Румунія (рум. România) — держава у південній частині Європи, переважна частина площі розташована у басейні нижньої течії Дунаю. Площа країни 237,5 тис. км²; суходолу — 230,4 тис. км², водної поверхні — 7,1 тис. км². На сході омивається Чорним морем. Значна частина країни являє собою хребти Карпатських гір і різні височини, на півдні й крайньому заході — низовини.
Назва
Етимологія назви сучасної країни Румунія (рум. România — країна римлян) пов'язана з Римською імперією, яка завоювала Дакію (лат. Dacia — країна даків), велика частина території сучасної держави, а її жителів латинізувала (романізувала). Старі варіанти назви включають Rumania та (під впливом французького правопису) Roumania.
Валахія, слов'янська назва країни, від гот. walh — кельти, а згодом й інші латинізовані племена. Ця германська форма походить від назви кельтського племені Volcae. Порівняйте з етимологією назви Уельс (Wales) і Валлонія (Wallonia).
Розташування
Кордони країни визначені мирним договором 1947 року, загальна довжина кордонів суходолом складає 2915 км. Румунія межує на півночі з Україною (614 км; Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька і Одеська області), на північному сході — із Молдовою (681 км), на південному заході — із Сербією (544,3 км), на північному заході — з Угорщиною (444,8 км), а на півдні — з Болгарією (631,3 км). На сході територія Румунії омивається водами Чорного моря.
Крайні пункти
Геологія
Гірський масив Вранча, зона давньої вулканічної діяльності на стику Східних і Південних Карпат, джерело землетрусів, що можуть зачіпати територію України, особливо місто Одесу.
Корисні копалини
Поклали нафти, газу, вугілля (загальні запаси 6—7 млрд тон) переважно представлене лігнітом, кам'яного вугілля мало, залізної руди (Хунедоара), бокситів (Апусені), мідних руд (Марамуреш, Добруджа), мангану (Північна Молдова і Банат), свинцю і цинку (Марамуреш), кам'яної солі (Трансільванія, передгір'я Карпат). Нафтоносні площі простягнулися вздовж зовнішнього південного і східного флішового краю Карпат (долина річки Прахова, район Бакеу, родовище Билтені в Олтенії)., газоносні знаходяться здебільшого на Трансільванському плато (Копша-Міке, ). Найбільші родовища бурого вугілля зосереджені в долині річки Джіу (район Петрошань), лігніту — в південній частині Підкарпаття, кам'яного вугілля — поблизу Решиці. У масиві Вранча розвідані родовища комплексних уранових руд, що містять також золото, срібло та деякі рідкісноземельні метали. Румунія цілком забезпечена будівельними ресурсами: гіпсом, крейдою, каоліном, кварцовим піском.
Рельєф
Значну частину території Румунії займають гори (30 %) і височини (37 %). У північних і центральних районах розташовані Східні (найвища точка — гора П'єтрос, 2305 м) і Південні Карпати, або Трансильванські Альпи (найвища точка — гора Молдовяну, 2544 м), які утворюють у плані кільцеподібну структуру, що займає 2/5 площі країни. Східні й Південні Карпати розділяє долина річки Прахова і перевал Предял. Карпати мають чимало зручних перевалів і не є природним непрохідним бар'єром для транспортних зв'язків. На захід від долини річки — середньовисотні Західні Румунські гори, або Апусені (рум. Munţii Apuseni). Між ними і Карпатами знаходиться Трансильванське плато (250—800 м). На півдні Румунії розташована Нижньодунайська рівнина (Валахська), обмежена річкою Дунай, на заході — (Притисенська), частина Середньодунайської рівнини. На схід від річки Серет — Молдавське плато, на південний-схід за Дунаєм — плато .
Топографічна мапа Румунії (рум.) | Топографічна мапа Румунії (англ.) | Гора Молдовяну | Нижньодунайська рівнина | Сфінкс Бучеджі |
Головна фізико-географічна особливість Румунії — Карпатська гірська система. Цей складний ланцюг гір проходить через всю країну від українського кордону на півночі до кордону з Сербією на південному заході у формі підкови, що замикається на захід від гір Апусені. Єдиний район, розташований на південь від Дунаю, Добруджа, має невисокі горби і частково заболочений. Всередині гірської дуги Карпат знаходиться Трансильванія (звана угорцями Ерделі) — горбиста високопродуктивна територія. На її західній околиці, всередині гір Апусені, розташований нерівномірно вкритий лісом масив Біхор.
Узбережжя
На сході територія Румунії омивається водами Чорного моря. Довжина чорноморського узбережжя складає 244 км. Умовно його можна розділити на 3 частини:
- північна — вирівняне акумулятивне узбережжя дельти Дунаю. Рукава Дунаю: Георгіївське гирла, Сулинське, Кілійське, останнім проходить кордон між Україною та Румунією.
- центральна (між й мисом ) — низькі, місцями заболочені, з численними островами, прибережними косами, лиманами, лагуни (Сютгйол). Найбільший курорт країни — Мамая.
- південна — абразійно-бухтове урвисте високе узбережжя з мисами і піщаними пляжами, що вирівнюється під дією хвильових процесів. Хоча й слабо розчленоване, але можливе спорудження штучних гаваней. Найбільший порт країни — Констанца.
Клімат
Клімат Румунії на низовинах та височинах помірно-континентальний, з жарким і сухим літом і короткою, порівняно м'якою зимою; у горах клімат більш суворий, з прохолодним літом і холодною зимою, а також більшими опадами. Середня температура січня близько 0°С на узбережжі, -5 °С на рівнині, до -10 °С (місцями нижче) у горах. Середня температура липня на рівнині +20–23 °С, у горах +8–16 °С. На узбережжі клімат сухий, степовий, з впливом морського вологого повітря, схожий на кримський. Західний перенос повітряних мас значно зменшує вплив Чорного моря на узбережжя (вузька смуга 10–15 км). На узбережжі Чорного моря (в районі Мамая) купальний сезон триває з кінця червня до кінця вересня. Найбільша кількість опадів (1200–1500 мм на рік) — на західних схилах найвищих гірських вершин; на рівнині та передгір'ї випадає 400–700 мм, у дельті Дунаю та на узбережжі Чорного моря — 300–400 мм на рік. Максимальну кількість опадів західні вітри забезпечують у квітні-липні, тобто у першій половині вегетаційного періоду; друга половина літа і осінь — жаркі та сухі, що є дуже зручним для збирання врожаю; мінімальна кількість опадів — у грудні-лютому. Наприкінці літа на Нижньодунайській рівнині іноді трапляється посуха. Тривалість снігового покрову у горах зазвичай 3–4 місяці, у передгір'ї 1–2 місяці. На рівнині сніговий покрив нестійкий.
Кліматичні умови в цілому сприятливі для розвитку сільського господарства, але деякі східні райони (Добруджа) потребують штучного зрошення. Сума активних температур в районі плато Добруджа дозволяє вирощувати навіть такі теплолюбиві культури як рис і бавовник.
Гідрографія
Румунія одночасно придунайська і причорноморська країна. Уся її територія країни, за винятком вузької причорноморської смуги, належить до стічного басейну Дунаю. Дунай для Румунії є переважно прикордонною річкою, лише невеликий відрізок перетинає її територію (від Келераші до Галацу). Вихід у Чорне море здійснюється не стільки через Дунай, скільки через порт Констанцу, водночас вхід у Дунайську міжнародну водну транспортну систему і вихід з неї в море пролягає через територію Румунії і контролюється нею. Найважливішим для Румунії є 150 км відрізок Дунаю від гирла до портів Галац і Бреїла. Уведений в експлуатацію в 1984 році (50 км) з'єднав найкоротшим шляхом порт Констанца з Дунаєм.
Річки
Річкова мережа країни досить густа. Головна річка — Дунай (рум. Dunărea); найбільші притоки — Прут (рум. Prut), Сірет (рум. Siret), Олт (рум. Olt), (рум. Ialomița), Жіу (рум. Jiu). Судноплавні річки: Дунай (до Браїли навіть морські судна), Прут, канал Беґа (ділянка річки Бега від Тимішоари, притока Тиси).
Гірський і передгірний рельєф зумовлює достатні запаси гідроенергоресурсів (13 млн кВт), з них більша частина припадає на Дунай, інші на Жіу, Яломіцу, Олт, Муреш, Сірет та інші.
Озера
Ґрунтові води
Ґрунти
У низовинах розповсюджені здебільшого чорноземи та чорноземоподібні ґрунти, для яких характерна висока природна родючість. У долинах річок зустрічаються лучні чорноземи, а у заплаві Дунаю — різноманітні типи болотних ґрунтів. У прогинах Нижньодунайської рівнини та на узбережжі Чорного моря — місцями солончаки. Середню частину Добруджи займають каштанові ґрунти на лесах. У передгір'ї та на високих плато розвинені сірі та бурі лісові ґрунти. Гірські різновиди цих ґрунтів можна зустріти і на нижніх частинах схилів (до висоти 1200–1500 м). Вище формуються підзолисті (під хвойними лісами) та гірсько-лучні . Природні пасовища та альпійські луки сприяють розвитку тваринництва. На карбонатних породах подекуди розвинені рендзини.
Значна частина країни розорана, особливо родючі чорноземи й алювіальні ґрунти Нижньодунайської низовини. Для підвищення родючості на низовинах проводиться система меліоративних заходів: зрошування, осушення, будівництво дамб. Торф'яно-болотисті ґрунти дельти Дунаю майже непридатні для господарського використання. Трансільванське плато сильно еродоване, лише в його південній частині розташовується зручний для землеробства .
Рослинність
Румунські гори вкриті лісами (1/4 території країни): у верхній частині хвойними, в нижній — листяними. Румунія виділяється в Європі запасами твердої деревини помірних широт (бук і дуб). Рівнинна територія представлена степовою та лісостеповою рослинністю. В плавнях Дунаю великі площі займають зарості очерету та інших болотяних рослин.
Тваринний світ
Стихійні лиха та екологічні проблеми
Охорона природи
Найвідоміші природоохоронні об'єкти на території Румунії: національний парк Ретезат у Південних Карпатах, . На території Алба повіту розташована пам'ятка природи національного значення Ропа Рози (Червоний яр).
Фізико-географічне районування
Фізико-географічно територію Румунії можна розділити на 9 регіонів 3 типів (гори, височини, рівнини), що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:
- Південні Карпати — найвищі хребти Румунії, складені загалом кристалічними породами з добре вираженою висотною поясністю ландшафтів.
- Східні Карпати складені в осьовій зоні кристалічними і вулканічними породами, по периферії — флішем, із мішаними лісами і субальпійськими луками на схилах.
- Західні Румунські гори — окремі кристалічні вулканічні і вапнякові масиви, вкриті лісами і субальпійськими луками.
- Підкарпаття — східні й південні, сильно розчленовані передгір'я Карпат з дубовими і буковими лісами.
- Трансільванське плато — сильно розоране внутрішньогірське плато, з переважно лісостеповими ландшафтами.
- Молдовська височина інтенсивно розчленована ґрунтовою ерозією, характеризується чергуванням ріллі й дібров.
- Добруджа — столове, місцями закарстоване плато.
- Середньодунайська рівнина складена алювієм, з плоским рельєфом, загалом сильно розорана.
- Нижньодунайська рівнина — плоска розорана алювіальна рівнина, прорізана сильно заболоченою долиною Дунаю.
Див. також
Примітки
- Румыния // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л.: Світ, 2002. — 672 с.
- Румунія [ 18 травня 2015 у Wayback Machine.] / Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 2001. — 416 с.
Література
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- (рос.) Арманд Д. Л. Румыния. — М.-Л., 1946.
- (рум.) Mihăilescu V. Саграţii sud-estici de pe teritoriul R. P. Romîne. — Buc., 1963.
- (рум.) Mihăilescu V. Geografia fizică a Romăniei. — Buc., 1969.
- (рум.) Monografia geografică a Republicii Populare Romîne, v. 1 — Geografia fiziră, Buc., 1960.
- (рум.) Republica Populară Romînă. Noua geografie a patriei. — Buc., 1964.
- (рум.) Tufescu V. Subcarpaţii şi depresiunile marginale ale Transilvaniei. — Buc., 1966.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Географія Румунії |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rumuniya rum Romania derzhava u pivdennij chastini Yevropi perevazhna chastina ploshi roztashovana u basejni nizhnoyi techiyi Dunayu Plosha krayini 237 5 tis km suhodolu 230 4 tis km vodnoyi poverhni 7 1 tis km Na shodi omivayetsya Chornim morem Znachna chastina krayini yavlyaye soboyu hrebti Karpatskih gir i rizni visochini na pivdni j krajnomu zahodi nizovini Fizichna mapa RumuniyiNazvaEtimologiya nazvi suchasnoyi krayini Rumuniya rum Romania krayina rimlyan pov yazana z Rimskoyu imperiyeyu yaka zavoyuvala Dakiyu lat Dacia krayina dakiv velika chastina teritoriyi suchasnoyi derzhavi a yiyi zhiteliv latinizuvala romanizuvala Stari varianti nazvi vklyuchayut Rumania ta pid vplivom francuzkogo pravopisu Roumania Valahiya slov yanska nazva krayini vid got walh kelti a zgodom j inshi latinizovani plemena Cya germanska forma pohodit vid nazvi keltskogo plemeni Volcae Porivnyajte z etimologiyeyu nazvi Uels Wales i Valloniya Wallonia RoztashuvannyaRumuniya na mapi Yevropejskogo Soyuzu Kordoni krayini viznacheni mirnim dogovorom 1947 roku zagalna dovzhina kordoniv suhodolom skladaye 2915 km Rumuniya mezhuye na pivnochi z Ukrayinoyu 614 km Zakarpatska Ivano Frankivska Chernivecka i Odeska oblasti na pivnichnomu shodi iz Moldovoyu 681 km na pivdennomu zahodi iz Serbiyeyu 544 3 km na pivnichnomu zahodi z Ugorshinoyu 444 8 km a na pivdni z Bolgariyeyu 631 3 km Na shodi teritoriya Rumuniyi omivayetsya vodami Chornogo morya Krajni punkti Dokladnishe Krajni tochki RumuniyiGeologiyaGeologichna karta Rumuniyi Dokladnishe Geologiya Rumuniyi Girskij masiv Vrancha zona davnoyi vulkanichnoyi diyalnosti na stiku Shidnih i Pivdennih Karpat dzherelo zemletrusiv sho mozhut zachipati teritoriyu Ukrayini osoblivo misto Odesu Div takozh Gidrogeologiya Rumuniyi ta Sejsmichnist Rumuniyi Korisni kopalini U solyanij shahti Salina Turda Dokladnishe Korisni kopalini Rumuniyi Poklali nafti gazu vugillya zagalni zapasi 6 7 mlrd ton perevazhno predstavlene lignitom kam yanogo vugillya malo zaliznoyi rudi Hunedoara boksitiv Apuseni midnih rud Maramuresh Dobrudzha manganu Pivnichna Moldova i Banat svincyu i cinku Maramuresh kam yanoyi soli Transilvaniya peredgir ya Karpat Naftonosni ploshi prostyagnulisya vzdovzh zovnishnogo pivdennogo i shidnogo flishovogo krayu Karpat dolina richki Prahova rajon Bakeu rodovishe Bilteni v Olteniyi gazonosni znahodyatsya zdebilshogo na Transilvanskomu plato Kopsha Mike Najbilshi rodovisha burogo vugillya zoseredzheni v dolini richki Dzhiu rajon Petroshan lignitu v pivdennij chastini Pidkarpattya kam yanogo vugillya poblizu Reshici U masivi Vrancha rozvidani rodovisha kompleksnih uranovih rud sho mistyat takozh zoloto sriblo ta deyaki ridkisnozemelni metali Rumuniya cilkom zabezpechena budivelnimi resursami gipsom krejdoyu kaolinom kvarcovim piskom Div takozh Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Rumuniyi ta Girnicha promislovist RumuniyiRelyefDokladnishe Znachnu chastinu teritoriyi Rumuniyi zajmayut gori 30 i visochini 37 U pivnichnih i centralnih rajonah roztashovani Shidni najvisha tochka gora P yetros 2305 m i Pivdenni Karpati abo Transilvanski Alpi najvisha tochka gora Moldovyanu 2544 m yaki utvoryuyut u plani kilcepodibnu strukturu sho zajmaye 2 5 ploshi krayini Shidni j Pivdenni Karpati rozdilyaye dolina richki Prahova i pereval Predyal Karpati mayut chimalo zruchnih perevaliv i ne ye prirodnim neprohidnim bar yerom dlya transportnih zv yazkiv Na zahid vid dolini richki serednovisotni Zahidni Rumunski gori abo Apuseni rum Munţii Apuseni Mizh nimi i Karpatami znahoditsya Transilvanske plato 250 800 m Na pivdni Rumuniyi roztashovana Nizhnodunajska rivnina Valahska obmezhena richkoyu Dunaj na zahodi Pritisenska chastina Serednodunajskoyi rivnini Na shid vid richki Seret Moldavske plato na pivdennij shid za Dunayem plato Topografichna mapa Rumuniyi rum Topografichna mapa Rumuniyi angl Gora Moldovyanu Nizhnodunajska rivnina Sfinks Buchedzhi Golovna fiziko geografichna osoblivist Rumuniyi Karpatska girska sistema Cej skladnij lancyug gir prohodit cherez vsyu krayinu vid ukrayinskogo kordonu na pivnochi do kordonu z Serbiyeyu na pivdennomu zahodi u formi pidkovi sho zamikayetsya na zahid vid gir Apuseni Yedinij rajon roztashovanij na pivden vid Dunayu Dobrudzha maye nevisoki gorbi i chastkovo zabolochenij Vseredini girskoyi dugi Karpat znahoditsya Transilvaniya zvana ugorcyami Erdeli gorbista visokoproduktivna teritoriya Na yiyi zahidnij okolici vseredini gir Apuseni roztashovanij nerivnomirno vkritij lisom masiv Bihor Uzberezhzhya Dokladnishe Chornomorske uzberezhzhya Rumuniyi Na shodi teritoriya Rumuniyi omivayetsya vodami Chornogo morya Dovzhina chornomorskogo uzberezhzhya skladaye 244 km Umovno jogo mozhna rozdiliti na 3 chastini pivnichna virivnyane akumulyativne uzberezhzhya delti Dunayu Rukava Dunayu Georgiyivske girla Sulinske Kilijske ostannim prohodit kordon mizh Ukrayinoyu ta Rumuniyeyu centralna mizh j misom nizki miscyami zabolocheni z chislennimi ostrovami priberezhnimi kosami limanami laguni Syutgjol Najbilshij kurort krayini Mamaya pivdenna abrazijno buhtove urviste visoke uzberezhzhya z misami i pishanimi plyazhami sho virivnyuyetsya pid diyeyu hvilovih procesiv Hocha j slabo rozchlenovane ale mozhlive sporudzhennya shtuchnih gavanej Najbilshij port krayini Konstanca KlimatDokladnishe Klimat Rumuniyi na nizovinah ta visochinah pomirno kontinentalnij z zharkim i suhim litom i korotkoyu porivnyano m yakoyu zimoyu u gorah klimat bilsh suvorij z proholodnim litom i holodnoyu zimoyu a takozh bilshimi opadami Serednya temperatura sichnya blizko 0 S na uzberezhzhi 5 S na rivnini do 10 S miscyami nizhche u gorah Serednya temperatura lipnya na rivnini 20 23 S u gorah 8 16 S Na uzberezhzhi klimat suhij stepovij z vplivom morskogo vologogo povitrya shozhij na krimskij Zahidnij perenos povitryanih mas znachno zmenshuye vpliv Chornogo morya na uzberezhzhya vuzka smuga 10 15 km Na uzberezhzhi Chornogo morya v rajoni Mamaya kupalnij sezon trivaye z kincya chervnya do kincya veresnya Najbilsha kilkist opadiv 1200 1500 mm na rik na zahidnih shilah najvishih girskih vershin na rivnini ta peredgir yi vipadaye 400 700 mm u delti Dunayu ta na uzberezhzhi Chornogo morya 300 400 mm na rik Maksimalnu kilkist opadiv zahidni vitri zabezpechuyut u kvitni lipni tobto u pershij polovini vegetacijnogo periodu druga polovina lita i osin zharki ta suhi sho ye duzhe zruchnim dlya zbirannya vrozhayu minimalna kilkist opadiv u grudni lyutomu Naprikinci lita na Nizhnodunajskij rivnini inodi traplyayetsya posuha Trivalist snigovogo pokrovu u gorah zazvichaj 3 4 misyaci u peredgir yi 1 2 misyaci Na rivnini snigovij pokriv nestijkij Klimatichni umovi v cilomu spriyatlivi dlya rozvitku silskogo gospodarstva ale deyaki shidni rajoni Dobrudzha potrebuyut shtuchnogo zroshennya Suma aktivnih temperatur v rajoni plato Dobrudzha dozvolyaye viroshuvati navit taki teplolyubivi kulturi yak ris i bavovnik GidrografiyaDokladnishe Rumuniya odnochasno pridunajska i prichornomorska krayina Usya yiyi teritoriya krayini za vinyatkom vuzkoyi prichornomorskoyi smugi nalezhit do stichnogo basejnu Dunayu Dunaj dlya Rumuniyi ye perevazhno prikordonnoyu richkoyu lishe nevelikij vidrizok peretinaye yiyi teritoriyu vid Kelerashi do Galacu Vihid u Chorne more zdijsnyuyetsya ne stilki cherez Dunaj skilki cherez port Konstancu vodnochas vhid u Dunajsku mizhnarodnu vodnu transportnu sistemu i vihid z neyi v more prolyagaye cherez teritoriyu Rumuniyi i kontrolyuyetsya neyu Najvazhlivishim dlya Rumuniyi ye 150 km vidrizok Dunayu vid girla do portiv Galac i Breyila Uvedenij v ekspluataciyu v 1984 roci 50 km z yednav najkorotshim shlyahom port Konstanca z Dunayem Richki Dokladnishe Richkova merezha krayini dosit gusta Golovna richka Dunaj rum Dunărea najbilshi pritoki Prut rum Prut Siret rum Siret Olt rum Olt rum Ialomița Zhiu rum Jiu Sudnoplavni richki Dunaj do Brayili navit morski sudna Prut kanal Bega dilyanka richki Bega vid Timishoari pritoka Tisi Girskij i peredgirnij relyef zumovlyuye dostatni zapasi gidroenergoresursiv 13 mln kVt z nih bilsha chastina pripadaye na Dunaj inshi na Zhiu Yalomicu Olt Muresh Siret ta inshi Ozera Dokladnishe Gruntovi vodiGruntiDokladnishe U nizovinah rozpovsyudzheni zdebilshogo chornozemi ta chornozemopodibni grunti dlya yakih harakterna visoka prirodna rodyuchist U dolinah richok zustrichayutsya luchni chornozemi a u zaplavi Dunayu riznomanitni tipi bolotnih gruntiv U proginah Nizhnodunajskoyi rivnini ta na uzberezhzhi Chornogo morya miscyami solonchaki Serednyu chastinu Dobrudzhi zajmayut kashtanovi grunti na lesah U peredgir yi ta na visokih plato rozvineni siri ta buri lisovi grunti Girski riznovidi cih gruntiv mozhna zustriti i na nizhnih chastinah shiliv do visoti 1200 1500 m Vishe formuyutsya pidzolisti pid hvojnimi lisami ta girsko luchni Prirodni pasovisha ta alpijski luki spriyayut rozvitku tvarinnictva Na karbonatnih porodah podekudi rozvineni rendzini Znachna chastina krayini rozorana osoblivo rodyuchi chornozemi j alyuvialni grunti Nizhnodunajskoyi nizovini Dlya pidvishennya rodyuchosti na nizovinah provoditsya sistema meliorativnih zahodiv zroshuvannya osushennya budivnictvo damb Torf yano bolotisti grunti delti Dunayu majzhe nepridatni dlya gospodarskogo vikoristannya Transilvanske plato silno erodovane lishe v jogo pivdennij chastini roztashovuyetsya zruchnij dlya zemlerobstva RoslinnistDokladnishe Rumunski gori vkriti lisami 1 4 teritoriyi krayini u verhnij chastini hvojnimi v nizhnij listyanimi Rumuniya vidilyayetsya v Yevropi zapasami tverdoyi derevini pomirnih shirot buk i dub Rivninna teritoriya predstavlena stepovoyu ta lisostepovoyu roslinnistyu V plavnyah Dunayu veliki ploshi zajmayut zarosti ocheretu ta inshih bolotyanih roslin Vikoristannya zemel 1970 rik angl Tvarinnij svitDokladnishe Stihijni liha ta ekologichni problemiDokladnishe Ohorona prirodiLodovikove ozero u nacionalnomu parku Retezat Dokladnishe Najvidomishi prirodoohoronni ob yekti na teritoriyi Rumuniyi nacionalnij park Retezat u Pivdennih Karpatah Na teritoriyi Alba povitu roztashovana pam yatka prirodi nacionalnogo znachennya Ropa Rozi Chervonij yar Fiziko geografichne rajonuvannyaFiziko geografichno teritoriyu Rumuniyi mozhna rozdiliti na 9 regioniv 3 tipiv gori visochini rivnini sho vidriznyayutsya odin vid odnogo relyefom klimatom roslinnim pokrivom Pivdenni Karpati najvishi hrebti Rumuniyi skladeni zagalom kristalichnimi porodami z dobre virazhenoyu visotnoyu poyasnistyu landshaftiv Shidni Karpati skladeni v osovij zoni kristalichnimi i vulkanichnimi porodami po periferiyi flishem iz mishanimi lisami i subalpijskimi lukami na shilah Zahidni Rumunski gori okremi kristalichni vulkanichni i vapnyakovi masivi vkriti lisami i subalpijskimi lukami Pidkarpattya shidni j pivdenni silno rozchlenovani peredgir ya Karpat z dubovimi i bukovimi lisami Transilvanske plato silno rozorane vnutrishnogirske plato z perevazhno lisostepovimi landshaftami Moldovska visochina intensivno rozchlenovana gruntovoyu eroziyeyu harakterizuyetsya cherguvannyam rilli j dibrov Dobrudzha stolove miscyami zakarstovane plato Serednodunajska rivnina skladena alyuviyem z ploskim relyefom zagalom silno rozorana Nizhnodunajska rivnina ploska rozorana alyuvialna rivnina prorizana silno zabolochenoyu dolinoyu Dunayu Div takozhPrimitkiRumyniya Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Ekonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Rumuniya 18 travnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge vid K Libid 2001 416 s LiteraturaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X ros Armand D L Rumyniya M L 1946 rum Mihăilescu V Sagraţii sud estici de pe teritoriul R P Romine Buc 1963 rum Mihăilescu V Geografia fizică a Romăniei Buc 1969 rum Monografia geografică a Republicii Populare Romine v 1 Geografia fiziră Buc 1960 rum Republica Populară Romină Noua geografie a patriei Buc 1964 rum Tufescu V Subcarpaţii si depresiunile marginale ale Transilvaniei Buc 1966 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Geografiya Rumuniyi