Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ропа Рози (румунська «Червоний Яр») є територією, що охороняється, пам'яткою природи національного значення в повіті Алба, Румунія. Це геологічний і ботанічний заповідник, розташований на крайньому південному заході Секашель плато на правому березі , близько 4 км на північ від міста Себеш. Площа близько 24 га, класифікується як Категорія МСОП III ступеня. Ерозія та стік води дали йому видний, різкий скелястий вигляд у схилі гори. Сам Ропа Рози має площу близько 10 га. Ропа Рози тягнеться протягом 800 метрів. Його висота від 50-125 метрів до 300-425 метрів абсолютної висоти. Величезна стіна, майже вертикальна, справляє враження зруйнованого пам'ятника предків. Яруси колон і пірамід, розділених ярами, утворюють безплідні землі мікрорельєфу. Перша доповідь Усатівська культура про Ропа Розу знайдена у виступі прот. У. Шустера в 1865 році.
рум. Râpa Roșie[1] | |
|---|---|
 Червоний яр | |
| 45°59′15″ пн. ш. 23°35′29″ сх. д. / 45.9875000000277723° пн. ш. 23.59138889002777972° сх. д.Координати: 45°59′15″ пн. ш. 23°35′29″ сх. д. / 45.9875000000277723° пн. ш. 23.59138889002777972° сх. д. | |
| Країна |  Румунія[1] |
| Розташування |  Румунія |
| Найближче місто | Себеш |
| Площа | 24 га |
| Засновано | 2000 (1969) |
  Ропа Рози (Червоний яр) (Румунія) | |
 Ропа Рози у Вікісховищі | |
Це була перша археологічна розвідка, зроблена ним, яка виявила залишки великих і малих гончарних виробів, які були з орнаментом, що також свідчить про Усатівську культуру.
Геологія
Ропа Рози - геологічний заповідник та пам'ятка природи з незвичайними функціями червоного ліжка. Оцінка геологічного віку утворень була складною задачею, оскільки в минулому не було виявлено залишків копалин.,
Геологічна пам'ятка була названа «чудом природи».
Її стіни піднімаються на висоту 80-100 м. Скельні утворення природно різьблені з дуже незвичайними формами колон, веж і пірамід складалися століттями від ерозії дощовою водою. Дослідження об'єкта показали геологічні утворення гравію, кварцових пісків і пісковиків. Родовища відрізняються "послідовністю червоної глини, сірих та червонових мильних каменів, сипучих білих мило-каменів". Всі вони демонструють червонуватий колір. Глибокі яри утворюються і під час дощів, вода,яка тече по глибоких ярах має червоний колір, а яка падає в яри робить ревучий звук. В околицях тече річка Ропа Рози.
Флора
В області Ропа Рози є багато рідкісних та ендемічних рослин. Квіткові види, які є в парку: Кизильник integerrimus, Ефедра двоколоса, Волошка, Гвоздика serotinus, Cephalaria випромінююча і Аспленіум чорного перцю. Для розробки плану управління заповідником, було проведено дослідження на флору і фауністичні ресурси на території заказника. Враховуючи ці дані, у відомостях про флору значиться 144 види рослин з 41 родини. З них 8 видів знаходяться під загрозою зникнення, вони характерні для экорегіонів на ксерофільних луках та для Xerothermic субконтінентальних дубових лісів: Cephalaria випромінююча, Cephalaria uralensis Батьківщина, Onosma pseudoarenaria, Jurinea молліс ССП. (transsilvanica), Сальвія transsilvanica, шавлія поникла, Волошка atropurpurea і Дуб пухнастий. Також до рідкісних видів рослин відносять Кизильник, Волошка, Гвоздика serotinus, Cephalaria радіата і Аспленій чорний.
Фауна
Для складання плану управління природним заповідником було проведено дослідження на території флори та фауни в резервній зоні.
- Орнітофауна
- Земноводні
- Види рептилій
Палеонтологія
Палеонтологічні дослідження яру Ропа Рози були проведені біля міста Себеш, на південно-західній стороні Трансильванського басейну. Дослідження були розпочаті в 1969 році. Викопні рештки організмів були описані в попередніх дослідженнях. Виходячи з досліджень, проведених Кодреа та Діка в 2005 році, вони визначили вік цих утворень до віку раннього міоцену (також вважається еггенбурзько-отогнанський вік). Деякі з рідкісних скам'янілостей, наведених тут, - хребетні; один з них - каудальний хребет (динозавр). Це оригінальне джерело копалини інтерпретується як основна формація Маарстріти-Приобона, яка руйнується протягом багатьох років. Палеонтологи, які займаються дослідженнями в Ропа Розі, вважають, що це єдиний рід завроподи, про який повідомлялось в будь-який останній час (крейдові маастрихські формування) у Румунії, які можуть бути названі Magyarosaurus(травоядний динозавров).
Дивись також
- Річка Ропа Рози
Посилання
- Nationally designated areas (CDDA)
- Академік Олександр Борза про Ропа Рози в Трансильванії (Румунська) . Dacoromania. Процитовано 23 квітня 2013.
- Apulum: Acta Musei Apulensis (Romanian) . Регіональний музей Алби Юлії. 2006. с. 45. Процитовано 20 квітня 2013.
- (PDF). Палеонтологічна організація. Архів оригіналу (pdf) за 3 березня 2016. Процитовано 22 квітня 2013.
- (Румунська) . Офіційний вебсайт Національні ресурси Ропа Рози. Архів оригіналу за 4 червня 2018. Процитовано 22 квітня 2013.
- Геологічний заповідник на Ропа Розі, Себеш, Алба, Румунія. Gigapan.com. Процитовано 22 квітня 2013.
- Організація рослин біорізноманіття (pdf). Організація рослин біорізноманіття. Процитовано 22 квітня 2013.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ropa Rozi rumunska Chervonij Yar ye teritoriyeyu sho ohoronyayetsya pam yatkoyu prirodi nacionalnogo znachennya v poviti Alba Rumuniya Ce geologichnij i botanichnij zapovidnik roztashovanij na krajnomu pivdennomu zahodi Sekashel plato na pravomu berezi blizko 4 km na pivnich vid mista Sebesh Plosha blizko 24 ga klasifikuyetsya yak Kategoriya MSOP III stupenya Eroziya ta stik vodi dali jomu vidnij rizkij skelyastij viglyad u shili gori Sam Ropa Rozi maye ploshu blizko 10 ga Ropa Rozi tyagnetsya protyagom 800 metriv Jogo visota vid 50 125 metriv do 300 425 metriv absolyutnoyi visoti Velichezna stina majzhe vertikalna spravlyaye vrazhennya zrujnovanogo pam yatnika predkiv Yarusi kolon i piramid rozdilenih yarami utvoryuyut bezplidni zemli mikrorelyefu Persha dopovid Usativska kultura pro Ropa Rozu znajdena u vistupi prot U Shustera v 1865 roci Ropa Rozi Rumuniyarum Rapa Roșie 1 Chervonij yarChervonij yar45 59 15 pn sh 23 35 29 sh d 45 9875000000277723 pn sh 23 59138889002777972 sh d 45 9875000000277723 23 59138889002777972 Koordinati 45 59 15 pn sh 23 35 29 sh d 45 9875000000277723 pn sh 23 59138889002777972 sh d 45 9875000000277723 23 59138889002777972Krayina Rumuniya 1 Roztashuvannya RumuniyaNajblizhche mistoSebeshPlosha24 gaZasnovano2000 1969 Ropa Rozi Chervonij yar Rumuniya Ropa Rozi u Vikishovishi Ce bula persha arheologichna rozvidka zroblena nim yaka viyavila zalishki velikih i malih goncharnih virobiv yaki buli z ornamentom sho takozh svidchit pro Usativsku kulturu GeologiyaRopa Rozi geologichnij zapovidnik ta pam yatka prirodi z nezvichajnimi funkciyami chervonogo lizhka Ocinka geologichnogo viku utvoren bula skladnoyu zadacheyu oskilki v minulomu ne bulo viyavleno zalishkiv kopalin Geologichna pam yatka bula nazvana chudom prirodi Yiyi stini pidnimayutsya na visotu 80 100 m Skelni utvorennya prirodno rizbleni z duzhe nezvichajnimi formami kolon vezh i piramid skladalisya stolittyami vid eroziyi doshovoyu vodoyu Doslidzhennya ob yekta pokazali geologichni utvorennya graviyu kvarcovih piskiv i piskovikiv Rodovisha vidriznyayutsya poslidovnistyu chervonoyi glini sirih ta chervonovih milnih kameniv sipuchih bilih milo kameniv Vsi voni demonstruyut chervonuvatij kolir Gliboki yari utvoryuyutsya i pid chas doshiv voda yaka teche po glibokih yarah maye chervonij kolir a yaka padaye v yari robit revuchij zvuk V okolicyah teche richka Ropa Rozi FloraRopa Rozi V oblasti Ropa Rozi ye bagato ridkisnih ta endemichnih roslin Kvitkovi vidi yaki ye v parku Kizilnik integerrimus Efedra dvokolosa Voloshka Gvozdika serotinus Cephalaria viprominyuyucha i Asplenium chornogo percyu Dlya rozrobki planu upravlinnya zapovidnikom bulo provedeno doslidzhennya na floru i faunistichni resursi na teritoriyi zakaznika Vrahovuyuchi ci dani u vidomostyah pro floru znachitsya 144 vidi roslin z 41 rodini Z nih 8 vidiv znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya voni harakterni dlya ekoregioniv na kserofilnih lukah ta dlya Xerothermic subkontinentalnih dubovih lisiv Cephalaria viprominyuyucha Cephalaria uralensis Batkivshina Onosma pseudoarenaria Jurinea mollis SSP transsilvanica Salviya transsilvanica shavliya ponikla Voloshka atropurpurea i Dub puhnastij Takozh do ridkisnih vidiv roslin vidnosyat Kizilnik Voloshka Gvozdika serotinus Cephalaria radiata i Asplenij chornij FaunaDlya skladannya planu upravlinnya prirodnim zapovidnikom bulo provedeno doslidzhennya na teritoriyi flori ta fauni v rezervnij zoni Ornitofauna Zhajvoronok polovij Yastrub velikij Sinicya dovgohvosta Kanyuk zvichajnij Shiglik Zelenyak ptah Kostogriz rid Kruk Vorona sira Lun polovij Dyatel zvichajnij Vilshanka ptah Zyablik Boriviter zvichajnij Sojka Prosyanka ptah Sinicya blakitna Sinicya velika Gayichka bolotyana Gorobec hatnij Gorobec polovij Gorihvistka chorna Vivcharik kovalik Soroka zvichajna Trav yanka luchna Povzik zvichajnij Sova sira Shpak zvichajnij Volove ochko Drizd spivochij Drizd chornij Zemnovodni Rajka derevna Zhaba prudka Vidi reptilij Yashirka prudka Yashirka zelena Yashirka murova Veretilnicya lamka Midyanka zvichajnaPaleontologiyaPaleontologichni doslidzhennya yaru Ropa Rozi buli provedeni bilya mista Sebesh na pivdenno zahidnij storoni Transilvanskogo basejnu Doslidzhennya buli rozpochati v 1969 roci Vikopni reshtki organizmiv buli opisani v poperednih doslidzhennyah Vihodyachi z doslidzhen provedenih Kodrea ta Dika v 2005 roci voni viznachili vik cih utvoren do viku rannogo miocenu takozh vvazhayetsya eggenburzko otognanskij vik Deyaki z ridkisnih skam yanilostej navedenih tut hrebetni odin z nih kaudalnij hrebet dinozavr Ce originalne dzherelo kopalini interpretuyetsya yak osnovna formaciya Maarstriti Priobona yaka rujnuyetsya protyagom bagatoh rokiv Paleontologi yaki zajmayutsya doslidzhennyami v Ropa Rozi vvazhayut sho ce yedinij rid zavropodi pro yakij povidomlyalos v bud yakij ostannij chas krejdovi maastrihski formuvannya u Rumuniyi yaki mozhut buti nazvani Magyarosaurus travoyadnij dinozavrov Divis takozhRichka Ropa RoziPosilannyaNationally designated areas CDDA d Track Q1116062 Akademik Oleksandr Borza pro Ropa Rozi v Transilvaniyi Rumunska Dacoromania Procitovano 23 kvitnya 2013 Apulum Acta Musei Apulensis Romanian Regionalnij muzej Albi Yuliyi 2006 s 45 Procitovano 20 kvitnya 2013 PDF Paleontologichna organizaciya Arhiv originalu pdf za 3 bereznya 2016 Procitovano 22 kvitnya 2013 Rumunska Oficijnij vebsajt Nacionalni resursi Ropa Rozi Arhiv originalu za 4 chervnya 2018 Procitovano 22 kvitnya 2013 Geologichnij zapovidnik na Ropa Rozi Sebesh Alba Rumuniya Gigapan com Procitovano 22 kvitnya 2013 Organizaciya roslin bioriznomanittya pdf Organizaciya roslin bioriznomanittya Procitovano 22 kvitnya 2013