Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Причорноморський економічний район — один з економічних районів України. При районуванні території України Причорноморський (Південний) регіон виділяється практично завжди, причому на відміну від інших регіонів, розбіжностей у визначенні його меж практично немає.
Географічне положення Причорноморського економічного району, загальна характеристика
Причорноморський соціально-економічний район займає південну частину України. До його складу входять АР Крим, Одеська, Миколаївська та Херсонська області та м. Севастополь. Його площа — 113,4 тис. км² (18,8% площі України), населення — 7,4 млн осіб (14,4% населення України).
У районі розвинене машинобудування, суднобудування, рекреаційний комплекс, багатогалузева харчова та хімічна промисловість, курортне господарство та високотоварне сільське господарство з високою часткою посівів зернових, садів, виноградників, тютюну та ефіроолійних культур. На район припадає 30% виробництва ковальсько-пресового устаткування, 45,9% консерв, 20% хімічних добрив України. Тут сконцентровано до 90% українського виробництва вин. Значним є вклад регіону у виробництво морських та річкових суден, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, металорізальних верстатів, електродвигунів.
Причорноморський соціально-економічний район має вихід до Чорного та Азовського морів, у цьому полягає своєрідність та унікальність його географічного положення. Район контактує на півночі з Центральним та Подільським соціально-економічними районами, на північному сході — з Придніпровським соціально-економічним районом. На заході район має вихід до державного кордону з Молдовою та Румунією, на сході, через Керченську протоку — до Російської Федерації; ця риса географічного положення досить активно використовується.
Приморське положення зумовило розвиток суднобудування та судноремонту, морського транспорту та міжнародного плавання, курортно-туристичного господарства. Саме в цьому районі розташовуються найпотужніші українські порти (Чорноморськ, Одеса, Південний), що дозволяє району і Україні загалом, підтримувати контакти з 172 країнами світу. Придунайське розташування району дає змогу підтримувати дешеве річкове сполучення з багатьма європейськими країнами (Румунією, Болгарією, Угорщиною, країнами колишньої Югославії, Словаччиною та ін.). Вигідним є сусідство з прилеглими соціально-економічними районами. Позитивним є також близьке розташування району до основних паливних та металургійних баз України. «Плюсом» є також існування поромної переправи з Болгарією та Грузією. Надзвичайна роль відводиться приморському положенню, завдяки якому Україна має вихід до багатьох світових ринків.
Серед негативних рис району є досить далеке розташування від західних кордонів України і соціально-економічних районів, що тут розташовані.
Населення
Пересічна щільність населення — 61 осіб/км², що є меншим від пересічноукраїнського показника. Причорноморський регіон має низькі темпи природного приросту населення. Зниження цих темпів спостерігається з середини 70-х рр. XX ст. і пояснюється зменшенням показників народжуваності і зростанням смертності населення.
Природний приріст від'ємний (- 6,5‰). Однією з головних причин скорочення кількості населення є досить висока частка людей старшого віку (22%).
Причорноморський соціально-економічний район належить до багатонаціональних. Частка українців становить 52,5%, росіян — 37%, кримських татар — 3%; також проживають болгари, євреї, гагаузи, молдовани, білоруси, караїми та ін.
Станом на 1.01.2005 р. частка міського населення району становила 64%. Найбільші міста — Одеса (понад 1 млн осіб), Керч, Євпаторія, Миколаїв, Севастополь, Херсон і Сімферополь.
Природні умови та ресурси
В рельєфі території виділяється Причорноморська низовина та Гірський Крим. Але загалом переважає хвиляста рівнина, яка поступово знижується на південь, а на Кримському півострові навпаки підвищується з наближенням до гірського хребта. Кримський півострів є найскладнішим і найрізноманітнішим в геоморфологічному та ландшафтному відношенні, де чітко виділяються три частини: гірський Крим, рівнинний Крим та грядово-хвилястий Керченський півострів.
Клімат району характеризується певними контрастами і характеризується кількома типами від помірно теплого до субтропічного. Причорноморська низовина і степовий Крим характеризуються помірно континентальним кліматом з теплим літом (середньомісячні липневі температури 21…23°С) і помірною зимою (середньомісячні січневі температури −1…5°С). Опадів на рівнинах випадає від 330мм (Дніпровські піски, то є абсолютним мінімумом для України) до 450 мм. В Гірському Криму кількість опадів досягає 1200 мм. Часто бувають посухи, що супроводжуються суховіями та пиловими бурями, які завдають шкоди сільському господарству.
За агрокліматичним районуванням територія відноситься до дуже посушливої, помірно жаркої зони з м'якою зимою, де є сприятливі умови для вирощування зернових культур, цукрових буряків, соняшника, виноградарства та садівництва на зрошувальних землях.
Гідрографічна мережа району характеризується найменшою щільністю в межах України, хоч тут і протікають такі великі ріки, як Дніпро, Дунай, Дністер та Південний Буг з притоками. Також в межах району розміщена південна частина Каховського водосховища; вздовж узбережжя є великі лимани (Дністровський, Бузький, Хаджибейський), які використовуються для рибопромислу. В степовому Криму багато солоних озер.
Багатий і різноманітний ґрунтовий покрив району. У північно-західній частині поширені опідзолені чорноземи. У решті частини степової зони поширені малогумусні чорноземи і темно-каштанові слабосолонцюваті ґрунти. В долинах Дунаю та Дніпра переважають та . Гірський Крим вкритий бурими лісовими, а також місцями гірсько-лучними та коричневими гірськими ґрунтами. На Південному березі Криму ґрунти червоноземні.
Серед металічних корисних копалин важливе значення мають залізні руди Керченського басейну; його руди містять домішки марганцю, ванадію, фосфору.
У районі зосереджується більше половини державних запасів флюсових вапняків. Основні родовища — Балаклавське, Старокримське.
Причорноморський соціально-економічний район добре забезпечений сировиною для будівельної індустрії — вапняки, глини, каолін, вулканічний туф.
Велике значення в районі відіграє ропа та лікувальні грязі озер та лиманів, води яких містять солі натрію, хлору, брому. Серед таких слід згадати озера Сиваш, , Куяльницький і Хаджибейський лимани.
Паливні мінеральні ресурси представлені . Серед найбільших родовищ слід назвати , , . , Фонтанівське, Оленівське газові (АР Крим), Штормове, Голіцинське (), Східно-Саратське (Одеська область) та (шельф Чорного моря) — нафтове. Іншими видами палива район забезпечений недостатньо. Прояви покладів кам'яного вугілля виявлено в Бахчисарайському районі АР Крим, бурого вугілля — в Вознесенському районі Миколаївської області, Болградському районі Одеської області. Але промислового значення вони не мають.
Господарський комплекс району. В загальнодержавному поділі праці Причорноморський соціально-економічний район спеціалізується на виробництві продукції сільського господарства (зерна, соняшнику, овочів, фруктів, винограду, вовни), харчової промисловості (плодоовочевих консерв, виноградних вин, шампанського, коньяку, ефірної олії, тютюнових виробів), рибної та легкої (бавовняних, вовняних тканин) промисловості, випуску продукції машинобудування (судна, верстати, преси, сільськогосподарські машини) і хімії (бром, лак, кальцинована сода, діоксид титану), на курортно-рекреаційному господарстві. Міжнародною спеціалізацією району є морський та залізничний транспорт.
Специфічна й великомасштабна міжрайонна і міжнародна спеціалізація району — рекреаційний комплекс, що складається з курортного господарства, туризму і сфери відпочинку. На території району в 2005 р. нараховувалось понад 300 санаторіїв та 250 пансіонатів і будинків відпочинку, найбільші — на півдні Криму та в Одеській області.
Територія району входить до складу Південного рекреаційного району України. Одним з визначальних ресурсів тут є клімат, особливості якого сприятливі для організації санаторно-курортного лікування та інших видів рекреаційної діяльності. Район має значні запаси мінеральних вод, йодо-бромних розсолів, лікувальних грязей.
Провідну роль в промисловому комплексі Причорноморського соціально-економічного району займає легка промисловість, передусім текстильна, трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва та хутрова.
Промисловість
Текстильна та трикотажна промисловість представлена Херсонським бавовняним комбінатом, Севастопольською фабрикою спортивних трикотажних виробів, Одеською джгутовою фабрикою, швейним об'єднанням «Евіс» (Миколаїв) та ін.
Взуттєва промисловість розвинута в Одесі, Миколаєві, Сімферополі.
Значні потужності для виробництва парфумерно-косметичної промисловості мав АТ «Червоні вітрила» (Миколаїв).
Ключовим в районі є машинобудівний комплекс. Його профіль становить випуск велико- і малотонажних суден, потужних земснарядів, плавучих кранів, доків, металорізальних верстатів, кукурудзозбиральних комбайнів, тракторних плугів, устаткування для харчової промисловості, важких кранів, будівельно-шляхових машин, телевізорів і електротехніки, поліграфічних машин.
Суднобудування зосереджено в Миколаєві та Херсоні, судноремонт — в Одесі, Чорноморську, Ізмаїлі, Кілії, Херсоні.
Верстатобудування розвинене в Одесі.
Енергетичне та електротехнічне машинобудування розвивається у Новій Каховці, Первомайську, Одесі, Сімферополі, Херсоні.
Приладобудування і виробництво інструментів зосереджені у великих містах — Одесі, Миколаєві.
Сільськогосподарське машинобудування району спеціалізується на виробництві кукурудзозбиральних комбайнів (Херсон), тракторних плугів (Одеса), іригаційного устаткування (Джанкой).
На основі ропи із Сиваша, солоних озер на заході Криму та довізної сировини (нафта, сірчаний колчедан, апатит, ільменіт), розвивається хімічна промисловість.
Серед основних підприємств хімічної промисловості слід назвати бромне виробництво у Красноперекопську, хімкомбінат у м. Саки, суперфосфатний, азотнотуковий, хіміко-фармацевтичний, лакофарбовий заводи в Одесі.
Металургійний комплекс представлений в районі первинною сировинною ланкою. Ведеться видобуток у Керченському залізорудному басейні Камиш-Бурунським залізорудним комбінатом, для збагачення сировина вирушає до Маріуполя. В Миколаєві працює глиноземний завод, що дає сировину для потреб Запорізького алюмінієвого комбінату.
Паливно-енергетичний комплекс. На місцевих гідроресурсах працює Каховська ГЕС на Дніпрі. Основна частка електроенергії виробляється на ТЕС і ТЕЦ (Сімферопольська, Камиш-Бурунська, Севастопольська, Одеська, Миколаївська, Херсонська). Працює Південноукраїнська АЕС.
Паливна промисловість має значні перспективи у зв'язку з ростом видобутку нафти та газу у Причорномор'ї, початком функціонування нафтопроводу Одеса — Броди та Одеським нафтотерміналом.
Сільське господарство
Район є житницею України. Степи перетворені в зерновий пояс озимої пшениці і кукурудзи. Площі, зайняті зерновими культурами, займають майже половину від посівних площ району. Серед технічних культур провідне місце займають соняшник, ефіроолійні (коріандр, троянда, лаванда, шавлія та ін.), тютюн, цукрові буряки. Міжрайонне значення мають овоче-баштанні культури (помідори, перець солодкий, баклажани і кабачки, кавуни і дині). Овочівництво активно розвивається навколо міста-мільйонера Одеси, великих центрів консервної промисловості (Херсона і Ізмаїла) та на південному заході Криму. Баштанні продовольчі культури культивують повсюдно в межах району. Славиться район садами та виноградниками. Садівництво поширене на всій території району, але особливо в АР Крим. У насадженнях домінують абрикоси, персики, черешня, вишня, слива, яблуня, груша, волоський горіх, мигдаль. Район посідає перше місце в Україні за насиченістю виноградниками (Крим та Одещина).
Основні галузі тваринництва — скотарство молочно-м'ясного і м'ясо-молочного напрямку, свинарство, вівчарство, птахівництво, бджільництво і шовківництво. Район є найважливішим в Україні за виробництвом тонкорунної вовни.
На потужній сільськогосподарській ресурсній базі активно розвивається харчова промисловість. Особливе значення мають виноробна, рибна, плодоовочеконсервна, м'ясна, молочна і олійно-жирова промисловість.
Виноробна промисловість — одна з найбільш розвинутих галузей харчової промисловості району. На неї припадає 90% загальнодержавного виробництва вин. Тут щорічно виробляється до 40 млн декалітрів виноградного вина, 300 тис. декалітрів коньяку та 3 млн пляшок шампанського. Спеціалізовані підприємства первинного виробництва зосереджені переважно у південноузбережному та передгірних районах Криму, а також у Придніпров'ї та південно-західній частині Одеської області. Тут сформувався Південний виноградно-виноробний район.
Район займає перше місце за виробництвом плодоовочевих консерв серед соціально-економічних районів України. Найбільші плодоовочеконсервні комбінати розміщені в Херсоні, Ізмаїлі, Одесі та Сімферополі. Тютюново-ферментаційна промисловість діє в Ялті, Феодосії, Сімферополі; ефіроолійна — у Сімферополі, Алушті, Судаку; олійно-жирова — в Одесі, Херсоні, Миколаєві, Вознесенську; цукрова — Подільську, Одесі.
У Причорноморському соціально-економічному районі найбільший в країні рибопереробний комплекс, який використовує ресурси Азово-Чорноморського басейну. Вилов риби переважно збільшується за рахунок приросту океанічного рибальства. Найбільші центри рибної промисловості — Одеса, Керч, Севастополь, Білгород-Дністровський.
Найбільші підприємства м'ясної промисловості зосереджені переважно у великих містах — Одесі, Миколаєві, Херсоні, Сімферополі, Севастополі та ін. Підприємства маслоробної, молочної і сироварної промисловості розташовані в районах розвинутого молочного скотарства і у великих містах.
Транспорт
Транспортний комплекс охоплює всі види транспорту. Винятково важливу міждержавну роль відіграє морський транспорт. Найбільшими портами є Чорноморськ, Південний, Одеса, Херсон, Миколаїв. Для раціоналізації перевезень збудована поромна переправа Чорноморськ — Варна. Діє також залізничний пором через Керченську протоку. Добре розвинений річковий транспорт на Дніпрі, Дунаї та Південному Бузі. Головні порти — Херсон, Нова Каховка, Ізмаїл, Кілія. Вищезгадані порти об'єднуються в Чорноморське, Азовське та Українсько-Дунайське пароплавства.
Серед сухопутних видів транспорту виділяється залізничний. Основні залізничні магістралі — Одеса — Київ, Миколаїв — Знам'янка — Харків, Херсон — Дніпро, Севастополь — Сімферополь — Харків, Одеса — Львів, Одеса — Миколаїв — Херсон — Джанкой — Керч.
Загальна довжина автомобільних шляхів перевищує 25 тис. км. Серед основних автомагістралей загальнодержавного та міждержавного значення слід назвати: Миколаїв — Одеса — Кишинів; Миколаїв — Херсон — Сімферополь; Одеса — Ізмаїл; Одеса — Київ — Москва.
Основну роль в перевезеннях відіграють експортні перевезення; зокрема, це кам'яне вугілля, залізна руда, кокс, чорні метали, ліс, цукор, хімічна продукція тощо. В імпорті переважають машини, устаткування, мінерально-сировинні ресурси.
За винятком газопроводів Глібівка — Сімферополь — Севастополь та Джанкой — Сімферополь, усі інші трубопроводи розпочинаються за межами району і мають міжрайонне або міждержавне значення: газопровід Шебелинка — Дніпро — Одеса — Кишинів, нафтопроводи Гнідинці — Прилуки — Кременчук — Херсон, Одеса — Броди, Самара — Лисичанськ, Кременчук — Херсон, аміакопровід Тольятті — Горлівка — Одеса.
Проблеми
Екологічні проблеми та раціональне використання природних умов і ресурсів потребує посиленої уваги. Невирішеними лишаються питання розміщення великих військово-повітряних і морських баз у курортних містах, що негативно впливає на розвиток санаторно-курортної справи у регіоні. Суттєво забруднюють довкілля і підприємства хімічної промисловості. Найбільш гостро екологічна проблема постає на території Одеського промислового вузла.
Див. також
Література
- 1.Гілецький Й. Р., Богович М. М., Сливка Р. Р. Географія. Універсальний посібник для випускників та абітурієнтів. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2003. — 572 с.
- 2.Жук М. В., Круль В. П. Розміщення продуктивних сил і економіка регіонів України: Навчальний посібник. — Чернівці: Рута, 2002. — 293 с.
- 3.Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. — К.: Вища школа. — 1997 р.
- 4.Розміщення продуктивних сил України / за ред. Є. П. Качана. — К.: 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prichornomorskij ekonomichnij rajon odin z ekonomichnih rajoniv Ukrayini Pri rajonuvanni teritoriyi Ukrayini Prichornomorskij Pivdennij region vidilyayetsya praktichno zavzhdi prichomu na vidminu vid inshih regioniv rozbizhnostej u viznachenni jogo mezh praktichno nemaye Geografichne polozhennya Prichornomorskogo ekonomichnogo rajonu zagalna harakteristikaPrichornomorskij socialno ekonomichnij rajon zajmaye pivdennu chastinu Ukrayini Do jogo skladu vhodyat AR Krim Odeska Mikolayivska ta Hersonska oblasti ta m Sevastopol Jogo plosha 113 4 tis km 18 8 ploshi Ukrayini naselennya 7 4 mln osib 14 4 naselennya Ukrayini U rajoni rozvinene mashinobuduvannya sudnobuduvannya rekreacijnij kompleks bagatogaluzeva harchova ta himichna promislovist kurortne gospodarstvo ta visokotovarne silske gospodarstvo z visokoyu chastkoyu posiviv zernovih sadiv vinogradnikiv tyutyunu ta efiroolijnih kultur Na rajon pripadaye 30 virobnictva kovalsko presovogo ustatkuvannya 45 9 konserv 20 himichnih dobriv Ukrayini Tut skoncentrovano do 90 ukrayinskogo virobnictva vin Znachnim ye vklad regionu u virobnictvo morskih ta richkovih suden kukurudzozbiralnih kombajniv traktornih plugiv metalorizalnih verstativ elektrodviguniv Prichornomorskij socialno ekonomichnij rajon maye vihid do Chornogo ta Azovskogo moriv u comu polyagaye svoyeridnist ta unikalnist jogo geografichnogo polozhennya Rajon kontaktuye na pivnochi z Centralnim ta Podilskim socialno ekonomichnimi rajonami na pivnichnomu shodi z Pridniprovskim socialno ekonomichnim rajonom Na zahodi rajon maye vihid do derzhavnogo kordonu z Moldovoyu ta Rumuniyeyu na shodi cherez Kerchensku protoku do Rosijskoyi Federaciyi cya risa geografichnogo polozhennya dosit aktivno vikoristovuyetsya Primorske polozhennya zumovilo rozvitok sudnobuduvannya ta sudnoremontu morskogo transportu ta mizhnarodnogo plavannya kurortno turistichnogo gospodarstva Same v comu rajoni roztashovuyutsya najpotuzhnishi ukrayinski porti Chornomorsk Odesa Pivdennij sho dozvolyaye rajonu i Ukrayini zagalom pidtrimuvati kontakti z 172 krayinami svitu Pridunajske roztashuvannya rajonu daye zmogu pidtrimuvati desheve richkove spoluchennya z bagatma yevropejskimi krayinami Rumuniyeyu Bolgariyeyu Ugorshinoyu krayinami kolishnoyi Yugoslaviyi Slovachchinoyu ta in Vigidnim ye susidstvo z prileglimi socialno ekonomichnimi rajonami Pozitivnim ye takozh blizke roztashuvannya rajonu do osnovnih palivnih ta metalurgijnih baz Ukrayini Plyusom ye takozh isnuvannya poromnoyi perepravi z Bolgariyeyu ta Gruziyeyu Nadzvichajna rol vidvoditsya primorskomu polozhennyu zavdyaki yakomu Ukrayina maye vihid do bagatoh svitovih rinkiv Sered negativnih ris rajonu ye dosit daleke roztashuvannya vid zahidnih kordoniv Ukrayini i socialno ekonomichnih rajoniv sho tut roztashovani NaselennyaPeresichna shilnist naselennya 61 osib km sho ye menshim vid peresichnoukrayinskogo pokaznika Prichornomorskij region maye nizki tempi prirodnogo prirostu naselennya Znizhennya cih tempiv sposterigayetsya z seredini 70 h rr XX st i poyasnyuyetsya zmenshennyam pokaznikiv narodzhuvanosti i zrostannyam smertnosti naselennya Prirodnij pririst vid yemnij 6 5 Odniyeyu z golovnih prichin skorochennya kilkosti naselennya ye dosit visoka chastka lyudej starshogo viku 22 Prichornomorskij socialno ekonomichnij rajon nalezhit do bagatonacionalnih Chastka ukrayinciv stanovit 52 5 rosiyan 37 krimskih tatar 3 takozh prozhivayut bolgari yevreyi gagauzi moldovani bilorusi karayimi ta in Stanom na 1 01 2005 r chastka miskogo naselennya rajonu stanovila 64 Najbilshi mista Odesa ponad 1 mln osib Kerch Yevpatoriya Mikolayiv Sevastopol Herson i Simferopol Prirodni umovi ta resursiV relyefi teritoriyi vidilyayetsya Prichornomorska nizovina ta Girskij Krim Ale zagalom perevazhaye hvilyasta rivnina yaka postupovo znizhuyetsya na pivden a na Krimskomu pivostrovi navpaki pidvishuyetsya z nablizhennyam do girskogo hrebta Krimskij pivostriv ye najskladnishim i najriznomanitnishim v geomorfologichnomu ta landshaftnomu vidnoshenni de chitko vidilyayutsya tri chastini girskij Krim rivninnij Krim ta gryadovo hvilyastij Kerchenskij pivostriv Klimat rajonu harakterizuyetsya pevnimi kontrastami i harakterizuyetsya kilkoma tipami vid pomirno teplogo do subtropichnogo Prichornomorska nizovina i stepovij Krim harakterizuyutsya pomirno kontinentalnim klimatom z teplim litom serednomisyachni lipnevi temperaturi 21 23 S i pomirnoyu zimoyu serednomisyachni sichnevi temperaturi 1 5 S Opadiv na rivninah vipadaye vid 330mm Dniprovski piski to ye absolyutnim minimumom dlya Ukrayini do 450 mm V Girskomu Krimu kilkist opadiv dosyagaye 1200 mm Chasto buvayut posuhi sho suprovodzhuyutsya suhoviyami ta pilovimi buryami yaki zavdayut shkodi silskomu gospodarstvu Za agroklimatichnim rajonuvannyam teritoriya vidnositsya do duzhe posushlivoyi pomirno zharkoyi zoni z m yakoyu zimoyu de ye spriyatlivi umovi dlya viroshuvannya zernovih kultur cukrovih buryakiv sonyashnika vinogradarstva ta sadivnictva na zroshuvalnih zemlyah Gidrografichna merezha rajonu harakterizuyetsya najmenshoyu shilnistyu v mezhah Ukrayini hoch tut i protikayut taki veliki riki yak Dnipro Dunaj Dnister ta Pivdennij Bug z pritokami Takozh v mezhah rajonu rozmishena pivdenna chastina Kahovskogo vodoshovisha vzdovzh uzberezhzhya ye veliki limani Dnistrovskij Buzkij Hadzhibejskij yaki vikoristovuyutsya dlya ribopromislu V stepovomu Krimu bagato solonih ozer Bagatij i riznomanitnij gruntovij pokriv rajonu U pivnichno zahidnij chastini poshireni opidzoleni chornozemi U reshti chastini stepovoyi zoni poshireni malogumusni chornozemi i temno kashtanovi slabosoloncyuvati grunti V dolinah Dunayu ta Dnipra perevazhayut ta Girskij Krim vkritij burimi lisovimi a takozh miscyami girsko luchnimi ta korichnevimi girskimi gruntami Na Pivdennomu berezi Krimu grunti chervonozemni Sered metalichnih korisnih kopalin vazhlive znachennya mayut zalizni rudi Kerchenskogo basejnu jogo rudi mistyat domishki margancyu vanadiyu fosforu U rajoni zoseredzhuyetsya bilshe polovini derzhavnih zapasiv flyusovih vapnyakiv Osnovni rodovisha Balaklavske Starokrimske Prichornomorskij socialno ekonomichnij rajon dobre zabezpechenij sirovinoyu dlya budivelnoyi industriyi vapnyaki glini kaolin vulkanichnij tuf Velike znachennya v rajoni vidigraye ropa ta likuvalni gryazi ozer ta limaniv vodi yakih mistyat soli natriyu hloru bromu Sered takih slid zgadati ozera Sivash Kuyalnickij i Hadzhibejskij limani Palivni mineralni resursi predstavleni Sered najbilshih rodovish slid nazvati Fontanivske Olenivske gazovi AR Krim Shtormove Golicinske Shidno Saratske Odeska oblast ta shelf Chornogo morya naftove Inshimi vidami paliva rajon zabezpechenij nedostatno Proyavi pokladiv kam yanogo vugillya viyavleno v Bahchisarajskomu rajoni AR Krim burogo vugillya v Voznesenskomu rajoni Mikolayivskoyi oblasti Bolgradskomu rajoni Odeskoyi oblasti Ale promislovogo znachennya voni ne mayut Gospodarskij kompleks rajonu V zagalnoderzhavnomu podili praci Prichornomorskij socialno ekonomichnij rajon specializuyetsya na virobnictvi produkciyi silskogo gospodarstva zerna sonyashniku ovochiv fruktiv vinogradu vovni harchovoyi promislovosti plodoovochevih konserv vinogradnih vin shampanskogo konyaku efirnoyi oliyi tyutyunovih virobiv ribnoyi ta legkoyi bavovnyanih vovnyanih tkanin promislovosti vipusku produkciyi mashinobuduvannya sudna verstati presi silskogospodarski mashini i himiyi brom lak kalcinovana soda dioksid titanu na kurortno rekreacijnomu gospodarstvi Mizhnarodnoyu specializaciyeyu rajonu ye morskij ta zaliznichnij transport Specifichna j velikomasshtabna mizhrajonna i mizhnarodna specializaciya rajonu rekreacijnij kompleks sho skladayetsya z kurortnogo gospodarstva turizmu i sferi vidpochinku Na teritoriyi rajonu v 2005 r narahovuvalos ponad 300 sanatoriyiv ta 250 pansionativ i budinkiv vidpochinku najbilshi na pivdni Krimu ta v Odeskij oblasti Teritoriya rajonu vhodit do skladu Pivdennogo rekreacijnogo rajonu Ukrayini Odnim z viznachalnih resursiv tut ye klimat osoblivosti yakogo spriyatlivi dlya organizaciyi sanatorno kurortnogo likuvannya ta inshih vidiv rekreacijnoyi diyalnosti Rajon maye znachni zapasi mineralnih vod jodo bromnih rozsoliv likuvalnih gryazej Providnu rol v promislovomu kompleksi Prichornomorskogo socialno ekonomichnogo rajonu zajmaye legka promislovist peredusim tekstilna trikotazhna shvejna shkiryano vzuttyeva ta hutrova PromislovistTekstilna ta trikotazhna promislovist predstavlena Hersonskim bavovnyanim kombinatom Sevastopolskoyu fabrikoyu sportivnih trikotazhnih virobiv Odeskoyu dzhgutovoyu fabrikoyu shvejnim ob yednannyam Evis Mikolayiv ta in Vzuttyeva promislovist rozvinuta v Odesi Mikolayevi Simferopoli Znachni potuzhnosti dlya virobnictva parfumerno kosmetichnoyi promislovosti mav AT Chervoni vitrila Mikolayiv Klyuchovim v rajoni ye mashinobudivnij kompleks Jogo profil stanovit vipusk veliko i malotonazhnih suden potuzhnih zemsnaryadiv plavuchih kraniv dokiv metalorizalnih verstativ kukurudzozbiralnih kombajniv traktornih plugiv ustatkuvannya dlya harchovoyi promislovosti vazhkih kraniv budivelno shlyahovih mashin televizoriv i elektrotehniki poligrafichnih mashin Sudnobuduvannya zoseredzheno v Mikolayevi ta Hersoni sudnoremont v Odesi Chornomorsku Izmayili Kiliyi Hersoni Verstatobuduvannya rozvinene v Odesi Energetichne ta elektrotehnichne mashinobuduvannya rozvivayetsya u Novij Kahovci Pervomajsku Odesi Simferopoli Hersoni Priladobuduvannya i virobnictvo instrumentiv zoseredzheni u velikih mistah Odesi Mikolayevi Silskogospodarske mashinobuduvannya rajonu specializuyetsya na virobnictvi kukurudzozbiralnih kombajniv Herson traktornih plugiv Odesa irigacijnogo ustatkuvannya Dzhankoj Na osnovi ropi iz Sivasha solonih ozer na zahodi Krimu ta doviznoyi sirovini nafta sirchanij kolchedan apatit ilmenit rozvivayetsya himichna promislovist Sered osnovnih pidpriyemstv himichnoyi promislovosti slid nazvati bromne virobnictvo u Krasnoperekopsku himkombinat u m Saki superfosfatnij azotnotukovij himiko farmacevtichnij lakofarbovij zavodi v Odesi Metalurgijnij kompleks predstavlenij v rajoni pervinnoyu sirovinnoyu lankoyu Vedetsya vidobutok u Kerchenskomu zalizorudnomu basejni Kamish Burunskim zalizorudnim kombinatom dlya zbagachennya sirovina virushaye do Mariupolya V Mikolayevi pracyuye glinozemnij zavod sho daye sirovinu dlya potreb Zaporizkogo alyuminiyevogo kombinatu Palivno energetichnij kompleks Na miscevih gidroresursah pracyuye Kahovska GES na Dnipri Osnovna chastka elektroenergiyi viroblyayetsya na TES i TEC Simferopolska Kamish Burunska Sevastopolska Odeska Mikolayivska Hersonska Pracyuye Pivdennoukrayinska AES Palivna promislovist maye znachni perspektivi u zv yazku z rostom vidobutku nafti ta gazu u Prichornomor yi pochatkom funkcionuvannya naftoprovodu Odesa Brodi ta Odeskim naftoterminalom Silske gospodarstvoRajon ye zhitniceyu Ukrayini Stepi peretvoreni v zernovij poyas ozimoyi pshenici i kukurudzi Ploshi zajnyati zernovimi kulturami zajmayut majzhe polovinu vid posivnih plosh rajonu Sered tehnichnih kultur providne misce zajmayut sonyashnik efiroolijni koriandr troyanda lavanda shavliya ta in tyutyun cukrovi buryaki Mizhrajonne znachennya mayut ovoche bashtanni kulturi pomidori perec solodkij baklazhani i kabachki kavuni i dini Ovochivnictvo aktivno rozvivayetsya navkolo mista miljonera Odesi velikih centriv konservnoyi promislovosti Hersona i Izmayila ta na pivdennomu zahodi Krimu Bashtanni prodovolchi kulturi kultivuyut povsyudno v mezhah rajonu Slavitsya rajon sadami ta vinogradnikami Sadivnictvo poshirene na vsij teritoriyi rajonu ale osoblivo v AR Krim U nasadzhennyah dominuyut abrikosi persiki chereshnya vishnya sliva yablunya grusha voloskij gorih migdal Rajon posidaye pershe misce v Ukrayini za nasichenistyu vinogradnikami Krim ta Odeshina Osnovni galuzi tvarinnictva skotarstvo molochno m yasnogo i m yaso molochnogo napryamku svinarstvo vivcharstvo ptahivnictvo bdzhilnictvo i shovkivnictvo Rajon ye najvazhlivishim v Ukrayini za virobnictvom tonkorunnoyi vovni Na potuzhnij silskogospodarskij resursnij bazi aktivno rozvivayetsya harchova promislovist Osoblive znachennya mayut vinorobna ribna plodoovochekonservna m yasna molochna i olijno zhirova promislovist Vinorobna promislovist odna z najbilsh rozvinutih galuzej harchovoyi promislovosti rajonu Na neyi pripadaye 90 zagalnoderzhavnogo virobnictva vin Tut shorichno viroblyayetsya do 40 mln dekalitriv vinogradnogo vina 300 tis dekalitriv konyaku ta 3 mln plyashok shampanskogo Specializovani pidpriyemstva pervinnogo virobnictva zoseredzheni perevazhno u pivdennouzberezhnomu ta peredgirnih rajonah Krimu a takozh u Pridniprov yi ta pivdenno zahidnij chastini Odeskoyi oblasti Tut sformuvavsya Pivdennij vinogradno vinorobnij rajon Rajon zajmaye pershe misce za virobnictvom plodoovochevih konserv sered socialno ekonomichnih rajoniv Ukrayini Najbilshi plodoovochekonservni kombinati rozmisheni v Hersoni Izmayili Odesi ta Simferopoli Tyutyunovo fermentacijna promislovist diye v Yalti Feodosiyi Simferopoli efiroolijna u Simferopoli Alushti Sudaku olijno zhirova v Odesi Hersoni Mikolayevi Voznesensku cukrova Podilsku Odesi U Prichornomorskomu socialno ekonomichnomu rajoni najbilshij v krayini ribopererobnij kompleks yakij vikoristovuye resursi Azovo Chornomorskogo basejnu Vilov ribi perevazhno zbilshuyetsya za rahunok prirostu okeanichnogo ribalstva Najbilshi centri ribnoyi promislovosti Odesa Kerch Sevastopol Bilgorod Dnistrovskij Najbilshi pidpriyemstva m yasnoyi promislovosti zoseredzheni perevazhno u velikih mistah Odesi Mikolayevi Hersoni Simferopoli Sevastopoli ta in Pidpriyemstva maslorobnoyi molochnoyi i sirovarnoyi promislovosti roztashovani v rajonah rozvinutogo molochnogo skotarstva i u velikih mistah TransportTransportnij kompleks ohoplyuye vsi vidi transportu Vinyatkovo vazhlivu mizhderzhavnu rol vidigraye morskij transport Najbilshimi portami ye Chornomorsk Pivdennij Odesa Herson Mikolayiv Dlya racionalizaciyi perevezen zbudovana poromna pereprava Chornomorsk Varna Diye takozh zaliznichnij porom cherez Kerchensku protoku Dobre rozvinenij richkovij transport na Dnipri Dunayi ta Pivdennomu Buzi Golovni porti Herson Nova Kahovka Izmayil Kiliya Vishezgadani porti ob yednuyutsya v Chornomorske Azovske ta Ukrayinsko Dunajske paroplavstva Sered suhoputnih vidiv transportu vidilyayetsya zaliznichnij Osnovni zaliznichni magistrali Odesa Kiyiv Mikolayiv Znam yanka Harkiv Herson Dnipro Sevastopol Simferopol Harkiv Odesa Lviv Odesa Mikolayiv Herson Dzhankoj Kerch Zagalna dovzhina avtomobilnih shlyahiv perevishuye 25 tis km Sered osnovnih avtomagistralej zagalnoderzhavnogo ta mizhderzhavnogo znachennya slid nazvati Mikolayiv Odesa Kishiniv Mikolayiv Herson Simferopol Odesa Izmayil Odesa Kiyiv Moskva Osnovnu rol v perevezennyah vidigrayut eksportni perevezennya zokrema ce kam yane vugillya zalizna ruda koks chorni metali lis cukor himichna produkciya tosho V importi perevazhayut mashini ustatkuvannya mineralno sirovinni resursi Za vinyatkom gazoprovodiv Glibivka Simferopol Sevastopol ta Dzhankoj Simferopol usi inshi truboprovodi rozpochinayutsya za mezhami rajonu i mayut mizhrajonne abo mizhderzhavne znachennya gazoprovid Shebelinka Dnipro Odesa Kishiniv naftoprovodi Gnidinci Priluki Kremenchuk Herson Odesa Brodi Samara Lisichansk Kremenchuk Herson amiakoprovid Tolyatti Gorlivka Odesa ProblemiEkologichni problemi ta racionalne vikoristannya prirodnih umov i resursiv potrebuye posilenoyi uvagi Nevirishenimi lishayutsya pitannya rozmishennya velikih vijskovo povitryanih i morskih baz u kurortnih mistah sho negativno vplivaye na rozvitok sanatorno kurortnoyi spravi u regioni Suttyevo zabrudnyuyut dovkillya i pidpriyemstva himichnoyi promislovosti Najbilsh gostro ekologichna problema postaye na teritoriyi Odeskogo promislovogo vuzla Div takozhVilna ekonomichna zona Krim Literatura1 Gileckij J R Bogovich M M Slivka R R Geografiya Universalnij posibnik dlya vipusknikiv ta abituriyentiv Lviv VNTL Klasika 2003 572 s 2 Zhuk M V Krul V P Rozmishennya produktivnih sil i ekonomika regioniv Ukrayini Navchalnij posibnik Chernivci Ruta 2002 293 s 3 Rozmishennya produktivnih sil Ukrayini za red Ye P Kachana K Visha shkola 1997 r 4 Rozmishennya produktivnih sil Ukrayini za red Ye P Kachana K 2001