Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іва́н Сергі́йович Акса́ков (* 26 вересня (8 жовтня) 1823, Надеждино Белебеєвського повіту Уфимської губернії — † 27 січня (8 лютого) 1886, Москва) — російський письменник-публіцист, юрист, журналіст, громадський діяч, ідеолог слов'янофільства.
| Іван Сергійович Аксаков | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився | 26 вересня (8 жовтня) 1823[1][2][3] Надеждіно, d, Оренбурзька губернія, Російська імперія[2] | |||
| Помер | 27 січня (8 лютого) 1886[2][3] (62 роки) Москва, Російська імперія[2][4] | |||
| Поховання | Троїце-Сергієва Лавра | |||
| Громадянство |  Російська імперія | |||
| Діяльність | публіцист | |||
| Alma mater | Училище правознавства (1842) | |||
| Мова творів | російська | |||
| Жанр | публіцистика | |||
| Членство | Болгарська академія наук, d і d | |||
| Рід | d | |||
| Батько | Аксаков Сергій Тимофійович[2] | |||
| Брати, сестри | d, d і Аксаков Костянтин Сергійович | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Аксаков Іван Сергійович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Життєпис
Народився в селі Куроєдово (Надьожино) поблизу міста Бєлєбєй Оренбурзької губерній. Походив зі старовинного дворянського роду. Син російського письменника Сергія Тимофійовича Аксакова. З 1826 жив у Москві, початкову освіту дістав удома. 1838—42 роках навчався у Петербурзькій Школі правознавства, після чого перебував на державній службі. 1848—49 як чиновник МВС таємно наглядав за розкольниками в Бессарабії. 30(18) березня 1849 арештований жандармами за виявлене в листуванні з батьками співчуття до Ю. Самаріна, ув'язненого в Петропавлівській фортеці; через чотири дні за розпорядженням імператора Миколи I відпущений під поліцейський нагляд. Написавши низку поезій, у тому числі заборонених цензурою, і відмовившись припинити літературну працю, як того вимагав міністр внутрішніх справ Л. Перовський, в 1851 був змушений піти у відставку. 1852 у 1-му томі укладеного ним «Московского сборника» опублікував, зокрема, статтю «Несколько слов о Гоголе», високо оцінивши «подвиг життя» письменника. Другий том, також за його впорядкуванням, зазнав урядової проскрипції, після чого Аксакову було заборонено редагувати будь-які видання.
Наприкінці 1853 за завданням відділення статистики Російського географічного товариства вирушив в Україну досліджувати економічні питання. Побував у Києві, Харкові, Полтаві та інших містах України. В листах до рідних розповідав про велике враження, яке справили на нього люди, природа, пісні України. Зібрані факти узагальнив у монографії «Исследование о торговле на украинских ярмарках» (СПб., 1858), за що отримав велику Костянтинівську медаль Російського географічного товариства і половинну Демидовську премію Петербузької Академії наук. Схвальний відгук на цю працю подав М. Бунге.
Під час Кримської війни 1853—1856 із Серпуховською дружиною Московського ополчення пройшов Україною до Одеси, а потім до Бессарабії. 1856 взяв участь у діяльності спеціальної комісії з визначення, наскільки Крим потерпів від бойових дій та інших військових акцій, і з розслідування інтендантських зловживань. Того ж року надіслав з Миколаєва та інших міст Причорномор'я матеріали для російської преси. 1857, перебуваючи за кордоном, налагодив співробітництво з Вільною російською друкарнею. У Москві 1858 завідував конторою журналу «Сельское благоустройство», 1858—59 негласно редагував «Русскую беседу», друкував твори Т. Шевченка, П. Куліша, Марка Вовчка, Д. Мордовця, М. Максимовича, М. Симонова (М.Номиса).
Спільно з М. Погодіним 1858 ініціював створення московського Слов'янського благодійного комітету. 1859 започаткував газету «Парус», запросивши до співпраці й українських авторів. Але за те, що він чітко не виокремив українців у програмному переліку представників слов'янських народів, йому вчинив обструкцію П. Куліш, підтриманий Т. Шевченком. Конфлікт прагнув уладнати М. Максимович, утім, «Парус» за «неблагонадійність» уже на другому номері уряд закрив). Пізніше Аксаков виступав не тільки проти вирізнення «особливої малоруської літературної мови», а й проти репресій, поцілених на «малоруське наріччя».
Видавав часописи «День» (1861—1865), «Москва» та «Москвич» (1867—1868), «Русь» (1880—1886). Зазнавав цензурних утисків. На початку 1866 одружився з дочкою Ф. Тютчева Ганною — гувернанткою молодших дітей імператора Олександра II, фрейліною. 1874 в часописі «Русский архив» умістив монументальну біографію «Федор Иванович Тютчев». Від 1872 очолював Товариство аматорів російської словесності при Московському університеті, від 1874 — правління московського кредитного товариства. 1875—76 був головою Слов'янського комітету, 1877—78 — Слов'янського товариства.
Під час війни Сербії та Чорногорії проти Османської імперії 1876—78 і російсько-турецької війни 1877—1878 розгорнув широку кампанію на підтримку визвольної боротьби південних слов'ян, постачав гроші та зброю. За висловлену на засіданні Слов'янського товариства 4 липня (22 черв.) 1878 критику царської дипломатії був до 1879 адміністративно висланий з Москви. В останні роки життя — один із керівників православного місіонерського товариства, гласний Московської думи. 1885 через хворобу призупинив свою діяльність і все літо відпочивав у Криму.
Помер у Москві. Залишив велику епістолярну спадщину.
Твори
Написав «Дослідження про торгівлю на українських ярмарках» (1858), яке є важливим джерелом для вивчення історії торгівлі. У віршах та драмах розвивав ідеї слов'янофілів. Видавав та редагував ряд газет, зокрема «Русь».
- Полное собрание сочинений. В 7 т. М., 1886—87.
- Письма к родным: 1844—1849. М., 1988
- Письма к родным: 1849—1856. М., 1994.
Аксаков і Шевченко
Шевченко та Аксаков були знайомі. З відома Івана Аксакова як видавця в журналі «Русская Беседа» (1859, № 3) опубліковано вірші «Вечір» («Садок вишневий коло хати»), «Сон (На панщині пшеницю жала)».
Тарас Шевченко негативно поставився до Аксакова. Він відмовився співпрацювати з ним в газеті «Парус», яку Аксаков редагував, сатирично згадав журнал «Русская Беседа» у вірші «Умре муж в великій Власяниці». З іншого боку Шевченко назвав «діамантовим» вірш Аксакова «На новый год».
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118904264 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Краткая литературная энциклопедия — Москва: Советская энциклопедия, 1962. — Т. 1.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Аксаков Иван Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Нині Башкортостан.
Література
- Усенко П. Г. Аксаков Іван Сергійович [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 55. — .
- Капустін В. О. Аксаков Іван Сергійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 113.
- Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 30.
- Маркевич А. И. С. Аксаков и его значение. Одесса, 1886
- Сборник статей, напечатанных в разных периодических изданиях по случаю кончины И. С. Аксакова. М., 1886
- Венгеров С. А. Критико-биографический словарь русских писателей и ученых (от начала русской образованности до наших дней), т. 1. СПб., 1889
- Трубачов С. Аксаков Иван Сергеевич. В кн.: Русский биографический словарь, т. 1. СПб., 1896
- Гудзій М. К. Невидані листи П. О. Куліша до Аксакових. «Радянське літературознавство», 1957, № 19
- Цимбаев Н. И. И. С. Аксаков в общественной жизни пореформенной России. М., 1978.
- М. Л. Бродский. Ранние славянофилы: А. С. Хомяков, И. В. Кирѣевский, К. С. и И. С. Аксаковы. // Тип. Т-ва И. Д. Сытина, 1910 [ 31 травня 2014 у Wayback Machine.]
Посилання
- Аксаков, Іван Сергійович [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // ВУЕ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Aksakov Iva n Sergi jovich Aksa kov 26 veresnya 8 zhovtnya 1823 18231008 Nadezhdino Belebeyevskogo povitu Ufimskoyi guberniyi 27 sichnya 8 lyutogo 1886 Moskva rosijskij pismennik publicist yurist zhurnalist gromadskij diyach ideolog slov yanofilstva Ivan Sergijovich AksakovNarodivsya 26 veresnya 8 zhovtnya 1823 1 2 3 Nadezhdino d Orenburzka guberniya Rosijska imperiya 2 Pomer 27 sichnya 8 lyutogo 1886 2 3 62 roki Moskva Rosijska imperiya 2 4 Pohovannya Troyice Sergiyeva LavraGromadyanstvo Rosijska imperiyaDiyalnist publicistAlma mater Uchilishe pravoznavstva 1842 Mova tvoriv rosijskaZhanr publicistikaChlenstvo Bolgarska akademiya nauk d i dRid dBatko Aksakov Sergij Timofijovich 2 Brati sestri d d i Aksakov Kostyantin SergijovichU shlyubi z dAvtografNagorodi Kostyantinivska medal Aksakov Ivan Sergijovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahZhittyepisNarodivsya v seli Kuroyedovo Nadozhino poblizu mista Byelyebyej Orenburzkoyi gubernij Pohodiv zi starovinnogo dvoryanskogo rodu Sin rosijskogo pismennika Sergiya Timofijovicha Aksakova Z 1826 zhiv u Moskvi pochatkovu osvitu distav udoma 1838 42 rokah navchavsya u Peterburzkij Shkoli pravoznavstva pislya chogo perebuvav na derzhavnij sluzhbi 1848 49 yak chinovnik MVS tayemno naglyadav za rozkolnikami v Bessarabiyi 30 18 bereznya 1849 areshtovanij zhandarmami za viyavlene v listuvanni z batkami spivchuttya do Yu Samarina uv yaznenogo v Petropavlivskij forteci cherez chotiri dni za rozporyadzhennyam imperatora Mikoli I vidpushenij pid policejskij naglyad Napisavshi nizku poezij u tomu chisli zaboronenih cenzuroyu i vidmovivshis pripiniti literaturnu pracyu yak togo vimagav ministr vnutrishnih sprav L Perovskij v 1851 buv zmushenij piti u vidstavku 1852 u 1 mu tomi ukladenogo nim Moskovskogo sbornika opublikuvav zokrema stattyu Neskolko slov o Gogole visoko ocinivshi podvig zhittya pismennika Drugij tom takozh za jogo vporyadkuvannyam zaznav uryadovoyi proskripciyi pislya chogo Aksakovu bulo zaboroneno redaguvati bud yaki vidannya Naprikinci 1853 za zavdannyam viddilennya statistiki Rosijskogo geografichnogo tovaristva virushiv v Ukrayinu doslidzhuvati ekonomichni pitannya Pobuvav u Kiyevi Harkovi Poltavi ta inshih mistah Ukrayini V listah do ridnih rozpovidav pro velike vrazhennya yake spravili na nogo lyudi priroda pisni Ukrayini Zibrani fakti uzagalniv u monografiyi Issledovanie o torgovle na ukrainskih yarmarkah SPb 1858 za sho otrimav veliku Kostyantinivsku medal Rosijskogo geografichnogo tovaristva i polovinnu Demidovsku premiyu Peterbuzkoyi Akademiyi nauk Shvalnij vidguk na cyu pracyu podav M Bunge Pid chas Krimskoyi vijni 1853 1856 iz Serpuhovskoyu druzhinoyu Moskovskogo opolchennya projshov Ukrayinoyu do Odesi a potim do Bessarabiyi 1856 vzyav uchast u diyalnosti specialnoyi komisiyi z viznachennya naskilki Krim poterpiv vid bojovih dij ta inshih vijskovih akcij i z rozsliduvannya intendantskih zlovzhivan Togo zh roku nadislav z Mikolayeva ta inshih mist Prichornomor ya materiali dlya rosijskoyi presi 1857 perebuvayuchi za kordonom nalagodiv spivrobitnictvo z Vilnoyu rosijskoyu drukarneyu U Moskvi 1858 zaviduvav kontoroyu zhurnalu Selskoe blagoustrojstvo 1858 59 neglasno redaguvav Russkuyu besedu drukuvav tvori T Shevchenka P Kulisha Marka Vovchka D Mordovcya M Maksimovicha M Simonova M Nomisa Spilno z M Pogodinim 1858 iniciyuvav stvorennya moskovskogo Slov yanskogo blagodijnogo komitetu 1859 zapochatkuvav gazetu Parus zaprosivshi do spivpraci j ukrayinskih avtoriv Ale za te sho vin chitko ne viokremiv ukrayinciv u programnomu pereliku predstavnikiv slov yanskih narodiv jomu vchiniv obstrukciyu P Kulish pidtrimanij T Shevchenkom Konflikt pragnuv uladnati M Maksimovich utim Parus za neblagonadijnist uzhe na drugomu nomeri uryad zakriv Piznishe Aksakov vistupav ne tilki proti viriznennya osoblivoyi maloruskoyi literaturnoyi movi a j proti represij pocilenih na maloruske narichchya Vidavav chasopisi Den 1861 1865 Moskva ta Moskvich 1867 1868 Rus 1880 1886 Zaznavav cenzurnih utiskiv Na pochatku 1866 odruzhivsya z dochkoyu F Tyutcheva Gannoyu guvernantkoyu molodshih ditej imperatora Oleksandra II frejlinoyu 1874 v chasopisi Russkij arhiv umistiv monumentalnu biografiyu Fedor Ivanovich Tyutchev Vid 1872 ocholyuvav Tovaristvo amatoriv rosijskoyi slovesnosti pri Moskovskomu universiteti vid 1874 pravlinnya moskovskogo kreditnogo tovaristva 1875 76 buv golovoyu Slov yanskogo komitetu 1877 78 Slov yanskogo tovaristva Pid chas vijni Serbiyi ta Chornogoriyi proti Osmanskoyi imperiyi 1876 78 i rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rozgornuv shiroku kampaniyu na pidtrimku vizvolnoyi borotbi pivdennih slov yan postachav groshi ta zbroyu Za vislovlenu na zasidanni Slov yanskogo tovaristva 4 lipnya 22 cherv 1878 kritiku carskoyi diplomatiyi buv do 1879 administrativno vislanij z Moskvi V ostanni roki zhittya odin iz kerivnikiv pravoslavnogo misionerskogo tovaristva glasnij Moskovskoyi dumi 1885 cherez hvorobu prizupiniv svoyu diyalnist i vse lito vidpochivav u Krimu Pomer u Moskvi Zalishiv veliku epistolyarnu spadshinu TvoriNapisav Doslidzhennya pro torgivlyu na ukrayinskih yarmarkah 1858 yake ye vazhlivim dzherelom dlya vivchennya istoriyi torgivli U virshah ta dramah rozvivav ideyi slov yanofiliv Vidavav ta redaguvav ryad gazet zokrema Rus Polnoe sobranie sochinenij V 7 t M 1886 87 Pisma k rodnym 1844 1849 M 1988 Pisma k rodnym 1849 1856 M 1994 Aksakov i ShevchenkoShevchenko ta Aksakov buli znajomi Z vidoma Ivana Aksakova yak vidavcya v zhurnali Russkaya Beseda 1859 3 opublikovano virshi Vechir Sadok vishnevij kolo hati Son Na panshini pshenicyu zhala Taras Shevchenko negativno postavivsya do Aksakova Vin vidmovivsya spivpracyuvati z nim v gazeti Parus yaku Aksakov redaguvav satirichno zgadav zhurnal Russkaya Beseda u virshi Umre muzh v velikij Vlasyanici Z inshogo boku Shevchenko nazvav diamantovim virsh Aksakova Na novyj god PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118904264 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Kratkaya literaturnaya enciklopediya Moskva Sovetskaya enciklopediya 1962 T 1 d Track Q4239850d Track Q649 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Aksakov Ivan Sergeevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Nini Bashkortostan LiteraturaUsenko P G Aksakov Ivan Sergijovich 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 55 ISBN 966 00 0734 5 Kapustin V O Aksakov Ivan Sergijovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s S 113 Shevchenkivskij slovnik Tom 1 Institut literaturi imeni T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1976 S 30 Markevich A I S Aksakov i ego znachenie Odessa 1886 Sbornik statej napechatannyh v raznyh periodicheskih izdaniyah po sluchayu konchiny I S Aksakova M 1886 Vengerov S A Kritiko biograficheskij slovar russkih pisatelej i uchenyh ot nachala russkoj obrazovannosti do nashih dnej t 1 SPb 1889 Trubachov S Aksakov Ivan Sergeevich V kn Russkij biograficheskij slovar t 1 SPb 1896 Gudzij M K Nevidani listi P O Kulisha do Aksakovih Radyanske literaturoznavstvo 1957 19 Cimbaev N I I S Aksakov v obshestvennoj zhizni poreformennoj Rossii M 1978 M L Brodskij Rannie slavyanofily A S Homyakov I V Kirѣevskij K S i I S Aksakovy Tip T va I D Sytina 1910 31 travnya 2014 u Wayback Machine PosilannyaAksakov Ivan Sergijovich 22 bereznya 2022 u Wayback Machine VUE