933 roku povidomlyali pro te sho v odnomu rajoni protyagom misyacya yih bulo vilucheno 755 shtuk Za dopomogoyu takih znaryad zaznachayut doslidniki selyani vigotovlyali hlib sho skladavsya iz visivok prosa chi grechki zamishanih na vodi kudi dodavali trohi sonyashnikovoyi oliyi ta zhita Odin z radyanskih pismennikiv opisuvav yak u ti roki odin selyanin obshkribav barilce v yakomu ranishe trimali salo A potim cyu struzhku kip yativ shobi vidobuti z neyi zalishki zhiru Na toj chas dlya tiyeyi rodini ce zdavalos najkrashoyu stravoyu Inshij romanist zgaduvav pro te sho todi znikli navit babki gra z kistkami tvarin oskilki usi stari kistki selyani viparyuvali v kazanah rozmelyuvali ta z yidali Zalishilis svidchennya pro te sho u selah de hudoba pozdihala za brakom kormu lyudi yili hlib oladki i kashu zrobleni z kropivi ta inshogo bur yanu Spozhivali navit kinskij gnij oskilki tam viyavlyalis cili zerna pshenici Vidobuvali z pid snigu zholudi z yakih pekli zaminnik hliba inodi dodayuchi trohi visivok chi kartoplyanih lushpajok V odnomu seli partijnij kerivnik zayaviv chlenam silradi Vi tilki podivitsya na cih parazitiv Voni pishli vikopuvati zholudi v snigu golimi rukami Voni na vse pidut abi ne pracyuvati U deyakih regionah zaboronyali zbirati navit surogatni produkti Tak naprikinci 1932 roku Luganska miskrada zatverdila obov yazkovu postanovu 31 Pro zaboronu privatnim osobam zbirati zholudi kislici ta diki grushi Navesni 1933 roku situaciya rizko pogirshilas Zakinchilis majzhe vsi zapasi prodovolstva yaki ne buli vidibrani voseni Majzhe v usih urazhenih golodom oblastyah perehodili na surogatni produkti Zgidno z dovidkoyu pidgotovlenoyu pomichnikom nachalnika tayemno politichnogo viddilu DPU USRR vid 12 bereznya 1933 roku goloduyuchi sim yi vzhivayut v yizhu rizni surogati kukurudzyani kachani i stebla prosiyane lushpinnya sushenu solomu gnili kavuni i buryaki kartoplyane lushpinnya struchki akaciyi tosho Zareyestrovano fakti vzhivannya v yizhu m yasa dohlih konej Za slovami istorikiv v umovah prodovolchoyi diktaturi lyudi zmusheni buli perejti na sobak a piznishe na kotiv hocha yih nelegko bulo spijmati bo zdichavili tvarini pochali boyatisya lyudej Selyani varili yih Ale z usogo togo mali zhorstki zhili ta shkiru A z goliv varili m yasnij holodec Popit na kotyache j sobache m yaso zrobiv yih rinkovim tovarom Cina sobachatini stanovila v serednomu 12 krb a dohlyatini 6 8 krb za kilogram Oskilki u selyan ne bulo groshej to rozrahovuvalis riznimi rechami odyagom kilimami rushnikami tosho Odnak koti j sobaki yaki goduvalisya na skotomogilnikah buli perenosnikami bagatoh infekcijnih hvorob Harchuvannya dohlyatinoyu takozh prizvelo do masovih otruyen ta epidemichnih zahvoryuvan Shob poperediti yiyi poshirennya vlada vzhila vidpovidni zahodi trupi hvorih tvarin stali polivati gasom i spalyuvali U kvitni z poyavoyu zeleni goloduvalniki perejshli na yiyi parostki Odnak zelen ne mistila bilkiv ta vuglevodiv Lyudi prodovzhuvali puhnuti z golodu Vidtak kviten 1933 roku v narodi prozvali puhnuten a traven kaputen Doslidniki narodnogo harchuvannya zaznachayut sho v cej period golod znishiv usi harchovi zaboroni Selyani stali spozhivati mishej hovrahiv krotiv shuriv yizhakiv zhab ptahiv zbirali rizni lichinki rozkopuvali doshovih cherv yakiv ta inshih hrobakiv Nochami hodili na skotomogilnik vikopuvati konej telyat sho za den iz fermi privezli Vidirali z gnizd galok i varili z nih sup a to i tak yili Na boloti lovili zhab Yili shkuri tvarin Mololi na boroshno kistki pidoshvi iz vzuttya shkiryani paski kirzovi choboti i varili z nih sup Gotuvali yizhu ne tilki z listya derev a j z kori Prote taki surogatni stravi pogirshuvali samopochuttya lyudej viklikali zahvoryuvannya na rizni kishkovi hvorobi j prizvodili do smerti Informaciya pro otruyennya selyan nadhodila zvidusil Ale misceva vlada ne nadavala comu zhodnoyi uvagi Tak 30 bereznya 1933 roku na Harkivshini byuro Petrivskogo rajkomu KP b U komentuyuchi vipadki smerti vid surogatnih strav nagolosilo Klasovij vorog abi zashkoditi kolgospnomu budivnictvu ne ridko zhertvuye soboyu Vipadki kanibalizmuDokladnishe Kanibalizm pid chas Golodomoru GOLOD Hoch bi svitalo Mamo hliba Pidvivsya batko zamovchi Kolo vognyu v vagoni zbilis i mrut golodni vtikachi povna versiyaI dim yim ochi viyidaye Moroz prohodit azh v kistki A za vagonom krik i gomin obmin torgivlya i svistki V lahmitti v skorbi u bolyachkah zignulas mati V shos ditya ukutala ta vse nu spati navik zasnulo b ti Zhittya Prijshli syudi a golod z nami J nema lyudej pomizh lyudej Ti chuv nedavno des tut zhinka zvarila dvoh svoyih ditej Odskochiv batko bozhevilna Movchi movchi Do chogo ce Shopilas mati j zakrichala a batko plyunuv yij v lice Pavlo Tichina Golod Informaciya pro lyudozherstvo nadhodila z riznih regioniv Ukrayini Vodnochas na dumku doslidnikiv kanibalizm ne nosiv masovogo harakteru Za donesennyam DPU USRR vipadkiv lyudoyidstva zareyestrovano 28 Bilsha chastina yih nalezhit do 3 yi dekadi lyutogo i pochatku bereznya 1933 roku 19 vipadkiv lyudoyidstva pripadaye na Kiyivsku oblast U lyutomu takozh mali misce 13 vipadkiv trupoyidstva Fakti lyudozherstva ta psihichni rozladi vid golodu zminyuvali sistemu moralno etichnih cinnostej lyudi pochinali miritisya z takimi diyami j uchinkami yaki she neshodavno vvazhalis absolyutno nepripustimimi Kanibalizm 1932 1933 rokiv ce zrushennya rivnovagi narodnoyi psihiki nevtrimnij refleks zreshtoyu povna vidsutnist vidchuttya giduvannya Podibni vidhilennya buli sprichineni viklyuchno bozhevillyam rozladom psihiki visnazhenih bagatomisyachnim golodom lyudej Yavishe kanibalizmu pid chas golodomoriv uvazhayut fahivci nosilo istoriko psihologichnij harakter Totalitarna sistema svoyimi diyami sprichinila strashenne goloduvannya yake v svoyu chergu zminilo psihichnij stan ukrayinskogo selyanina shtovhnulo deyakih jogo predstavnikiv na antilyudski vchinki Kanibalizm ne buv spadkovim i yak yavishe zavershivsya iz zakinchennyam golodu Zrozumilo sho ce yavishe perehidne i viklikane vazhkimi timchasovimi umovami Perelik zaminnikiv produktiv sho spozhivali pid chas GolodomoruSpisok zaminnikiv produktiv navedenij nizhche u tablici Z metoyu poshirennya znannya pro Golodomor z 2017 roku Ukrayinska akademiya liderstva UAL provodit akciyu Neporahovani z 1932 angl Uncounted since 1932 Vona polyagaye u stvorenni vulichnogo restoranu de perehozhi mozhut skushtuvati sup z kori shishok listya ta korinnya shob dati lyudyam mozhlivist uyaviti chim dovodilosya harchuvatisya lyudyam pid chas Golodomoru Cej proyekt buv realizavanij v mistah Izrayilyu Belgiyi ta Ukrayini U 2020 roci studenti UAL zapustili onlajn restoran z zobrazhennyami strav z produktiv yakimi ukrayinci harchuvalisya pid chas Golodomoru zokrema zati e ruhi supu bur yan tovchenikiv trav yanikiv tosho Produkt abo jogo zaminnik Strava Sposib dobuvannya Sposib prigotuvannya Akaciya kviti Kviti akaciyi zelenu lobodu zmishuvali z tovchenimi kachanami oblushenimi vid kukurudzi inodi zi zhmenkoyu visivok Sumish varili Boroshno zatiruha zatirka Prihovuvali vid aktivistiv viminyuvali na inshi rechi j navit krali z kolgospnih komor Umochali ruki v zbite yajce yaksho bulo abo vodu j boroshno Potim stirali z ruk neveliki kavalki tista z yakih varili sup zatiruhu Bur yan sup vid yakogo bolili zhivoti Zbirali na gorodah polyah Varili sup z oblushenih kachaniv kukurudzi lushpinnya prosa j bur yanu Buryaki cukrovi j kormovi zapecheni buryaki uzvar kolzyaniki korzhi z domishkoyu kolzi borsh Zapikali buryaki varili borsh Spozhivali molode listya buryakiv Buryaki nasinnya pleskanchiki Gotuvali z peremelenogo nasinnya j tertih buryakiv Visivki Zbirali vidhodi boroshnomelnogo virobnictva do skladu yakih vhodili rozterti obolonki zerna j zalishki boroshna Vishnya gilki uzvar chaj Gotuvavsya yak uzvar tilki zamist sushenih fruktiv dodavali suhi gilki vishni Glid i shipshina uzvar vidvar Gotuvali nastoyanki siropi vidvari z plodiv shipshini j glodu Gribi Golodni lyudi vid pereyidannya gribami chasto vmirali Pro gribi todi kazali Ne yiv zomliv nayivsya zvalivsya Derevina korzhiki z tirsi Rozpilyuvali ternovu abo yablunevu kolodu nad rozstelenim polotnyanim ryadnom Vishnya ne godilas bo kleyem thnula Ne jshla j grusha U ti chasi govorili Z golodu j drova yistimesh Dert Zbirali zerno podribnene zernodrobilkami yake jshlo na korm hudobi bez specialnogo ochishennya Dohlyatina holodec solonina Trupi zdohloyi hudobi politoyi karbolkoyu abo smoloyu dobuvali na skotomogilnikah Vimochuvali j spozhivali Zholudi lipeniki Zbirali u lisi Pidsushuvali tovkli v stupci na boroshno zmishuvali z kukurudzoyu Zerno krup yanij privarok Pidbirali koloski yachmenyu vivsa sho lishivsya pislya zhniv Uvazhalos nezakonnoyu spravoyu Znahodili j rozrivali nirki hovrashkiv yaki na zimu pripasali chimalo zerna Inodi zmusheni buli krasti z kolgospnih komor Kavun bekmes Na Donbasi z m yakoti kavuniv varili patoku solodku stravu Kartoplya merzla abo gnila klecki galushki mlinci blyuvali Za deyakimi svidchennyami diti vzimku zbirali merzlu kartoplyu sho zalishilas na kolgospnih polyah pislya zboru urozhayu Z peremerzlih kartoplin pekli klecki z gniloyi kartopli roztertoyi v makitri mlinci abo smerdyuchi blyuvali z vivsyanim boroshnom Kartoplyane lushpinnya galushki korzhiki Lushpajki vidkopuvali v kompostnih kupah Tovkli v stupah zmishuvali z makuhoyu z konoplyanogo nasinnya j vipikali korzhiki Kistki buljon Varili buljon Stari kistki selyani takozh viparyuvali v kazanah rozmelyuvali ta z yidali Kolza kolzyaniki korzhi z domishkoyu kolzi Za spogadami selyani kolzove listya yak poroslo kolzu lamali steblo tam take yak palec Chistili te steblo i yili Kora osiki i berezi matorzheniki mlinci Zdirali z derev Tisto robili z peretertoyi z makuhoyu kori Kropiva sup palyanicya Zbirali navesni Molode listya kropivi sushili v pechi dobre peretirali j gotuvali na vodi palyanici Z kropivi varili takozh sup Kukurudza mamaliga gusta kasha z kukurudzyanogo boroshna malaj korzh iz kukurudzyanogo boroshna hlibec Mamaligu varili z pomelenih razom iz kachanom zeren Hlibec pekli z prosiyanogo kukurudzyanogo boroshna Spozhivali smazhenu kukurudzu Vipikali hlib iz sumishi pshenici tertih kukurudzyanih kachaniv i visivok Kulbaba Zbirali navesni div bur yan trava Lipa shodenniki matorzhaniki lipniki lip yaniki Navesni pekli shodenniki z roztertih brunok lipi matorzhaniki z listya z lipi yake dodavali do polovi ta kartopli a lipniki z listya lipi Loboda lipeniki volok borsh vid yakogo rozpuhali nogi triskalasya shkira Kviti akaciyi zelenu lobodu zmishuvali z tovchenimi kachanami oblushenimi vid kukurudzi inodi zi zhmenkoyu visivok Sumish varili Lopuhi korinnya sup kotleti korzhiki Koreni spozhivali sirimi varenimi pechenimi smazhenimi Yih klali v sup zamist kartopli z nih robili kotleti ta korzhiki Lyucerna mlinci z domishkoyu zhomu Zbirali navesni Iz tovchenoyi travi j zhomu robili mlinci Lon nasinnya korzhiki Iz tovchenogo nasinnya vipikali korzhiki Makuha Makuha bula ingrediyentom korzhiv ta inshih strav Malina gilki uzvar chaj Gotuvavsya yak uzvar tilki zamist sushenih fruktiv dodavali suhi gilki Moloko sire kisle molochni kashi Ti selyani v yakih ne vidibrali koriv zmogli progoduvati rodinu Dityam davali po sklyanci moloka Reshtu obminyuvali na inshi produkti abo rechi Do moloka dodavali polovu melene zerno Ovochi ta frukti rizni stravi kvasheni ovochi ta frukti Varili smazhili kvasili u dizhkah ogirki kapustu yabluka grushi slivi Ocheret korinnya div bur yan trava Podorozhnik Zbirali navesni Tovchenu travu zmishuvali z visivkami j vipikali korzhiki Ptahi gorobci galki tosho varene smazhene m yaso buljon Gotuvali yak m yaso svijskoyi ptici Ptashini voronyachi j sorochachi yajcya vareni yajcya smazhena yayechnya Zbirali navesni koli ptahi povernulis iz viriyu Gotuvali yak kuryachi yajcya Riba rizni stravi tovcheniki Lovili u vodojmah odnak vilov zhorstko reglamentuvavsya vladoyu Gotuvali tovcheniki zovsim dribnu ribu peretirali z sillyu i pekli v chavunkah Ryaska Roztirali vodyanu ryasku Sercevina sonyashnikovih shturpakiv Zalishalas pislya zboru vrozhayu div bur yan trava Slimaki pugolovki zhabi yashirki cherepahi molyuski yushka Vilovlyuvali u vodojmah Kidali v okrip j varili yak zvichajnu yushku Soloma Krishili solomu na dribnenku sichku j razom iz prosyanoyu ta grechanoyu polovoyu koroyu z dereva tovkli v stupi Tvarini mishi hovrahi burunduki koti sobaki Lovili v riznij sposib Napriklad shob vimaniti gavrashkiv hovrahiv yihni nori zalivali vodoyu Varili sobak kotiv a z goliv robili m yasnij holodec Tvarinna krov privarok Rozpovidali sho na misci napadu vovkiv na kabaniv selyani zbirali snig z krov yu vbitoyi tvarini j robili z nogo privarok Buli svidchennya sho selyani vbivali hudobu j odrazu vipivali svizhu krov vid chogo vmirali Teren bez obrobki uzvar Zbirali uzimku Z plodiv terenu varili uzvar Buli vipadki koli golodni diti nakidalis na teren i kovtali plodi z kistochkami pislya chogo v strashnih mukah vmirali Travi nasinnya trav yaniki Zbirali navesni Tovchenu travu zmishuvali z visivkami j vipikali korzhiki Hryashove m yaso Varili podribnene j peremishane z listyam hryashove m yaso Cibulya Pidbirali cibulyu sho zalishilas na kolgospnih polyah pislya zboru vrozhayu Shkira telyacha Iz zdobutoyi v chinbarni gniloyi prosolenoyi shkiri v richci vimivali shmatochki soli Shavel shavlyaniki Varili shavel u chavuni vidzhimali dodavali visivok abo derti z yakih vipikali korzhiki PrimitkiOlesya Stasyuk Pavuki ocheret i leleki Sho yili ukrayinski selyani u 1932 1933 rokah Istorichna pravda 2010 24 11 Kopiya anonimnogo lista nadislanogo do CK VKP b i gazeti Pravda vid 17 05 1933 Vasilenko V profesor doktor yuridichnih nauk Sproba z negidnimi zasobami Hto j navisho pragne pereglyanuti Zakon Pro Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Arhiv originalu za 28 chervnya 2013 Procitovano 20 listopada 2013 Vryatovana pam yat Golodomor 1932 33 rokiv na Luganshini svidchennya ochevidciv T 1 UporyadnikIrina Magricka Lugansk Promdruk 2008 S 49 Konkvest Robert Zhniva skorboti Lanovik B Lazarovich M Matejko R Chorna tin golodomoru 1932 1933 rokiv nad Ternopillyam Svidchennya pro Golodomor Vryatovana pam yat Golodomor 1932 33 rokiv na Luganshini svidchennya ochevidciv T 1 Uporyadnik Irina Magricka Lugansk Promdruk 2008 464 s vkladki 16 s il ISBN 978 966 8606 26 7 Kocur Yu Harchuvannya naselennya romenshini na pochatku 30 h rokiv XX st Etnichna istoriya narodiv Yevropi Kiyiv Vip 34 Svidchennya pro golodomor 29 04 2016 Storinka Facebook Nacionalnogo muzeyu Memorial zhertv Golodomoru Svidchennya pro golodomor zapisani 29 04 2016 prodovzhennya Spogadi ochevidciv golodomoru 1932 33 rokiv Narodne opovidannya Podillya Forostyuk O Progulyanki Starim mistom Dovidnik kuratora studentskih grup Lugansk 2011 Arhiv originalu za 2 grudnya 2013 Procitovano 20 listopada 2013 Movchan O Vizhivannya silskogo naselennya v umovah Golodomoru Pam yati nevinnih zhertv 1932 1933 rr Materiali mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Golodomor v Ukrayini v 1932 1933 rokah Budapesht 2003 Protokol zasidannya byuro Petrivskogo rajpartkomu KP b U pro vipadki otruyennya i smertej po selah Mechebilove i Petrivske vnaslidok spozhivannya boroshna z rep yaha i potolochi 30 bereznya 1933 r Dokumenti Derzharhivu Harkivskoyi oblasti Specpovidomlennya DPU pro fakti lyudoyidstva u Vinnickij oblasti 1933 r Dokumenti Derzharhivu Vinnickoyi oblasti Spec zvedennya oblasnogo viddilu DPU Pro vipadki lyudozherstva v Oleksandrijskomu P yatihatskomu i Sinelnikivskomu rajonah Dokumenti Derzharhivu Dnipropetrovskoyi oblasti Vipadki kanibalizmu v Donbasi Dokumenti Derzharhivu Doneckoyi oblasti Vipadki kanibalizmu v Cherkaskij oblasti Dokumenti Derzharhivu Cherkaskoyi oblasti Informaciya pro vipadki lyudoyidstva u selah Letichivskogo rajonu Dokumenti Derzharhivu Hmelnickoyi oblasti Golodomor i kannibalizm v 1932 33 gg 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Video ros 32 33 kannibaly rubili detej i prodavali ros Vashkevich V M Kotlyar Yu V Makarchuk S S Strahi golodomoriv istoriko filosofsko psihologichnij aspekt Pro proyekt Uncounted since 1932 Procitovano 29 listopada 2020 U Tel Avivi studenti proponuvali perehozhim stravu chasiv Golodomoru Radio Svoboda ukr 28 listopada 2017 Procitovano 29 listopada 2020 V Izrayili vlashtuvali akciyu v pam yat pro zhertv Golodomoru Neporahovani z 1932 go Radio Svoboda ukr 27 listopada 2018 Procitovano 29 listopada 2020 Menyu Uncounted since 1932 Procitovano 29 listopada 2020 Talikova Katerina 26 listopada 2020 Studenti stvorili onlajn restoran zi stravami yaki dopomogli ukrayincyam vizhiti u Golodomor Radio Svoboda ukr Procitovano 29 listopada 2020 Ciholyas Oksana 28 listopada 2020 Neporahovani z 1932 go v Ukrayini stvorili pershij onlajn restoran pam yati suspilne media Procitovano 29 listopada 2020 Oleksandr Zadniprovskij hronika golodu 1946 1947 rokiv na Donbasi Stasyuk O 15 10 2008 Harchuvannya ta zaminniki yizhi ukrayinskogo selyanstva v roki Golodomoru khpg org Arhiv originalu za 15 05 2014 Procitovano 20 11 2013 Svidchennya pro golodomor 29 04 2016 Storinka Facebook Nacionalnogo muzeyu Memorial zhertv Golodomoru PosilannyaSho yili u Golodomor Radio Svoboda video 2011 2 11 Sho yili v chasi Golodomoru BBC Ukrayina video 2011 2 11 Komentari 2012 24 11 Stasyuk O 15 10 2008 Harchuvannya ta zaminniki yizhi ukrayinskogo selyanstva v roki Golodomoru khpg org Arhiv originalu za 15 05 2014 Procitovano 20 11 2013 Konkvest R Zhniva skorboti zhnyva33 narod ru Arhiv originalu za 10 sichnya 2014 Procitovano 19 listopada 2013 Buryan krapiva i lebeda Na odnom iz harkovskih hlebozavodov vypekli golodomorskij hleb old atn ua ros 28 11 2009 Arhiv originalu za 10 01 2014 Procitovano 22 11 2013 Menyu Zobrazhennya vidtvorenih strav z produktiv yakimi ukrayinci harchuvalisya pid chas Golodomoru Uncounted since 1932 Procitovano 29 listopada 2020 Literatura ta dzherelaAvraamenko Yu Slovnik surogatnih strav sho spozhivalisya naselennyam Pereyaslavshini pid chas golodomoru 1933 Golodovka 1932 1933 rr na Pereyaslavshini Svidchennya Pereyaslav Hmelnickij 2000 S 435 437 Artyuh L Narodne harchuvannya yizha kuhonne nachinnya Ukrayinci Istoriko etnografichna monografiya Opishne 1999 T 2 S 132 Bondarenko M Ukrayina 1933 Kulinarna kniga Nyu Dzhersi 2003 S 37 Kapustyan G Golod i selyanska mentalnist Golod genocid 1933 v Ukrayini istoriko politologichnij analiz socialno demografichnih ta moralno psihologichnih naslidkiv Mizhnarodna naukovo teoretichna konferenciya Kiyiv 28 list 1988 r K Nyu Jork 2000 S 188 Kocur Yu Harchuvannya naselennya romenshini na pochatku 30 h rokiv XX st Etnichna istoriya narodiv Yevropi Kiyiv Vip 34 Riznikiv O Yidlo 33 go Slovnik golodomoru Odesa 2003 S 164 Stasyuk O Harchuvannya ta zaminniki yizhi ukrayinskogo selyanstva na poch 30 h rokiv XX st Etnichna istoriya narodiv Yevropi Zbirnik naukovih prac 21 K 2006 S 97 102 Golodna pravda ustami ochevidciv Z istoriyi golodomoru 1932 1933 r u misti Romni i Romenskomu rajoni Uporyad Vikonavchij komitet Romenskoyi miskoyi radi Sumi 2008 S 88 Protokol zasidannya byuro Petriskogo rajpartkomu KP b U pro vipadki otruyennya i smertej po selam Mechebilove i Petriske vnaslidok spozhivannya boroshna z rep yaha i potolochi 30 bereznya 1933 r Dokumenti Derzharhivu Harkivskoyi oblasti Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi