Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Краљевина Југославија Kraljevina Jugoslavija Королівство Югославія | |||||
| |||||
| |||||
| Девіз Један народ, један краљ, једна држава Jedan narod, jedan kralj, jedna država (Один народ, один король, одна держава) | |||||
| Гімн Химна Краљевине Југославије "Державний гімн Королівства Югославія" | |||||
 | |||||
| Столиця | Белград H G O | ||||
| Мови | Сербохорватська та словенська | ||||
| Форма правління | Конституційна монархія | ||||
| король | |||||
| - 1918–21 | Петр I Карагеоргієвич | ||||
| - 1921–34 | Александр I Карагеоргієвич | ||||
| - 1934–41 (у вигнанні, 1941–45) | Петро ІІ Карагеоргієвич | ||||
| регент | |||||
| - 1934–41 | Князь Павло Карагеоргієвич | ||||
| Історичний період | Міжвоєнний період | ||||
| - Союз | 1 грудня 1929 | ||||
| - Королівство Югославія | 6 липня, 1929 | ||||
| - Югославська операція | квітень, 1941 | ||||
| - Соціалістична Федеративна Республіка Югославія | 29 листопада 1945 | ||||
| Площа | |||||
| - 1931 | 247 542 км2 | ||||
| Населення | |||||
| - 1931 | 13 934 038 осіб | ||||
| Густота | 56,3 осіб/км² | ||||
| Валюта | (до 1920) динар (після 1920) | ||||
| |||||
Королівство Югославія (серб. Краљевина Југославија; хорв. Kraljevina Jugoslavija) — королівство на Балканах, яке існувало у 1929—1941 роках. Держава була створена 6 січня 1929 року після державного перевороту короля Олександра I. До цього, з 1 грудня 1918 року, країна мала офіційну назву Королівство Сербів, Хорватів і Словенців, скорочено КСХС (серб. Краљевина Срба, Хрвата і Словенаца), хоча термін «Югославія» був уживаний від самого початку.
17 квітня 1941 року Югославію окупували Третій Рейх, фашистське Італійське королівство, Угорське королівство та Болгарське царство, які й поділили між собою значну частину території королівства. На решті території до 1944—1945 рр. існували напівнезалежні: Незалежна Держава Хорватія, Сербія та Королівство Чорногорія.
Об'єднану державу відновили 1945 року спочатку як Демократичну Федеративну Югославію, яку того ж року перейменували на Федеративну Народну Республіку Югославію, а довоєнна площа держави збільшилася за рахунок територій, доданих від Італії.
Утворення
Королівство утворено 1 грудня 1918 під назвою «Королівство Сербів, Хорватів і Словенців» (серб. Краљевина Срба, Хрвата и Словенаца / Kraljevina Srba, Hrvata i Slovenaca, хорв. Kraljevina Srba, Hrvata i Slovenaca, словен. Kraljevina Srbov, Hrvatov in Slovencev) або — скорочено — Королівство СХС (Краљевина СХС / Kraljevina SHS).
1 грудня 1918 новим королем було оголошено Олександра I Карагеоргієвича, принцом-регентом був його батько Петр I Карагеоргієвич. Нове Королівство було складено з доти незалежних королівств Сербії і Чорногорії (які об'єдналися за місяць до того; це рішення 30 листопада 2018 року скасувала чорногорська Скупщина), а також частини території Австро-Угорщини.
Австро-Угорські землі, що увійшли до нової держави: Хорватія, Славонія і Воєводина з угорської частини імперії, Крайна, частина Штирії і більша частина Далмації — з австрійської частини, а також коронна земля Боснія і Герцеговина.
Створення держави підтримували панславісти і сербські націоналісти. Мета панславістського руху — об'єднання всіх південних слов'ян або «югославів» у єдиній державі і припинення розбрату. Сербські націоналісти вперше досягли довготривалої мети об'єднання сербів усіх Балкан у єдиній державі.
Королівство Югославія мало кордони з Італією і Австрією на північному заході, Угорщиною та Румунією — на півночі, Болгарією — на сході, Грецією й Албанією — на півдні, й омивалося Адріатичним морем на заході.
За результатами плебісциту в провінції Каринтія (частково заселеної словенцями) більша її частина залишилася в Австрії.
Далматинське портове місто Задар (італ. Zara) і деякі з далматинських островів були передані Італії.
Місто Рієка (італ. Fiume) було оголошено Вільною Державою Рієка, але вже 1924 року Рієку анексувала Італія.
Напруга на кордоні з Італією тривала. Італія домагалася земель на далматинському узбережжі, а Югославія — Істрії, частини Австрійського Примор'я, анексованого Італією, де мешкало багато хорватів і словенців.
Новий уряд пробував об'єднати нову країну політично і економічно, завдання було важким через велику різноманітність мов, національностей і релігій у новій державі, різну історію регіонів, і великі відмінності в економічному розвитку серед регіонів.
Адміністративний устрій
Первісно до складу Королівства Югославія входили:
Падіння королівства
Боячись вторгнення країн Осі під час Другої світової війни, регент князь Павло підписав Берлінський пакт (1940) 25 березня 1941, заклавши співпрацю з Віссю. Після підписання пакту пройшли масові демонстрації протесту в Белграді.
27 березня режим князя Павла було повалено під час військового заколоту за підтримки Британії. Сімнадцятирічний Петар II був оголошений головою держави. Генерал Душан Симович став прем'єр-міністром. Королівство Югославія перестало підтримувати Вісь 'de facto', без уточнення про вихід з Берлінського пакту.
Хоча новий уряд опонував нацистській Німеччині, він також боявся, що якщо німецький диктатор Адольф Гітлер нападе на Югославію, Сполучене Королівство не буде мати реальної можливості допомогти. 6 квітня 1941 Вермахт розпочав Югославську операцію і швидко окупував Югославію. Королівська сім'я, у тому числі князь Павло, втекли за кордон і були інтерновані Британією у Кенії.
Королівство Югославії скоро було поділено Віссю на декілька частин між Німеччиною, Італією, Угорщиною та Болгарією, які також анексували деякі прикордонні області. Велика Німеччина розширилася за рахунок Словенії. Італія додала «Губернаторство Далмація» (італ. Governatorato di Dalmazia) до Італійської Колоніальної Імперії. Угорщина відірвала від Югославії Бачку, Бараню, Меджимур'я і Прекмур'я, а Болгарія приєднала до себе Македонію та Західну Фракію.
Розширена Хорватія була визнана Віссю як Незалежна Держава Хорватія. Офіційно НДХ була королівством, а Томіслав II був коронований як король Хорватії.
Сербські території були під військовою адміністрацією Німеччини, керованою військовими губернаторами і сербським цивільним урядом Мілана Недича. Недич зробив спробу досягти визнання німцями Сербії як держави-наступниці Югославії, а Петра II — як сербського монарха.
Маріонеткові держави були також утворені в Чорногорії і Південній Югославії.
Вигнання і ліквідація
Петро II Карагеоргієвич, який був у вигнанні, все ще визнавався союзниками як король усієї Югославії. З 13 травня 1941 сербська «Югославська Армія на Батьківщині» (Jugoslovenska vojska u otadžbini, JVUO, або четники) розпочала опір окупації Віссю. Цим антинімецьким і антикомуністичним рухом Опору командував генерал-рояліст Дража Михайлович. Довгий час четників і Югославський королівський уряд у вигнанні Петра II підтримували Велика Британія і США.
Але під час війни реальна влада перейшла до рук тітовських комуністичних партизанів. У 1943 Тіто проголосив створення Демократичної Федеративної Югославії (Demokratska federativna Jugoslavija). Поступово союзники визнали війська Тіто найбільшою силою, що протистоїть німецькій окупації. Вони почали спрямовувати більшість своєї допомоги партизанам Тіто, а не роялістським четникам. 16 червня 1944 був підписаний , який визнає de facto і de jure партизанів Тіто урядом Югославії.
На початку 1945, після вигнання німців, Королівство Югославія було формально відновлено. Але реальну політичну владу мали комуністи Тіто. 29 листопада короля Петра II було позбавлено корони комуністичними Зборами Югославії, коли він все ще був у вигнанні. 2 грудня комуністична влада зайняла всю територію Демократичної Федеративної Югославії. Нова Югославія зайняла ту ж територію, що і Королівство Югославія.
| Історія Сербії |
 Сучасність |
Зовнішня політика
Про-Антантовський уряд
Королівство мало близькі взаємини з країнами Антанти.
Мала Антанта
У 1920—1921 рр. Королівство Югославія, Чехословаччина і Румунія сформували Малу Антанту, щоб перешкодити Угорщині повернути території, втрачені нею після Першої Світової війни. Альянс невдовзі розпався.
Балканський альянс
У 1924 Королівство Югославія сформувало Балканську Антанту разом з Грецією, Румунією та Туреччиною задля збереження рівноваги на Балканах. У 1934 році альянс розпався.
Радянська Росія
Королівство Югославія було одним із послідовних противників радянської влади та СРСР, а також комуністичного руху, оскільки в країні опинилося у вимушеній еміграції десятки тисяч громадян колишньої Російської імперії, що брали участь у визвольних змаганнях 20-х років, переважно колишніх вояків з білих армій Денікіна і Врангеля. У 1920-ті роки СРСР визнала більшість європейських країн, а Югославія зробила це лише в червні 1940. Компартію Югославії було заборонено і вона залишалася в підпіллі аж до початку окупації Югославії країнами Осі.
Україна
Від жовтня 1938 до початку Другої світової війни югославська преса уважно стежила за подіями в Карпатах, зокрема белградська «Політика» й ін. Журнал «Нова Европа» мав тематичний розділ «Малоруси й Україна», в якому друкувалися українські письменники.
На територію Югославії через Румунію дісталися сотні втікачів з Карпатської України. В Югославії вони знайшли прихильність юґославського уряду й допомогу місцевого, зокрема українського, населення, яке відкрито висловлювало свої антиугорські настрої. Від 19 березня 1939 р. у Белграді тимчасово перебував президент Карпатської України Августин Волошин. Крім нього ще 9 вищих урядовців та інші; невдовзі вони перейшли до окупованої Чехо-Словаччини й Німеччини.
Правителі
Королі
| Ім'я | Портерт | Спадкове право | Монарший рід | Зауваження |
|---|---|---|---|---|
| Петро I 1 грудня 1918– 16 серпня 1921 |  | попередньо [en], проголошений Королем представниками країн Південних Слов'ян | Дім Карагеоргієвичів | Носив титул «Король Сербів, Хорватів та Словенців». Принц Олександр виконував обов'язки регента протягом його останніх років. |
| Олександр I 16 серпня 1921– 9 жовтня 1934 |  | син попередника | Дім Карагеоргієвичів | Змінив титул на «Король Югославії» в 1929 році. Вбитий у Марселі. |
| Павло 9 жовтня 1934– 27 березня 1941 |  | кузен (двоюрідний брат) попередника | Дім Карагеоргієвичів | [en] для Петра II. |
| Петро ІІ 9 жовтня 1934– 29 листопада 1945 |  | син попередника | Дім Карагеоргієвичів | Принц Павло діяв, як регент до усунення 27 березня 1941 року; у вигнанні з 17 квітня 1941 року, зречення 29 листопада 1945 року. |
Список прем'єр-міністрів
1918—1929
| Ім'я та прізвище | Обійняв посаду | Залишив посаду |
|---|---|---|
| Нікола Пашич | 1 грудня 1918 | 22 грудня 1918 |
| 22 грудня 1918 | 16 серпня 1919 | |
| 16 серпня 1919 | 19 лютого 1920 | |
| 19 лютого 1920 | 16 травня 1920 | |
| 16 травня 1920 | 1 січня 1921 | |
| Нікола Пашич | 1 січня 1921 | 28 липня 1924 |
| 28 липня 1924 | 6 листопада 1924 | |
| Нікола Пашич | 6 листопада 1924 | 8 квітня 1926 |
| 8 квітня 1926 | 17 квітня 1927 | |
| 17 квітня 1927 | 28 липня 1928 | |
| 28 липня 1928 | 7 січня 1929 | |
| Петар Живкович | 7 січня 1929 | 3 листопада 1929 |
1929—1945
| Ім'я та прізвище | Обійняв посаду | Залишив посаду |
|---|---|---|
| Петар Живкович | 3 листопада 1929 | 4 квітня 1932 |
| 4 квітня 1932 | 3 липня 1932 | |
| 3 липня 1932 | 27 січня 1934 | |
| 27 січня 1934 | 22 грудня 1934 | |
| 22 грудня 1934 | 24 червня 1935 | |
| Мілан Стоядинович | 24 червня 1935 | 5 лютого 1939 |
| Драгіша Цветкович | 5 лютого 1939 | 27 березня 1941 |
| Душан Симович | 27 березня 1941 | 12 січня 1942 |
| Слободан Йованович | 12 січня 1942 | 26 червня 1943 |
| 26 червня 1943 | 10 серпня 1943 | |
| Божидар Пурич | 10 серпня 1943 | 8 липня 1944 |
| Іван Шубашич | 8 липня 1944 | 30 січня 1945 |
| 30 січня 1945 | 7 березня 1945 |
Див. також
Примітки
- . Skupština Crne Gore (cnr) . Архів оригіналу за 1 грудня 2018.
- . www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
- Москва — Сербия, Белград — Россия. Сборник документов и материалов. Т. 4. Русско-сербские отношения. 1917—1945 гг. — М., Белград: Б.и. — С. 117.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yugoslaviya znachennya Kraљevina Јugoslaviјa Kraljevina Jugoslavija Korolivstvo Yugoslaviya 1929 1941 Prapor Gerb Deviz Јedan narod јedan kraљ јedna drzhava Jedan narod jedan kralj jedna drzava Odin narod odin korol odna derzhava Gimn Himna Kraљevine Јugoslaviјe Derzhavnij gimn Korolivstva Yugoslaviya source source track track track track track track track Yugoslaviya istorichni kordoni na karti Stolicya Belgrad 44 49 pn sh 20 28 sh d H G O Movi Serbohorvatska ta slovenska Forma pravlinnya Konstitucijna monarhiya korol 1918 21 Petr I Karageorgiyevich 1921 34 Aleksandr I Karageorgiyevich 1934 41 u vignanni 1941 45 Petro II Karageorgiyevich regent 1934 41 Knyaz Pavlo Karageorgiyevich Istorichnij period Mizhvoyennij period Soyuz 1 grudnya 1929 Korolivstvo Yugoslaviya 6 lipnya 1929 Yugoslavska operaciya kviten 1941 Socialistichna Federativna Respublika Yugoslaviya 29 listopada 1945 Plosha 1931 247 542 km2 Naselennya 1931 13 934 038 osib Gustota 56 3 osib km Valyuta do 1920 dinar pislya 1920 Poperednik Nastupnik Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv Teritoriya vijskovogo komanduvacha v Serbiyi Italijske gubernatorstvo Chornogoriya Nezalezhna Derzhava Horvatiya Italijske korolivstvo Bolgarske carstvo Ugorske korolivstvo Albanske korolivstvo Tretij rejh Yugoslavskij uryad u vignanni Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Korolivstvo Yugoslaviya Korolivstvo Yugoslaviya serb Kraљevina Јugoslaviјa horv Kraljevina Jugoslavija korolivstvo na Balkanah yake isnuvalo u 1929 1941 rokah Derzhava bula stvorena 6 sichnya 1929 roku pislya derzhavnogo perevorotu korolya Oleksandra I Do cogo z 1 grudnya 1918 roku krayina mala oficijnu nazvu Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv skorocheno KSHS serb Kraљevina Srba Hrvata i Slovenaca hocha termin Yugoslaviya buv uzhivanij vid samogo pochatku 17 kvitnya 1941 roku Yugoslaviyu okupuvali Tretij Rejh fashistske Italijske korolivstvo Ugorske korolivstvo ta Bolgarske carstvo yaki j podilili mizh soboyu znachnu chastinu teritoriyi korolivstva Na reshti teritoriyi do 1944 1945 rr isnuvali napivnezalezhni Nezalezhna Derzhava Horvatiya Serbiya ta Korolivstvo Chornogoriya Ob yednanu derzhavu vidnovili 1945 roku spochatku yak Demokratichnu Federativnu Yugoslaviyu yaku togo zh roku perejmenuvali na Federativnu Narodnu Respubliku Yugoslaviyu a dovoyenna plosha derzhavi zbilshilasya za rahunok teritorij dodanih vid Italiyi UtvorennyaKorolivstvo utvoreno 1 grudnya 1918 pid nazvoyu Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv serb Kraљevina Srba Hrvata i Slovenaca Kraljevina Srba Hrvata i Slovenaca horv Kraljevina Srba Hrvata i Slovenaca sloven Kraljevina Srbov Hrvatov in Slovencev abo skorocheno Korolivstvo SHS Kraљevina SHS Kraljevina SHS 1 grudnya 1918 novim korolem bulo ogolosheno Oleksandra I Karageorgiyevicha princom regentom buv jogo batko Petr I Karageorgiyevich Nove Korolivstvo bulo skladeno z doti nezalezhnih korolivstv Serbiyi i Chornogoriyi yaki ob yednalisya za misyac do togo ce rishennya 30 listopada 2018 roku skasuvala chornogorska Skupshina a takozh chastini teritoriyi Avstro Ugorshini Avstro Ugorski zemli sho uvijshli do novoyi derzhavi Horvatiya Slavoniya i Voyevodina z ugorskoyi chastini imperiyi Krajna chastina Shtiriyi i bilsha chastina Dalmaciyi z avstrijskoyi chastini a takozh koronna zemlya Bosniya i Gercegovina Stvorennya derzhavi pidtrimuvali panslavisti i serbski nacionalisti Meta panslavistskogo ruhu ob yednannya vsih pivdennih slov yan abo yugoslaviv u yedinij derzhavi i pripinennya rozbratu Serbski nacionalisti vpershe dosyagli dovgotrivaloyi meti ob yednannya serbiv usih Balkan u yedinij derzhavi Korolivstvo Yugoslaviya malo kordoni z Italiyeyu i Avstriyeyu na pivnichnomu zahodi Ugorshinoyu ta Rumuniyeyu na pivnochi Bolgariyeyu na shodi Greciyeyu j Albaniyeyu na pivdni j omivalosya Adriatichnim morem na zahodi Za rezultatami plebiscitu v provinciyi Karintiya chastkovo zaselenoyi slovencyami bilsha yiyi chastina zalishilasya v Avstriyi Dalmatinske portove misto Zadar ital Zara i deyaki z dalmatinskih ostroviv buli peredani Italiyi Misto Riyeka ital Fiume bulo ogolosheno Vilnoyu Derzhavoyu Riyeka ale vzhe 1924 roku Riyeku aneksuvala Italiya Napruga na kordoni z Italiyeyu trivala Italiya domagalasya zemel na dalmatinskomu uzberezhzhi a Yugoslaviya Istriyi chastini Avstrijskogo Primor ya aneksovanogo Italiyeyu de meshkalo bagato horvativ i slovenciv Novij uryad probuvav ob yednati novu krayinu politichno i ekonomichno zavdannya bulo vazhkim cherez veliku riznomanitnist mov nacionalnostej i religij u novij derzhavi riznu istoriyu regioniv i veliki vidminnosti v ekonomichnomu rozvitku sered regioniv Administrativnij ustrijDokladnishe Banovina Pervisno do skladu Korolivstva Yugoslaviya vhodili Dravska banovina Lyublyana Primorska banovina Split Zetska banovina Cetinye Savska banovina Zagreb Moravska banovina Nish Vrbaska banovina Banya Luka Drinska banovina Sarayevo Vardarska banovina Skop ye Dunajska banovina Novi Sad stolicya BelgradPadinnya korolivstvaRozdil okupovanoyi Yugoslaviyi mizh krayinami okupantami Boyachis vtorgnennya krayin Osi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni regent knyaz Pavlo pidpisav Berlinskij pakt 1940 25 bereznya 1941 zaklavshi spivpracyu z Vissyu Pislya pidpisannya paktu projshli masovi demonstraciyi protestu v Belgradi 27 bereznya rezhim knyazya Pavla bulo povaleno pid chas vijskovogo zakolotu za pidtrimki Britaniyi Simnadcyatirichnij Petar II buv ogoloshenij golovoyu derzhavi General Dushan Simovich stav prem yer ministrom Korolivstvo Yugoslaviya perestalo pidtrimuvati Vis de facto bez utochnennya pro vihid z Berlinskogo paktu Hocha novij uryad oponuvav nacistskij Nimechchini vin takozh boyavsya sho yaksho nimeckij diktator Adolf Gitler napade na Yugoslaviyu Spoluchene Korolivstvo ne bude mati realnoyi mozhlivosti dopomogti 6 kvitnya 1941 Vermaht rozpochav Yugoslavsku operaciyu i shvidko okupuvav Yugoslaviyu Korolivska sim ya u tomu chisli knyaz Pavlo vtekli za kordon i buli internovani Britaniyeyu u Keniyi Korolivstvo Yugoslaviyi skoro bulo podileno Vissyu na dekilka chastin mizh Nimechchinoyu Italiyeyu Ugorshinoyu ta Bolgariyeyu yaki takozh aneksuvali deyaki prikordonni oblasti Velika Nimechchina rozshirilasya za rahunok Sloveniyi Italiya dodala Gubernatorstvo Dalmaciya ital Governatorato di Dalmazia do Italijskoyi Kolonialnoyi Imperiyi Ugorshina vidirvala vid Yugoslaviyi Bachku Baranyu Medzhimur ya i Prekmur ya a Bolgariya priyednala do sebe Makedoniyu ta Zahidnu Frakiyu Rozshirena Horvatiya bula viznana Vissyu yak Nezalezhna Derzhava Horvatiya Oficijno NDH bula korolivstvom a Tomislav II buv koronovanij yak korol Horvatiyi Serbski teritoriyi buli pid vijskovoyu administraciyeyu Nimechchini kerovanoyu vijskovimi gubernatorami i serbskim civilnim uryadom Milana Nedicha Nedich zrobiv sprobu dosyagti viznannya nimcyami Serbiyi yak derzhavi nastupnici Yugoslaviyi a Petra II yak serbskogo monarha Marionetkovi derzhavi buli takozh utvoreni v Chornogoriyi i Pivdennij Yugoslaviyi Vignannya i likvidaciya Petro II Karageorgiyevich yakij buv u vignanni vse she viznavavsya soyuznikami yak korol usiyeyi Yugoslaviyi Z 13 travnya 1941 serbska Yugoslavska Armiya na Batkivshini Jugoslovenska vojska u otadzbini JVUO abo chetniki rozpochala opir okupaciyi Vissyu Cim antinimeckim i antikomunistichnim ruhom Oporu komanduvav general royalist Drazha Mihajlovich Dovgij chas chetnikiv i Yugoslavskij korolivskij uryad u vignanni Petra II pidtrimuvali Velika Britaniya i SShA Ale pid chas vijni realna vlada perejshla do ruk titovskih komunistichnih partizaniv U 1943 Tito progolosiv stvorennya Demokratichnoyi Federativnoyi Yugoslaviyi Demokratska federativna Jugoslavija Postupovo soyuzniki viznali vijska Tito najbilshoyu siloyu sho protistoyit nimeckij okupaciyi Voni pochali spryamovuvati bilshist svoyeyi dopomogi partizanam Tito a ne royalistskim chetnikam 16 chervnya 1944 buv pidpisanij yakij viznaye de facto i de jure partizaniv Tito uryadom Yugoslaviyi Na pochatku 1945 pislya vignannya nimciv Korolivstvo Yugoslaviya bulo formalno vidnovleno Ale realnu politichnu vladu mali komunisti Tito 29 listopada korolya Petra II bulo pozbavleno koroni komunistichnimi Zborami Yugoslaviyi koli vin vse she buv u vignanni 2 grudnya komunistichna vlada zajnyala vsyu teritoriyu Demokratichnoyi Federativnoyi Yugoslaviyi Nova Yugoslaviya zajnyala tu zh teritoriyu sho i Korolivstvo Yugoslaviya Istoriya Serbiyi Doistorichna Serbiya Starchevo Vincha Serednovichna Serbiya Bili serbi Rashka Duklya Zeta Zahuml ye Travuniya Serbska imperiya Moravska Serbiya Zemlya Brankovicha Bitva na Kosovomu poli Serbska despotovina Osmanska Gabsburzka Serbiya Serbska revolyuciya Pershe serbske povstannya Druge serbske povstannya Serbske knyazivstvo Serbske korolivstvo Serbskij front Korolivstvo Yugoslaviya Serbiya 1941 1944 Uzhicka Respublika SR Serbiya Suchasnist FR Serbiya Serbiya Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvatiZovnishnya politikaPro Antantovskij uryad Korolivstvo malo blizki vzayemini z krayinami Antanti Mala Antanta U 1920 1921 rr Korolivstvo Yugoslaviya Chehoslovachchina i Rumuniya sformuvali Malu Antantu shob pereshkoditi Ugorshini povernuti teritoriyi vtracheni neyu pislya Pershoyi Svitovoyi vijni Alyans nevdovzi rozpavsya Balkanskij alyans U 1924 Korolivstvo Yugoslaviya sformuvalo Balkansku Antantu razom z Greciyeyu Rumuniyeyu ta Turechchinoyu zadlya zberezhennya rivnovagi na Balkanah U 1934 roci alyans rozpavsya Radyanska Rosiya Korolivstvo Yugoslaviya bulo odnim iz poslidovnih protivnikiv radyanskoyi vladi ta SRSR a takozh komunistichnogo ruhu oskilki v krayini opinilosya u vimushenij emigraciyi desyatki tisyach gromadyan kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi sho brali uchast u vizvolnih zmagannyah 20 h rokiv perevazhno kolishnih voyakiv z bilih armij Denikina i Vrangelya U 1920 ti roki SRSR viznala bilshist yevropejskih krayin a Yugoslaviya zrobila ce lishe v chervni 1940 Kompartiyu Yugoslaviyi bulo zaboroneno i vona zalishalasya v pidpilli azh do pochatku okupaciyi Yugoslaviyi krayinami Osi Ukrayina Vid zhovtnya 1938 do pochatku Drugoyi svitovoyi vijni yugoslavska presa uvazhno stezhila za podiyami v Karpatah zokrema belgradska Politika j in Zhurnal Nova Evropa mav tematichnij rozdil Malorusi j Ukrayina v yakomu drukuvalisya ukrayinski pismenniki Na teritoriyu Yugoslaviyi cherez Rumuniyu distalisya sotni vtikachiv z Karpatskoyi Ukrayini V Yugoslaviyi voni znajshli prihilnist yugoslavskogo uryadu j dopomogu miscevogo zokrema ukrayinskogo naselennya yake vidkrito vislovlyuvalo svoyi antiugorski nastroyi Vid 19 bereznya 1939 r u Belgradi timchasovo perebuvav prezident Karpatskoyi Ukrayini Avgustin Voloshin Krim nogo she 9 vishih uryadovciv ta inshi nevdovzi voni perejshli do okupovanoyi Cheho Slovachchini j Nimechchini PraviteliKoroli Dokladnishe Perelik goliv derzhavi Yugoslaviyi Im ya Portert Spadkove pravo Monarshij rid Zauvazhennya Petro I 1 grudnya 1918 16 serpnya 1921 poperedno en progoloshenij Korolem predstavnikami krayin Pivdennih Slov yan Dim Karageorgiyevichiv Nosiv titul Korol Serbiv Horvativ ta Slovenciv Princ Oleksandr vikonuvav obov yazki regenta protyagom jogo ostannih rokiv Oleksandr I 16 serpnya 1921 9 zhovtnya 1934 sin poperednika Dim Karageorgiyevichiv Zminiv titul na Korol Yugoslaviyi v 1929 roci Vbitij u Marseli Pavlo 9 zhovtnya 1934 27 bereznya 1941 kuzen dvoyuridnij brat poperednika Dim Karageorgiyevichiv en dlya Petra II Petro II 9 zhovtnya 1934 29 listopada 1945 sin poperednika Dim Karageorgiyevichiv Princ Pavlo diyav yak regent do usunennya 27 bereznya 1941 roku u vignanni z 17 kvitnya 1941 roku zrechennya 29 listopada 1945 roku Spisok prem yer ministriv Dokladnishe Prem yer ministri Yugoslaviyi 1918 1929 Im ya ta prizvishe Obijnyav posadu Zalishiv posadu Nikola Pashich 1 grudnya 1918 22 grudnya 1918 22 grudnya 1918 16 serpnya 1919 16 serpnya 1919 19 lyutogo 1920 19 lyutogo 1920 16 travnya 1920 16 travnya 1920 1 sichnya 1921 Nikola Pashich 1 sichnya 1921 28 lipnya 1924 28 lipnya 1924 6 listopada 1924 Nikola Pashich 6 listopada 1924 8 kvitnya 1926 8 kvitnya 1926 17 kvitnya 1927 17 kvitnya 1927 28 lipnya 1928 28 lipnya 1928 7 sichnya 1929 Petar Zhivkovich 7 sichnya 1929 3 listopada 1929 1929 1945 Im ya ta prizvishe Obijnyav posadu Zalishiv posadu Petar Zhivkovich 3 listopada 1929 4 kvitnya 1932 4 kvitnya 1932 3 lipnya 1932 3 lipnya 1932 27 sichnya 1934 27 sichnya 1934 22 grudnya 1934 22 grudnya 1934 24 chervnya 1935 Milan Stoyadinovich 24 chervnya 1935 5 lyutogo 1939 Dragisha Cvetkovich 5 lyutogo 1939 27 bereznya 1941 Dushan Simovich 27 bereznya 1941 12 sichnya 1942 Slobodan Jovanovich 12 sichnya 1942 26 chervnya 1943 26 chervnya 1943 10 serpnya 1943 Bozhidar Purich 10 serpnya 1943 8 lipnya 1944 Ivan Shubashich 8 lipnya 1944 30 sichnya 1945 30 sichnya 1945 7 bereznya 1945Div takozhDerzhava slovenciv horvativ i serbiv Perelik goliv derzhavi Yugoslaviyi Socialistichna Federativna Respublika YugoslaviyaPrimitki Skupstina Crne Gore cnr Arhiv originalu za 1 grudnya 2018 www eurointegration com ua ukr Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 30 listopada 2018 Moskva Serbiya Belgrad Rossiya Sbornik dokumentov i materialov T 4 Russko serbskie otnosheniya 1917 1945 gg M Belgrad B i S 117 Posilannya