Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірнича промисловість Румунії — одна з розвинених у Європі.
Загальна характеристика
У структурі добувної промисловості основне місце займає видобуток нафти і вугілля, руд чорних і кольорових металів, сировини для хімічної промисловості, а також будматеріалів. Румунія експортує продукти нафтопереробної та нафтохімічної промисловості, марганець, алюміній, сіль, барит, крейду, слюду, мінеральні добрива, цемент; імпортує нафту, кам'яне вугілля, залізняк, кокс, кольорові метали, азбест. Розв'язання питань у галузі геології і гірничої справи покладено на Міністерство гірничої справи, нафти і геології. Частка гірничої промисловості у ВВП становить 2,4 % (на 1998–1999 рр.). У ній зайнято 169 000 осіб.
Окремі галузі
Нафтогазова промисловість
Див. також Нафтовидобування і нафтопереробка у Румунії
Головний район видобутку нафти — у передгір'ях Карпат. Промисловий видобуток нафти у Румунії почався у 1857. У 1938–40 рр. було досягнуто глибин 3000–3500 м. Сьогодні родовища експлуатуються із застосуванням методів підвищення віддачі пластів (нагнітання води і газу, підземне горіння, нагнітання пари, полімерних, лужних і міцелярних розчинів та ін.). Щорічно проводиться буріння близько 2,5 тис. км свердловин (глибиною понад 4 тис. м) на нафту і газ. Найбільші нафтопереробні заводи Румунії знаходяться в містах Плоєшті, Георге Георгіу-Деж, , Брашов і .
Природний газ
Добувається на Трансильванському плато і у Прикарпатті. У 1996 добувалося 680 млрд куб. фут. у порівнянні з 1340 млрд куб. фут. у 1986. Видобуток та споживання природного газу у Румунії у 1999 відповідно склали: 21,04 та 17,5 млрд м³. Прогноз споживання газу у Румунії на 2005 г. — 43,5 млрд м³. Румунія володіє значними запасами вуглеводнів, тому уряд країни розглядає нафтогазовий сектор як основний двигун економіки. Основний виробник, імпортер і дистриб'ютор природного газу у Румунії — компанія . Планується її розподіл на дрібніші компанії з подальшою їх приватизацією. Здійснюється модернізація газової інфраструктури, будівництво заводу зрідження газу у Констанці, збільшення до 2005 р. об'ємів газосховищ з 1,4 до 3,5 млрд м³. Румунія імпортує газ із Росії (26 % необхідного країні газу у 2000), Німеччини. Контракти з Росією на поставку газу Румунія уклала до 2012 р. Крім того Румунія уклала із Росією довгостроковий контракт на транзит до 36,7 млрд м³ газу щорічно.
У 2003 р. Румунія починає приватизацію державної нафтової компанії SNP Petrom. Ця компанія є найбільшою у Східній Європі (майно компанії — 2 млрд дол.). Приватизації підлягають два нафтопереробних заводи, декілька нафтових родовищ і близько 600 бензозаправних станцій. Для участі в приватизації запрошені Royal Dutch Shell, , австрійська OMV, угорська MOL і російський Лукойл [Gulf News Online].
Вугільна промисловість
Пром. видобуток вугілля у Румунії почався наприкінці XIX ст. У 1995 видобуток склав 43,92 млн т. У кінці XX ст. кам. вугілля добувають у басейні Петрошани (96 % складає коксівне вугілля) і в Аніні; лігніт і буре вугілля — на родовищах Передкарпатського прогину і у басейны Олтенія. Розробка родовищ кам'яного вугілля ведеться підземним способом, лігніту і бурого — підземним і відкритим. На кар'єрах отримують понад 30 % загальної продукції. Кам'яно-вугільні пласти мають велику кількість тектонічних порушень і високий газовміст; потужність пластів 0,6-30 м (середня 2,8 м); кути падіння 0-70о; середня глибина розробки близько 500 м з тенденцією підвищення до 800—1000 м. Розкриття родовищ лігніту і бурого вугілля ведеться штольнями, похилими і вертикальними стовбурами. Розробляють пласти на повну потужність (довжина лав 80-100 м), а також із розділенням на шари. Переважає розробка довгими комплексно-механізованими лавами; управління гірничим тиском — повним обваленням покрівлі. Відкриті розробки бурого вугілля ведуться г.ч. на родовищах Ровінарі і Мотру у басейні Олтенія. Коефіцієнт розкриву 2,2-9,0 м3/т. Виймання породи і вугілля ведеться роторними екскаваторами; висота уступів 15-20 м. Транспорт гірничої маси конвеєрний. Для відсипання розкривних порід у відвали використовують відвалоутворювачі.
Наприкінці XX ст. видобуток кам'яного вугілля становив 4,3 млн т (1999). Працювало 13 шахт. У той же час видобуток бурого вугілля склав 24,5 млн т. Оціночно працювало 50 шахт та 19 розрізів. Видобуток кам'яного вугілля, лігніту і бурого вугілля у Румунії у 2001 склав 33,3 млн т, запаси близько 1457 млн т. Дані про видобуток руд та виплавку металопродуктів подано у табл. 1.
Таблиця 1 Видобуток руди та виплавка металів у Румунії в 1999 р.
Мінеральна сировина та металопродукція | Видобуток, тис. т |
|---|---|
170 | |
| 4319 |
71 | |
1 | |
174 | |
Свинець/видобуток | 16 |
Свинець/виплавка | 18 |
Цинк/видобуток | 25 |
Цинк/виплавка | 25 |
Мідь/видобуток | 20 |
Мідь/рафінована | 32 |
Золото, кг | 500 |
Срібло, кг | 18 |
Видобуток залізняка
Основний район розробки родовищ залізних руд — масив Пояна-Руске. Найважливіші родовища — Телюк і Гелар. Руди збагачують шляхом випалення і магнітної сепарації. Концентрат містить 50 % Fe і 7 % SiO2. У 2001 Румунія імпортувала близько 3,1 млн т (із них — 3 млн т) залізної руди і виробила 4,93 млн т сирої сталі.
Видобуток марганцевих руд
Здійснюється у зоні Якобені — Ватра-Дорней (середній склад руд: 20 % Mn, 10 % Fe і 28 % SiO2) та в Резоаре-Лепуш (20 % Fe, 18 % Mn і 20 % SiO2). Румунія повністю забезпечує свої потреби у марганці.
Видобуток руд кольорових металів
Розробка родовищ бокситів ведеться у горах і прилеглих зонах (родовища Ремеці, Лунка-Спріє, Рошія, Гугу-Зече-Хотаре і ін.), та на родовищах Охаба-Понор (м. Себеш). Руду добувають відкритим способом, переробляють на глиноземному заводі у м. Орадя. Боксити також імпортують. Потужності власного алюмінієвого заводу Alro в Слатині (Slatina) 175 тис. т/рік первинного алюмінію. Після його часткової приватизації планується збільшити продуктивність у 2003 р до 190 тис. т/рік.
Бісмут добувають з комплексних молібден-бісмутових руд у м. і з свинцево-цинкових концентратів на металургійному заводі Копша-Міке.
Золото
Основні райони видобутку руд золота розташовані у горах Апусені — Брад, Рошія-Монтане, Бая-де-Ар'єш, Златна, Секеримб і у Бая-Маре — Сесар і . Із цих же руд вилучають срібло. Крім того, золото і срібло отримують із комплексних руд.
Золотовидобувна підгалузь Румунії розвивається. На початку XXI ст. компанія будує нове підприємство з видобутку Au і Ag Rosia Montana. Проектна продуктивність підприємства по руді 10 млн т/рік із вилученням 12780 кг Au і 63,45 т Ag протягом 9 планових років експлуатації. Виконуються також інші нові золотодобувні проекти, зокрема Baita-Cracuniesti, Certej, в яких задіяні компанії , SNC Lavalin Engineers and Constructors Inc., інші компанії і організації та уряд Румунії.
Видобуток мідних руд ведеться в місцевостях Белан, Алтин-Тепе (Добруджа), Молдова-Ноуе, Дєва, Брад, Рошія-Поєні, Бая-де-Араме. Мідний концентрат одержують також при обробці комплексних руд родовищ Лешу-Урсулуй, Бая-Борша, Кавнік, Ністру-Бая-Спріє і ін. Мідь також імпортують.
Свинцево-цинкові руди
Добувають у Лешу-Урсулуй (Сучава), Бая-Борша, Кавнік, Ілба, Хержа, Ністру (Бая-Маре), Бая-де-Ар'єш, Златна, Мунчелу-Мік, Секеримб, Рускіца і Сомова (Добруджа). На металургійних заводах при обробці концентратів отримують низку вторинних продуктів, зокрема стибій, кадмій, селен, бісмут і інш.
У 2001 р. виробництво свинцю в концентратах оцінюється у 19 тис. т, рафінованого свинцю 29 тис.т, споживання близько 20 тис. т. Видобуток цинку склав 28 тис. т металу у концентратах і рафіноване виробництво оцінюється в 52 тис. т, споживання — до 22 тис. т.
Гірничохімічна промисловість
З кінця XIX ст. у Румунії виробляють соду на базі вітчизняної сировини (сіль, вапняк), запаси яких виявлені в Підкарпатті і Трансильванії. Розробляють родовища самородної сірки в горах . Руду збагачують флотацією із подальшим випаленням концентрату. Калійні солі добувають на родовищі Тазлеу-Маре. Збагачення руд комбіноване із попутним вилученням хлоридів магнію, натрію. Кам'яну сіль добувають для технічних і харчових цілей. Видобуток здійснюється підземним та свердловинним способом (близько 60 % продукції). Ведеться розробка покладів бариту. У горах Апусені і у Східних Карпатах добувається флюорит.
Нерудна мінеральна сировина
У Румунії розробляють родовища графіту, кварцу і кварцових пісків, слюди, тальку, бентоніту, вогнетривких глин, діатоміту, каоліну, крейди. Крім того, у Румунії добувають гіпс, вапняки, мармур — білий, рожевий і жовтий (Рускіца, Алун, Гушецел), червоний, чорний, біло-жовтий і багатобарвний (Моняса, Кепріоара, Гура-Веій, Вашкеу), а також травертин (Борсек і Джоаджу). Видобуток нерудних матеріалів у Румунії у 1999 р (тис.т): бентоніт — 30, діатоміт — 30, графіт — 3, каолін — 30, важкий шпат — 10, кам. сіль — 2550.
Гірничомашинобудівна промисловість
Румунія наприкінці XX ст. випускала близько 140–150 типів гірничого обладнання: прохідницькі комплекси, вугільні комбайни, прохідницькі комбайни, бурові установки, підіймальні машини, роторні екскаватори, збагачувальне обладнання (млини, флотаційні машини, фільтри і інш.), рудникові локомотиви, вентилятори, автосамоскиди, екскаватори, платформи морського буріння, бурові долота, обсадні труби, превентори і фонтанну арматуру на тиск до 100 МПа, агрегати для цементування із робочим тиском до 150 МПа, насосні агрегати, пересувні аварійні установки для свердловин, компресори і т. д.
Наукові установи, підготовка кадрів, періодика
У Румунії діє Геологічний інститут (з 1906), мережа дослідницьких та проектних інститутів (з кінця 1940-х рр.), у тому числі інститути з вугільної, нафтової, рудовидобувної проблематики, та безпеки робіт у гірничій галузі. Кадри для гірничої галузі готують в університетах (Ясси, Бухарест), Гірничий інституті (Петрошані), Інституті нафти і газу (Плоєшті). Виші країни готують геологів, геофізиків, гірничих інженерів та інженерів-нафтовиків. Періодика у гірничій галузі представлена серіями видань Інституту геології і геофізики (з 1906), виданнями Академії наук Peveys (геологія, геофізика), журналами університетів, технічних вишів, науково-дослідницьких та проектних інститутів.
Див. також
Джерела
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girnicha promislovist Rumuniyi odna z rozvinenih u Yevropi Revers banktnoti Rumuniyi 1952 r Zagalna harakteristikaU strukturi dobuvnoyi promislovosti osnovne misce zajmaye vidobutok nafti i vugillya rud chornih i kolorovih metaliv sirovini dlya himichnoyi promislovosti a takozh budmaterialiv Rumuniya eksportuye produkti naftopererobnoyi ta naftohimichnoyi promislovosti marganec alyuminij sil barit krejdu slyudu mineralni dobriva cement importuye naftu kam yane vugillya zaliznyak koks kolorovi metali azbest Rozv yazannya pitan u galuzi geologiyi i girnichoyi spravi pokladeno na Ministerstvo girnichoyi spravi nafti i geologiyi Chastka girnichoyi promislovosti u VVP stanovit 2 4 na 1998 1999 rr U nij zajnyato 169 000 osib Okremi galuziNaftogazova promislovist Div takozh Naftovidobuvannya i naftopererobka u Rumuniyi Golovnij rajon vidobutku nafti u peredgir yah Karpat Promislovij vidobutok nafti u Rumuniyi pochavsya u 1857 U 1938 40 rr bulo dosyagnuto glibin 3000 3500 m Sogodni rodovisha ekspluatuyutsya iz zastosuvannyam metodiv pidvishennya viddachi plastiv nagnitannya vodi i gazu pidzemne gorinnya nagnitannya pari polimernih luzhnih i micelyarnih rozchiniv ta in Shorichno provoditsya burinnya blizko 2 5 tis km sverdlovin glibinoyu ponad 4 tis m na naftu i gaz Najbilshi naftopererobni zavodi Rumuniyi znahodyatsya v mistah Ployeshti George Georgiu Dezh Brashov i Prirodnij gaz Dobuvayetsya na Transilvanskomu plato i u Prikarpatti U 1996 dobuvalosya 680 mlrd kub fut u porivnyanni z 1340 mlrd kub fut u 1986 Vidobutok ta spozhivannya prirodnogo gazu u Rumuniyi u 1999 vidpovidno sklali 21 04 ta 17 5 mlrd m Prognoz spozhivannya gazu u Rumuniyi na 2005 g 43 5 mlrd m Rumuniya volodiye znachnimi zapasami vuglevodniv tomu uryad krayini rozglyadaye naftogazovij sektor yak osnovnij dvigun ekonomiki Osnovnij virobnik importer i distrib yutor prirodnogo gazu u Rumuniyi kompaniya Planuyetsya yiyi rozpodil na dribnishi kompaniyi z podalshoyu yih privatizaciyeyu Zdijsnyuyetsya modernizaciya gazovoyi infrastrukturi budivnictvo zavodu zridzhennya gazu u Konstanci zbilshennya do 2005 r ob yemiv gazoshovish z 1 4 do 3 5 mlrd m Rumuniya importuye gaz iz Rosiyi 26 neobhidnogo krayini gazu u 2000 Nimechchini Kontrakti z Rosiyeyu na postavku gazu Rumuniya uklala do 2012 r Krim togo Rumuniya uklala iz Rosiyeyu dovgostrokovij kontrakt na tranzit do 36 7 mlrd m gazu shorichno U 2003 r Rumuniya pochinaye privatizaciyu derzhavnoyi naftovoyi kompaniyi SNP Petrom Cya kompaniya ye najbilshoyu u Shidnij Yevropi majno kompaniyi 2 mlrd dol Privatizaciyi pidlyagayut dva naftopererobnih zavodi dekilka naftovih rodovish i blizko 600 benzozapravnih stancij Dlya uchasti v privatizaciyi zaprosheni Royal Dutch Shell avstrijska OMV ugorska MOL i rosijskij Lukojl Gulf News Online Vugilna promislovist Vidobutok ta import vugillya u krayinah Yevropi Prom vidobutok vugillya u Rumuniyi pochavsya naprikinci XIX st U 1995 vidobutok sklav 43 92 mln t U kinci XX st kam vugillya dobuvayut u basejni Petroshani 96 skladaye koksivne vugillya i v Anini lignit i bure vugillya na rodovishah Peredkarpatskogo proginu i u basejny Olteniya Rozrobka rodovish kam yanogo vugillya vedetsya pidzemnim sposobom lignitu i burogo pidzemnim i vidkritim Na kar yerah otrimuyut ponad 30 zagalnoyi produkciyi Kam yano vugilni plasti mayut veliku kilkist tektonichnih porushen i visokij gazovmist potuzhnist plastiv 0 6 30 m serednya 2 8 m kuti padinnya 0 70o serednya glibina rozrobki blizko 500 m z tendenciyeyu pidvishennya do 800 1000 m Rozkrittya rodovish lignitu i burogo vugillya vedetsya shtolnyami pohilimi i vertikalnimi stovburami Rozroblyayut plasti na povnu potuzhnist dovzhina lav 80 100 m a takozh iz rozdilennyam na shari Perevazhaye rozrobka dovgimi kompleksno mehanizovanimi lavami upravlinnya girnichim tiskom povnim obvalennyam pokrivli Vidkriti rozrobki burogo vugillya vedutsya g ch na rodovishah Rovinari i Motru u basejni Olteniya Koeficiyent rozkrivu 2 2 9 0 m3 t Vijmannya porodi i vugillya vedetsya rotornimi ekskavatorami visota ustupiv 15 20 m Transport girnichoyi masi konveyernij Dlya vidsipannya rozkrivnih porid u vidvali vikoristovuyut vidvaloutvoryuvachi Naprikinci XX st vidobutok kam yanogo vugillya stanoviv 4 3 mln t 1999 Pracyuvalo 13 shaht U toj zhe chas vidobutok burogo vugillya sklav 24 5 mln t Ocinochno pracyuvalo 50 shaht ta 19 rozriziv Vidobutok kam yanogo vugillya lignitu i burogo vugillya u Rumuniyi u 2001 sklav 33 3 mln t zapasi blizko 1457 mln t Dani pro vidobutok rud ta viplavku metaloproduktiv podano u tabl 1 Tablicya 1 Vidobutok rudi ta viplavka metaliv u Rumuniyi v 1999 r Mineralna sirovina ta metaloprodukciya Vidobutok tis t Zalizna ruda 170 4319 Feromarganec 71 Ferohrom 1 Alyuminij 174 Svinec vidobutok 16 Svinec viplavka 18 Cink vidobutok 25 Cink viplavka 25 Mid vidobutok 20 Mid rafinovana 32 Zoloto kg 500 Sriblo kg 18 Vidobutok zaliznyaka Osnovnij rajon rozrobki rodovish zaliznih rud masiv Poyana Ruske Najvazhlivishi rodovisha Telyuk i Gelar Rudi zbagachuyut shlyahom vipalennya i magnitnoyi separaciyi Koncentrat mistit 50 Fe i 7 SiO2 U 2001 Rumuniya importuvala blizko 3 1 mln t iz nih 3 mln t zaliznoyi rudi i virobila 4 93 mln t siroyi stali Vidobutok margancevih rud Zdijsnyuyetsya u zoni Yakobeni Vatra Dornej serednij sklad rud 20 Mn 10 Fe i 28 SiO2 ta v Rezoare Lepush 20 Fe 18 Mn i 20 SiO2 Rumuniya povnistyu zabezpechuye svoyi potrebi u marganci Vidobutok rud kolorovih metaliv Rozrobka rodovish boksitiv vedetsya u gorah i prileglih zonah rodovisha Remeci Lunka Spriye Roshiya Gugu Zeche Hotare i in ta na rodovishah Ohaba Ponor m Sebesh Rudu dobuvayut vidkritim sposobom pereroblyayut na glinozemnomu zavodi u m Oradya Boksiti takozh importuyut Potuzhnosti vlasnogo alyuminiyevogo zavodu Alro v Slatini Slatina 175 tis t rik pervinnogo alyuminiyu Pislya jogo chastkovoyi privatizaciyi planuyetsya zbilshiti produktivnist u 2003 r do 190 tis t rik Bismut dobuvayut z kompleksnih molibden bismutovih rud u m i z svincevo cinkovih koncentrativ na metalurgijnomu zavodi Kopsha Mike Zoloto Osnovni rajoni vidobutku rud zolota roztashovani u gorah Apuseni Brad Roshiya Montane Baya de Ar yesh Zlatna Sekerimb i u Baya Mare Sesar i Iz cih zhe rud viluchayut sriblo Krim togo zoloto i sriblo otrimuyut iz kompleksnih rud Zolotovidobuvna pidgaluz Rumuniyi rozvivayetsya Na pochatku XXI st kompaniya buduye nove pidpriyemstvo z vidobutku Au i Ag Rosia Montana Proektna produktivnist pidpriyemstva po rudi 10 mln t rik iz viluchennyam 12780 kg Au i 63 45 t Ag protyagom 9 planovih rokiv ekspluataciyi Vikonuyutsya takozh inshi novi zolotodobuvni proekti zokrema Baita Cracuniesti Certej v yakih zadiyani kompaniyi SNC Lavalin Engineers and Constructors Inc inshi kompaniyi i organizaciyi ta uryad Rumuniyi Vidobutok midnih rud vedetsya v miscevostyah Belan Altin Tepe Dobrudzha Moldova Noue Dyeva Brad Roshiya Poyeni Baya de Arame Midnij koncentrat oderzhuyut takozh pri obrobci kompleksnih rud rodovish Leshu Ursuluj Baya Borsha Kavnik Nistru Baya Spriye i in Mid takozh importuyut Svincevo cinkovi rudi Dobuvayut u Leshu Ursuluj Suchava Baya Borsha Kavnik Ilba Herzha Nistru Baya Mare Baya de Ar yesh Zlatna Munchelu Mik Sekerimb Ruskica i Somova Dobrudzha Na metalurgijnih zavodah pri obrobci koncentrativ otrimuyut nizku vtorinnih produktiv zokrema stibij kadmij selen bismut i insh U 2001 r virobnictvo svincyu v koncentratah ocinyuyetsya u 19 tis t rafinovanogo svincyu 29 tis t spozhivannya blizko 20 tis t Vidobutok cinku sklav 28 tis t metalu u koncentratah i rafinovane virobnictvo ocinyuyetsya v 52 tis t spozhivannya do 22 tis t Girnichohimichna promislovist Z kincya XIX st u Rumuniyi viroblyayut sodu na bazi vitchiznyanoyi sirovini sil vapnyak zapasi yakih viyavleni v Pidkarpatti i Transilvaniyi Rozroblyayut rodovisha samorodnoyi sirki v gorah Rudu zbagachuyut flotaciyeyu iz podalshim vipalennyam koncentratu Kalijni soli dobuvayut na rodovishi Tazleu Mare Zbagachennya rud kombinovane iz poputnim viluchennyam hloridiv magniyu natriyu Kam yanu sil dobuvayut dlya tehnichnih i harchovih cilej Vidobutok zdijsnyuyetsya pidzemnim ta sverdlovinnim sposobom blizko 60 produkciyi Vedetsya rozrobka pokladiv baritu U gorah Apuseni i u Shidnih Karpatah dobuvayetsya flyuorit Nerudna mineralna sirovina U Rumuniyi rozroblyayut rodovisha grafitu kvarcu i kvarcovih piskiv slyudi talku bentonitu vognetrivkih glin diatomitu kaolinu krejdi Krim togo u Rumuniyi dobuvayut gips vapnyaki marmur bilij rozhevij i zhovtij Ruskica Alun Gushecel chervonij chornij bilo zhovtij i bagatobarvnij Monyasa Keprioara Gura Veij Vashkeu a takozh travertin Borsek i Dzhoadzhu Vidobutok nerudnih materialiv u Rumuniyi u 1999 r tis t bentonit 30 diatomit 30 grafit 3 kaolin 30 vazhkij shpat 10 kam sil 2550 Girnichomashinobudivna promislovistRumuniya naprikinci XX st vipuskala blizko 140 150 tipiv girnichogo obladnannya prohidnicki kompleksi vugilni kombajni prohidnicki kombajni burovi ustanovki pidijmalni mashini rotorni ekskavatori zbagachuvalne obladnannya mlini flotacijni mashini filtri i insh rudnikovi lokomotivi ventilyatori avtosamoskidi ekskavatori platformi morskogo burinnya burovi dolota obsadni trubi preventori i fontannu armaturu na tisk do 100 MPa agregati dlya cementuvannya iz robochim tiskom do 150 MPa nasosni agregati peresuvni avarijni ustanovki dlya sverdlovin kompresori i t d Naukovi ustanovi pidgotovka kadriv periodikaU Rumuniyi diye Geologichnij institut z 1906 merezha doslidnickih ta proektnih institutiv z kincya 1940 h rr u tomu chisli instituti z vugilnoyi naftovoyi rudovidobuvnoyi problematiki ta bezpeki robit u girnichij galuzi Kadri dlya girnichoyi galuzi gotuyut v universitetah Yassi Buharest Girnichij instituti Petroshani Instituti nafti i gazu Ployeshti Vishi krayini gotuyut geologiv geofizikiv girnichih inzheneriv ta inzheneriv naftovikiv Periodika u girnichij galuzi predstavlena seriyami vidan Institutu geologiyi i geofiziki z 1906 vidannyami Akademiyi nauk Peveys geologiya geofizika zhurnalami universitetiv tehnichnih vishiv naukovo doslidnickih ta proektnih institutiv Div takozhKorisni kopalini Rumuniyi Istoriya osvoyennya mineralnih resursiv Rumuniyi Geografiya Rumuniyi Geologiya Rumuniyi Gidrogeologiya Rumuniyi Ekonomika Rumuniyi DzherelaGirnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s