Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чад (фр. Tchad, араб. تشاد), офіційна назва Респу́бліка Чад (фр. La République du Tchad) — країна на півночі центру Африки, яка межує на півночі з Лівією, сході із Суданом, півдні з Центральноафриканською Республікою і на заході з Камеруном, Нігерією і Нігером; столиця Нджамена (раніше Порт-Ламі).
| Республіка Чад | |||||
| |||||
| Девіз: «Unité, Travail, Progrès» фр. "Єдність, праця, прогрес" | |||||
| Гімн: La Tchadienne | |||||
 | |||||
| Столиця (та найбільше місто) | Нджамена country H G O | ||||
| Офіційні мови | Французька, арабська | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Форма правління | Республіка | ||||
| - Президент | Магамет Дебі Ітно | ||||
| - Прем'єр-міністр | Посада вакантна | ||||
| Незалежність | від Франції | ||||
| - Дата | 11 серпня 1960 | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 1,284,000 км² (21) | ||||
| - Внутр. води | 1,9 % | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2005 | 10,146,000 (75) | ||||
| - перепис 1993 | 6,279,921 | ||||
| - Густота | 7,9/км² (212) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2005 р., оцінка | ||||
| - Повний | $15,260 млрд. (128) | ||||
| - На душу населення | $1,519 (163) | ||||
| ІЛР (2004) | ▲ 0,368 (низька) (171) | ||||
| Валюта | франк CFA (XAF) | ||||
| Часовий пояс | WAT () | ||||
| - Літній час | не спостерігається (UTC+1) | ||||
| Коди ISO 3166 | TCD | ||||
| Домен | .td | ||||
| Телефонний код | +235 | ||||
| |||||
|
Рельєф: гори на північному заході, савана і частина пустелі Сахара на півночі; річки на півдні течуть на північний захід до озера Чад.
Голова держави — Магамет Ідріс Дебі Ітно з 2021 року. Політична система — президентська республіка.
Головні експортні товари: бавовна, м'ясо, шкіри, домашня худоба, нафта. Кухня Чаду не сильно відрізняється від кухонь інших країн цього регіону. Основа страв — це зернові та м'ясо. П'ють тут каркаде — чай з квітів гібіскуса.
Недавня історія
До дев'ятнадцятого століття на території Чаду існували держави Канем-Борну, Вадай та інші. Наприкінці XIX — на початку XX стт. перетворився на колонію Франції. Незалежність від Франції здобута в 1960 р., у 1975 р. відбувся військовий переворот, уряд пішов у вигнання через жорстоку опозицію Чадського національного фронту визволення, який підтримувала Лівія. Протидія продовжувалася між частинами, підтримуваними Лівією, з одного боку, а Францією — з іншого, до 1987 р. Дипломатичні відносини з Лівією цілковито відновлені в 1988. Нова конституція ухвалена в 1990 р.
За даними рейтингу «Неспроможних держав» на 2013 рік, Чад посідає в ньому п'яте місце.
Населення
Населення складає 10 мільйонів осіб, етнічний склад якого представляють: багірмі, загава, тубу, хауса, араби тощо; мови: французька, арабська (обидві державні), більш як 100 африканських діалектів; 50 % населення визнає місцеві традиційні вірування, 40 % іслам, більшість решти — християни.
Релігія
Чад — релігійно різноманітна країна. За оцінками дослідницького центру П'ю у 2010 році, 55,7 % населення були мусульманами, у той час як 22,5 % були католиками і ще 17,6 % були протестантами. Серед мусульман 48 % заявили, що вони суніти, 21 % шиїти, 4 % ахмаді і 23 % просто мусульмани. Більшість мусульман в країні є прихильниками суфізму, помірної гілки містичного ісламу (55 % належить до суфійських орденів). Невелика частина населення дотримується традиційних африканських вірувань (анімалізм, фетишизм, культ предків, сил природи тощо; особливо розвинений фетишизм).
Християнство принесли в Чад французькі і американські місіонери. Як і у випадку з чадським ісламом, християнство ввібрало в себе деякі риси дохристиянських релігійних вірувань. Мусульмани переважно зосереджені в північному і східному Чаді, анімісти і християни живуть переважно в південному Чаді і Гері. За конституцією Чад є світською державою і гарантує свободу віросповідання; різні релігійні громади зазвичай співіснують без проблем.
Католики становлять найбільшу християнську конфесію в країні. Більшість протестантів, включаючи нігерійську «Каплицю переможців», пов'язані з різними євангельськими християнськими групами. Члени релігійних громад Бахаї і Свідків Єгови також присутні в країні.
У Чаді проживають іноземні місіонери, що представляють як християнські, так і ісламські групи. Країну також відвідують мандрівні мусульманські проповідники, переважно з Судану, Саудівської Аравії та Пакистану. Саудівська Аравія зазвичай підтримує соціальні та освітні проекти і фінансує масштабне будівництво мечетей.
Мови
Офіційними мовами бізнесу у Чаді є французька та арабська, але в країні присутні більш ніж 100 мов і діалектів. Через важливу роль, яку відіграють мандрівні арабські торговці і купці, що оселилися в місцевих громадах, арабська Чаду стала лінгва-франка.
Адміністративний поділ
Країна розділена на 22 регіони.
| № | Регіони | Адм. центр | Площа, км² | Населення, (2009) |
|---|---|---|---|---|
| 1 | Батха | Аті | 88 000 | 527 031 |
| 2 | Шарі-Багірмі | Масенья | 46 000 | 621 785 |
| 3 | Хаджер-Ламіс | Масакорі | 29 000 | 562 957 |
| 4 | Ваді-Фіра | Більтин | 51 000 | 494 933 |
| 5 | Бахр-ель-Газаль | Мусоро | 53 000 | 260 865 |
| 6 | Борку | Фая-Ларжо | 241 000 | 97 251 |
| 7 | Еннеді | Фада | 211 000 | 173 606 |
| 8 | Гера | Монго | 62 000 | 553 795 |
| 9 | Канем | Мао | 75 000 | 354 603 |
| 10 | Лак | Бол | 23 000 | 451 369 |
| 11 | Західний Логон | Мунду | 9 000 | 683 293 |
| 12 | Східний Логон | Доба | 24 000 | 796 453 |
| 13 | Мандуль | Кумра | 17 000 | 637 086 |
| 14 | Східний Майо-Кебі | Бонгор | 19 000 | 769 198 |
| 15 | Західний Майо-Кебі | Пала | 14 000 | 569 087 |
| 16 | Середнє Шарі | Сарх | 41 000 | 598 284 |
| 17 | Вадаї | Абеше | 30 000 | 731 679 |
| 18 | Саламат | Ам-Тіман | 66 000 | 308 605 |
| 19 | Сила (Дар-Сила) | 37 000 | 289 776 | |
| 20 | Танджиле | Лаї | 17 000 | 682 817 |
| 21 | Тібесті | Бардаї | 130 000 | 21 970 |
| 22 | Нджамена | Нджамена | 1 000 | 993 492 |
| Всього | 1 284 000 | 11 175 915 |
Найбільші міста (дані на 2010 рік):
Географія
Рельєф
Велику частину території займають рівнини і плато, які чергуються з плоскими западинами. Північна частина території країни вкрита кам'янистими й піщаними пустелями з нечисленними оазами. На північному заході розташоване нагір'я Тібесті з найвищою точкою країни — вулканом Емі-Кусі (3415 м). На півдні напівпустелі й савани. У південних і південно-східних районах великі площі вкривають болота. Майже неживі, випалені сонцем схили нагір'я складені метаморфічними породами докембрійського фундамента, сильно розчленованими конусами вулканів, ущелинами й тимчасовими водотоками. Найвища точка країни — сплячий вулкан Емі-Кусі (3415 м), який лежить у північній частині нагір'я. На його вершині розташований кратер діаметром 15 км і глибиною приблизно 700 м, із висохлим озером на дні. У західній частині нагір'я височить декілька діючих вулканів, найвищий з яких — Тусіде (3265 м), виверження відбувається досить регулярно. Міжгірні райони рясніють солончаками і кам'янистими пустелями, серед яких можна знайти чимало тектонічних западин (Шиєде, Айн-Галакка, Текро, Егрі, Брульку тощо), вкритих тими-таки солончаками. Тут же розташована й найнижча точка країни — депресія Джураб (160 м). У північно-східній частині Чаду підносяться плато Ерді (1115 м) і Еннеді (1450 м), у центрі — масив Вадаї з горою Гера (1790 м), а на сході — гірська місцевість Уаддан (до 1340 м). Рідкісні людські поселення тут зазвичай представлені стоянками кочівників, а рослинний і тваринний світи здебільшого бідні.
Корисні копалини
Алюміній, берил, боксити, вольфрам, глина, залізо, золото, вапняк, каолін (глина), каустична сода, мідь, нафта, олово, кухонна сіль, природний газ та уран.
Води
Річок у країні мало. Майже всі вони, крім річок Шарі і Логон, є сухими руслами — ваді, що наповнюються водою тільки в період дощів. Густа мережа річок (Батха, Логон, Майо-Кебі, Мбере, Шарі тощо) характерна для південних регіонів, у північних регіонах річок немає. Є судноплавні річки — Шарі (головна водна артерія країни) і Логон. Великі озера — Іро, Фітрі та прісноводне о. Чад (4-е за величиною в Африці). У сухий період року (жовтень-липень) у північних районах віє харматан — розжарений північно-східний вітер, що приносить багато пилу й різко погіршує видимість.
Озеро Чад — найбільша водоймища Центральної Африки і єдине постійне джерело прісної води для всієї країни. Колись площа водного дзеркала становила близько 25 000 км², однак через посухи, що регулярно вражають цей регіон, а також через колосальний водозабір для потреб населення, його площа за останні 10 років скоротилася майже в 5 разів (хоча регулярні підйоми рівня води і її майже повне зникнення відзначалися вченими щонайменше 8 разів за останнє тисячоліття). Навколо озера тягнеться череда густих лісів, а на південь і південний схід — смуга заболочених прирічкових областей, які служать притулком для 120 видів риб і 200 різновидів птахів.
Економіка
Сільське господарство
Основна галузь економіки, що забезпечує до 70 % валютних надходжень. Частка аграрного сектора в ВВП — 32,4 %, в ньому працює 80 % населення (2004). Обробляються 2,86 % земель (2001). Основні експортні культури — бавовник й арахіс. Вирощують також бобові, кунжут (сезам), кукурудзу, манго, маніок їстівний, овочі, просо, пшеницю, рис, цукрову тростину, сорго, таро, фініки і ямс. Виробляється гуміарабік (смола акації) — сировина для харчової, текстильної і фармацевтичної промисловості. Тваринництво (розведення верблюдів, кіз, великої рогатої худоби, коней, овець, віслюків і свиней) є традиційним заняттям 40 % населення. Природні пасовища вкривають площу близько 49 млн га. За поголів'ям худоби Чад посідає 1-е місце в Центральній Африці. Шкоди сільському господарству завдають часті посухи, нашестя сарани і муха цеце. Розвивається рибальство, щорічний вилов риби (коропа, окуня, сома та ін.) становить близько 90 тисяч тонн.
Промисловість
Частка у ВВП — 18,8 % (2004). Розвивається гірничодобувна промисловість: видобуток нафти, каустичної солі (натрон), золота, вапняку і глини. З 1993 розробляється нафтове родовище Доба, видобувається близько 225 тис. барелів нафти на добу (за оцінками, запасів нафти вистачить на 25-30 років). Обробна промисловість представлена переважно підприємствами з переробки сільськогосподарської продукції (бавовноочисні фабрики, цукрорафінадний завод, маслоробні, борошномельні, м'ясопереробні, пивоварні заводи, тютюнова фабрика). Розвивається текстильна, хімічна промисловість (2 парфумерні фабрики і підприємство з виготовлення пластмасового взуття), металообробка, виробництво будівельних матеріалів, працює завод із складання велосипедів. Розвинене кустарне виробництво, в тому числі сільськогосподарських знарядь.
Транспорт
Гостро стоїть проблема розвитку транспортної мережі і вантажоперевезень. Залізниць немає, основний вид транспорту — автомобільний. Більша частина доріг придатна для експлуатації тільки в сухий період року (жовтень-липень) і потребує капітального ремонту. Довжина автомобільних доріг становить близько 40 тис. км (з твердим покриттям — 412 км доріг) станом на 1999. Допомогу в будівництві шосейних доріг надає Євросоюз. У сільській місцевості для перевезень використовуються верблюди й осли. Довжина водних шляхів — 2 тис. км (2003). Налічується 50 аеропортів і злітно-посадочних майданчиків (7 з них мають тверде покриття) (2004). У столиці розташований міжнародний аеропорт, який обслуговує рейси до сусідніх африканських країн та Франції. З 2003 р. діє нафтопровід Чад-Камерун (1050 км).
Членство в міжнародних організаціях
Член ООН з 1960 року, Організації Африканської Єдності (ОАЄ) з 1963 року, а з 2002 р. її наступника — Африканського Союзу (АС), Руху неприєднання, Міжнародної організації Франкофонії (МОФ), Економічного співтовариства держав Центральної Африки (КЕЕАК) з 1983 року, Економічного і валютного співтовариства Центральної Африки (КЕМАК) з 1999 року, Співтовариства держав Сахеля і Сахари з 1997 року.
Відносини з Україною
Дипломатичні відносини з Україною встановлено 27 липня 1993 року.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 лютого 2015. Процитовано 30 вересня 2013.
- . Pew Research Center. Архів оригіналу за 11 травня 2017. Процитовано 16 квітня 2018.
- . Pew Research Center. Архів оригіналу за 2 червня 2014. Процитовано 16 квітня 2018.
- (PDF). Pew Forum on Religious & Public life. 9 August 2012. с. 128—129. Архів оригіналу (PDF) за 24 October 2012. Процитовано 2 June 2014.
Література
Посилання
- Чад [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — .
- Encyclopedia Britannica — Chad [ 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)
- БСЭ — Чад [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
 Лівія | ||
 Нігер |  |  Судан |
 Нігерія Камерун |  Центральноафриканська Республіка |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Chad znachennya Chad fr Tchad arab تشاد oficijna nazva Respu blika Chad fr La Republique du Tchad krayina na pivnochi centru Afriki yaka mezhuye na pivnochi z Liviyeyu shodi iz Sudanom pivdni z Centralnoafrikanskoyu Respublikoyu i na zahodi z Kamerunom Nigeriyeyu i Nigerom stolicya Ndzhamena ranishe Port Lami Respublika Chad fr Republique du Tchad arab جمهورية تشاد Jumhuriyyat Tshad Prapor Gerb Deviz Unite Travail Progres fr Yednist pracya progres Gimn La Tchadienne Roztashuvannya Chadu Stolicya ta najbilshe misto Ndzhamena 12 06 pn sh 15 02 sh d country H G O Oficijni movi Francuzka arabska Forma pravlinnya Respublika Prezident Magamet Debi Itno Prem yer ministr Posada vakantna Nezalezhnist vid Franciyi Data 11 serpnya 1960 Plosha Zagalom 1 284 000 km 21 Vnutr vodi 1 9 Naselennya ocinka 2005 10 146 000 75 perepis 1993 6 279 921 Gustota 7 9 km 212 VVP PKS 2005 r ocinka Povnij 15 260 mlrd 128 Na dushu naselennya 1 519 163 ILR 2004 0 368 nizka 171 Valyuta frank CFA a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 XAF a Chasovij poyas WAT UTC 1 Litnij chas ne sposterigayetsya UTC 1 Kodi ISO 3166 TCD Domen td Telefonnij kod 235 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chad Politichni strukturi Sahelya XI XIII st Imperiya Gana Kanem Tekrur XIII XVIII st Dzholof Volof Imperiya Mali Imperiya Songayi Mosi Mista derzhavi hausa Bagirmi Vadan Darfurskij sultanat Sennar Bornu Sokoto Masina Takedda XIX XX st Koloniyi Britanska koloniya Nigeriya Sudan koloniya Francuzka Zahidna Afrika Francuzka Ekvatorialna Afrika XX st Nezalezhni derzhavi Senegal Mavritaniya Burkina Faso Mali Nigeriya Niger Kamerun Chad Sudan Eritreya Cej shablon pereglyanutiredaguvati Relyef gori na pivnichnomu zahodi savana i chastina pusteli Sahara na pivnochi richki na pivdni techut na pivnichnij zahid do ozera Chad Golova derzhavi Magamet Idris Debi Itno z 2021 roku Politichna sistema prezidentska respublika Golovni eksportni tovari bavovna m yaso shkiri domashnya hudoba nafta Kuhnya Chadu ne silno vidriznyayetsya vid kuhon inshih krayin cogo regionu Osnova strav ce zernovi ta m yaso P yut tut karkade chaj z kvitiv gibiskusa Nedavnya istoriyaDokladnishe Istoriya Chadu Do dev yatnadcyatogo stolittya na teritoriyi Chadu isnuvali derzhavi Kanem Bornu Vadaj ta inshi Naprikinci XIX na pochatku XX stt peretvorivsya na koloniyu Franciyi Nezalezhnist vid Franciyi zdobuta v 1960 r u 1975 r vidbuvsya vijskovij perevorot uryad pishov u vignannya cherez zhorstoku opoziciyu Chadskogo nacionalnogo frontu vizvolennya yakij pidtrimuvala Liviya Protidiya prodovzhuvalasya mizh chastinami pidtrimuvanimi Liviyeyu z odnogo boku a Franciyeyu z inshogo do 1987 r Diplomatichni vidnosini z Liviyeyu cilkovito vidnovleni v 1988 Nova konstituciya uhvalena v 1990 r Za danimi rejtingu Nespromozhnih derzhav na 2013 rik Chad posidaye v nomu p yate misce NaselennyaDokladnishe Naselennya Chadu Naselennya skladaye 10 miljoniv osib etnichnij sklad yakogo predstavlyayut bagirmi zagava tubu hausa arabi tosho movi francuzka arabska obidvi derzhavni bilsh yak 100 afrikanskih dialektiv 50 naselennya viznaye miscevi tradicijni viruvannya 40 islam bilshist reshti hristiyani Religiya Chad religijno riznomanitna krayina Za ocinkami doslidnickogo centru P yu u 2010 roci 55 7 naselennya buli musulmanami u toj chas yak 22 5 buli katolikami i she 17 6 buli protestantami Sered musulman 48 zayavili sho voni suniti 21 shiyiti 4 ahmadi i 23 prosto musulmani Bilshist musulman v krayini ye prihilnikami sufizmu pomirnoyi gilki mistichnogo islamu 55 nalezhit do sufijskih ordeniv Nevelika chastina naselennya dotrimuyetsya tradicijnih afrikanskih viruvan animalizm fetishizm kult predkiv sil prirodi tosho osoblivo rozvinenij fetishizm Hristiyanstvo prinesli v Chad francuzki i amerikanski misioneri Yak i u vipadku z chadskim islamom hristiyanstvo vvibralo v sebe deyaki risi dohristiyanskih religijnih viruvan Musulmani perevazhno zoseredzheni v pivnichnomu i shidnomu Chadi animisti i hristiyani zhivut perevazhno v pivdennomu Chadi i Geri Za konstituciyeyu Chad ye svitskoyu derzhavoyu i garantuye svobodu virospovidannya rizni religijni gromadi zazvichaj spivisnuyut bez problem Katoliki stanovlyat najbilshu hristiyansku konfesiyu v krayini Bilshist protestantiv vklyuchayuchi nigerijsku Kaplicyu peremozhciv pov yazani z riznimi yevangelskimi hristiyanskimi grupami Chleni religijnih gromad Bahayi i Svidkiv Yegovi takozh prisutni v krayini U Chadi prozhivayut inozemni misioneri sho predstavlyayut yak hristiyanski tak i islamski grupi Krayinu takozh vidviduyut mandrivni musulmanski propovidniki perevazhno z Sudanu Saudivskoyi Araviyi ta Pakistanu Saudivska Araviya zazvichaj pidtrimuye socialni ta osvitni proekti i finansuye masshtabne budivnictvo mechetej Movi Dokladnishe Oficijnimi movami biznesu u Chadi ye francuzka ta arabska ale v krayini prisutni bilsh nizh 100 mov i dialektiv Cherez vazhlivu rol yaku vidigrayut mandrivni arabski torgovci i kupci sho oselilisya v miscevih gromadah arabska Chadu stala lingva franka Administrativnij podilDokladnishe Administrativnij podil Chadu Krayina rozdilena na 22 regioni Regioni Adm centr Plosha km Naselennya 2009 1 Batha Ati 88 000 527 031 2 Shari Bagirmi Masenya 46 000 621 785 3 Hadzher Lamis Masakori 29 000 562 957 4 Vadi Fira Biltin 51 000 494 933 5 Bahr el Gazal Musoro 53 000 260 865 6 Borku Faya Larzho 241 000 97 251 7 Ennedi Fada 211 000 173 606 8 Gera Mongo 62 000 553 795 9 Kanem Mao 75 000 354 603 10 Lak Bol 23 000 451 369 11 Zahidnij Logon Mundu 9 000 683 293 12 Shidnij Logon Doba 24 000 796 453 13 Mandul Kumra 17 000 637 086 14 Shidnij Majo Kebi Bongor 19 000 769 198 15 Zahidnij Majo Kebi Pala 14 000 569 087 16 Serednye Shari Sarh 41 000 598 284 17 Vadayi Abeshe 30 000 731 679 18 Salamat Am Timan 66 000 308 605 19 Sila Dar Sila 37 000 289 776 20 Tandzhile Layi 17 000 682 817 21 Tibesti Bardayi 130 000 21 970 22 Ndzhamena Ndzhamena 1 000 993 492 Vsogo 1 284 000 11 175 915 Najbilshi mista dani na 2010 rik Ndzhamena 792 440 osib Mundu 148 544 osobi Sarh 112 674 osobi Abeshe 81 530 osib GeografiyaRelyef Ennedi Emi Kusi Veliku chastinu teritoriyi zajmayut rivnini i plato yaki cherguyutsya z ploskimi zapadinami Pivnichna chastina teritoriyi krayini vkrita kam yanistimi j pishanimi pustelyami z nechislennimi oazami Na pivnichnomu zahodi roztashovane nagir ya Tibesti z najvishoyu tochkoyu krayini vulkanom Emi Kusi 3415 m Na pivdni napivpusteli j savani U pivdennih i pivdenno shidnih rajonah veliki ploshi vkrivayut bolota Majzhe nezhivi vipaleni soncem shili nagir ya skladeni metamorfichnimi porodami dokembrijskogo fundamenta silno rozchlenovanimi konusami vulkaniv ushelinami j timchasovimi vodotokami Najvisha tochka krayini splyachij vulkan Emi Kusi 3415 m yakij lezhit u pivnichnij chastini nagir ya Na jogo vershini roztashovanij krater diametrom 15 km i glibinoyu priblizno 700 m iz visohlim ozerom na dni U zahidnij chastini nagir ya visochit dekilka diyuchih vulkaniv najvishij z yakih Tuside 3265 m viverzhennya vidbuvayetsya dosit regulyarno Mizhgirni rajoni ryasniyut solonchakami i kam yanistimi pustelyami sered yakih mozhna znajti chimalo tektonichnih zapadin Shiyede Ajn Galakka Tekro Egri Brulku tosho vkritih timi taki solonchakami Tut zhe roztashovana j najnizhcha tochka krayini depresiya Dzhurab 160 m U pivnichno shidnij chastini Chadu pidnosyatsya plato Erdi 1115 m i Ennedi 1450 m u centri masiv Vadayi z goroyu Gera 1790 m a na shodi girska miscevist Uaddan do 1340 m Ridkisni lyudski poselennya tut zazvichaj predstavleni stoyankami kochivnikiv a roslinnij i tvarinnij sviti zdebilshogo bidni Korisni kopalini Alyuminij beril boksiti volfram glina zalizo zoloto vapnyak kaolin glina kaustichna soda mid nafta olovo kuhonna sil prirodnij gaz ta uran Vodi Ozero Chad Richok u krayini malo Majzhe vsi voni krim richok Shari i Logon ye suhimi ruslami vadi sho napovnyuyutsya vodoyu tilki v period doshiv Gusta merezha richok Batha Logon Majo Kebi Mbere Shari tosho harakterna dlya pivdennih regioniv u pivnichnih regionah richok nemaye Ye sudnoplavni richki Shari golovna vodna arteriya krayini i Logon Veliki ozera Iro Fitri ta prisnovodne o Chad 4 e za velichinoyu v Africi U suhij period roku zhovten lipen u pivnichnih rajonah viye harmatan rozzharenij pivnichno shidnij viter sho prinosit bagato pilu j rizko pogirshuye vidimist Ozero Chad najbilsha vodojmisha Centralnoyi Afriki i yedine postijne dzherelo prisnoyi vodi dlya vsiyeyi krayini Kolis plosha vodnogo dzerkala stanovila blizko 25 000 km odnak cherez posuhi sho regulyarno vrazhayut cej region a takozh cherez kolosalnij vodozabir dlya potreb naselennya jogo plosha za ostanni 10 rokiv skorotilasya majzhe v 5 raziv hocha regulyarni pidjomi rivnya vodi i yiyi majzhe povne zniknennya vidznachalisya vchenimi shonajmenshe 8 raziv za ostannye tisyacholittya Navkolo ozera tyagnetsya chereda gustih lisiv a na pivden i pivdennij shid smuga zabolochenih pririchkovih oblastej yaki sluzhat pritulkom dlya 120 vidiv rib i 200 riznovidiv ptahiv EkonomikaSilske gospodarstvo Osnovna galuz ekonomiki sho zabezpechuye do 70 valyutnih nadhodzhen Chastka agrarnogo sektora v VVP 32 4 v nomu pracyuye 80 naselennya 2004 Obroblyayutsya 2 86 zemel 2001 Osnovni eksportni kulturi bavovnik j arahis Viroshuyut takozh bobovi kunzhut sezam kukurudzu mango maniok yistivnij ovochi proso pshenicyu ris cukrovu trostinu sorgo taro finiki i yams Viroblyayetsya gumiarabik smola akaciyi sirovina dlya harchovoyi tekstilnoyi i farmacevtichnoyi promislovosti Tvarinnictvo rozvedennya verblyudiv kiz velikoyi rogatoyi hudobi konej ovec vislyukiv i svinej ye tradicijnim zanyattyam 40 naselennya Prirodni pasovisha vkrivayut ploshu blizko 49 mln ga Za pogoliv yam hudobi Chad posidaye 1 e misce v Centralnij Africi Shkodi silskomu gospodarstvu zavdayut chasti posuhi nashestya sarani i muha cece Rozvivayetsya ribalstvo shorichnij vilov ribi koropa okunya soma ta in stanovit blizko 90 tisyach tonn Promislovist Chastka u VVP 18 8 2004 Rozvivayetsya girnichodobuvna promislovist vidobutok nafti kaustichnoyi soli natron zolota vapnyaku i glini Z 1993 rozroblyayetsya naftove rodovishe Doba vidobuvayetsya blizko 225 tis bareliv nafti na dobu za ocinkami zapasiv nafti vistachit na 25 30 rokiv Obrobna promislovist predstavlena perevazhno pidpriyemstvami z pererobki silskogospodarskoyi produkciyi bavovnoochisni fabriki cukrorafinadnij zavod maslorobni boroshnomelni m yasopererobni pivovarni zavodi tyutyunova fabrika Rozvivayetsya tekstilna himichna promislovist 2 parfumerni fabriki i pidpriyemstvo z vigotovlennya plastmasovogo vzuttya metaloobrobka virobnictvo budivelnih materialiv pracyuye zavod iz skladannya velosipediv Rozvinene kustarne virobnictvo v tomu chisli silskogospodarskih znaryad Transport Gostro stoyit problema rozvitku transportnoyi merezhi i vantazhoperevezen Zaliznic nemaye osnovnij vid transportu avtomobilnij Bilsha chastina dorig pridatna dlya ekspluataciyi tilki v suhij period roku zhovten lipen i potrebuye kapitalnogo remontu Dovzhina avtomobilnih dorig stanovit blizko 40 tis km z tverdim pokrittyam 412 km dorig stanom na 1999 Dopomogu v budivnictvi shosejnih dorig nadaye Yevrosoyuz U silskij miscevosti dlya perevezen vikoristovuyutsya verblyudi j osli Dovzhina vodnih shlyahiv 2 tis km 2003 Nalichuyetsya 50 aeroportiv i zlitno posadochnih majdanchikiv 7 z nih mayut tverde pokrittya 2004 U stolici roztashovanij mizhnarodnij aeroport yakij obslugovuye rejsi do susidnih afrikanskih krayin ta Franciyi Z 2003 r diye naftoprovid Chad Kamerun 1050 km Chlenstvo v mizhnarodnih organizaciyahChlen OON z 1960 roku Organizaciyi Afrikanskoyi Yednosti OAYe z 1963 roku a z 2002 r yiyi nastupnika Afrikanskogo Soyuzu AS Ruhu nepriyednannya Mizhnarodnoyi organizaciyi Frankofoniyi MOF Ekonomichnogo spivtovaristva derzhav Centralnoyi Afriki KEEAK z 1983 roku Ekonomichnogo i valyutnogo spivtovaristva Centralnoyi Afriki KEMAK z 1999 roku Spivtovaristva derzhav Sahelya i Sahari z 1997 roku Vidnosini z Ukrayinoyu Dokladnishe Ukrayinsko chadski vidnosini Diplomatichni vidnosini z Ukrayinoyu vstanovleno 27 lipnya 1993 roku Div takozhSpisok mist Chadu Povitryani sili Chadu Nadzvichajni Afrikanski Palati Geografiya ChaduPrimitki Arhiv originalu za 6 lyutogo 2015 Procitovano 30 veresnya 2013 Pew Research Center Arhiv originalu za 11 travnya 2017 Procitovano 16 kvitnya 2018 Pew Research Center Arhiv originalu za 2 chervnya 2014 Procitovano 16 kvitnya 2018 PDF Pew Forum on Religious amp Public life 9 August 2012 s 128 129 Arhiv originalu PDF za 24 October 2012 Procitovano 2 June 2014 Literatura ros Sagoyan L Yu Respublika Chad Spravochnik RAN Institut Afriki M Nauka 1993 150 s ros Sidorova G M Respublika Chad M Znanie 1989 67 s PosilannyaChad 4 grudnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 T 6 T Ya 768 s ISBN 966 7492 06 0 Encyclopedia Britannica Chad 11 zhovtnya 2016 u Wayback Machine angl BSE Chad 3 veresnya 2016 u Wayback Machine ros Liviya Niger Sudan Nigeriya Kamerun Centralnoafrikanska Respublika