Театр Української Бесіди (до 1914: Театр Руської Бесіди) — перший український професійний театр 1864–1924 років. Іноді також називають «театром Стадника».
Театр Української Бесіди | ||||
---|---|---|---|---|
Народний Дім 1864 | ||||
49°49′48″ пн. ш. 24°00′51″ сх. д. / 49.83000000002777341° пн. ш. 24.01416666669477706° сх. д.Координати: 49°49′48″ пн. ш. 24°00′51″ сх. д. / 49.83000000002777341° пн. ш. 24.01416666669477706° сх. д. | ||||
Країна | Австрійська імперія і Австро-Угорщина | |||
Місто | ||||
Назва на честь (епонім) | Стадник Йосип Дмитрович | |||
Тип | трупа | |||
Відкрито | 29 березня 1864 | |||
Закрито | 1924 | |||
Ідентифікатори і посилання | ||||
| ||||
Театр Української Бесіди у Вікісховищі |
Історія
3 березня 1864 року у Львові відбулося відкриття товариства «Руська Бесіда» виставою «Маруся» (за Григорієм Квіткою-Основ'яненком) у переробці С. Ґолембіовського, музика В. Квятковського. Диригував Омелян Бачинський, у ролі Марусі — Теофіля Бачинська.
Відкриття галицького професійного театру «Руської Бесіди» сталося у Львові 29 березня 1864 року, а перша вистава відбулася у приміщенні Народного дому. Засновником «Руської Бесіди» (1861 р.) і її театру (1864 р.) був Юліан Лаврівський. Створений і утримуваний товариством «Української (Руської) Бесіди» у Львові, театр до 1914 року частково був субвенціонований Галицьким сеймом. Він обслуговував Галичину й Буковину, гостинно виступав у Кам'янці-Подільському, Жмеринці, Житомирі та в Польщі (Новий Санч, Тарнів, Краків), гостив на своїй сцені, крім акторів львівського польського театру, Марка Кропивницького (1875), Миколу Садовського і Марію Заньковецьку (1905—1906), що, окрім обміну сценічним досвідом, обумовило піднесення мистецького рівня побутового репертуару на галицькій сцені.
Деякі актори театру виступали також на польській сцені (Елеонора Стечинська, Антоніна Осиповичева, Антон Моленцький, Олена Гембицька, Іван Гриневецький, Казимир Плошевський та інші), а значна частина була обізнана з мандрівними трупами східних і центральних українських земель.
Театр спочатку очолювали Омелян Бачинський (1864—1867 і 1881), Антон Моленцький (1869—1873); вони користувалися, побіч галицької драматургії (Рудольфа Моха, Івана Гушалевича, Івана Наумовича, Василя Ільницького, Софрона Витвицького), головно репертуаром центральних земель (п'єси Григорія Квітки-Основ'яненка, водевілі Антона Янковського, , В. Дмитренка, Степана і Григорія Карпенків та ін.).
За директорки Теофіли Романович (1874—1880) театр визначався добрим акторським складом і поширенням репертуару, що підготувало ґрунт Івану Біберовичеві й Івану Гриневецькому (1882—1892), період директорства яких звичайно називали «золотим віком» галицького театру. Вони впровадили на галицьку сцену українську історичну (Омеляна Огоновського, Корнила Устияновича, Павла Барвінського), побутову (Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Карпенка-Карого, Панаса Мирного, Якова Кухаренка) і міщанську (Григорія Цеглинського) драму, оперу (Миколи Лисенка, Семена Гулака-Артемовського, Порфирія Бажанського), західно-європейську драматургію (Віктор'єна Сарду, Ежена Скріб, Ж. Оне, , , Фрідріха Шиллера, Генріха фон Кляйста, Карла Ґольдоні) та оперету (, Шарля Лекока, Карла Міллекера, Жака Оффенбаха, Йоганна Штрауса та ін.).
Від 1893 головним режисером театру був Степан Курбас. У 1897 керівництво «Руської Бесіди» призначило його директором театру. Однак ще того ж року, посварившись із ними, Степан Курбас організував власну трупу.
У 1901—1905 році директором театру працював Михайло Губчак, який був змушений відійти від керівництва театром «внаслідок внутрішнього конфлікту, на який зреагував навіть Іван Франко».
Після деякого занепаду по смерті Івана Гриневецького рівень театру знову піднісся за директора Йосипа Стадника (1906—1913), і Степана Чарнецького (весна 1913 — серпень 1914), головно через поширення західно-європейського оперного репертуару й європейської драми. Під час війни, зокрема і в 1915–1920-их pp., актори театру виступали в різних трупах: «Тернопільські театральні вечори» (Лесь Курбас), «Стрілецький Театр», «Чернівецький Театр» і «Театр ЗО УНР» (Катерина Рубчакова), «Театр Начальної Команди УГА» (Іван Рубчак), «Український Людовий Театр» (Василь Коссак), «Український незалежний театр» (, Йосип Стадник), «Український Новий львівський Театр» (Амвросій Бучма) і, нарешті, знову в «Театрі Української Бесіди» Олександра Загарова — Йосипа Стадника, субвенціонованого Бр. Овчарським.
У липні 1924 року Товариство Української Бесіди за браком фінансової бази відмовилося від дальшої опіки над театром.
Театр Української Бесіди чимало спричинився до пробудження національної свідомості галицьких українців і здобув собі не тільки тривке місце в історії галицького відродження, але й великою мірою спричинився до постання модерного українського театру на Центральних і Східних Українських Землях (Лесь Курбас, Януарій Бортник, Філомена та Фавст Лопатинські, Мар'ян Крушельницький, Йосип Гірняк, Євген Коханенко, Северин Паньківський, Софія Федорцева, Ольга Рубчаківна-Юра, Амвросій Бучма та багато ін.).
Репертуар
Протягом 60 років Театр Української Бесіди ставив водевілі, мелодрами, оперети, перекладні п'єси західно-європейських драматургів й українську побутову драму. Найбільшим успіхом користувалися німецькі драматурги (крім уже названих, Герман Зудерман, Готгольд Лессінг, Фрідріх Геббель, Франц Ґрільпарцер, Гергарт Гауптман, Макс Гальбе), скандинавські (Генрік Ібсен, Б'єрнстьєрне Б'єрнсон, Август Стріндберг), французькі (Ростан Едмон, П'єр Бомарше, Жан Батист Мольєр) й англійські (Оскар Вайлд, Бернард Шоу, Вільям Шекспір). Побіч українських опер Миколи Лисенка, Миколи Аркаса, Дениса Січинського), український глядач в «Театрі Української Бесіди» вперше познайомився на українській сцені з операми: (Жака Галеві), «Мадам Баттерфляй» (Джакомо Пуччіні), «Кармен» (Жоржа Бізе), «Травіата» (Джузеппе Верді), «Фауст» (Шарля Гуно), «Оповідання Гофмана» (Жака Оффенбаха), «Сицилійське парубоцтво» (П'єтро Масканьї), (Бедржиха Сметани), «Галька» (Станіслава Монюшка) та ін.
Акторський склад
За час існування театру на сцені виступали визначні актори: Іван Гриневецький, Казимир Плошевський, Степан Янович, Андрій Стечинський, Василь Юрчак, Семен Семдор, Іван Рубчак, Лесь Курбас, Микола Бенцаль, Амвросій Бучма, Лазар Шевченко, Михайлина Жарська, Володимир Блавацький, Теофілія Бачинська-Лютомська, Марія Романович і Теофіла Романович, Іванна Біберовичева, Антоніна Осиповичева, Софія Стадникова, Ірена Туркевич-Мартинець, Філомена Лопатинська, Катря Козак-Вірленська, Антон Вітошинський, Мар'ян Керницький, Сидір Терлецький, Марія Гребінецька, Ярослава Барничева, Ванда Коссакова-Сорокова, Катерина Рубчакова, Ганна Кушнарьова та інші.
Режисери театру
Над постановками тут працювали Микола Садовський, Марко Кропивницький, Микола Вороний, Микола Вільшанський та ін.
Див. також
Примітки
- Театр // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1976. — Том 8.. — С. 3145-3159. з джерела 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.
- Ігор Мельник (29 березня 2014). . Збруч. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 вересня 2018.
- «Руська бесіда» у Львові [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] litopys.com.ua
- Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника. — Том 4. — Львів, 1997 — с. 66
- Б. Мельничук, Б. Пиндус, Я. Чорпіта. Чарнецький Степан Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 584.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 1. — С. 849—857.
- Чарнецький С. Нарис історії українського театру в Галичині. Львів, 1934.
- Лужницький Г. З історії українського театру. — Київ, ч. 2 — 4 і 2. Філадельфія 1953. — С. 54.
- Лужницький Г. Зах.-євр. репертуар в українському театрі.
- Львівський театр товариства «Українська Бесіда». 1915—1924 / О. О. Боньковська; Наук. т-во ім. Шевченка в Америці, НАН України. Ін-т народознав., Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. — Л. : Літопис, 2003. — 340 c. — (Мистец. театру). — Бібліогр.: с. 310—325.
- Альманах «Гомону України» на 1959. — Торонто, 1958.
- Проскуряков В., Ямаш Ю. Архітектура українських театрів. Простір і дія. — Друге видання, виправлене і доповнене. — Львів: Видавництво Львівської політехніки; Видавництво «Срібне слово», 2004. — 584 с.
Посилання
- Руський народний театр товариства «Руська Бесіда» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 606-608.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teatr Ukrayinskoyi Besidi do 1914 Teatr Ruskoyi Besidi pershij ukrayinskij profesijnij teatr 1864 1924 rokiv Inodi takozh nazivayut teatrom Stadnika Teatr Ukrayinskoyi Besidi Narodnij Dim 1864Narodnij Dim 186449 49 48 pn sh 24 00 51 sh d 49 83000000002777341 pn sh 24 01416666669477706 sh d 49 83000000002777341 24 01416666669477706 Koordinati 49 49 48 pn sh 24 00 51 sh d 49 83000000002777341 pn sh 24 01416666669477706 sh d 49 83000000002777341 24 01416666669477706 Krayina Avstrijska imperiya i Avstro UgorshinaMisto LvivNazva na chest eponim Stadnik Josip DmitrovichTip trupaVidkrito 29 bereznya 1864Zakrito 1924Identifikatori i posilannya Teatr Ukrayinskoyi Besidi u VikishovishiIstoriyaPam yatna doshka teatru Ruska besida Lviv 2014 Persha druzhina Ruskogo narodnogo teatru 1864 rik 3 bereznya 1864 roku u Lvovi vidbulosya vidkrittya tovaristva Ruska Besida vistavoyu Marusya za Grigoriyem Kvitkoyu Osnov yanenkom u pererobci S Golembiovskogo muzika V Kvyatkovskogo Diriguvav Omelyan Bachinskij u roli Marusi Teofilya Bachinska Vidkrittya galickogo profesijnogo teatru Ruskoyi Besidi stalosya u Lvovi 29 bereznya 1864 roku a persha vistava vidbulasya u primishenni Narodnogo domu Zasnovnikom Ruskoyi Besidi 1861 r i yiyi teatru 1864 r buv Yulian Lavrivskij Stvorenij i utrimuvanij tovaristvom Ukrayinskoyi Ruskoyi Besidi u Lvovi teatr do 1914 roku chastkovo buv subvencionovanij Galickim sejmom Vin obslugovuvav Galichinu j Bukovinu gostinno vistupav u Kam yanci Podilskomu Zhmerinci Zhitomiri ta v Polshi Novij Sanch Tarniv Krakiv gostiv na svoyij sceni krim aktoriv lvivskogo polskogo teatru Marka Kropivnickogo 1875 Mikolu Sadovskogo i Mariyu Zankovecku 1905 1906 sho okrim obminu scenichnim dosvidom obumovilo pidnesennya misteckogo rivnya pobutovogo repertuaru na galickij sceni Deyaki aktori teatru vistupali takozh na polskij sceni Eleonora Stechinska Antonina Osipovicheva Anton Molenckij Olena Gembicka Ivan Grineveckij Kazimir Ploshevskij ta inshi a znachna chastina bula obiznana z mandrivnimi trupami shidnih i centralnih ukrayinskih zemel Teatr spochatku ocholyuvali Omelyan Bachinskij 1864 1867 i 1881 Anton Molenckij 1869 1873 voni koristuvalisya pobich galickoyi dramaturgiyi Rudolfa Moha Ivana Gushalevicha Ivana Naumovicha Vasilya Ilnickogo Sofrona Vitvickogo golovno repertuarom centralnih zemel p yesi Grigoriya Kvitki Osnov yanenka vodevili Antona Yankovskogo V Dmitrenka Stepana i Grigoriya Karpenkiv ta in Za direktorki Teofili Romanovich 1874 1880 teatr viznachavsya dobrim aktorskim skladom i poshirennyam repertuaru sho pidgotuvalo grunt Ivanu Biberovichevi j Ivanu Grineveckomu 1882 1892 period direktorstva yakih zvichajno nazivali zolotim vikom galickogo teatru Voni vprovadili na galicku scenu ukrayinsku istorichnu Omelyana Ogonovskogo Kornila Ustiyanovicha Pavla Barvinskogo pobutovu Marka Kropivnickogo Mihajla Starickogo Ivana Karpenka Karogo Panasa Mirnogo Yakova Kuharenka i mishansku Grigoriya Ceglinskogo dramu operu Mikoli Lisenka Semena Gulaka Artemovskogo Porfiriya Bazhanskogo zahidno yevropejsku dramaturgiyu Viktor yena Sardu Ezhena Skrib Zh One Fridriha Shillera Genriha fon Klyajsta Karla Goldoni ta operetu Sharlya Lekoka Karla Millekera Zhaka Offenbaha Joganna Shtrausa ta in Vid 1893 golovnim rezhiserom teatru buv Stepan Kurbas U 1897 kerivnictvo Ruskoyi Besidi priznachilo jogo direktorom teatru Odnak she togo zh roku posvarivshis iz nimi Stepan Kurbas organizuvav vlasnu trupu U 1901 1905 roci direktorom teatru pracyuvav Mihajlo Gubchak yakij buv zmushenij vidijti vid kerivnictva teatrom vnaslidok vnutrishnogo konfliktu na yakij zreaguvav navit Ivan Franko Teatr Ukrayinskoyi Besidi 1908 Pislya deyakogo zanepadu po smerti Ivana Grineveckogo riven teatru znovu pidnissya za direktora Josipa Stadnika 1906 1913 i Stepana Charneckogo vesna 1913 serpen 1914 golovno cherez poshirennya zahidno yevropejskogo opernogo repertuaru j yevropejskoyi drami Pid chas vijni zokrema i v 1915 1920 ih pp aktori teatru vistupali v riznih trupah Ternopilski teatralni vechori Les Kurbas Strileckij Teatr Cherniveckij Teatr i Teatr ZO UNR Katerina Rubchakova Teatr Nachalnoyi Komandi UGA Ivan Rubchak Ukrayinskij Lyudovij Teatr Vasil Kossak Ukrayinskij nezalezhnij teatr Josip Stadnik Ukrayinskij Novij lvivskij Teatr Amvrosij Buchma i nareshti znovu v Teatri Ukrayinskoyi Besidi Oleksandra Zagarova Josipa Stadnika subvencionovanogo Br Ovcharskim U lipni 1924 roku Tovaristvo Ukrayinskoyi Besidi za brakom finansovoyi bazi vidmovilosya vid dalshoyi opiki nad teatrom Teatr Ukrayinskoyi Besidi chimalo sprichinivsya do probudzhennya nacionalnoyi svidomosti galickih ukrayinciv i zdobuv sobi ne tilki trivke misce v istoriyi galickogo vidrodzhennya ale j velikoyu miroyu sprichinivsya do postannya modernogo ukrayinskogo teatru na Centralnih i Shidnih Ukrayinskih Zemlyah Les Kurbas Yanuarij Bortnik Filomena ta Favst Lopatinski Mar yan Krushelnickij Josip Girnyak Yevgen Kohanenko Severin Pankivskij Sofiya Fedorceva Olga Rubchakivna Yura Amvrosij Buchma ta bagato in RepertuarProtyagom 60 rokiv Teatr Ukrayinskoyi Besidi staviv vodevili melodrami opereti perekladni p yesi zahidno yevropejskih dramaturgiv j ukrayinsku pobutovu dramu Najbilshim uspihom koristuvalisya nimecki dramaturgi krim uzhe nazvanih German Zuderman Gotgold Lessing Fridrih Gebbel Franc Grilparcer Gergart Gauptman Maks Galbe skandinavski Genrik Ibsen B yernstyerne B yernson Avgust Strindberg francuzki Rostan Edmon P yer Bomarshe Zhan Batist Molyer j anglijski Oskar Vajld Bernard Shou Vilyam Shekspir Pobich ukrayinskih oper Mikoli Lisenka Mikoli Arkasa Denisa Sichinskogo ukrayinskij glyadach v Teatri Ukrayinskoyi Besidi vpershe poznajomivsya na ukrayinskij sceni z operami Zhaka Galevi Madam Batterflyaj Dzhakomo Puchchini Karmen Zhorzha Bize Traviata Dzhuzeppe Verdi Faust Sharlya Guno Opovidannya Gofmana Zhaka Offenbaha Sicilijske paruboctvo P yetro Maskanyi Bedrzhiha Smetani Galka Stanislava Monyushka ta in Aktorskij skladZa chas isnuvannya teatru na sceni vistupali viznachni aktori Ivan Grineveckij Kazimir Ploshevskij Stepan Yanovich Andrij Stechinskij Vasil Yurchak Semen Semdor Ivan Rubchak Les Kurbas Mikola Bencal Amvrosij Buchma Lazar Shevchenko Mihajlina Zharska Volodimir Blavackij Teofiliya Bachinska Lyutomska Mariya Romanovich i Teofila Romanovich Ivanna Biberovicheva Antonina Osipovicheva Sofiya Stadnikova Irena Turkevich Martinec Filomena Lopatinska Katrya Kozak Virlenska Anton Vitoshinskij Mar yan Kernickij Sidir Terleckij Mariya Grebinecka Yaroslava Barnicheva Vanda Kossakova Sorokova Katerina Rubchakova Ganna Kushnarova ta inshi Rezhiseri teatruNad postanovkami tut pracyuvali Mikola Sadovskij Marko Kropivnickij Mikola Voronij Mikola Vilshanskij ta in Div takozhTeatr korifeyivPrimitkiTeatr Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina EU II Parizh Nyu Jork 1976 Tom 8 S 3145 3159 z dzherela 5 serpnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2018 Igor Melnik 29 bereznya 2014 Zbruch Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 5 veresnya 2018 Ruska besida u Lvovi 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine litopys com ua Ukrayinska zhurnalistika v imenah materiali do enciklopedichnogo slovnika Tom 4 Lviv 1997 s 66 B Melnichuk B Pindus Ya Chorpita Charneckij Stepan Mikolajovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 584 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 1 S 849 857 Charneckij S Naris istoriyi ukrayinskogo teatru v Galichini Lviv 1934 Luzhnickij G Z istoriyi ukrayinskogo teatru Kiyiv ch 2 4 i 2 Filadelfiya 1953 S 54 Luzhnickij G Zah yevr repertuar v ukrayinskomu teatri Lvivskij teatr tovaristva Ukrayinska Besida 1915 1924 O O Bonkovska Nauk t vo im Shevchenka v Americi NAN Ukrayini In t narodoznav In t mistectvoznav folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo L Litopis 2003 340 c Mistec teatru Bibliogr s 310 325 Almanah Gomonu Ukrayini na 1959 Toronto 1958 Proskuryakov V Yamash Yu Arhitektura ukrayinskih teatriv Prostir i diya Druge vidannya vipravlene i dopovnene Lviv Vidavnictvo Lvivskoyi politehniki Vidavnictvo Sribne slovo 2004 584 s PosilannyaRuskij narodnij teatr tovaristva Ruska Besida Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 606 608