Бреїла, Браїла, Бреїлов (рум. Brăila, тур. Ibrail) — місто на південному сході Румунії. Адміністративний центр повіту Бреїла. Південне місто-супутник Галаца. Населення міста 2011 року становило 180,3 тис., 1973 року — 161,1 тис. жителів.
Бреїла рум. Brăila | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Фонтан на майдані Незалежності Браїли | ||||
| ||||
Основні дані | ||||
45°16′09″ пн. ш. 27°57′30″ сх. д. / 45.26917° пн. ш. 27.95833° сх. д. | ||||
Країна | Румунія | |||
Регіон | Бреїла | |||
Адмінцентр | d | |||
Столиця для | Бреїла (жудець) | |||
Площа | 175 км² | |||
Населення | 180 302 (2011) | |||
Висота НРМ | 25 ± 1 м | |||
Водойма | Дунай | |||
Міста-побратими | Нілюфер (2001)[2][3] | |||
Часовий пояс | і | |||
Номери автомобілів | BR | |||
GeoNames | 8334707 | |||
OSM | ↑2355512 ·R (Бреїла) | |||
Поштові індекси | 810001–810542 | |||
Міська влада | ||||
d | Aurel Gabriel Simionescu | |||
Вебсайт | pmb.braila.astral.ro/main_site/index.htm | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Бреїла у Вікісховищі |
Географія
Розташоване амфітеатром на лівому березі Дунаю, у тому місці, де сходяться два рукави річки.
Назва
У 14 ст. грецькі документи називають місто «Проілабум» і «Проілава», що було передачею слов'янської назви — Браїлов. Іспанські та каталонські документи називають місто «Дрінаджо» (Drinago), яке можливо, є переадачею іншої назви міста «Брілаго» (Brillago). Німецькі документи називають «Юберейл» (Uebereyl). Походження назви міста невідоме. Турки називають місто «Ібраїл», або «Ібраїла».
Історія
Згадки про місто сягають VI століття. Молдовський господар (князь) Стефан III Великий спалив місто у 1470 р. Близько 1390 р. молдавський воєвода Мірча старий дозволяє львівським купцям торгувати в межах свого воєводства «від Залізних Воріт до Браїлова». З 1538–1540 до 1829 р. місто контролювалося турками.
З 1580 до 1840 року було центром Браїльської митрополії Константинопольського патріархату, до якої належали землі Добруджа, Буджаку, Бендер, Ханської України та в певні періоди всі православні території підосманської Правобережної і Лівобережної України (Олешківська Січ).
Економіка
Основні галузі промисловості — металообробка та машинобудування (суднобудування, виробництво будівельних і дорожніх машин), сталепрокатне виробництво, харчова промисловість (особливо виноробство, мірошництво, спирто-горілчане виробництво). Є підприємства швейної, цементної, деревообробної промисловості. Поблизу Браїли, у , великий комбінат для перероблення очерету, виробництва целюлози, картону, штучного волокна, корду тощо.
У місті для потреб промислових підприємств споруджено власну ТЕС.
Транспорт
Браїла — важливий транспортний вузол, один із найбільших річкових портів країни на Дунаї, кінцевий пункт морського судноплавства, крупний вузол залізниць і автошляхів.
У місті курсує трамвай.
Відомі люди
- Ана-Василик Аслан — румунський медик-геронтолог, біолог, дійсний член Румунської академії.
- — олімпійська чемпіонка 1984 р. зі стрибків у довжину.
- Андреас Ембірікос — грецький поет-сюрреаліст.
- Марія Філотті — румунська акторка.
- Ніколае Іонеску (1820–1905) — румунський філософ, логік, математик, журналіст.
- Нае Іонеску (1890–1940) — румунський філософ, логік, журналіст, редактор.
- Джозеф Джуран — академік Міжнародної академії якості, засновник теорії управління якістю.
- Маніа Менеску — прем'єр-міністр під час режиму Ніколае Чаушеску.
- Панаїт Істраті — румунський письменник.
- Діана Мокану — олімпійська чемпіонка 2000 р. з плавання на 100 та 200 м.
- Жан Москополь — румунський співак міжвоєнного періоду.
- Серж Московічі — автор робіт із соціальної психології.
- — румунський геолог, засновник Південно-східного інституту Європейської освіти у Бухаресті.
- — румунський художник.
- — олімпійська чемпіонка 2004 р. з плавання вільним стилем.
- — джазовий музикант.
- — румунський письменник.
- — румунський поет.
- Ксенакіс Яніс — грецький композитор і архітектор.
- Георгіос Склавос — грецький композитор.
- Петр Нейков — болгарський дипломат. Консул Болгарії у Києві 1918 р.
Галерея
- Будинки
-
-
-
- Шаурма і магазини
- Церква
-
-
- Торгові центри
Див. також
Примітки
- Браилов // Больница — Буковина — 1927. — Т. 7. — С. 320.
- https://www.primariabraila.ro/orase-infratite
- https://www.nilufer.bel.tr/icerik/kardes-kentler
- Атлас світу, 2005.
- Бреїла // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- . Архів оригіналу за 27 листопада 2019. Процитовано 10 січня 2016.
- Вовчук Л., Тригуб О. (2018). Петро Нейков - болгарський генеральний консул у Києві.
Література
- Атлас світу / голов. ред. ; зав. ред. ; відп. ред. . — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — .
Посилання
- Браїла // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бреїла (місто) |
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Breyila Breyila Brayila Breyilov rum Brăila tur Ibrail misto na pivdennomu shodi Rumuniyi Administrativnij centr povitu Breyila Pivdenne misto suputnik Galaca Naselennya mista 2011 roku stanovilo 180 3 tis 1973 roku 161 1 tis zhiteliv Breyila rum BrăilagerbFontan na majdani Nezalezhnosti BrayiliFontan na majdani Nezalezhnosti BrayiliOsnovni dani45 16 09 pn sh 27 57 30 sh d 45 26917 pn sh 27 95833 sh d 45 26917 27 95833Krayina RumuniyaRegion BreyilaAdmincentr dStolicya dlya Breyila zhudec Plosha 175 km Naselennya 180 302 2011 Visota NRM 25 1 mVodojma DunajMista pobratimi Nilyufer 2001 2 3 Chasovij poyas UTC 2 i UTC 3Nomeri avtomobiliv BRGeoNames 8334707OSM 2355512 R Breyila Poshtovi indeksi 810001 810542Miska vladad Aurel Gabriel SimionescuVebsajt pmb braila astral ro main site index htmMapa Breyila u VikishovishiGeografiyaRoztashovane amfiteatrom na livomu berezi Dunayu u tomu misci de shodyatsya dva rukavi richki NazvaU 14 st grecki dokumenti nazivayut misto Proilabum i Proilava sho bulo peredacheyu slov yanskoyi nazvi Brayilov Ispanski ta katalonski dokumenti nazivayut misto Drinadzho Drinago yake mozhlivo ye pereadacheyu inshoyi nazvi mista Brilago Brillago Nimecki dokumenti nazivayut Yuberejl Uebereyl Pohodzhennya nazvi mista nevidome Turki nazivayut misto Ibrayil abo Ibrayila IstoriyaZgadki pro misto syagayut VI stolittya Moldovskij gospodar knyaz Stefan III Velikij spaliv misto u 1470 r Blizko 1390 r moldavskij voyevoda Mircha starij dozvolyaye lvivskim kupcyam torguvati v mezhah svogo voyevodstva vid Zaliznih Vorit do Brayilova Z 1538 1540 do 1829 r misto kontrolyuvalosya turkami Z 1580 do 1840 roku bulo centrom Brayilskoyi mitropoliyi Konstantinopolskogo patriarhatu do yakoyi nalezhali zemli Dobrudzha Budzhaku Bender Hanskoyi Ukrayini ta v pevni periodi vsi pravoslavni teritoriyi pidosmanskoyi Pravoberezhnoyi i Livoberezhnoyi Ukrayini Oleshkivska Sich EkonomikaOsnovni galuzi promislovosti metaloobrobka ta mashinobuduvannya sudnobuduvannya virobnictvo budivelnih i dorozhnih mashin staleprokatne virobnictvo harchova promislovist osoblivo vinorobstvo miroshnictvo spirto gorilchane virobnictvo Ye pidpriyemstva shvejnoyi cementnoyi derevoobrobnoyi promislovosti Poblizu Brayili u velikij kombinat dlya pereroblennya ocheretu virobnictva celyulozi kartonu shtuchnogo volokna kordu tosho U misti dlya potreb promislovih pidpriyemstv sporudzheno vlasnu TES TransportBrayila vazhlivij transportnij vuzol odin iz najbilshih richkovih portiv krayini na Dunayi kincevij punkt morskogo sudnoplavstva krupnij vuzol zaliznic i avtoshlyahiv U misti kursuye tramvaj Vidomi lyudiPanayit IstratiAna Vasilik Aslan rumunskij medik gerontolog biolog dijsnij chlen Rumunskoyi akademiyi olimpijska chempionka 1984 r zi stribkiv u dovzhinu Andreas Embirikos greckij poet syurrealist Mariya Filotti rumunska aktorka Nikolae Ionesku 1820 1905 rumunskij filosof logik matematik zhurnalist Nae Ionesku 1890 1940 rumunskij filosof logik zhurnalist redaktor Dzhozef Dzhuran akademik Mizhnarodnoyi akademiyi yakosti zasnovnik teoriyi upravlinnya yakistyu Mania Menesku prem yer ministr pid chas rezhimu Nikolae Chaushesku Panayit Istrati rumunskij pismennik Diana Mokanu olimpijska chempionka 2000 r z plavannya na 100 ta 200 m Zhan Moskopol rumunskij spivak mizhvoyennogo periodu Serzh Moskovichi avtor robit iz socialnoyi psihologiyi rumunskij geolog zasnovnik Pivdenno shidnogo institutu Yevropejskoyi osviti u Buharesti rumunskij hudozhnik olimpijska chempionka 2004 r z plavannya vilnim stilem dzhazovij muzikant rumunskij pismennik rumunskij poet Ksenakis Yanis greckij kompozitor i arhitektor Georgios Sklavos greckij kompozitor Petr Nejkov bolgarskij diplomat Konsul Bolgariyi u Kiyevi 1918 r GalereyaBudinki Shaurma i magazini Cerkva Torgovi centriDiv takozhBreyilskij mistPrimitkiPortal Rumuniya Brailov Bolnica Bukovina 1927 T 7 S 320 d Track Q20078554d Track Q43466334d Track Q43200238 https www primariabraila ro orase infratite https www nilufer bel tr icerik kardes kentler Atlas svitu 2005 Breyila Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Arhiv originalu za 27 listopada 2019 Procitovano 10 sichnya 2016 Vovchuk L Trigub O 2018 Petro Nejkov bolgarskij generalnij konsul u Kiyevi LiteraturaAtlas svitu golov red zav red vidp red K DNVP Kartografiya 2005 336 s ISBN 9666315467 PosilannyaBrayila Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Breyila misto Ce nezavershena stattya z geografiyi Rumuniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi