Сергій Володимирович Іллюшин (нар. 18 (30) березня 1894, д. Ділялево, Вологодська губернія — 9 лютого 1977, Москва) — видатний радянський авіаконструктор. Тричі Герой Соціалістичної Праці (1941, 1957, 1974), семиразовий лауреат Сталінської премії, генерал-полковник-інженер (1957), академік АН СРСР (1968).
Іллюшин Сергій Володимирович | |
---|---|
Народження | 18 (30) березня 1894 Ділялево, Вологодська губернія |
Смерть | 9 лютого 1977 (82 роки) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Освіта | Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського (1926) |
Партія | КПРС |
Член | Російська академія наук і Академія наук СРСР |
Звання | Генерал-полковник-інженер |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Діти | d |
Автограф | |
Нагороди | |
ilyushin.org | |
Іллюшин Сергій Володимирович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 18 (30) березня 1894 року в д. Ділялево Вологодської губернії в родині селянина-бідняка Володимира Івановича Іллюшина та його дружини Ганни Василівни. У сім'ї Ільюшиним було одинадцять дітей, з них вижили і виросли дев'ять (два хлопчики померли в дитинстві). Сергій був наймолодшим.
21 вересня 1921 був зарахований до Інституту інженерів Червоного Повітряного Флоту (з 1922 — Військово-повітряна академія імені Жуковського). Брав активну участь у роботі гуртка планеристів Майстерень важкої і облогової артилерії.
В 1923 у С. В. Ільюшин спроектував свій перший планер «Мастяжарт» (АВФ-3), побудував його разом з учасниками гуртка і взяв участь у Першому Всесоюзному зльоті планеристів в Коктебелі в листопаді 1923 року. Пізніше спроектував і збудував планери «Рабфаковець» (АВФ-4) (1924), «Мастяжарт-2» (АВФ-5) (1924). Четвертий планер «Москва» (АВФ-21) (1925) брав участь в Ренських змаганнях планеристів в Німеччині в серпні 1925 року.
Закінчивши Академію і захистивши дипломний проект (присвячений розробці літака-винищувача), наказом № 750 за 1926 рік С. В. Ільюшин було присвоєно звання військового інженера-механіка Повітряного Флоту.
З червня 1926 по листопад 1931 працював головою літакової секції , де займався вивченням світового досвіду літакобудування, розробкою тактико-технічних вимог до нових літаків. Під керівництвом Іллюшина були складені технічні вимоги до деяких літаків Миколи Полікарпова (в тому числі до У-2), Андрія Туполєва, Дмитра Григоровича. Також в 1930-31 роках Іллюшин працював помічником начальника Науково-випробувального інституту ВПС з науково-технічної частини.
Влітку 1931 Іллюшин написав рапорт з проханням про переведення в авіаційну промисловість і з листопада 1931 по січень 1933 очолював конструкторське бюро Центрального Аерогідродинамічного інституту ЦАГІ.
В кінці 1932 Іллюшин запропонував розділити конструкторське бюро ЦАГІ на дві самостійні структури: ЦКБ авіазаводу № 39 ім. В. Р. Менжинського для будівництва легких літаків і конструкторський відділ ЦАГІ, що займається розробкою важких літаків. Пропозиція була підтримана начальником Глававіапрома Петром Барановим і наркомом важкої промисловості Григорієм Орджонікідзе.
Наказом Глававіапрома від 13 січня 1933 рік було організовано Центральне конструкторське бюро (ЦКБ) авіазаводу ім. В. Р. Менжинського, начальником якого був призначений Іллюшин. Одночасно Іллюшин керував конструкторською бригадою № 3. У вересні 1935 рік а бригада Іллюшина була перетворена в Дослідне конструкторське бюро авіазаводу ім. В. Р. Менжинського, а Іллюшин став Головним конструктором ОКБ.
Первістком Ільюшінского ОКБ став експериментальний бомбардувальник . 17 липня 1936 Володимир Коккінакі встановив на цьому літаку перший радянський світовий авіаційний рекорд (висоти підйому вантажу), офіційно зареєстрований Міжнародної авіаційної федерацією (ФАІ).
Пізніше в ОКБ Ільюшина були створені бомбардувальники ДБ-3 (Іл-4), які здійснили ряд нальотів на Берлін в серпні-вересні 1941, а також «літаючий танк» — штурмовик Іл-2, наймасовіший літак СРСР в німецько-радянській війні.
З 1943 ОКБ Іллюшина приступає до розробки пасажирських літаків. Серія цивільних Ілів почалася з Іл-12. За ним пішли Іл-14, Іл-18, Іл-62. Останнім літаком, розробленим під керівництвом Іллюшина, став Іл-62 — флагман Аерофлоту 1960-х — 1970-х років.
Влітку 1970 рік а С. В. Ільюшин через хворобу склав з себе обов'язки керівника ОКБ (наказ міністра авіаційної промисловості СРСР П. В. Дементьєва № 378/К від 28.07. 1970), проте він залишався членом Науково-технічної ради і консультантом.
Помер С. В. Ільюшин в Москві 9 лютого 1977 ріку на 83-му році життя. Похований на Новодівочому цвинтарі.
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 лютого 2010. Процитовано 9 червня 2012.
- Талік Н. Д. Три чверті століття «ільюшінского» неба … — М.: Вісник Повітряного Флоту, 2008. — С. 206
Посилання
- Іллюшин Сергій Володимирович [ 12 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Іллюшин Сергій Володимирович. Життя. Ілюстрації. Відео [ 3 червня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Illyushin Sergij Volodimirovich Illyushin nar 18 30 bereznya 1894 18940330 d Dilyalevo Vologodska guberniya 9 lyutogo 1977 Moskva vidatnij radyanskij aviakonstruktor Trichi Geroj Socialistichnoyi Praci 1941 1957 1974 semirazovij laureat Stalinskoyi premiyi general polkovnik inzhener 1957 akademik AN SRSR 1968 Illyushin Sergij VolodimirovichNarodzhennya 18 30 bereznya 1894 1894 03 30 Dilyalevo Vologodska guberniyaSmert 9 lyutogo 1977 1977 02 09 82 roki Moskva SRSRPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSROsvita Vijskovo povitryana inzhenerna akademiya imeni Mikoli Zhukovskogo 1926 Partiya KPRSChlen Rosijska akademiya nauk i Akademiya nauk SRSRZvannya General polkovnik inzhenerVijni bitvi nimecko radyanska vijnaDiti dAvtografNagorodi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Moskvi ilyushin org Illyushin Sergij Volodimirovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 18 30 bereznya 1894 roku v d Dilyalevo Vologodskoyi guberniyi v rodini selyanina bidnyaka Volodimira Ivanovicha Illyushina ta jogo druzhini Ganni Vasilivni U sim yi Ilyushinim bulo odinadcyat ditej z nih vizhili i virosli dev yat dva hlopchiki pomerli v ditinstvi Sergij buv najmolodshim 21 veresnya 1921 buv zarahovanij do Institutu inzheneriv Chervonogo Povitryanogo Flotu z 1922 Vijskovo povitryana akademiya imeni Zhukovskogo Brav aktivnu uchast u roboti gurtka planeristiv Majsteren vazhkoyi i oblogovoyi artileriyi V 1923 u S V Ilyushin sproektuvav svij pershij planer Mastyazhart AVF 3 pobuduvav jogo razom z uchasnikami gurtka i vzyav uchast u Pershomu Vsesoyuznomu zloti planeristiv v Koktebeli v listopadi 1923 roku Piznishe sproektuvav i zbuduvav planeri Rabfakovec AVF 4 1924 Mastyazhart 2 AVF 5 1924 Chetvertij planer Moskva AVF 21 1925 brav uchast v Renskih zmagannyah planeristiv v Nimechchini v serpni 1925 roku Zakinchivshi Akademiyu i zahistivshi diplomnij proekt prisvyachenij rozrobci litaka vinishuvacha nakazom 750 za 1926 rik S V Ilyushin bulo prisvoyeno zvannya vijskovogo inzhenera mehanika Povitryanogo Flotu Z chervnya 1926 po listopad 1931 pracyuvav golovoyu litakovoyi sekciyi de zajmavsya vivchennyam svitovogo dosvidu litakobuduvannya rozrobkoyu taktiko tehnichnih vimog do novih litakiv Pid kerivnictvom Illyushina buli skladeni tehnichni vimogi do deyakih litakiv Mikoli Polikarpova v tomu chisli do U 2 Andriya Tupolyeva Dmitra Grigorovicha Takozh v 1930 31 rokah Illyushin pracyuvav pomichnikom nachalnika Naukovo viprobuvalnogo institutu VPS z naukovo tehnichnoyi chastini Vlitku 1931 Illyushin napisav raport z prohannyam pro perevedennya v aviacijnu promislovist i z listopada 1931 po sichen 1933 ocholyuvav konstruktorske byuro Centralnogo Aerogidrodinamichnogo institutu CAGI V kinci 1932 Illyushin zaproponuvav rozdiliti konstruktorske byuro CAGI na dvi samostijni strukturi CKB aviazavodu 39 im V R Menzhinskogo dlya budivnictva legkih litakiv i konstruktorskij viddil CAGI sho zajmayetsya rozrobkoyu vazhkih litakiv Propoziciya bula pidtrimana nachalnikom Glavaviaproma Petrom Baranovim i narkomom vazhkoyi promislovosti Grigoriyem Ordzhonikidze Nakazom Glavaviaproma vid 13 sichnya 1933 rik bulo organizovano Centralne konstruktorske byuro CKB aviazavodu im V R Menzhinskogo nachalnikom yakogo buv priznachenij Illyushin Odnochasno Illyushin keruvav konstruktorskoyu brigadoyu 3 U veresni 1935 rik a brigada Illyushina bula peretvorena v Doslidne konstruktorske byuro aviazavodu im V R Menzhinskogo a Illyushin stav Golovnim konstruktorom OKB Pervistkom Ilyushinskogo OKB stav eksperimentalnij bombarduvalnik 17 lipnya 1936 Volodimir Kokkinaki vstanoviv na comu litaku pershij radyanskij svitovij aviacijnij rekord visoti pidjomu vantazhu oficijno zareyestrovanij Mizhnarodnoyi aviacijnoyi federaciyeyu FAI Piznishe v OKB Ilyushina buli stvoreni bombarduvalniki DB 3 Il 4 yaki zdijsnili ryad nalotiv na Berlin v serpni veresni 1941 a takozh litayuchij tank shturmovik Il 2 najmasovishij litak SRSR v nimecko radyanskij vijni Z 1943 OKB Illyushina pristupaye do rozrobki pasazhirskih litakiv Seriya civilnih Iliv pochalasya z Il 12 Za nim pishli Il 14 Il 18 Il 62 Ostannim litakom rozroblenim pid kerivnictvom Illyushina stav Il 62 flagman Aeroflotu 1960 h 1970 h rokiv Vlitku 1970 rik a S V Ilyushin cherez hvorobu sklav z sebe obov yazki kerivnika OKB nakaz ministra aviacijnoyi promislovosti SRSR P V Dementyeva 378 K vid 28 07 1970 prote vin zalishavsya chlenom Naukovo tehnichnoyi radi i konsultantom Pomer S V Ilyushin v Moskvi 9 lyutogo 1977 riku na 83 mu roci zhittya Pohovanij na Novodivochomu cvintari Primitki Arhiv originalu za 5 lyutogo 2010 Procitovano 9 chervnya 2012 Talik N D Tri chverti stolittya ilyushinskogo neba M Visnik Povitryanogo Flotu 2008 S 206PosilannyaIllyushin Sergij Volodimirovich 12 serpnya 2011 u Wayback Machine Illyushin Sergij Volodimirovich Zhittya Ilyustraciyi Video 3 chervnya 2012 u Wayback Machine