Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Павло Макс имович Ко вжун нар 3 жовтня 1896 18961003 с Костюшки нині Овруцький район Житомирська область 15 травня 1939

Павло Ковжун

Павло Ковжун

Павло́ Макс́имович Ко́вжун (нар. 3 жовтня 1896(18961003), с. Костюшки, нині Овруцький район, Житомирська область — 15 травня 1939, Львів) — український графік, маляр і мистецтвознавець, спершу представник футуризму, у 1920-х — конструктивізму з використанням елементів українського бароко. Учасник Перших Визвольних змагань 1917—1921 років.

Ковжун Павло Максимович
image
Народився3 (15) жовтня 1896 або 3 жовтня 1896(1896-10-03)[2]
Велика Фосня, Овруцький повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер15 травня 1939(1939-05-15)[1] (42 роки)
Львів, Польська Республіка
ПохованняЛичаківський цвинтар[3]
ГромадянствоРосійська імперія. УНР, Польща
Діяльністьграфік, мистецтвознавець, художник
Військове званняСтаршина (військове звання)

Життєпис

Павло Ковжун Народився 3 жовтня 1896 року в селі Костюшках на Волині. Батько його, Максим, був лікарем (помер 1919 року), мати — Марія з Пеньковських.

Професійні обов'язки батька зв'язали дитячі роки Павла з Білою Церквою, а хлопчачі і молодечі з Ак Мечетом у Криму. Там же почав Павло свою шкільну освіту, яку закінчив 1914 року на малярському відділі художнього училища в Києві.

Київський період

Першими учителями Ковжуна-маляра були: Григорій Дядченко, Микола Пимоненко, Іван Макушенко, Ганна Крюгер-Прахова, Іван Селезньов і Олександр Мурашко. Разом з ними на Ковжуна впливали такі його товариші: Охрім Судомора, Крижанівський, Роберт Лісовський, Василь Семенко та Іван Кавалерідзе. Крім цього понад мистецьким Києвом ширяли імена петербурзьких знаменитостей, як: Білібін, Реріх і Нарбут. Поза школою, в якій покутували ще останні відгомони сецесії й малярського «народництва», передискутовувалися проблеми модного в передвоєнних роках футуризму.

Восени 1913 року (за іншими даними в лютому 1914-го) Ковжун разом з братами Василем та Михайлем Семенками створили перший футуристичний мистецький гурток «Кверо». У стилі футуризму були перші графічні праці Ковжуна, опубліковані в 2-му збірнику Гуртка (Місто, Вулиця, Танго і Пейсаж).

Вимоги мистецького оформлення тогочасної української книжки й журналу в Києві викликали в нього зацікавлення бароковою добою української графіки. В дусі прогомонілої сецесії скомпонував Ковжун першу свою книжкову обгортку для Винниченкового «Хведька Халамидника», в дусі змодернізованого українського бароко стилізував заставки, ініціали й кінцівки для цілої низки київських журналів, як «Огні», «Маяк», «Дзвін» і «Сяйво». Бароко, сецесія й футуризм довго змагаються в графічній творчості молодого Ковжуна, поки зустріч з Нарбутом не прикувала його на довший час до переможного поїзду «нарбутизму».

Перший публічний виступ на Українській Виставі Картин у Полтаві здобув Ковжунові умовне признання з уст Дмитра Антоновича, другий, на 3-й виставці картин мистців-киян був його блискучою перемогою. П'ятнадцять виставлених тоді графічних робіт Ковжуна закуплено до кращих київських збірок, а вся преса була переповнена похвалами для молодого мистця.

Перша світова війна й визвольні змагання

Мобілізація на Першу світову війну заскочила Ковжуна в Криму. Закінчив 6-місячний курс 2-ї школи прапорщиків південно-західного фронту в Житомирі. 1915 року опинився на Румунському фронті. Був двічі поранений. Вибираючись на фронт познайомився з ріднею своєї майбутньої дружини Тамари Ковалевської.

На фронті, здебільша в перших бойових лініях, пробув Ковжун до Жовтневого перевороту й розвалу царської армії. Наприкінці війни редагував газету «Козацька думка» (орган 26-го Українського корпусу) у Могилеві.

Війна, мобілізація, побут на фронті, а відтак пропагандивна праця в українських частинах царської армії, не ослабили в Ковжуна зацікавлення для мистецтва ні на хвилину. Як тільки опинився в Києві (в 1917 р.), поруч з обов'язками старшини, сповняє обов'язки маляра-графіка й мистця-організатора.

1918 року працював у Інформаційному бюро Сірої дивізії. Брав участь у бойових діях проти Першої радянської української дивізії та червоноармійців на півночі Правобережної України. У квітні 1919 був учасником боїв на польському фронті.

Ковжунові, що ознайомився на фронті з тайнами друкарсько-видавничої справи, припала роль видавничо-графічного оформлювання книг та журналів. Одночасно Ковжун пробує скористати з побуту й праці Нарбута в Києві. Записується в його майстерню при новозаснованій Академії Мистецтв, але скористати з професорської допомоги Нарбута йому таки не доводиться. Обов'язки старшини відривають його від справ мистецтва й нарешті примушують до еміграції поза Збруч.

Після поразки Армії УНР перебував у таборі в Пикуличах.

Працював у Перемишлі в мистецькій майстерні, яку організував колишній командир Сірої дивізії Борис Палій-Неїло.

Львівський період

Восени 1921 року Ковжун разом з сім'єю оселився у Львові на Знесінні.

Першим з головніших етапів праці Ковжуна для мистецької культури Галичини був літературно-мистецький місячник «Митуса», якого чотири зшитки появилися продовж січня—квітня 1922 р. Поруч Романа Купчинського й Василя Бобинського, був Ковжун членом його редакційної колегії; йому теж слід приписати заслугу доволі небуденного типографічного оформлення видавництва.

З черги ілюструє Ковжун . сатирично-гумористичний журнал «Будяк», робить обгортки та заставки для видань «Червоної Калини» й «Просвіти», але найвищого рівня свого технічного уміння й творчої інвенції досягає в цілому циклю обгорток для перевидаваних Ф. Федорцевим творів Івана Франка.

1922 року за активної співучасті Ковжуна повстав у Львові «Гурток діячів українського мистецтва». Головою його вибрано Петра Холодного, а Ковжун, як член Виділу, був найактивнішим його членом і співучасником усіх його імпрез.

Першою з них була виставка, організована в червні 1922 року. Ковжун був у її журі, а також представив на ній свої твори.

Спочатку пробував заробляти на життя копіями з найпопулярніших картин. У 1922-1924 роках Федь Федорців здійснив перевидання творів Івана Франка, для якого Ковжун виконав графічний дизайн 7 обкладинок у стилі ар деко. Також Ковжун виконав обкладинки до чотирьох випусків Франкових казок, що вийшли друком у той самий час.

Але й успіх книжкових та журнальних обкладинок не міг забезпечити прожитку, тому доводилось «доробляти» малюванням церков.

1928 року об'єднався з Михайлом Осінчуком у малярську спілку. Разом вони створили 12 (за іншими даними 20) поліхромій в українському візантійському стилі[] в церквах: Покрови Пресвятої Богородиці в Гримайлові (влітку 1928), Пресвятої Трійці в Озерні (1929), апостолів Петра і Павла у Сокалі (1929—1933), Архистратига Михаїла в Зашкові, Різдва Пречистої Діви Марії у Долині (1931), Різдва Пречистої Діви Марії в Миклашеві (1932), Наконечне (1937), Архистратига Михаїла в Калуші (1938), Святого Іллі в Стоянові (1934) та мистецьких монографій.

1931 року зароблені розписом церков кошти дозволили митцям вирушити в подорож Італією та Францією.

В 1937 р. відбув Ковжун поїздку до Берліна, де в Українському Науковому Інституті прочитав серію викладів про українське мистецтво, виданих пізніш друкованим конспектом, що досі залишається може єдиною спробою класифікації сучасного українського мистецтва.

image
Пам'ятник на могилі Павла Ковжуна

У Берліні перебував мистець уже хворий, з докучливою шлунковою недугою, що сильно дезорганізувала його мистецьку працю. Ця недуга й була причиною загального фізичного ослаблення, що стало пізніш вирішальним у критичних днях 13—15 травня 1939 р., коли то організм був безсильний реагувати на гостре запалення легенів і привів до катастрофи.

Поховали Павла Ковжуна у Львові в середу дня 17 травня 1939 р., на 51-му полі Личаківського кладовища.

У другій виставці «Гуртка», що відбулася в травні 1923 року, взяв Ковжун ще живішу участь, як у попередній, виставляючи свої олійні етюди, оригінали книжкових обгорток, видавничих марок, заставок та карикатур. Кількість і якість його графічних експонатів не залишала вже найменшого сумніву про керівну роль Ковжуна в графічному оформленні українського друку.

У третій (1924) та четвертій (1927) виставках «Гуртка» Ковжун уже участи не брав. В лоні «Гуртка» почалася криза — частина його членів-основників станула збоку, частина залишилася на старих позиціях, а частина висунула гасло перебудови нашого мистецького життя на нових, західно-європейських засадах. Провідником тих останніх був Ковжун.

Та поки його гасло можна було зреалізувати, Ковжун не покладав рук, при чому вже відтоді помітна в нього характеристична переміна: Графічне перо й малярський пензель чимраз рідше служать йому до праці над власним самовдосконаленням. Здебільша користується він ними для заробітку, а майже всю свою енергію та інвенцію повертає на організацію мистецького життя і пропаганду українського мистецтва.

Очевидно, від першого свого виступу на галицькому ґрунті до останніх днів життя Ковжун остає на першому пляні, як безконкуренційний мистець книжки й такий же маляр-декоратор, але все, що він у тому напрямі дає, повстає якось між іншими, твориться на маргінесі мистецької організації й пропаганди, що від занепаду «Гуртка» та народження АНУМ-у захопило його цілого. Його Графічний дорібок, помножуваний наче автоматично з року на рік, здобуває стільки питомого тягару, що навіть без його особливих заходів і ініціативи здобуває перше місце в цілій низці виставок, організованих у краю і закордоном.

Так було з участю експонатів Ковжуна на графічних виставах у Празі (1924), Брюсселі (1927), Лос-Анджелес (1931), в Берліні (1933) і Римі (1938).

В міжчасі здобувся Ковжун на дві монументальні публікації, в яких його графічний талант заблис усіми веселковими барвами. Перша — це збірка його графік, друга — це «Екслібріс», найвибагливіша з українських книг двох останніх десятиліть.

«Графіки» появилися в 1924 р., себто приблизно в десятиліття першого публічного виступу Ковжуна. З того часу проминуло нових п'ятнадцять літ. Та хоч тих п'ятнадцять років збагатили скарбницю Ковжунового графічного надбання кількакратно, то суттєво й формально не вийшло воно надто далеко поза раз накреслені межі. Кубізм і бароко, експресіонізм і конструктивізм, раз читка <і ядерна, то знов нервозна і розхристана лінія, при заєдно незрівняній фінезії графічної каліграфії — оце характеристичні елементи графіки Ковжуна, як цілости.

Одною з ділянок графічної тематики Ковжуна став екслібріс. Монументом цього шляхетного Ковжунового змагання був його «Екслібріс» (1932 р.). Громадянство, що про його бібліофільство можна говорити тільки з гіркою усмішкою на устах, діждалося репрезентаційного і люксусового видання, що перед здивованими чужинцями свідчило про «розцвіт» нашого бібліофільства, а графічну культуру української книжки, з одного маху, підтягло до європейського рівня. Об'єктивно дивлячись на справу, зродила цей збірник не пекуча необхідність, але амбіція… Ковжуна, який вірив у те; що поставивши громадянство перед доконаний факт, втягне його в орбіту мистецьких зацікавлень та естетичних переживань, з якими нерозривно зв'язана культура книжки і друку сучасної Европи. Доречі, «Екслібріс» не стався зворотним пунктом у нашому книголюбстві, але на фронті нашої мистецької репрезентації і пропаганди серед чужинців зайняв одно з чолових місць. А про це в першу чергу Ковжунові й ішло…

Для тієї ж мети організував Ковжун участь українських екслібристів у Виставі Словянського Екслібрісу у Львові (1930). Низка експонатів, як з совєтської України, так і з Галичини, вдаряв своєю новочасною культурою і фінезією. З галицьких графіків визначався перш-за-все П. Ковжун, що в тій ділянці виявив себе мистцем дуже високої міри". Не меншою радістю сповнила серце Ковжуна ціла бібліотека рецензій на українську графічну виставу в Берліні (1933) і то не тільки тому, що одним з чолових героїв тої вистави був сам Ковжун. його радував успіх української Графіки, для якої він пожертвував львину частину часу, енергії й інвенції, що були йому так дуже потрібні для власної творчости.

АНУМ

1930 року влаштував Ковжун посмертну виставу свого приятеля Василя Крижанівського, а 1931-го разом з іншими мистцями остаточно оформив Асоціацію незалежних українських мистців, яка того самого року виступила перед громадянством із своєю 1-ю виставкою.

Характер першої виставки АНУМ-у, в якій поруч українських мистців з краю і закордону взяли участь провідні представники сучасного мистецтва Франції, Італії та Бельгії, мав свою вимову. «Нашою метою було зібрати перш-за-все твори чужинних мистців, що належать до того самого покоління і що змагаються з тими самими проблемами». Так писав у передмові до каталогу Святослав Гординський. Гординський, що разом з Ковжуном, до-решти перетравивши елементи українського бароко та народницького етнографізму, повернув колесо українського мистецтва в бік сучасної Європи.

Ковжун помістив в катальоґу першої Анумівської вистави заголовки п'ятьох своїх експонатів. На виставі не було ніодного з тих експонатів. Як потім виявилося, Ковжун, за чужими справами, не вспів приготовити власних експонатів. Це загрозливе для Ковжуна явище повторювалося і підчас чергових вистав.

Друга з черги вистава АНУМ-у була присвячена графіці (1932). Її організація, а в першу чергу об'ємистий, обильно ілюстрований каталог, це заслуга і досягнення Ковжуна. Між іншими вперше на цій виставці познайомилося галицьке громадянство з оригінальними графіками Нарбута.

Третя виставка була присвячена Олені Кульчицькій, що в той час (1933), святкувала 25-літній ювілей своєї творчости. Крім каталогу вийшла тоді в серії Анумівських видань прегарно ілюстрована й типографічно оформлена монографія мисткині.

1934 року відбулась 5-та виставка АНУМу, яка була збірною презентацією праць Лева Ґеца, а на переломі 1934/1935 років шоста виставка АНУМу, до каталогу якої Ковжун написав вступ, оформив каталог і саму виставку, але участи в ній не взяв.

В липні 1935 року відбулася індивідуальна виставка Миколи Глущенка. Ковжун знову був ініціятором і аранжером виставки, як теж редактором каталогу, у передмові до якого дав вичерпний вибір голосів критики про творчість Глущенка.

В осьмій Анумівській виставі приняв Ковжун участь уже не тільки, як її ініціатор та аранжер. Вистава була присвячена Митрополитові Шептицькому і Ковжун обіслав її шістьома експонатами.

З черги відбулася вистава О. Грищенка (1938). Всю її спровадив до Львова і змонтував Ковжун, що теж зладив катальог і вичерпний вступ до нього. Він завжди мріяв про те, щоб познайомити львівську публику з творчістю наших передових «парижан». На жаль, з цілого- задуманого циклю їхніх вистав удалося Ковжунові зааранжувати всього дві: Глущенка й Грищенка. В найближчій черзі мав піти Андрієнко, та на це вже забракло йому… життя.

Дві останні Анумівські- вистави — самоуків (1938) і Лас-овськогО (1939), відбулися наче поза межами безпосереднього зацікавлення і співучасте, хоча за щирою апробатою- і моральною підтримкою Ковжуна. Непомітно для постороннього ока, але неменше вперто й послідовно наближалася катастрофа.

Творчість

Ковжун наче перемінив, чи розщепив на двоє свою професію. Малярем і графіком залишився майже виключно для хліба, з тим більшою пасією схопивши за перо мистецького пропагандиста, публіциста й монографа. Писати почав Ковжун майже одночасно з малюванням і графікою. Та до якогось часу було це тільки побічне і припадкове його заняття. Чи писав мистецьку хроніку в близьких собі часописах, чи зраджував таємниці своєї мистецької творчости, все те мало характер маргінесовий, незагрозливий для нього, як маляра й графіка.

Та вже передмови до більшости каталоґів Анумівських вистав, як теж чимраз частіші енунціяції в пресі починають міняти ситуацію. Змінилася вона засадничо, коли Ковжун зорганізував і сам почав редагувати орган АНУіМ-у — «Мистецтво» (1932—1936). Більшість статей у ньому й уся редакційна, як теж типографічно-технічна робота належить до Ковжуна. Загалом до кінця 1936 року вийшло 6 номерів «Мистецтва». Ковжунові належиться теж заслуга оформлення і ведення циклю монографій українських мистців, з-поміж яких сам або до спілки з кимсь написав монографії Сахновської, Глущенка, Грищенка й Ґеца. Та мало того. З мистецтвознавчими, інформаційними, чи теоретично-пропаґандивними працями Ковжуна, продукованими масово і систематично, ми стрічаємося не тільки в «Ділі» і "Назустріч?1, але й у "Польсько-українському Бюлетені'1 та в львівській «Жінці», де він виступає під іменем і прізвищем своєї матері — Марії Пеньковської.

В 1937 р., підчас свойого побуту в Берліні, виголошує Ковжун у Науковому Інституті цикль викладів, що опубліковані дали повний конспект сучасного українського мистецтва. Ковжун публікує свої мистецтвознавчі праці скрізь і ще на кілька днів перед смертю заносить до «Діла» полемічну статтейку «Дещо про походження Ю. Коссака», що появилася вже по смерті автора…

Поруч з малярством займався Ковжун публіцистикою, був активний у громадському й політичному житті, при чому як організатор і звязковий у мистецькому світі поклав просто неоцінені заслуги. З терпеливістю і консеквенцією, з якою цизелював свої графічні праці, писав він і експедіював листи в усі сторони світа, де тільки бачив можливість досягти чогось у користь українського мистецтва. Був час, коли Ковжун майже всеціло віддав себе мистецтвознавству, при чому недостатки теоретичного підготовлення надолужував ентузіязмом і тонким розумінням мистецьких цінностей, що випливали з його пристрасно-безпосереднього відношення до мистецтва.

Його олійні картини й ґваші, мальовані не для прожитку, належать правда до рідкостей, але й тому вони непомірно цінні, як автентичні документи його малярського світосприймання.

Віддавав перевагу книжковій графіці (обкладинки, екслібриси, видавничі знаки, плакати, ініціали, карикатури).

Обкладинки до книг (твори Івана Франка, ілюстрації до альманаху «Сонцецвіт», видання Антона Крушельницького), екслібриси, , розписи; нариси про Миколи Глущенка, Льва Ґеца.

Автор статей на мистецькі теми й про діячів культури. Учасник багатьох виставок (Прага, Брюссель, Варшава, Берлін, Рим, Неаполь). Редактор журналів «Митуса» та «Мистецтво». У 1930-х роках в Українському науковому інституті (Берлін) прочитав цикл лекцій з історії українського мистецтва.

Помер 15 травня 1939 року у Львові. Похований на 21 полі Личаківського цвинтаря.

Примітки

  1. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  2. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  3. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 223. —
    d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
  4. М. Голубець, 1939, с. 7.
  5. М. Голубець, 1939, с. 18-19.
  6. О. Кіс-Федорук. Історичність Павла Ковжуна в українському мистецтві // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 2. — С. 4-7. з джерела 20 Вересня 2020. Процитовано 15 Липня 2019.
  7. . Архів оригіналу за 24 Грудня 2019. Процитовано 24 Грудня 2019.
  8. М. Голубець, 1939, с. 19-20.
  9. М. Голубець, 1939, с. 20.
  10. С. Гординський, 1943, с. 10.
  11. М. Студницька. Релігійне малярство Павла Ковжуна та Михайла Осінчука: світоглядні моделі й особливості художнього стилю // Вісник Львівської національної академії мистецтв. — № 22. — С. 196-207. з джерела 22 Грудня 2019. Процитовано 22 Грудня 2019.
  12. Голубець, Микола (1939). Павло Ковжун (українською) . Львів: АНУМ. с. 32.
  13. М. Голубець, 1939, с. 8.
  14. М. Голубець, 1939, с. 20-21.
  15. Р. Яців. Графіка Павла Ковжуна у виданнях творів Івана Франка // Вісник Львівського уеіверситету. Серія мистецтво.. — 2006. — № 6. — С. 101-106. з джерела 16 Грудня 2017. Процитовано 25 Грудня 2019.
  16. М. Голубець, 1939, с. 10.
  17. М. Голубець, 1939, с. 22.
  18. [. Архів оригіналу за 5 Березня 2016. Процитовано 24 Грудня 2019. {{}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання () О. В. Корнієвська. Гурток діячів українського мистецтва (ГДУМ) // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — .]
  19. М. Голубець, 1939, с. 22-23.
  20. М. Голубець, 1939, с. 11.
  21. М. Голубець, 1939, с. 11-12.
  22. М. Голубець, 1939, с. 12.
  23. М. Голубець, 1939, с. 23-24.
  24. М. Голубець, 1939, с. 24.
  25. М. Голубець, 1939, с. 24-25.
  26. М. Голубець, 1939, с. 25.
  27. М. Голубець, 1939, с. 25-26.
  28. М. Голубець, 1939, с. 26.
  29. М. Голубець, 1939, с. 26-27.
  30. М. Голубець, 1939, с. 27-28.
  31. М. Голубець, 1939, с. 28.
  32. М. Голубець, 1939, с. 29.
  33. М. Голубець, 1939, с. 29-30.
  34. . Архів оригіналу за 24 Грудня 2019. Процитовано 24 Грудня 2019.
  35. М. Голубець, 1939, с. 30.
  36. М. Голубець, 1939, с. 30-31.
  37. М. Голубець, 1939, с. 31.
  38. М. Голубець, 1939, с. 31-32.
  39. Воробкало, Дзвінка (30 квітня 2017). . Збруч. Архів оригіналу за 26 Грудня 2019. Процитовано 26 грудня 2019.
  40. М. Голубець, 1939, с. 32.
  41. М. Голубець, 1939, с. 16.
  42. М. Голубець, 1939, с. 18.

Джерела

  • Тернистий шлях кубанця Проходи: Документальний роман / Вступне слово Р. Коваля. — Вінниця : ДП «ДКФ», 2007. — 404 с.
  • О. Кіс-Федорук. Історичність Павла Ковжуна в українському мистецтві // Образотворче мистецтво. — 2007. — № 2. — С. 4-7. з джерела 20 Вересня 2020. Процитовано 15 Липня 2019.
  • М. Голубець (1939). . Львів. с. 31. Архів оригіналу за 20 Вересня 2020. Процитовано 11 Червня 2019.
  • С. Гординський (1943). . Краків, Львів: Українське видавництво. с. 66. Архів оригіналу за 2 Травня 2017. Процитовано 1 Червня 2017.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ковжун Павло Максимович
У Вікіджерелах є
Ковжун Павло Максимович
  • Ковжун Павло [ 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 664. — 1000 екз.
  • Павло Ковжун. Творча спадщина художника: матеріали, бібліографічний довідник. Львів, Львівська Національна Академія Мистецтв, Науково-дослідний сектор, 2010. [ 19 Березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Грищенко / текст Павла Ковжуна ; Асоц. незалеж. укр. мистців. — Львів: б. в., 1934. — 46, 28 с. — (Сучасне українське мистецтво ; 2). [ 28 Жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Галактіон Чіпка (Роман Купчинський). Ніколи вже. Пам'яти Павла Ковжуна [ 9 Грудня 2014 у Wayback Machine.] // Діло, 18.05.1939.
  • О. Середа. Павло Ковжун - редактор і видавець: вдалі проекти і нереалізовані задуми. — 2017. — С. 150-160. з джерела 26 Грудня 2019. Процитовано 26 Грудня 2019.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pavlo Maks imovich Ko vzhun nar 3 zhovtnya 1896 18961003 s Kostyushki nini Ovruckij rajon Zhitomirska oblast 15 travnya 1939 Lviv ukrayinskij grafik malyar i mistectvoznavec spershu predstavnik futurizmu u 1920 h konstruktivizmu z vikoristannyam elementiv ukrayinskogo baroko Uchasnik Pershih Vizvolnih zmagan 1917 1921 rokiv Kovzhun Pavlo MaksimovichNarodivsya3 15 zhovtnya 1896 abo 3 zhovtnya 1896 1896 10 03 2 Velika Fosnya Ovruckij povit Volinska guberniya Rosijska imperiyaPomer15 travnya 1939 1939 05 15 1 42 roki Lviv Polska RespublikaPohovannyaLichakivskij cvintar 3 GromadyanstvoRosijska imperiya UNR PolshaDiyalnistgrafik mistectvoznavec hudozhnikVijskove zvannyaStarshina vijskove zvannya Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPavlo Kovzhun Narodivsya 3 zhovtnya 1896 roku v seli Kostyushkah na Volini Batko jogo Maksim buv likarem pomer 1919 roku mati Mariya z Penkovskih Profesijni obov yazki batka zv yazali dityachi roki Pavla z Biloyu Cerkvoyu a hlopchachi i molodechi z Ak Mechetom u Krimu Tam zhe pochav Pavlo svoyu shkilnu osvitu yaku zakinchiv 1914 roku na malyarskomu viddili hudozhnogo uchilisha v Kiyevi Kiyivskij period Pershimi uchitelyami Kovzhuna malyara buli Grigorij Dyadchenko Mikola Pimonenko Ivan Makushenko Ganna Kryuger Prahova Ivan Seleznov i Oleksandr Murashko Razom z nimi na Kovzhuna vplivali taki jogo tovarishi Ohrim Sudomora Krizhanivskij Robert Lisovskij Vasil Semenko ta Ivan Kavaleridze Krim cogo ponad misteckim Kiyevom shiryali imena peterburzkih znamenitostej yak Bilibin Rerih i Narbut Poza shkoloyu v yakij pokutuvali she ostanni vidgomoni secesiyi j malyarskogo narodnictva perediskutovuvalisya problemi modnogo v peredvoyennih rokah futurizmu Voseni 1913 roku za inshimi danimi v lyutomu 1914 go Kovzhun razom z bratami Vasilem ta Mihajlem Semenkami stvorili pershij futuristichnij misteckij gurtok Kvero U stili futurizmu buli pershi grafichni praci Kovzhuna opublikovani v 2 mu zbirniku Gurtka Misto Vulicya Tango i Pejsazh Vimogi misteckogo oformlennya togochasnoyi ukrayinskoyi knizhki j zhurnalu v Kiyevi viklikali v nogo zacikavlennya barokovoyu doboyu ukrayinskoyi grafiki V dusi progomoniloyi secesiyi skomponuvav Kovzhun pershu svoyu knizhkovu obgortku dlya Vinnichenkovogo Hvedka Halamidnika v dusi zmodernizovanogo ukrayinskogo baroko stilizuvav zastavki iniciali j kincivki dlya ciloyi nizki kiyivskih zhurnaliv yak Ogni Mayak Dzvin i Syajvo Baroko secesiya j futurizm dovgo zmagayutsya v grafichnij tvorchosti molodogo Kovzhuna poki zustrich z Narbutom ne prikuvala jogo na dovshij chas do peremozhnogo poyizdu narbutizmu Pershij publichnij vistup na Ukrayinskij Vistavi Kartin u Poltavi zdobuv Kovzhunovi umovne priznannya z ust Dmitra Antonovicha drugij na 3 j vistavci kartin mistciv kiyan buv jogo bliskuchoyu peremogoyu P yatnadcyat vistavlenih todi grafichnih robit Kovzhuna zakupleno do krashih kiyivskih zbirok a vsya presa bula perepovnena pohvalami dlya molodogo mistcya Persha svitova vijna j vizvolni zmagannya Mobilizaciya na Pershu svitovu vijnu zaskochila Kovzhuna v Krimu Zakinchiv 6 misyachnij kurs 2 yi shkoli praporshikiv pivdenno zahidnogo frontu v Zhitomiri 1915 roku opinivsya na Rumunskomu fronti Buv dvichi poranenij Vibirayuchis na front poznajomivsya z ridneyu svoyeyi majbutnoyi druzhini Tamari Kovalevskoyi Na fronti zdebilsha v pershih bojovih liniyah probuv Kovzhun do Zhovtnevogo perevorotu j rozvalu carskoyi armiyi Naprikinci vijni redaguvav gazetu Kozacka dumka organ 26 go Ukrayinskogo korpusu u Mogilevi Vijna mobilizaciya pobut na fronti a vidtak propagandivna pracya v ukrayinskih chastinah carskoyi armiyi ne oslabili v Kovzhuna zacikavlennya dlya mistectva ni na hvilinu Yak tilki opinivsya v Kiyevi v 1917 r poruch z obov yazkami starshini spovnyaye obov yazki malyara grafika j mistcya organizatora 1918 roku pracyuvav u Informacijnomu byuro Siroyi diviziyi Brav uchast u bojovih diyah proti Pershoyi radyanskoyi ukrayinskoyi diviziyi ta chervonoarmijciv na pivnochi Pravoberezhnoyi Ukrayini U kvitni 1919 buv uchasnikom boyiv na polskomu fronti Kovzhunovi sho oznajomivsya na fronti z tajnami drukarsko vidavnichoyi spravi pripala rol vidavnicho grafichnogo oformlyuvannya knig ta zhurnaliv Odnochasno Kovzhun probuye skoristati z pobutu j praci Narbuta v Kiyevi Zapisuyetsya v jogo majsternyu pri novozasnovanij Akademiyi Mistectv ale skoristati z profesorskoyi dopomogi Narbuta jomu taki ne dovoditsya Obov yazki starshini vidrivayut jogo vid sprav mistectva j nareshti primushuyut do emigraciyi poza Zbruch Pislya porazki Armiyi UNR perebuvav u tabori v Pikulichah Pracyuvav u Peremishli v misteckij majsterni yaku organizuvav kolishnij komandir Siroyi diviziyi Boris Palij Neyilo Lvivskij period Voseni 1921 roku Kovzhun razom z sim yeyu oselivsya u Lvovi na Znesinni Pershim z golovnishih etapiv praci Kovzhuna dlya misteckoyi kulturi Galichini buv literaturno misteckij misyachnik Mitusa yakogo chotiri zshitki poyavilisya prodovzh sichnya kvitnya 1922 r Poruch Romana Kupchinskogo j Vasilya Bobinskogo buv Kovzhun chlenom jogo redakcijnoyi kolegiyi jomu tezh slid pripisati zaslugu dovoli nebudennogo tipografichnogo oformlennya vidavnictva Z chergi ilyustruye Kovzhun satirichno gumoristichnij zhurnal Budyak robit obgortki ta zastavki dlya vidan Chervonoyi Kalini j Prosviti ale najvishogo rivnya svogo tehnichnogo uminnya j tvorchoyi invenciyi dosyagaye v cilomu ciklyu obgortok dlya perevidavanih F Fedorcevim tvoriv Ivana Franka 1922 roku za aktivnoyi spivuchasti Kovzhuna povstav u Lvovi Gurtok diyachiv ukrayinskogo mistectva Golovoyu jogo vibrano Petra Holodnogo a Kovzhun yak chlen Vidilu buv najaktivnishim jogo chlenom i spivuchasnikom usih jogo imprez Pershoyu z nih bula vistavka organizovana v chervni 1922 roku Kovzhun buv u yiyi zhuri a takozh predstaviv na nij svoyi tvori Spochatku probuvav zaroblyati na zhittya kopiyami z najpopulyarnishih kartin U 1922 1924 rokah Fed Fedorciv zdijsniv perevidannya tvoriv Ivana Franka dlya yakogo Kovzhun vikonav grafichnij dizajn 7 obkladinok u stili ar deko Takozh Kovzhun vikonav obkladinki do chotiroh vipuskiv Frankovih kazok sho vijshli drukom u toj samij chas Ale j uspih knizhkovih ta zhurnalnih obkladinok ne mig zabezpechiti prozhitku tomu dovodilos doroblyati malyuvannyam cerkov 1928 roku ob yednavsya z Mihajlom Osinchukom u malyarsku spilku Razom voni stvorili 12 za inshimi danimi 20 polihromij v ukrayinskomu vizantijskomu stili dzherelo v cerkvah Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici v Grimajlovi vlitku 1928 Presvyatoyi Trijci v Ozerni 1929 apostoliv Petra i Pavla u Sokali 1929 1933 Arhistratiga Mihayila v Zashkovi Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi u Dolini 1931 Rizdva Prechistoyi Divi Mariyi v Miklashevi 1932 Nakonechne 1937 Arhistratiga Mihayila v Kalushi 1938 Svyatogo Illi v Stoyanovi 1934 ta misteckih monografij 1931 roku zarobleni rozpisom cerkov koshti dozvolili mitcyam virushiti v podorozh Italiyeyu ta Franciyeyu V 1937 r vidbuv Kovzhun poyizdku do Berlina de v Ukrayinskomu Naukovomu Instituti prochitav seriyu vikladiv pro ukrayinske mistectvo vidanih piznish drukovanim konspektom sho dosi zalishayetsya mozhe yedinoyu sproboyu klasifikaciyi suchasnogo ukrayinskogo mistectva Pam yatnik na mogili Pavla Kovzhuna U Berlini perebuvav mistec uzhe hvorij z dokuchlivoyu shlunkovoyu nedugoyu sho silno dezorganizuvala jogo mistecku pracyu Cya neduga j bula prichinoyu zagalnogo fizichnogo oslablennya sho stalo piznish virishalnim u kritichnih dnyah 13 15 travnya 1939 r koli to organizm buv bezsilnij reaguvati na gostre zapalennya legeniv i priviv do katastrofi Pohovali Pavla Kovzhuna u Lvovi v seredu dnya 17 travnya 1939 r na 51 mu poli Lichakivskogo kladovisha U drugij vistavci Gurtka sho vidbulasya v travni 1923 roku vzyav Kovzhun she zhivishu uchast yak u poperednij vistavlyayuchi svoyi olijni etyudi originali knizhkovih obgortok vidavnichih marok zastavok ta karikatur Kilkist i yakist jogo grafichnih eksponativ ne zalishala vzhe najmenshogo sumnivu pro kerivnu rol Kovzhuna v grafichnomu oformlenni ukrayinskogo druku U tretij 1924 ta chetvertij 1927 vistavkah Gurtka Kovzhun uzhe uchasti ne brav V loni Gurtka pochalasya kriza chastina jogo chleniv osnovnikiv stanula zboku chastina zalishilasya na starih poziciyah a chastina visunula gaslo perebudovi nashogo misteckogo zhittya na novih zahidno yevropejskih zasadah Providnikom tih ostannih buv Kovzhun Ta poki jogo gaslo mozhna bulo zrealizuvati Kovzhun ne pokladav ruk pri chomu vzhe vidtodi pomitna v nogo harakteristichna peremina Grafichne pero j malyarskij penzel chimraz ridshe sluzhat jomu do praci nad vlasnim samovdoskonalennyam Zdebilsha koristuyetsya vin nimi dlya zarobitku a majzhe vsyu svoyu energiyu ta invenciyu povertaye na organizaciyu misteckogo zhittya i propagandu ukrayinskogo mistectva Ochevidno vid pershogo svogo vistupu na galickomu grunti do ostannih dniv zhittya Kovzhun ostaye na pershomu plyani yak bezkonkurencijnij mistec knizhki j takij zhe malyar dekorator ale vse sho vin u tomu napryami daye povstaye yakos mizh inshimi tvoritsya na marginesi misteckoyi organizaciyi j propagandi sho vid zanepadu Gurtka ta narodzhennya ANUM u zahopilo jogo cilogo Jogo Grafichnij doribok pomnozhuvanij nache avtomatichno z roku na rik zdobuvaye stilki pitomogo tyagaru sho navit bez jogo osoblivih zahodiv i iniciativi zdobuvaye pershe misce v cilij nizci vistavok organizovanih u krayu i zakordonom Tak bulo z uchastyu eksponativ Kovzhuna na grafichnih vistavah u Prazi 1924 Bryusseli 1927 Los Andzheles 1931 v Berlini 1933 i Rimi 1938 V mizhchasi zdobuvsya Kovzhun na dvi monumentalni publikaciyi v yakih jogo grafichnij talant zablis usimi veselkovimi barvami Persha ce zbirka jogo grafik druga ce Ekslibris najvibaglivisha z ukrayinskih knig dvoh ostannih desyatilit Grafiki poyavilisya v 1924 r sebto priblizno v desyatilittya pershogo publichnogo vistupu Kovzhuna Z togo chasu prominulo novih p yatnadcyat lit Ta hoch tih p yatnadcyat rokiv zbagatili skarbnicyu Kovzhunovogo grafichnogo nadbannya kilkakratno to suttyevo j formalno ne vijshlo vono nadto daleko poza raz nakresleni mezhi Kubizm i baroko ekspresionizm i konstruktivizm raz chitka lt i yaderna to znov nervozna i rozhristana liniya pri zayedno nezrivnyanij fineziyi grafichnoyi kaligrafiyi oce harakteristichni elementi grafiki Kovzhuna yak cilosti Odnoyu z dilyanok grafichnoyi tematiki Kovzhuna stav ekslibris Monumentom cogo shlyahetnogo Kovzhunovogo zmagannya buv jogo Ekslibris 1932 r Gromadyanstvo sho pro jogo bibliofilstvo mozhna govoriti tilki z girkoyu usmishkoyu na ustah dizhdalosya reprezentacijnogo i lyuksusovogo vidannya sho pered zdivovanimi chuzhincyami svidchilo pro rozcvit nashogo bibliofilstva a grafichnu kulturu ukrayinskoyi knizhki z odnogo mahu pidtyaglo do yevropejskogo rivnya Ob yektivno divlyachis na spravu zrodila cej zbirnik ne pekucha neobhidnist ale ambiciya Kovzhuna yakij viriv u te sho postavivshi gromadyanstvo pered dokonanij fakt vtyagne jogo v orbitu misteckih zacikavlen ta estetichnih perezhivan z yakimi nerozrivno zv yazana kultura knizhki i druku suchasnoyi Evropi Dorechi Ekslibris ne stavsya zvorotnim punktom u nashomu knigolyubstvi ale na fronti nashoyi misteckoyi reprezentaciyi i propagandi sered chuzhinciv zajnyav odno z cholovih misc A pro ce v pershu chergu Kovzhunovi j ishlo Dlya tiyeyi zh meti organizuvav Kovzhun uchast ukrayinskih ekslibristiv u Vistavi Slovyanskogo Ekslibrisu u Lvovi 1930 Nizka eksponativ yak z sovyetskoyi Ukrayini tak i z Galichini vdaryav svoyeyu novochasnoyu kulturoyu i fineziyeyu Z galickih grafikiv viznachavsya persh za vse P Kovzhun sho v tij dilyanci viyaviv sebe mistcem duzhe visokoyi miri Ne menshoyu radistyu spovnila serce Kovzhuna cila biblioteka recenzij na ukrayinsku grafichnu vistavu v Berlini 1933 i to ne tilki tomu sho odnim z cholovih geroyiv toyi vistavi buv sam Kovzhun jogo raduvav uspih ukrayinskoyi Grafiki dlya yakoyi vin pozhertvuvav lvinu chastinu chasu energiyi j invenciyi sho buli jomu tak duzhe potribni dlya vlasnoyi tvorchosti ANUM 1930 roku vlashtuvav Kovzhun posmertnu vistavu svogo priyatelya Vasilya Krizhanivskogo a 1931 go razom z inshimi mistcyami ostatochno oformiv Asociaciyu nezalezhnih ukrayinskih mistciv yaka togo samogo roku vistupila pered gromadyanstvom iz svoyeyu 1 yu vistavkoyu Harakter pershoyi vistavki ANUM u v yakij poruch ukrayinskih mistciv z krayu i zakordonu vzyali uchast providni predstavniki suchasnogo mistectva Franciyi Italiyi ta Belgiyi mav svoyu vimovu Nashoyu metoyu bulo zibrati persh za vse tvori chuzhinnih mistciv sho nalezhat do togo samogo pokolinnya i sho zmagayutsya z timi samimi problemami Tak pisav u peredmovi do katalogu Svyatoslav Gordinskij Gordinskij sho razom z Kovzhunom do reshti peretravivshi elementi ukrayinskogo baroko ta narodnickogo etnografizmu povernuv koleso ukrayinskogo mistectva v bik suchasnoyi Yevropi Kovzhun pomistiv v katalogu pershoyi Anumivskoyi vistavi zagolovki p yatoh svoyih eksponativ Na vistavi ne bulo niodnogo z tih eksponativ Yak potim viyavilosya Kovzhun za chuzhimi spravami ne vspiv prigotoviti vlasnih eksponativ Ce zagrozlive dlya Kovzhuna yavishe povtoryuvalosya i pidchas chergovih vistav Druga z chergi vistava ANUM u bula prisvyachena grafici 1932 Yiyi organizaciya a v pershu chergu ob yemistij obilno ilyustrovanij katalog ce zasluga i dosyagnennya Kovzhuna Mizh inshimi vpershe na cij vistavci poznajomilosya galicke gromadyanstvo z originalnimi grafikami Narbuta Tretya vistavka bula prisvyachena Oleni Kulchickij sho v toj chas 1933 svyatkuvala 25 litnij yuvilej svoyeyi tvorchosti Krim katalogu vijshla todi v seriyi Anumivskih vidan pregarno ilyustrovana j tipografichno oformlena monografiya mistkini 1934 roku vidbulas 5 ta vistavka ANUMu yaka bula zbirnoyu prezentaciyeyu prac Leva Geca a na perelomi 1934 1935 rokiv shosta vistavka ANUMu do katalogu yakoyi Kovzhun napisav vstup oformiv katalog i samu vistavku ale uchasti v nij ne vzyav V lipni 1935 roku vidbulasya individualna vistavka Mikoli Glushenka Kovzhun znovu buv iniciyatorom i aranzherom vistavki yak tezh redaktorom katalogu u peredmovi do yakogo dav vicherpnij vibir golosiv kritiki pro tvorchist Glushenka V osmij Anumivskij vistavi prinyav Kovzhun uchast uzhe ne tilki yak yiyi iniciator ta aranzher Vistava bula prisvyachena Mitropolitovi Sheptickomu i Kovzhun obislav yiyi shistoma eksponatami Z chergi vidbulasya vistava O Grishenka 1938 Vsyu yiyi sprovadiv do Lvova i zmontuvav Kovzhun sho tezh zladiv katalog i vicherpnij vstup do nogo Vin zavzhdi mriyav pro te shob poznajomiti lvivsku publiku z tvorchistyu nashih peredovih parizhan Na zhal z cilogo zadumanogo ciklyu yihnih vistav udalosya Kovzhunovi zaaranzhuvati vsogo dvi Glushenka j Grishenka V najblizhchij cherzi mav piti Andriyenko ta na ce vzhe zabraklo jomu zhittya Dvi ostanni Anumivski vistavi samoukiv 1938 i Las ovskogO 1939 vidbulisya nache poza mezhami bezposerednogo zacikavlennya i spivuchaste hocha za shiroyu aprobatoyu i moralnoyu pidtrimkoyu Kovzhuna Nepomitno dlya postoronnogo oka ale nemenshe vperto j poslidovno nablizhalasya katastrofa TvorchistKovzhun nache pereminiv chi rozshepiv na dvoye svoyu profesiyu Malyarem i grafikom zalishivsya majzhe viklyuchno dlya hliba z tim bilshoyu pasiyeyu shopivshi za pero misteckogo propagandista publicista j monografa Pisati pochav Kovzhun majzhe odnochasno z malyuvannyam i grafikoyu Ta do yakogos chasu bulo ce tilki pobichne i pripadkove jogo zanyattya Chi pisav mistecku hroniku v blizkih sobi chasopisah chi zradzhuvav tayemnici svoyeyi misteckoyi tvorchosti vse te malo harakter marginesovij nezagrozlivij dlya nogo yak malyara j grafika Ta vzhe peredmovi do bilshosti katalogiv Anumivskih vistav yak tezh chimraz chastishi enunciyaciyi v presi pochinayut minyati situaciyu Zminilasya vona zasadnicho koli Kovzhun zorganizuvav i sam pochav redaguvati organ ANUiM u Mistectvo 1932 1936 Bilshist statej u nomu j usya redakcijna yak tezh tipografichno tehnichna robota nalezhit do Kovzhuna Zagalom do kincya 1936 roku vijshlo 6 nomeriv Mistectva Kovzhunovi nalezhitsya tezh zasluga oformlennya i vedennya ciklyu monografij ukrayinskih mistciv z pomizh yakih sam abo do spilki z kims napisav monografiyi Sahnovskoyi Glushenka Grishenka j Geca Ta malo togo Z mistectvoznavchimi informacijnimi chi teoretichno propagandivnimi pracyami Kovzhuna produkovanimi masovo i sistematichno mi strichayemosya ne tilki v Dili i Nazustrich 1 ale j u Polsko ukrayinskomu Byuleteni 1 ta v lvivskij Zhinci de vin vistupaye pid imenem i prizvishem svoyeyi materi Mariyi Penkovskoyi V 1937 r pidchas svojogo pobutu v Berlini vigoloshuye Kovzhun u Naukovomu Instituti cikl vikladiv sho opublikovani dali povnij konspekt suchasnogo ukrayinskogo mistectva Kovzhun publikuye svoyi mistectvoznavchi praci skriz i she na kilka dniv pered smertyu zanosit do Dila polemichnu stattejku Desho pro pohodzhennya Yu Kossaka sho poyavilasya vzhe po smerti avtora Poruch z malyarstvom zajmavsya Kovzhun publicistikoyu buv aktivnij u gromadskomu j politichnomu zhitti pri chomu yak organizator i zvyazkovij u misteckomu sviti poklav prosto neocineni zaslugi Z terpelivistyu i konsekvenciyeyu z yakoyu cizelyuvav svoyi grafichni praci pisav vin i ekspediyuvav listi v usi storoni svita de tilki bachiv mozhlivist dosyagti chogos u korist ukrayinskogo mistectva Buv chas koli Kovzhun majzhe vsecilo viddav sebe mistectvoznavstvu pri chomu nedostatki teoretichnogo pidgotovlennya nadoluzhuvav entuziyazmom i tonkim rozuminnyam misteckih cinnostej sho viplivali z jogo pristrasno bezposerednogo vidnoshennya do mistectva Jogo olijni kartini j gvashi malovani ne dlya prozhitku nalezhat pravda do ridkostej ale j tomu voni nepomirno cinni yak avtentichni dokumenti jogo malyarskogo svitosprijmannya Viddavav perevagu knizhkovij grafici obkladinki ekslibrisi vidavnichi znaki plakati iniciali karikaturi Obkladinki do knig tvori Ivana Franka ilyustraciyi do almanahu Soncecvit vidannya Antona Krushelnickogo ekslibrisi rozpisi narisi pro Mikoli Glushenka Lva Geca Avtor statej na mistecki temi j pro diyachiv kulturi Uchasnik bagatoh vistavok Praga Bryussel Varshava Berlin Rim Neapol Redaktor zhurnaliv Mitusa ta Mistectvo U 1930 h rokah v Ukrayinskomu naukovomu instituti Berlin prochitav cikl lekcij z istoriyi ukrayinskogo mistectva Pomer 15 travnya 1939 roku u Lvovi Pohovanij na 21 poli Lichakivskogo cvintarya PrimitkiThe Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 Stepanovich K L Lichakivskij nekropol 2006 S 223 ISBN 978 966 8955 00 5 d Track Q62416080d Track Q116966495 M Golubec 1939 s 7 M Golubec 1939 s 18 19 O Kis Fedoruk Istorichnist Pavla Kovzhuna v ukrayinskomu mistectvi Obrazotvorche mistectvo 2007 2 S 4 7 z dzherela 20 Veresnya 2020 Procitovano 15 Lipnya 2019 Arhiv originalu za 24 Grudnya 2019 Procitovano 24 Grudnya 2019 M Golubec 1939 s 19 20 M Golubec 1939 s 20 S Gordinskij 1943 s 10 M Studnicka Religijne malyarstvo Pavla Kovzhuna ta Mihajla Osinchuka svitoglyadni modeli j osoblivosti hudozhnogo stilyu Visnik Lvivskoyi nacionalnoyi akademiyi mistectv 22 S 196 207 z dzherela 22 Grudnya 2019 Procitovano 22 Grudnya 2019 Golubec Mikola 1939 Pavlo Kovzhun ukrayinskoyu Lviv ANUM s 32 M Golubec 1939 s 8 M Golubec 1939 s 20 21 R Yaciv Grafika Pavla Kovzhuna u vidannyah tvoriv Ivana Franka Visnik Lvivskogo ueiversitetu Seriya mistectvo 2006 6 S 101 106 z dzherela 16 Grudnya 2017 Procitovano 25 Grudnya 2019 M Golubec 1939 s 10 M Golubec 1939 s 22 Arhiv originalu za 5 Bereznya 2016 Procitovano 24 Grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nazva URL mistit vbudovane vikiposilannya dovidka O V Korniyevska Gurtok diyachiv ukrayinskogo mistectva GDUM Enciklopediya istoriyi Ukrayini redkol V A Smolij ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D 518 s il ISBN 966 00 0405 2 M Golubec 1939 s 22 23 M Golubec 1939 s 11 M Golubec 1939 s 11 12 M Golubec 1939 s 12 M Golubec 1939 s 23 24 M Golubec 1939 s 24 M Golubec 1939 s 24 25 M Golubec 1939 s 25 M Golubec 1939 s 25 26 M Golubec 1939 s 26 M Golubec 1939 s 26 27 M Golubec 1939 s 27 28 M Golubec 1939 s 28 M Golubec 1939 s 29 M Golubec 1939 s 29 30 Arhiv originalu za 24 Grudnya 2019 Procitovano 24 Grudnya 2019 M Golubec 1939 s 30 M Golubec 1939 s 30 31 M Golubec 1939 s 31 M Golubec 1939 s 31 32 Vorobkalo Dzvinka 30 kvitnya 2017 Zbruch Arhiv originalu za 26 Grudnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2019 M Golubec 1939 s 32 M Golubec 1939 s 16 M Golubec 1939 s 18 DzherelaTernistij shlyah kubancya Prohodi Dokumentalnij roman Vstupne slovo R Kovalya Vinnicya DP DKF 2007 404 s O Kis Fedoruk Istorichnist Pavla Kovzhuna v ukrayinskomu mistectvi Obrazotvorche mistectvo 2007 2 S 4 7 z dzherela 20 Veresnya 2020 Procitovano 15 Lipnya 2019 M Golubec 1939 Lviv s 31 Arhiv originalu za 20 Veresnya 2020 Procitovano 11 Chervnya 2019 S Gordinskij 1943 Krakiv Lviv Ukrayinske vidavnictvo s 66 Arhiv originalu za 2 Travnya 2017 Procitovano 1 Chervnya 2017 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kovzhun Pavlo Maksimovich U Vikidzherelah ye Kovzhun Pavlo Maksimovich Kovzhun Pavlo 15 Veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 664 1000 ekz Pavlo Kovzhun Tvorcha spadshina hudozhnika materiali bibliografichnij dovidnik Lviv Lvivska Nacionalna Akademiya Mistectv Naukovo doslidnij sektor 2010 19 Bereznya 2016 u Wayback Machine Grishenko tekst Pavla Kovzhuna Asoc nezalezh ukr mistciv Lviv b v 1934 46 28 s Suchasne ukrayinske mistectvo 2 28 Zhovtnya 2020 u Wayback Machine Galaktion Chipka Roman Kupchinskij Nikoli vzhe Pam yati Pavla Kovzhuna 9 Grudnya 2014 u Wayback Machine Dilo 18 05 1939 O Sereda Pavlo Kovzhun redaktor i vidavec vdali proekti i nerealizovani zadumi 2017 S 150 160 z dzherela 26 Grudnya 2019 Procitovano 26 Grudnya 2019

Дата публікації:
Топ