Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Савана передгір їв Південно Західної Аравії ідентифікатор WWF AT1320 афротропічний екорегіон пустель і склерофітних чага

Савана передгір'їв Південно-Західної Аравії

Савана передгір'їв Південно-Західної Аравії

Савана передгір'їв Південно-Західної Аравії (ідентифікатор WWF: AT1320) — афротропічний екорегіон пустель і склерофітних чагарників, розташований на південному заході Аравійського півострова, на території Саудівської Аравії, Ємену та Оману.

Савана передгір'їв Південно-Західної Аравії
imageЛандшафт на південь від Ет-Таїфа (Саудівська Аравія)
Екозона Афротропіка
Біом Пустелі і склерофітні чагарники
Статус збереження критичний/зникаючий
 WWF AT1320
Межі Прибережні склерофітні чагарники Південно-Західної Аравії
Червономорські Нубо-Синдські тропічні пустелі та напівпустелі
Гірські рідколісся Південно-Західної Аравії
Туманні рідколісся, чагарники та дюни Південної Аравії
Площа, км² 275 270
Країни Саудівська Аравія, Ємен, Оман
Охороняється 1,37 %
imageРозташування екорегіону (оранжевим)

Географія

Екорегіон охоплює середні висоти гірських хребтів, розташованих на південному заході Аравійського півострова, зокрема гір [en] та [en] в Саудівській Аравії, гір [en] в Смені та гір [en] у південно-західному Омані.

Високогір'я цих гірських хребтів виділяють у окремий регіон гірських рідколісь Південно-Західної Аравії. Із заходу і півдня екорегіон обмежений регіоном прибережних склерофітних чагарників Південно-Західної Аравії, який охоплює прибережну смугу між Червоним морем і Аденською затокою та передгір'ями Аравії. Між саваною передгір'їв Аравії та гіперпосушливою Аравійською пустелею в центральній частині півострова розташований екорегіон червономорських Нубо-Синдських тропічних пустель і напівпустель.

Гори піднімаються над Червоним морем і Аденською затокою серією уступів. Висота гір зменшується на північ і схід, а найвищі гірські вершини розташовані на південному заході Ємену. Скелі екорегіону переважно сформовані докембрійськими гірськими породами, зокрема гранітами, гнейсами і сланцями. Місцями вони перекриваються більш молодими вулканічними породами. Гори Хадрамаут і Дофар сформовані осадовими породами, зокрема вапняками, мергелями, пісковиками, бокситами, евапоритами, сланцями, турбідітами та конгломератами, які перекривають старші докембрійські магматичні та метаморфічні породи.

Клімат

В межах екорегіону переважає тропічний пустельний клімат, а на найвищих вершинах — тропічний напівпустельний клімат. Середня температура влітку становить 20-35 °C, взимку 10 °C, на найвищах вершинах взимку трапляються морози і випадає сніг. Середньорічна кількість опадів переважно становить менше 250 мм, хоча на південному сході регіону може становити 600-800 мм. Найбільше опадів випадає у квітні-липні та у вересні-жовтні. Влітку в прибережних районах Аравійського моря часто відбувається апвелінг (підйом глибинних вод у верхні шари океану), що призводить до охолодження повітряних мас та формування туманів. Внаслідок цього південні схили гір в Дофарі та південному Ємені мають більш прохолодний і вологий клімат. Також цьому сприяють південно-західні мусони, відомі як [en], які влітку приносять дощі і грози. Однак в тих частинах гір, що перебувають в дощовій тіні, опадів набагато менше.

Флора

Основними рослинними угрупованнями екорегіону є листопадні колючі рідколісся, напіввічнозелені рідколісся, чагарники та сухі луки. Рослинність змінюється залежно від висоти над рівнем моря, кількості опадів і ґрунтів.

На висоті до 1000 м над рівнем моря переважають акацієво-комміфорові рідколісся, дерева яких скидають листя під час посухи, та колючі чагарникові зарості. В них переважають акації з роду [en] та комміфори (Commiphora spp.). На східних схилах гір комміфори часто відсутні, а натомість переважають різні види акацій. В цих невисоких лісах ростуть такі дерева, як [en] (Vachellia flava), [en] (Vachellia abyssinica), [en] (Senegalia mellifera), зонтична акація (Vachellia tortilis), африканське миррове дерево (Commiphora myrrha), [en] (Commiphora habessinica), [en] (Commiphora gileadensis), а також [es], [pt] [en]. Серед інших дерев і кущів, що ростуть в цих рідколіссях, слід відзначити кілька видів молочаю ([de] та [es]), [en] (Grewia tenax), [en] (Hibiscus micranthus), [de] (Gymnosporia senegalensis), [sv] (Melhania denhamii), [en] (Cadaba farinosa), [en] (Boscia arabica), гладкий аденіум (Adenium obesum), ладанне дерево (Boswellia sacra), [en] (Sterculia africana), [en], [en], а також різні види алое (Aloe spp.) та барлерії (Barleria spp.).

На висоті до 1800 м над рівнем моря продовжуються акацієво-комміфорові ліси. У цих високогірних лісах переважають зонтичні акації (Vachellia tortilis), арабські бальзамові дерева (Commiphora gileadensis), африканські миррові дерева (Commiphora myrrha), [en] (Moringa peregrina), [en] (Grewia villosa), [fr] (Cadia purpurea), [en] (Carissa edulis) та [en] (Cordia africana), а також [pt], [es] [he], Dobera glabra, [de] та [fr].

У сухих долинах ваді, по яким час від часу протікають сезонні водні потоки, ростуть [en] (Breonadia salicina), африканські кордії (Cordia africana), [en] (Mimusops laurifolia) та різновид фікусів [en]. У деяких ваді на західних схилах гір, де вода тече протягом всього року, зокрема в районі гори [arz], ростуть прадавні вічнозелені лавролисті мімузопси. Ці дерева досягли величезних розмірів і є найбільшими в Саудівській Аравії.

На висоті від 1800 до 2200 м над рівнем моря ростуть напіввічнозелені рідколісся, в яких переважають оливкоподібні барбеї (Barbeya oleoides) та [en] (Olea europaea subsp. cuspidata). Ці ліси формують перехідну зону між акацієво-комміфоровими рідколіссями на нижчих висотах та ялівцевими лісами у високогір'ях, що належать до екорегіону гірських рідколісь Південно-Західної Аравії.

Загалом флора саван передгір'їв Південно-Західної Аравії багато в чому схожа на флору тропічної Східної Африки. Акацієво-коміфорні ліси характерні для сухих східноафриканських низовин і передгір'їв, а на високих горах Східної Африки росте багато з тих видів, що зустрічаються в горах Аравії. Екорегіон також вирізняється високим ендемізмом — тут росте близько 110 ендемічних видів рослин. У цій гарячій точці біорізноманіття, особливо в Ємені, рослинний ендемізм часто пов'язаний із терасовим ландшафтом. Вологі гірські тераси є притулком для багатьох видів рослин і тварин у переважно посушливому ландшафті.

Фауна

Серед поширених в екорегіоні видів ссавців слід відзначити звичайного каракала (Caracal caracal), звичайного шакала (Canis aureus), смугасту гієну (Hyaena hyaena), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), звичайну генету (Genetta genetta), білохвосту мангусту (Ichneumia albicauda), піщанку Сундеваля (Meriones crassus), капського зайця (Lepus capensis), капського дамана (Procavia capensis) та індійського їжатця (Hystrix indica). Тут зустрічаються рідкісні [en] (Canis lupus arabs) та аравійські леопарди (Panthera pardus nimr). Характерним представником екорегіону є гамадрил (Papio hamadryas). Близько 150 особин цього виду мешкають на схилах гори [en] в західному Ємені. Раніше в регіоні зустрічався азійський гепард (Acinonyx jubatus venaticus), однак наразі він вимер. Серед плазунів регіону слід відзначити ендемічного єменського варана (Varanus yemenensis).

Низка видів птахів є ендеміками гір Південно-Західної Аравії. Серед таких птахів слід відзначити чорногорлого кеклика (Alectoris philbyi), єменську кропив'янку (Curruca buryi), єменського дрозда (Turdus menachensis), аравійську тинівку (Prunella fagani), аравійського астрильда (Estrilda rufibarba), єменського щедрика (Crithagra menachensis) та єменську чечітку (Linaria yemenensis). Серед інших місцевих видів птахів слід відзначити чорноголового кеклика (Alectoris melanocephala), [en] (Dendrocopos dorae), [en] (Oenanthe lugentoides), аравійського горобця (Passer euchlorus), аравійську кропив'янку (Curruca leucomelaena), аравійського щедрика (Crithagra rothschildi) та єменську армілку (Rhynchostruthus percivali).

Гори Аравійського півострова відіграють важливу роль у відпочинку таких рідкісних перелітних птахів, як степові чайки (Vanellus gregarius) та марокканські ібіси-лисоголови (Geronticus eremita). Скелі цих гір є домом для великих хижих птахів, таких як білоголові сипи (Gyps fulvus), кафрські орли (Aquila verreauxii) та [en] (Falco peregrinus pelegrinoides).

Збереження

Екорегіон саван передгір'ів Південно-Західної Аравії був заселений протягом тисячоліть. Люди почали займатися осілим землеробством в регіоні понад 5000 років тому. Вони створювали поля на гірських терасах та на берегах гірських струмків. Гори також використовуються для випасу худоби — корів, овець, кіз та верблюдів. Внаслідок тривалого антропогенного тиску лісовий покрив екорегіону був значною мірою деградований. Його площа зменшилася внаслідок надмірної вирубки, перевипасу худоби та перетворення на сільськогосподарські угіддя, особливо в околицях міст.

Близько 1,37 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: Національний парк Асір, [en] та [en] в Саудівській Аравії.

Примітки

  1. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
  3. Guba I., Glennie K. (1998) Geology and Geomorphology. In: Ghazanfar S.A., Fisher M. (eds) Vegetation of the Arabian Peninsula. Geobotany, vol 25. Springer, Dordrecht.DOI:10.1007/978-94-017-3637-4_3
  4. Fisher M., Membery D.A. (1998) Climate. In: Ghazanfar S.A., Fisher M. (eds) Vegetation of the Arabian Peninsula. Geobotany, vol 25. Springer, Dordrecht. DOI:10.1007/978-94-017-3637-4_2
  5. Kürschner H. (1998) Biogeography and Introduction to Vegetation. In: Ghazanfar S.A., Fisher M. (eds) Vegetation of the Arabian Peninsula. Geobotany, vol 25. Springer, Dordrecht. DOI:10.1007/978-94-017-3637-4_4
  6. Nabhan, Gary Paul (2014). Cumin, Camels, and Caravans: a Spice Odyssey. University of California Press, 2014.
  7. Ghazanfar S.A. (1998) Plants of Economic Importance. In: Ghazanfar S.A., Fisher M. (eds) Vegetation of the Arabian Peninsula. Geobotany, vol 25. Springer, Dordrecht. DOI:10.1007/978-94-017-3637-4_11
  8. Hall, M., Neale, S., Al‐Abbasi, T.M. and Miller, A.G. Arabia's tallest trees: ecology, distribution and conservation status of the regionally endangered tree species Mimusops laurifolia // Nordic Journal of Botany. — 2010. — Вип. 28. — С. 240-245. — DOI:10.1111/j.1756-1051.2009.00560.x.
  9. Michael C. Jennings, Amar R. H. Al-Momen and Jabr S. Y. Haresi (2010). The Birds of the Highlands of South-West Saudi Arabia and Adjacent Parts of the Tihama: July 2010 (ABBA SURVEY 42). December 2010. Accessed 1 February 2021. [1]
  10. BirdLife International (2021) Important Bird Areas factsheet: Raydah escarpment. Downloaded from http://www.birdlife.org on 03/02/2021.
  11. BirdLife International (2021) Endemic Bird Areas factsheet: South-west Arabian mountains. Downloaded from http://www.birdlife.org on 01/02/2021.

Посилання

  • «Southwestern Arabian foothills savanna». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Southwest Arabian Escarpment Shrublands and Woodlands» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Savana peredgir yiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi identifikator WWF AT1320 afrotropichnij ekoregion pustel i sklerofitnih chagarnikiv roztashovanij na pivdennomu zahodi Aravijskogo pivostrova na teritoriyi Saudivskoyi Araviyi Yemenu ta Omanu Savana peredgir yiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Landshaft na pivden vid Et Tayifa Saudivska Araviya Ekozona Afrotropika Biom Pusteli i sklerofitni chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT1320 Mezhi Priberezhni sklerofitni chagarniki Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Chervonomorski Nubo Sindski tropichni pusteli ta napivpusteli Girski ridkolissya Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Tumanni ridkolissya chagarniki ta dyuni Pivdennoyi Araviyi Plosha km 275 270 Krayini Saudivska Araviya Yemen Oman Ohoronyayetsya 1 37 Roztashuvannya ekoregionu oranzhevim GeografiyaEkoregion ohoplyuye seredni visoti girskih hrebtiv roztashovanih na pivdennomu zahodi Aravijskogo pivostrova zokrema gir en ta en v Saudivskij Araviyi gir en v Smeni ta gir en u pivdenno zahidnomu Omani Visokogir ya cih girskih hrebtiv vidilyayut u okremij region girskih ridkolis Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Iz zahodu i pivdnya ekoregion obmezhenij regionom priberezhnih sklerofitnih chagarnikiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi yakij ohoplyuye priberezhnu smugu mizh Chervonim morem i Adenskoyu zatokoyu ta peredgir yami Araviyi Mizh savanoyu peredgir yiv Araviyi ta giperposushlivoyu Aravijskoyu pusteleyu v centralnij chastini pivostrova roztashovanij ekoregion chervonomorskih Nubo Sindskih tropichnih pustel i napivpustel Gori pidnimayutsya nad Chervonim morem i Adenskoyu zatokoyu seriyeyu ustupiv Visota gir zmenshuyetsya na pivnich i shid a najvishi girski vershini roztashovani na pivdennomu zahodi Yemenu Skeli ekoregionu perevazhno sformovani dokembrijskimi girskimi porodami zokrema granitami gnejsami i slancyami Miscyami voni perekrivayutsya bilsh molodimi vulkanichnimi porodami Gori Hadramaut i Dofar sformovani osadovimi porodami zokrema vapnyakami mergelyami piskovikami boksitami evaporitami slancyami turbiditami ta konglomeratami yaki perekrivayut starshi dokembrijski magmatichni ta metamorfichni porodi KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye tropichnij pustelnij klimat a na najvishih vershinah tropichnij napivpustelnij klimat Serednya temperatura vlitku stanovit 20 35 C vzimku 10 C na najvishah vershinah vzimku traplyayutsya morozi i vipadaye snig Serednorichna kilkist opadiv perevazhno stanovit menshe 250 mm hocha na pivdennomu shodi regionu mozhe stanoviti 600 800 mm Najbilshe opadiv vipadaye u kvitni lipni ta u veresni zhovtni Vlitku v priberezhnih rajonah Aravijskogo morya chasto vidbuvayetsya apveling pidjom glibinnih vod u verhni shari okeanu sho prizvodit do oholodzhennya povitryanih mas ta formuvannya tumaniv Vnaslidok cogo pivdenni shili gir v Dofari ta pivdennomu Yemeni mayut bilsh proholodnij i vologij klimat Takozh comu spriyayut pivdenno zahidni musoni vidomi yak en yaki vlitku prinosyat doshi i grozi Odnak v tih chastinah gir sho perebuvayut v doshovij tini opadiv nabagato menshe FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye listopadni kolyuchi ridkolissya napivvichnozeleni ridkolissya chagarniki ta suhi luki Roslinnist zminyuyetsya zalezhno vid visoti nad rivnem morya kilkosti opadiv i gruntiv Na visoti do 1000 m nad rivnem morya perevazhayut akaciyevo kommiforovi ridkolissya dereva yakih skidayut listya pid chas posuhi ta kolyuchi chagarnikovi zarosti V nih perevazhayut akaciyi z rodu en ta kommifori Commiphora spp Na shidnih shilah gir kommifori chasto vidsutni a natomist perevazhayut rizni vidi akacij V cih nevisokih lisah rostut taki dereva yak en Vachellia flava en Vachellia abyssinica en Senegalia mellifera zontichna akaciya Vachellia tortilis afrikanske mirrove derevo Commiphora myrrha en Commiphora habessinica en Commiphora gileadensis a takozh es pt en Sered inshih derev i kushiv sho rostut v cih ridkolissyah slid vidznachiti kilka vidiv molochayu de ta es en Grewia tenax en Hibiscus micranthus de Gymnosporia senegalensis sv Melhania denhamii en Cadaba farinosa en Boscia arabica gladkij adenium Adenium obesum ladanne derevo Boswellia sacra en Sterculia africana en en a takozh rizni vidi aloe Aloe spp ta barleriyi Barleria spp Na visoti do 1800 m nad rivnem morya prodovzhuyutsya akaciyevo kommiforovi lisi U cih visokogirnih lisah perevazhayut zontichni akaciyi Vachellia tortilis arabski balzamovi dereva Commiphora gileadensis afrikanski mirrovi dereva Commiphora myrrha en Moringa peregrina en Grewia villosa fr Cadia purpurea en Carissa edulis ta en Cordia africana a takozh pt es he Dobera glabra de ta fr U suhih dolinah vadi po yakim chas vid chasu protikayut sezonni vodni potoki rostut en Breonadia salicina afrikanski kordiyi Cordia africana en Mimusops laurifolia ta riznovid fikusiv en U deyakih vadi na zahidnih shilah gir de voda teche protyagom vsogo roku zokrema v rajoni gori arz rostut pradavni vichnozeleni lavrolisti mimuzopsi Ci dereva dosyagli velicheznih rozmiriv i ye najbilshimi v Saudivskij Araviyi Na visoti vid 1800 do 2200 m nad rivnem morya rostut napivvichnozeleni ridkolissya v yakih perevazhayut olivkopodibni barbeyi Barbeya oleoides ta en Olea europaea subsp cuspidata Ci lisi formuyut perehidnu zonu mizh akaciyevo kommiforovimi ridkolissyami na nizhchih visotah ta yalivcevimi lisami u visokogir yah sho nalezhat do ekoregionu girskih ridkolis Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Zagalom flora savan peredgir yiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi bagato v chomu shozha na floru tropichnoyi Shidnoyi Afriki Akaciyevo komiforni lisi harakterni dlya suhih shidnoafrikanskih nizovin i peredgir yiv a na visokih gorah Shidnoyi Afriki roste bagato z tih vidiv sho zustrichayutsya v gorah Araviyi Ekoregion takozh viriznyayetsya visokim endemizmom tut roste blizko 110 endemichnih vidiv roslin U cij garyachij tochci bioriznomanittya osoblivo v Yemeni roslinnij endemizm chasto pov yazanij iz terasovim landshaftom Vologi girski terasi ye pritulkom dlya bagatoh vidiv roslin i tvarin u perevazhno posushlivomu landshafti FaunaSered poshirenih v ekoregioni vidiv ssavciv slid vidznachiti zvichajnogo karakala Caracal caracal zvichajnogo shakala Canis aureus smugastu giyenu Hyaena hyaena zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes zvichajnu genetu Genetta genetta bilohvostu mangustu Ichneumia albicauda pishanku Sundevalya Meriones crassus kapskogo zajcya Lepus capensis kapskogo damana Procavia capensis ta indijskogo yizhatcya Hystrix indica Tut zustrichayutsya ridkisni en Canis lupus arabs ta aravijski leopardi Panthera pardus nimr Harakternim predstavnikom ekoregionu ye gamadril Papio hamadryas Blizko 150 osobin cogo vidu meshkayut na shilah gori en v zahidnomu Yemeni Ranishe v regioni zustrichavsya azijskij gepard Acinonyx jubatus venaticus odnak narazi vin vimer Sered plazuniv regionu slid vidznachiti endemichnogo yemenskogo varana Varanus yemenensis Nizka vidiv ptahiv ye endemikami gir Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Sered takih ptahiv slid vidznachiti chornogorlogo keklika Alectoris philbyi yemensku kropiv yanku Curruca buryi yemenskogo drozda Turdus menachensis aravijsku tinivku Prunella fagani aravijskogo astrilda Estrilda rufibarba yemenskogo shedrika Crithagra menachensis ta yemensku chechitku Linaria yemenensis Sered inshih miscevih vidiv ptahiv slid vidznachiti chornogolovogo keklika Alectoris melanocephala en Dendrocopos dorae en Oenanthe lugentoides aravijskogo gorobcya Passer euchlorus aravijsku kropiv yanku Curruca leucomelaena aravijskogo shedrika Crithagra rothschildi ta yemensku armilku Rhynchostruthus percivali Gori Aravijskogo pivostrova vidigrayut vazhlivu rol u vidpochinku takih ridkisnih perelitnih ptahiv yak stepovi chajki Vanellus gregarius ta marokkanski ibisi lisogolovi Geronticus eremita Skeli cih gir ye domom dlya velikih hizhih ptahiv takih yak bilogolovi sipi Gyps fulvus kafrski orli Aquila verreauxii ta en Falco peregrinus pelegrinoides ZberezhennyaEkoregion savan peredgir iv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi buv zaselenij protyagom tisyacholit Lyudi pochali zajmatisya osilim zemlerobstvom v regioni ponad 5000 rokiv tomu Voni stvoryuvali polya na girskih terasah ta na beregah girskih strumkiv Gori takozh vikoristovuyutsya dlya vipasu hudobi koriv ovec kiz ta verblyudiv Vnaslidok trivalogo antropogennogo tisku lisovij pokriv ekoregionu buv znachnoyu miroyu degradovanij Jogo plosha zmenshilasya vnaslidok nadmirnoyi virubki perevipasu hudobi ta peretvorennya na silskogospodarski ugiddya osoblivo v okolicyah mist Blizko 1 37 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Asir en ta en v Saudivskij Araviyi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Guba I Glennie K 1998 Geology and Geomorphology In Ghazanfar S A Fisher M eds Vegetation of the Arabian Peninsula Geobotany vol 25 Springer Dordrecht DOI 10 1007 978 94 017 3637 4 3 Fisher M Membery D A 1998 Climate In Ghazanfar S A Fisher M eds Vegetation of the Arabian Peninsula Geobotany vol 25 Springer Dordrecht DOI 10 1007 978 94 017 3637 4 2 Kurschner H 1998 Biogeography and Introduction to Vegetation In Ghazanfar S A Fisher M eds Vegetation of the Arabian Peninsula Geobotany vol 25 Springer Dordrecht DOI 10 1007 978 94 017 3637 4 4 Nabhan Gary Paul 2014 Cumin Camels and Caravans a Spice Odyssey University of California Press 2014 Ghazanfar S A 1998 Plants of Economic Importance In Ghazanfar S A Fisher M eds Vegetation of the Arabian Peninsula Geobotany vol 25 Springer Dordrecht DOI 10 1007 978 94 017 3637 4 11 Hall M Neale S Al Abbasi T M and Miller A G Arabia s tallest trees ecology distribution and conservation status of the regionally endangered tree species Mimusops laurifolia Nordic Journal of Botany 2010 Vip 28 S 240 245 DOI 10 1111 j 1756 1051 2009 00560 x Michael C Jennings Amar R H Al Momen and Jabr S Y Haresi 2010 The Birds of the Highlands of South West Saudi Arabia and Adjacent Parts of the Tihama July 2010 ABBA SURVEY 42 December 2010 Accessed 1 February 2021 1 BirdLife International 2021 Important Bird Areas factsheet Raydah escarpment Downloaded from http www birdlife org on 03 02 2021 BirdLife International 2021 Endemic Bird Areas factsheet South west Arabian mountains Downloaded from http www birdlife org on 01 02 2021 Posilannya Southwestern Arabian foothills savanna Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Southwest Arabian Escarpment Shrublands and Woodlands One Earth

Дата публікації:
Топ