Самарін Юрій Федорович (21 квітня [3 травня] 1819, Петербург — 19 [31] березня 1876, Берлін) — російський публіцист і філософ-слов'янофіл.
Самарін Юрій Федорович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 21 квітня (3 травня) 1819 Санкт-Петербург, Російська імперія | |||
Смерть | 19 (31) березня 1876 (56 років) Берлін, Німецька імперія | |||
Громадянство (підданство) | Російська імперія | |||
Знання мов | ||||
Діяльність | ||||
Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету[d] | |||
Батько | d | |||
Мати | d | |||
Рід | Q4406328? | |||
Брати, сестри | d | |||
| ||||
Самарін Юрій Федорович у Вікісховищі | ||||
Філософські погляди Самаріна перебували спочатку під сильним впливом гегелівської філософії. Після знайомства з К. С. Аксаковим зблизився з провідними слов'янофілами: О. С. Хомяковим і братами Іваном і Петром Киреєвськими. Особливо сильним був вплив на нього ідей Хомякова. Пізніше в «Листах про матеріалізмі» він критикує філософську систему Гегеля.
Хрещеник імператриці Марії Федорівни і перша дитина в сім'ї; з народжених пізніше популярність здобули брати Микола і Дмитро Самаріни, а також сестра — Марія Федорівна Соллогуб.
Наприкінці 1849 року Самарін був відправлений, як чиновник особливих доручень при міністрі, до Києва і через рік призначений правителем канцелярії київського генерал-губернатора Д. Г. Бібікова. У 1853 році вийшов у відставку.
Після смерті батька, отримавши управління маєтками, вивчав господарства в Тульській і в Самарській губерніях; жив у них влітку, проводячи зими в Москві. Вивчаючи побут і господарське становище селян, він прийшов до переконання в необхідності скасування кріпосного права і приступив до написання записки «Про кріпацький стан і про перехід з нього до громадянської свободи», яка була закінчена тільки в 1856 році і в скороченому вигляді надрукована в журналі «Сільський благоустрій». З 1856 року Самарін брав діяльну участь у виданні «Руської бесіди»; для перших двох книг журналу він написав статті «Про народність в науці» і «Про народну освіту». Однак головними в цей час стали його статті про сільську громаду і дослідження «Скасування кріпосного права і відносини між поміщиками і селянами в Пруссії».
Примітки
- Самарин Д. Самарин, Юрий Федорович // Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов — СПб: 1904. — Т. 18. — С. 133–146.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
Джерела
- А. Малиновський. Самарін Юрій Федорович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 635.
Посилання
- Самарін Юрій Федорович (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Samarin Samarin Yurij Fedorovich 21 kvitnya 3 travnya 1819 Peterburg 19 31 bereznya 1876 Berlin rosijskij publicist i filosof slov yanofil Samarin Yurij FedorovichNarodzhennya21 kvitnya 3 travnya 1819 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaSmert19 31 bereznya 1876 56 rokiv Berlin Nimecka imperiyaGromadyanstvo piddanstvo Rosijska imperiyaZnannya movrosijska 2 3 DiyalnististorikAlma materIstoriko filologichnij fakultet Moskovskogo derzhavnogo universitetu d BatkodMatidRidQ4406328 Brati sestrid Samarin Yurij Fedorovich u Vikishovishi Filosofski poglyadi Samarina perebuvali spochatku pid silnim vplivom gegelivskoyi filosofiyi Pislya znajomstva z K S Aksakovim zblizivsya z providnimi slov yanofilami O S Homyakovim i bratami Ivanom i Petrom Kireyevskimi Osoblivo silnim buv vpliv na nogo idej Homyakova Piznishe v Listah pro materializmi vin kritikuye filosofsku sistemu Gegelya Hreshenik imperatrici Mariyi Fedorivni i persha ditina v sim yi z narodzhenih piznishe populyarnist zdobuli brati Mikola i Dmitro Samarini a takozh sestra Mariya Fedorivna Sollogub Naprikinci 1849 roku Samarin buv vidpravlenij yak chinovnik osoblivih doruchen pri ministri do Kiyeva i cherez rik priznachenij pravitelem kancelyariyi kiyivskogo general gubernatora D G Bibikova U 1853 roci vijshov u vidstavku Pislya smerti batka otrimavshi upravlinnya mayetkami vivchav gospodarstva v Tulskij i v Samarskij guberniyah zhiv u nih vlitku provodyachi zimi v Moskvi Vivchayuchi pobut i gospodarske stanovishe selyan vin prijshov do perekonannya v neobhidnosti skasuvannya kriposnogo prava i pristupiv do napisannya zapiski Pro kripackij stan i pro perehid z nogo do gromadyanskoyi svobodi yaka bula zakinchena tilki v 1856 roci i v skorochenomu viglyadi nadrukovana v zhurnali Silskij blagoustrij Z 1856 roku Samarin brav diyalnu uchast u vidanni Ruskoyi besidi dlya pershih dvoh knig zhurnalu vin napisav statti Pro narodnist v nauci i Pro narodnu osvitu Odnak golovnimi v cej chas stali jogo statti pro silsku gromadu i doslidzhennya Skasuvannya kriposnogo prava i vidnosini mizh pomishikami i selyanami v Prussiyi PrimitkiSamarin D Samarin Yurij Fedorovich Russkij biograficheskij slovar pod red A A Polovcov SPb 1904 T 18 S 133 146 d Track Q21175488d Track Q656d Track Q1960551d Track Q4406309d Track Q1963546d Track Q25859156 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133DzherelaA Malinovskij Samarin Yurij Fedorovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 635 PosilannyaSamarin Yurij Fedorovich ros