Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Миро́нівка — місто в Україні, центр Миронівської громади Обухівського району Київської області. Колишній районний центр Київської області. Лежить в долині річки Росави. Відстань до Києва — 106 км. Населення становить 11 964 особи.
Миронівка | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Центр міста | |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Київська | ||||||||
Район | Обухівський | ||||||||
Громада | Миронівська | ||||||||
Код КАТОТТГ | UA32120090010020161 | ||||||||
Засноване | перша половина XVII століття | ||||||||
Статус міста | від 1968 року | ||||||||
Населення | ▼ 11 103 (01.01.2022) | ||||||||
- повне | ▼ 11 103 (01.01.2022) | ||||||||
Площа | 11,5 км² | ||||||||
Густота населення | 1152 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 08801 | ||||||||
Телефонний код | +380-4574 | ||||||||
Координати | H G O | ||||||||
Висота над рівнем моря | 128 м | ||||||||
Водойма | р. Росава, р. Бутеня. | ||||||||
Назва мешканців | миронівча́нин, миронівча́нка, миронівча́ни | ||||||||
День міста | Третя п'ятниця вересня | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Миронівка | ||||||||
До станції | 1 км | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- фізична | 106 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- фізична | 106 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 08800, Київська обл., м. Миронівка, вул. Соборності, 48 | ||||||||
Миронівка у Вікісховищі
|
До 2018 року Миронівській міській раді підпорядкувалися 2 населені пункти: місто Миронівка і село Нова Олександрівка.
Назва
Місто засновано в першій половині XVII століття. Початок йому поклав хутір козака з Полтавщини Мирона Зеленого. З його іменем і пов'язана назва спочатку села, селища, а потім й міста.
Відомий краєзнавець Лаврентій Похилевич у своїй книзі «Сказання о населённых местностях Киевской губернии», виданій у 1864 році, пише:
Село Мироновка получило название по имени осадчого (осадчий — перший поселенець) Мирона Зеленого вольного козака из м. Великих Полог Полтавской губернии. Здесь и в с. Зеленьки, по преданию были основанные им хутора. Село состоит из семи кутков или частей — собственно Мироновка, где церковь; Соломаховка, Небытовка, Слобода, Околотовка, Шафрановка, Розмариновка…
Урбаноніми
Географія
У Миронівці нараховується понад 100 вулиць, а також 15 провулків та 1 проїзд.
Місцевості
- Дригівка.
- Нібитівка — частина вулиці Михайлівської від вул. Бузницького до її повороту на вул. Гагаріна, неподалік АЗС «Авіас—плюс». В офіційних документах 1931 року тодішньої сільської ради цей куток називали Небитівкою. Заснувала його родина чи то Нібитів, чи то Небитів. Можливо, назву главі родини першопоселенців дали вправні на язик сільські гумористи, адже «небитий» означає недосвідчену, не навчену життям людину. Або ж глава родини пересипав свою мову сполученням «ніби», «нібито».
- Околотівка — сучасна вулиця Яблунева. Куток названий так тому, що там споконвіку мешкали Околоти. В українській мові околот — сніп з житньої або ж іншої соломи, обмолочений нерозв'язаним або перев'язаним після обмолоту. Говорили ще «околотити хату», тобто обставити її снопами з околоту. Без сумніву, якраз від цього і пішло прізвисько Околота, родина якого і заснувала цей куток.
- Соломахівка — сучасна вулиця Героїв Небесної Сотні. Він отримав назву від старовинної української страви соломаха, або ж саламаха — це рідка страва, приготовлена із завареного на воді борошна, переважно гречаного. Більш за все, Соломахою звали першопоселення цього кутка.
- Шафранівка — частина вулиці Благовіщенської (з непарного боку) між вулицею Захарченка та провулками Марії Лисенко і Канівським. Безперечно, ця назва пішла від багаторічної трав'янистої рослини з родини півникових переважно з оранжево-жовтими квітами. Так називали і висушені приймочки квітів цієї рослини, що використовувалися для виготовлення оранжево-жовтих фарб, прянощів, ліків тощо. Інколи на Шафранівку кажуть Шапранівка. Але це те ж саме, бо згадану рослину називають також і шапранівкою. Цей куток розташовувався у чудовій місцевості над річкою, де густо зростав шафран. А, може, родини, які жили там, займалися виготовленням фарб із шафрану та заробляли на життя фарбуванням полотна.
Клімат
Клімат Миронівка | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 19,4 | 17,0 | 22,5 | 30,5 | 33,4 | 35,5 | 37,7 | 39,6 | 37,2 | 29,0 | 20,6 | 12,0 | 39,6 |
Середній максимум, °C | −1,5 | −0,4 | 5,7 | 14,5 | 21,4 | 24,3 | 26,6 | 26,0 | 20,3 | 12,8 | 5,1 | 0,4 | 12,9 |
Середня температура, °C | −4,1 | −3,5 | 1,9 | 9,5 | 15,6 | 18,7 | 20,8 | 19,9 | 14,8 | 8,4 | 2,5 | −2,1 | 8,5 |
Середній мінімум, °C | −6,7 | −6,5 | −1,9 | 4,4 | 9,7 | 13,0 | 14,9 | 13,8 | 9,3 | 4,0 | −0,2 | −4,6 | 4,1 |
Абсолютний мінімум, °C | −28,3 | −30,7 | −25,1 | −6,6 | −2,4 | −18,3 | 7,1 | 3,7 | −3,2 | −8,5 | −22,3 | −28,1 | −30,7 |
Джерело: Клімат та погода Миронівка |
Населення
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у Миронівці мешкало 13253 особи
Національний склад
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 95,33% |
росіяни | 3,65% |
білоруси | 0,35% |
вірмени | 0,18% |
інші/не вказали | 0,49% |
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним:
Мовний склад населення м. Миронівка | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Мова | Кількість осіб | Відсоток | ||||||||||||
українська | 12756 | 96,25 | ||||||||||||
російська | 451 | 3,4 | ||||||||||||
інші | 15 | 0,11 | ||||||||||||
білоруська | 12 | 0,09 | ||||||||||||
вірменська | 12 | 0,09 | ||||||||||||
молдовська | 4 | 0,03 | ||||||||||||
німецька | 3 | 0,03 |
Історія
Перші згадки про поселення
Поблизу міста розкопано кургани бронзової доби (II тис. до н. е.), вісім курганів кочівників XI—XII століть, у яких знайдено кістяки людей та коней, залізні вудила, стремена та різні прикраси. На околиці Миронівки виявлено глиняний посуд, бронзове дзеркало скіфського часу, грецьку посудину VI—IV століття до н. е., а також скарб ювелірних речей XI—XII століття, що складається з срібних гривень, браслетів, ланцюжків та намиста.
Доба козаччини
Мешканці Миронівки брали активну участь у визвольній війні 1648—1654 років. Чимало їх влилося до загонів Івана Богуна та Максима Кривоноса. У липні 1648 року, поблизу тодішнього хутора, на березі Росави розташувався військовий табір гетьмана Богдана Хмельницького. Саме тут 24 лютого 1649 року Хмельницький провів перемовини з посланцями польського короля. Після поразок під Берестечком 1651 року та у червні 1654 року Миронівка та сусідні села знову стали місцем зосередження сил для боротьби проти ворога. Саме звідси, 2 червня 1654 року, Богдан Хмельницький писав лист російському цареві Олексію Михайловичу та просив військової допомоги: «О сем паки и паки радуемся».
У 1667 році укладене Андрусівське перемир'я між Річчю Посполитою і Московською державою, за умовами якого Правобережна Україна, у тому числі й Південна Київщина, залишилася у складі Речі Посполитої. За умовами мирного договору між Річчю Посполитою та Московією, підписаному 6 травня 1686 року, Південна Київщина мала стати нейтральною територією між сторонами конфлікту. Уряд Речі Посполитої обіцяв надати православним свободу віросповідання, а російський уряд обіцяв їх захищати.
Але народ не припиняв боротьби проти шляхти. На початку XVIII століття повстали козаки та селяни. Козацько-селянські загони, очолювані полковником богуславським Самійлом Самусем знищували польські залоги, а пізніше присягнули на вірність російському цареві.
У 1711 році укладено мирну угоду, за умовами якої Київщина знов опинилася у складі Речі Посполитої. До Миронівки та інших міст, містечок, сіл краю знов повернулася польська шляхта, яка значно посилила утиски українського селянства. За люстрацією 1765 року, Миронівка вже описується, як село, де було 87 дворів, 75 із них сплачували щорічно 1024 злотих різноманітних податків, у тому числі косове, осипове, колове, ставкове тощо.
У часи Коліївщини Миронівка та навколишні села були осередком збройної боротьби селянства проти польсько-шляхетського гніту. Навесні 1768 року на Фастів через село проходили загони на чолі з гайдамацькими ватажками Микитою Швачкою та Андрієм Журбою.
За наступні чверть століття кількість селянських дворів зменшилась до 83, проте непомірно зросли феодальні повинності. За інвентарем Богуславського староства 1789 року мешканці Миронівки на той час сплачували 6544 злотих різноманітних податків.
Під владою Царської Росії
Наприкінці XVIII століття Миронівка перейшла у власність графів Браницьких. Після інвентарної реформи селяни втратили понад 20 % найкращих сіножатей і польових наділів, тому почастішали виступи проти інвентарів, самовільно розорювали межі, захоплювали відібрані у них сіножаті та інші землі. Напередодні селянської реформи 1861 року в Миронівці налічувався 331 селянський двір, у тому числі 167 дворів піших, 142 — городників та 22-тяглих, селяни користувалися 1608,5 десятинами землі, але вона розподілялася нерівномірно. Тяглі мали в середньому по 12 десятин на двір, піші — майже наполовину менше, а городники володіли клаптиками землі значно менше десятини. Причому за одну десятину польового наділу селяни платили щорічно панові чинш у розмірі 5 руб. 10 коп. сріблом або відбували панщину — 20 чоловічих днів з двору. Руками кріпаків лише протягом 1845—1850 років збудовано декілька млинів на річках Бутеня та Росава, великі греблі, винокурню, цегельню, а 1858 року — цукровий завод.
Боротьба селян за відміну кріпосного права тривала, так і під час Київської козаччини 1855 року. Одним з організаторів виступу тут був відставний солдат Ю. Лисогоренко, котрий (навіть після приходу війська) провадив серед миронівчан агітацію, спрямовану проти пана та місцевої влади. В результаті проведення селянської реформи 1861 року селяни одержали 2091 десятину землі, ще й найгіршої, за яку мали сплатити 45025 рублів. Також вони були позбавлені права користуватися лісом, полювати звіра, ловити рибу у навколишніх річках та ставках і навіть збирати у лісі хмиз. Невдоволені грабіжницькою реформою, вони відмовлялися платити викуп за землю. У березні 1866 року селяни відмовилися від викупу 160 десятин непридатної землі та відклали на 2 роки викуп за надільні землі. Частина селян, переважно з числа городників, відмовилася від земельних наділів та у пошуках засобів існування залишила село. У 1863 році Миронівка стала волосним центром, де налічувалося 1865 мешканців. У 1869 році Браницькі продали свої землі разом із цукровим заводом удільному відомству. На заводі тоді працювало 550 робітників, переважна більшість з них — поденники (тимчасові працівники), а також було багато жінок та дітей. Розвиток капіталістичних відносин змінював Миронівку. Прокладена у 1876 році залізнична колія від Фастова через Миронівку сприяла економічному зростанню села як значного центра торгівлі хлібом, цукром, крупою. Тут було збудовано декілька водяних млинів та вітряків, великі цегляні склади для збіжжя.
1895 року у Миронівці разом із присілком біля залізничної станції налічувалося понад 360 дворів, де мешкало 3442 особи. На 1900 рік з 3521 десятини землі 1166 належало удільному відомству, 40 — церкві і лише 2615 десятин селянам. Використовуючи дешеву робочу силу, товариство цукрозаводчиків, що придбало завод, швидко розбудовувало підприємство. Прокладення залізниці суттєво здешевило перевезення цукру до Києва, покращило постачання палива. Наприкінці 1890-х років на заводі щорічно перероблялось 154 тисяч берковців буряків, а підприємство виробляло продукції на 580 000 рублів. У 1899 році. тут працювало 625 робітників, із них 579 — місцеві. У 1900 році розпочалося переобладнання заводу, з'явилося електроосвітлення, а 1906 року — проклали залізничну лінію від станції до заводу. Після реконструкції на підприємстві, яке переробляло на добу близько 500 тонн буряків, зменшилася чисельність працівників — до 350—420 осіб, що працювали у надскладних умовах. Робочий день тривав 12—14 годин на добу. Власники заводу не дбали про техніку безпеки — турбувалися лише про свої прибутки, нестримно посилюючи експлуатацію робітників, більшість яких мешкала у темних бараках, де спали на нарах по декілька осіб на одних. Лікарня з одним лікарем і фельдшером містилась у трьох сирих кімнатах і, навіть за визначенням фабричного інспектора, «мала занехаяний вигляд».
У церковнопарафіяльній школі Миронівки 1861 року навчалося всього 30 учнів, а єдиним учителем був піп. У 1869 році почала працювати двокласна земська школа, де навчалося близько 100 учнів та викладало 5 вчителів, а 1876 року відкрили однокласне народне училище, яке відвідували 70 учнів. Земське двокласне училище заснували лише 1909 року. При цукровому заводі існував клуб, при якому працював драматичний гурток. де у 1910—1912 роках в спектаклях виступав як драматичний актор А. О. Хорошун.
Революційні події початку XX століття
Миронівчани активно відгукнулися на революційні події 1905 року. 2 грудня на заклик місцевого жителя Макара Собка робітники заводу припинили роботу. Поліція була неспроможною зірвати мітинг. Викликані драгуни заарештували «підбурювачів», але нова зміна робітників відмовилася працювати. Страйкарі вимагали підвищення зарплатні у 1,5 рази, добивалися права обирати старосту й робітничих депутатів, свободи робітничих зборів, заборони звільняти робітників без згоди делегатів, припинення арештів робітників, запровадження восьмигодинного робочого дня. Страйк тривав до 12 грудня. Керівниками його були син Макара Собка — слюсар Михайло Собко, робітники Г. Дрига та К. Шкляренко. Адміністрація погодилася на вибори робітниками старости й депутатів, збільшила на 50 % зарплатню та навіть погодилася за час страйку виплатити кожному робітникові по 500 карбованців. Але за декілька днів на завод прибув каральний загін, керівники страйку були заарештовані. У К. Шкляренка під час обшуку знайшли нелегальну літературу, у робітника І. Ламазова — зброю.
На початку лютого 1906 року мала місце спроба організувати страйк залізничників, але жандарми заарештували «підбурювача», ним виявився робітник М. Хуторний. У березні 1907 року урядник доповідав керівництву, що ним знайдено прокламації та закодований лист, з якого видно, що підпільники Миронівки отримують великі партії прокламацій для розповсюдження. Серед знайдених «антиурядових матеріалів» було 17 брошур та листівок. Наприкінці квітня влада направила до Миронівки та навколишніх сіл, де «відчувався неспокій», каральний загін, яким були проведені нові арешти.
Після придушення революції 1905—1907 років власники цукрового заводу посилили експлуатацію трудящих. 1913 років завод виробив 423 тисяч пудів цукру. Зацікавлені, насамперед, у зростанні прибутків, цукрозаводчики вжили заходів щодо покращення якості сировини. Восени 1911 року Всеросійське товариство цукрозаводчиків організувало у Миронівці науково-дослідну селекційну станцію. Спочатку вона мала ділянку землі у 110 гектарів, де проводилися досліди щодо впливу на підвищення врожайності й цукровості буряків. Почалася робота і з селекції цукрових буряків, озимої пшениці та вівса.
Частина місцевих робітників працювала на будівництві дороги, що мала з'єднати Миронівку з волосним центром — Козин, якому було підпорядковано село, й далі до Канева. Але дорогу, будівництво якої розпочали у 1912 році, так і не проклали. Важким було становище селян Миронівки. На 506 господарств припадало всього 1609 десятин землі, та й вона все більше зосереджувалась у заможних. 60 господарств не мали землі, 333 — мали до 5 десятин, а 12 — понад 10 десятин.
З початком першої світової війни населення Миронівки зменшилося внаслідок мобілізації майже на третину. Голод і холод лютував у сім'ях миронівчан. Біля заводу збирався натовп людей, що вимагав роботи і хліба.
Посилилася активність селянства. Під тиском селянства Канівський повітовий земельний комітет у вересні прийняв постанову про передачу селянам землі, яка до того часу була у приватній власності та до 1 жовтня 1917 року не була зорана. У телеграмі губернському комісару Тимчасового уряду місцева влада повідомляла, що «у багатьох економіях селяни, посилаючись на цю постанову, перешкоджають оранці. Самочинні дії загрожують розростися у великі аграрні заворушення».
Радянська влада (1921—1941)
Навесні 1921 року сільська рада виділила землю під плантацію буряків для заводу, виділила селянам 113 наділів присадибної землі.
Розпочала роботу Миронівська науково-дослідна селекційна станція, яка зайнялася виведенням нових високоврожайних сортів цукрових буряків, пшениці та інших культур.
У 1923 році селище Миронівка стала районним центром, до складу якого увійшли землі, що до того були в межах колишніх Козинської та Караписької волостей. Провадилися роботи щодо розвитку залізничного вузла, будувалися нові колії, депо тощо. Того ж року здано в експлуатацію залізничну колію Миронівка — Кагарлик. Значущість вузла збільшилася після відкриття 1938 року залізничної лінії Миронівка — Канів.
Разом зі зростанням прибутків цукрового заводу зміцнювався радгосп. У 1932 році він мав 2367 гектарів землі. Врожай зернових у 1933 році становив 15—16 центнерів із гектару, а насіння цукрових буряків 8—10 центнерів. У відділку «Вербова» було створено тваринницьку ферму на 100 голів.
1931 року було створено Миронівську МТС, яка спочатку мала 26 тракторів, 4 комбайни, 10 сівалок. Машинно-тракторна станція розширювалася, зокрема, було організовано та добре обладнано ремонтну майстерню, яка у 1938 році стала окремим ремонтним міжрайонним підприємством. На курсах готувалися кваліфіковані механізатори, які переймали досвід ударників області.
Боротьба за високі врожаї невдовзі дала добрі наслідки. Протягом 1932—1936 років колгоспники збирали в середньому по 15 центнерів зернових із гектару.
Велику допомогу колгоспам надавала Миронівська науково-дослідна селекційна станція. У 1924 році тут виведено новий сорт пшениці — «Українка», а у 1925 року вчені станції передали «Українку» на державне сортовипробування.
На початку 1930-х років було створено два колгоспи — імені Сталіна та «Більшовик». Для виконання державного плану хлібозаготівель із колективних господарств вимітались навіть фуражні і посівні фонди. Розкуркулення мали вигляд погромів. Після багаторазових «відвідин» штурмових бригад у селян не залишалося в особистому користуванні ні житла, ні землі, ні худоби, а конфіскація продовольчих запасів прирікала селянські родини на неминучу смерть від голоду. В той час, коли щодня помирало мученицькою голодною смертю по кілька десятків миронівчан, склади при Миронівській залізничній станції були заповнені кукурудзою, що гнила і псувалась. Але склади охороняли озброєні вартові, які мали наказ стріляти в кожного, хто наблизиться до них. Ці події стали причиною страшного голоду 1932—1933 років, який забрав близько 700 життів невинних людей. У селі не було хати, яку б не зачепило це страшне горе. Вдалося встановити імена померлих від Голодомору лише 83 осіб, із них 54 — діти.
У другій половині 1930-х років намітились успіхи у вирощуванні цукрових буряків. Завдяки допомозі дослідної станції невпинно підвищувалася врожайність та цукристість буряків. У 1940 році завод переробляв за добу вже близько 9 тисяч центнерів буряків. У 1936 році при бурінні свердловини на території Миронівського цукрового заводу на глибині 95 метрів виявлене джерело мінеральних вод, за своїми властивостями подібна до нарзанів Кисловодська.
Із кожним роком Миронівка зростала. Якщо у 1924 році в Миронівці мешкало 3940 осіб, то станом на 1938 рік, коли вона стала селищем міського типу, чисельність населення збільшилась до 6616 осіб. Відкрилися універмаг, побутові майстерні, чайні, їдальні тощо. Зростав добробут населення, його культура. У 1934 році семирічну трудову школу селища реорганізовано в середню, відкрито вечірню школу. На 1937 рік у школах Миронівки навчалося близько 1000 учнів. Цього ж року миронівська десятирічка провела перший випуск своїх вихованців. Велику культосвітню роботу провадили клуби та бібліотеки.
Початок радянсько-німецької війни та німецька окупація селища (1941—1944)
Мирній праці людей зашкодив початок німецько-радянської війни. Наприкінці липня — на початку серпня 1941 року поблизу Миронівки розгорнулися запеклі бої. Частини 26-ї армії стримували наступ групи армій «Південь» військ Вермахту. Миронівка декілька разів переходила з рук в руки. Радянські вояки 199-ї стрілецької дивізії під командуванням комбрига [ru] проявляли масовий героїзм. Так група бійців, очолювана лейтенантом Пастушенко (492-й полк, 199-а стрілецька дивізія), 31 липня прорвалася в Миронівку, вогнем із ручного кулемета розсіяла загін ворога, знищила кілька десятків гітлерівців і захопила велику кількість зброї та спорядження. Наприкінці липня під Миронівкою вів успішні бойові дії радянський бронепотяг № 56, що прикривав відхід частин 14-го кавалерійського корпусу, що перебували під загрозою оточення.
Бронепотяг вів бої поблизу Миронівки до 6 серпня, коли за наказом командування відійшов до Канева, де прикривав переправу радянських військ через Дніпро. За зразкове виконання бойових завдань 29 грудня 1941 року командир бронепотягу капітан П. К. Іщенко та комісар політрук В. О. Козарін були нагороджені орденами Леніна, а інші члени команди також були нагороджені високими урядовими нагородами. Саме героїчні дії команди бронепотягу пізніше стали основою сюжету художнього фільму «Фортеця на колесах» відзнятого 1960 року на київській кіностудії імені О. П. Довженка за сценарієм письменника Віктора Кондратенка.
Після окупації Миронівки німцями на землях селекційної станції став хазяйнувати німецький пан. Поліцаї нагаями виганяли людей на роботу. В перші ж дні окупації за наказом німецького коменданта було страчено декілька містян, а молодь насильно забирали на каторжні роботи до Німеччини. Тоді ж в районі Миронівки розпочала діяти підпільна група «Комітет № 8», очолювана кадровим військовим, політруком Червоної армії І. К. Приймаком, уродженцем села Юхни. На травень 1942 року чисельність групи зросла до 40 осіб. Партизани знищували окупантів, виводили з ладу паровози, здійснювали підриви залізничних колій. Одним із зв'язкових загону у Миронівці був працівник хлібопекарні Я. Шарафан. Він потрапив у ворожу засідку та загинув. У червні чисельність групи становила вже понад 60 осіб і тоді ж був сформований повноцінний партизанський загін № 8, який розгорнув більш масштабні бойові дії проти ворога. В околиці Миронівки партизани вивели з ладу 25 локомотивів, знищили 240 гітлерівців, пошкодили 35 км ліній зв'язку ворога. У грудні 194 року підпільна група «Комітет № 8», об'єднався з партизанським загоном с. Григорівка в одне велике партизанське з'єднання імені В. І. Чапаєва, яке очолив І. К. Приймак.
З осені 1941 року в Миронівці діяла також підпільна комсомольська група, до якої входили О. Гордєєв, Я. Буслов, І. Циганенко, Чуєв та багато інших. Підпільники мали радіоприймач, розповсюджували серед населення листівки. Восени 1942 року гестапівці натрапили на слід підпільників, частина з яких загинула у катівнях ворога.
31 грудня 1942 року сформувався Миронівський підпільний райком КП(б)У, який очолив інженер цукрового заводу В. М. Новицький. До складу комітету увійшли робітники цукрового заводу А. Сидоренко, А. М. Вороний та М. С. Мирошник. Райком створював партійні організації в селищі. Зокрема з січня 1943 року активно працювала підпільна партійна організація на станції Миронівка, якою керував М. Жовтоног. Вона розповсюджувала листівки і повідомлення Радянського інформбюро, організувала бойову групу, що виводила з ладу паровози, обладнання депо, визволяла з ешелонів людей, яких везли на каторжні роботи в Німеччину. З квітня 1943 року на станції почала діяти диверсійна група в складі 34 осіб під керівництвом залізничника Ф. Я. Сивова. Підпільники вивели з ладу локомотиви та вагони, знищили 7 автомашин, 410 тонн бензину тощо. У листопаді, коли з'явилася загроза провалу, група увійшла до складу партизанського загону, що діяв в околицях Миронівки. У 1943 році на ділянці залізничної колії Миронівка — Таганча діяв також партизанський загін під командуванням Я. І. Сиворонова.
Визволення селища
Довгоочікуваний день визволення настав 31 січня 1944 року. Радянські війська 54-ого укріпрайону під командуванням генерал-майора , зламавши опір ворога, захопили декілька стратегічно важливих об'єктів, зокрема, частково зруйновані цукровий завод та залізничну станцію та за декілька днів остаточно визволили селище від окупації.
Загалом до лав радянського війська під час німецько-радянської війни було мобілізовано 1237 миронівчан, з них 475 осіб, за проявлений героїзм, були нагороджені урядовими нагородами.
Радянський період (1944—1991)
З перших днів визволення мешканці селища самовіддано працювали, відбудовуючи зруйноване господарство. Мешканці Миронівки здійснили величезну роботу, відбудовуючи підприємства. Був відбудований цукровий завод, де невдовзі було введено в експлуатацію кисневу установку для зварювальних робіт. У липні 1944 року на Росаві здана в експлуатацію невелика електростанція і селище одержало струм. Цього ж року запрацювала машинно-тракторна майстерня. Миронівчани відремонтували млин, відбудували колгоспні приміщення. У колгоспі «Більшовик», завдяки трудовим зусиллям членів артілі, було, вчасно зібрано врожай.
1944 року, за успішне виконання державного плану хлібозаготівель, урядовими відзнаками було нагороджено велику групу миронівчан. За активну участь у відбудові народного господарства 150 передовиків виробництва нагороджено медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1944 рр.». За вклад у відродження зруйнованого господарства, комсомольській організації Миронівського району 28 квітня 1946 року було вручено Червоний прапор ЦК ЛКСМУ.
Відновила роботу Миронівська державна науково-дослідна селекційна станція, якій було завдано збитків на суму понад 9,6 млн крб. Станція одержала всебічну допомогу від трудящих Московської, Челябінської, Ярославської та інших областей. їй передали понад 100 голів худоби, технічні засоби. З РРФСР, Грузії, Вірменії надходило сортове насіння. Зібраний вихідний і гібридний матеріал став базою для виведення нових сортів пшениці та інших культур. При миронівській державній селекційній станції діяли курси агрономів-апробаторів, які 1946 року здійснили перший випуск спеціалістів галузі.
За активною допомогою працівників заводу та миронівчан швидко зростало господарство радгоспу. У 1945 році з 927 га було зібрано 501,24 тонну зерна, з них 39,31 тонна — понад планові. Одержали добрий врожай і бурякового насіння. 1944 року стала до ладу Миронівська МТС та налагодилася підготовка кадрів механізаторів. І вже 1945 року курси випустили близько 20 трактористів.
Активізувалося культурне життя. Протягом 1944—1945 років відновлено приміщення середньої школи, бібліотеки, а до дня залізничника, було урочисто відкрито відбудований клуб залізничників.
У 1947 році було закінчено відбудову колійного господарства вузла, паровозного депо. Пізніше, у 1951 році прокладено другу гілку залізниці, а ще за два роки здана в експлуатацію будівля нового вокзалу станції Миронівка, споруджена за проектом архітектора П. Ф. Красицького.
Наприкінці 1955 року заново відбудований і обладнаний новим устаткуванням, запрацював вже на повну потужність Миронівський цукровий завод. Станом на 1965 рік тут було вироблено вже 399 тисяч центнерів цукру. Модернізація підприємства тривала й надалі, що дало змогу значно збільшити технічну потужність заводу і вже наступного 1966 року тут вже перероблялося 10 тисяч центнерів буряків на добу. У 1966 році за систематичне перевиконання завдань урядовими нагородами було нагороджено велику групу передовиків виробництва, у тому числі орденом Леніна — О. П. Корнієнко, орденом Трудового Червоного Прапора — І. С. Рискаль, М. С. Кухар, X. Є. Руденко.
У 1969 році завод вже переробляв щодоби 18,5 тисяч центнерів буряків, за що колектив одержав перехідний Червоний прапор Міністерства харчової промисловості СРСР. Від 1958 року у Миронівці запрацював міжколгоспний цегельний завод. За роки семирічки у передові підприємства перетворилися авторемонтний завод (до 1953 року — міжрайонні майстерні), кукурудзяно-калібрувальний та маслоробний заводи, промкомбінат.
Значним господарством міста стало автотранспортне підприємство (у 1959—1966 роках — автопарк). Якщо у 1960 році воно мало лише 4 автобуси та 60 вантажівок, то 1969 року — близько 40 автобусів, що обслуговували 12 маршрутів, 97 вантажівок. 1963 року закінчилася електрифікація дільниці № 93 Миронівка — Фастів Південно-Західної залізниці.
Великих успіхів досягла Миронівська ордена Леніна селекційно-дослідну станцію імені В. Ф. Старченка Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи.
1957 року її колектив вивів новий сорт пшениці «Миронівська-264», автором якої є селекціонер, кандидат біологічних наук Василь Миколайович Ремесло. Станом на 1963 рік сорт «Миронівська-264» висівався на тисячах гектарах Київщини, Черкащини, Дніпропетровщини, Кіровоградщини та Вінниччини, а також у Ростовській області та в колгоспах Молдавії, Вірменії, Грузії. Ще кращі результати показав виведений під керівництвом В. М. Ремесла морозостійкий сорт озимої пшениці «Миронівська-808», пізніше ще одного сорту пшениці «Київська-893».
1967 року був виведений сорт пшениці «Миронівська Ювілейна-50», врожайність якої понад 65 центнерів із гектара. Всього за роки Радянської влади на станції виведено 36 нових сортів зернових та зернобобових культур, трав. Все нове, передове, що створювалося тут, швидко ставало надбанням виробництва. Здобутки станції — результат наполегливої роботи колективу вчених. За великі успіхи у створенні й впровадженні високопродуктивних сортів озимої пшениці Миронівська науково-дослідна селекційна станція 25 травня 1967 року була нагороджена найвищою урядовою нагородою — орденом Леніна, її директору В. М. Ремеслу присуджена Ленінська премія та присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
Наказом по Міністерству сільського господарства СРСР від 5 січня 1968 року Миронівську ордена Леніна селекційно-дослідну станцію імені В. Ф. Старченка Всесоюзного науково-дослідного інституту кукурудзи перетворено на Миронівський ордена Леніна науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці системи Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна, директором призначено Василя Миколайовича Ремесла. У 1992 році Миронівський інститут було підпорядковано Українській академії аграрних наук та перейменовано на Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла.
Успішно розвивалися колгоспи. У 1950 році артілі «Більшовик» та імені Будьонного (с. Нова Олександрівка) об'єдналися, утворивши колгосп імені Жданова, який невдовзі став одним із передових господарств області. У 1959 році до нього приєднався і колгосп імені Сталіна. Укрупнене багатогалузеве господарство досягло великих виробничих успіхів, особливо у вирощуванні цукрових буряків. Зокрема, у 1964 році середній врожай буряків із гектара становив 400 центнерів. За самовіддану працю голова колгоспу Олександр Григорович Бузницький у 1958 році було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці, а 1962 року його обрали депутатом Верховної Ради СРСР. Урядовими нагородами у 1965 році було відзначено 80 передовиків району, у тому числі велика група колгоспників артілі імені Жданова. Цей колгосп став своєрідною експериментальною базою, де перевірялася врожайність нових сортів сільськогосподарських культур. У 1960 році тут стали вирощувати пшеницю сорту «Миронівська-264», яка на дослідних ділянках давала по 45—50 центнерів із гектара. Від 1961 року колгосп почав спеціалізуватися на розведенні великої рогатої худоби та свиней. Неухильно зростала механізація виробництва. Станом на 1969 рік колгосп мав 2612 гектарів землі, з них 2428 гектари орної землі, 52 гектари саду та 96 гектарів ставів із розвиненим рибним господарством.
Урожайність зернових за 1965—1967 роки в середньому дорівнювала 37 центнерів з гектара, у тому числі пшениці — 40,5 центнера, буряків — центнерів з гектара. На 100 га сільськогосподарських угідь вироблено 371 центнер м'яса, 661,3 центнери молока, а на одну фуражну корову надоєно в середньому по 3,0 тонни молока. У 1967 році одержали врожай цукрових буряків по 458 центнери з гектара, а передова ланка М. Куценко — 578 центнери. Грошовий прибуток колгоспу того ж року перевищив 2 млн крб. За досягнення у виконанні планів заготівель продуктів сільського господарства, проведення меліорації, впровадження науки та передового досвіду колгосп імені Жданова у 1967 році було відзначено високою урядовою нагородою — орденом Леніна. Прибуток колгоспу за восьму п'ятирічку збільшився на 65 % (у 1970 році він становив 2,8 млн крб.), а заробітна плата колгоспників — на 36 %.
Разом із розвитком економіки зростало й саме місто. З'явилися великі житлові масиви нових будинків. За роки п'ятирічки побудовано 6 багатоповерхових будинків площею понад 6000 м², 236 індивідуальних будинків. Місто газифіковане, тут прокладено водогін, більшість вулиць заасфальтовано, упорядковано тротуари. У 1967 році в місті закладено новий міський парк, а також висаджено понад 16 тисяч фруктових та декоративних дерев.
Із кожним роком удосконалювалось побутове обслуговування населення. Для потреб мешканців міста був відкритий великий побутовий комбінат, що мав декілька цехів та ательє, а працювало там понад 50 осіб. У місті діяли кімнати для приїжджих на вокзалі та цукровому заводі. Торговельна мережа Миронівки налічувала понад 50 магазинів, у тому числі великий універмаг, 26 продовольчих магазинів. Працювали ресторан та кафе, 2 чайних, 4 їдальні та понад 15 буфетів і кіосків.
Миронівка — бальнеологічний курорт (від 1958 року), відомий в країні завдяки цілющим джерелам радонових вод. В обласній лікарні відновного лікування у Миронівці (до 1964 року — бальнеологічна) успішно лікують поліартрит, ревматизм, гіпертонію та інші захворювання. За роки існування курорту в ньому пройшли лікування понад 42 тисячі хворих. Персонал курорту складався з 21 лікаря та понад 70 осіб середнього медперсоналу. В районній лікарні, 2-х лікарських оздоровчих пунктах, медпунктах, які діють на всіх великих підприємствах Миронівки, працюють 37 лікарів і понад 100 осіб середнього медперсоналу.
Невпинно розвивається народна освіта. У Миронівці діють 3 середні школи, де набувають знань понад 2 тисячі учнів. Працює музична школа, у якій навчається понад 130 учнів. Педагогічний колектив міста налічує 125 осіб.
Із кожним роком в місті розширюється мережа культурно-освітніх закладів. Тут діють міський палац культури із залом для глядачів на 750 місць, будинок культури цукрового заводу, клуби залізничників, науково-дослідного інституту селекції і насінництва пшениці, відділку радгоспу, колгоспу імені Жданова. Працюють три великі бібліотеки. Понад 350 мешканців міста беруть участь у роботі гуртків художньої самодіяльності, зокрема п'яти великих хорових колективів, двох драмгуртків, кількох духових оркестрів, танцювального гуртка.
Чималих успіхів досягнуто і у спортивно-масовій роботі. У місті діяли спортивні організації: «Колос», «Локомотив», «Авангард» та «Спартак», які об'єднували близько 800 осіб. Команди легкоатлетів та волейболістів Миронівки — неодноразові переможці обласних спортивних змагань, зокрема 1968 та 1969 років.
У місті працюють маслозавод (АТ «СОММАС»), харчокомбінат, цукровий завод, автопідприємство, хлібозавод, ремонтний завод, асфальтобетонний завод. Є в місті 3 середні школи, 4 дитячі садки, вузлова залізнична станція.
1970 — збудовано Палац культури на кошти колгоспу ім. Бузницького, при ньому створено ансамбль пісні й танцю «Чорнобривець». Ансамбль за два роки отримав звання народного та став лауреатом республіканської премії імені Островського.
За роки свого існування «Чорнобривець» дав понад 1500 концертів, підготував 40 нових програм, як з якими виступав у багатьох містах України, так й у Росії, Естонії, Білорусі, Азербайджані, Франції, Британії, Греції, Іспанії, Алжирі, Болгарії та багато інших.
20 жовтня 1977 року було урочисто відкрито дитячий садочок № 3 «Зернятко», споруджений за сприянням голови правління Героя Соціалістичної Праці В. І. Батури та на кошти колгоспу імені О. Г. Бузницького, але держава повернула колгоспу витрачені кошти.
У 1985 році в Миронівці був споруджений меморіальний комплекс до 40-ліття перемоги у другій світовій війні, який будувався коштом багатьох підприємств та організацій міста. В центрі комплексу підіймається до неба облицьований мармуром шпиль, до якого прикріплено бронзову стрічку з скульптурою воїна. Поруч — вічний вогонь та плити з прізвищами тих, хто загинув захищаючи та визволяючи наше місто від ворогів, та загиблих на фронтах німецько-радянської війни миронівчан.
Після 1991
1997—1998 — вступив в дію сучасний зерновий елеватор з переробки білкових і олійних культур, який збудували за проєктом українсько-американсько-німецького центру агробізнесу АТ «Київ — Атлантик — Україна». Завдання цього елеватору переробляти сою, ріпак, інші бобові культури з тим, щоб виробляти для України протеїн. Фінансово—економічна криза торкнулася і цього міста, але мешканці Миронівки сподіваються на краще життя та не втрачають оптимізму.
На базі Миронівського заводу з виготовлення круп і комбікормів Юрій Косюк наприкінці 1990-х створює компанію «Миронівський хлібопродукт».
Рішенням Миронівської міської ради від 28 січня 2016 року № 189-04-VII та у відповідності до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» у місті відбулося перейменування декількох вулиць. Зокрема, вул. Будьонного на Мирона Зеленого, вул. Леніна на Соборності, вул. Карла Маркса на Данила Галицького, вул. Енгельса на Володимира Великого, вул. Комсомольську на Благовіщенську, вул. Котовського на Мазепи та багатьох інших.
У місті діє Миронівський народний духовий оркестр під керівництвом Юрія Ляшенка.
- Миронівська районна лікарня
Релігія
- Свято-Михайлівський храм.
- Храм Благовіщення Пресвятої Богородиці. 27 листопада 2012 року, у день пам'яті апостола Філіппа, архієпископ Білоцерківський та Богуславський Августин звершив візит до міста Миронівки для освячення новозбудованого храму на честь Благовіщення Пресвятої Богородиці, настоятелем якого є протоієрей Роман Губка.
- 25 листопада 2016 року у Миронівці патріарх Філарет звершив чин великого освячення храму на честь Всіх святих землі Української.
- Храм Благовіщення Пресвятої Богородиці
Меморіали, пам'ятники, пам'ятні знаки
- Меморіал на місці братської могили воїнів Радянської Армії, підпільників, громадян, які загинули під час німецько-радянської війни.
- Пам'ятник В. І. Леніну (демонтований у 2008 році), а на його місці, під час святкування Дня міста 17 вересня 2016 року відбулося урочисте відкриття пам'ятника засновнику Миронівки — козаку Мирону Зеленому.
- Пам'ятник жертвам Голодомору (1932—1933 рр.).
- Пам'ятник воїнам — землякам, які загинули під час громадської та німецько-радянської воєн
- Пам'ятник визволителям Миронівки від німецько-фашистських загарбників — військам 54-ого укріпрайону під командуванням генерал-майора Карначова М. Т.
- Пам'ятник загиблим воїнам-інтернаціоналістам — мешканцям Миронівщини.
- Пам'ятник Небесній Сотні, відкритий 18 лютого 2016 року.
- Пам'ятний знак «Мертвим, живим і ненародженим — жертвам Чорнобильської катастрофи. 26.04.1986».
Відомі люди
- Бузницький Олександр Григорович — Герой соціалістичної праці, нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Трудового червоного прапора, очолював колгосп імені Жданова (нині СТОВ імені Бузницького).
- Даниленко Анатолій Степанович — український науковець, доктор економічних наук, академік НААН, Голова Державного комітету України з земельних ресурсів (1999—2005); професор, завідувач кафедри управління земельними ресурсами Національного аграрного університету; ректор Білоцерківського національного аграрного університету (2008—2021).
- Дебелий Олег Анатолійович (4 липня 1975, Козин — 26 лютого 2023) — український військовик, учасник російсько-української війни, доброволець, солдат ЗСУ. Футболіст, громадський діяч, ресторатор.
- Матвєєв Сергій Леонідович (нар. 1975) — український трековий та шосейний велогонщик, заслужений майстер спорту України, призер Олімпійських ігор в Сіднеї, переможець та призер Чемпіонатів світу, неодноразовий переможець та призер чемпіонатів України.
- Пономаренко Микола Кирилович (нар. 1942) — український майстер декоративного мистецтва.
- Ремесло Василь Миколайович — двічі Герой соціалістичної праці, заслужений діяч науки України, Академік АН СРСР і ВАСГН, Лауреат Ленінської і Державних премій СРСР і УРСР, перший директор Миронівського науково-дослідного насінництва і селекції пшениці.
- Слободяник Вадим Павлович (1978—2014) — старший солдат ЗСУ, учасник російсько-української війни.
- Сокирко Петро Олександрович (нар. 1961) — український підприємець, політик. Голова Миронівської райдержадміністрації (1998—2003). Директор Миронівського м'ясопереробного заводу «Легко» (від 2003 року). (Депутат Київської облради) VI скликання (2010—2015).
- Черненко Максим Зеновійович (1984—2015) — старший солдат ЗСУ, учасник Російсько-української війни.
Галерея
- Пам'ятник засновнику міста Мирону Зеленому
- Братська могила воїнів Радянської Армії, підпільників, громадян, розстріляних в період окупації, Миронівка
- Пам'ятник робітникам цукрового заводу, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни, Миронівка
- Церква Святого Михайла, Миронівка
- Миронівка, центральний парк
- Миронівка, центральний парк
- Миронівка, центральний парк
- Алея Героїв, Миронівка
- Дитячий парк, Миронівка
- Миронівка, недобудований дитячий ігровий комплекс
- Миронівка, озеро Нижнє
- Миронівка, зруйнований цукровий завод
- На вулицях Миронівки
- На вулицях Миронівки
- Пам'ятник визволителям Миронівки
Див. також
Примітки
- Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 16 липня 2022.
- Миронівська міська ОТГ: склад громади. decentralization.gov.ua. портал «Децентралізація». оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 7 липня 2021.
- Каневский уезд… — С. 442—443.
- Миронівська міська громада, Обухівський район, Київська область: м. Миронівка. socialdata.org.ua. оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 21 грудня 2023.
- Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- По землі Київській… — C. 199.
- По землі Київській… — C. 200.
- Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років — С. 531.
- І. Л. Сергєєва Роль Миронівського інституту пшениці ім. В. М. Ремесла НААН у створенні Національного генбанку зернових колосових культур в Україні // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2018. — Вип. 51. — С. 399. — ISSN 2076-8982.
- По землі Київській… — C. 200—201.
- По землі Київській… — C. 201.
- Історія створення ДНЗ «Зернятко». zernyatko.net.ua. оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
- . rbc.ua. РБК-Украина. 30 жовтня 2019. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 25 листопада 2019.
- . miroraj.gov.ua. Миронівська РДА. Архів оригіналу за 11 лютого 2018. Процитовано 11 лютого 2018.
- Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви св. Михаїла с. Миронівка Богуславського, з 1846 р. Канівського повіту Київської губернії. cdiak.archives.gov.ua. ЦДІАК. оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 23 липня 2019.
- Свято-Михайлівський храм, Миронівка. ua.igotoworld.com. оригіналу за 22 липня 2019. Процитовано 23 липня 2019.
- . bc-eparchy.org.ua. Білоцерківська єпархія УПЦ (МП). 27 листопада 2012. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 22 вересня 2016.
- Михаїл Омельян (29 листопада 2016). . cerkva.info. Українська православна церква Київського патріархату. Архів оригіналу за 30 листопада 2016. Процитовано 30 листопада 2016.
- Відкриття пам'ятника Героям Небесної Сотні м. Миронівка 2016 02 18. youtube.com. YouTube. 26 березня 2016. Процитовано 16 липня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Джерела
- Глущенко В. А. Миронівка: сторінки історії: історія м. Миронівка Київської обл / Віктор Глущенко. — Миронівка : ПрАТ «Миронівська друкарня», 2012. — Т. 1. — 320 с.
- Глущенко В. А. Миронівка: сторінки історії: історія м. Миронівка Київської обл / Віктор Глущенко. — Миронівка : ПрАТ «Миронівська друкарня», 2012. — Т. 2. — 524 с.
- Каневский уезд // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Лаврентий Иванович Похилевич. — Біла Церква : Видавець О. В. Пшонківський, 2005. — С. 425—477. — ISBN 966-8545-15-Х. (рос.)
- Миронівка // По землі Київській. Путівник-довідник / Батушан О. Д., Сікорський М. І., Чепурний І. Ф. — Київ : Київське обласне книжково-газетне видавництво, 1963. — С. 198—203.
- Д. А. Корінець, В. І. Шелудченко. Миронівка // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Київська область / Ред. кол. тома: Рудич Ф. М. (гол. редкол.), Бакуменко П. І., Бачинський П. П., Борщ Ю. Ф., Гуслистий К. Г., Кононенко В. І., Корольов Б. І. (заст. гол. редкол.), Майстренко А. А. (відп. секр. редкол.), Макаренко Г. К., Марченко М. I., Панін Я. Г., Петренко М. 3., Пшеничний Г. С., Саженюк С. Н., Сергієнко Г. Я., Слабєєв I. С., Тихолаз Г. А., Шевченко Ф. П., Шморгун П. М. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1971. — С. 436—448.
- Киевская область // Украинская Советская Социалистическая республика: энциклопедический справочник / Кудрицкий А. — Киев : Главная редакция УСЭ, 1987. — С. 445—447. (рос.)
- 33-й: голод: Народна Книга-Меморіал / Л. Б. Коваленко, В. А. Маняк. — Київ : Радянський письменник, 1991. — 584 с.
- Миронівський район. Миронівка // Національна книга пам'яті жертв голодомору 1932—1933 років в Україні: Київська область. Наукове видання / Гай А. І. — Біла Церква : КОТО «Культура», МП Видавництво «Буква», 2008. — С. 530—531.
Посилання
- . mironovka.rich.technology. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 16 липня 2022.
- . auc.org.ua. Асоціація міст України. Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 16 липня 2022.
- Архівний відділ Миронівської райдержадміністрації Київської області. myronivka-rda.archives.kiev.ua. Миронівська РДА. оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 16 липня 2022.
- Історія Миронівки. myronivka.com.ua. оригіналу за 4 серпня 2016. Процитовано 16 липня 2022.
- Сайт депутатів Миронівщини. mironovka.in.ua. Процитовано 16 липня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin zhovten 2016 Miro nivka misto v Ukrayini centr Mironivskoyi gromadi Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Kolishnij rajonnij centr Kiyivskoyi oblasti Lezhit v dolini richki Rosavi Vidstan do Kiyeva 106 km Naselennya stanovit 11 964 osobi MironivkaCentr mistaOsnovni daniKrayina UkrayinaRegion KiyivskaRajon ObuhivskijGromada MironivskaKod KATOTTG UA32120090010020161Zasnovane persha polovina XVII stolittyaStatus mista vid 1968 rokuNaselennya 11 103 01 01 2022 povne 11 103 01 01 2022 Plosha 11 5 km Gustota naselennya 1152 osib km Poshtovi indeksi 08801Telefonnij kod 380 4574Koordinati 49 39 pn sh 30 59 sh d H G OVisota nad rivnem morya 128 mVodojma r Rosava r Butenya Nazva meshkanciv mironivcha nin mironivcha nka mironivcha niDen mista Tretya p yatnicya veresnyaVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya MironivkaDo stanciyi 1 kmDo obl resp centru fizichna 106 kmDo Kiyeva fizichna 106 kmMiska vladaAdresa 08800 Kiyivska obl m Mironivka vul Sobornosti 48 Mironivka u Vikishovishi MapaMironivkaMironivkaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Mironivka Do 2018 roku Mironivskij miskij radi pidporyadkuvalisya 2 naseleni punkti misto Mironivka i selo Nova Oleksandrivka NazvaMisto zasnovano v pershij polovini XVII stolittya Pochatok jomu poklav hutir kozaka z Poltavshini Mirona Zelenogo Z jogo imenem i pov yazana nazva spochatku sela selisha a potim j mista Vidomij krayeznavec Lavrentij Pohilevich u svoyij knizi Skazannya o naselyonnyh mestnostyah Kievskoj gubernii vidanij u 1864 roci pishe Selo Mironovka poluchilo nazvanie po imeni osadchogo osadchij pershij poselenec Mirona Zelenogo volnogo kozaka iz m Velikih Polog Poltavskoj gubernii Zdes i v s Zelenki po predaniyu byli osnovannye im hutora Selo sostoit iz semi kutkov ili chastej sobstvenno Mironovka gde cerkov Solomahovka Nebytovka Sloboda Okolotovka Shafranovka Rozmarinovka UrbanonimiGeografiyaU Mironivci narahovuyetsya ponad 100 vulic a takozh 15 provulkiv ta 1 proyizd Dokladnishe Vulici Mironivki Miscevosti Drigivka Nibitivka chastina vulici Mihajlivskoyi vid vul Buznickogo do yiyi povorotu na vul Gagarina nepodalik AZS Avias plyus V oficijnih dokumentah 1931 roku todishnoyi silskoyi radi cej kutok nazivali Nebitivkoyu Zasnuvala jogo rodina chi to Nibitiv chi to Nebitiv Mozhlivo nazvu glavi rodini pershoposelenciv dali vpravni na yazik silski gumoristi adzhe nebitij oznachaye nedosvidchenu ne navchenu zhittyam lyudinu Abo zh glava rodini peresipav svoyu movu spoluchennyam nibi nibito Okolotivka suchasna vulicya Yabluneva Kutok nazvanij tak tomu sho tam spokonviku meshkali Okoloti V ukrayinskij movi okolot snip z zhitnoyi abo zh inshoyi solomi obmolochenij nerozv yazanim abo perev yazanim pislya obmolotu Govorili she okolotiti hatu tobto obstaviti yiyi snopami z okolotu Bez sumnivu yakraz vid cogo i pishlo prizvisko Okolota rodina yakogo i zasnuvala cej kutok Solomahivka suchasna vulicya Geroyiv Nebesnoyi Sotni Vin otrimav nazvu vid starovinnoyi ukrayinskoyi stravi solomaha abo zh salamaha ce ridka strava prigotovlena iz zavarenogo na vodi boroshna perevazhno grechanogo Bilsh za vse Solomahoyu zvali pershoposelennya cogo kutka Shafranivka chastina vulici Blagovishenskoyi z neparnogo boku mizh vuliceyu Zaharchenka ta provulkami Mariyi Lisenko i Kanivskim Bezperechno cya nazva pishla vid bagatorichnoyi trav yanistoyi roslini z rodini pivnikovih perevazhno z oranzhevo zhovtimi kvitami Tak nazivali i visusheni prijmochki kvitiv ciyeyi roslini sho vikoristovuvalisya dlya vigotovlennya oranzhevo zhovtih farb pryanoshiv likiv tosho Inkoli na Shafranivku kazhut Shapranivka Ale ce te zh same bo zgadanu roslinu nazivayut takozh i shapranivkoyu Cej kutok roztashovuvavsya u chudovij miscevosti nad richkoyu de gusto zrostav shafran A mozhe rodini yaki zhili tam zajmalisya vigotovlennyam farb iz shafranu ta zaroblyali na zhittya farbuvannyam polotna Klimat Klimat MironivkaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 19 4 17 0 22 5 30 5 33 4 35 5 37 7 39 6 37 2 29 0 20 6 12 0 39 6Serednij maksimum C 1 5 0 4 5 7 14 5 21 4 24 3 26 6 26 0 20 3 12 8 5 1 0 4 12 9Serednya temperatura C 4 1 3 5 1 9 9 5 15 6 18 7 20 8 19 9 14 8 8 4 2 5 2 1 8 5Serednij minimum C 6 7 6 5 1 9 4 4 9 7 13 0 14 9 13 8 9 3 4 0 0 2 4 6 4 1Absolyutnij minimum C 28 3 30 7 25 1 6 6 2 4 18 3 7 1 3 7 3 2 8 5 22 3 28 1 30 7Dzherelo Klimat ta pogoda MironivkaNaselennyaZa danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u Mironivci meshkalo 13253 osobi Nacionalnij sklad Rozpodil naselennya za nacionalnistyu za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 95 33 rosiyani 3 65 bilorusi 0 35 virmeni 0 18 inshi ne vkazali 0 49 Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku buv nastupnim Movnij sklad naselennya m MironivkaMova Kilkist osib Vidsotokukrayinska 12756 96 25rosijska 451 3 4inshi 15 0 11biloruska 12 0 09virmenska 12 0 09moldovska 4 0 03nimecka 3 0 03IstoriyaPershi zgadki pro poselennya Poblizu mista rozkopano kurgani bronzovoyi dobi II tis do n e visim kurganiv kochivnikiv XI XII stolit u yakih znajdeno kistyaki lyudej ta konej zalizni vudila stremena ta rizni prikrasi Na okolici Mironivki viyavleno glinyanij posud bronzove dzerkalo skifskogo chasu grecku posudinu VI IV stolittya do n e a takozh skarb yuvelirnih rechej XI XII stolittya sho skladayetsya z sribnih griven brasletiv lancyuzhkiv ta namista Doba kozachchini Meshkanci Mironivki brali aktivnu uchast u vizvolnij vijni 1648 1654 rokiv Chimalo yih vlilosya do zagoniv Ivana Boguna ta Maksima Krivonosa U lipni 1648 roku poblizu todishnogo hutora na berezi Rosavi roztashuvavsya vijskovij tabir getmana Bogdana Hmelnickogo Same tut 24 lyutogo 1649 roku Hmelnickij proviv peremovini z poslancyami polskogo korolya Pislya porazok pid Berestechkom 1651 roku ta u chervni 1654 roku Mironivka ta susidni sela znovu stali miscem zoseredzhennya sil dlya borotbi proti voroga Same zvidsi 2 chervnya 1654 roku Bogdan Hmelnickij pisav list rosijskomu carevi Oleksiyu Mihajlovichu ta prosiv vijskovoyi dopomogi O sem paki i paki raduemsya U 1667 roci ukladene Andrusivske peremir ya mizh Richchyu Pospolitoyu i Moskovskoyu derzhavoyu za umovami yakogo Pravoberezhna Ukrayina u tomu chisli j Pivdenna Kiyivshina zalishilasya u skladi Rechi Pospolitoyi Za umovami mirnogo dogovoru mizh Richchyu Pospolitoyu ta Moskoviyeyu pidpisanomu 6 travnya 1686 roku Pivdenna Kiyivshina mala stati nejtralnoyu teritoriyeyu mizh storonami konfliktu Uryad Rechi Pospolitoyi obicyav nadati pravoslavnim svobodu virospovidannya a rosijskij uryad obicyav yih zahishati Ale narod ne pripinyav borotbi proti shlyahti Na pochatku XVIII stolittya povstali kozaki ta selyani Kozacko selyanski zagoni ocholyuvani polkovnikom boguslavskim Samijlom Samusem znishuvali polski zalogi a piznishe prisyagnuli na virnist rosijskomu carevi U 1711 roci ukladeno mirnu ugodu za umovami yakoyi Kiyivshina znov opinilasya u skladi Rechi Pospolitoyi Do Mironivki ta inshih mist mistechok sil krayu znov povernulasya polska shlyahta yaka znachno posilila utiski ukrayinskogo selyanstva Za lyustraciyeyu 1765 roku Mironivka vzhe opisuyetsya yak selo de bulo 87 dvoriv 75 iz nih splachuvali shorichno 1024 zlotih riznomanitnih podatkiv u tomu chisli kosove osipove kolove stavkove tosho U chasi Koliyivshini Mironivka ta navkolishni sela buli oseredkom zbrojnoyi borotbi selyanstva proti polsko shlyahetskogo gnitu Navesni 1768 roku na Fastiv cherez selo prohodili zagoni na choli z gajdamackimi vatazhkami Mikitoyu Shvachkoyu ta Andriyem Zhurboyu Za nastupni chvert stolittya kilkist selyanskih dvoriv zmenshilas do 83 prote nepomirno zrosli feodalni povinnosti Za inventarem Boguslavskogo starostva 1789 roku meshkanci Mironivki na toj chas splachuvali 6544 zlotih riznomanitnih podatkiv Pid vladoyu Carskoyi Rosiyi Naprikinci XVIII stolittya Mironivka perejshla u vlasnist grafiv Branickih Pislya inventarnoyi reformi selyani vtratili ponad 20 najkrashih sinozhatej i polovih nadiliv tomu pochastishali vistupi proti inventariv samovilno rozoryuvali mezhi zahoplyuvali vidibrani u nih sinozhati ta inshi zemli Naperedodni selyanskoyi reformi 1861 roku v Mironivci nalichuvavsya 331 selyanskij dvir u tomu chisli 167 dvoriv pishih 142 gorodnikiv ta 22 tyaglih selyani koristuvalisya 1608 5 desyatinami zemli ale vona rozpodilyalasya nerivnomirno Tyagli mali v serednomu po 12 desyatin na dvir pishi majzhe napolovinu menshe a gorodniki volodili klaptikami zemli znachno menshe desyatini Prichomu za odnu desyatinu polovogo nadilu selyani platili shorichno panovi chinsh u rozmiri 5 rub 10 kop sriblom abo vidbuvali panshinu 20 cholovichih dniv z dvoru Rukami kripakiv lishe protyagom 1845 1850 rokiv zbudovano dekilka mliniv na richkah Butenya ta Rosava veliki grebli vinokurnyu cegelnyu a 1858 roku cukrovij zavod Borotba selyan za vidminu kriposnogo prava trivala tak i pid chas Kiyivskoyi kozachchini 1855 roku Odnim z organizatoriv vistupu tut buv vidstavnij soldat Yu Lisogorenko kotrij navit pislya prihodu vijska provadiv sered mironivchan agitaciyu spryamovanu proti pana ta miscevoyi vladi V rezultati provedennya selyanskoyi reformi 1861 roku selyani oderzhali 2091 desyatinu zemli she j najgirshoyi za yaku mali splatiti 45025 rubliv Takozh voni buli pozbavleni prava koristuvatisya lisom polyuvati zvira loviti ribu u navkolishnih richkah ta stavkah i navit zbirati u lisi hmiz Nevdovoleni grabizhnickoyu reformoyu voni vidmovlyalisya platiti vikup za zemlyu U berezni 1866 roku selyani vidmovilisya vid vikupu 160 desyatin nepridatnoyi zemli ta vidklali na 2 roki vikup za nadilni zemli Chastina selyan perevazhno z chisla gorodnikiv vidmovilasya vid zemelnih nadiliv ta u poshukah zasobiv isnuvannya zalishila selo U 1863 roci Mironivka stala volosnim centrom de nalichuvalosya 1865 meshkanciv U 1869 roci Branicki prodali svoyi zemli razom iz cukrovim zavodom udilnomu vidomstvu Na zavodi todi pracyuvalo 550 robitnikiv perevazhna bilshist z nih podenniki timchasovi pracivniki a takozh bulo bagato zhinok ta ditej Rozvitok kapitalistichnih vidnosin zminyuvav Mironivku Prokladena u 1876 roci zaliznichna koliya vid Fastova cherez Mironivku spriyala ekonomichnomu zrostannyu sela yak znachnogo centra torgivli hlibom cukrom krupoyu Tut bulo zbudovano dekilka vodyanih mliniv ta vitryakiv veliki ceglyani skladi dlya zbizhzhya 1895 roku u Mironivci razom iz prisilkom bilya zaliznichnoyi stanciyi nalichuvalosya ponad 360 dvoriv de meshkalo 3442 osobi Na 1900 rik z 3521 desyatini zemli 1166 nalezhalo udilnomu vidomstvu 40 cerkvi i lishe 2615 desyatin selyanam Vikoristovuyuchi deshevu robochu silu tovaristvo cukrozavodchikiv sho pridbalo zavod shvidko rozbudovuvalo pidpriyemstvo Prokladennya zaliznici suttyevo zdeshevilo perevezennya cukru do Kiyeva pokrashilo postachannya paliva Naprikinci 1890 h rokiv na zavodi shorichno pereroblyalos 154 tisyach berkovciv buryakiv a pidpriyemstvo viroblyalo produkciyi na 580 000 rubliv U 1899 roci tut pracyuvalo 625 robitnikiv iz nih 579 miscevi U 1900 roci rozpochalosya pereobladnannya zavodu z yavilosya elektroosvitlennya a 1906 roku proklali zaliznichnu liniyu vid stanciyi do zavodu Pislya rekonstrukciyi na pidpriyemstvi yake pereroblyalo na dobu blizko 500 tonn buryakiv zmenshilasya chiselnist pracivnikiv do 350 420 osib sho pracyuvali u nadskladnih umovah Robochij den trivav 12 14 godin na dobu Vlasniki zavodu ne dbali pro tehniku bezpeki turbuvalisya lishe pro svoyi pributki nestrimno posilyuyuchi ekspluataciyu robitnikiv bilshist yakih meshkala u temnih barakah de spali na narah po dekilka osib na odnih Likarnya z odnim likarem i feldsherom mistilas u troh sirih kimnatah i navit za viznachennyam fabrichnogo inspektora mala zanehayanij viglyad U cerkovnoparafiyalnij shkoli Mironivki 1861 roku navchalosya vsogo 30 uchniv a yedinim uchitelem buv pip U 1869 roci pochala pracyuvati dvoklasna zemska shkola de navchalosya blizko 100 uchniv ta vikladalo 5 vchiteliv a 1876 roku vidkrili odnoklasne narodne uchilishe yake vidviduvali 70 uchniv Zemske dvoklasne uchilishe zasnuvali lishe 1909 roku Pri cukrovomu zavodi isnuvav klub pri yakomu pracyuvav dramatichnij gurtok de u 1910 1912 rokah v spektaklyah vistupav yak dramatichnij aktor A O Horoshun Revolyucijni podiyi pochatku XX stolittya Mironivchani aktivno vidguknulisya na revolyucijni podiyi 1905 roku 2 grudnya na zaklik miscevogo zhitelya Makara Sobka robitniki zavodu pripinili robotu Policiya bula nespromozhnoyu zirvati miting Viklikani draguni zaareshtuvali pidburyuvachiv ale nova zmina robitnikiv vidmovilasya pracyuvati Strajkari vimagali pidvishennya zarplatni u 1 5 razi dobivalisya prava obirati starostu j robitnichih deputativ svobodi robitnichih zboriv zaboroni zvilnyati robitnikiv bez zgodi delegativ pripinennya areshtiv robitnikiv zaprovadzhennya vosmigodinnogo robochogo dnya Strajk trivav do 12 grudnya Kerivnikami jogo buli sin Makara Sobka slyusar Mihajlo Sobko robitniki G Driga ta K Shklyarenko Administraciya pogodilasya na vibori robitnikami starosti j deputativ zbilshila na 50 zarplatnyu ta navit pogodilasya za chas strajku viplatiti kozhnomu robitnikovi po 500 karbovanciv Ale za dekilka dniv na zavod pribuv karalnij zagin kerivniki strajku buli zaareshtovani U K Shklyarenka pid chas obshuku znajshli nelegalnu literaturu u robitnika I Lamazova zbroyu Na pochatku lyutogo 1906 roku mala misce sproba organizuvati strajk zaliznichnikiv ale zhandarmi zaareshtuvali pidburyuvacha nim viyavivsya robitnik M Hutornij U berezni 1907 roku uryadnik dopovidav kerivnictvu sho nim znajdeno proklamaciyi ta zakodovanij list z yakogo vidno sho pidpilniki Mironivki otrimuyut veliki partiyi proklamacij dlya rozpovsyudzhennya Sered znajdenih antiuryadovih materialiv bulo 17 broshur ta listivok Naprikinci kvitnya vlada napravila do Mironivki ta navkolishnih sil de vidchuvavsya nespokij karalnij zagin yakim buli provedeni novi areshti Pislya pridushennya revolyuciyi 1905 1907 rokiv vlasniki cukrovogo zavodu posilili ekspluataciyu trudyashih 1913 rokiv zavod virobiv 423 tisyach pudiv cukru Zacikavleni nasampered u zrostanni pributkiv cukrozavodchiki vzhili zahodiv shodo pokrashennya yakosti sirovini Voseni 1911 roku Vserosijske tovaristvo cukrozavodchikiv organizuvalo u Mironivci naukovo doslidnu selekcijnu stanciyu Spochatku vona mala dilyanku zemli u 110 gektariv de provodilisya doslidi shodo vplivu na pidvishennya vrozhajnosti j cukrovosti buryakiv Pochalasya robota i z selekciyi cukrovih buryakiv ozimoyi pshenici ta vivsa Chastina miscevih robitnikiv pracyuvala na budivnictvi dorogi sho mala z yednati Mironivku z volosnim centrom Kozin yakomu bulo pidporyadkovano selo j dali do Kaneva Ale dorogu budivnictvo yakoyi rozpochali u 1912 roci tak i ne proklali Vazhkim bulo stanovishe selyan Mironivki Na 506 gospodarstv pripadalo vsogo 1609 desyatin zemli ta j vona vse bilshe zoseredzhuvalas u zamozhnih 60 gospodarstv ne mali zemli 333 mali do 5 desyatin a 12 ponad 10 desyatin Z pochatkom pershoyi svitovoyi vijni naselennya Mironivki zmenshilosya vnaslidok mobilizaciyi majzhe na tretinu Golod i holod lyutuvav u sim yah mironivchan Bilya zavodu zbiravsya natovp lyudej sho vimagav roboti i hliba Posililasya aktivnist selyanstva Pid tiskom selyanstva Kanivskij povitovij zemelnij komitet u veresni prijnyav postanovu pro peredachu selyanam zemli yaka do togo chasu bula u privatnij vlasnosti ta do 1 zhovtnya 1917 roku ne bula zorana U telegrami gubernskomu komisaru Timchasovogo uryadu misceva vlada povidomlyala sho u bagatoh ekonomiyah selyani posilayuchis na cyu postanovu pereshkodzhayut oranci Samochinni diyi zagrozhuyut rozrostisya u veliki agrarni zavorushennya Radyanska vlada 1921 1941 Navesni 1921 roku silska rada vidilila zemlyu pid plantaciyu buryakiv dlya zavodu vidilila selyanam 113 nadiliv prisadibnoyi zemli Rozpochala robotu Mironivska naukovo doslidna selekcijna stanciya yaka zajnyalasya vivedennyam novih visokovrozhajnih sortiv cukrovih buryakiv pshenici ta inshih kultur U 1923 roci selishe Mironivka stala rajonnim centrom do skladu yakogo uvijshli zemli sho do togo buli v mezhah kolishnih Kozinskoyi ta Karapiskoyi volostej Provadilisya roboti shodo rozvitku zaliznichnogo vuzla buduvalisya novi koliyi depo tosho Togo zh roku zdano v ekspluataciyu zaliznichnu koliyu Mironivka Kagarlik Znachushist vuzla zbilshilasya pislya vidkrittya 1938 roku zaliznichnoyi liniyi Mironivka Kaniv Razom zi zrostannyam pributkiv cukrovogo zavodu zmicnyuvavsya radgosp U 1932 roci vin mav 2367 gektariv zemli Vrozhaj zernovih u 1933 roci stanoviv 15 16 centneriv iz gektaru a nasinnya cukrovih buryakiv 8 10 centneriv U viddilku Verbova bulo stvoreno tvarinnicku fermu na 100 goliv 1931 roku bulo stvoreno Mironivsku MTS yaka spochatku mala 26 traktoriv 4 kombajni 10 sivalok Mashinno traktorna stanciya rozshiryuvalasya zokrema bulo organizovano ta dobre obladnano remontnu majsternyu yaka u 1938 roci stala okremim remontnim mizhrajonnim pidpriyemstvom Na kursah gotuvalisya kvalifikovani mehanizatori yaki perejmali dosvid udarnikiv oblasti Borotba za visoki vrozhayi nevdovzi dala dobri naslidki Protyagom 1932 1936 rokiv kolgospniki zbirali v serednomu po 15 centneriv zernovih iz gektaru Veliku dopomogu kolgospam nadavala Mironivska naukovo doslidna selekcijna stanciya U 1924 roci tut vivedeno novij sort pshenici Ukrayinka a u 1925 roku vcheni stanciyi peredali Ukrayinku na derzhavne sortoviprobuvannya Pam yatnik zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv Na pochatku 1930 h rokiv bulo stvoreno dva kolgospi imeni Stalina ta Bilshovik Dlya vikonannya derzhavnogo planu hlibozagotivel iz kolektivnih gospodarstv vimitalis navit furazhni i posivni fondi Rozkurkulennya mali viglyad pogromiv Pislya bagatorazovih vidvidin shturmovih brigad u selyan ne zalishalosya v osobistomu koristuvanni ni zhitla ni zemli ni hudobi a konfiskaciya prodovolchih zapasiv pririkala selyanski rodini na neminuchu smert vid golodu V toj chas koli shodnya pomiralo muchenickoyu golodnoyu smertyu po kilka desyatkiv mironivchan skladi pri Mironivskij zaliznichnij stanciyi buli zapovneni kukurudzoyu sho gnila i psuvalas Ale skladi ohoronyali ozbroyeni vartovi yaki mali nakaz strilyati v kozhnogo hto nablizitsya do nih Ci podiyi stali prichinoyu strashnogo golodu 1932 1933 rokiv yakij zabrav blizko 700 zhittiv nevinnih lyudej U seli ne bulo hati yaku b ne zachepilo ce strashne gore Vdalosya vstanoviti imena pomerlih vid Golodomoru lishe 83 osib iz nih 54 diti U drugij polovini 1930 h rokiv namitilis uspihi u viroshuvanni cukrovih buryakiv Zavdyaki dopomozi doslidnoyi stanciyi nevpinno pidvishuvalasya vrozhajnist ta cukristist buryakiv U 1940 roci zavod pereroblyav za dobu vzhe blizko 9 tisyach centneriv buryakiv U 1936 roci pri burinni sverdlovini na teritoriyi Mironivskogo cukrovogo zavodu na glibini 95 metriv viyavlene dzherelo mineralnih vod za svoyimi vlastivostyami podibna do narzaniv Kislovodska Iz kozhnim rokom Mironivka zrostala Yaksho u 1924 roci v Mironivci meshkalo 3940 osib to stanom na 1938 rik koli vona stala selishem miskogo tipu chiselnist naselennya zbilshilas do 6616 osib Vidkrilisya univermag pobutovi majsterni chajni yidalni tosho Zrostav dobrobut naselennya jogo kultura U 1934 roci semirichnu trudovu shkolu selisha reorganizovano v serednyu vidkrito vechirnyu shkolu Na 1937 rik u shkolah Mironivki navchalosya blizko 1000 uchniv Cogo zh roku mironivska desyatirichka provela pershij vipusk svoyih vihovanciv Veliku kultosvitnyu robotu provadili klubi ta biblioteki Memorial na misci bratskoyi mogili radyanskih voyiniv pidpilnikiv gromadyan yaki zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijniPochatok radyansko nimeckoyi vijni ta nimecka okupaciya selisha 1941 1944 Mirnij praci lyudej zashkodiv pochatok nimecko radyanskoyi vijni Naprikinci lipnya na pochatku serpnya 1941 roku poblizu Mironivki rozgornulisya zapekli boyi Chastini 26 yi armiyi strimuvali nastup grupi armij Pivden vijsk Vermahtu Mironivka dekilka raziv perehodila z ruk v ruki Radyanski voyaki 199 yi strileckoyi diviziyi pid komanduvannyam kombriga ru proyavlyali masovij geroyizm Tak grupa bijciv ocholyuvana lejtenantom Pastushenko 492 j polk 199 a strilecka diviziya 31 lipnya prorvalasya v Mironivku vognem iz ruchnogo kulemeta rozsiyala zagin voroga znishila kilka desyatkiv gitlerivciv i zahopila veliku kilkist zbroyi ta sporyadzhennya Naprikinci lipnya pid Mironivkoyu viv uspishni bojovi diyi radyanskij bronepotyag 56 sho prikrivav vidhid chastin 14 go kavalerijskogo korpusu sho perebuvali pid zagrozoyu otochennya Bronepotyag viv boyi poblizu Mironivki do 6 serpnya koli za nakazom komanduvannya vidijshov do Kaneva de prikrivav perepravu radyanskih vijsk cherez Dnipro Za zrazkove vikonannya bojovih zavdan 29 grudnya 1941 roku komandir bronepotyagu kapitan P K Ishenko ta komisar politruk V O Kozarin buli nagorodzheni ordenami Lenina a inshi chleni komandi takozh buli nagorodzheni visokimi uryadovimi nagorodami Same geroyichni diyi komandi bronepotyagu piznishe stali osnovoyu syuzhetu hudozhnogo filmu Fortecya na kolesah vidznyatogo 1960 roku na kiyivskij kinostudiyi imeni O P Dovzhenka za scenariyem pismennika Viktora Kondratenka Pislya okupaciyi Mironivki nimcyami na zemlyah selekcijnoyi stanciyi stav hazyajnuvati nimeckij pan Policayi nagayami viganyali lyudej na robotu V pershi zh dni okupaciyi za nakazom nimeckogo komendanta bulo stracheno dekilka mistyan a molod nasilno zabirali na katorzhni roboti do Nimechchini Todi zh v rajoni Mironivki rozpochala diyati pidpilna grupa Komitet 8 ocholyuvana kadrovim vijskovim politrukom Chervonoyi armiyi I K Prijmakom urodzhencem sela Yuhni Na traven 1942 roku chiselnist grupi zrosla do 40 osib Partizani znishuvali okupantiv vivodili z ladu parovozi zdijsnyuvali pidrivi zaliznichnih kolij Odnim iz zv yazkovih zagonu u Mironivci buv pracivnik hlibopekarni Ya Sharafan Vin potrapiv u vorozhu zasidku ta zaginuv U chervni chiselnist grupi stanovila vzhe ponad 60 osib i todi zh buv sformovanij povnocinnij partizanskij zagin 8 yakij rozgornuv bilsh masshtabni bojovi diyi proti voroga V okolici Mironivki partizani viveli z ladu 25 lokomotiviv znishili 240 gitlerivciv poshkodili 35 km linij zv yazku voroga U grudni 194 roku pidpilna grupa Komitet 8 ob yednavsya z partizanskim zagonom s Grigorivka v odne velike partizanske z yednannya imeni V I Chapayeva yake ocholiv I K Prijmak Z oseni 1941 roku v Mironivci diyala takozh pidpilna komsomolska grupa do yakoyi vhodili O Gordyeyev Ya Buslov I Ciganenko Chuyev ta bagato inshih Pidpilniki mali radioprijmach rozpovsyudzhuvali sered naselennya listivki Voseni 1942 roku gestapivci natrapili na slid pidpilnikiv chastina z yakih zaginula u kativnyah voroga 31 grudnya 1942 roku sformuvavsya Mironivskij pidpilnij rajkom KP b U yakij ocholiv inzhener cukrovogo zavodu V M Novickij Do skladu komitetu uvijshli robitniki cukrovogo zavodu A Sidorenko A M Voronij ta M S Miroshnik Rajkom stvoryuvav partijni organizaciyi v selishi Zokrema z sichnya 1943 roku aktivno pracyuvala pidpilna partijna organizaciya na stanciyi Mironivka yakoyu keruvav M Zhovtonog Vona rozpovsyudzhuvala listivki i povidomlennya Radyanskogo informbyuro organizuvala bojovu grupu sho vivodila z ladu parovozi obladnannya depo vizvolyala z esheloniv lyudej yakih vezli na katorzhni roboti v Nimechchinu Z kvitnya 1943 roku na stanciyi pochala diyati diversijna grupa v skladi 34 osib pid kerivnictvom zaliznichnika F Ya Sivova Pidpilniki viveli z ladu lokomotivi ta vagoni znishili 7 avtomashin 410 tonn benzinu tosho U listopadi koli z yavilasya zagroza provalu grupa uvijshla do skladu partizanskogo zagonu sho diyav v okolicyah Mironivki U 1943 roci na dilyanci zaliznichnoyi koliyi Mironivka Tagancha diyav takozh partizanskij zagin pid komanduvannyam Ya I Sivoronova Vizvolennya selisha Pam yatnik vizvolitelyam Mironivki vid nimecko fashistskih zagarbnikiv vijskam 54 ogo ukriprajonu pid komanduvannyam general majora Karnachova M T Dovgoochikuvanij den vizvolennya nastav 31 sichnya 1944 roku Radyanski vijska 54 ogo ukriprajonu pid komanduvannyam general majora zlamavshi opir voroga zahopili dekilka strategichno vazhlivih ob yektiv zokrema chastkovo zrujnovani cukrovij zavod ta zaliznichnu stanciyu ta za dekilka dniv ostatochno vizvolili selishe vid okupaciyi Zagalom do lav radyanskogo vijska pid chas nimecko radyanskoyi vijni bulo mobilizovano 1237 mironivchan z nih 475 osib za proyavlenij geroyizm buli nagorodzheni uryadovimi nagorodami Radyanskij period 1944 1991 Z pershih dniv vizvolennya meshkanci selisha samoviddano pracyuvali vidbudovuyuchi zrujnovane gospodarstvo Meshkanci Mironivki zdijsnili velicheznu robotu vidbudovuyuchi pidpriyemstva Buv vidbudovanij cukrovij zavod de nevdovzi bulo vvedeno v ekspluataciyu kisnevu ustanovku dlya zvaryuvalnih robit U lipni 1944 roku na Rosavi zdana v ekspluataciyu nevelika elektrostanciya i selishe oderzhalo strum Cogo zh roku zapracyuvala mashinno traktorna majsternya Mironivchani vidremontuvali mlin vidbuduvali kolgospni primishennya U kolgospi Bilshovik zavdyaki trudovim zusillyam chleniv artili bulo vchasno zibrano vrozhaj 1944 roku za uspishne vikonannya derzhavnogo planu hlibozagotivel uryadovimi vidznakami bulo nagorodzheno veliku grupu mironivchan Za aktivnu uchast u vidbudovi narodnogo gospodarstva 150 peredovikiv virobnictva nagorodzheno medallyu Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1944 rr Za vklad u vidrodzhennya zrujnovanogo gospodarstva komsomolskij organizaciyi Mironivskogo rajonu 28 kvitnya 1946 roku bulo vrucheno Chervonij prapor CK LKSMU Vidnovila robotu Mironivska derzhavna naukovo doslidna selekcijna stanciya yakij bulo zavdano zbitkiv na sumu ponad 9 6 mln krb Stanciya oderzhala vsebichnu dopomogu vid trudyashih Moskovskoyi Chelyabinskoyi Yaroslavskoyi ta inshih oblastej yij peredali ponad 100 goliv hudobi tehnichni zasobi Z RRFSR Gruziyi Virmeniyi nadhodilo sortove nasinnya Zibranij vihidnij i gibridnij material stav bazoyu dlya vivedennya novih sortiv pshenici ta inshih kultur Pri mironivskij derzhavnij selekcijnij stanciyi diyali kursi agronomiv aprobatoriv yaki 1946 roku zdijsnili pershij vipusk specialistiv galuzi Za aktivnoyu dopomogoyu pracivnikiv zavodu ta mironivchan shvidko zrostalo gospodarstvo radgospu U 1945 roci z 927 ga bulo zibrano 501 24 tonnu zerna z nih 39 31 tonna ponad planovi Oderzhali dobrij vrozhaj i buryakovogo nasinnya 1944 roku stala do ladu Mironivska MTS ta nalagodilasya pidgotovka kadriv mehanizatoriv I vzhe 1945 roku kursi vipustili blizko 20 traktoristiv Aktivizuvalosya kulturne zhittya Protyagom 1944 1945 rokiv vidnovleno primishennya serednoyi shkoli biblioteki a do dnya zaliznichnika bulo urochisto vidkrito vidbudovanij klub zaliznichnikiv U 1947 roci bulo zakincheno vidbudovu kolijnogo gospodarstva vuzla parovoznogo depo Piznishe u 1951 roci prokladeno drugu gilku zaliznici a she za dva roki zdana v ekspluataciyu budivlya novogo vokzalu stanciyi Mironivka sporudzhena za proektom arhitektora P F Krasickogo Vokzal st Mironivka Naprikinci 1955 roku zanovo vidbudovanij i obladnanij novim ustatkuvannyam zapracyuvav vzhe na povnu potuzhnist Mironivskij cukrovij zavod Stanom na 1965 rik tut bulo virobleno vzhe 399 tisyach centneriv cukru Modernizaciya pidpriyemstva trivala j nadali sho dalo zmogu znachno zbilshiti tehnichnu potuzhnist zavodu i vzhe nastupnogo 1966 roku tut vzhe pereroblyalosya 10 tisyach centneriv buryakiv na dobu U 1966 roci za sistematichne perevikonannya zavdan uryadovimi nagorodami bulo nagorodzheno veliku grupu peredovikiv virobnictva u tomu chisli ordenom Lenina O P Korniyenko ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora I S Riskal M S Kuhar X Ye Rudenko U 1969 roci zavod vzhe pereroblyav shodobi 18 5 tisyach centneriv buryakiv za sho kolektiv oderzhav perehidnij Chervonij prapor Ministerstva harchovoyi promislovosti SRSR Vid 1958 roku u Mironivci zapracyuvav mizhkolgospnij cegelnij zavod Za roki semirichki u peredovi pidpriyemstva peretvorilisya avtoremontnij zavod do 1953 roku mizhrajonni majsterni kukurudzyano kalibruvalnij ta maslorobnij zavodi promkombinat Znachnim gospodarstvom mista stalo avtotransportne pidpriyemstvo u 1959 1966 rokah avtopark Yaksho u 1960 roci vono malo lishe 4 avtobusi ta 60 vantazhivok to 1969 roku blizko 40 avtobusiv sho obslugovuvali 12 marshrutiv 97 vantazhivok 1963 roku zakinchilasya elektrifikaciya dilnici 93 Mironivka Fastiv Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Velikih uspihiv dosyagla Mironivska ordena Lenina selekcijno doslidnu stanciyu imeni V F Starchenka Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu kukurudzi 1957 roku yiyi kolektiv viviv novij sort pshenici Mironivska 264 avtorom yakoyi ye selekcioner kandidat biologichnih nauk Vasil Mikolajovich Remeslo Stanom na 1963 rik sort Mironivska 264 visivavsya na tisyachah gektarah Kiyivshini Cherkashini Dnipropetrovshini Kirovogradshini ta Vinnichchini a takozh u Rostovskij oblasti ta v kolgospah Moldaviyi Virmeniyi Gruziyi She krashi rezultati pokazav vivedenij pid kerivnictvom V M Remesla morozostijkij sort ozimoyi pshenici Mironivska 808 piznishe she odnogo sortu pshenici Kiyivska 893 1967 roku buv vivedenij sort pshenici Mironivska Yuvilejna 50 vrozhajnist yakoyi ponad 65 centneriv iz gektara Vsogo za roki Radyanskoyi vladi na stanciyi vivedeno 36 novih sortiv zernovih ta zernobobovih kultur trav Vse nove peredove sho stvoryuvalosya tut shvidko stavalo nadbannyam virobnictva Zdobutki stanciyi rezultat napoleglivoyi roboti kolektivu vchenih Za veliki uspihi u stvorenni j vprovadzhenni visokoproduktivnih sortiv ozimoyi pshenici Mironivska naukovo doslidna selekcijna stanciya 25 travnya 1967 roku bula nagorodzhena najvishoyu uryadovoyu nagorodoyu ordenom Lenina yiyi direktoru V M Remeslu prisudzhena Leninska premiya ta prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Nakazom po Ministerstvu silskogo gospodarstva SRSR vid 5 sichnya 1968 roku Mironivsku ordena Lenina selekcijno doslidnu stanciyu imeni V F Starchenka Vsesoyuznogo naukovo doslidnogo institutu kukurudzi peretvoreno na Mironivskij ordena Lenina naukovo doslidnij institut selekciyi ta nasinnictva pshenici sistemi Vsesoyuznoyi akademiyi silskogospodarskih nauk imeni V I Lenina direktorom priznacheno Vasilya Mikolajovicha Remesla U 1992 roci Mironivskij institut bulo pidporyadkovano Ukrayinskij akademiyi agrarnih nauk ta perejmenovano na Mironivskij institut pshenici imeni V M Remesla Pam yatnik zagiblim voyinam internacionalistam meshkancyam Mironivshini Uspishno rozvivalisya kolgospi U 1950 roci artili Bilshovik ta imeni Budonnogo s Nova Oleksandrivka ob yednalisya utvorivshi kolgosp imeni Zhdanova yakij nevdovzi stav odnim iz peredovih gospodarstv oblasti U 1959 roci do nogo priyednavsya i kolgosp imeni Stalina Ukrupnene bagatogaluzeve gospodarstvo dosyaglo velikih virobnichih uspihiv osoblivo u viroshuvanni cukrovih buryakiv Zokrema u 1964 roci serednij vrozhaj buryakiv iz gektara stanoviv 400 centneriv Za samoviddanu pracyu golova kolgospu Oleksandr Grigorovich Buznickij u 1958 roci bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci a 1962 roku jogo obrali deputatom Verhovnoyi Radi SRSR Uryadovimi nagorodami u 1965 roci bulo vidznacheno 80 peredovikiv rajonu u tomu chisli velika grupa kolgospnikiv artili imeni Zhdanova Cej kolgosp stav svoyeridnoyu eksperimentalnoyu bazoyu de pereviryalasya vrozhajnist novih sortiv silskogospodarskih kultur U 1960 roci tut stali viroshuvati pshenicyu sortu Mironivska 264 yaka na doslidnih dilyankah davala po 45 50 centneriv iz gektara Vid 1961 roku kolgosp pochav specializuvatisya na rozvedenni velikoyi rogatoyi hudobi ta svinej Neuhilno zrostala mehanizaciya virobnictva Stanom na 1969 rik kolgosp mav 2612 gektariv zemli z nih 2428 gektari ornoyi zemli 52 gektari sadu ta 96 gektariv staviv iz rozvinenim ribnim gospodarstvom Urozhajnist zernovih za 1965 1967 roki v serednomu dorivnyuvala 37 centneriv z gektara u tomu chisli pshenici 40 5 centnera buryakiv centneriv z gektara Na 100 ga silskogospodarskih ugid virobleno 371 centner m yasa 661 3 centneri moloka a na odnu furazhnu korovu nadoyeno v serednomu po 3 0 tonni moloka U 1967 roci oderzhali vrozhaj cukrovih buryakiv po 458 centneri z gektara a peredova lanka M Kucenko 578 centneri Groshovij pributok kolgospu togo zh roku perevishiv 2 mln krb Za dosyagnennya u vikonanni planiv zagotivel produktiv silskogo gospodarstva provedennya melioraciyi vprovadzhennya nauki ta peredovogo dosvidu kolgosp imeni Zhdanova u 1967 roci bulo vidznacheno visokoyu uryadovoyu nagorodoyu ordenom Lenina Pributok kolgospu za vosmu p yatirichku zbilshivsya na 65 u 1970 roci vin stanoviv 2 8 mln krb a zarobitna plata kolgospnikiv na 36 Mihajlivska cerkva Razom iz rozvitkom ekonomiki zrostalo j same misto Z yavilisya veliki zhitlovi masivi novih budinkiv Za roki p yatirichki pobudovano 6 bagatopoverhovih budinkiv plosheyu ponad 6000 m 236 individualnih budinkiv Misto gazifikovane tut prokladeno vodogin bilshist vulic zaasfaltovano uporyadkovano trotuari U 1967 roci v misti zakladeno novij miskij park a takozh visadzheno ponad 16 tisyach fruktovih ta dekorativnih derev Iz kozhnim rokom udoskonalyuvalos pobutove obslugovuvannya naselennya Dlya potreb meshkanciv mista buv vidkritij velikij pobutovij kombinat sho mav dekilka cehiv ta atelye a pracyuvalo tam ponad 50 osib U misti diyali kimnati dlya priyizhdzhih na vokzali ta cukrovomu zavodi Torgovelna merezha Mironivki nalichuvala ponad 50 magaziniv u tomu chisli velikij univermag 26 prodovolchih magaziniv Pracyuvali restoran ta kafe 2 chajnih 4 yidalni ta ponad 15 bufetiv i kioskiv Mironivka balneologichnij kurort vid 1958 roku vidomij v krayini zavdyaki cilyushim dzherelam radonovih vod V oblasnij likarni vidnovnogo likuvannya u Mironivci do 1964 roku balneologichna uspishno likuyut poliartrit revmatizm gipertoniyu ta inshi zahvoryuvannya Za roki isnuvannya kurortu v nomu projshli likuvannya ponad 42 tisyachi hvorih Personal kurortu skladavsya z 21 likarya ta ponad 70 osib serednogo medpersonalu V rajonnij likarni 2 h likarskih ozdorovchih punktah medpunktah yaki diyut na vsih velikih pidpriyemstvah Mironivki pracyuyut 37 likariv i ponad 100 osib serednogo medpersonalu Nevpinno rozvivayetsya narodna osvita U Mironivci diyut 3 seredni shkoli de nabuvayut znan ponad 2 tisyachi uchniv Pracyuye muzichna shkola u yakij navchayetsya ponad 130 uchniv Pedagogichnij kolektiv mista nalichuye 125 osib Iz kozhnim rokom v misti rozshiryuyetsya merezha kulturno osvitnih zakladiv Tut diyut miskij palac kulturi iz zalom dlya glyadachiv na 750 misc budinok kulturi cukrovogo zavodu klubi zaliznichnikiv naukovo doslidnogo institutu selekciyi i nasinnictva pshenici viddilku radgospu kolgospu imeni Zhdanova Pracyuyut tri veliki biblioteki Ponad 350 meshkanciv mista berut uchast u roboti gurtkiv hudozhnoyi samodiyalnosti zokrema p yati velikih horovih kolektiviv dvoh dramgurtkiv kilkoh duhovih orkestriv tancyuvalnogo gurtka Chimalih uspihiv dosyagnuto i u sportivno masovij roboti U misti diyali sportivni organizaciyi Kolos Lokomotiv Avangard ta Spartak yaki ob yednuvali blizko 800 osib Komandi legkoatletiv ta volejbolistiv Mironivki neodnorazovi peremozhci oblasnih sportivnih zmagan zokrema 1968 ta 1969 rokiv U misti pracyuyut maslozavod AT SOMMAS harchokombinat cukrovij zavod avtopidpriyemstvo hlibozavod remontnij zavod asfaltobetonnij zavod Ye v misti 3 seredni shkoli 4 dityachi sadki vuzlova zaliznichna stanciya 1970 zbudovano Palac kulturi na koshti kolgospu im Buznickogo pri nomu stvoreno ansambl pisni j tancyu Chornobrivec Ansambl za dva roki otrimav zvannya narodnogo ta stav laureatom respublikanskoyi premiyi imeni Ostrovskogo Za roki svogo isnuvannya Chornobrivec dav ponad 1500 koncertiv pidgotuvav 40 novih program yak z yakimi vistupav u bagatoh mistah Ukrayini tak j u Rosiyi Estoniyi Bilorusi Azerbajdzhani Franciyi Britaniyi Greciyi Ispaniyi Alzhiri Bolgariyi ta bagato inshih 20 zhovtnya 1977 roku bulo urochisto vidkrito dityachij sadochok 3 Zernyatko sporudzhenij za spriyannyam golovi pravlinnya Geroya Socialistichnoyi Praci V I Baturi ta na koshti kolgospu imeni O G Buznickogo ale derzhava povernula kolgospu vitracheni koshti U 1985 roci v Mironivci buv sporudzhenij memorialnij kompleks do 40 littya peremogi u drugij svitovij vijni yakij buduvavsya koshtom bagatoh pidpriyemstv ta organizacij mista V centri kompleksu pidijmayetsya do neba oblicovanij marmurom shpil do yakogo prikripleno bronzovu strichku z skulpturoyu voyina Poruch vichnij vogon ta pliti z prizvishami tih hto zaginuv zahishayuchi ta vizvolyayuchi nashe misto vid vorogiv ta zagiblih na frontah nimecko radyanskoyi vijni mironivchan Pislya 1991 1997 1998 vstupiv v diyu suchasnij zernovij elevator z pererobki bilkovih i olijnih kultur yakij zbuduvali za proyektom ukrayinsko amerikansko nimeckogo centru agrobiznesu AT Kiyiv Atlantik Ukrayina Zavdannya cogo elevatoru pereroblyati soyu ripak inshi bobovi kulturi z tim shob viroblyati dlya Ukrayini proteyin Finansovo ekonomichna kriza torknulasya i cogo mista ale meshkanci Mironivki spodivayutsya na krashe zhittya ta ne vtrachayut optimizmu Na bazi Mironivskogo zavodu z vigotovlennya krup i kombikormiv Yurij Kosyuk naprikinci 1990 h stvoryuye kompaniyu Mironivskij hliboprodukt Rishennyam Mironivskoyi miskoyi radi vid 28 sichnya 2016 roku 189 04 VII ta u vidpovidnosti do Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki u misti vidbulosya perejmenuvannya dekilkoh vulic Zokrema vul Budonnogo na Mirona Zelenogo vul Lenina na Sobornosti vul Karla Marksa na Danila Galickogo vul Engelsa na Volodimira Velikogo vul Komsomolsku na Blagovishensku vul Kotovskogo na Mazepi ta bagatoh inshih U misti diye Mironivskij narodnij duhovij orkestr pid kerivnictvom Yuriya Lyashenka Mironivska rajonna likarnyaReligiyaSvyato Mihajlivskij hram Hram Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici 27 listopada 2012 roku u den pam yati apostola Filippa arhiyepiskop Bilocerkivskij ta Boguslavskij Avgustin zvershiv vizit do mista Mironivki dlya osvyachennya novozbudovanogo hramu na chest Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici nastoyatelem yakogo ye protoiyerej Roman Gubka 25 listopada 2016 roku u Mironivci patriarh Filaret zvershiv chin velikogo osvyachennya hramu na chest Vsih svyatih zemli Ukrayinskoyi Hram Blagovishennya Presvyatoyi BogorodiciMemoriali pam yatniki pam yatni znakiMemorial na misci bratskoyi mogili voyiniv Radyanskoyi Armiyi pidpilnikiv gromadyan yaki zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni Pam yatnik V I Leninu demontovanij u 2008 roci a na jogo misci pid chas svyatkuvannya Dnya mista 17 veresnya 2016 roku vidbulosya urochiste vidkrittya pam yatnika zasnovniku Mironivki kozaku Mironu Zelenomu Pam yatnik zhertvam Golodomoru 1932 1933 rr Pam yatnik voyinam zemlyakam yaki zaginuli pid chas gromadskoyi ta nimecko radyanskoyi voyen Pam yatnik vizvolitelyam Mironivki vid nimecko fashistskih zagarbnikiv vijskam 54 ogo ukriprajonu pid komanduvannyam general majora Karnachova M T Pam yatnik zagiblim voyinam internacionalistam meshkancyam Mironivshini Pam yatnik Nebesnij Sotni vidkritij 18 lyutogo 2016 roku Pam yatnij znak Mertvim zhivim i nenarodzhenim zhertvam Chornobilskoyi katastrofi 26 04 1986 Vidomi lyudiBuznickij Oleksandr Grigorovich Geroj socialistichnoyi praci nagorodzhenij 5 ordenami Lenina ordenom Trudovogo chervonogo prapora ocholyuvav kolgosp imeni Zhdanova nini STOV imeni Buznickogo Danilenko Anatolij Stepanovich ukrayinskij naukovec doktor ekonomichnih nauk akademik NAAN Golova Derzhavnogo komitetu Ukrayini z zemelnih resursiv 1999 2005 profesor zaviduvach kafedri upravlinnya zemelnimi resursami Nacionalnogo agrarnogo universitetu rektor Bilocerkivskogo nacionalnogo agrarnogo universitetu 2008 2021 Debelij Oleg Anatolijovich 4 lipnya 1975 Kozin 26 lyutogo 2023 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni dobrovolec soldat ZSU Futbolist gromadskij diyach restorator Matvyeyev Sergij Leonidovich nar 1975 ukrayinskij trekovij ta shosejnij velogonshik zasluzhenij majster sportu Ukrayini prizer Olimpijskih igor v Sidneyi peremozhec ta prizer Chempionativ svitu neodnorazovij peremozhec ta prizer chempionativ Ukrayini Ponomarenko Mikola Kirilovich nar 1942 ukrayinskij majster dekorativnogo mistectva Remeslo Vasil Mikolajovich dvichi Geroj socialistichnoyi praci zasluzhenij diyach nauki Ukrayini Akademik AN SRSR i VASGN Laureat Leninskoyi i Derzhavnih premij SRSR i URSR pershij direktor Mironivskogo naukovo doslidnogo nasinnictva i selekciyi pshenici Slobodyanik Vadim Pavlovich 1978 2014 starshij soldat ZSU uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Sokirko Petro Oleksandrovich nar 1961 ukrayinskij pidpriyemec politik Golova Mironivskoyi rajderzhadministraciyi 1998 2003 Direktor Mironivskogo m yasopererobnogo zavodu Legko vid 2003 roku Deputat Kiyivskoyi oblradi VI sklikannya 2010 2015 Chernenko Maksim Zenovijovich 1984 2015 starshij soldat ZSU uchasnik Rosijsko ukrayinskoyi vijni GalereyaPam yatnik zasnovniku mista Mironu Zelenomu Bratska mogila voyiniv Radyanskoyi Armiyi pidpilnikiv gromadyan rozstrilyanih v period okupaciyi Mironivka Pam yatnik robitnikam cukrovogo zavodu yaki zaginuli v roki Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni Mironivka Cerkva Svyatogo Mihajla Mironivka Mironivka centralnij park Mironivka centralnij park Mironivka centralnij park Aleya Geroyiv Mironivka Dityachij park Mironivka Mironivka nedobudovanij dityachij igrovij kompleks Mironivka ozero Nizhnye Mironivka zrujnovanij cukrovij zavod Na vulicyah Mironivki Na vulicyah Mironivki Pam yatnik vizvolitelyam MironivkiDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiChiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2022 Derzhavna sluzhba statistiki Ukrayini ukr angl Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 16 lipnya 2022 Mironivska miska OTG sklad gromadi decentralization gov ua portal Decentralizaciya originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 7 lipnya 2021 Kanevskij uezd S 442 443 Mironivska miska gromada Obuhivskij rajon Kiyivska oblast m Mironivka socialdata org ua originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 21 grudnya 2023 Nacionalnij sklad mist Ukrayini za perepisom 2001 roku datatowel in ua Po zemli Kiyivskij C 199 Po zemli Kiyivskij C 200 Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv S 531 I L Sergyeyeva Rol Mironivskogo institutu pshenici im V M Remesla NAAN u stvorenni Nacionalnogo genbanku zernovih kolosovih kultur v Ukrayini Naukovi praci istorichnogo fakultetu Zaporizkogo nacionalnogo universitetu 2018 Vip 51 S 399 ISSN 2076 8982 Po zemli Kiyivskij C 200 201 Po zemli Kiyivskij C 201 Istoriya stvorennya DNZ Zernyatko zernyatko net ua originalu za 15 serpnya 2016 Procitovano 27 chervnya 2016 rbc ua RBK Ukraina 30 zhovtnya 2019 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2019 Procitovano 25 listopada 2019 miroraj gov ua Mironivska RDA Arhiv originalu za 11 lyutogo 2018 Procitovano 11 lyutogo 2018 Klirovi vidomosti metrichni knigi spovidni rozpisi cerkvi sv Mihayila s Mironivka Boguslavskogo z 1846 r Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi cdiak archives gov ua CDIAK originalu za 15 bereznya 2022 Procitovano 23 lipnya 2019 Svyato Mihajlivskij hram Mironivka ua igotoworld com originalu za 22 lipnya 2019 Procitovano 23 lipnya 2019 bc eparchy org ua Bilocerkivska yeparhiya UPC MP 27 listopada 2012 Arhiv originalu za 23 veresnya 2016 Procitovano 22 veresnya 2016 Mihayil Omelyan 29 listopada 2016 cerkva info Ukrayinska pravoslavna cerkva Kiyivskogo patriarhatu Arhiv originalu za 30 listopada 2016 Procitovano 30 listopada 2016 Vidkrittya pam yatnika Geroyam Nebesnoyi Sotni m Mironivka 2016 02 18 youtube com YouTube 26 bereznya 2016 Procitovano 16 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya DzherelaGlushenko V A Mironivka storinki istoriyi istoriya m Mironivka Kiyivskoyi obl Viktor Glushenko Mironivka PrAT Mironivska drukarnya 2012 T 1 320 s Glushenko V A Mironivka storinki istoriyi istoriya m Mironivka Kiyivskoyi obl Viktor Glushenko Mironivka PrAT Mironivska drukarnya 2012 T 2 524 s Kanevskij uezd Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili Statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnyah selah mestechkah i gorodah v predelah gubernii nahodyashihsya Lavrentij Ivanovich Pohilevich Bila Cerkva Vidavec O V Pshonkivskij 2005 S 425 477 ISBN 966 8545 15 H ros Mironivka Po zemli Kiyivskij Putivnik dovidnik Batushan O D Sikorskij M I Chepurnij I F Kiyiv Kiyivske oblasne knizhkovo gazetne vidavnictvo 1963 S 198 203 D A Korinec V I Sheludchenko Mironivka Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 t Kiyivska oblast Red kol toma Rudich F M gol redkol Bakumenko P I Bachinskij P P Borsh Yu F Guslistij K G Kononenko V I Korolov B I zast gol redkol Majstrenko A A vidp sekr redkol Makarenko G K Marchenko M I Panin Ya G Petrenko M 3 Pshenichnij G S Sazhenyuk S N Sergiyenko G Ya Slabyeyev I S Tiholaz G A Shevchenko F P Shmorgun P M AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi AN URSR 1971 S 436 448 Kievskaya oblast Ukrainskaya Sovetskaya Socialisticheskaya respublika enciklopedicheskij spravochnik Kudrickij A Kiev Glavnaya redakciya USE 1987 S 445 447 ros 33 j golod Narodna Kniga Memorial L B Kovalenko V A Manyak Kiyiv Radyanskij pismennik 1991 584 s Mironivskij rajon Mironivka Nacionalna kniga pam yati zhertv golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivska oblast Naukove vidannya Gaj A I Bila Cerkva KOTO Kultura MP Vidavnictvo Bukva 2008 S 530 531 Posilannya mironovka rich technology Arhiv originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 16 lipnya 2022 auc org ua Asociaciya mist Ukrayini Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2022 Arhivnij viddil Mironivskoyi rajderzhadministraciyi Kiyivskoyi oblasti myronivka rda archives kiev ua Mironivska RDA originalu za 3 serpnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2022 Istoriya Mironivki myronivka com ua originalu za 4 serpnya 2016 Procitovano 16 lipnya 2022 Sajt deputativ Mironivshini mironovka in ua Procitovano 16 lipnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya