Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слов'янофі́льство — ідеологічна підтечія російського націоналізму в Росії, що зародилася у 1840 — 1870 роки. Слов'янофільська ідеологія протиставляла себе ідеології «західників», тобто прихильників російській орієнтації на Західну Європу. Слов'янофіли відстоювали утворення російського панславізму, ідеалізувала все російське, як от фофуддю, артіль тощо, возвеличували минувшину й суспільний лад Московії допетровської доби. Ключовим постулатом слов'янофілів було протиставлення Росії Заходові, зокрема російське православне християнство - західному католицькому християнству, московські звичаї — європейським звичаям.
Російську історію прихильники слов'янофільства поділяли на допетровську та петровську епохи, зокрема, засуджували царя Петра I за розрив «етичного зв'язку» з народом, підпорядкування Церкви державі та відміну інституту патріаршества, відмову від самобутніх засад російської культури та суспільного устрою, запозичення суспільних і культурних інститутів Заходу тощо.
Російські слов'янофіли (Олексій Хом'яков, Іван Кірєєвський, Петро Кірєєвський, Іван Аксаков, Констянтин Аксаков, Юрій Самарін, Іван Бєляєв та інші) виступали за скасування кріпацтва та обороняли деякі демократичні свободи, але були прихильниками державного і національного централізму в Російській імперії. Вважали, що Росія повинна стати на чолі й керувати всіма слов'янськими народами, і були проти позитивного вирішення українського питання (себто питання незалежності України) та польського питання (себто питання незалежності Польщі).
Російське слов'янофільство не мало якогось істотного впливу серед українських письменників тієї доби, окрім можливо Михайла Максимовича та Осипа Бодянського, що жили та працювали в Москві й деякі етнографічно-історичні праці яких віддзеркалювали певні ідеологічні погляди слов'янофільства. Намагання братів Аксакових притягнути до співпраці з слов'янофілами провідних українських інтелектуалів того часу, як Тараса Шевченка, Миколу Костомарова чи Панька Куліша, не мали успіху.
Історія
Розвиток слов'янофільства в Росії
У 1840-1850-х роках в російській суспільній і філософській думці з'явилися два напрями — слов'янофіли, які стали говорити про «особливий шлях Росії» і «західники», які наполягали на необхідності для Росії йти шляхом західної цивілізації, особливо в області суспільного устрою, цивільного життя, культури.
Вперше слово «слов'янофіл» використовував в іронічному смислі для позначення певного суспільного типу поет Костянтин Батюшков. Термін «західництво» вперше зустрічається в російській культурі в 1840-х роках, зокрема, в «Спогадах» Івана Панаєва. Він став часто вживатися після розриву Аксакова з Бєлінським у 1840.
Біля витоків слов'янофільства стояв архімандрит Гавриїл (Василь Воскресенський). Його «Російська філософія», що вийшла в 1840 у Казані, стала свого роду барометром зароджуваного слов'янофільства.
Погляди слов'янофілів склалися в ідейних суперечках, що загострилися після надрукування «Філософського листа» Чаадаєва. Слов'янофіли виступали з обґрунтуванням самобутнього шляху історичного розвитку Росії, принципово відмінного від шляху західноєвропейського. Самобутність Росії, на думку слов'янофілів, у відсутності в її історії класової боротьби, в російській поземельній громаді і артілях, у православ'ї як єдино істинному християнстві.
Головну роль у виробленні поглядів слов'янофілів зіграли літератори, поети і вчені Хомяков, Кирієвський, Аксаков, Самарін. Видними слов'янофілами були Кошелєв, Валуєв, Чижов, Бєляєв, Гільфердінг, Ламанський, Черкаський. Близькими до слов'янофілами у суспільно-ідейних позиціях були письменники Даль, Островський, Григор'єв, Тютчев, . Значний внесок у погляди слов'янофілів внесли історики й мовознавці Ф. Буслаєв, Бодянський, Григорович.
Осередком слов'янофілів у 1840-х була Москва, літературні салони Єлагіна, Свербєєвих, Павлових, де слов'янофіли спілкувалися і вели суперечки з західниками. Твори слов'янофілів піддавалися цензурним утискам, деякі з слов'янофілів перебували під наглядом поліції, піддавалися арештам. Через цензурні перепони слов'янофіли довгий час не мали постійного друкованого органу, друкувалися переважно в журналі «Москвитянин». Після деякого пом'якшення цензури в кінці 1850-х вони видавали журнал «Русская беседа», «Сельское благоустройство» та газети «Молва» і «Парус».
З питання про шляхи історичного розвитку Росії слов'янофіли виступали, на противагу західникам, проти засвоєння Росією форм західноєвропейського політичного життя. У той же час вони вважали за необхідне розвиток торгівлі і промисловості, акціонерної і банківської справи, будівництва залізниць і застосування машин у сільському господарстві. Слов'янофіли виступали за скасування кріпацтва «зверху» з наданням селянським громадам земельних наділів.
Філософські погляди слов'янофілів розроблялися головним чином Хомяковим, Кирієвським, а пізніше Самаріним і являли собою своєрідне релігійно-філософське вчення. Істинна віра, що прийшла на Русь зі східної церкви, обумовлює, на думку слов'янофілів, особливу історичну місію російського народу. Початок «соборності» (вільної спільності), що характеризує життя східної церкви, вбачалося слов'янофілами в російській суспільстві. Православ'я та традиція общинного укладу сформували глибинні основи російської душі.
Ідеалізуючи і принципи традиціоналізму, слов'янофіли розуміли народ у дусі . У той же час слов'янофіли закликали інтелігенцію до зближення з народом, до вивчення його життя і побуту, культури та мови. Ідеї слов'янофілів своєрідно переломилися у релігійно-філософських концепціях кінця XIX — початку XX століття (Соловйов, Бердяєв, Булгаков, Карсавін, Флоренський та ін.).
Вплив слов'янофільської ідеологію на українських інтелектуалів
Слов'янофільство справило неоднозначний вплив на українську історичну та суспільно-політичну думку. З-поміж українських учених та діячів у річищі ідей раннього С. 1830-х рр. перебував М.Максимович, який активно полемізував із М.Погодіним. Певні ідеї С. поділяв М.Костомаров, хоч і не вважав себе ані прибічником західництва, ані послідовником С. Водночас моск. слов'янофіли вельми негативно поставилися до кирило-мефодіївських братчиків. Історичні студії М.Костомарова в 1860-х рр. різко засуджували й критикували «почвенники», зокрема за його «ідіосинкразію до Москви». Заразом помітний вплив ідеї С., приміром візія К.Аксакова про роль общини в історії Русі, справили на формування історичних та суспільно-політичних поглядів раннього В.Антоновича, зокрема його славнозвісного «культу» громади. Натомість із гострою критикою послідовників С. виступали П.Куліш та М.Драгоманов.
Див. також
Джерела та примітки
- Слов'янофільство // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Слов'янофіли // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
- Ясь О. В. Слов'янофільство [ 2016-12-21 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 654. — .
- О. Кіхно. Слов'янофільство // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 588. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
- О. Рафальський. Слов'янофільство // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.669
- Слов'янофільство // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1775-1776. — 1000 екз.
- Слов'янофільство // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 412.
Посилання
- Слов'янофіли і Шевченко // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 838-845.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slov yanofi lstvo ideologichna pidtechiya rosijskogo nacionalizmu v Rosiyi sho zarodilasya u 1840 1870 roki Slov yanofilska ideologiya protistavlyala sebe ideologiyi zahidnikiv tobto prihilnikiv rosijskij oriyentaciyi na Zahidnu Yevropu Slov yanofili vidstoyuvali utvorennya rosijskogo panslavizmu idealizuvala vse rosijske yak ot fofuddyu artil tosho vozvelichuvali minuvshinu j suspilnij lad Moskoviyi dopetrovskoyi dobi Klyuchovim postulatom slov yanofiliv bulo protistavlennya Rosiyi Zahodovi zokrema rosijske pravoslavne hristiyanstvo zahidnomu katolickomu hristiyanstvu moskovski zvichayi yevropejskim zvichayam Rosijsku istoriyu prihilniki slov yanofilstva podilyali na dopetrovsku ta petrovsku epohi zokrema zasudzhuvali carya Petra I za rozriv etichnogo zv yazku z narodom pidporyadkuvannya Cerkvi derzhavi ta vidminu institutu patriarshestva vidmovu vid samobutnih zasad rosijskoyi kulturi ta suspilnogo ustroyu zapozichennya suspilnih i kulturnih institutiv Zahodu tosho Rosijski slov yanofili Oleksij Hom yakov Ivan Kiryeyevskij Petro Kiryeyevskij Ivan Aksakov Konstyantin Aksakov Yurij Samarin Ivan Byelyayev ta inshi vistupali za skasuvannya kripactva ta oboronyali deyaki demokratichni svobodi ale buli prihilnikami derzhavnogo i nacionalnogo centralizmu v Rosijskij imperiyi Vvazhali sho Rosiya povinna stati na choli j keruvati vsima slov yanskimi narodami i buli proti pozitivnogo virishennya ukrayinskogo pitannya sebto pitannya nezalezhnosti Ukrayini ta polskogo pitannya sebto pitannya nezalezhnosti Polshi Rosijske slov yanofilstvo ne malo yakogos istotnogo vplivu sered ukrayinskih pismennikiv tiyeyi dobi okrim mozhlivo Mihajla Maksimovicha ta Osipa Bodyanskogo sho zhili ta pracyuvali v Moskvi j deyaki etnografichno istorichni praci yakih viddzerkalyuvali pevni ideologichni poglyadi slov yanofilstva Namagannya brativ Aksakovih prityagnuti do spivpraci z slov yanofilami providnih ukrayinskih intelektualiv togo chasu yak Tarasa Shevchenka Mikolu Kostomarova chi Panka Kulisha ne mali uspihu IstoriyaRozvitok slov yanofilstva v Rosiyi U 1840 1850 h rokah v rosijskij suspilnij i filosofskij dumci z yavilisya dva napryami slov yanofili yaki stali govoriti pro osoblivij shlyah Rosiyi i zahidniki yaki napolyagali na neobhidnosti dlya Rosiyi jti shlyahom zahidnoyi civilizaciyi osoblivo v oblasti suspilnogo ustroyu civilnogo zhittya kulturi Vpershe slovo slov yanofil vikoristovuvav v ironichnomu smisli dlya poznachennya pevnogo suspilnogo tipu poet Kostyantin Batyushkov Termin zahidnictvo vpershe zustrichayetsya v rosijskij kulturi v 1840 h rokah zokrema v Spogadah Ivana Panayeva Vin stav chasto vzhivatisya pislya rozrivu Aksakova z Byelinskim u 1840 Bilya vitokiv slov yanofilstva stoyav arhimandrit Gavriyil Vasil Voskresenskij Jogo Rosijska filosofiya sho vijshla v 1840 u Kazani stala svogo rodu barometrom zarodzhuvanogo slov yanofilstva Poglyadi slov yanofiliv sklalisya v idejnih superechkah sho zagostrilisya pislya nadrukuvannya Filosofskogo lista Chaadayeva Slov yanofili vistupali z obgruntuvannyam samobutnogo shlyahu istorichnogo rozvitku Rosiyi principovo vidminnogo vid shlyahu zahidnoyevropejskogo Samobutnist Rosiyi na dumku slov yanofiliv u vidsutnosti v yiyi istoriyi klasovoyi borotbi v rosijskij pozemelnij gromadi i artilyah u pravoslav yi yak yedino istinnomu hristiyanstvi Golovnu rol u viroblenni poglyadiv slov yanofiliv zigrali literatori poeti i vcheni Homyakov Kiriyevskij Aksakov Samarin Vidnimi slov yanofilami buli Koshelyev Valuyev Chizhov Byelyayev Gilferding Lamanskij Cherkaskij Blizkimi do slov yanofilami u suspilno idejnih poziciyah buli pismenniki Dal Ostrovskij Grigor yev Tyutchev Znachnij vnesok u poglyadi slov yanofiliv vnesli istoriki j movoznavci F Buslayev Bodyanskij Grigorovich Oseredkom slov yanofiliv u 1840 h bula Moskva literaturni saloni Yelagina Sverbyeyevih Pavlovih de slov yanofili spilkuvalisya i veli superechki z zahidnikami Tvori slov yanofiliv piddavalisya cenzurnim utiskam deyaki z slov yanofiliv perebuvali pid naglyadom policiyi piddavalisya areshtam Cherez cenzurni pereponi slov yanofili dovgij chas ne mali postijnogo drukovanogo organu drukuvalisya perevazhno v zhurnali Moskvityanin Pislya deyakogo pom yakshennya cenzuri v kinci 1850 h voni vidavali zhurnal Russkaya beseda Selskoe blagoustrojstvo ta gazeti Molva i Parus Z pitannya pro shlyahi istorichnogo rozvitku Rosiyi slov yanofili vistupali na protivagu zahidnikam proti zasvoyennya Rosiyeyu form zahidnoyevropejskogo politichnogo zhittya U toj zhe chas voni vvazhali za neobhidne rozvitok torgivli i promislovosti akcionernoyi i bankivskoyi spravi budivnictva zaliznic i zastosuvannya mashin u silskomu gospodarstvi Slov yanofili vistupali za skasuvannya kripactva zverhu z nadannyam selyanskim gromadam zemelnih nadiliv Filosofski poglyadi slov yanofiliv rozroblyalisya golovnim chinom Homyakovim Kiriyevskim a piznishe Samarinim i yavlyali soboyu svoyeridne religijno filosofske vchennya Istinna vira sho prijshla na Rus zi shidnoyi cerkvi obumovlyuye na dumku slov yanofiliv osoblivu istorichnu misiyu rosijskogo narodu Pochatok sobornosti vilnoyi spilnosti sho harakterizuye zhittya shidnoyi cerkvi vbachalosya slov yanofilami v rosijskij suspilstvi Pravoslav ya ta tradiciya obshinnogo ukladu sformuvali glibinni osnovi rosijskoyi dushi Idealizuyuchi i principi tradicionalizmu slov yanofili rozumili narod u dusi U toj zhe chas slov yanofili zaklikali inteligenciyu do zblizhennya z narodom do vivchennya jogo zhittya i pobutu kulturi ta movi Ideyi slov yanofiliv svoyeridno perelomilisya u religijno filosofskih koncepciyah kincya XIX pochatku XX stolittya Solovjov Berdyayev Bulgakov Karsavin Florenskij ta in Vpliv slov yanofilskoyi ideologiyu na ukrayinskih intelektualiv Slov yanofilstvo spravilo neodnoznachnij vpliv na ukrayinsku istorichnu ta suspilno politichnu dumku Z pomizh ukrayinskih uchenih ta diyachiv u richishi idej rannogo S 1830 h rr perebuvav M Maksimovich yakij aktivno polemizuvav iz M Pogodinim Pevni ideyi S podilyav M Kostomarov hoch i ne vvazhav sebe ani pribichnikom zahidnictva ani poslidovnikom S Vodnochas mosk slov yanofili velmi negativno postavilisya do kirilo mefodiyivskih bratchikiv Istorichni studiyi M Kostomarova v 1860 h rr rizko zasudzhuvali j kritikuvali pochvenniki zokrema za jogo idiosinkraziyu do Moskvi Zarazom pomitnij vpliv ideyi S primirom viziya K Aksakova pro rol obshini v istoriyi Rusi spravili na formuvannya istorichnih ta suspilno politichnih poglyadiv rannogo V Antonovicha zokrema jogo slavnozvisnogo kultu gromadi Natomist iz gostroyu kritikoyu poslidovnikiv S vistupali P Kulish ta M Dragomanov Div takozhRosijskij nacionalizm Panslavizm Moskvofilstvo Rober KiprianDzherela ta primitkiSlov yanofilstvo Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slov yanofili Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Yas O V Slov yanofilstvo 2016 12 21 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 654 ISBN 978 966 00 1290 5 O Kihno Slov yanofilstvo Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 588 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X O Rafalskij Slov yanofilstvo Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 669 ISBN 978 966 611 818 2 Slov yanofilstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1775 1776 1000 ekz Slov yanofilstvo Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 412 PosilannyaSlov yanofili i Shevchenko Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 838 845