Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські рідколісся Південно-Західної Аравії (ідентифікатор WWF: AT1325) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований на південному заході Аравійського півострова, на території Саудівської Аравії та Ємену.
 Ландшафт в околицях села [en] (Асір, Саудівська Аравія) | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні луки, савани і чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT1320 |
| Межі | Савана передгір'їв Південно-Західної Аравії |
| Площа, км² | 27 739 |
| Країни | Саудівська Аравія, Ємен |
| Охороняється | 0,43 % |
 Розташування екорегіону (оливковим) | |
Географія
Екорегіон гірських рідколісь Південно-Західної Аравії охоплює території, розташовані на висоті понад 2000 м в горах [en], які включають в себе гори [en] на південному заході Саудівської Аравії та Західні Високогір'я Ємену. Ці гори простягаються з півночі на південь, паралельно узбережжю Червоного моря. На заході гори стрімко спускаються до рівнини Тігама на узбережжі Червоного моря серією уступів. Більш пологі східні схили гір поступово спускаються до пустельних плато та западин Руб-Ель-Халі. Гори на півночі загалом є більш низькими, ніж на півдні. Найвищою гірською вершиною регіону є [en] висотою 3666 м, яка є найвищою горою Ємену та всього Аравійського півострова. Серед інших гірських вершин слід навести гору [en] висотою 2998 м і гору [ar] висотою 3001 м, що є найвищими горами Саудівської Аравії. Гори регіону сформовані переважно осадовими породами (вапняками, пісковиками та сланцями) юрського, крейдового та палеогенового періодів, які перекривають старші докембрійські граніти та інші вулканічні породи.
На висоті нижче 2000 м над рівнем моря гірські рідколісся Південно-Західної Аравії переходять у савану передгір'їв Південно-Західної Аравії.
Клімат
Клімат регіону значно відрізняється залежно від висоти над рівнем моря та пори року. Південно-західні мусони, відомі як [en], влітку приносять вологу і дощі. Більшість опадів випадає у квітні-травні та липні-серпні. Середньорічна кількість опадів в горах становить 600-800 мм, а у найбільш вологих частинах регіону — понад 1000 мм. На високогір'ях кількість опадів знижується до 300-500 мм, а на східних високогірних схилах кількість опадів становить менше 100 мм. Середня температура влітку на високогір'ях становить 25 °C, а взимку — 10 °C. На висоті понад 2000 м над рівнем моря трапляються заморозки, а на найвищих вершинах випадає сніг.
Флора
Рослинні угруповання екорегіону змінюються залежно від висоти над рівнем моря. На висоті від 2000 до 2500 м над рівнем моря переважають вічнозелені рідколісся та чагарникові зарості, де ростуть [en] (Olea europaea subsp. cuspidata) та [en] (Tarchonanthus camphoratus). На більш вологих північних схилах на висоті понад 2500 м над рівнем моря зустрічаються хмарні ліси, де ростуть великі кущі і невисокі дерева, передусім африканські яловці (Juniperus procera) та [en] (Euryops arabicus), вкриті лишайником [en] (Usnea articulata). На більш сухих південних схилах переважають карликові ліси і чагарники, де ростуть абіссинські шипшини (Rosa abyssinica), [sv] (Alchemilla cryptantha), [en] (Helichrysum splendidum), різновид алое [de], а також різні види жовтозілля (Senecio spp.) та молочаю (Euphorbia ssp.).
Флора Південно-Західної Аравії є тісно спорідненою з флорою Східної Африки. Африканські яловці (Juniperus procera), що ростуть в горах Асір, також є характерними для високогір'їв Еритреї, Сомалі, Ефіопії, Кенії та Танзанії, де зустрічаються майже на тих же висотах.
Загалом в межах екорегіону росте близько 2000 видів судинних рослин, з яких близько 170 видів та 2 роди ([en] і [es]) є ендемічними. Слід візначити декілька територій, які вирізняються багатством своєї флори. В горах поблизу міста Ібб, на висоті понад 2800 м над рівнем моря, росте [sv] — єдиний представник свого переважно південноафриканського роду, що росте поза межами Африки. Також тут росте Helichrysum arwae, найближчі родичі якого ростуть в Драконових горах в Південній Африці. Гірський регіон [en], розташований на крайньому півдні екорегіону, в мухафазі Таїз, є найбільш флористично різноманітним в усій Аравії. На площі 100 км² зустрічається 99 зі 357 ендеміків Аравійського півострова. Вісім видів рослин, зокрема Crotalaria squamigera, Kickxia woodii, Blepharispermum yemense та Centaurea yemensis, зустрічаються лише тут.
Фауна
Серед поширених в екорегіоні видів ссавців слід відзначити звичайного каракала (Caracal caracal schmitzi), смугасту гієну (Hyaena hyaena) та капського дамана (Procavia capensis jayakari). Тут зустрічаються рідкісні [en] (Canis lupus arabs) та аравійські леопарди (Panthera pardus nimr). Характерним представником екорегіону є гамадрил (Papio hamadryas), популяція якого в Ємені скорочується, натомість в Саудівській Аравії, особливо в околицях міст Абга і Ет-Таїф, збільшується.
Низка видів птахів є ендеміками гір Південно-Західної Аравії. Серед таких птахів слід відзначити чорногорлого кеклика (Alectoris philbyi), єменську кропив'янку (Curruca buryi), єменського дрозда (Turdus menachensis), аравійську тинівку (Prunella fagani), аравійського астрильда (Estrilda rufibarba), єменського щедрика (Crithagra menachensis) та єменську чечітку (Linaria yemenensis). Рідкісні аравійські сороки (Pica asirensis), популяція яких нараховує лише близько 200 особин, зустрічаються лише у високогір'ях Асіру на південному заході Саудівської Аравії, на висоті від 1850 до 3000 м над рівнем моря. Ягоди ялівцю є важливим джерелом їжі для єменської кропив'янки, єменського дрозда і єменської чечітки; всі три види гніздяться на ялівцях. Серед інших місцевих видів птахів слід відзначити [en] (Dendrocopos dorae), [en] (Oenanthe lugentoides), аравійського щедрика (Crithagra rothschildi) та єменську армілку (Rhynchostruthus percivali). Скелі гір Південно-Західної Аравії є домом для великих хижих птахів, таких як білоголові сипи (Gyps fulvus), ягнятники (Gypaetus barbatus) кафрські орли (Aquila verreauxii) та [en] (Falco peregrinus pelegrinoides). Загалом в екорегіоні мешкає приблизно 34 види ссавців, 245 видів птахів, 41 вид плазунів і 7 видів земноводних.
Збереження
Екорегіон гірських рідколісь Південно-Західної Аравії був заселений протягом тисячоліть. На гірських схилах люди займалися терасовим землеробством, вирощувалии пшеницю, ячмінь і сорго. Внаслідок тривалого антропогенного тиску лісовий покрив екорегіону був значною мірою деградований. Його площа зменшилася внаслідок надмірної вирубки, перевипасу худоби та перетворення на сільськогосподарські угіддя.
Близько 0,43 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають Національний парк Асір та [en] в Саудівській Аравії.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 01 серпня 2023.
Посилання
- «Southwestern Arabian montane woodlands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Southwest Arabian Escarpment Shrublands and Woodlands» — One Earth.
- «Southwest Arabian Highland Xeric Scrub» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski ridkolissya Pivdenno Zahidnoyi Araviyi identifikator WWF AT1325 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij na pivdennomu zahodi Aravijskogo pivostrova na teritoriyi Saudivskoyi Araviyi ta Yemenu Girski ridkolissya Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Landshaft v okolicyah sela en Asir Saudivska Araviya Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni luki savani i chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT1320 Mezhi Savana peredgir yiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Plosha km 27 739 Krayini Saudivska Araviya Yemen Ohoronyayetsya 0 43 Roztashuvannya ekoregionu olivkovim Landshaft nagir yiv Yemenu Lis na shilah gori Dzhabal SaudaGeografiyaEkoregion girskih ridkolis Pivdenno Zahidnoyi Araviyi ohoplyuye teritoriyi roztashovani na visoti ponad 2000 m v gorah en yaki vklyuchayut v sebe gori en na pivdennomu zahodi Saudivskoyi Araviyi ta Zahidni Visokogir ya Yemenu Ci gori prostyagayutsya z pivnochi na pivden paralelno uzberezhzhyu Chervonogo morya Na zahodi gori strimko spuskayutsya do rivnini Tigama na uzberezhzhi Chervonogo morya seriyeyu ustupiv Bilsh pologi shidni shili gir postupovo spuskayutsya do pustelnih plato ta zapadin Rub El Hali Gori na pivnochi zagalom ye bilsh nizkimi nizh na pivdni Najvishoyu girskoyu vershinoyu regionu ye en visotoyu 3666 m yaka ye najvishoyu goroyu Yemenu ta vsogo Aravijskogo pivostrova Sered inshih girskih vershin slid navesti goru en visotoyu 2998 m i goru ar visotoyu 3001 m sho ye najvishimi gorami Saudivskoyi Araviyi Gori regionu sformovani perevazhno osadovimi porodami vapnyakami piskovikami ta slancyami yurskogo krejdovogo ta paleogenovogo periodiv yaki perekrivayut starshi dokembrijski graniti ta inshi vulkanichni porodi Na visoti nizhche 2000 m nad rivnem morya girski ridkolissya Pivdenno Zahidnoyi Araviyi perehodyat u savanu peredgir yiv Pivdenno Zahidnoyi Araviyi KlimatKlimat regionu znachno vidriznyayetsya zalezhno vid visoti nad rivnem morya ta pori roku Pivdenno zahidni musoni vidomi yak en vlitku prinosyat vologu i doshi Bilshist opadiv vipadaye u kvitni travni ta lipni serpni Serednorichna kilkist opadiv v gorah stanovit 600 800 mm a u najbilsh vologih chastinah regionu ponad 1000 mm Na visokogir yah kilkist opadiv znizhuyetsya do 300 500 mm a na shidnih visokogirnih shilah kilkist opadiv stanovit menshe 100 mm Serednya temperatura vlitku na visokogir yah stanovit 25 C a vzimku 10 C Na visoti ponad 2000 m nad rivnem morya traplyayutsya zamorozki a na najvishih vershinah vipadaye snig FloraRoslinni ugrupovannya ekoregionu zminyuyutsya zalezhno vid visoti nad rivnem morya Na visoti vid 2000 do 2500 m nad rivnem morya perevazhayut vichnozeleni ridkolissya ta chagarnikovi zarosti de rostut en Olea europaea subsp cuspidata ta en Tarchonanthus camphoratus Na bilsh vologih pivnichnih shilah na visoti ponad 2500 m nad rivnem morya zustrichayutsya hmarni lisi de rostut veliki kushi i nevisoki dereva peredusim afrikanski yalovci Juniperus procera ta en Euryops arabicus vkriti lishajnikom en Usnea articulata Na bilsh suhih pivdennih shilah perevazhayut karlikovi lisi i chagarniki de rostut abissinski shipshini Rosa abyssinica sv Alchemilla cryptantha en Helichrysum splendidum riznovid aloe de a takozh rizni vidi zhovtozillya Senecio spp ta molochayu Euphorbia ssp Flora Pivdenno Zahidnoyi Araviyi ye tisno sporidnenoyu z floroyu Shidnoyi Afriki Afrikanski yalovci Juniperus procera sho rostut v gorah Asir takozh ye harakternimi dlya visokogir yiv Eritreyi Somali Efiopiyi Keniyi ta Tanzaniyi de zustrichayutsya majzhe na tih zhe visotah Zagalom v mezhah ekoregionu roste blizko 2000 vidiv sudinnih roslin z yakih blizko 170 vidiv ta 2 rodi en i es ye endemichnimi Slid viznachiti dekilka teritorij yaki viriznyayutsya bagatstvom svoyeyi flori V gorah poblizu mista Ibb na visoti ponad 2800 m nad rivnem morya roste sv yedinij predstavnik svogo perevazhno pivdennoafrikanskogo rodu sho roste poza mezhami Afriki Takozh tut roste Helichrysum arwae najblizhchi rodichi yakogo rostut v Drakonovih gorah v Pivdennij Africi Girskij region en roztashovanij na krajnomu pivdni ekoregionu v muhafazi Tayiz ye najbilsh floristichno riznomanitnim v usij Araviyi Na ploshi 100 km zustrichayetsya 99 zi 357 endemikiv Aravijskogo pivostrova Visim vidiv roslin zokrema Crotalaria squamigera Kickxia woodii Blepharispermum yemense ta Centaurea yemensis zustrichayutsya lishe tut FaunaSered poshirenih v ekoregioni vidiv ssavciv slid vidznachiti zvichajnogo karakala Caracal caracal schmitzi smugastu giyenu Hyaena hyaena ta kapskogo damana Procavia capensis jayakari Tut zustrichayutsya ridkisni en Canis lupus arabs ta aravijski leopardi Panthera pardus nimr Harakternim predstavnikom ekoregionu ye gamadril Papio hamadryas populyaciya yakogo v Yemeni skorochuyetsya natomist v Saudivskij Araviyi osoblivo v okolicyah mist Abga i Et Tayif zbilshuyetsya Nizka vidiv ptahiv ye endemikami gir Pivdenno Zahidnoyi Araviyi Sered takih ptahiv slid vidznachiti chornogorlogo keklika Alectoris philbyi yemensku kropiv yanku Curruca buryi yemenskogo drozda Turdus menachensis aravijsku tinivku Prunella fagani aravijskogo astrilda Estrilda rufibarba yemenskogo shedrika Crithagra menachensis ta yemensku chechitku Linaria yemenensis Ridkisni aravijski soroki Pica asirensis populyaciya yakih narahovuye lishe blizko 200 osobin zustrichayutsya lishe u visokogir yah Asiru na pivdennomu zahodi Saudivskoyi Araviyi na visoti vid 1850 do 3000 m nad rivnem morya Yagodi yalivcyu ye vazhlivim dzherelom yizhi dlya yemenskoyi kropiv yanki yemenskogo drozda i yemenskoyi chechitki vsi tri vidi gnizdyatsya na yalivcyah Sered inshih miscevih vidiv ptahiv slid vidznachiti en Dendrocopos dorae en Oenanthe lugentoides aravijskogo shedrika Crithagra rothschildi ta yemensku armilku Rhynchostruthus percivali Skeli gir Pivdenno Zahidnoyi Araviyi ye domom dlya velikih hizhih ptahiv takih yak bilogolovi sipi Gyps fulvus yagnyatniki Gypaetus barbatus kafrski orli Aquila verreauxii ta en Falco peregrinus pelegrinoides Zagalom v ekoregioni meshkaye priblizno 34 vidi ssavciv 245 vidiv ptahiv 41 vid plazuniv i 7 vidiv zemnovodnih ZberezhennyaEkoregion girskih ridkolis Pivdenno Zahidnoyi Araviyi buv zaselenij protyagom tisyacholit Na girskih shilah lyudi zajmalisya terasovim zemlerobstvom viroshuvalii pshenicyu yachmin i sorgo Vnaslidok trivalogo antropogennogo tisku lisovij pokriv ekoregionu buv znachnoyu miroyu degradovanij Jogo plosha zmenshilasya vnaslidok nadmirnoyi virubki perevipasu hudobi ta peretvorennya na silskogospodarski ugiddya Blizko 0 43 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park Asir ta en v Saudivskij Araviyi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 01 serpnya 2023 Posilannya Southwestern Arabian montane woodlands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Southwest Arabian Escarpment Shrublands and Woodlands One Earth Southwest Arabian Highland Xeric Scrub One Earth