Основні водоносні комплекси на території Румунії пов'язані з пліоцен-четвертинними уламковими відкладами артезіанських басейнів і тріщинуватими або карстовими карбонатними товщами гідрогеологічних складчастих областей.
До артезіанських басейнів належить Нижньодунайська рівнина (Румунської), де водоносні комплекси пов'язані з верхньопліоценовими і плейстоценовими річковими і озерними осадами потужністю декілька сотень м, що складаються з пластів гальки і пачок пісків та глин. У внутрішніх зонах басейнів підземні води розташовані на глибині 50—200 м і утворюють 1—2 потужних водоносних пласта дебітом 10—15 л/с.
Велика водоносна формація у центрі і на півдні Румунської рівнини представлена фретештськими товщами (нижній плейстоцен). У районі Бухареста вона утворює три водоносних горизонти (на глибині 100—250 м) із питомим дебітом від 6—8 до 18—20 л/с. Паннонський артезіанський басейн із пліоцен-плейстоценовими водоносними формаціями розташований на заході Румунії. Плейстоценові річкові озерні осади потужністю до 300—400 м — багатошарова водоносна товща, в якій проникні горизонти чергуються із товщами глин. Гідростатичні рівні 2—4 м, рідше спостерігається самовилив, питомі дебіти свердловин 1-5, в окремих зонах до 20 л/с. Загальна мінералізація води 0,4—0,7 г/л.
У мезозойських карбонатних формаціях складчастих (гори Апусені, Південні Карпати) або платформних областей (Південна Добруджа) розвинені тріщинні карстові води. У горах Апусені дебіти джерел підземних вод із тріасових вапняків і доломіту досягають 100 л/с, у Південних Карпатах з верхньоюрських і нижньокрейдових вапняків –1000-3000 л/с. У Південній Добруджі водоносні вапняки і доломіти (верхня юра - неоком). У ряді структур (Молдавське плато, , Карпатський ороген) розвинені ґрунтові води, що служать основним джерелом водопостачання. На території Румунії є численні джерела мінеральнох вод. У межах західної рівнинної частини країни виявлені термальні води (75—85°C).
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osnovni vodonosni kompleksi na teritoriyi Rumuniyi pov yazani z pliocen chetvertinnimi ulamkovimi vidkladami artezianskih basejniv i trishinuvatimi abo karstovimi karbonatnimi tovshami gidrogeologichnih skladchastih oblastej Orogidrografiya Rumuniyi Do artezianskih basejniv nalezhit Nizhnodunajska rivnina Rumunskoyi de vodonosni kompleksi pov yazani z verhnopliocenovimi i plejstocenovimi richkovimi i ozernimi osadami potuzhnistyu dekilka soten m sho skladayutsya z plastiv galki i pachok piskiv ta glin U vnutrishnih zonah basejniv pidzemni vodi roztashovani na glibini 50 200 m i utvoryuyut 1 2 potuzhnih vodonosnih plasta debitom 10 15 l s Velika vodonosna formaciya u centri i na pivdni Rumunskoyi rivnini predstavlena freteshtskimi tovshami nizhnij plejstocen U rajoni Buharesta vona utvoryuye tri vodonosnih gorizonti na glibini 100 250 m iz pitomim debitom vid 6 8 do 18 20 l s Pannonskij artezianskij basejn iz pliocen plejstocenovimi vodonosnimi formaciyami roztashovanij na zahodi Rumuniyi Plejstocenovi richkovi ozerni osadi potuzhnistyu do 300 400 m bagatosharova vodonosna tovsha v yakij pronikni gorizonti cherguyutsya iz tovshami glin Gidrostatichni rivni 2 4 m ridshe sposterigayetsya samoviliv pitomi debiti sverdlovin 1 5 v okremih zonah do 20 l s Zagalna mineralizaciya vodi 0 4 0 7 g l U mezozojskih karbonatnih formaciyah skladchastih gori Apuseni Pivdenni Karpati abo platformnih oblastej Pivdenna Dobrudzha rozvineni trishinni karstovi vodi U gorah Apuseni debiti dzherel pidzemnih vod iz triasovih vapnyakiv i dolomitu dosyagayut 100 l s u Pivdennih Karpatah z verhnoyurskih i nizhnokrejdovih vapnyakiv 1000 3000 l s U Pivdennij Dobrudzhi vodonosni vapnyaki i dolomiti verhnya yura neokom U ryadi struktur Moldavske plato Karpatskij orogen rozvineni gruntovi vodi sho sluzhat osnovnim dzherelom vodopostachannya Na teritoriyi Rumuniyi ye chislenni dzherela mineralnoh vod U mezhah zahidnoyi rivninnoyi chastini krayini viyavleni termalni vodi 75 85 C Div takozhKorisni kopalini Rumuniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Rumuniyi Girnicha promislovist Rumuniyi Geografiya Rumuniyi Geologiya Rumuniyi Sejsmichnist Rumuniyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X