Сергі́й Іса́йович У́точкін (рос. Сергей Исаевич Уточкин; прізвиська — Рудий пес та Академік спорту; 30 червня (12 липня) 1876, Одеса — 31 грудня 1915 (13 січня 1916), Петроград) — спортсмен Російської імперії кінця XIX століття — початку XX століття, льотчик-випробувач, пілот-авіатор (з 1910 року), піонер і пропагандист авіації. Брав участь у велосипедних перегонах, грав у футбол, займався автомобільним, вітрильним, ковзанярським та мотоциклетним спортом, боксом, боротьбою, веслуванням, гімнастикою, джіу-джитсу, легкою атлетикою, парашутизмом, плаванням, тенісом, фехтуванням тощо.
Сергій Уточкін Сергій Ісайович Уточкін | |
---|---|
Загальна інформація | |
Прізвиська | Рудий пес, Академік спорту |
Громадянство | Російська імперія |
Місце проживання | Одеса, Петроград |
Народження | 30 червня (12 липня) 1876 Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
Смерть | 31 грудня 1915 (13 січня 1916) (39 років) Петроград, Російська імперія ·пневмонія |
Поховання | d |
Причина смерті | пневмонія |
Батько | Ісай Кузьмич |
Мати | Аустинія Стефанівна |
Спорт | |
Країна | Російська імперія |
Вид спорту | авіація, автомобільний спорт, бокс, боротьба, велосипедні перегони, веслування, вітрильний спорт, гімнастика, джіу-джитсу, ковзанярський спорт, легка атлетика, мотоциклетний спорт, парашутизм, плавання, теніс, фехтування та футбол |
Спортивне звання | пілот-авіатор |
Клуб | Одеський британський атлетичний клуб, , Імператорський Чорноморський яхт-клуб |
Статус професіонала | з 1910 року |
Завершення виступів | 1891—1911 |
Участь і здобутки | |
Уточкін Сергій Ісайович у Вікісховищі | |
Уточкін став другим у Російській імперії вітчизняним льотчиком після Михайла Єфімова, здійснивши 12-ти хвилинний політ над Одесою 2 (15) березня 1910 року. Відповідно до деяких джерел, за свою кар'єру Сергій Ісайович здійснив близько 150-ти польотів на аероплані у 70-ти містах світу. За іншими ж даними, лише впродовж трьох років Сергій Уточкін побував у 600 великих і малих містах Російської імперії, де літав на аероплані. Став першим льотчиком Азербайджану. А також брав участь у Першому всеросійському святі повітроплавання, де разом з Єфімовим вони виграли майже усі змагання. Член Одеського британського атлетичного клубу, Одеського аероклубу й Імператорського Чорноморського яхт-клубу.
Життєпис
Перші роки
Сергій Ісайович Уточкін народився 30 червня (12 липня) 1876 року в місті Одеса (тоді входило до складу Херсонської губернії, Російської імперії). Батько Сергія — Ісай Кузьмич — був будівельним підрядником і купцем другої гільдії; мати звали Аустинія Стефанівна. Сім'я Уточкіних в той час мешкала в у домі № 23. Хрестили Сергія в Успенський церкві. Його хрещеними батьками стали купець другої гільдії Дмитро Федорович Алексєєв та його дружина — Параска Азафіївна Алейнікова, що володіла будинком, який винаймали Уточкіни. Після смерті останньої Ісай Кузьмич викупив будинок та передав його у спадок своїм трьом синам — Сергію, Миколі та Леоніду. У 1881 році, коли Сергію було п'ять років, Аустинія Стефанівна померла при народженні молодшого брата Сергія. Згодом Ісай Кузьмич помер від туберкульозу. Після смерті батьків вихованням хлопців зайнялася двоюрідна сестра Уточкіних з боку батька. Однак, згодом хлопці розселилися по іншим родинам, де виховувалися на гроші, залишені батьками.
Відомо, що Сергій ще у дитинстві почав страждати на заїкання. За переказом, це трапилося тоді, коли хлопець жив на пансіоні в одного з вчителів Рішельєвської гімназії, Краузе. Краузе мав велику родину, однак страждав на алкоголізм. Одного разу він пропав на кілька днів. Згодом виявилося, що насправді Краузе покінчив життя самогубством. Після того, як його дружина знайшла свого чоловіка повішеним на горищі, вона, збожеволівши від горя, вбила своїх дітей кухарським ножем. За цим переказом, малий Сергій, прокинувся від шалених криків, щоправда йому вдалося чудом вижити. Від пережитого хвилювання Сергій Уточкін почав заїкатися і не міг позбутися цієї вади протягом усього свого життя.
У своїх спогадах про дитинство Уточкін пригадував, як у Криму, куди його привезла сестра, він приглядався до вітряка, міркуючи про політ на ньому. Першого разу хлопець, не втримавшись, впав з вітряка на землю, другого разу йому вдалося злетіти, проте, зробивши кілька кіл Сергій Уточкін впав, але це стало першим польотом майбутнього льотчика-випробувача.
Спортивна кар'єра
Згідно із заповітом батька, його спадок видавався його синам, зокрема, й Сергію, частинами щорічно. Після смерті батька Уточкін пішов вчитися у місцеве реальне училище святого Павла. Коли опікуном юнака був приват-доцент Новоросійського Імператорського університету, [pl], щоб зайняти чимось Сергія він купив хлопцю велосипед фірми «Діана». Згодом Уточкін все менше приділяв уваги навчанню в училищі. Вже через чотири місяці на цьому ж велосипеді Сергій був заявлений на . У 1891 році, у 15-ти річному віці, юнак покинув комерційне училище та почав заробляти гроші, беручи участь у велосипедних перегонах. Наступні 17 років Уточкін отримав багато перемог, як в Російській імперії так і за кордоном. Зокрема, у велосипедних перегонах він досяг чемпіонства країни, а також вийшов на міжнародну арену, вигравши Великий приз на змаганнях у Лісабоні.
Досягши успіхів у велоспорті, «Рудий пес» перейшов до авто- та мотоперегонів. Впродовж 15 років своєї спортивної кар'єри Уточкін був неодноразовим чемпіоном і призером мотоциклетних й автомобільних перегонів у Санкт-Петербурзі, Москві, Лісабоні та Брюсселі. Окрім того, Сергій був відомим екстремалом, зокрема, спускався з Потьомкінських сходів на мотоциклі та автомобілі, а також на мотоциклі проїжджав по арках .
1894 року, у 17-ти річному віці, Сергій Уточкін став одним з найперших футболістів відомої місцевої команди — Одеського британського атлетичного клубу (ОБАК). У футбол він грав до 34-х років, заснував в Одесі два футбольні клуби і був капітаном одного з них. Уточкін також писав статті у відому на той час місцеву газету — «Одесские новости». Окрім того, він займався парашутизмом, гімнастикою, джіу-джитсу, легкою атлетикою тощо, був чемпіоном Одеси з ковзанярського спорту, тенісу, фехтування, плавання, боксу, боротьби та веслування. Також наспір обігнав міський трамвай на десятикілометровій дистанції, опускався у водолазному костюмі на дно Чорного моря, одним з перших в імперії катався на роликових ковзанах. Окрім того, побудувавши власноруч яхту, під назвою «Баба Ягуржъ», брав участь у регатах. Приблизно у той же час Імператорський Чорноморський яхт-клуб видав постанову, яка й досі зберігається в Одеському обласному державному архіві, згідно з якою Сергію Уточкіну було заборонено брати участь у регатах.
Важко підрахувати, скільки за своє життя Уточкін падав на повній швидкості як з велосипедів, так і з мотоциклів, врізався у шлагбауми, перевертався на яхті тощо. Окрім того, він також любив битися, займаючись боротьбою та боксом.
Початок кар'єри в авіації
Приблизно у той же час в Одесу приїхав відомий повітроплавець, . Сергій, зібравши 20 російських рублів, разом з друзями відправився на виступ. Тоді вони піднялися у повітря на повітряній кулі, але потрапили у Чорне море. У 1902 році Уточкін продовжував їздити на велосипеді, автомобілі та повітряній кулі, а також розпочав будівництво власного аероплану. За іншими відомостями, влітку 1907 року Сергій Уточкін вперше побачив повітряну кулю, здатну підняти людину в небо. Вже 2 жовтня на придбаному разом з друзями надувному літальному апараті він здійснив свій перший самостійний підйом у небо. Того ж року він здійснив у рідній Одесі кілька самостійних польотів на повітряній кулі. 29 липня 1908 року він досяг на ній висоти 1200 метрів. Згодом Уточкіна так захопила авіація, що він взимку, перевізши на пароплаві кулю до Європи, полетів до Єгипту і здійснив політ над пірамідами та пустелею Сахара. У той же час секретар , Карл Маковецький, замовив місцевому одеському винахіднику А. Н. Цацкіну вироблення планера, на якому й літав Уточкін.
Саме завдяки польотам на повітряній кулі Уточкін зацікавився авіацією. Згодом, з Франції в Одесу приплив пароплав, на якому було доправлено місцевому аероклубу аероплан [en]. Тоді Уточкін разом з іншими місцевими авіаторами, як от Михайлом Єфімовим, намагався політати на цьому апараті, але ці спроби були невдалими, через що аероплан зламався. У ті часи столицею авіації була Франція, куди й вирушив одеський спортсмен, зібравши десять тисяч французьких франків. У Парижі Сергій Ісайович влаштувався слюсарем на фабрику, де збирав авіамотори «Гном». Там же Уточкін вперше побачив польоти відомих авіаторів: братів Райт, Луї Блеріо, Альберто Сантос-Дюмона тощо. Повернувшись з Парижа в Одесу Уточкін узяв з собою двох техніків. Окрім того, Сергій привіз із собою мотори, деталі та креслення і вирішив самостійно будувати літак. Гарнізонне начальство видало Уточкіну матросів і майстерні. Однак, колишньому слюсарю не вистачило коштів, а, побудований спортсменом моноплан так і не злетів через малопотужний мотор.
Грошей на літак у Франції спортсмен так і не здобув. Єдиний, хто зголосився дати кошти на літак та освіту у школі Анрі Фармана, це банкір , який запропонував натомість доволі суворі умови — три роки поспіль здійснювати публічні польоти лише за вказівкою банкіра. Сергія не влаштовували на той час такі умови. Натомість на них зголосився один з учнів Уточкіна з велоспорту — Михайло Єфімов. Восени 1909 року барон Ксідіас купив перший у Російській імперії аероплан [ru]. Ще через пів року, 23 лютого (8 березня) 1910 року Єфімов підняв у небо аероплан, ставши першим вітчизняним льотчиком Російської імперії. За тиждень, 2 (15) березня 1910 року Уточкін отримав у Ксідіаса дозвіл на польот і на аероплані Farman IV і без жодної підготовки здійснив перший у своєму житті авіаполіт, який тривав 12 хвилин. Таким чином, Сергій Ісайович став другим в імперії льотчиком, у квітні третім льотчиком став [ru], а до кінця року їх стало близько 30-ти. А вже 18 (31) березня 1910 року на місцевому іподромі Уточкін здав екзаменаційний політ на звання «пілота-авіатора». Члени комітету аероклубу запропонували льотчику виконати [ru]. Піднявшись у повітря на висоту близько 35-ти метрів, Уточкін зробив крутий поворот, протримавшись десь три хвилини у повітрі, а потім отримав грамоту та звання «пілота-авіатора». Однак, свідоцтво міжнародного стандарту мав право видавати лише . Тому іще довго велося листування між одеситами та санкт-петербурзькими чиновниками, поки Уточкін отримав міжнародне свідоцтво.
Того ж року, під час єврейського погрому, Сергій намагався захистити одного старого місцевого єврея, однак отримав ніж у спину. Видатний спортсмен потрапив на сім тижнів у лікарню, де вдячні місцеві представники єврейської громади міста одного разу прийшли йому віддячити.
Піонер авіації
Так розпочалася кар'єра Уточкіна в авіації. Вже у квітні того ж року він провів демонстраційні польоти у Києві та Москві. Подивитися на польоти Уточкіна, про якого захоплено писали газети, збиралися величезні натовпи глядачів. Зокрема, у Харкові під час виступу для забезпечення громадського порядку довелося залучати небачені до того сили: 180 поліцейських, понад півсотні приставів, три сотні козаків з Чугуєва і батальйон піхоти. на загальних зборах 12 травня 1910 року піднесло Уточкіну жетон з написом: «Першому російському авіатору в Москві». Московське товариство повітроплавців, влаштовуючи у Москві школу повітроплавців, запропонувало Уточкіну стати її викладачем. У серпні 1910 році він займався випробуванням літаків на московському [en], а потім, все ж, добудував свій біплан на кшталт французьких Farman-ів, на якому літав над Одесою та морем. Окрім того, на своєму літаку він облітав усю [en], встановивши ряд рекордів. Зокрема, у Москві, на [en] він отримав срібний кубок з рук Миколи Жуковського за точність приземлення.
У вересні та жовтні 1910 року на [ru] у Санкт-Петербурзі пройшло , і серед дванадцяти пілотів, які взяли участь у святі, був Сергій Уточкін. Як писала газета «Биржевые новости», «у групу вишукано одягнених спортсменів ніби помилково забрались двоє людей несхожого складу, несхожої породи — Уточкін і Єфімов». Та саме ці спортсмени стали здобувати перемогу за перемогою, що змусило організаторів свята запровадити нововведення — спеціальні призи для офіцерів. Зокрема, 21 вересня у змаганні професіоналів на точність спуску перший приз отримав саме одеський спортсмен. А наступного дня у змаганні на тривалість польоту без спуску він зайняв друге місце, а у змаганні на висоту польоту — третє. Окрім того, у змаганні з посадки на умовну палубу корабля Уточкін також зайняв друге місце, а приз морського відомства отримав Єфімов. Тоді Уточків посадив свій літак у восьми метрах від центру, а Єфімов — у п'яти. Однак, 24 вересня (7 жовтня) 1910 року на тому ж святі сталася перша у Російській імперії авіакатастрофа, через яку помер перший український авіатор Левко Мацієвич. У той же день ледь не розбився Уточкін, натрапивши на один з канатів.
20 жовтня 1910 року Сергій Уточкін злетів у небо та зробив кілька кіл над Баку на своєму літаку Farman IV, ставши першим авіатором в історії Азербайджану. До зими 1910 року Уточкін встиг побувати у Батумі, Варшаві, Лодзі, Катеринославі (нині Дніпро), Кишиневі, Нижньому Новгороді, Ростові-на-Дону, Санкт-Петербурзі, Сімферополі, Тифлісі (сучасне Тбілісі), налітавши під час цього турне у підсумку 3500 верст. 10 грудня того ж року на сконструйованому вже власними силами літаку авіатор здійснив політ над Одесою. Стартував спортсмен на місцевому іподромі, пролетів над та , а потім на висоті чотирьох сотень метрів перетнув місто вздовж Преображенської вулиці та приземлився на одному з пустирів. За свідченнями самого Уточкіна, цю машину за три місяці побудував запасний морського батальйону А. Кам. А вже 19 січня наступного року Уточкін зі своїм літаком відправився до Єгипту, де влаштував показові польоти у традиційний зимовий сезон. У травні він літав у Греції. Уточкін неодноразово давав виступи в Одесі. Так 1 липня 1911 року відбувся політ авіатора між кондитерською та 3-м павільйоном виставки в Олександрівському саду. Наступного дня він перелетів з Ланжерона у Дофінівку через Одеську затоку.
Впродовж трьох років Сергій Уточкін побував у 600 великих і малих містах Російської імперії, де літав на аероплані. Саме завдяки численним польотам Сергія Уточкіна у різних куточках імперії мільйони людей вперше побачили аероплан і сотні тисяч захопились авіацією на все життя. Серед них — майбутні авіаконструктори Микола Полікарпов (в Орлі), Павло Сухий (у Гомелі), Сергій Іллюшин та розробники авіадвигунів Олександр Мікулін (у Києві) і Володимир Клімов (у Москві), конструктор перших у світі космічних ракет Сергій Корольов (у Ніжині), автор «мертвої петлі» Петро Нестеров (у Тифлісі). За свою кар'єру Сергій Ісайович здійснив близько 150-ти польотів та аероплані у 70-ти містах світу. Свій 100-й політ Сергій Уточкін провів в Одесі на [ru]. Вже у часи своєї кар'єри авіатора льотчик неодноразово потрапляв у катастрофи. Так, у Катеринославі від вітру аероплан потрапив у дерева, а в Ростові через зупинку мотора машина впала, трохи не вбивши пілота. Подібна ж аварія відбулася біля Бендер.
Катастрофа під Новгородом
Переломним у кар'єрі льотчика став 1911 рік, коли проходив перший в імперії дальній переліт з Санкт-Петербурга до Москви. Критики вважали дистанцію дуже важкою, а за поганої погоди взагалі неможливою. У цьому рекордному польоті, який до того ще ніхто не робив, зголосилося узяти участь лише дев'ять льотчиків (за іншими відомостями — п'ятнадцять) — , [ru], Микола Костін, , [ru], [ru], [pl], Сергій Уточкін, . Стартували льотчики 10 липня, тоді ж дуже зіпсувалася погода, задув шквальний вітер і пішов дощ, через що деякі авіатори припинили змагання. Однак, Уточкін вирішив, що полетить хоч один, а інший учасник польоту, Микола Шиманський пообіцяв пустити собі кулю в лоба, якщо його пустять на трасу. Проблеми у льотчика почалися майже зі старту. Справа у тому, що учасники польоту орієнтувалися по залізниці, а при поганій погоді авіатори втратили орієнтир. Через це до Москви долетів лише Олександр Васильєв, а усі інші пропагандисти авіації потрапили у шпиталь, окрім Шиманського, який помер під час польоту. Сергій Уточкін розпочав свій політ добре, однак, за десять кілометрів від Новгорода забарахлив мотор, через що спортсмен був змушений посадити машину на шосе. Солдатами [ru], який на той час базувався під Новгородом, аероплан було відновлено й Уточкін знову злетів.
Щоправда, через годину після другого старту апарат над селом Зайцево потрапив у катастрофу. Це сталося через несправність пропелеру. Літак врізався у берег річки, а Сергій Ісайович хоч і встигнув вистрибнути з аероплана, вдарився об крило та впав у воду. Від аварії під Новгородом він потерпав більше ніж до цього. Через цю аварію Сергій потрапив у заштатну лікарню, поки його не відправили до рідної Одеси. Лікарі діагностували у льотчика переломи ноги та руки, вивих ключиць, колінної чашечки, важкі забої грудної клітки, голови тощо.
По завершенні кар'єри
За півтора місяці після виходу з лікарні Сергій намагався повернутися до авіації. Вже 2 жовтня він змагався на аероплані з автомобілем, яким керував Д. С. Асвадуров. А вже за три тижні, 28 жовтня, відбулося змагання Уточкіна з В. Хіоні, яке проходило на дистанції з гіподрому у Кляйн Лібенталі та з віражами над Сухим лиманом. Але згодом його почали переслідувати невдачі та головний біль. У клініці лікарі, для того щоб зняти біль пацієнта, давали йому морфій. До цього, у пошуках нових відчуттів, Уточкін вже приймав гашиш та кокаїн, але на відміну від цих наркотиків, використання морфію призвело до залежності і він перетворився на наркомана. Проблем також додало і те, що Сергія покинула дружина, пішовши від нього до відомого одеського підприємця Артура Анатри. Ввечері 18 листопада 1911 року, під час повернення додому, його пограбували і під час бійки нападник ударив його залізним прутом у правий бік. А ще одного разу, за словами самого Сергія, на нього напала поліція. Окрім того, його також почала турбувати манія переслідування. Спочатку Сергія намагалися відправити у лікарню одеські друзі, однак, той категорично відмовився та поїхав до Санкт-Петербурга. Після переїзду у столицю, влітку 1913 року, Сергій все ж потрапив до [ru].
Це сталося після того, як відомий авіатор, вранці 26 липня 1913 року, влаштував бійку зі швейцаром Зимового палацу, намагаючись потрапити до імператора. Після цього інциденту Уточкіну намагався допомогти його старий друг, Олександр Купрін, якого спортсмен колись катав на повітряній кулі. Олександр Іванович зібрав за допомогою статті у газеті «Рѣчь» велику суму грошей на лікування Сергія, теж саме зробила газета «Вечернее время» на прохання В. Кораллі й інші газети зробили те саме. Зокрема, «Одесские новости» повідомляли про те, що у перший же день було зібрано 139 рублів і 55 копійок. У психіатричній лікарні Уточкін одужував повільно, тому за сприяння друзів його було переведено до окремої палати лікарні «Всіх Скорботних» на [ru]. Серед місцевих вважалося, що ця лікарня — «божевільний дім». Під час перебування у лікарні усі видатки на себе взяла міська управа. Однак, Сергій Ісайович оголосив голодування, заявивши, що смерть від голоду краще, ніж ув'язнення. Через це його почали годувати примусово.
З лікарні Сергій Уточкін вийшов лише восени 1913 року і повернувся в Одесу. Однак, там у нього більше не було ні домівки, ні грошей, до того ж авіатор так і не припинив приймати наркотики. У жовтні того ж року брати спортсмена, Леонід і Микола, відкрили кінотеатр , для того щоб допомогти своєму середньому брату, а друзі Сергія звернулися до Ради Всеросійського аероклубу з проханням допомогти Сергію. Клуб у свою чергу виділив 600 російських рублів на «відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням С. І. Уточкіна». Згідно повідомлень у місцевих газетах, у листопаді Уточкін знову потрапив до одеської лікарні доктора Штейнфінкеля, розташованій на Середньофонтанській дорозі. У лікарні консиліум поставив діагноз —— «важкий нервовий розлад на ґрунті вживання наркотичних речовин». 28 грудня під час перебування Уточкіна у лікарні, в ній розпочалася пожежа о третій годині ночі. Згодом закінчилися гроші, які були виділені на лікування спортсмена, тому 23 лютого 1914 року з лікарні Штейнфінкеля Уточкіна перевезли до міської лікарні, а звідти до земської психіатричної колонії молдовського села , у передмісті Кишинева. Там, у Бессарабії, умови лікування були жахливими у порівнянні з одеськими та петербурзькими лікарнями. І згодом він знову вийшов з лікарні. У рідному місті Уточкіна тоді зустрів відомий борець й авіатор, [ru], якого також називали «Королем заліза». Згодом, Іван Михайлович згадував:
В Одесі Сергій Ісайович прийшов до мене виснажений, знервований. Я любив його за енергію, за сміливість в польотах, це був один з перших соколів нашої російської авіації. Тепер він був слабкою фізично та душевно людиною… Він казав: «Колишні друзі не бажають зустрічатися зі мною. Здається, пішов би і кинувся в море і тим би справа й скінчилася, але я цього не зможу зробити. Я поїду до Петербурга, можливо, там стану у нагоді для улюбленої справи» Оригінальний текст (рос.) В Одессе Сергей Исаевич пришел ко мне изможденный, нервный. Я любил его за энергию, за смелость в полетах, это был один из первых соколов нашей русской авиации. Теперь он был слабым физически и душевно человеком… Он говорил: «Прежние друзья не желают встречаться со мной. Кажется, пошел бы и бросился в море и тем бы дело и кончилось, но я этого не смогу сделать. Я уеду в Петербург, может быть, там пригожусь для любимого дела» | ||
— Зі спогадів |
Останні роки та смерть
Після повернення до Санкт-Петербурга колишній піонер авіації безуспішно намагався знайти роботу. У столиці спортсмен заробляв трохи грошей грою у більярд. Також він заробляв гроші написанням спогадів у виданні «Синий журнал», який видавав Купрін. Сергій ночував вдома у знайомих, а іноді й на вулиці, голодуючи. А згодом почалася Перша світова війна, на початку якої велику кількість авіаторів було мобілізовано. Уточкін також намагався потрапити на фронт. Через психічне захворювання, навіть успішна здача показового польоту не допомогла йому піти на фронт льотчиком. А коли хвороба тимчасово відступила, Сергій намагався влаштуватися працювати на авіаційний завод, але й там йому відмовили. Його тоді зарахували у наземний штат автомобільно-авіаційної дружини, надавши звання прапорщика.
Останні роки Сергій Уточкін провів у Санкт-Петербурзі (тоді Російська імперія), живучи на випадкові заробітки. Зима 1915—1916 років була доволі холодною, тому, погано вдягнений Уточкін, майже усю зиму хворів. Згодом він захворів на запалення легень, з яким знову потрапив до Психіатричної лікарні святого Миколи Чудотворця. Вже 31 грудня 1915 (13 січня 1916) року авіатор помер, не доживши навіть до сорока років. За офіційною версією причиною смерті спортсмена було запалення легень, але є версії про крововилив у мозок і передозування. Сергій Уточкін помер наприкінці війни, тому у некрологах спогади про спортсмена швидко промайнули через новини з фронту. Спортсмена поховали з військовими почестями на Олександро-Невської лаври.
Спогади сучасників
3 (16) січня 1916 року у журналі «Южная мысль» з'явився некролог, який написав відомий журналіст, :
Величезна більшість знала тільки Уточкіна-спортсмена. Люди, що знали його близько, з перших же моментів зближення раптом переконувалися, є ще інший, ретельно захований від натовпу. Мало хто знав мрійника та романтика, закоханого у сонце та море, шукача краси у житті, в якому було щось від Дон-Кіхота, щось від Глана, щось від античного філософа-стоїка… У його колиски було багато добрих фей, які розкидали свої дари, але зла фея їх обплела ниткою трагізму. Оригінальний текст (рос.) Громадное большинство знало только Уточкина-спортсмена. Люди, знавшие его близко, с первых же моментов сближения вдруг убеждались, есть еще другой, тщательно спрятанный от толпы. Мало кто знал мечтателя и романтика, влюбленного в солнце и море, искателя красоты в жизни, в котором было нечто от Дон-Кихота, нечто от Глана, нечто от античного философа-стоика… У его колыбели было много добрых фей, разбросавших свои дары, но злая фея их оплела нитью трагизма. | ||
— |
Відомий російський письменник Олександр Купрін, писав про Уточкіна:
Якщо в Одесі є два популярні імені, то це імена бронзового Дюка, встановленого над бульварними сходами, та Сергія Уточкіна — кумира рибалок, велосипедистів різних звань і віку, жінок і вуличних хлопчаків. Оригінальний текст (рос.) Если есть в Одессе два популярных имени, то это имена бронзового Дюка, стоящего над бульварной лестницей, и Сергея Уточкина — кумира рыбаков, велосипедистов всех званий и возрастов, женщин, жадных до зрелищ, и уличных мальчишек. | ||
— Писав Олександр Купрін, |
Вже коли Уточкін потрапив до психіатричної лікарні, Купрін писав:
Коли з'явилися перші чутки про божевілля Уточкіна, я не хотів їм вірити. Більш спокійної, врівноваженої, холоднокровної людини я ніколи не бачив у житті. Оригінальний текст (рос.) Когда появились первые слухи о сумасшествии Уточкина, я не хотел им верить. Более спокойного, уравновешенного, хладнокровного человека я никогда не видел в жизни. | ||
— |
Знайомих видатного авіатора часто вражала його ерудиція й, особливо, знання літератури. Так, видатний літературознавець Корній Чуковський, згадував:
Мене завжди дивувало, що Уточкін, сидячи з Купріним за яким-небудь трактирним столом, говорив не стільки про спорт, скільки про літературу, про Горького, про Джека Лондона, про свого улюбленого Кнута Гамсуна, багато сторінок якого він знав напам'ять і декламував з великим ентузіазмом, а Купрін відмахувався від цих літературних сюжетів і переводив розмову на велосипедні перегони, на циркову боротьбу, на літаки й моторні яхти. Якщо послухати їх, можна було подумати, що Купрін — професійний спортсмен, а Уточкін — професійний письменник! | ||
— Згадував Корній Чуковський про Уточкіна, |
Про авіатора згадував також відомий співак і кіноактор Леонід Утьосов:
«Вважалося, що Одеса без Уточкіна — не Одеса». Він її гордість, її слава. Уявіть собі людину вище середнього зросту, широкоплечого, на міцних ногах. Яскраво-руде волосся, білясті вії, широкий ніс і різко випнуте вперед підборіддя. Він могутній — ця чудо-людина. Він хоробрий, він розумний. Таких природа створює не часто. Він не просто спортсмен. Він найкращий велосипедист, ковзаняр, боксер, автомобіліст, парашутист, льотчик (один з перших у Росії). Як велосипедист, він поза конкуренцією, а що стосується автомобіля, то він на машині з'їхав по одеській сходах з бульвару у порт. При цьому треба знати, які автомобілі у той час існували. Коли на циклодромі перегони, одеські хлопчаки прилаштовуються на дерев'яному паркані навколо всієї доріжки, по всій дистанції йде ор: «Рудий, натискай!». «Ба-ба-ба-сявки», — на ходу кричить Уточкін і посміхається. Він вже далеко попереду своїх конкурентів, й Одеса щаслива. «А рудий-то не підкачав», — із задоволенням кажуть «уболівальники». Уточкін — заїка, але який! Якщо він почав кричати «босявкі» на старті, то закінчить це слово на фініші. І, як і дивно, його люблять і за це. Здається, якби він говорив нормально, це був би не Уточкін. Він безмірно добрий. Він може віддати все, що у нього є бідній жінці… Але сам він глибоко нещасний. Від нього пішла дружина до багача Анатра. Оригінальний текст (рос.) «Считалось, что Одесса без Уточкина — не Одесса». Он её гордость, её слава. Представьте себе человека выше среднего роста, широкоплечего, на крепких ногах. Ярко-рыжие волосы, белесые ресницы, широкий нос и резко выступающий вперед подбородок. Он могуч — этот чудо-человек. Он храбр, он умен. Таких природа создает не часто. Он не просто спортсмен. Он лучший велосипедист, конькобежец, боксер, автомобилист, парашютист, летчик (один из первых в России). Как велосипедист он вне конкуренции, а что касается автомобиля, то он на машине съехал по одесской лестнице с бульвара в порт. При этом надо знать, какие автомобили в то время существовали. Когда на циклодроме гонки, одесские мальчишки пристраиваются на деревянном заборе вокруг всей дорожки, на всей дистанции идет ор: «Рыжий, нажимай!». «Ба-ба-ба-сявки», — на ходу кричит Уточкин и улыбается. Он уже далеко впереди своих конкурентов, и Одесса счастлива. «А рыжий-то не подкачал», — с удовлетворением говорят «болельщики». Уточкин — заика, но какой! Если он начал кричать «босявки» на старте, то закончит это слово на финише. И, как не странно, его любят и за это. Кажется, если бы он говорил нормально, это был бы не Уточкин. Он безмерно добр. Он может отдать всё, что у него есть бедной женщине… Но сам он глубоко несчастен. От него ушла жена к богачу Анатра. | ||
— Писав Леонід Утьосов, |
Сергій Ісайович писав сам про себе:
Я — Авіатор… Я літав над морем, над собором, над пірамідами. Чотири рази я розбивався на смерть. Решта разів — «дрібниці». Харчуюся тільки повітрям і бензином… Загалом, я найбільш щасливий з одеситів… Оригінальний текст (рос.) Я — Авиатор… Я летал над морем, над собором, над пирамидами. Четыре раза я разбивался насмерть. Остальные разы — «пустяки». Питаюсь только воздухом и бензином… В общем, я счастливейший из одесситов… | ||
— Сергій Уточкін. «Моя исповедь». 1913 рік, |
Нагороди та почесні звання
- Звання «пілот-авіатор» (18 (31) березня 1910 року).
Родина та особисте життя
Сергій Ісайович Уточкін народився у сім'ї Ісая Кузьмича й Аустинії Стефанівни Уточкіних, які померли, коли майбутній льотчик був ще дитиною. Зокрема, мати спортсмена померла у 1881 році, коли Сергію було лише п'ять років, при народженні молодшого сина, Леоніда. У сім'ї Уточкіних було іще два сини: Леонід та Микола. Після смерті батьків брати виховувалися у родичів Ісая Кузьмича, але згодом їх було розділено по різних родинах. За деякими даними, Микола Ісайович страждав на алкоголізм. За іншими ж, він став божевільним і проводив час, здебільшого, на вулицях Одеси, зазвичай, біля пам'ятника Михайлу Воронцову.
За словами кореспондента газети «Биржевые ведомости» на Сергій Уточкін був увесь вогняно-червоним — і волосся, і яскраво-пісочний костюм. Широке клітчате пальто, казанок, що з'їхав набік. Зовнішність Уточкина, за словами кореспондента, це була «зовнішність людини, однією недбало кинутою фразою здатної запалити веселим сміхом тисячний натовп».
Вшанування пам'яті
Один з творів Олександра Купріна, «В полете», був присвячений спільному польоту Купріна й Уточкіна на повітряній кулі над Одеською затокою.
2 вересня 2001 року, у рамках святкування дня міста Одеси на вулиці Дерибасівській у Міському саду при вході у колишній кінотеатр було відкрито пам'ятник, присвячений Сергію Уточкіну. Пам'ятник було виконано у вигляді бронзової скульптури Сергія Ісайовича у повний зріст, де він, замислившись, стоїть на імпровізованому балконі та запускає паперовий літак. Авторами пам'ятника виступили місцеві майстри В. Глазирін і скульптор, .
Місце для пам'ятника було обрано не випадково. , навпроти якого розташований пам'ятник, був збудований у 1880-х роках. У ньому Сергій відкрив у жовтні 1913 року один з перших у Російській імперії кінотеатрів — «Уточ-кіно». Однак, займалися розвитком останнього його брати — Микола та Леонід. За радянських часів кінотеатр 1925 року отримав назву «Червоний льотчик» (рос. «Красный летчик»), з 1932 року — «Червоний залізничник» (рос. «Красный железнодорожник»), 1941 року його було перейменовано на Кінотеатр імені Уточкіна, за часів окупації спочатку — «Олтенія», а потім — «Зольдатенкіно». У 1956 році кінотеатр отримав ім'я Володимира Маяковського. 1998 року після пожежі його було закрито, однак у 2000 року його було відновлено під історичною назвою «Уточ-Кіно». Але наприкінці 2008 року його було закрито через неприбутковість. За радянських часів в Одесі також існував клуб любителів автостаровини імені Сергія Уточкіна. Він знаходився на Базарній вулиці, 28.
28 квітня 2016 року відповідно до закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарного режимів та заборону пропаганди їхньої символіки» та політики декомунізації України в Одесі, на батьківщині Сергія Ісайовича було перейменовано декілька вулиць. Зокрема, було увічнено пам'ять Уточкіна і його ім'ям було названо колишній .
У культурі
У романі «Дванадцять стільців» 1928 року авторства Ільфа і Петрова головний персонаж, Остап Бендер, розповідає про аферу з перефарбовуванням бігових коней, і згадує Курочкіна, який викрив шахрая Друцького. Прототипом цього Курочкіна був Уточкін. У 1962 році авіатор став героєм біографічного фільму «У мертвій петлі», головну роль в якому виконав Олег Стриженов. Окрім того, другому російському льотчику була присвячена пісня Олександра Городницького — «Воздухоплавательный парк».
Додаткові факти
Цей розділ містить [en] про предмет статті. |
- Сергій Уточкін був одним з перших російських футболістів. Він заснував в Одесі дві футбольні команди та був капітаном однієї з них. У футбол грав до 1910 року.
- Деякий час Уточкін володів в Одесі спочатку велосипедним, а потім автомобільним магазином, але незмінно розорявся.
- Олександр Купрін згадує, що Уточкін багато читав і був першим, хто познайомив його з творчістю таких авторів, як Кнут Гамсун і Вісенте Бласко Ібаньєс.
Примітки
- Шпак В. І. Підкорювач п'ятого океану // Урядовий кур'єр. — 2012. — 13 січня.
- Уточкин Сергей Исаевич. odesskiy.com (рос.).
- Одесские достопримечательности. Памятник С.И.Уточкину. odessaguide.net (рос.).
- Уточкин Сергей Исаевич (1876-1916). funeral-spb.narod.ru (рос.).
- Калашников М. (29-09-2009). Империя Уточкина. sports.ru (рос.).
- Мемория. Сергей Уточкин. polit.ru (рос.). 12-07-2014.
- 12 июля 1876 года (140 лет назад) родился С.И. Уточкин. ptiburdukov.ru (рос.).
- . Офіційний сайт Азербайджанських авіаліній (азерб.). Архів оригіналу за 4 липня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
- Каменецкий Ф. Второе столетие - полет нормальный! // . — 2011. — № №39 (1086) (14 жовтня). (рос.)
- Каткевич В. . Офіційний сайт Всесвітнього клубу одеситів (рос.). Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 26 листопада 2014.
- Уточкин Сергей Исаевич (1876-1915). m-necropol.ru (рос.). 17-05-2007.
- Парк Ленинского комсомола в Одессе получил имя Савицкого, а Пионерская стала Академической. dumskaya.net (рос.). 28-04-2016.
Література та джерела
- Каменецкий Ф. Второе столетие - полет нормальный! // . — 2011. — № №39 (1086) (14 жовтня). (рос.)
- Шпак В. І. Підкорювач п'ятого океану // Урядовий кур'єр. — 2012. — 13 січня.
Посилання
- Калашников М. (29-09-2009). Империя Уточкина. sports.ru (рос.).
- Уточкин Сергей Исаевич. odesskiy.com (рос.).
- Уточкин Сергей Исаевич (1876-1916). funeral-spb.narod.ru (рос.).
- Уточкин Сергей Исаевич (1876-1915). m-necropol.ru (рос.). 17-05-2007.
- Одесские достопримечательности. Памятник С.И.Уточкину. odessaguide.net (рос.).
- Мемория. Сергей Уточкин. polit.ru (рос.). 12-07-2014.
- 12 июля 1876 года (140 лет назад) родился С.И. Уточкин. ptiburdukov.ru (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergi j Isa jovich U tochkin ros Sergej Isaevich Utochkin prizviska Rudij pes ta Akademik sportu 30 chervnya 12 lipnya 1876 18760712 Odesa 31 grudnya 1915 13 sichnya 1916 Petrograd sportsmen Rosijskoyi imperiyi kincya XIX stolittya pochatku XX stolittya lotchik viprobuvach pilot aviator z 1910 roku pioner i propagandist aviaciyi Brav uchast u velosipednih peregonah grav u futbol zajmavsya avtomobilnim vitrilnim kovzanyarskim ta motocikletnim sportom boksom borotboyu vesluvannyam gimnastikoyu dzhiu dzhitsu legkoyu atletikoyu parashutizmom plavannyam tenisom fehtuvannyam tosho Sergij Utochkin Sergij Isajovich UtochkinZagalna informaciyaPrizviskaRudij pes Akademik sportuGromadyanstvo Rosijska imperiyaMisce prozhivannyaOdesa PetrogradNarodzhennya30 chervnya 12 lipnya 1876 Odesa Hersonska guberniya Rosijska imperiyaSmert31 grudnya 1915 13 sichnya 1916 39 rokiv Petrograd Rosijska imperiya pnevmoniyaPohovannyadPrichina smertipnevmoniyaBatkoIsaj KuzmichMatiAustiniya StefanivnaSportKrayinaRosijska imperiyaVid sportuaviaciya avtomobilnij sport boks borotba velosipedni peregoni vesluvannya vitrilnij sport gimnastika dzhiu dzhitsu kovzanyarskij sport legka atletika motocikletnij sport parashutizm plavannya tenis fehtuvannya ta futbolSportivne zvannyapilot aviatorKlubOdeskij britanskij atletichnij klub Imperatorskij Chornomorskij yaht klubStatus profesionalaz 1910 rokuZavershennya vistupiv1891 1911Uchast i zdobutki Utochkin Sergij Isajovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Utochkin Utochkin stav drugim u Rosijskij imperiyi vitchiznyanim lotchikom pislya Mihajla Yefimova zdijsnivshi 12 ti hvilinnij polit nad Odesoyu 2 15 bereznya 1910 roku Vidpovidno do deyakih dzherel za svoyu kar yeru Sergij Isajovich zdijsniv blizko 150 ti polotiv na aeroplani u 70 ti mistah svitu Za inshimi zh danimi lishe vprodovzh troh rokiv Sergij Utochkin pobuvav u 600 velikih i malih mistah Rosijskoyi imperiyi de litav na aeroplani Stav pershim lotchikom Azerbajdzhanu A takozh brav uchast u Pershomu vserosijskomu svyati povitroplavannya de razom z Yefimovim voni vigrali majzhe usi zmagannya Chlen Odeskogo britanskogo atletichnogo klubu Odeskogo aeroklubu j Imperatorskogo Chornomorskogo yaht klubu ZhittyepisPershi roki Sergij Isajovich Utochkin narodivsya 30 chervnya 12 lipnya 1876 roku v misti Odesa todi vhodilo do skladu Hersonskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi Batko Sergiya Isaj Kuzmich buv budivelnim pidryadnikom i kupcem drugoyi gildiyi mati zvali Austiniya Stefanivna Sim ya Utochkinih v toj chas meshkala v u domi 23 Hrestili Sergiya v Uspenskij cerkvi Jogo hreshenimi batkami stali kupec drugoyi gildiyi Dmitro Fedorovich Aleksyeyev ta jogo druzhina Paraska Azafiyivna Alejnikova sho volodila budinkom yakij vinajmali Utochkini Pislya smerti ostannoyi Isaj Kuzmich vikupiv budinok ta peredav jogo u spadok svoyim trom sinam Sergiyu Mikoli ta Leonidu U 1881 roci koli Sergiyu bulo p yat rokiv Austiniya Stefanivna pomerla pri narodzhenni molodshogo brata Sergiya Zgodom Isaj Kuzmich pomer vid tuberkulozu Pislya smerti batkiv vihovannyam hlopciv zajnyalasya dvoyuridna sestra Utochkinih z boku batka Odnak zgodom hlopci rozselilisya po inshim rodinam de vihovuvalisya na groshi zalisheni batkami Vidomo sho Sergij she u ditinstvi pochav strazhdati na zayikannya Za perekazom ce trapilosya todi koli hlopec zhiv na pansioni v odnogo z vchiteliv Rishelyevskoyi gimnaziyi Krauze Krauze mav veliku rodinu odnak strazhdav na alkogolizm Odnogo razu vin propav na kilka dniv Zgodom viyavilosya sho naspravdi Krauze pokinchiv zhittya samogubstvom Pislya togo yak jogo druzhina znajshla svogo cholovika povishenim na gorishi vona zbozhevolivshi vid gorya vbila svoyih ditej kuharskim nozhem Za cim perekazom malij Sergij prokinuvsya vid shalenih krikiv shopravda jomu vdalosya chudom vizhiti Vid perezhitogo hvilyuvannya Sergij Utochkin pochav zayikatisya i ne mig pozbutisya ciyeyi vadi protyagom usogo svogo zhittya U svoyih spogadah pro ditinstvo Utochkin prigaduvav yak u Krimu kudi jogo privezla sestra vin priglyadavsya do vitryaka mirkuyuchi pro polit na nomu Pershogo razu hlopec ne vtrimavshis vpav z vitryaka na zemlyu drugogo razu jomu vdalosya zletiti prote zrobivshi kilka kil Sergij Utochkin vpav ale ce stalo pershim polotom majbutnogo lotchika viprobuvacha Sportivna kar yera Sergij Utochkin i vsesvitno vidomij velogonshik na velodromi u 1908 roci Zgidno iz zapovitom batka jogo spadok vidavavsya jogo sinam zokrema j Sergiyu chastinami shorichno Pislya smerti batka Utochkin pishov vchitisya u misceve realne uchilishe svyatogo Pavla Koli opikunom yunaka buv privat docent Novorosijskogo Imperatorskogo universitetu pl shob zajnyati chimos Sergiya vin kupiv hlopcyu velosiped firmi Diana Zgodom Utochkin vse menshe pridilyav uvagi navchannyu v uchilishi Vzhe cherez chotiri misyaci na comu zh velosipedi Sergij buv zayavlenij na U 1891 roci u 15 ti richnomu vici yunak pokinuv komercijne uchilishe ta pochav zaroblyati groshi beruchi uchast u velosipednih peregonah Nastupni 17 rokiv Utochkin otrimav bagato peremog yak v Rosijskij imperiyi tak i za kordonom Zokrema u velosipednih peregonah vin dosyag chempionstva krayini a takozh vijshov na mizhnarodnu arenu vigravshi Velikij priz na zmagannyah u Lisaboni Gorbatij Baronovskij mist de proyizhdzhav Utochkin na motocikli za legendoyu Dosyagshi uspihiv u velosporti Rudij pes perejshov do avto ta motoperegoniv Vprodovzh 15 rokiv svoyeyi sportivnoyi kar yeri Utochkin buv neodnorazovim chempionom i prizerom motocikletnih j avtomobilnih peregoniv u Sankt Peterburzi Moskvi Lisaboni ta Bryusseli Okrim togo Sergij buv vidomim ekstremalom zokrema spuskavsya z Potomkinskih shodiv na motocikli ta avtomobili a takozh na motocikli proyizhdzhav po arkah 1894 roku u 17 ti richnomu vici Sergij Utochkin stav odnim z najpershih futbolistiv vidomoyi miscevoyi komandi Odeskogo britanskogo atletichnogo klubu OBAK U futbol vin grav do 34 h rokiv zasnuvav v Odesi dva futbolni klubi i buv kapitanom odnogo z nih Utochkin takozh pisav statti u vidomu na toj chas miscevu gazetu Odesskie novosti Okrim togo vin zajmavsya parashutizmom gimnastikoyu dzhiu dzhitsu legkoyu atletikoyu tosho buv chempionom Odesi z kovzanyarskogo sportu tenisu fehtuvannya plavannya boksu borotbi ta vesluvannya Takozh naspir obignav miskij tramvaj na desyatikilometrovij distanciyi opuskavsya u vodolaznomu kostyumi na dno Chornogo morya odnim z pershih v imperiyi katavsya na rolikovih kovzanah Okrim togo pobuduvavshi vlasnoruch yahtu pid nazvoyu Baba Yagurzh brav uchast u regatah Priblizno u toj zhe chas Imperatorskij Chornomorskij yaht klub vidav postanovu yaka j dosi zberigayetsya v Odeskomu oblasnomu derzhavnomu arhivi zgidno z yakoyu Sergiyu Utochkinu bulo zaboroneno brati uchast u regatah Vazhko pidrahuvati skilki za svoye zhittya Utochkin padav na povnij shvidkosti yak z velosipediv tak i z motocikliv vrizavsya u shlagbaumi perevertavsya na yahti tosho Okrim togo vin takozh lyubiv bitisya zajmayuchis borotboyu ta boksom Pochatok kar yeri v aviaciyi Priblizno u toj zhe chas v Odesu priyihav vidomij povitroplavec Sergij zibravshi 20 rosijskih rubliv razom z druzyami vidpravivsya na vistup Todi voni pidnyalisya u povitrya na povitryanij kuli ale potrapili u Chorne more U 1902 roci Utochkin prodovzhuvav yizditi na velosipedi avtomobili ta povitryanij kuli a takozh rozpochav budivnictvo vlasnogo aeroplanu Za inshimi vidomostyami vlitku 1907 roku Sergij Utochkin vpershe pobachiv povitryanu kulyu zdatnu pidnyati lyudinu v nebo Vzhe 2 zhovtnya na pridbanomu razom z druzyami naduvnomu litalnomu aparati vin zdijsniv svij pershij samostijnij pidjom u nebo Togo zh roku vin zdijsniv u ridnij Odesi kilka samostijnih polotiv na povitryanij kuli 29 lipnya 1908 roku vin dosyag na nij visoti 1200 metriv Zgodom Utochkina tak zahopila aviaciya sho vin vzimku perevizshi na paroplavi kulyu do Yevropi poletiv do Yegiptu i zdijsniv polit nad piramidami ta pusteleyu Sahara U toj zhe chas sekretar Karl Makoveckij zamoviv miscevomu odeskomu vinahidniku A N Cackinu viroblennya planera na yakomu j litav Utochkin Same zavdyaki polotam na povitryanij kuli Utochkin zacikavivsya aviaciyeyu Zgodom z Franciyi v Odesu pripliv paroplav na yakomu bulo dopravleno miscevomu aeroklubu aeroplan en Todi Utochkin razom z inshimi miscevimi aviatorami yak ot Mihajlom Yefimovim namagavsya politati na comu aparati ale ci sprobi buli nevdalimi cherez sho aeroplan zlamavsya U ti chasi stoliceyu aviaciyi bula Franciya kudi j virushiv odeskij sportsmen zibravshi desyat tisyach francuzkih frankiv U Parizhi Sergij Isajovich vlashtuvavsya slyusarem na fabriku de zbirav aviamotori Gnom Tam zhe Utochkin vpershe pobachiv poloti vidomih aviatoriv brativ Rajt Luyi Blerio Alberto Santos Dyumona tosho Povernuvshis z Parizha v Odesu Utochkin uzyav z soboyu dvoh tehnikiv Okrim togo Sergij priviz iz soboyu motori detali ta kreslennya i virishiv samostijno buduvati litak Garnizonne nachalstvo vidalo Utochkinu matrosiv i majsterni Odnak kolishnomu slyusaryu ne vistachilo koshtiv a pobudovanij sportsmenom monoplan tak i ne zletiv cherez malopotuzhnij motor Aeroplan ru Groshej na litak u Franciyi sportsmen tak i ne zdobuv Yedinij hto zgolosivsya dati koshti na litak ta osvitu u shkoli Anri Farmana ce bankir yakij zaproponuvav natomist dovoli suvori umovi tri roki pospil zdijsnyuvati publichni poloti lishe za vkazivkoyu bankira Sergiya ne vlashtovuvali na toj chas taki umovi Natomist na nih zgolosivsya odin z uchniv Utochkina z velosportu Mihajlo Yefimov Voseni 1909 roku baron Ksidias kupiv pershij u Rosijskij imperiyi aeroplan ru She cherez piv roku 23 lyutogo 8 bereznya 1910 roku Yefimov pidnyav u nebo aeroplan stavshi pershim vitchiznyanim lotchikom Rosijskoyi imperiyi Za tizhden 2 15 bereznya 1910 roku Utochkin otrimav u Ksidiasa dozvil na polot i na aeroplani Farman IV i bez zhodnoyi pidgotovki zdijsniv pershij u svoyemu zhitti aviapolit yakij trivav 12 hvilin Takim chinom Sergij Isajovich stav drugim v imperiyi lotchikom u kvitni tretim lotchikom stav ru a do kincya roku yih stalo blizko 30 ti A vzhe 18 31 bereznya 1910 roku na miscevomu ipodromi Utochkin zdav ekzamenacijnij polit na zvannya pilota aviatora Chleni komitetu aeroklubu zaproponuvali lotchiku vikonati ru Pidnyavshis u povitrya na visotu blizko 35 ti metriv Utochkin zrobiv krutij povorot protrimavshis des tri hvilini u povitri a potim otrimav gramotu ta zvannya pilota aviatora Odnak svidoctvo mizhnarodnogo standartu mav pravo vidavati lishe Tomu ishe dovgo velosya listuvannya mizh odesitami ta sankt peterburzkimi chinovnikami poki Utochkin otrimav mizhnarodne svidoctvo Togo zh roku pid chas yevrejskogo pogromu Sergij namagavsya zahistiti odnogo starogo miscevogo yevreya odnak otrimav nizh u spinu Vidatnij sportsmen potrapiv na sim tizhniv u likarnyu de vdyachni miscevi predstavniki yevrejskoyi gromadi mista odnogo razu prijshli jomu viddyachiti Pioner aviaciyi Pershi aviatori krayini zliva na pravo ru Sergij Utochkin Mihajlo Yefimov Tak rozpochalasya kar yera Utochkina v aviaciyi Vzhe u kvitni togo zh roku vin proviv demonstracijni poloti u Kiyevi ta Moskvi Podivitisya na poloti Utochkina pro yakogo zahopleno pisali gazeti zbiralisya velichezni natovpi glyadachiv Zokrema u Harkovi pid chas vistupu dlya zabezpechennya gromadskogo poryadku dovelosya zaluchati nebacheni do togo sili 180 policejskih ponad pivsotni pristaviv tri sotni kozakiv z Chuguyeva i bataljon pihoti na zagalnih zborah 12 travnya 1910 roku pidneslo Utochkinu zheton z napisom Pershomu rosijskomu aviatoru v Moskvi Moskovske tovaristvo povitroplavciv vlashtovuyuchi u Moskvi shkolu povitroplavciv zaproponuvalo Utochkinu stati yiyi vikladachem U serpni 1910 roci vin zajmavsya viprobuvannyam litakiv na moskovskomu en a potim vse zh dobuduvav svij biplan na kshtalt francuzkih Farman iv na yakomu litav nad Odesoyu ta morem Okrim togo na svoyemu litaku vin oblitav usyu en vstanovivshi ryad rekordiv Zokrema u Moskvi na en vin otrimav sribnij kubok z ruk Mikoli Zhukovskogo za tochnist prizemlennya U veresni ta zhovtni 1910 roku na ru u Sankt Peterburzi projshlo i sered dvanadcyati pilotiv yaki vzyali uchast u svyati buv Sergij Utochkin Yak pisala gazeta Birzhevye novosti u grupu vishukano odyagnenih sportsmeniv nibi pomilkovo zabralis dvoye lyudej neshozhogo skladu neshozhoyi porodi Utochkin i Yefimov Ta same ci sportsmeni stali zdobuvati peremogu za peremogoyu sho zmusilo organizatoriv svyata zaprovaditi novovvedennya specialni prizi dlya oficeriv Zokrema 21 veresnya u zmaganni profesionaliv na tochnist spusku pershij priz otrimav same odeskij sportsmen A nastupnogo dnya u zmaganni na trivalist polotu bez spusku vin zajnyav druge misce a u zmaganni na visotu polotu tretye Okrim togo u zmaganni z posadki na umovnu palubu korablya Utochkin takozh zajnyav druge misce a priz morskogo vidomstva otrimav Yefimov Todi Utochkiv posadiv svij litak u vosmi metrah vid centru a Yefimov u p yati Odnak 24 veresnya 7 zhovtnya 1910 roku na tomu zh svyati stalasya persha u Rosijskij imperiyi aviakatastrofa cherez yaku pomer pershij ukrayinskij aviator Levko Maciyevich U toj zhe den led ne rozbivsya Utochkin natrapivshi na odin z kanativ 20 zhovtnya 1910 roku Sergij Utochkin zletiv u nebo ta zrobiv kilka kil nad Baku na svoyemu litaku Farman IV stavshi pershim aviatorom v istoriyi Azerbajdzhanu Do zimi 1910 roku Utochkin vstig pobuvati u Batumi Varshavi Lodzi Katerinoslavi nini Dnipro Kishinevi Nizhnomu Novgorodi Rostovi na Donu Sankt Peterburzi Simferopoli Tiflisi suchasne Tbilisi nalitavshi pid chas cogo turne u pidsumku 3500 verst 10 grudnya togo zh roku na skonstrujovanomu vzhe vlasnimi silami litaku aviator zdijsniv polit nad Odesoyu Startuvav sportsmen na miscevomu ipodromi proletiv nad ta a potim na visoti chotiroh soten metriv peretnuv misto vzdovzh Preobrazhenskoyi vulici ta prizemlivsya na odnomu z pustiriv Za svidchennyami samogo Utochkina cyu mashinu za tri misyaci pobuduvav zapasnij morskogo bataljonu A Kam A vzhe 19 sichnya nastupnogo roku Utochkin zi svoyim litakom vidpravivsya do Yegiptu de vlashtuvav pokazovi poloti u tradicijnij zimovij sezon U travni vin litav u Greciyi Utochkin neodnorazovo davav vistupi v Odesi Tak 1 lipnya 1911 roku vidbuvsya polit aviatora mizh konditerskoyu ta 3 m paviljonom vistavki v Oleksandrivskomu sadu Nastupnogo dnya vin pereletiv z Lanzherona u Dofinivku cherez Odesku zatoku Vprodovzh troh rokiv Sergij Utochkin pobuvav u 600 velikih i malih mistah Rosijskoyi imperiyi de litav na aeroplani Same zavdyaki chislennim polotam Sergiya Utochkina u riznih kutochkah imperiyi miljoni lyudej vpershe pobachili aeroplan i sotni tisyach zahopilis aviaciyeyu na vse zhittya Sered nih majbutni aviakonstruktori Mikola Polikarpov v Orli Pavlo Suhij u Gomeli Sergij Illyushin ta rozrobniki aviadviguniv Oleksandr Mikulin u Kiyevi i Volodimir Klimov u Moskvi konstruktor pershih u sviti kosmichnih raket Sergij Korolov u Nizhini avtor mertvoyi petli Petro Nesterov u Tiflisi Za svoyu kar yeru Sergij Isajovich zdijsniv blizko 150 ti polotiv ta aeroplani u 70 ti mistah svitu Svij 100 j polit Sergij Utochkin proviv v Odesi na ru Vzhe u chasi svoyeyi kar yeri aviatora lotchik neodnorazovo potraplyav u katastrofi Tak u Katerinoslavi vid vitru aeroplan potrapiv u dereva a v Rostovi cherez zupinku motora mashina vpala trohi ne vbivshi pilota Podibna zh avariya vidbulasya bilya Bender Poshtivka prisvyachena pershomu u Rosijskij imperiyi grupovomu perelotu z Sankt Peterburga do Moskvi yakij vidbuvsya 10 11 lipnya 1911 roku Zliva na pravo verhnij ryad serednij ryad Sergij Utochkin ru pl nizhnij ryad ru Mikola Kostin ru Katastrofa pid Novgorodom Perelomnim u kar yeri lotchika stav 1911 rik koli prohodiv pershij v imperiyi dalnij perelit z Sankt Peterburga do Moskvi Kritiki vvazhali distanciyu duzhe vazhkoyu a za poganoyi pogodi vzagali nemozhlivoyu U comu rekordnomu poloti yakij do togo she nihto ne robiv zgolosilosya uzyati uchast lishe dev yat lotchikiv za inshimi vidomostyami p yatnadcyat ru Mikola Kostin ru ru pl Sergij Utochkin Startuvali lotchiki 10 lipnya todi zh duzhe zipsuvalasya pogoda zaduv shkvalnij viter i pishov dosh cherez sho deyaki aviatori pripinili zmagannya Odnak Utochkin virishiv sho poletit hoch odin a inshij uchasnik polotu Mikola Shimanskij poobicyav pustiti sobi kulyu v loba yaksho jogo pustyat na trasu Problemi u lotchika pochalisya majzhe zi startu Sprava u tomu sho uchasniki polotu oriyentuvalisya po zaliznici a pri poganij pogodi aviatori vtratili oriyentir Cherez ce do Moskvi doletiv lishe Oleksandr Vasilyev a usi inshi propagandisti aviaciyi potrapili u shpital okrim Shimanskogo yakij pomer pid chas polotu Sergij Utochkin rozpochav svij polit dobre odnak za desyat kilometriv vid Novgoroda zabarahliv motor cherez sho sportsmen buv zmushenij posaditi mashinu na shose Soldatami ru yakij na toj chas bazuvavsya pid Novgorodom aeroplan bulo vidnovleno j Utochkin znovu zletiv Shopravda cherez godinu pislya drugogo startu aparat nad selom Zajcevo potrapiv u katastrofu Ce stalosya cherez nespravnist propeleru Litak vrizavsya u bereg richki a Sergij Isajovich hoch i vstignuv vistribnuti z aeroplana vdarivsya ob krilo ta vpav u vodu Vid avariyi pid Novgorodom vin poterpav bilshe nizh do cogo Cherez cyu avariyu Sergij potrapiv u zashtatnu likarnyu poki jogo ne vidpravili do ridnoyi Odesi Likari diagnostuvali u lotchika perelomi nogi ta ruki vivih klyuchic kolinnoyi chashechki vazhki zaboyi grudnoyi klitki golovi tosho Po zavershenni kar yeri Artur Anatra Za pivtora misyaci pislya vihodu z likarni Sergij namagavsya povernutisya do aviaciyi Vzhe 2 zhovtnya vin zmagavsya na aeroplani z avtomobilem yakim keruvav D S Asvadurov A vzhe za tri tizhni 28 zhovtnya vidbulosya zmagannya Utochkina z V Hioni yake prohodilo na distanciyi z gipodromu u Klyajn Libentali ta z virazhami nad Suhim limanom Ale zgodom jogo pochali peresliduvati nevdachi ta golovnij bil U klinici likari dlya togo shob znyati bil paciyenta davali jomu morfij Do cogo u poshukah novih vidchuttiv Utochkin vzhe prijmav gashish ta kokayin ale na vidminu vid cih narkotikiv vikoristannya morfiyu prizvelo do zalezhnosti i vin peretvorivsya na narkomana Problem takozh dodalo i te sho Sergiya pokinula druzhina pishovshi vid nogo do vidomogo odeskogo pidpriyemcya Artura Anatri Vvecheri 18 listopada 1911 roku pid chas povernennya dodomu jogo pograbuvali i pid chas bijki napadnik udariv jogo zaliznim prutom u pravij bik A she odnogo razu za slovami samogo Sergiya na nogo napala policiya Okrim togo jogo takozh pochala turbuvati maniya peresliduvannya Spochatku Sergiya namagalisya vidpraviti u likarnyu odeski druzi odnak toj kategorichno vidmovivsya ta poyihav do Sankt Peterburga Pislya pereyizdu u stolicyu vlitku 1913 roku Sergij vse zh potrapiv do ru Ce stalosya pislya togo yak vidomij aviator vranci 26 lipnya 1913 roku vlashtuvav bijku zi shvejcarom Zimovogo palacu namagayuchis potrapiti do imperatora Pislya cogo incidentu Utochkinu namagavsya dopomogti jogo starij drug Oleksandr Kuprin yakogo sportsmen kolis katav na povitryanij kuli Oleksandr Ivanovich zibrav za dopomogoyu statti u gazeti Rѣch veliku sumu groshej na likuvannya Sergiya tezh same zrobila gazeta Vechernee vremya na prohannya V Koralli j inshi gazeti zrobili te same Zokrema Odesskie novosti povidomlyali pro te sho u pershij zhe den bulo zibrano 139 rubliv i 55 kopijok U psihiatrichnij likarni Utochkin oduzhuvav povilno tomu za spriyannya druziv jogo bulo perevedeno do okremoyi palati likarni Vsih Skorbotnih na ru Sered miscevih vvazhalosya sho cya likarnya bozhevilnij dim Pid chas perebuvannya u likarni usi vidatki na sebe vzyala miska uprava Odnak Sergij Isajovich ogolosiv goloduvannya zayavivshi sho smert vid golodu krashe nizh uv yaznennya Cherez ce jogo pochali goduvati primusovo Z likarni Sergij Utochkin vijshov lishe voseni 1913 roku i povernuvsya v Odesu Odnak tam u nogo bilshe ne bulo ni domivki ni groshej do togo zh aviator tak i ne pripiniv prijmati narkotiki U zhovtni togo zh roku brati sportsmena Leonid i Mikola vidkrili kinoteatr dlya togo shob dopomogti svoyemu serednomu bratu a druzi Sergiya zvernulisya do Radi Vserosijskogo aeroklubu z prohannyam dopomogti Sergiyu Klub u svoyu chergu vidiliv 600 rosijskih rubliv na vidshkoduvannya vitrat pov yazanih z likuvannyam S I Utochkina Zgidno povidomlen u miscevih gazetah u listopadi Utochkin znovu potrapiv do odeskoyi likarni doktora Shtejnfinkelya roztashovanij na Serednofontanskij dorozi U likarni konsilium postaviv diagnoz vazhkij nervovij rozlad na grunti vzhivannya narkotichnih rechovin 28 grudnya pid chas perebuvannya Utochkina u likarni v nij rozpochalasya pozhezha o tretij godini nochi Zgodom zakinchilisya groshi yaki buli vidileni na likuvannya sportsmena tomu 23 lyutogo 1914 roku z likarni Shtejnfinkelya Utochkina perevezli do miskoyi likarni a zvidti do zemskoyi psihiatrichnoyi koloniyi moldovskogo sela u peredmisti Kishineva Tam u Bessarabiyi umovi likuvannya buli zhahlivimi u porivnyanni z odeskimi ta peterburzkimi likarnyami I zgodom vin znovu vijshov z likarni U ridnomu misti Utochkina todi zustriv vidomij borec j aviator ru yakogo takozh nazivali Korolem zaliza Zgodom Ivan Mihajlovich zgaduvav V Odesi Sergij Isajovich prijshov do mene visnazhenij znervovanij Ya lyubiv jogo za energiyu za smilivist v polotah ce buv odin z pershih sokoliv nashoyi rosijskoyi aviaciyi Teper vin buv slabkoyu fizichno ta dushevno lyudinoyu Vin kazav Kolishni druzi ne bazhayut zustrichatisya zi mnoyu Zdayetsya pishov bi i kinuvsya v more i tim bi sprava j skinchilasya ale ya cogo ne zmozhu zrobiti Ya poyidu do Peterburga mozhlivo tam stanu u nagodi dlya ulyublenoyi spravi Originalnij tekst ros V Odesse Sergej Isaevich prishel ko mne izmozhdennyj nervnyj Ya lyubil ego za energiyu za smelost v poletah eto byl odin iz pervyh sokolov nashej russkoj aviacii Teper on byl slabym fizicheski i dushevno chelovekom On govoril Prezhnie druzya ne zhelayut vstrechatsya so mnoj Kazhetsya poshel by i brosilsya v more i tem by delo i konchilos no ya etogo ne smogu sdelat Ya uedu v Peterburg mozhet byt tam prigozhus dlya lyubimogo dela Zi spogadivOstanni roki ta smert ru de pomer Sergij IsajovichMogila Utochkina Pislya povernennya do Sankt Peterburga kolishnij pioner aviaciyi bezuspishno namagavsya znajti robotu U stolici sportsmen zaroblyav trohi groshej groyu u bilyard Takozh vin zaroblyav groshi napisannyam spogadiv u vidanni Sinij zhurnal yakij vidavav Kuprin Sergij nochuvav vdoma u znajomih a inodi j na vulici goloduyuchi A zgodom pochalasya Persha svitova vijna na pochatku yakoyi veliku kilkist aviatoriv bulo mobilizovano Utochkin takozh namagavsya potrapiti na front Cherez psihichne zahvoryuvannya navit uspishna zdacha pokazovogo polotu ne dopomogla jomu piti na front lotchikom A koli hvoroba timchasovo vidstupila Sergij namagavsya vlashtuvatisya pracyuvati na aviacijnij zavod ale j tam jomu vidmovili Jogo todi zarahuvali u nazemnij shtat avtomobilno aviacijnoyi druzhini nadavshi zvannya praporshika Ostanni roki Sergij Utochkin proviv u Sankt Peterburzi todi Rosijska imperiya zhivuchi na vipadkovi zarobitki Zima 1915 1916 rokiv bula dovoli holodnoyu tomu pogano vdyagnenij Utochkin majzhe usyu zimu hvoriv Zgodom vin zahvoriv na zapalennya legen z yakim znovu potrapiv do Psihiatrichnoyi likarni svyatogo Mikoli Chudotvorcya Vzhe 31 grudnya 1915 13 sichnya 1916 roku aviator pomer ne dozhivshi navit do soroka rokiv Za oficijnoyu versiyeyu prichinoyu smerti sportsmena bulo zapalennya legen ale ye versiyi pro krovoviliv u mozok i peredozuvannya Sergij Utochkin pomer naprikinci vijni tomu u nekrologah spogadi pro sportsmena shvidko promajnuli cherez novini z frontu Sportsmena pohovali z vijskovimi pochestyami na Oleksandro Nevskoyi lavri Spogadi suchasnikiv3 16 sichnya 1916 roku u zhurnali Yuzhnaya mysl z yavivsya nekrolog yakij napisav vidomij zhurnalist Velichezna bilshist znala tilki Utochkina sportsmena Lyudi sho znali jogo blizko z pershih zhe momentiv zblizhennya raptom perekonuvalisya ye she inshij retelno zahovanij vid natovpu Malo hto znav mrijnika ta romantika zakohanogo u sonce ta more shukacha krasi u zhitti v yakomu bulo shos vid Don Kihota shos vid Glana shos vid antichnogo filosofa stoyika U jogo koliski bulo bagato dobrih fej yaki rozkidali svoyi dari ale zla feya yih obplela nitkoyu tragizmu Originalnij tekst ros Gromadnoe bolshinstvo znalo tolko Utochkina sportsmena Lyudi znavshie ego blizko s pervyh zhe momentov sblizheniya vdrug ubezhdalis est eshe drugoj tshatelno spryatannyj ot tolpy Malo kto znal mechtatelya i romantika vlyublennogo v solnce i more iskatelya krasoty v zhizni v kotorom bylo nechto ot Don Kihota nechto ot Glana nechto ot antichnogo filosofa stoika U ego kolybeli bylo mnogo dobryh fej razbrosavshih svoi dary no zlaya feya ih oplela nityu tragizma Drug Utochkina Oleksandr Kuprin Vidomij rosijskij pismennik Oleksandr Kuprin pisav pro Utochkina Yaksho v Odesi ye dva populyarni imeni to ce imena bronzovogo Dyuka vstanovlenogo nad bulvarnimi shodami ta Sergiya Utochkina kumira ribalok velosipedistiv riznih zvan i viku zhinok i vulichnih hlopchakiv Originalnij tekst ros Esli est v Odesse dva populyarnyh imeni to eto imena bronzovogo Dyuka stoyashego nad bulvarnoj lestnicej i Sergeya Utochkina kumira rybakov velosipedistov vseh zvanij i vozrastov zhenshin zhadnyh do zrelish i ulichnyh malchishek Pisav Oleksandr Kuprin Kornij Chukovskij Vzhe koli Utochkin potrapiv do psihiatrichnoyi likarni Kuprin pisav Koli z yavilisya pershi chutki pro bozhevillya Utochkina ya ne hotiv yim viriti Bilsh spokijnoyi vrivnovazhenoyi holodnokrovnoyi lyudini ya nikoli ne bachiv u zhitti Originalnij tekst ros Kogda poyavilis pervye sluhi o sumasshestvii Utochkina ya ne hotel im verit Bolee spokojnogo uravnoveshennogo hladnokrovnogo cheloveka ya nikogda ne videl v zhizni Znajomih vidatnogo aviatora chasto vrazhala jogo erudiciya j osoblivo znannya literaturi Tak vidatnij literaturoznavec Kornij Chukovskij zgaduvav Mene zavzhdi divuvalo sho Utochkin sidyachi z Kuprinim za yakim nebud traktirnim stolom govoriv ne stilki pro sport skilki pro literaturu pro Gorkogo pro Dzheka Londona pro svogo ulyublenogo Knuta Gamsuna bagato storinok yakogo vin znav napam yat i deklamuvav z velikim entuziazmom a Kuprin vidmahuvavsya vid cih literaturnih syuzhetiv i perevodiv rozmovu na velosipedni peregoni na cirkovu borotbu na litaki j motorni yahti Yaksho posluhati yih mozhna bulo podumati sho Kuprin profesijnij sportsmen a Utochkin profesijnij pismennik Zgaduvav Kornij Chukovskij pro Utochkina Pro aviatora zgaduvav takozh vidomij spivak i kinoaktor Leonid Utosov Fotokartka 1910 h rokiv Vvazhalosya sho Odesa bez Utochkina ne Odesa Vin yiyi gordist yiyi slava Uyavit sobi lyudinu vishe serednogo zrostu shirokoplechogo na micnih nogah Yaskravo rude volossya bilyasti viyi shirokij nis i rizko vipnute vpered pidboriddya Vin mogutnij cya chudo lyudina Vin horobrij vin rozumnij Takih priroda stvoryuye ne chasto Vin ne prosto sportsmen Vin najkrashij velosipedist kovzanyar bokser avtomobilist parashutist lotchik odin z pershih u Rosiyi Yak velosipedist vin poza konkurenciyeyu a sho stosuyetsya avtomobilya to vin na mashini z yihav po odeskij shodah z bulvaru u port Pri comu treba znati yaki avtomobili u toj chas isnuvali Koli na ciklodromi peregoni odeski hlopchaki prilashtovuyutsya na derev yanomu parkani navkolo vsiyeyi dorizhki po vsij distanciyi jde or Rudij natiskaj Ba ba ba syavki na hodu krichit Utochkin i posmihayetsya Vin vzhe daleko poperedu svoyih konkurentiv j Odesa shasliva A rudij to ne pidkachav iz zadovolennyam kazhut ubolivalniki Utochkin zayika ale yakij Yaksho vin pochav krichati bosyavki na starti to zakinchit ce slovo na finishi I yak i divno jogo lyublyat i za ce Zdayetsya yakbi vin govoriv normalno ce buv bi ne Utochkin Vin bezmirno dobrij Vin mozhe viddati vse sho u nogo ye bidnij zhinci Ale sam vin gliboko neshasnij Vid nogo pishla druzhina do bagacha Anatra Originalnij tekst ros Schitalos chto Odessa bez Utochkina ne Odessa On eyo gordost eyo slava Predstavte sebe cheloveka vyshe srednego rosta shirokoplechego na krepkih nogah Yarko ryzhie volosy belesye resnicy shirokij nos i rezko vystupayushij vpered podborodok On moguch etot chudo chelovek On hrabr on umen Takih priroda sozdaet ne chasto On ne prosto sportsmen On luchshij velosipedist konkobezhec bokser avtomobilist parashyutist letchik odin iz pervyh v Rossii Kak velosipedist on vne konkurencii a chto kasaetsya avtomobilya to on na mashine sehal po odesskoj lestnice s bulvara v port Pri etom nado znat kakie avtomobili v to vremya sushestvovali Kogda na ciklodrome gonki odesskie malchishki pristraivayutsya na derevyannom zabore vokrug vsej dorozhki na vsej distancii idet or Ryzhij nazhimaj Ba ba ba syavki na hodu krichit Utochkin i ulybaetsya On uzhe daleko vperedi svoih konkurentov i Odessa schastliva A ryzhij to ne podkachal s udovletvoreniem govoryat bolelshiki Utochkin zaika no kakoj Esli on nachal krichat bosyavki na starte to zakonchit eto slovo na finishe I kak ne stranno ego lyubyat i za eto Kazhetsya esli by on govoril normalno eto byl by ne Utochkin On bezmerno dobr On mozhet otdat vsyo chto u nego est bednoj zhenshine No sam on gluboko neschasten Ot nego ushla zhena k bogachu Anatra Pisav Leonid Utosov Sergij Isajovich pisav sam pro sebe Ya Aviator Ya litav nad morem nad soborom nad piramidami Chotiri razi ya rozbivavsya na smert Reshta raziv dribnici Harchuyusya tilki povitryam i benzinom Zagalom ya najbilsh shaslivij z odesitiv Originalnij tekst ros Ya Aviator Ya letal nad morem nad soborom nad piramidami Chetyre raza ya razbivalsya nasmert Ostalnye razy pustyaki Pitayus tolko vozduhom i benzinom V obshem ya schastlivejshij iz odessitov Sergij Utochkin Moya ispoved 1913 rik Nagorodi ta pochesni zvannyaZvannya pilot aviator 18 31 bereznya 1910 roku Rodina ta osobiste zhittyaSergij Isajovich Utochkin narodivsya u sim yi Isaya Kuzmicha j Austiniyi Stefanivni Utochkinih yaki pomerli koli majbutnij lotchik buv she ditinoyu Zokrema mati sportsmena pomerla u 1881 roci koli Sergiyu bulo lishe p yat rokiv pri narodzhenni molodshogo sina Leonida U sim yi Utochkinih bulo ishe dva sini Leonid ta Mikola Pislya smerti batkiv brati vihovuvalisya u rodichiv Isaya Kuzmicha ale zgodom yih bulo rozdileno po riznih rodinah Za deyakimi danimi Mikola Isajovich strazhdav na alkogolizm Za inshimi zh vin stav bozhevilnim i provodiv chas zdebilshogo na vulicyah Odesi zazvichaj bilya pam yatnika Mihajlu Voroncovu Za slovami korespondenta gazeti Birzhevye vedomosti na Sergij Utochkin buv uves vognyano chervonim i volossya i yaskravo pisochnij kostyum Shiroke klitchate palto kazanok sho z yihav nabik Zovnishnist Utochkina za slovami korespondenta ce bula zovnishnist lyudini odniyeyu nedbalo kinutoyu frazoyu zdatnoyi zapaliti veselim smihom tisyachnij natovp Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Sergiyu Utochkinu na vulici Deribasivskij 22 Odin z tvoriv Oleksandra Kuprina V polete buv prisvyachenij spilnomu polotu Kuprina j Utochkina na povitryanij kuli nad Odeskoyu zatokoyu 2 veresnya 2001 roku u ramkah svyatkuvannya dnya mista Odesi na vulici Deribasivskij u Miskomu sadu pri vhodi u kolishnij kinoteatr bulo vidkrito pam yatnik prisvyachenij Sergiyu Utochkinu Pam yatnik bulo vikonano u viglyadi bronzovoyi skulpturi Sergiya Isajovicha u povnij zrist de vin zamislivshis stoyit na improvizovanomu balkoni ta zapuskaye paperovij litak Avtorami pam yatnika vistupili miscevi majstri V Glazirin i skulptor Misce dlya pam yatnika bulo obrano ne vipadkovo navproti yakogo roztashovanij pam yatnik buv zbudovanij u 1880 h rokah U nomu Sergij vidkriv u zhovtni 1913 roku odin z pershih u Rosijskij imperiyi kinoteatriv Utoch kino Odnak zajmalisya rozvitkom ostannogo jogo brati Mikola ta Leonid Za radyanskih chasiv kinoteatr 1925 roku otrimav nazvu Chervonij lotchik ros Krasnyj letchik z 1932 roku Chervonij zaliznichnik ros Krasnyj zheleznodorozhnik 1941 roku jogo bulo perejmenovano na Kinoteatr imeni Utochkina za chasiv okupaciyi spochatku Olteniya a potim Zoldatenkino U 1956 roci kinoteatr otrimav im ya Volodimira Mayakovskogo 1998 roku pislya pozhezhi jogo bulo zakrito odnak u 2000 roku jogo bulo vidnovleno pid istorichnoyu nazvoyu Utoch Kino Ale naprikinci 2008 roku jogo bulo zakrito cherez nepributkovist Za radyanskih chasiv v Odesi takozh isnuvav klub lyubiteliv avtostarovini imeni Sergiya Utochkina Vin znahodivsya na Bazarnij vulici 28 28 kvitnya 2016 roku vidpovidno do zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnogo rezhimiv ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki ta politiki dekomunizaciyi Ukrayini v Odesi na batkivshini Sergiya Isajovicha bulo perejmenovano dekilka vulic Zokrema bulo uvichneno pam yat Utochkina i jogo im yam bulo nazvano kolishnij U kulturi U romani Dvanadcyat stilciv 1928 roku avtorstva Ilfa i Petrova golovnij personazh Ostap Bender rozpovidaye pro aferu z perefarbovuvannyam bigovih konej i zgaduye Kurochkina yakij vikriv shahraya Druckogo Prototipom cogo Kurochkina buv Utochkin U 1962 roci aviator stav geroyem biografichnogo filmu U mertvij petli golovnu rol v yakomu vikonav Oleg Strizhenov Okrim togo drugomu rosijskomu lotchiku bula prisvyachena pisnya Oleksandra Gorodnickogo Vozduhoplavatelnyj park Dodatkovi faktiCej rozdil mistit en pro predmet statti Bud laska peremistit bud yaku znachushu informaciyu do inshih rozdiliv abo statej Sergij Utochkin buv odnim z pershih rosijskih futbolistiv Vin zasnuvav v Odesi dvi futbolni komandi ta buv kapitanom odniyeyi z nih U futbol grav do 1910 roku Deyakij chas Utochkin volodiv v Odesi spochatku velosipednim a potim avtomobilnim magazinom ale nezminno rozoryavsya Oleksandr Kuprin zgaduye sho Utochkin bagato chitav i buv pershim hto poznajomiv jogo z tvorchistyu takih avtoriv yak Knut Gamsun i Visente Blasko Ibanyes PrimitkiShpak V I Pidkoryuvach p yatogo okeanu Uryadovij kur yer 2012 13 sichnya Utochkin Sergej Isaevich odesskiy com ros Odesskie dostoprimechatelnosti Pamyatnik S I Utochkinu odessaguide net ros Utochkin Sergej Isaevich 1876 1916 funeral spb narod ru ros Kalashnikov M 29 09 2009 Imperiya Utochkina sports ru ros Memoriya Sergej Utochkin polit ru ros 12 07 2014 12 iyulya 1876 goda 140 let nazad rodilsya S I Utochkin ptiburdukov ru ros Oficijnij sajt Azerbajdzhanskih avialinij azerb Arhiv originalu za 4 lipnya 2014 Procitovano 26 listopada 2014 Kameneckij F Vtoroe stoletie polet normalnyj 2011 39 1086 14 zhovtnya ros Katkevich V Oficijnij sajt Vsesvitnogo klubu odesitiv ros Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 26 listopada 2014 Utochkin Sergej Isaevich 1876 1915 m necropol ru ros 17 05 2007 Park Leninskogo komsomola v Odesse poluchil imya Savickogo a Pionerskaya stala Akademicheskoj dumskaya net ros 28 04 2016 Literatura ta dzherelaKameneckij F Vtoroe stoletie polet normalnyj 2011 39 1086 14 zhovtnya ros Shpak V I Pidkoryuvach p yatogo okeanu Uryadovij kur yer 2012 13 sichnya PosilannyaKalashnikov M 29 09 2009 Imperiya Utochkina sports ru ros Utochkin Sergej Isaevich odesskiy com ros Utochkin Sergej Isaevich 1876 1916 funeral spb narod ru ros Utochkin Sergej Isaevich 1876 1915 m necropol ru ros 17 05 2007 Odesskie dostoprimechatelnosti Pamyatnik S I Utochkinu odessaguide net ros Memoriya Sergej Utochkin polit ru ros 12 07 2014 12 iyulya 1876 goda 140 let nazad rodilsya S I Utochkin ptiburdukov ru ros