Цибу́ля горо́дня (Allium cepa) — багаторічна трав'яниста рослина, представник роду цибуля родини амарилісових. Батьківщина цибулі — Середня Азія.
Цибуля городня | |
---|---|
Цибуля | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Амарилісові (Amaryllidaceae) |
Підродина: | Цибулеві (Allioideae) |
Рід: | Цибуля (Allium) |
Вид: | Цибуля городня (A. cepa) |
Біноміальна назва | |
Allium cepa L. 1753 |
Біномінальна латинська назва походить від лат. allium — «часник» + cepa — «цибуля».
В культурі відома більш як 5 тис. років. Нині виведено велику кількість сортів, які різняться на смак та за кількістю цибулинок. В Україні найпопулярнішими сортами цибулі городньої є цибуля біла (сіянка, тиканка), цибуля синя, цибуля порей та цибуля ялтинська.
Опис
Генеративне стебло без листків, пряме, до 80 см заввишки, трубчасте, обгорнуте піхвами листків при основі. Цибулина приплюснута, куляста або яйцеподібна, з перетинчастими суцільними жовтими внутрішніми лусками. Листки дворядні, трубчасті, гострі. Квітки двостатеві, правильні, зібрані в кулясте, зонтикоподібне суцвіття. Оцвітина проста, віночкоподібна, зеленувато-біла. Плід коробочка.
Вирощування
Зростає на одному місці до 4 років, дуже стійка проти морозів. Цвіте у червні-серпні. Вирощують як овочеву та лікарську культуру. Середня врожайність цибулі — близько 350 ц з гектара. Найкращий врожай досягається за температури +18-20 °C.
Шкідники
Найбільшим злісним шкідником є цибулева муха. Інші шкідники: міль цибулева. Вражається пероноспорозом та ботритіозом.
Хімічний склад
В цибулинах міститься від 3 до 14 % цукрів (мальтоза, глюкоза, сахароза, фруктоза), а також вітаміни А, В, С, ефірні олії, органічні сполуки (яблучна, лимонна, тіоціанова, фітинова), флавоноїди (, кверцетин), мінеральні солі (калій, залізо, кобальт, марганець, селен, цинк, сірка). В листках (перах) також міститься вітамін С, якого втричі більше, аніж у лусках цибулини, та каротин. Галенові препарати цибулі стимулюють секрецію та перистальтику шлунково-кишкового тракту, мають антисклеротичні, фітонцидні, гіпоглікемічні, холінергічні властивості; сперматогенну активність (посилюють вироблення сперми), зміцнюють та сприяють росту волосся, покращують кровопостачання шкіри, лікують вугрі.
Вживання в їжу
- Див. також
Цибуля вживається в їжу у свіжому, вареному, підсмаженому, консервованому та сушеному вигляді, використовується також як лікарський засіб.
Значення та застосування
У культурі відома понад 5 тисяч років.
Середня врожайність цибулі — близько 350 ц/га. Найкращий урожай досягається при температурі 18-20°С. При температурі нижче 13 °C розвиток цибулин сповільнюється, стійкість до захворювань знижується. При спекотній сухій погоді погіршується смак зелені.
Виведено багато сортів, що розрізняються на смак і кількістю цибулин, а також скоростиглістю. У Криму популярна цибуля з фіолетовою шкіркою, так звана «ялтинська цибуля». Гострі сорти вирощують у дворічній культурі, солодкі та напівгострі в умовах України — в однорічній.
Микола Вавилов, подорожуючи 1927 року Іспанією, відзначав найвищу в світі врожайність валенсійського сорту цибулі городньої, що сягала 5 тисяч пудів з одного гектара. У Валенсії в той час під посіви цього сорту використовували більше 9 тисяч гектарів .
В медицині
Незважаючи на велику кількість корисних бактерицидних властивостей у цибулі, її застосування в медицині і косметології було обмеженим через різкий неприємний запах. З'ясувалося, що різкий запах цибулі обумовлений сірчистою сполукою — амілпропілдисульфідом (CH2 = CH-CH2-S-S-CH2-CH-CH3).
У самій цибулі цієї сполуки немає, але великий вміст амінокислоти цистеїну з сульфогідрильними групами -SH. При розрізуванні цибулі ці амінокислоти під дією ферментів перетворюються в пахучі дисульфіди. У цибулі відбувається утворення тіопропіональдегід-S-оксиду (CH3-CH2-CH = S = O), який саме і проявляє сльозогінні властивості.
Вважають, що саме сірковмісні органічні сполуки обумовлюють як дратівливі (до некротизуючих) властивості препаратів цибулі, так і їх неприємний (аж до нестерпності) запах. Це обмежує область медикаментозного використання таких препаратів, оскільки подразнююча дія лікарського засобу часто виявляється перешкодою при лікуванні, наприклад, відкритих ранових поверхонь, післяопераційних ран і рубців, шкірних захворювань, а також у лікувальній косметиці.
Українські вчені на чолі з професором Костянтином Селезньовим розробили і запатентували спосіб усунення подразників шкірних покривів і неприємного запаху цибулі. М'яке селективне видалення з екстрактів цибулі сірковмісних сполук засноване на використанні неорганічних солей срібла, в присутності яких відбувається розрив хімічного зв'язку вуглець-сірка і відновлення нерозчинного сульфіду срібла.
Цей спосіб десульфуризації не торкається хімічних компонентів, що зумовлюють корисні властивості цибулі, що дозволяє екстрактам зберегти властиві їм види біологічної активності (проникати в глибокі шари шкіри, зволожувати її і насичувати вітамінами, мікроелементами і ферментами, виконувати протизапальну, антибактеріальну та антиоксидантну дію), що надалі може послужити основою для створення лікувально-косметичних засобів з різноманітними терапевтичними властивостями (наприклад, коригуючими процеси рубцювання).
Отриманому з екстракту цибулі деодорованому і неподразливого для шкіри складного комплексу біологічно активних речовин присвоєно найменування «ONION FLAVONES».
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Цибуля городня |
Примітки
- Allium cepa // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Вавилов М. І. Пять континентов/Н. И. Вавілов. Под тропиками Азии/А. Н. Краснов. — [[{{{1}}} (станція метро)|{{{1}}}]] : Мысль, 1987. — 348 с.
- Патент Державної служби інтелектуальної власності України на корисну модель № 74132 Спосіб усунення запаху цибулі від 25.10.2012.
Посилання
- Аграрний сектор України
- ЦИБУЛЯ ГОРОДНЯ
Це незавершена стаття про городину. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cibu lya goro dnya Allium cepa bagatorichna trav yanista roslina predstavnik rodu cibulya rodini amarilisovih Batkivshina cibuli Serednya Aziya Cibulya gorodnya Cibulya Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Poryadok Holodkocviti Asparagales Rodina Amarilisovi Amaryllidaceae Pidrodina Cibulevi Allioideae Rid Cibulya Allium Vid Cibulya gorodnya A cepa Binomialna nazva Allium cepa L 1753 Binominalna latinska nazva pohodit vid lat allium chasnik cepa cibulya V kulturi vidoma bilsh yak 5 tis rokiv Nini vivedeno veliku kilkist sortiv yaki riznyatsya na smak ta za kilkistyu cibulinok V Ukrayini najpopulyarnishimi sortami cibuli gorodnoyi ye cibulya bila siyanka tikanka cibulya sinya cibulya porej ta cibulya yaltinska OpisGenerativne steblo bez listkiv pryame do 80 sm zavvishki trubchaste obgornute pihvami listkiv pri osnovi Cibulina priplyusnuta kulyasta abo yajcepodibna z peretinchastimi sucilnimi zhovtimi vnutrishnimi luskami Listki dvoryadni trubchasti gostri Kvitki dvostatevi pravilni zibrani v kulyaste zontikopodibne sucvittya Ocvitina prosta vinochkopodibna zelenuvato bila Plid korobochka ViroshuvannyaZrostaye na odnomu misci do 4 rokiv duzhe stijka proti moroziv Cvite u chervni serpni Viroshuyut yak ovochevu ta likarsku kulturu Serednya vrozhajnist cibuli blizko 350 c z gektara Najkrashij vrozhaj dosyagayetsya za temperaturi 18 20 C ShkidnikiNajbilshim zlisnim shkidnikom ye cibuleva muha Inshi shkidniki mil cibuleva Vrazhayetsya peronosporozom ta botritiozom Himichnij skladV cibulinah mistitsya vid 3 do 14 cukriv maltoza glyukoza saharoza fruktoza a takozh vitamini A V S efirni oliyi organichni spoluki yabluchna limonna tiocianova fitinova flavonoyidi kvercetin mineralni soli kalij zalizo kobalt marganec selen cink sirka V listkah perah takozh mistitsya vitamin S yakogo vtrichi bilshe anizh u luskah cibulini ta karotin Galenovi preparati cibuli stimulyuyut sekreciyu ta peristaltiku shlunkovo kishkovogo traktu mayut antisklerotichni fitoncidni gipoglikemichni holinergichni vlastivosti spermatogennu aktivnist posilyuyut viroblennya spermi zmicnyuyut ta spriyayut rostu volossya pokrashuyut krovopostachannya shkiri likuyut vugri Vzhivannya v yizhuTart Taten cibulyanij Div takozh Kategoriya Stravi z cibuli Cibulya vzhivayetsya v yizhu u svizhomu varenomu pidsmazhenomu konservovanomu ta sushenomu viglyadi vikoristovuyetsya takozh yak likarskij zasib Znachennya ta zastosuvannyaKlitini cibuli gorodnoyi pid mikroskopom Fioletova cibulya v rozrizi U kulturi vidoma ponad 5 tisyach rokiv Serednya vrozhajnist cibuli blizko 350 c ga Najkrashij urozhaj dosyagayetsya pri temperaturi 18 20 S Pri temperaturi nizhche 13 C rozvitok cibulin spovilnyuyetsya stijkist do zahvoryuvan znizhuyetsya Pri spekotnij suhij pogodi pogirshuyetsya smak zeleni Vivedeno bagato sortiv sho rozriznyayutsya na smak i kilkistyu cibulin a takozh skorostiglistyu U Krimu populyarna cibulya z fioletovoyu shkirkoyu tak zvana yaltinska cibulya Gostri sorti viroshuyut u dvorichnij kulturi solodki ta napivgostri v umovah Ukrayini v odnorichnij Mikola Vavilov podorozhuyuchi 1927 roku Ispaniyeyu vidznachav najvishu v sviti vrozhajnist valensijskogo sortu cibuli gorodnoyi sho syagala 5 tisyach pudiv z odnogo gektara U Valensiyi v toj chas pid posivi cogo sortu vikoristovuvali bilshe 9 tisyach gektariv 134 138 V medicini Nezvazhayuchi na veliku kilkist korisnih baktericidnih vlastivostej u cibuli yiyi zastosuvannya v medicini i kosmetologiyi bulo obmezhenim cherez rizkij nepriyemnij zapah Z yasuvalosya sho rizkij zapah cibuli obumovlenij sirchistoyu spolukoyu amilpropildisulfidom CH2 CH CH2 S S CH2 CH CH3 U samij cibuli ciyeyi spoluki nemaye ale velikij vmist aminokisloti cisteyinu z sulfogidrilnimi grupami SH Pri rozrizuvanni cibuli ci aminokisloti pid diyeyu fermentiv peretvoryuyutsya v pahuchi disulfidi U cibuli vidbuvayetsya utvorennya tiopropionaldegid S oksidu CH3 CH2 CH S O yakij same i proyavlyaye slozoginni vlastivosti Vvazhayut sho same sirkovmisni organichni spoluki obumovlyuyut yak drativlivi do nekrotizuyuchih vlastivosti preparativ cibuli tak i yih nepriyemnij azh do nesterpnosti zapah Ce obmezhuye oblast medikamentoznogo vikoristannya takih preparativ oskilki podraznyuyucha diya likarskogo zasobu chasto viyavlyayetsya pereshkodoyu pri likuvanni napriklad vidkritih ranovih poverhon pislyaoperacijnih ran i rubciv shkirnih zahvoryuvan a takozh u likuvalnij kosmetici Ukrayinski vcheni na choli z profesorom Kostyantinom Seleznovim rozrobili i zapatentuvali sposib usunennya podraznikiv shkirnih pokriviv i nepriyemnogo zapahu cibuli M yake selektivne vidalennya z ekstraktiv cibuli sirkovmisnih spoluk zasnovane na vikoristanni neorganichnih solej sribla v prisutnosti yakih vidbuvayetsya rozriv himichnogo zv yazku vuglec sirka i vidnovlennya nerozchinnogo sulfidu sribla Cej sposib desulfurizaciyi ne torkayetsya himichnih komponentiv sho zumovlyuyut korisni vlastivosti cibuli sho dozvolyaye ekstraktam zberegti vlastivi yim vidi biologichnoyi aktivnosti pronikati v gliboki shari shkiri zvolozhuvati yiyi i nasichuvati vitaminami mikroelementami i fermentami vikonuvati protizapalnu antibakterialnu ta antioksidantnu diyu sho nadali mozhe posluzhiti osnovoyu dlya stvorennya likuvalno kosmetichnih zasobiv z riznomanitnimi terapevtichnimi vlastivostyami napriklad koriguyuchimi procesi rubcyuvannya Otrimanomu z ekstraktu cibuli deodorovanomu i nepodrazlivogo dlya shkiri skladnogo kompleksu biologichno aktivnih rechovin prisvoyeno najmenuvannya ONION FLAVONES Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Cibulya gorodnya Virobnictvo cibuli u svitiPrimitkiAllium cepa Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Vavilov M I Pyat kontinentov N I Vavilov Pod tropikami Azii A N Krasnov 1 stanciya metro 1 Mysl 1987 348 s Patent Derzhavnoyi sluzhbi intelektualnoyi vlasnosti Ukrayini na korisnu model 74132 Sposib usunennya zapahu cibuli vid 25 10 2012 PosilannyaPortal Gastronomiya Agrarnij sektor Ukrayini CIBULYa GORODNYa Ce nezavershena stattya pro gorodinu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi