Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

В іншому мовному розділі є повніша стаття Политика новине серб Ви можете допомогти розширивши поточну статтю за допомого

Політика (газета)

Політика (газета)
В іншому мовному розділі є повніша стаття Политика_(новине)(серб.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою із сербської.
  • Дивитись автоперекладену версію статті з мови «сербська».
  • Перекладач повинен розуміти, що відповідальність за кінцевий вміст статті у Вікіпедії несе саме автор редагувань. Онлайн-переклад надається лише як корисний інструмент перегляду вмісту зрозумілою мовою. Не використовуйте невичитаний і невідкоригований машинний переклад у статтях української Вікіпедії!
  • Машинний переклад Google є корисною відправною точкою для перекладу, але перекладачам необхідно виправляти помилки та підтверджувати точність перекладу, а не просто скопіювати машинний переклад до української Вікіпедії.
  • Не перекладайте текст, який видається недостовірним або неякісним. Якщо можливо, перевірте текст за посиланнями, поданими в іншомовній статті.
  • Докладні рекомендації: див. .

Політика (сербохорв. Politika, серб. кир. Политика) — сербська щоденна газета, яка виходить у Белграді. Заснована 1904 року зусиллями Владислава Ф. Рибникара. Найстаріша щоденна газета на Балканах серед тих, які досі видаються.

Политика
Politika
image
Логотип газети

image


Країна image Сербія[1]
Тип щоденна газета
Мова сербська
Політична належність правоцентризм
Видавець Politika novine i magazini d.o.o.
Формат Berliner
Періодичність 1 доба
Засновано 12 (25) січня 1904
Засновник Владислав Рибникар
Власник Politika AD (50%)
East Media Group (50%)
Редактор d
Головний редактор Марко Албунович
Головний офіс площа Політики, 1, Белград, Сербія
Наклад ~45.000 проданих примірників у 2016 р.
ISSN 0350-4395
www.politika.rs
image Політика у Вікісховищі
image
Директор і головний редактор газети «Політика» розмовляють із Президентом Югославії Йосипом Броз Тіто, 1957 рік.
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Політика (значення).

Історія

З моменту свого заснування в січні 1904 року «Політика» виходила щоденно, за винятком кількох періодів:

  • У зв'язку з Першою світовою війною не було випусків із 14 листопада 1914 р. по 21 грудня 1914 р. і ще раз із 23 вересня 1915 р. по 1 грудня 1919 р.
  • Через Другу світову війну не вийшли числа з 6 квітня 1941 року до 28 жовтня 1944 року.
  • На знак протесту проти намірів влади перетворити «Політику» на державне підприємство не вийшло жодного номера влітку 1992 р.

Стартовий випуск мав лише чотири сторінки та наклад 2450 примірників, а рекордним тиражем газети було число від 25 грудня 1973 року (634 000 примірників).

Напередодні і протягом розпаду Югославії та югославських воєн «Політика» перебувала під контролем Слободана Мілошевича і Союзу комуністів Сербії та використовувалася у політичних цілях. В ній друкувалися суперечливі статті або матеріали, що нібито показували, що відбувається з сербами в інших югославських республіках, як це робило і Радіотелебачення Сербії. Приміром, газета публікувала сфабриковані листи читачів, у яких стверджувалося, що косовські албанці «зґвалтували сотні сербських жінок», а перед хорватською війною за незалежність та під час неї друкувала думки про те, що в Хорватії «може знову пролитися кров», а також твердження, що Ватикан фінансував Хорватію, щоб розвалити Югославію. Наприкінці битви за Вуковар вона оприлюднила сфабриковану історію про вбивство сербських дітей у цьому місті. Однак статтю спростували заявою, опублікованою наступного дня.

Примітки

  1. The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 0350-4395
    d:Track:Q12131129d:Track:Q90d:Track:Q70460099
  2. Robert Thomas (січень 1999). Serbia Under Milošević: Politics in the 1990s. C. Hurst & Co. Publishers. с. 15. ISBN . оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 2 серпня 2015.
  3. la Brosse, Renaud de (4 лютого 2003). (PDF) (Звіт). Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2005. Процитовано 16 квітня 2012.
  4. la Brosse, Renaud de (4 лютого 2003). (PDF) (Звіт). Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2005. Процитовано 16 квітня 2012.
  5. la Brosse, Renaud de (4 лютого 2003). (PDF) (Звіт). Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2005. Процитовано 16 квітня 2012.
  6. la Brosse, Renaud de (4 лютого 2003). (PDF) (Звіт). Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. Архів оригіналу (PDF) за 12 грудня 2005. Процитовано 16 квітня 2012.

Посилання

  • Офіційний сайт (серб.)


image Це незавершена стаття про газету.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Politika novine serb Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu iz serbskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi serbska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad Politika serbohorv Politika serb kir Politika serbska shodenna gazeta yaka vihodit u Belgradi Zasnovana 1904 roku zusillyami Vladislava F Ribnikara Najstarisha shodenna gazeta na Balkanah sered tih yaki dosi vidayutsya Politika PolitikaLogotip gazetiKrayina Serbiya 1 Tip shodenna gazetaMova serbskaPolitichna nalezhnist pravocentrizmVidavec Politika novine i magazini d o o Format BerlinerPeriodichnist 1 dobaZasnovano 12 25 sichnya 1904Zasnovnik Vladislav RibnikarVlasnik Politika AD 50 East Media Group 50 Redaktor dGolovnij redaktor Marko AlbunovichGolovnij ofis plosha Politiki 1 Belgrad SerbiyaNaklad 45 000 prodanih primirnikiv u 2016 r ISSN 0350 4395www politika rs Politika u Vikishovishi Direktor i golovnij redaktor gazeti Politika rozmovlyayut iz Prezidentom Yugoslaviyi Josipom Broz Tito 1957 rik U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Politika znachennya IstoriyaZ momentu svogo zasnuvannya v sichni 1904 roku Politika vihodila shodenno za vinyatkom kilkoh periodiv U zv yazku z Pershoyu svitovoyu vijnoyu ne bulo vipuskiv iz 14 listopada 1914 r po 21 grudnya 1914 r i she raz iz 23 veresnya 1915 r po 1 grudnya 1919 r Cherez Drugu svitovu vijnu ne vijshli chisla z 6 kvitnya 1941 roku do 28 zhovtnya 1944 roku Na znak protestu proti namiriv vladi peretvoriti Politiku na derzhavne pidpriyemstvo ne vijshlo zhodnogo nomera vlitku 1992 r Startovij vipusk mav lishe chotiri storinki ta naklad 2450 primirnikiv a rekordnim tirazhem gazeti bulo chislo vid 25 grudnya 1973 roku 634 000 primirnikiv Naperedodni i protyagom rozpadu Yugoslaviyi ta yugoslavskih voyen Politika perebuvala pid kontrolem Slobodana Miloshevicha i Soyuzu komunistiv Serbiyi ta vikoristovuvalasya u politichnih cilyah V nij drukuvalisya superechlivi statti abo materiali sho nibito pokazuvali sho vidbuvayetsya z serbami v inshih yugoslavskih respublikah yak ce robilo i Radiotelebachennya Serbiyi Primirom gazeta publikuvala sfabrikovani listi chitachiv u yakih stverdzhuvalosya sho kosovski albanci zgvaltuvali sotni serbskih zhinok a pered horvatskoyu vijnoyu za nezalezhnist ta pid chas neyi drukuvala dumki pro te sho v Horvatiyi mozhe znovu prolitisya krov a takozh tverdzhennya sho Vatikan finansuvav Horvatiyu shob rozvaliti Yugoslaviyu Naprikinci bitvi za Vukovar vona oprilyudnila sfabrikovanu istoriyu pro vbivstvo serbskih ditej u comu misti Odnak stattyu sprostuvali zayavoyu opublikovanoyu nastupnogo dnya PrimitkiThe ISSN portal Paris ISSN International Centre 2005 ISSN 0350 4395 d Track Q12131129d Track Q90d Track Q70460099 Robert Thomas sichen 1999 Serbia Under Milosevic Politics in the 1990s C Hurst amp Co Publishers s 15 ISBN 978 1 85065 367 7 originalu za 24 bereznya 2017 Procitovano 2 serpnya 2015 la Brosse Renaud de 4 lyutogo 2003 PDF Zvit Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Arhiv originalu PDF za 12 grudnya 2005 Procitovano 16 kvitnya 2012 la Brosse Renaud de 4 lyutogo 2003 PDF Zvit Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Arhiv originalu PDF za 12 grudnya 2005 Procitovano 16 kvitnya 2012 la Brosse Renaud de 4 lyutogo 2003 PDF Zvit Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Arhiv originalu PDF za 12 grudnya 2005 Procitovano 16 kvitnya 2012 la Brosse Renaud de 4 lyutogo 2003 PDF Zvit Office of the Prosecutor of the International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia Arhiv originalu PDF za 12 grudnya 2005 Procitovano 16 kvitnya 2012 PosilannyaOficijnij sajt serb Ce nezavershena stattya pro gazetu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ