Геологія Румунії

Геологічна будова Румунії.

Геологічна карта Румунії.

На тер. Румунії виділяються дві молоді складчасті системи (Карпати і Північна Добруджа) та платформні структури різного віку (Молдавська, Скіфська і Мізійська плити).

У будові Молдавської плити, що є частиною Сх.-Європейської платформи, виділяється граніто-гнейсовий фундамент свекофено-карельського віку і осадовий чохол, що включає відклади венду, кембрію-девону, юри-крейди і неогену.

Скіфська плита в межах Р. представлена Переддобруджською і Бирладською западинами з верхньо-палеозойсько-мезозойським чохлом. Фундамент Мізійської плити гетерогенний. У відкладах чохла (потужність до 7 км) переважають уламкові нижньопалеозойські, карбонатно-евапоритові і уламково-евапоритові девонські та тріасові, карбонатні юрсько-крейдові і уламкові неогенові відклади.

У фундаменті Мізійської плити є гранітні і ґранодіоритові інтрузії, в чохлі – кислі і основні ефузиви пермі-тріасу. Північнодобруджський кімерійський орогенез, розташований між Мізійською і Скіфською () плитами, складений докембрійськими і нижньопалеозойськими метаморфізованими товщами, девонськими (карбонатними і кременистими) і нижньокам’яновугільними уламковими формаціями, тріасовими осадовими (карбонатними і флішевими) та юрськими (уламковими карбонатними) відкладами.

Кімерійські структури незгідно перекриті верхньокрейдовими посттектонічними карбонатно-уламковими формаціями (синклінорій Бабадаг). Карпатський альпійський ороген, що займає понад 2/3 тер. країни, має складну будову. Тут виділяються складчасті зони (внутрішні – Дакіди і зовнішні – ), передові прогини і субсеквентні магматичні дуги.

складені докембрійськими і палеозойськими метаморфічними формаціями, що перетинаються гранітами, ґранодіоритами, габро і перидотитами, нижньокам’яновугільно-пермськими моласовими формаціями, а також тріасовими, юрськими і крейдовими відкладами переважно карбонатного складу.

Мезозойські офіолітові формації і пов'язані з ними осадові відклади оголюються в двох приблизно паралельних швах в Дакідах (гол. шов Тетіса – півд. частина гір Апусені) і на їх околицях в покривалах – Чахлеу (Сх. Карпати) і Северинському (Пвд. Карпати).

На півн.-заході країни простягаються (Пенінська зона), представлені осадовими відкладами пізньої крейди та палеогену. Молдавіди (екстерніди), які охоплюють найбільшу частину покровів флішевої зони Сх. Карпат і Передкарпаття, представлені крейдовими і палеогеновими формаціями. Передкарпатський прогин, розташований на зовн. околиці Карпат, виконаний сармат-пліоценовими моласами. Трансільванська западина і сх. околиця Паннонської западини являють собою неогенові моласові басейни, накладені на Дакіди. Альпійські магматичні дуги сформувалися в результаті субдукції. Вони представлені інтрузивними верхньокрейдовими - палеогеновими (Півд. Карпати і гори Апусені) та екструзивними вапняково-лужними магматичними неогеновими формаціями (Сх. Карпати і Апусені).

Див. також

• Корисні копалини Румунії,
• Історія освоєння мінеральних ресурсів Румунії,
• Гірнича промисловість Румунії,
• Природа Румунії,
• Гідрогеологія Румунії,
• Сейсмічність Румунії.

Джерела

Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .