Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Себастіан Фабіан Кленович (Кльонович, Ацерн) (пол. Sebastian Fabian Klonowic, лат. Acernus, 1545, с. Сульмежиці, біля Каліша, Польща — 12 серпня 1602, Люблін, Польща) — поет та композитор Речі Посполитої, викладач Замойської академії, симпатик Реформації та Русі-Роксолянії. Писав латиною, згодом польською.
| Себастіян Кленович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Sebastian Fabian Klonowic | ||||
 Графічне зображення Себастіяна Кленовича | ||||
| Народився | 1545 Сульмежиці | |||
| Помер | 12 серпня 1602 Люблін | |||
| Країна |  Річ Посполита | |||
| Діяльність | композитор поет | |||
| Alma mater | Ягеллонський університет | |||
| Мова творів | польська | |||
| У шлюбі з | d | |||
| | ||||
 Себастіян Кленович у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Довший час мешкав у Львові, згодом оселився в Любліні, також мешкав у Замості.
Життєвий шлях
Все своє життя Себастіян Кленович провів у колі й під впливом трьох міст: Люблін, Львів та Замостя.
Був сином Яна Кльона, орендаря фільварку і млина над річкою Орлею, та Анни з Пєтшалків. Підписувався латинським перекладом свого прізвища: Acernus (Acer — клен).
Себастіан провів молоді літа в Пезінку (тоді Угорське королівство, нині Словаччина), Чеськім Крумлові (Чехія) та Львові. Навчався в єзуїтському колегіумі в Каліші.
1568 оселився в Любліні, де близько 1573 року розпочав кар'єру урядника міської канцелярії. 1574–1582 — міський писар у Любліні. 1576–1582 — він добився високого становища, як чиновник, провадив судову канцелярію війта в Любліні.
1580 — Себастіян Кленович одружився з Аґнєшкою Вісліцькою, дочкою люблінського лавника та торговця. 1583 — він став люблінським лавником (вибірним представником громади).
1585 — від Йосипа Верещинського, латинського єпископа Київського й абата бенедиктинців у Ситихові, отримав війтівство у селі Псари і заснував на тих землях село Воля Юзефовська.
1589 — на прохання Яна Замойського (покровителя Замойської академії) Себастіан став ректором цієї ж академії.
Війта (з 1592), бургомістр (з 1594), у 1595 призначений довічним міським райцею Любліна.
Помер у шпиталі святого Лазаря (Люблін).
Творчий доробок
| Ця стаття є сирим з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (серпень 2020) |
- «Віршовані вітання польським королям та принцам за Клементом Яніцки», Vitae regum Polonorum Klement Janicki, Pt. Переклад Себастіяна Кленовського.
- «Філтрон» (1582) — поема латинською мовою, Philtron
- «Звитяга богів» (Victoria deorum) — поема про міфічну перемогу над богами здобуту титанами.
- «Роксоланія» (1584) — поема про життя на Русі. Roxolania.
- «Жалі нагробні на уродженого шляхтичем пана Яна Кохановського» (1595), Zale nagrobne na slachetnie urodzonego Pana Jana Kochanowskiego (1595) — цикл віршів за матеріалами із суду присяжних (лавочкін).
- «Флис, тобто судноплавство Віслою та іншими річками, що впадають у неї» пол. Flis, to jest Spuszczanie statkow Wisla i inszymi rzekami do niej przypadajacymi (1595) — віршований опис торгового кодексу плисаків.
- «Гаман юдеїв, тобто неправомірно набуті маєтності» (1600), Worek Judaszow to jest zle nabycie majetnosci — трактат договірного права.
- «Гебдонас, то є сім щоденних писаних за Книгою Мойсеєвою починаючи від тої днини коли Бог творив, і як в сьомий день відпочивав, чемно зібраних Себастіяном Кленовіцем з Сульмержиці», записані в Любліні, видано в Кракові, друк Мацея Ґарволчика, (1581):
- 1. «Неділя: „Вітаю, день найсвітліший знаменує неділя …“», Niedziela: «Witaj, dniu przenaswietrzy dzisiejszej niedziele…»
- 2. «Понеділок: „На початку днів, другий день є понеділковий …“» Poniedzialek: «W porzadku dni wtory jest dzien poniedzialkowy…»
- 3. «Вівторок: „На кожен день хвалімо вашого Господа …“», Wtorek: «Na kazdy dzien chwalemy imie twoje Panie…»
- 4. «Середа: „Сонце золоте, сонце величне, земле єдина …“», Sroda: «Slonce zlote, slonce wdzieczne, planeto jedyny…»
- 5. «Четвер: „Отче наш, який всіх в обіймах своїх …“», Czwartek: «Ojcze nasz, ktory wszystko w garsci swej zawierasz…»
- 6. "П'ятниця: "Господи, відкрий уста мої, нехай визнаю … "", Piatek: «Otworz, Panie, usta moje, niechaj wyznawaja…»
- 7. «Субота: „У сьомий і останній день у тижня, суботу …“», Sobota: «Siodmy a ostatni dzien w tegodniu sobota…»
- 8. «Псалом 147: „Славімо, Єрусалимці Господа, Бога нашого …“», Ps 147: «Slawcie, Jerozolimcy, Pana Boga swego…»
- 9. «Псалом 90: „Хто шукає помочі Всевишнього, в серці своєму…“», Ps 90: «Kto pomocy Nawyzszego zada z serca uprzejmego…»
- 10. Piosnka uczyniona czasu powietrza, kiedy bylo Interregnum w Roku Panskim 1572: «Mocny Zemscicielu naszych sprosnych zlosci…»
- «Гораіс» — прозиметричний твір, присвячений роду Горайських (Гораїв), Gorais
Суспільне значення
Написав 4 поеми, найвідоміша з яких «Роксоланія» (тодішня латинська назва України). У ній оспівує красу і багатство української землі, її міст і сіл, зображує життя народу, його звичаї і легенди. Філософські погляди Кленовича мали гуманістичний характер. Основою людського життя для Кленовича є праця. Герой його творів не аскет, що втікає од світу, а людина дії — моряк, який відкриває нові землі, купець, учений. Власне, вся його поема «Роксоланія» — то гімн праці, проголошення необхідності активного земного самоутвердження і самореалізації людини, як сенсу її життя. Кленович був прихильником етичного раціоналізму. Моральне вдосконалення він поєднував з обов'язковим підвищенням освітнього рівня, а однією з головних чеснот уважав уміння людини підкорити свої бажання розумові. Кленовичу була притаманна гуманістична переконаність у здатності людини силою свого розуму і волі створити себе як особистість. Моральним ідеалом для мислителя була стоїчна концепція досконалої людини, основними чеснотами якої вважалися стійкість, шляхетність, розважливість, поміркованість, справедливість, патріотизм. Ці якості, на думку Кленовича, слід прищеплювати з дитинства. Кінцеву мету виховання Кленович вбачав у формуванні гідного і доброчинного члена суспільства.
«Роксоланія» є також цікавою з огляду на наявну в ній спробу автора в ренесансно-гуманістичному ключі осмислити вітчизняну історію. Кленович шукає місце своєму та іншим слов'янським народам у світовому історичному процесі. Тому певне місце відводиться питанню походження українського народу, спільних з іншими коренів. Сповнений оптимізму щодо майбутнього, він закликає братися знову добувати «славу предків»; кличе музу історії Кліо до України і навіть зазначає, що вона сюди вже йде. Зацікавлення національною історією спричинило його інтерес до народного життя. Кленович оспівує красу і багатство української землі, її міст і сіл, докладно змальовує життя простого люду, його звичаї і вірування, використовуючи при цьому багатий арсенал поетичних засобів античної літератури і міфології, яка переплітається з давньоукраїнською, персонажі якої виявляють інколи навіть більшу силу, ніж християнський Бог.
Кленович був видатним латиномовним поетом. Він прагнув навіть заснувати на українських землях латиномовний Парнас. Брав активну участь і в організації навчального процесу в Замойській академії.
Кленович про Київ і Русь
Кленович у поемі «Роксоланія» (1584) пише:
«Знайте всі люди, що Київ в Русі важить стільки,
Скільки для всіх християн Рим стародавній колись».
Зміст поеми базується на безпосередніх спостереженнях автора з Червоної чи Галицької Русі. Іноді захоплює він своїм зором і ширший український простір з Києвом включно, звертається й до історичних джерел. Але основна його увага зосереджена на західній частині української землі. Кльонович чітко визначає її український (за тогочасним означенням, — руський) етнічний характер, називає жителів описуваної країни русинами («Russi», рідше «Rutheni» і тільки в одному випадку — галичанами — «Glivicii»). Стверджує, що першопрохідцями, автохтонами цієї землі, тими, хто творив і освоював серед незайманих пущ землеробські угіддя, будував села і міста, були русини. «Плем'я, однак, то своє ім'я русів від прадідів мало. Всі теж нащадки його і прийняли, й признають». Отже тут є ще вільний від тенденційних впливів погляд польського поета на походження населення описуваного краю і його давньої народоназви (етноніма) — русини. Кльонович вирізняє цей народ з-поміж інших сусідніх етносів, в тому числі й московитів. Він зазначає, що край русинів простягається «до литовських аж меж» і «аж до твердих москвичів», а «Чорне море само повело від східних гетів межу».
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Flis, to jest Spuszczanie statkow Wisla i inszymi rzekami do niej przypadajacymi
- http://www.medievist.org.ua/2013/07/sebastiano-acerni-gorais-p-i.html
- Себастіян Кленович. Роксоланія. 1584 р. (український переклад). — Ізборник.
- польський поет, засновник, за твердженням Івана Франка, «української школи» в польській літературі
- латинський та польські варіації тексту поеми
- Відомості про український фольклор у старопольських історичних і літературних пам'ятках // Кирчів Р. Ф. Донаукові зацікавлення українським фольклором та етнографією / Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 2. — С. 51—53.
Джерела та література
- О. М. Дзюба. Кльонович Себастьян-Фабіан // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 357. — .
- Кленович, Севастян Фабіан // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 284. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Себастіян Кленович |
- Кльоновіч Себастіян // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 658. — 1000 екз.
- Доказ походження поета Себастьяна Кленовича від 16 листопада 1594 року[недоступне посилання з липня 2019]
- [недоступне посилання з липня 2019 І Klonowic Роботи в колекції
- Себастьян Фабіан Klonowic,Flis: видано в Chelmno 1862.
- Literatur von Sebastian Fabian Klonowic // Літературний каталог Staatsbibliothek zu Berlin
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sebastian Fabian Klenovich Klonovich Acern pol Sebastian Fabian Klonowic lat Acernus 1545 1545 s Sulmezhici bilya Kalisha Polsha 12 serpnya 1602 Lyublin Polsha poet ta kompozitor Rechi Pospolitoyi vikladach Zamojskoyi akademiyi simpatik Reformaciyi ta Rusi Roksolyaniyi Pisav latinoyu zgodom polskoyu Sebastiyan KlenovichSebastian Fabian KlonowicGrafichne zobrazhennya Sebastiyana KlenovichaNarodivsya 1545 1545 SulmezhiciPomer 12 serpnya 1602 1602 08 12 LyublinKrayina Rich PospolitaDiyalnist kompozitor poetAlma mater Yagellonskij universitetMova tvoriv polskaU shlyubi z d Sebastiyan Klenovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Dovshij chas meshkav u Lvovi zgodom oselivsya v Lyublini takozh meshkav u Zamosti Zhittyevij shlyahVse svoye zhittya Sebastiyan Klenovich proviv u koli j pid vplivom troh mist Lyublin Lviv ta Zamostya Buv sinom Yana Klona orendarya filvarku i mlina nad richkoyu Orleyu ta Anni z Pyetshalkiv Pidpisuvavsya latinskim perekladom svogo prizvisha Acernus Acer klen Sebastian proviv molodi lita v Pezinku todi Ugorske korolivstvo nini Slovachchina Cheskim Krumlovi Chehiya ta Lvovi Navchavsya v yezuyitskomu kolegiumi v Kalishi 1568 oselivsya v Lyublini de blizko 1573 roku rozpochav kar yeru uryadnika miskoyi kancelyariyi 1574 1582 miskij pisar u Lyublini 1576 1582 vin dobivsya visokogo stanovisha yak chinovnik provadiv sudovu kancelyariyu vijta v Lyublini 1580 Sebastiyan Klenovich odruzhivsya z Agnyeshkoyu Vislickoyu dochkoyu lyublinskogo lavnika ta torgovcya 1583 vin stav lyublinskim lavnikom vibirnim predstavnikom gromadi 1585 vid Josipa Vereshinskogo latinskogo yepiskopa Kiyivskogo j abata benediktinciv u Sitihovi otrimav vijtivstvo u seli Psari i zasnuvav na tih zemlyah selo Volya Yuzefovska 1589 na prohannya Yana Zamojskogo pokrovitelya Zamojskoyi akademiyi Sebastian stav rektorom ciyeyi zh akademiyi Vijta z 1592 burgomistr z 1594 u 1595 priznachenij dovichnim miskim rajceyu Lyublina Pomer u shpitali svyatogo Lazarya Lyublin Tvorchij dorobokCya stattya ye sirim perekladom z inshoyi movi Mozhlivo vona stvorena za dopomogoyu mashinnogo perekladu abo perekladachem yakij nedostatno volodiye oboma movami Bud laska dopomozhit polipshiti pereklad serpen 2020 Smert Acerna kartina Vilgelma Leopolskogo 1867 Virshovani vitannya polskim korolyam ta princam za Klementom Yanicki Vitae regum Polonorum Klement Janicki Pt Pereklad Sebastiyana Klenovskogo Filtron 1582 poema latinskoyu movoyu Philtron Zvityaga bogiv Victoria deorum poema pro mifichnu peremogu nad bogami zdobutu titanami Roksolaniya 1584 poema pro zhittya na Rusi Roxolania Zhali nagrobni na urodzhenogo shlyahtichem pana Yana Kohanovskogo 1595 Zale nagrobne na slachetnie urodzonego Pana Jana Kochanowskiego 1595 cikl virshiv za materialami iz sudu prisyazhnih lavochkin Flis tobto sudnoplavstvo Visloyu ta inshimi richkami sho vpadayut u neyi pol Flis to jest Spuszczanie statkow Wisla i inszymi rzekami do niej przypadajacymi 1595 virshovanij opis torgovogo kodeksu plisakiv Gaman yudeyiv tobto nepravomirno nabuti mayetnosti 1600 Worek Judaszow to jest zle nabycie majetnosci traktat dogovirnogo prava Gebdonas to ye sim shodennih pisanih za Knigoyu Mojseyevoyu pochinayuchi vid toyi dnini koli Bog tvoriv i yak v somij den vidpochivav chemno zibranih Sebastiyanom Klenovicem z Sulmerzhici zapisani v Lyublini vidano v Krakovi druk Maceya Garvolchika 1581 1 Nedilya Vitayu den najsvitlishij znamenuye nedilya Niedziela Witaj dniu przenaswietrzy dzisiejszej niedziele 2 Ponedilok Na pochatku dniv drugij den ye ponedilkovij Poniedzialek W porzadku dni wtory jest dzien poniedzialkowy 3 Vivtorok Na kozhen den hvalimo vashogo Gospoda Wtorek Na kazdy dzien chwalemy imie twoje Panie 4 Sereda Sonce zolote sonce velichne zemle yedina Sroda Slonce zlote slonce wdzieczne planeto jedyny 5 Chetver Otche nash yakij vsih v obijmah svoyih Czwartek Ojcze nasz ktory wszystko w garsci swej zawierasz 6 P yatnicya Gospodi vidkrij usta moyi nehaj viznayu Piatek Otworz Panie usta moje niechaj wyznawaja 7 Subota U somij i ostannij den u tizhnya subotu Sobota Siodmy a ostatni dzien w tegodniu sobota 8 Psalom 147 Slavimo Yerusalimci Gospoda Boga nashogo Ps 147 Slawcie Jerozolimcy Pana Boga swego 9 Psalom 90 Hto shukaye pomochi Vsevishnogo v serci svoyemu Ps 90 Kto pomocy Nawyzszego zada z serca uprzejmego 10 Piosnka uczyniona czasu powietrza kiedy bylo Interregnum w Roku Panskim 1572 Mocny Zemscicielu naszych sprosnych zlosci Gorais prozimetrichnij tvir prisvyachenij rodu Gorajskih Gorayiv GoraisSuspilne znachennyaEpitafiya Sebastiyana Fabiana Klenovicha v arhikatedralnomu sobori Lyublina Napisav 4 poemi najvidomisha z yakih Roksolaniya todishnya latinska nazva Ukrayini U nij ospivuye krasu i bagatstvo ukrayinskoyi zemli yiyi mist i sil zobrazhuye zhittya narodu jogo zvichayi i legendi Filosofski poglyadi Klenovicha mali gumanistichnij harakter Osnovoyu lyudskogo zhittya dlya Klenovicha ye pracya Geroj jogo tvoriv ne asket sho vtikaye od svitu a lyudina diyi moryak yakij vidkrivaye novi zemli kupec uchenij Vlasne vsya jogo poema Roksolaniya to gimn praci progoloshennya neobhidnosti aktivnogo zemnogo samoutverdzhennya i samorealizaciyi lyudini yak sensu yiyi zhittya Klenovich buv prihilnikom etichnogo racionalizmu Moralne vdoskonalennya vin poyednuvav z obov yazkovim pidvishennyam osvitnogo rivnya a odniyeyu z golovnih chesnot uvazhav uminnya lyudini pidkoriti svoyi bazhannya rozumovi Klenovichu bula pritamanna gumanistichna perekonanist u zdatnosti lyudini siloyu svogo rozumu i voli stvoriti sebe yak osobistist Moralnim idealom dlya mislitelya bula stoyichna koncepciya doskonaloyi lyudini osnovnimi chesnotami yakoyi vvazhalisya stijkist shlyahetnist rozvazhlivist pomirkovanist spravedlivist patriotizm Ci yakosti na dumku Klenovicha slid prisheplyuvati z ditinstva Kincevu metu vihovannya Klenovich vbachav u formuvanni gidnogo i dobrochinnogo chlena suspilstva Roksolaniya ye takozh cikavoyu z oglyadu na nayavnu v nij sprobu avtora v renesansno gumanistichnomu klyuchi osmisliti vitchiznyanu istoriyu Klenovich shukaye misce svoyemu ta inshim slov yanskim narodam u svitovomu istorichnomu procesi Tomu pevne misce vidvoditsya pitannyu pohodzhennya ukrayinskogo narodu spilnih z inshimi koreniv Spovnenij optimizmu shodo majbutnogo vin zaklikaye bratisya znovu dobuvati slavu predkiv kliche muzu istoriyi Klio do Ukrayini i navit zaznachaye sho vona syudi vzhe jde Zacikavlennya nacionalnoyu istoriyeyu sprichinilo jogo interes do narodnogo zhittya Klenovich ospivuye krasu i bagatstvo ukrayinskoyi zemli yiyi mist i sil dokladno zmalovuye zhittya prostogo lyudu jogo zvichayi i viruvannya vikoristovuyuchi pri comu bagatij arsenal poetichnih zasobiv antichnoyi literaturi i mifologiyi yaka pereplitayetsya z davnoukrayinskoyu personazhi yakoyi viyavlyayut inkoli navit bilshu silu nizh hristiyanskij Bog Klenovich buv vidatnim latinomovnim poetom Vin pragnuv navit zasnuvati na ukrayinskih zemlyah latinomovnij Parnas Brav aktivnu uchast i v organizaciyi navchalnogo procesu v Zamojskij akademiyi Klenovich pro Kiyiv i RusKlenovich u poemi Roksolaniya 1584 pishe Znajte vsi lyudi sho Kiyiv v Rusi vazhit stilki Skilki dlya vsih hristiyan Rim starodavnij kolis Zmist poemi bazuyetsya na bezposerednih sposterezhennyah avtora z Chervonoyi chi Galickoyi Rusi Inodi zahoplyuye vin svoyim zorom i shirshij ukrayinskij prostir z Kiyevom vklyuchno zvertayetsya j do istorichnih dzherel Ale osnovna jogo uvaga zoseredzhena na zahidnij chastini ukrayinskoyi zemli Klonovich chitko viznachaye yiyi ukrayinskij za togochasnim oznachennyam ruskij etnichnij harakter nazivaye zhiteliv opisuvanoyi krayini rusinami Russi ridshe Rutheni i tilki v odnomu vipadku galichanami Glivicii Stverdzhuye sho pershoprohidcyami avtohtonami ciyeyi zemli timi hto tvoriv i osvoyuvav sered nezajmanih push zemlerobski ugiddya buduvav sela i mista buli rusini Plem ya odnak to svoye im ya rusiv vid pradidiv malo Vsi tezh nashadki jogo i prijnyali j priznayut Otzhe tut ye she vilnij vid tendencijnih vpliviv poglyad polskogo poeta na pohodzhennya naselennya opisuvanogo krayu i jogo davnoyi narodonazvi etnonima rusini Klonovich viriznyaye cej narod z pomizh inshih susidnih etnosiv v tomu chisli j moskovitiv Vin zaznachaye sho kraj rusiniv prostyagayetsya do litovskih azh mezh i azh do tverdih moskvichiv a Chorne more samo povelo vid shidnih getiv mezhu PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Flis to jest Spuszczanie statkow Wisla i inszymi rzekami do niej przypadajacymi http www medievist org ua 2013 07 sebastiano acerni gorais p i html Sebastiyan Klenovich Roksolaniya 1584 r ukrayinskij pereklad Izbornik polskij poet zasnovnik za tverdzhennyam Ivana Franka ukrayinskoyi shkoli v polskij literaturi latinskij ta polski variaciyi tekstu poemi Vidomosti pro ukrayinskij folklor u staropolskih istorichnih i literaturnih pam yatkah Kirchiv R F Donaukovi zacikavlennya ukrayinskim folklorom ta etnografiyeyu Narodna tvorchist ta etnografiya 2005 2 S 51 53 Dzherela ta literaturaO M Dzyuba Klonovich Sebastyan Fabian Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 357 ISBN 978 966 00 0692 8 Klenovich Sevastyan Fabian Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 284 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Sebastiyan Klenovich Klonovich Sebastiyan Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 658 1000 ekz Dokaz pohodzhennya poeta Sebastyana Klenovicha vid 16 listopada 1594 roku nedostupne posilannya z lipnya 2019 nedostupne posilannya z lipnya 2019 I Klonowic Roboti v kolekciyi Sebastyan Fabian Klonowic Flis vidano v Chelmno 1862 Literatur von Sebastian Fabian Klonowic Literaturnij katalog Staatsbibliothek zu Berlin