Олександр Олександрович Мікулін (14 лютого 1895 — 13 травня 1985) — талановитий винахідник, конструктор «полум'яних моторів», присвятив свій талант і наукові пошуки розвитку вітчизняної авіації, модернізував вже існуючі різні механізми, цікавився проблемами здоров'я.
Олександр Олександрович Мікулін | |
---|---|
Народився | 14 лютого 1895 Владимир, Російська імперія[1] |
Помер | 13 травня 1985 (90 років) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Громадянство | СРСР |
Діяльність | створення авіаційних двигунів |
Відомий завдяки | винахідник |
Alma mater | Московське вище технічне училище |
Науковий ступінь | кандидат технічних наук |
Вчителі | Жуковський Микола Єгорович |
Учасник | німецько-радянська війна |
Членство | Російська академія наук і Академія наук СРСР |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Життєпис
Батько винахідника працював фабричним інспектором у місті Володимирі та писав книги з охорони праці і техніки безпеки, читав лекції за цими курсами у Київському політехнічному інституті. Мати, Віра Єгорівна, була сестрою видатного вченого Миколи Єгоровича Жуковського. Саме дядько, Микола Жуковський, став для малого Олександра вчителем і наставником, цінителем його перших винаходів. Після певного захоплення автомобілями і спроби сконструювати автомобільний двигун, О.О. Мікулін остаточно віддає перевагу авіації.
У 1909 році авіамодель О. Мікуліна на змаганнях у Києві посіла друге місце. Більш щасливим суперником 14-літнього підлітка був сам Ігор Сікорський. Літаки і небо притягували винахідливого і романтичного хлопця. Після аварії аероплана авіатора Уточкіна Мікулін запропонував йому поставити на мотор два магнето, що Уточкін і зробив.
Закінчивши у 1912 р. реальне училище, Мікулін вступив до Київського політехнічного інституту. Тут він вперше виявив талант конструктора двигунів — створив свій перший двигун — човновий.
Після знайомства з професором М.Р. Брилінгом, провідним спеціалістом у галузі моторобудування, О. Мікулін, закінчивши другий курс КПІ, переводиться до Московського Вищого технічного училища. Тут відбувається його знайомство із Туполєвим.
Діяльність
Ще Перша світова війна змінила творче спрямування Мікуліна, який тоді винайшов першу запальну бомбу, брав участь у розробці танка, для якого разом зі Б. Стєчкіним створив двигун АМБС потужністю в 300 к.с.
Після революції винахідник співпрацював з лабораторією Жуковського. Брав участь у створенні аеросаней.
Олександра Олександровича запросив Микола Романович Брилінг, радянський вчений в галузі автомобілебудування, до автомоторного дослідного інституту, який він заснував. Після створення двигуна «Альфа» для маленького одномісного літака О. Мікуліна було призначено головним конструктором інституту.
З 1928 р. О. Мікулін зі своєю групою розпочав роботу із створення потужного авіаційного двигуна М-34. Після успішних випробувань було налагоджено серійний випуск цих двигунів — насамперед для туполєвських бомбардувальників. Двигун неодноразово модернізувався, розширювалася сфера його застосування. Зрештою йому було присвоєно ім’я конструктора АМ-34 (Александр Микулин). Вісім таких двигунів було встановлено на найбільшому літаку «Максим Горький».
На туполєвському АНТ-25, оснащеному двигуном О. Мікуліна, виконали наддалекі перельоти В. Чкалов, а потім М. Громов. До початку Великої Вітчизняної війни двигуни АМ-34, АМ-35 встановлювалися на далеких бомбардувальниках ТБ-7 (АНТ-45), винищувачах МІГ. Напередодні Другої світової війни розпочалися роботи із створення літака-штурмовика, який би міг досить довго йти на бриючому польоті, накриваючи бойові одиниці противника вогнем своїх гармат і кулеметів. Конструктором літака було призначено С. Іллюшина, а двигун АМ-38 потужністю 1600 к.с. розробив О. Мікулін зі своїм колективом.
Під час війни Мікулін займається модернізацією двигуна АМ-38 безпосередньо для штурмовиків ІЛ-2. У 1943 році він створив форсований двигун АМ-38ф.
Герой Радянського Союзу генерал-полковник авіації професор М.М. Громов писав: «... у роки Великої Вітчизняної війни на моторах з маркою АМ — Олександр Мікулін — літала найбільша кількість бойових літаків, випущених вітчизняною авіапромисловістю».
Після війни ОКБ під керівництвом генерал-майора інженерних військ О.О. Мікуліна почало займатись конструюванням реактивних двигунів. Перший реактивний двигун АМ-2 з тягою 3000 кг було побудовано всього за один рік, але практичного застосування він не отримав. Двигун з індексом АМ-3 був виготовлений для туполєвського стратегічного бомбардувальника Ту-16 і мав рекордну тягу 8750 кг. Пізніше цей літак і двигун було модернізовано в перший пасажирський реактивний лайнер Ту-104.
Олександр Олександрович Мікулін вважав, що найбільш перспективними і економічними є малі реактивні двигуни. Таким був АМ-5 з тягою 2000 кг, що мав серійне виробництво і застосування у всепогодному перехоплювачі Як-25. Малогабаритним реактивним двигуном АМ-9 з тягою 3250 кг був оснащений надзвуковий винищувач МІГ-19.
Важка хвороба змусила талановитого конструктора залишити роботу в авіаційній промисловості. Але творча діяльність О. Мікуліна набула нового розвитку. Він працював в лабораторії, пізніше інституті двигунів Академії наук СРСР, де плідно співробітничав з С.П. Корольовим, потім у відділенні фізико-технічних проблем енергетики президії АН СРСР.
Дійсно талановитий винахідник, О. Мікулін цікавився будь-якою можливістю модернізації існуючіх механізмів. М.М. Громов згадував як О. Мікулін «прийшовши на ткацьку фабрику, помітив, що робота ткацького веретена недостатньо продуктивна. Після п’ятилітньої завзятої роботи О.О. Мікулін винайшов веретено подвійного крутіння, що було вдвічі продуктивніше, ніж колишнє».
Цікавився О.О. Мікулін і проблемами здоров’я. Він вивчав позитивний вплив на людський організм негативних іонів у повітрі. З метою генерування таких іонів було створено іонізатор, який розроблявся разом із моторами. Перші зразки іонізатора талановитий конструктор виготовив самостійно, за допомогою друзів, а вже потім було налагоджено їх серійне виробництво. Цікаві роботи О.О. Мікуліна щодо аналізу живих клітин, створення тренажера «машини здоров’я».
Але дійсно унікальною стала книга восьмидесятидворічного О.О. Мікуліна, надрукована 100-тисячним накладом «Активне довголіття, або Моя система боротьби зі старістю», що вийшла в світ у 1977 р. і стала узагальненням досвіду підтримки здоров’я за допомогою віброгімнастики.
Джерела
- Ігор Шаров. Вчені України: 100 видатних імен — К.: АртЕк, 2006.
- КПІ: біографія Мікуліна Олександра Одександровича
Література
- Микулин Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandr Oleksandrovich Mikulin 14 lyutogo 1895 18950214 13 travnya 1985 talanovitij vinahidnik konstruktor polum yanih motoriv prisvyativ svij talant i naukovi poshuki rozvitku vitchiznyanoyi aviaciyi modernizuvav vzhe isnuyuchi rizni mehanizmi cikavivsya problemami zdorov ya Oleksandr Oleksandrovich MikulinNarodivsya14 lyutogo 1895 1895 02 14 Vladimir Rosijska imperiya 1 Pomer13 travnya 1985 1985 05 13 90 rokiv Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo SRSRDiyalniststvorennya aviacijnih dvigunivVidomij zavdyakivinahidnikAlma materMoskovske vishe tehnichne uchilisheNaukovij stupinkandidat tehnichnih naukVchiteliZhukovskij Mikola YegorovichUchasniknimecko radyanska vijnaChlenstvoRosijska akademiya nauk i Akademiya nauk SRSRPartiyaKPRSNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisBatko vinahidnika pracyuvav fabrichnim inspektorom u misti Volodimiri ta pisav knigi z ohoroni praci i tehniki bezpeki chitav lekciyi za cimi kursami u Kiyivskomu politehnichnomu instituti Mati Vira Yegorivna bula sestroyu vidatnogo vchenogo Mikoli Yegorovicha Zhukovskogo Same dyadko Mikola Zhukovskij stav dlya malogo Oleksandra vchitelem i nastavnikom cinitelem jogo pershih vinahodiv Pislya pevnogo zahoplennya avtomobilyami i sprobi skonstruyuvati avtomobilnij dvigun O O Mikulin ostatochno viddaye perevagu aviaciyi U 1909 roci aviamodel O Mikulina na zmagannyah u Kiyevi posila druge misce Bilsh shaslivim supernikom 14 litnogo pidlitka buv sam Igor Sikorskij Litaki i nebo prityaguvali vinahidlivogo i romantichnogo hlopcya Pislya avariyi aeroplana aviatora Utochkina Mikulin zaproponuvav jomu postaviti na motor dva magneto sho Utochkin i zrobiv Zakinchivshi u 1912 r realne uchilishe Mikulin vstupiv do Kiyivskogo politehnichnogo institutu Tut vin vpershe viyaviv talant konstruktora dviguniv stvoriv svij pershij dvigun chovnovij Pislya znajomstva z profesorom M R Brilingom providnim specialistom u galuzi motorobuduvannya O Mikulin zakinchivshi drugij kurs KPI perevoditsya do Moskovskogo Vishogo tehnichnogo uchilisha Tut vidbuvayetsya jogo znajomstvo iz Tupolyevim DiyalnistShe Persha svitova vijna zminila tvorche spryamuvannya Mikulina yakij todi vinajshov pershu zapalnu bombu brav uchast u rozrobci tanka dlya yakogo razom zi B Styechkinim stvoriv dvigun AMBS potuzhnistyu v 300 k s Pislya revolyuciyi vinahidnik spivpracyuvav z laboratoriyeyu Zhukovskogo Brav uchast u stvorenni aerosanej Oleksandra Oleksandrovicha zaprosiv Mikola Romanovich Briling radyanskij vchenij v galuzi avtomobilebuduvannya do avtomotornogo doslidnogo institutu yakij vin zasnuvav Pislya stvorennya dviguna Alfa dlya malenkogo odnomisnogo litaka O Mikulina bulo priznacheno golovnim konstruktorom institutu Z 1928 r O Mikulin zi svoyeyu grupoyu rozpochav robotu iz stvorennya potuzhnogo aviacijnogo dviguna M 34 Pislya uspishnih viprobuvan bulo nalagodzheno serijnij vipusk cih dviguniv nasampered dlya tupolyevskih bombarduvalnikiv Dvigun neodnorazovo modernizuvavsya rozshiryuvalasya sfera jogo zastosuvannya Zreshtoyu jomu bulo prisvoyeno im ya konstruktora AM 34 Aleksandr Mikulin Visim takih dviguniv bulo vstanovleno na najbilshomu litaku Maksim Gorkij Na tupolyevskomu ANT 25 osnashenomu dvigunom O Mikulina vikonali naddaleki pereloti V Chkalov a potim M Gromov Do pochatku Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni dviguni AM 34 AM 35 vstanovlyuvalisya na dalekih bombarduvalnikah TB 7 ANT 45 vinishuvachah MIG Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni rozpochalisya roboti iz stvorennya litaka shturmovika yakij bi mig dosit dovgo jti na briyuchomu poloti nakrivayuchi bojovi odinici protivnika vognem svoyih garmat i kulemetiv Konstruktorom litaka bulo priznacheno S Illyushina a dvigun AM 38 potuzhnistyu 1600 k s rozrobiv O Mikulin zi svoyim kolektivom Pid chas vijni Mikulin zajmayetsya modernizaciyeyu dviguna AM 38 bezposeredno dlya shturmovikiv IL 2 U 1943 roci vin stvoriv forsovanij dvigun AM 38f Geroj Radyanskogo Soyuzu general polkovnik aviaciyi profesor M M Gromov pisav u roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni na motorah z markoyu AM Oleksandr Mikulin litala najbilsha kilkist bojovih litakiv vipushenih vitchiznyanoyu aviapromislovistyu Pislya vijni OKB pid kerivnictvom general majora inzhenernih vijsk O O Mikulina pochalo zajmatis konstruyuvannyam reaktivnih dviguniv Pershij reaktivnij dvigun AM 2 z tyagoyu 3000 kg bulo pobudovano vsogo za odin rik ale praktichnogo zastosuvannya vin ne otrimav Dvigun z indeksom AM 3 buv vigotovlenij dlya tupolyevskogo strategichnogo bombarduvalnika Tu 16 i mav rekordnu tyagu 8750 kg Piznishe cej litak i dvigun bulo modernizovano v pershij pasazhirskij reaktivnij lajner Tu 104 Oleksandr Oleksandrovich Mikulin vvazhav sho najbilsh perspektivnimi i ekonomichnimi ye mali reaktivni dviguni Takim buv AM 5 z tyagoyu 2000 kg sho mav serijne virobnictvo i zastosuvannya u vsepogodnomu perehoplyuvachi Yak 25 Malogabaritnim reaktivnim dvigunom AM 9 z tyagoyu 3250 kg buv osnashenij nadzvukovij vinishuvach MIG 19 Vazhka hvoroba zmusila talanovitogo konstruktora zalishiti robotu v aviacijnij promislovosti Ale tvorcha diyalnist O Mikulina nabula novogo rozvitku Vin pracyuvav v laboratoriyi piznishe instituti dviguniv Akademiyi nauk SRSR de plidno spivrobitnichav z S P Korolovim potim u viddilenni fiziko tehnichnih problem energetiki prezidiyi AN SRSR Dijsno talanovitij vinahidnik O Mikulin cikavivsya bud yakoyu mozhlivistyu modernizaciyi isnuyuchih mehanizmiv M M Gromov zgaduvav yak O Mikulin prijshovshi na tkacku fabriku pomitiv sho robota tkackogo veretena nedostatno produktivna Pislya p yatilitnoyi zavzyatoyi roboti O O Mikulin vinajshov vereteno podvijnogo krutinnya sho bulo vdvichi produktivnishe nizh kolishnye Cikavivsya O O Mikulin i problemami zdorov ya Vin vivchav pozitivnij vpliv na lyudskij organizm negativnih ioniv u povitri Z metoyu generuvannya takih ioniv bulo stvoreno ionizator yakij rozroblyavsya razom iz motorami Pershi zrazki ionizatora talanovitij konstruktor vigotoviv samostijno za dopomogoyu druziv a vzhe potim bulo nalagodzheno yih serijne virobnictvo Cikavi roboti O O Mikulina shodo analizu zhivih klitin stvorennya trenazhera mashini zdorov ya Ale dijsno unikalnoyu stala kniga vosmidesyatidvorichnogo O O Mikulina nadrukovana 100 tisyachnim nakladom Aktivne dovgolittya abo Moya sistema borotbi zi staristyu sho vijshla v svit u 1977 r i stala uzagalnennyam dosvidu pidtrimki zdorov ya za dopomogoyu vibrogimnastiki DzherelaIgor Sharov Vcheni Ukrayini 100 vidatnih imen K ArtEk 2006 ISBN 966 505 054 0 KPI biografiya Mikulina Oleksandra OdeksandrovichaLiteraturaMikulin Aleksandr Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135