Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Панно нія лат Pannonia прикордонна провінція Римської імперії створена в першій половині I століття нашої ери що була об

Паннонія (провінція)

Паннонія (провінція)

Панно́нія (лат. Pannonia) — прикордонна провінція Римської імперії, створена в першій половині I століття нашої ери, що була обмежена з півночі й сходу Дунаєм, на заході межувала з Нориком і верхньою Італією, з півдня — з Далмацією і верхньою Мезією. Паннонія розташовувалась на території сучасної західної частини Угорщини, частини Австрії, Хорватії, Сербії, Словенії, Словаччини та Боснії і Герцеговини.

Паннонія
Дата створення / заснування 20
image
Країна Стародавній Рим
Столиця Карнунт
Замінений на d
Історичний період Римська імперія
Час/дата припинення існування 107
image
Категорія мап на Вікісховищі d
image Паннонія у Вікісховищі

Координати: 44°54′ пн. ш. 19°01′ сх. д. / 44.900° пн. ш. 19.017° сх. д. / 44.900; 19.017

Назва

Юліус Покорний виводить назву Pannonia від іллірійців, від прото-індоєвропейського кореня * pen-, «болото, вода, мокрий» (пор. англ. fen, «болото»; гінді pani, «вода»).

Історія

До римського завоювання

Паннонська рівнина є довгим пасмом рівнинних лук, що оточені Карпатським хребтом на сході і півночі, Динарським нагір'ям на півдні та Альпами на заході і діляться річкою Дунай в її середній течії. Паннонська рівнина має два природні доступи: на заході — віденський між Альпами і Західними Карпатами, на сході — через ущелину Залізна брама в Південних Карпатах. Її добре зрошені пасовища — найзахідніша ділянка великих євразійських степів — протягом багатьох століть ставали природною принадою для кочовиків, що рухалися зі сходу на захід, і були зручним трампліном для багатьох варварських племен, які готувалися напасти на Римську імперію.

Крім гірських районів, територія Паннонії була малоплідною, особливо після того, як при імператорах Пробі і Галлієні були вирубані ліси — до цього часу деревина тут складала одну з головних статей експорту. Серед сільськогосподарських культур переважали овес і ячмінь, з якого жителі варили пиво, що називалося sabaea. Виноградники й оливкові дерева культивувалися в невеликих масштабах. Певну роль, окрім Норика, грали залізні й срібні копальні. Паннонія була також відома за породою , що розводилася тут і полювали на кабана і бізона.

Першими відомими історії народами, що проживали в Паннонії, були іллірійці — група індо-європейських племен, відомих як паннонці, бревки, карни і дарданці, а також кельтські племена, які прийшли сюди із заходу в IV—III ст. до н. е. зокрема, скордиски.

Про Паннонію мало що відомо до 35 року до н. е., коли її мешканці, союзники далматинців, зазнали нападу Октавіана Августа, який завоював і окупував Сісію (Сисак). Однак ця територія не була остаточно підпорядкована римлянам до 9 року до н. е., коли вона була включена до Ілліріку, кордон якого таким чином був розширений аж до Дунаю.

Під владою Риму

image
Паннонія в 1 сторіччі н. е.
image
Паннонія в 2 сторіччі н. е.
image
Паннонія в 4 столітті н. е.

Після приєднання Норика і Реції в 16 році до н.е Август продовжив свої експансіоністські плани, що стосувалися формування дунайського напрямку, далі.

У 15 році до н. е. почалася війна в Паннонії. Паннонців-іллірійців захищали з півдня дві швидкі річки — Драва i Сава. Війну проти паннонців очолив Марк Віпсаній Агріппа, а після його смерті в 12 році до н. е. — Тиберій. Небезпека цієї війни зростала через близькість театру воєнних дій до Італії. Паннонці були розбиті, а їхня зброя, всупереч військовому звичаю, була не спалена, а зламана і кинута в річку, щоб налякати тих, які ще чинили опір.

У 6 році н. е. паннонці разом з далматинами та іншими іллірійськими племенами підняли так зване Велике Іллірійське повстання і були розбиті Тиберієм та Германіком після важкої кампанії, яка тривала три роки. Після придушення повстання в 9 році н. е. провінція Іллірік була скасована, а її землі були розділені між новими провінціями — Паннонія на півночі та Далмація на півдні. Дата розділення Іллірику невідома, це відбулось найімовірніше десь між 20 і 50 роками н. е. Близькість небезпечних варварських племен (кваді, маркомани) зумовила наявність великої кількості військ, розташованих у провінції (сім легіонів у пізніші часи), і численних фортець, що були збудовані вздовж Дуная. Головними містами провінційної адміністрації стали Аквінкум, Карнунтум, Сірмій, Мурса і . Кельти провінції жили в окремих поселеннях (civitates).

ІІ-ІІІ століття. Розділення на Верхню і Нижню Паннонію

У 108 році Траян розділив Паннонію на Верхню, з центром у Карнунтумі, і Нижню, з центром в Аквінкумі. Перша стала керуватися консульським легатом, друга — преторським, а починаючи з Марка Аврелія — також консульським. Першим прокуратором Нижньої Паннонії став Адріан. У 166 році в Паннонію вторглися лангобарди й убії. У 213 році область навколо була включена у Верхню Паннонію.

У 214-215 р оках Паннонія пережила вторгнення квадів, у 254 і 259-260 — також маркоманів і язигів. Нарешті в 396 році Рим був змушений дати осілім у Паннонії маркоманам, квадам і вандалам, а також напевно свевам, статус федератів (foederati).

IV століття. Подальші розділи

Адміністративна реформа Діоклетіана 296 року розділила Паннонію на чотири провінції , , і з головними містами Карнунтум, Аквінкум, Брігеціон, Савія, Сіскія, Сірмія і Мурса. Водночас додатково розміщено Legio V Iovia та Legio VI Herculia.

У IV столітті Паннонія стала дедалі частіше піддаватися набігам варварів, і Аквінкум почав занепадати, а в V столітті римські оборонні рубежі були прорвані гунами, які утворили на території Паннонії велику войовничу державу. У VI столітті Паннонію захопили лангобарди й вигнали звідтіля ґепідів.

Постримський період

image
Нікола Сансон. Мапа Паннонії та Іллірії. 1651

Під час періоду міграцій у V столітті деякі частини Паннонії були передані гунам у 433 році Флавієм Етієм, магістром міліції Західної Римської імперії. Після розпаду гунської імперії в 454 році велика кількість остготів була поселена імператором Марціаном у провінції як федерати. Східна Римська імперія контролювала південні частини Паннонії в VI столітті під час правління Юстиніана I. Візантійська провінція Паннонія зі столицею Сірмієм була тимчасово відновлена, але вона містила лише невелику південно-східну частину історичної Паннонії.

Перші слов'яни, які проникли в Паннонію в IV — на початку V століття разом з гунами, встрявали в сутички з лангобардами, однак уже наприкінці VI ст. у Паннонію проникають авари, які знищують лангобардів та засновують Аварський каганат, який багато в чому нагадував гунську державу.

800 рік — знищення держави аварів племенами франків та болгар, проте населення аварів було досить значним під час приходу мадярів у 9 ст. Територія Паннонії у 9 ст. також входила частково спершу до Великоморавської держави, однак згодом князь Прібіна на васальних правах у Східно-Франкської держави засновує Паннонське (Блатенське) князівство з центром у м. Блатноград. Це державне утворення протрималося до 10 ст. і було згодом знищене навалою мадярів, які на чолі з Арпадом декількома потоками пройшли як через, так і навколо Карпатського хребта, проникли в Паннонію і створили згодом там свою міцну осілу державу. Таким чином завершився процес формування населення Паннонії.

Римські прокуратори Паннонії

У Паннонії народилися десять імператорів пізньої імперії — Траян Децій, Геренній Етруск, Гостіліан, Авреліан, Проб, , два , Валент і Граціан.

Префекти

Див. також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 12 червня 2011. Процитовано 26 квітня 2019.
  2. Flor., II, 24; IV, 12, 8-9
  3. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Література

  • Tilmann Bechert: Die Provinzen des römischen Reiches: Einführung und Überblick. von Zabern, Mainz 1999.

Посилання

  • Формування зовнішньополітичного курсу Римської імперії в кінці І ст. до н. е.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Panno niya lat Pannonia prikordonna provinciya Rimskoyi imperiyi stvorena v pershij polovini I stolittya nashoyi eri sho bula obmezhena z pivnochi j shodu Dunayem na zahodi mezhuvala z Norikom i verhnoyu Italiyeyu z pivdnya z Dalmaciyeyu i verhnoyu Meziyeyu Pannoniya roztashovuvalas na teritoriyi suchasnoyi zahidnoyi chastini Ugorshini chastini Avstriyi Horvatiyi Serbiyi Sloveniyi Slovachchini ta Bosniyi i Gercegovini Pannoniya Data stvorennya zasnuvannya20 KrayinaStarodavnij Rim StolicyaKarnunt Zaminenij nad Istorichnij periodRimska imperiya Chas data pripinennya isnuvannya107 Kategoriya map na Vikishovishid Pannoniya u Vikishovishi Koordinati 44 54 pn sh 19 01 sh d 44 900 pn sh 19 017 sh d 44 900 19 017NazvaYulius Pokornij vivodit nazvu Pannonia vid illirijciv vid proto indoyevropejskogo korenya pen boloto voda mokrij por angl fen boloto gindi pani voda IstoriyaDo rimskogo zavoyuvannya Pannonska rivnina ye dovgim pasmom rivninnih luk sho otocheni Karpatskim hrebtom na shodi i pivnochi Dinarskim nagir yam na pivdni ta Alpami na zahodi i dilyatsya richkoyu Dunaj v yiyi serednij techiyi Pannonska rivnina maye dva prirodni dostupi na zahodi videnskij mizh Alpami i Zahidnimi Karpatami na shodi cherez ushelinu Zalizna brama v Pivdennih Karpatah Yiyi dobre zrosheni pasovisha najzahidnisha dilyanka velikih yevrazijskih stepiv protyagom bagatoh stolit stavali prirodnoyu prinadoyu dlya kochovikiv sho ruhalisya zi shodu na zahid i buli zruchnim tramplinom dlya bagatoh varvarskih plemen yaki gotuvalisya napasti na Rimsku imperiyu Krim girskih rajoniv teritoriya Pannoniyi bula maloplidnoyu osoblivo pislya togo yak pri imperatorah Probi i Galliyeni buli virubani lisi do cogo chasu derevina tut skladala odnu z golovnih statej eksportu Sered silskogospodarskih kultur perevazhali oves i yachmin z yakogo zhiteli varili pivo sho nazivalosya sabaea Vinogradniki j olivkovi dereva kultivuvalisya v nevelikih masshtabah Pevnu rol okrim Norika grali zalizni j sribni kopalni Pannoniya bula takozh vidoma za porodoyu sho rozvodilasya tut i polyuvali na kabana i bizona Pershimi vidomimi istoriyi narodami sho prozhivali v Pannoniyi buli illirijci grupa indo yevropejskih plemen vidomih yak pannonci brevki karni i dardanci a takozh keltski plemena yaki prijshli syudi iz zahodu v IV III st do n e zokrema skordiski Pro Pannoniyu malo sho vidomo do 35 roku do n e koli yiyi meshkanci soyuzniki dalmatinciv zaznali napadu Oktaviana Avgusta yakij zavoyuvav i okupuvav Sisiyu Sisak Odnak cya teritoriya ne bula ostatochno pidporyadkovana rimlyanam do 9 roku do n e koli vona bula vklyuchena do Illiriku kordon yakogo takim chinom buv rozshirenij azh do Dunayu Pid vladoyu Rimu Pannoniya v 1 storichchi n e Pannoniya v 2 storichchi n e Pannoniya v 4 stolitti n e Pislya priyednannya Norika i Reciyi v 16 roci do n e Avgust prodovzhiv svoyi ekspansionistski plani sho stosuvalisya formuvannya dunajskogo napryamku dali U 15 roci do n e pochalasya vijna v Pannoniyi Pannonciv illirijciv zahishali z pivdnya dvi shvidki richki Drava i Sava Vijnu proti pannonciv ocholiv Mark Vipsanij Agrippa a pislya jogo smerti v 12 roci do n e Tiberij Nebezpeka ciyeyi vijni zrostala cherez blizkist teatru voyennih dij do Italiyi Pannonci buli rozbiti a yihnya zbroya vsuperech vijskovomu zvichayu bula ne spalena a zlamana i kinuta v richku shob nalyakati tih yaki she chinili opir U 6 roci n e pannonci razom z dalmatinami ta inshimi illirijskimi plemenami pidnyali tak zvane Velike Illirijske povstannya i buli rozbiti Tiberiyem ta Germanikom pislya vazhkoyi kampaniyi yaka trivala tri roki Pislya pridushennya povstannya v 9 roci n e provinciya Illirik bula skasovana a yiyi zemli buli rozdileni mizh novimi provinciyami Pannoniya na pivnochi ta Dalmaciya na pivdni Data rozdilennya Illiriku nevidoma ce vidbulos najimovirnishe des mizh 20 i 50 rokami n e Blizkist nebezpechnih varvarskih plemen kvadi markomani zumovila nayavnist velikoyi kilkosti vijsk roztashovanih u provinciyi sim legioniv u piznishi chasi i chislennih fortec sho buli zbudovani vzdovzh Dunaya Golovnimi mistami provincijnoyi administraciyi stali Akvinkum Karnuntum Sirmij Mursa i Kelti provinciyi zhili v okremih poselennyah civitates II III stolittya Rozdilennya na Verhnyu i Nizhnyu Pannoniyu U 108 roci Trayan rozdiliv Pannoniyu na Verhnyu z centrom u Karnuntumi i Nizhnyu z centrom v Akvinkumi Persha stala keruvatisya konsulskim legatom druga pretorskim a pochinayuchi z Marka Avreliya takozh konsulskim Pershim prokuratorom Nizhnoyi Pannoniyi stav Adrian U 166 roci v Pannoniyu vtorglisya langobardi j ubiyi U 213 roci oblast navkolo bula vklyuchena u Verhnyu Pannoniyu U 214 215 r okah Pannoniya perezhila vtorgnennya kvadiv u 254 i 259 260 takozh markomaniv i yazigiv Nareshti v 396 roci Rim buv zmushenij dati osilim u Pannoniyi markomanam kvadam i vandalam a takozh napevno svevam status federativ foederati IV stolittya Podalshi rozdili Administrativna reforma Diokletiana 296 roku rozdilila Pannoniyu na chotiri provinciyi i z golovnimi mistami Karnuntum Akvinkum Brigecion Saviya Siskiya Sirmiya i Mursa Vodnochas dodatkovo rozmisheno Legio V Iovia ta Legio VI Herculia U IV stolitti Pannoniya stala dedali chastishe piddavatisya nabigam varvariv i Akvinkum pochav zanepadati a v V stolitti rimski oboronni rubezhi buli prorvani gunami yaki utvorili na teritoriyi Pannoniyi veliku vojovnichu derzhavu U VI stolitti Pannoniyu zahopili langobardi j vignali zvidtilya gepidiv Postrimskij period Nikola Sanson Mapa Pannoniyi ta Illiriyi 1651 Pid chas periodu migracij u V stolitti deyaki chastini Pannoniyi buli peredani gunam u 433 roci Flaviyem Etiyem magistrom miliciyi Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi Pislya rozpadu gunskoyi imperiyi v 454 roci velika kilkist ostgotiv bula poselena imperatorom Marcianom u provinciyi yak federati Shidna Rimska imperiya kontrolyuvala pivdenni chastini Pannoniyi v VI stolitti pid chas pravlinnya Yustiniana I Vizantijska provinciya Pannoniya zi stoliceyu Sirmiyem bula timchasovo vidnovlena ale vona mistila lishe neveliku pivdenno shidnu chastinu istorichnoyi Pannoniyi Pershi slov yani yaki pronikli v Pannoniyu v IV na pochatku V stolittya razom z gunami vstryavali v sutichki z langobardami odnak uzhe naprikinci VI st u Pannoniyu pronikayut avari yaki znishuyut langobardiv ta zasnovuyut Avarskij kaganat yakij bagato v chomu nagaduvav gunsku derzhavu 800 rik znishennya derzhavi avariv plemenami frankiv ta bolgar prote naselennya avariv bulo dosit znachnim pid chas prihodu madyariv u 9 st Teritoriya Pannoniyi u 9 st takozh vhodila chastkovo spershu do Velikomoravskoyi derzhavi odnak zgodom knyaz Pribina na vasalnih pravah u Shidno Frankskoyi derzhavi zasnovuye Pannonske Blatenske knyazivstvo z centrom u m Blatnograd Ce derzhavne utvorennya protrimalosya do 10 st i bulo zgodom znishene navaloyu madyariv yaki na choli z Arpadom dekilkoma potokami projshli yak cherez tak i navkolo Karpatskogo hrebta pronikli v Pannoniyu i stvorili zgodom tam svoyu micnu osilu derzhavu Takim chinom zavershivsya proces formuvannya naselennya Pannoniyi Rimski prokuratori Pannoniyi14 Yunij Bleza 35 Kalvizij Sabin 49 50 Palpellij Istr 68 69 Tampij Flavian 107 109 Publij Elij Adrian 112 T Yulij Maksim Manlian Verhnya Pannoniya Lucij Minicij Natal 113 115 117 Nizhnya Pannoniya 111 112 114 115 Nizhnya Pannoniya Kvint Marcij Turbon 118 119 Nizhnya Pannoniya 126 Verhnya Pannoniya 127 130 Verhnya Pannoniya 130 131 133 134 134 135 L Attij Makron Verhnya Pannoniya 134 136 136 137 L Cejonij Kommod Nizhnya Pannoniya Lucij Elij Cezar 136 137 Nizhnya Pannoniya 137 141 Verhnya Pannoniya Tit Gaterij Nepot Acinat Prob Publicij Matenian 138 142 Nizhnya Pannoniya Mark Pontij Lelian Larcij Sabin 141 144 145 143 Klavdij Maksim Nizhnya Pannoniya 144 145 147 Nizhnya Pannoniya 147 150 Verhnya Pannoniya 150 155 Nizhnya Pannoniya Mark Nonij Makrin 150 153 154 M Nonij Makrin Nizhnya Pannoniya 156 159 M Yallij Bassij Fabij Valerian 160 Verhnya Pannoniya Mark Nonij Makrin 159 162 Nizhnya Pannoniya 159 161 Verhnya Pannoniya 166 168 Nizhnya Pannoniya Tiberij Klavdij Pompeyan 167 Verhnya Pannoniya 169 170 Verhnya Pannoniya Gaj Vettij Sabinian Yulij Hospet 173 174 Verhnya Pannoniya Sekst Kvintilij Kondian 175 177 179 Nizhnya Pannoniya Lucij Septimij Flakk 179 183 189 193 Septimij Sever Verhnya Pannoniya 192 193 199 200 T Klavdij Klavdian 212 G Yulij Sept imij Kastin 214 L Kassij Marcellin Nizhnya Pannoniya 217 218 218 Pontij Pontian 260 P Gaj Regalian 268 270 L Domicij Avrelian 283 284 M Avrelij Yulian U Pannoniyi narodilisya desyat imperatoriv piznoyi imperiyi Trayan Decij Gerennij Etrusk Gostilian Avrelian Prob dva Valent i Gracian PrefektiLucij Munacij Plank 17 35 Avl Plavcij 36 42 Div takozhRugiyi Pannonskij limes Burshtinovij shlyah Pannonski rusini 1444 Pannoniya asteroyid nazvanij na chest teritoriyi de Primitki Arhiv originalu za 12 chervnya 2011 Procitovano 26 kvitnya 2019 Flor II 24 IV 12 8 9 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaTilmann Bechert Die Provinzen des romischen Reiches Einfuhrung und Uberblick von Zabern Mainz 1999 PosilannyaFormuvannya zovnishnopolitichnogo kursu Rimskoyi imperiyi v kinci I st do n e

Дата публікації:
Топ