Ірина Василівна Магрицька нар 17 грудня 1961 19611217 Донецьк українська громадська діячка публіцистка філологиня Кандид

Ірина Василівна Магрицька (нар. 17 грудня 1961(19611217), Донецьк) — українська громадська діячка, публіцистка, філологиня. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та перекладу , голова Луганської обласної філії Асоціації дослідників голодоморів в Україні, кавалерка ордена княгині Ольги ІІІ ступеня.

Ірина Василівна Магрицька

Народилася	17 грудня 1961(1961-12-17) (62 роки) Донецьк, Українська РСР, СРСР
Країна	УРСР→ Україна
Національність	українка
Діяльність	мовознавиця, громадська діячка, викладачка університету
Alma mater	Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Заклад	Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів ІФНТУНГ
Вчене звання	доцент^[d]
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук (2000)
Нагороди

Освіта і наукові ступені

1983 року закінчила філологічний факультет Луганського (тоді Ворошиловградського) державного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка за фахом «учитель української мови та літератури»..
2000 захистила кандидатську дисертацію на тему «Весільна лексика українських східнослобожанських говірок (Луганська область)».

Кар'єра

1983—1991 — працювала вчителем української мови та літератури у школах.
1991—2003 — викладала на кафедрі української мови Луганського державного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка з перервою на навчання в аспірантурі при цій же кафедрі (1996—1999).
2003—2006 рр. — доцент кафедри журналістики Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Від 2006 р. і до сьогодні — доцент кафедри української мови та літератури цього ж університету.
2006—2014 рр. — доцент кафедри української мови та літератури Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
2014—2015 рр. — доцент кафедри педагогіки та психології Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.
2015 — серпень 2018 — доцент кафедри філології та перекладу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

У Східноукраїнському національному університету ім. Володимира Даля читала курси: структурна лінгвістика, історія української літературної мови, діалектологія.

Наукові роботи

Має 72 наукових публікації, 11 науково-методичних праць і 86 публіцистичних статей у періодичних виданнях.

Є автором «Словника весільної лексики українських східнослобожанських говірок (Луганська область)» (172 с., 2003 р.)

Є автором книг

«На нашій, не своїй землі…». Українство на півдні та сході України" (43 с., 2009 р.),
«Справжній Ворошилов» (24 с., 2011 р.),
«Весільний обряд на Східній Слобожанщині» (44 с., 2011 р.),
«Донбас — це теж Україна!» (24 с., 2012 р.).

Упорядкувала книги

«Врятована пам'ять. Голодомор 1932-33 років на Луганщині: свідчення очевидців» (480 с., 2008 р.),
«Пам'ять, закарбована у слові: Письменники Луганщини про Голодомор на Луганщині» (80 с., 2008 р.).

Є автором ідеї та продюсером документально-публіцистичного фільму «Закляття безпам'ятства. Голодомор 1932—1933 рр. на Луганщині» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 28992, видане 01.06.2009 р.; автор сценарію та режисер фільму — Олександр Крамаренко, оператор — Олексій Мовсесян).

За власною ініціативою обстежила упродовж 2003—2007 сільські райони Луганської області, побувала у майже 300 населених пунктах і записала на відео- та аудіоплівку свідчення очевидців Голодомору 1932—1933 рр., які стали основою для книги «Врятована пам'ять» та фільму «Закляття безпам'ятства». У 2008—2011 рр. цей фільм був показаний на телеканалах Луганської, Харківської, Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей України, а також для української громади міста Торонто (Канада).

Із просвітницькою метою друкує в місцевій і загальноукраїнській пресі статті історичної тематики, в яких розвінчує радянські міфи. За це неодноразово ставала об'єктом цькування з боку луганської влади.

Родина

Заміжня. Має чоловіка Крамаренка Олександра Андрійовича (1955 р.н.; Заслужений журналіст України).

Громадська діяльність

З 2003 очолює Луганську обласну філію Асоціації дослідників голодоморів в Україні.

Є членом Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, Наукового товариства імені Шевченка, Національної спілки журналістів України, Організації Українських Націоналістів.

У період 2002—2006 рр. була членом Української республіканської партії «Собор».

З 2009 р. до 2012 р. була кандидатом на членство у ВО «Свобода», але політрада з невідомих причин не прийняла її до лав партії; у лютому 2012 р. заявила про припинення співпраці з цією партією. В даний час безпартійна.

Виступала на Луганському обласному радіо та луганських телеканалах «ЛОТ», «ІРТА» з циклами передач народознавчої, мовознавчої та історичної тематики; 2007 р. взяла участь у передачі на луганському телеканалі ЛОТ із теми Голодомору;

2010 р. була запрошена на радіо «Культура», 2011 р. — на львівський телеканал «12».

Виступала з доповіддю «Стан українства на півдні та сході України» на ІХ Світовому конгресі українців (Київ, 2008 р.), з доповіддю «Слово за захист людей Донбасу» — на V Всесвітньому форумі українців (Київ, 2011 р.).

Відзнаки

2007 — указом Президента України від 02.10.2007 р. нагороджена «Орденом княгині Ольги» ІІІ ступеня «за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, багаторічну сумлінну працю й високий професіоналізм»;
посіла перше місце в Другому всеукраїнському конкурсі для журналістів з тематики Голодомору 1932—1933 рр. у номінації «Найкраща публікація в Інтернеті» (за статті в газеті «День» — «Політична нація та пам'ять» і «Доля сільської дівчинки з Луганщини як звинувачення більшовизму»).
2011 р. — лауреат Конкурсу україністики Фонду Волиняків-Швабінських при Фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку (друга премія) за цикл творів «Врятована пам'ять. Голодомор 1932-33 рр. на Луганщині: Свідчення очевидців»;
нагороджена орденом «Покрова Пресвятої Богородиці» «за особисті видатні заслуги перед Батьківщиною, українським народом та українським козацтвом; за відданість Богові та Україні».

Публікації

Північно-східна Слобожанщина (Новопсковський, Біловодський, Міловський райони Луганської області): Матеріали фольклорно-діалектологічних експедицій / Упорядники: Магрицька І. В., Семистяга В. Ф., Сікорська З. С., Чорнопиский М. Г., Шевцова В. О. — Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002. — 256 с.
. — Луганськ: Знання, 2003. — 172 с.
Українська мова: Структурований практикум з орфографії: З. С. Сікорська, І. В. Магрицька, А. О. Панченков. — К.: А. С. К., 2005. — 240 с.
Весільний обряд на Східній Слобожанщині [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]: навч. посібник. — Луганськ: СПД Рєзников В. С., 2011. — 44 с.
Врятована пам'ять. Голодомор 1932-33 рр. на Луганщині: Свідчення очевидців. [ 23 грудня 2012 у Wayback Machine.] — Т. 1 / Упорядник І. Магрицька. — Луганськ: Промдрук, 2008. — 464 с., вкладки 16 с., іл.
Пам'ять, закарбована у слові: Письменники Луганщини про Голодомор 1932—1933 років [ 30 грудня 2011 у Wayback Machine.] / Упорядник І. Магрицька. — Луганськ: Промдрук, 2008. — 80 с.
Справжній Ворошилов. — Луганськ: ПЦ «Максим», 2011. — 24 с.

Наукові статті

Назви весільного печива в українських східнослобожанських говірках // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Філологічні науки. — 1999. — № 5. — С. 78 — 89.
Моральні критерії та норми поведінки в семантиці назв молодої після обряду першої шлюбної ночі (на матеріалі українських східнослобожанських говірок) // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Філологічні науки. — 1999. — № 7. — С.90 — 92.
Семантична мотивація весільних назв у східнослобожанських говірках // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. — 2000. — № 4. — С. 49 — 54.
Етнолінгвістичне прочитання назв весільного деревця (на матеріалі українських східнослобожанських говірок) // Вісник Житомирського педагогічного університету. — 1999. — № 4. — С. 64 — 69.
Назви весільних страв і напоїв у східнослобожанських говірках // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. — 2000. — № 9. — С. 65 — 73.
Символіка тканинних виробів у східнослобожанському весіллі // Луганщина: етнокультурний вимір. — Луганськ, 2001. — С. 90 — 99.
До витоків весільної фразеології (етнокультурний аналіз східно-слобожанських ідіом на позначення весільних обрядів та обрядодій) // Філологічні студії: Науковий часопис Волинського державного університету імені Лесі Українки. — 2001. — № 3. — С. 99 — 107.
З лексики весільного обряду: назви молодих у східнослобожанських говірках // Волинь-Житомирщина: Історико-філологічний збірник з реґіональних проблем. — 2001. — № 6. — С. 262—273.
Архаїчна семантика фразеологізму грызты пичъ ‘оглядини’ // Образне слово Луганщини. — Луганськ, 2002. — С. 77 — 79.
Східнослобожанські говірки Луганщини: культурний аспект дослідження // Східнослобожанські українські говірки: Науково-навчальний посібник. Частина 2. — Луганськ: ЛДПУ, 2002. — С. 37 — 43.
Динаміка весільної лексики в українських східнослобожанських говірках: назви персонажів весільної драми // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції / Уклад. та наук. ред. Т. С. Пристайко. — Дніпропетровськ, 2003. — С. 26 — 30.
Рідна мова як засіб патріотичного виховання молоді // Освіта Донбасу. — 2003. — № 1. — С. 15 — 17.
Назви передвесільних обрядів у східнослобожанських українських говірках // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 4. — Донецьк, 2003. — С. 178—186.
Семантична структура і культурна мотивація весільних фразеологізмів у східнослобожанських говірках // Діалектологічні студії. 2: Мова і культура / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2003. — С. 182—193.
Про відьом і нечисту силу (тексти) // Діалектологічні студії. 2: Мова і культура / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2003. — С. 303—305.
Традиційний український весільний обряд на Сватівщині // Бахмутський шлях. — 2003. — № 1-2. — С. 161—166.
Подвижник донської діалектології — Олексій Миртов // Діалектологічні студії. 4: Школи, постаті, проблеми / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2004. — С. 177—186.
Назви передвесільних і передшлюбних обрядів в українських східнослобожанських говірках // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 5. — Донецьк, 2004. — С. 422—431.
Чи дбає держава про своє майбутнє? // Розбудова держави: Незалежний громадсько-політичний часопис. — 2004. — № 1-3. — С. 37 — 42.
Українська мова як чинник державотворення [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Універсум. — 2004. — № 10-12. — С. 16 — 21.
Голодомор 1932—1933 років на сході України: свідчення з Луганської области // Відлуння голодомору-ґеноциду 1932—1933. Етнокультурні наслідки голодомору в Україні. — Львів: НТШ, 2005. — С. 174—183.
Спостереження над живим мовленням українців Росії (говірки сіл Волошине і Рогалик Міллерівського району Ростовської області) // Діалектологічні студії. 5: Фонетика, морфологія, словотвір / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2005. — С. 11 — 28.
Фактологічні джерела про трагедію 1932—1933 років на Луганщині // Голодомори в Україні. Геноцид і опір: Матеріали ІІІ Міжнар. наук. конф. 10 груд. 2004 р. — К.: МАУП, 2005. — С. 156—162.
Робота зі збору матеріалу про трагедію 1932—1933 рр. на Луганщині // Єврейсько-більшовицький переворот 1917 року як передумова червоного терору та українських голодоморів: Матеріали IV Міжнар. наук. конф., Київ, 25 листоп. 2005 р. — К.: МАУП, 2006. — С. 83 — 94.
// Nova Ukraina: Zeszyty historyczno-politologiczne. — Kraków. — 2006. — № 1. — С. 119—130.
Семантика і номінація ритуальних викупів у східнослобожанському весіллі // Волинь-Житомирщина: Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2007. — № 16. — С. 58 — 69.
Свято української вишивки (сценарій)^{[недоступне посилання з липня 2019]} // Освіта Донбасу. — 2007. — № 5-6. — С. 106—114.
Історія однієї української родини в контексті розкуркулення та Голодомору // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. Вип. 17 / Голова редкол. С. Кульчицький. — К.: Інститут історії України НАН України, 2007. — 208—219.
Про що розповідають назви передвесільних гулянь молоді // Український смисл (Дніпропетровський національний університет). — 2007. — № 1-2. — С. 58 — 61.
Україномовна освіта на сході незалежної України: реальність чи міф // Творча спадщина Бориса Грінченка й українська національна ідея: матеріали Всеукр. наук. конф. до 145-ї річниці з дня народження Бориса Грінченка / Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. — Луганськ: СПД Рєзніков В. С., 2008. — С. 79 — 87.
Трансформація питомих українських прізвищ як негативний чинник українського державотворення // Український смисл (Дніпропетровський національний університет). — 2009. — № 2-3. — С. 11 — 16.
Рецензія на книгу Ірини Фаріон «Мовна норма: знищення, пошук, віднова: Науково-навчальне видання» (Івано-Франківськ, 2009. — 328 с.+ компакт-диск) // Дивослово. — 2010. — № 7. — С. 35-37.
Мовні норми мають бути законом // Чи стане українська мова рідною для українців? Проекти законів, матеріали конференцій, статті. — К.: ВЦ «Просвіта», 2010. — С. 168—173.
Мовна політика «помаранчевої» влади // Мова, суспільство, журналістика: За матеріалами XV міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування розвитку української мови «Культура мови сучасних мас-медіа в системі соціальних комунікацій» (Київ, 10 квітня 2009) / Присвячується 75-річчю Бориса Олійника / За ред.. В. В. Різуна, А. І. Мамалиги / Упоряд. Д. Данильчук, І. Забіяка, А. Мамалига. — К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2011. — С. 45 — 51.
Фразеологізм заводити на посад у східнослобожанському весіллі // Образне слово Луганщини:: Матеріали ХІ Всеукр. наук.-практ. конф. Імені Віктора Ужченка (м. Луганськ, 20 квітня 2012 р.) / ДЗ «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка» / За заг. ред. проф. О. М. Горошкіної. — Вип. 11. — Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. — 348 с. — С. 170—172

Публіцистика

Новітня історія без прикрас // Молодогвардеец. — 2002. — № 14 (22). — С. 11.
Тарасове свято в Луганську // Патріот України. — 2002. — № 21 (2071). — С. 5.
Філологічна еліта України: Зінаїда Сікорська // Україна Придінцева. — 2002. — № 9 (18). — С. 3.
Жнива скорботи: документальні свідчення // Самостійна Україна. — 2002. — № 38 (483). — С. 4 — 5.
Чинник державотворення // Слово Просвіти. — 2004. — Ч. 45 (265). — С. 5 — 6.
Не-вибір 2004: Чому на Луганщині так мало голосувало за Ющенка // Молодогвардеец. — 2004. — № 51 (89). — С. 6.
Найбільш свідома частина суспільства, до якої ми себе справедливо відносимо, прагне «портфелів» не з корисливою метою, а зі шляхетною — метою отримати важелі управління, які б допомогли нам втілити в життя ті ідеї, які ми сповідуємо (Виступ на XIV з'їзді УРП «Собор»). — Самостійна Україна. — 2005. — № 8 (602). — С. 4 — 5.
Магрицька Ірина. Павутиння гральної пристрасті // Наша газета. — 2005. — № 67 — 68 (19 травня). — С. 10.
Гетьман Пилип Орлик і перша Українська конституція. [ 1 листопада 2011 у Wayback Machine.]
Освітянська драма в Бараниківці. [ 11 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Політична нація та пам'ять. [ 4 червня 2008 у Wayback Machine.]
Доля сільської дівчинки з Луганщини як звинувачення більшовизму. [ 6 лютого 2010 у Wayback Machine.]
Самоврядування по-луганськи, або Як місцеві можновладці змінили український правопис.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
«Гуманітарний» з'їзд як продукт українських негуманітарних проблем. [ 12 травня 2008 у Wayback Machine.]
Чому на сході України в Президента так мало однодумців.
// Свобода (тижневик Українського народного союзу, США). — 2008. — № 44 (31 жовтня). — С. 5, 16.
Як я вступала до спілки журналістів: Відкритий лист до редакції часопису «Журналіст України» // Журналіст України. — 2008. — № 12. — С. 6 — 7.
http://irtafax.com.ua/night_lugansk/2009-05-20-48.html Ще раз про «історічєскіє міфи». Громадянин України Олександр Акентьєв як дзеркало російської імперської ідеології.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Що таке Слобожанщина і хто такі слобожани.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Змінив українське прізвище — і ти вже не українець… [ 29 березня 2016 у Wayback Machine.]
«Дружба народів» на кістках луганчан (Відкритий лист Луганському міському голові С. І. Кравченку).^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Почему я хочу, чтобы Украина была в НАТО.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
«На нашій, не своїй землі…» (Українство на півдні та сході України). [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] — Вісник Української всесвітньої координаційної ради. — 2009. — № 1-2. — 43 с.
Коли бракує державної ідеології, або Чи потрібна нам така сильна місцева влада?
Чому я за Ющенка. [ 1 січня 2010 у Wayback Machine.]
Гримаси виборчих перегонів. [ 31 січня 2010 у Wayback Machine.]
Слова — це валюта. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Увічнення пам'яті жертв Голодомору-33: регіональні (і не тільки) проблеми. [ 12 березня 2016 у Wayback Machine.]
Страшна правда, якої президент не хоче бачити і чути. Відкритий лист Вікторові Януковичу.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Перші ластівки новітнього тоталітаризму.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Що таке захист «російськомовних» в Україні. [ 31 липня 2010 у Wayback Machine.]
Чому я зрадила московську церкву.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Пане Андруховичу! Почуйте голос із Донбасу! (риторична репліка на заяву щодо від'єднання Донбасу і Криму від України). [ 20 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Мовні норми мають бути законом. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
«Така омріяна Незалежність»: Інтерв'ю з Василем Голобородьком. [ 7 липня 2013 у Wayback Machine.]
Обережно: ви під контролем.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
«Нова демократія» в «новій країні». [ 29 червня 2011 у Wayback Machine.]
Усе почалося з Донбасу… [ 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Луганчани й досі вірять в комуністичні ідеали. На жаль.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Про «особливості української демократії». [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Чому ми боїмося міліції. [ 13 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Донбаська влада боїться українських письменників.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Червонопрапорна вакханалія.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Партія регіонів: Час розплати настав. [ 26 серпня 2011 у Wayback Machine.]
Вибори в Заайдарівці: початок кінця ПР? [ 19 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Слово на захист людей Донбасу [ 12 липня 2012 у Wayback Machine.] // Універсум. — 2011. — № 7-8. — С. 24 — 29.
«Перемагають сильні духом!»
Четверта хвиля еміграції — чи українська?^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Примус до «руского міра». [ 17 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Куди тягне Україну неукраїнське козацтво.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Проклята Росією: Кого хоче поставити на п'єдестал Арсен Клінчаєв.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Правда і міфи про Голодомор [ 29 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Наукова мова в постколоніальній Україні. [ 23 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Традиційне Різдво мало б об'єднати Україну. [ 24 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Влада не збирається програвати вибори на Донбасі [ 24 листопада 2012 у Wayback Machine.]
У Луганську вшанували Тараса Шевченка. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Українці захищають своє право жити в національній державі. [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Обережно, суржик! [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Не спішіть відділяти Донбас від України! [ 5 липня 2012 у Wayback Machine.]
Провладний шовінізм у Луганську.^{[недоступне посилання з липня 2019]}

Рецензії на праці Магрицької

Тимошевська Д. Г. Загляньмо в незамулену слобожанську криницю! (На зб. «Північно-східна Слобожанщина») // Бахмутський шлях. — 2002. — № 3-4. — С. 194—195.
Сімович Оксана. Весільна драма — об'єкт лексикографічного дослідження (На «Словник весільної лексики») // Діалектологічні студії. 3: Збірник пам'яті Ярослави Закревської / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2003. — С. 572—576.
Найрулін Анатолій. Нові етнолінгвістичні свідчення зі Східної Слобожанщини (На «Словник весільної лексики») // Бахмутський шлях. — 2003. — № 1-2. — С. 170—172.
Мицик Юрій. (Упорядник Ірина Магрицька). — Луганськ, 2008. — 464 с. // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. Вип. 18. Спеціальний: «Голод 1932—1933 років — геноцид українського народу». Відп. ред. С. Кульчицький; упор. О. Веселова. — К.: Інститут історії України України, 2008. — С. 466—468.
Музиченько Ярослава. Злочин на кордоні з Росією. Дослідники Голодомору з Луганщини створили документальний фільм про причини і наслідки геноциду українців [ 27 грудня 2009 у Wayback Machine.] // Україна молода. — 19.11.2009. — С. 11.
Руднева Татьяна. Знать, помнить, верить (На фільм «Закляття безпам'ятства. Голодомор 1932—1933 рр. на Луганщині») [ 3 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // Свободный репортер. — 02.12.2009. — С. 5.
Субъективные впечатления от просмотра документально-публицистического фильма «Закляття безпам'ятства. Голодомор 1932-33 рр. на Луганщині».
Даниленко Василь. Ліки від манкуртства. Рец. на док. Фільм «Закляття безпам'ятства. Голодомор 1932-1933-х років на Луганщині» [ 16 жовтня 2012 у Wayback Machine.] // Краєзнавство. — 2010. — № 1-2. — С. 272—273.
Чорнопиский Михайло. Кати живуть довше, ніж їхні жертви (На фільм «Закляття безпам'ятства. Голодомор 1932—1933 рр. на Луганщині») // Літературна Україна. — 2010. — № 23 (5355) від 24 червня. — С. 1, 3.

І. Магрицька як автор колективних листів

Оце така свобода слова! Відкритий лист Президентові України. [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Звернення представників української інтелігенції щодо присвоєння Донецькому національному університету імені Василя Стуса. [ 2 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Мерія застосовує ненормативну лексику в назвах парків. Сквер «Молодьожний» — це якою мовою?^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Їхні імена не викреслити з історії!
Свободу Володимиру Сапі! [ 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вище — тільки до Бога: Луганська інтелігенція звернулася з листом до Митрополита УПЦ Володимира.
Заява Луганського народного комітету порятунку України з приводу встановлення пам'ятника жертвам націоналістів з ОУН-УПА у Луганську. [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]

Публікації про І. Магрицьку

Zenon Zawada. The Holodomor 75 years later the Luhansk oblast // The Ukrainian Weekly. — Sunday. November 9, 2008. — P. 3, 22.
Про цензуру фільму «Закляття безпам'ятства. Голодомор 1032—1933 рр. На Луганщині».^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Люди, которые заставили о себе говорить.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Про фільм «Закляття безпам'ятства».^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Пилипенко Віктор. Для націоналізму Схід завжди був плодючим тереном. Інтерв'ю з Іриною Магрицькою. [ 16 червня 2012 у Wayback Machine.]
Виктория Симбирская. Back in the USSR. В Луганске хотят развенчать культ личности Ворошилова
Против Ирины Магрицкой начались репрессии. [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Міліція взялась за письменницю, яка критикувала Ворошилова.
Історична постать зі знаком «мінус».
Юбилей Ворошилова: У вас — своя «свадьба», у нас — своя… [ 29 серпня 2014 у Wayback Machine.]
Антонович Мирослава. Життя подружжя луганських патріотів під загрозою.^{[недоступне посилання з липня 2019]}
Крамаренко Олександр. Дієвий патріотизм Ірини Магрицької. Відомій дослідниці Голодомору — 50. [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
Кисельов Юрій. Ірина Магрицька: «Українська справа — мій свідомий вибір»

Примітки

. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 31 жовтня 2011.
Ірина Магрицька: «Українська справа — мій свідомий вибір» [ 3 листопада 2019 у Wayback Machine.] «Слово Просвіти», 15 Грудня 2011 у рубриці Просвіта
. Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 31 жовтня 2011.
. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.
. Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 16 серпня 2012.
. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 16 серпня 2012.

Посилання

Ірина Магрицька: Для націоналізму Схід завжди був плодючим тереном (газета «Галичина», 28.12.2010) [ 28 березня 2016 у Wayback Machine.]
Правда с Константином Ильченко. Программа № 10.

Це незавершена стаття про українську науковицю.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 31 жовтня 2011.

[slo-2] Ірина Магрицька: «Українська справа — мій свідомий вибір» [ 3 листопада 2019 у Wayback Machine.] «Слово Просвіти», 15 Грудня 2011 у рубриці Просвіта

[3] . Архів оригіналу за 16 травня 2012. Процитовано 31 жовтня 2011.

[4] . Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 18 серпня 2017.

[5] . Архів оригіналу за 6 лютого 2010. Процитовано 16 серпня 2012.

[6] . Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 16 серпня 2012.