Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Свобода значення Свобо да юридична можливість людини поводитись від

Демократичні свободи

Демократичні свободи
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Свобода (значення).

Свобо́да — юридична можливість людини поводитись відповідно до своїх волевиявлень, тобто робити все, що бажається, але тільки те, що не заборонено законом і не спричиняє невиправданої шкоди правам і свободі інших людей.

image
Свобода, що веде народ — одна з найвідоміших персоніфікацій свободи, пов'язана з подіями Французької Революції у Європі у кінці XVIII ст.
image
Свобода поезії (Базиліка Санта-Кроче), Флоренція, Італія
image
Статуя Свободи, Нью-Йорк, США

Абсолютна свобода — свобода робити все, що бажається, справжня правова свобода — свобода робити все, що подобається, але без шкоди свободі і правам інших людей. Завдання права полягає в тому, щоб свободу усіх ввести в розумні справедливі рамки. Libertas est potestas faciendi id, quod jure licet (Свобода — це можливість робити дозволене правом). Загальний закон – це свобода, яка закінчується там, де починається свобода іншого (В. Гюго).

Визначення

Свобода є фундаментальною характеристикою людського існування, оскільки свобода не те, чим володіють люди, а те, чим вони є за своєю суттю. Як універсальна характеристика людського буття, свобода стосується здатності людини обирати своє буття та керувати ним і безпосередньо пов'язана з відчуттям залежності, відчуження та відповідальності.

У суспільних стосунках розрізняють два типи особистої (індивідуальної) свободи:

  1. негативна свобода, коли зосереджуються на відсутності втручання з боку інших людей,
  2. позитивна свобода, коли увага зосереджується на спроможності особи самостійно ухвалювати рішення щодо вчинення власних дій. Іншими словами, позитивна свобода передбачає не свободу «від», а свободу «для» — свободу вести певний передбачений особою спосіб життя.

Види свободи

Види свободи можна розділити на три категорії:

  • свобода волі людини — свідома свобода вибору у житті, приватних життєвих рішеннях, обранні життєвих пріоритетів, організації свого життя тощо
  • суспільна свобода громадянина — права людини в суспільстві та державі, регульована законами.
  • духовна свобода особистості — християнське розуміння свободи духа від рабства гріху та гріховним страстям (тобто від своїх же пристрастей та злих навичок, напр. від гніву, нетерпеливості, осуду, сладострастя, жадібності, заздрості, надмірних пожадань плоті тощо)

Етика

В етиці «свобода» пов'язана з наявною свободою волі людини. Свобода волі накладає на людину відповідальність і ставить в заслугу її слова та вчинки. Вчинок вважається моральним лише в тому випадку, коли здійснюється свободною волею, є свободним волевиявленням суб'єкта. В цьому сенсі етика направлена на усвідомлення людиною своєї свободи і пов'язаної з нею відповідальності.

Право

Право виступає мірилом свободи. Його суть у тому, щоб узгодити свободу окремої людини зі свободою інших членів суспільства, дотримуючись принципу рівності. Право виступає як засобом забезпечення свободи, так і засобом обмеження неузгоджених із суспільними потребами й уявленнями людей про добро і справедливість рівня свободи й обсягу влади. Встановлювані заборони й обмеження мають бути доцільними з погляду гарантій свободи, а отже, і справедливими.

У праві свобода пов'язана не просто з відповідальністю суб'єкта за свої дії, яка має на увазі його свободу волі, але й з «мірою» відповідальності — «рівня» відповідальності вчинків. Встановлення цієї міри відповідальності за діяння викликано вимогою справедливості, справедливого присуду — «міри» покарання.

У праві — закріплена в конституції чи іншому законодавчому акті можливість певної поведінки людини (наприклад, свобода слова, свобода віросповідання) і т. д.). Категорія «свобода» близька до поняття «право» в суб'єктивному розумінні, однак останнє має на увазі наявність більш чи менш чіткого механізму для реалізації і за звичай відповідного обов'язку держави чи іншого суб'єкта здійснити яку-небудь дію (наприклад, надати роботу у випадку права на працю). У такому випаду, свобода (як і право в суб'єктивному розумінні) — це міра можливої поведінки суб'єкта суспільних відносин. Вона (свобода) є протилежною обов'язку, який є мірою належної поведінки суб'єкта суспільних відносин.

З іншого боку юридична свобода не має чіткого механізму реалізації, вона кореспондується із відповідальністю стримуватися від здійснення яких-небудь дій, які порушують дану свободу дій.

Філософія

image
Алегорія свободи, 1890

У філософському широкому розумінні свобода це — можливість чинити так, як хочеться. Інколи під цим мається на увазі, що це — свобода волі. Проблема свободи в історії філософії ускладнюється тим, що багато мислителів намагалися вивести із сутності свободи обов'язок людини, прагнули або взагалі не вживати поняття свободи, або вживати, обмеживши його певним чином. Але обов'язок ніколи не може випливати із самої свободи, а лише з етичних міркувань. Будучи необмеженою за своєю сутністю, свобода якраз повинна мати на увазі етику, щоби зробити людей повністю відповідальними за все те, що вони роблять і дозволяють робити іншим (див.: Атеїзм, Детермінізм, Первородний гріх, , Індетермінізм, Лібералізм). Доказом реальності свободи як такої проводиться онтологією у вченні про шари, в психології — аналізом образливої для нормальної людини характеристики її як «безвідповідальної», тобто як такої людини, яка не може відповідати за наслідки своїх дій, оскільки вона невільна (у значенні свободи).

В історії розвитку поняття свободи поняття творчої свободи поступово витісняє поняття свободи від перешкод (примусу, причинності, долі). В древній філософії (у Сократа і Платона) мова йде перш за все про свободу в долі (приреченні), потім про свободу від політичного деспотизму (в Арістотеля та Епікура) і про біди людського існування (в Епікура, стоїків, в неоплатонізмі). В Середньовіччі малася на увазі свобода від гріха та прокляття церкви, причому виникав розлад між морально необхідною свободою людини та і необхідною всемогутністю Бога. В епоху Відродження і наступний період під свободою розуміли безперешкодний всесторонній розвиток людської особистості.

За часів Просвітництва виникає поняття свободи запозичене з лібералізму і філософії природного права (Альтузій, Гоббс, , Пуфендорф; в 1689 в Англії — Білль про права), стримуване поглибленим науковим поглядом, що визнає панування всемогутньої природної причинності та закономірності. В нім. теології і філософії, починаючи від , , включаючи Лейбніца, Канта, Ґете та Шіллера, а також нім. ідеалізм до Шопенгауера і Ніцше, ставить питання про свободу як питання про постулат морально-творчої відповідності сутності і її розвитку. Марксизм вважає свободу фікцією; людина міркує і чинить у залежності від спонукань і середовища (див. ситуація), причому основну роль в її середовищі грають економічні відносини і класова боротьба. Карл Маркс визначав свободу як усвідомлену необхідність.

Український вчений О. М. Костенко запропонував так звану соціально-натуралістичну концепцію свободи, виходячи з принципу соціального натуралізму. Відповідно до цього принципу «основне питання філософії» має такий вигляд: «Яка роль волі і свідомості Людини у світі, що існує за законами Природи?». Відповідь на це питання така: воля і свідомість дані Людині для того, щоб пізнавати закони Природи і жити у злагоді з цими законами. З цього випливає, що свобода — це можливість Людини жити у злагоді із законами Природи. Така концепція свободи є основою для так званого соціально-натуралістичного лібералізму.

Вислови відомих людей про свободу

Мелетій Смотрицький: «Солодкою, неймовірно солодкою є свобода, бо за неї, буває, легко віддають не тільки багатство, не тільки здоров'я, а навіть саме життя». Альбер Камю: «Свобода — це, у першу чергу, не привілеї, а обов'язки».

Див. також

Примітки

  1. Тертишник В. М. Права і свободи людини. Київ: Алерта, 2022. С. 12.
  2. Тертишник В. М. Верховенство права та забезпечення встановлення істини в кримінальному процесі України: Монографія / В. М. Тертишник. — Дніпропетровськ: Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, 2009. — 432 с. ISBN .
  3. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар Кримінального процесуального кодексу України. Видання 13-те доповн. і перероб. / В. М. Тертишник. — К.: Правова єдність, 2017. — 824 с.
  4. (рос.) Большой юридический словарь Под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских. М., 2007,

Посилання

Література

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Свобода
  • Берлін І. Чотири есе про свободу / Перекл з англ. — К.: Основи, 1994. — 272 с.
  • Т. Васильева. Дионис-Либер, бог свободных [ 4 грудня 2007 у Wayback Machine.] // Васильева Т. В. Комментарии к курсу истории античной философии. М., 2002, с. 311—315
  • Р. Сафрански. Вольные вариации на тему свободы [ 4 грудня 2007 у Wayback Machine.] // Позиции современной философии. Вып. 3. Современная философия в Германии. СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2004, с. 57-66
  • Костенко О. М. Культура і закон у протидії злу. — Київ: Атіка, 2008. — 352 с.
  • Конституційне право України: Підручник / За ред. В. Ф. Погорілка. — 2-е вид., доопр. / НАН України; Ін-т держави і права. — К.: Наук. думка, 2000. — 732 с.
  • Зеленська М. І. Гарантії прав і свобод під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; монографія / М. І. Зеленська. — К. : Алерта, 2016. — 212 с.
  • Колодій А. М. Права людини і громадянина в Україні: Навч. посіб. / А. М. Колодій, А. Ю. Олійник. — К.: Юрінком Інтер, 2003.
  • Концепція удосконалення інституту юридичної відповідальності держави перед громадянським суспільством та особою в Україні / Шемшученко Ю. С., Оніщенко Н. М., Пархоменко Н. М., Стоєцький С. В. та ін. — К.: Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2014. — 112 с.
  • Орзих М. Ф. Личность и права. / М. Ф. Орзих. — Одесса: Юрид. литература, 2005. — 3012 с.
  • Погорілко В. Ф. Права та свободи людини і громадянина в Україні / В. Ф. Погорілко, В. В. Головченко, М. І. Сірий. – К.: Ін Юре, 1997. — 52 с.
  • Колодій А. М., Олійник А. Ю. Права, свободи та обов'язки людини і громадянина в Україні. — К.: Прав. єдність, 2008. — 350 с.
  • Проблеми реалізації прав і свобод людини та громадянина в Україні / За заг. ред. Н. М. Оніщенко, О. В. Зайчука — К.: Юрид. думка, 2007. — 424 с.
  • Тертишник В. М. Права і свободи людини. Київ: Алерта, 2022. 432 с.
  • Тертышник В. М. Неприкосновенность личной жизни: мой дом — моя крепость или мои права — мое богатство // В. М. Тертышник // Проблемы теории и практики уголовного процесса: история и современность. — Воронеж, 2006. — С. 409—415.
  • Ченцов В. В. Реабілітаційне право та проблеми захисту жертв репресій, зловживань і помилок влади / В. М. Тертишник, В. В. Ченцов // Право і суспільство. — 2016. — № 3. — С. 198—204.
  • О. Шевченко. Свобода // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с. 660
  • Шемшученко Ю. Конституція України і права людини / Ю. Шемшученко // Право України. — 2001. — № 8. — С. 13–15.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svoboda znachennya Svobo da yuridichna mozhlivist lyudini povoditis vidpovidno do svoyih voleviyavlen tobto robiti vse sho bazhayetsya ale tilki te sho ne zaboroneno zakonom i ne sprichinyaye nevipravdanoyi shkodi pravam i svobodi inshih lyudej Svoboda sho vede narod odna z najvidomishih personifikacij svobodi pov yazana z podiyami Francuzkoyi Revolyuciyi u Yevropi u kinci XVIII st Svoboda poeziyi Bazilika Santa Kroche Florenciya Italiya Statuya Svobodi Nyu Jork SShA Absolyutna svoboda svoboda robiti vse sho bazhayetsya spravzhnya pravova svoboda svoboda robiti vse sho podobayetsya ale bez shkodi svobodi i pravam inshih lyudej Zavdannya prava polyagaye v tomu shob svobodu usih vvesti v rozumni spravedlivi ramki Libertas est potestas faciendi id quod jure licet Svoboda ce mozhlivist robiti dozvolene pravom Zagalnij zakon ce svoboda yaka zakinchuyetsya tam de pochinayetsya svoboda inshogo V Gyugo ViznachennyaSvoboda ye fundamentalnoyu harakteristikoyu lyudskogo isnuvannya oskilki svoboda ne te chim volodiyut lyudi a te chim voni ye za svoyeyu suttyu Yak universalna harakteristika lyudskogo buttya svoboda stosuyetsya zdatnosti lyudini obirati svoye buttya ta keruvati nim i bezposeredno pov yazana z vidchuttyam zalezhnosti vidchuzhennya ta vidpovidalnosti U suspilnih stosunkah rozriznyayut dva tipi osobistoyi individualnoyi svobodi negativna svoboda koli zoseredzhuyutsya na vidsutnosti vtruchannya z boku inshih lyudej pozitivna svoboda koli uvaga zoseredzhuyetsya na spromozhnosti osobi samostijno uhvalyuvati rishennya shodo vchinennya vlasnih dij Inshimi slovami pozitivna svoboda peredbachaye ne svobodu vid a svobodu dlya svobodu vesti pevnij peredbachenij osoboyu sposib zhittya Vidi svobodiVidi svobodi mozhna rozdiliti na tri kategoriyi svoboda voli lyudini svidoma svoboda viboru u zhitti privatnih zhittyevih rishennyah obranni zhittyevih prioritetiv organizaciyi svogo zhittya tosho suspilna svoboda gromadyanina prava lyudini v suspilstvi ta derzhavi regulovana zakonami duhovna svoboda osobistosti hristiyanske rozuminnya svobodi duha vid rabstva grihu ta grihovnim strastyam tobto vid svoyih zhe pristrastej ta zlih navichok napr vid gnivu neterpelivosti osudu sladostrastya zhadibnosti zazdrosti nadmirnih pozhadan ploti tosho EtikaV etici svoboda pov yazana z nayavnoyu svobodoyu voli lyudini Svoboda voli nakladaye na lyudinu vidpovidalnist i stavit v zaslugu yiyi slova ta vchinki Vchinok vvazhayetsya moralnim lishe v tomu vipadku koli zdijsnyuyetsya svobodnoyu voleyu ye svobodnim voleviyavlennyam sub yekta V comu sensi etika napravlena na usvidomlennya lyudinoyu svoyeyi svobodi i pov yazanoyi z neyu vidpovidalnosti PravoPravo vistupaye mirilom svobodi Jogo sut u tomu shob uzgoditi svobodu okremoyi lyudini zi svobodoyu inshih chleniv suspilstva dotrimuyuchis principu rivnosti Pravo vistupaye yak zasobom zabezpechennya svobodi tak i zasobom obmezhennya neuzgodzhenih iz suspilnimi potrebami j uyavlennyami lyudej pro dobro i spravedlivist rivnya svobodi j obsyagu vladi Vstanovlyuvani zaboroni j obmezhennya mayut buti docilnimi z poglyadu garantij svobodi a otzhe i spravedlivimi U pravi svoboda pov yazana ne prosto z vidpovidalnistyu sub yekta za svoyi diyi yaka maye na uvazi jogo svobodu voli ale j z miroyu vidpovidalnosti rivnya vidpovidalnosti vchinkiv Vstanovlennya ciyeyi miri vidpovidalnosti za diyannya viklikano vimogoyu spravedlivosti spravedlivogo prisudu miri pokarannya U pravi zakriplena v konstituciyi chi inshomu zakonodavchomu akti mozhlivist pevnoyi povedinki lyudini napriklad svoboda slova svoboda virospovidannya i t d Kategoriya svoboda blizka do ponyattya pravo v sub yektivnomu rozuminni odnak ostannye maye na uvazi nayavnist bilsh chi mensh chitkogo mehanizmu dlya realizaciyi i za zvichaj vidpovidnogo obov yazku derzhavi chi inshogo sub yekta zdijsniti yaku nebud diyu napriklad nadati robotu u vipadku prava na pracyu U takomu vipadu svoboda yak i pravo v sub yektivnomu rozuminni ce mira mozhlivoyi povedinki sub yekta suspilnih vidnosin Vona svoboda ye protilezhnoyu obov yazku yakij ye miroyu nalezhnoyi povedinki sub yekta suspilnih vidnosin Z inshogo boku yuridichna svoboda ne maye chitkogo mehanizmu realizaciyi vona koresponduyetsya iz vidpovidalnistyu strimuvatisya vid zdijsnennya yakih nebud dij yaki porushuyut danu svobodu dij FilosofiyaAlegoriya svobodi 1890 U filosofskomu shirokomu rozuminni svoboda ce mozhlivist chiniti tak yak hochetsya Inkoli pid cim mayetsya na uvazi sho ce svoboda voli Problema svobodi v istoriyi filosofiyi uskladnyuyetsya tim sho bagato misliteliv namagalisya vivesti iz sutnosti svobodi obov yazok lyudini pragnuli abo vzagali ne vzhivati ponyattya svobodi abo vzhivati obmezhivshi jogo pevnim chinom Ale obov yazok nikoli ne mozhe viplivati iz samoyi svobodi a lishe z etichnih mirkuvan Buduchi neobmezhenoyu za svoyeyu sutnistyu svoboda yakraz povinna mati na uvazi etiku shobi zrobiti lyudej povnistyu vidpovidalnimi za vse te sho voni roblyat i dozvolyayut robiti inshim div Ateyizm Determinizm Pervorodnij grih Indeterminizm Liberalizm Dokazom realnosti svobodi yak takoyi provoditsya ontologiyeyu u vchenni pro shari v psihologiyi analizom obrazlivoyi dlya normalnoyi lyudini harakteristiki yiyi yak bezvidpovidalnoyi tobto yak takoyi lyudini yaka ne mozhe vidpovidati za naslidki svoyih dij oskilki vona nevilna u znachenni svobodi V istoriyi rozvitku ponyattya svobodi ponyattya tvorchoyi svobodi postupovo vitisnyaye ponyattya svobodi vid pereshkod primusu prichinnosti doli V drevnij filosofiyi u Sokrata i Platona mova jde persh za vse pro svobodu v doli prirechenni potim pro svobodu vid politichnogo despotizmu v Aristotelya ta Epikura i pro bidi lyudskogo isnuvannya v Epikura stoyikiv v neoplatonizmi V Serednovichchi malasya na uvazi svoboda vid griha ta proklyattya cerkvi prichomu vinikav rozlad mizh moralno neobhidnoyu svobodoyu lyudini ta i neobhidnoyu vsemogutnistyu Boga V epohu Vidrodzhennya i nastupnij period pid svobodoyu rozumili bezpereshkodnij vsestoronnij rozvitok lyudskoyi osobistosti Za chasiv Prosvitnictva vinikaye ponyattya svobodi zapozichene z liberalizmu i filosofiyi prirodnogo prava Altuzij Gobbs Pufendorf v 1689 v Angliyi Bill pro prava strimuvane pogliblenim naukovim poglyadom sho viznaye panuvannya vsemogutnoyi prirodnoyi prichinnosti ta zakonomirnosti V nim teologiyi i filosofiyi pochinayuchi vid vklyuchayuchi Lejbnica Kanta Gete ta Shillera a takozh nim idealizm do Shopengauera i Nicshe stavit pitannya pro svobodu yak pitannya pro postulat moralno tvorchoyi vidpovidnosti sutnosti i yiyi rozvitku Marksizm vvazhaye svobodu fikciyeyu lyudina mirkuye i chinit u zalezhnosti vid sponukan i seredovisha div situaciya prichomu osnovnu rol v yiyi seredovishi grayut ekonomichni vidnosini i klasova borotba Karl Marks viznachav svobodu yak usvidomlenu neobhidnist Ukrayinskij vchenij O M Kostenko zaproponuvav tak zvanu socialno naturalistichnu koncepciyu svobodi vihodyachi z principu socialnogo naturalizmu Vidpovidno do cogo principu osnovne pitannya filosofiyi maye takij viglyad Yaka rol voli i svidomosti Lyudini u sviti sho isnuye za zakonami Prirodi Vidpovid na ce pitannya taka volya i svidomist dani Lyudini dlya togo shob piznavati zakoni Prirodi i zhiti u zlagodi z cimi zakonami Z cogo viplivaye sho svoboda ce mozhlivist Lyudini zhiti u zlagodi iz zakonami Prirodi Taka koncepciya svobodi ye osnovoyu dlya tak zvanogo socialno naturalistichnogo liberalizmu Vislovi vidomih lyudej pro svoboduMeletij Smotrickij Solodkoyu nejmovirno solodkoyu ye svoboda bo za neyi buvaye legko viddayut ne tilki bagatstvo ne tilki zdorov ya a navit same zhittya Alber Kamyu Svoboda ce u pershu chergu ne privileyi a obov yazki Div takozhSvoboda voli Volya Social nacionalizm Den Svobodi Svobodi lyudini Svoboda ne bezkoshtovnaPrimitkiTertishnik V M Prava i svobodi lyudini Kiyiv Alerta 2022 S 12 Tertishnik V M Verhovenstvo prava ta zabezpechennya vstanovlennya istini v kriminalnomu procesi Ukrayini Monografiya V M Tertishnik Dnipropetrovsk Dnipropetrovskij derzhavnij universitet vnutrishnih sprav 2009 432 s ISBN 978 966 383 233 3 Tertishnik V M Naukovo praktichnij komentar Kriminalnogo procesualnogo kodeksu Ukrayini Vidannya 13 te dopovn i pererob V M Tertishnik K Pravova yednist 2017 824 s ros Bolshoj yuridicheskij slovar Pod red A Ya Suhareva V E Krutskih M 2007 ISBN 978 5 16 002606 0PosilannyaSvoboda 25 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Svoboda Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1700 1000 ekz I Bichko Svoboda Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 570 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X V Malahov Svoboda v etici FES s 571 ros ros Yurij Semyonov O sootnoshenii chastnoj sobstvennosti i svobody 17 zhovtnya 2007 u Wayback Machine ital Liberta Svoboda pisnya hit Al Bano i Romini Pauer 19 lyutogo 2008 u Wayback Machine Pogrebnyak S P Negativna i pozitivna svoboda v umovah demokratichnoyi pravovoyi derzhavi Uchenye zapiski Tavricheskogo nacionalnogo universiteta im V I Vernadskogo 2008 T 21 vip 60 S s 74 81 LiteraturaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Svoboda Berlin I Chotiri ese pro svobodu Perekl z angl K Osnovi 1994 272 s T Vasileva Dionis Liber bog svobodnyh 4 grudnya 2007 u Wayback Machine Vasileva T V Kommentarii k kursu istorii antichnoj filosofii M 2002 s 311 315 R Safranski Volnye variacii na temu svobody 4 grudnya 2007 u Wayback Machine Pozicii sovremennoj filosofii Vyp 3 Sovremennaya filosofiya v Germanii SPb Izd vo S Peterb un ta 2004 s 57 66 Kostenko O M Kultura i zakon u protidiyi zlu Kiyiv Atika 2008 352 s Konstitucijne pravo Ukrayini Pidruchnik Za red V F Pogorilka 2 e vid doopr NAN Ukrayini In t derzhavi i prava K Nauk dumka 2000 732 s Zelenska M I Garantiyi prav i svobod pid chas zastosuvannya zapobizhnogo zahodu u viglyadi trimannya pid vartoyu monografiya M I Zelenska K Alerta 2016 212 s Kolodij A M Prava lyudini i gromadyanina v Ukrayini Navch posib A M Kolodij A Yu Olijnik K Yurinkom Inter 2003 Koncepciya udoskonalennya institutu yuridichnoyi vidpovidalnosti derzhavi pered gromadyanskim suspilstvom ta osoboyu v Ukrayini Shemshuchenko Yu S Onishenko N M Parhomenko N M Stoyeckij S V ta in K Institutu derzhavi i prava im V M Koreckogo NAN Ukrayini 2014 112 s Orzih M F Lichnost i prava M F Orzih Odessa Yurid literatura 2005 3012 s Pogorilko V F Prava ta svobodi lyudini i gromadyanina v Ukrayini V F Pogorilko V V Golovchenko M I Sirij K In Yure 1997 52 s Kolodij A M Olijnik A Yu Prava svobodi ta obov yazki lyudini i gromadyanina v Ukrayini K Prav yednist 2008 350 s Problemi realizaciyi prav i svobod lyudini ta gromadyanina v Ukrayini Za zag red N M Onishenko O V Zajchuka K Yurid dumka 2007 424 s Tertishnik V M Prava i svobodi lyudini Kiyiv Alerta 2022 432 s Tertyshnik V M Neprikosnovennost lichnoj zhizni moj dom moya krepost ili moi prava moe bogatstvo V M Tertyshnik Problemy teorii i praktiki ugolovnogo processa istoriya i sovremennost Voronezh 2006 S 409 415 Chencov V V Reabilitacijne pravo ta problemi zahistu zhertv represij zlovzhivan i pomilok vladi V M Tertishnik V V Chencov Pravo i suspilstvo 2016 3 S 198 204 O Shevchenko Svoboda Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 660 ISBN 978 966 611 818 2 Shemshuchenko Yu Konstituciya Ukrayini i prava lyudini Yu Shemshuchenko Pravo Ukrayini 2001 8 S 13 15

Дата публікації:
Топ